7 клас НУШ: огляд і розбір Держстандарту природничої освітньої галузі

Із 1 вересня 2024 року в 7-х класах Нової української школи розпочнеться цикл базового предметного навчання. Це знаменує новий етап в освітній реформі, який потребує ретельної підготовки з боку вчителів. Аби допомогти освітянам ефективно підготуватись до його реалізації, наша команда розпочинає проведення предметних інтенсивів, присвячених викладанню навчальних предметів. Наша перша зустріч, яка відбудеться 08.02.2024, стане у пригоді вчителям природничої освітньої галузі. А щоб розібратися з вимогами до результатів навчання учнів 7-9 класів за цією освітньою галуззю, ми підготували вибірковий огляд вимог Держстандарту.

Навчальне навантаження

Базовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 7-9-х класах закладів загальної середньої освіти (крім спеціальних шкіл та класів) для реалізації природничої освітньої галузі встановлено обсяг у межах:

мінімального показника, який становить 805 годин;
максимального – 1050 годин;
рекомендованого – 910 годин.

Згідно з Типовим навчальним планом діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі у 7-х класах становить від 7 до 9 годин Рекомендована кількість годин на тиждень (7,5 годин) може бути розподілена між навчальними предметами таким чином:

Біологія – 2,5 години;
Географія – 2 години;
Фізика – 2 години;
Хімія – 1 година.

Резерв навчальних годин, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами, становить 0,5 годин.

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання природничої освітньої галузі за такими напрямами:

методологія природничих наук;
науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу;
астрономічний складник;
біологічний складник;
географічний складник;
фізичний складник;
хімічний складник.

На основі здобутих знань школярі опанують такі вміння та навички:

пізнання світу природи засобами наукового дослідження;
опрацювання, систематизація та презентація інформації природничого змісту;
усвідомлення закономірності природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини;
відповідальне поводження для забезпечення сталого розвитку суспільства;
розвиток власного наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці з іншими особами).

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Держстандарті використовуються певні індекси для позначення вимог до обов’язкових результатів навчання учнів з кожної освітньої галузі. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 9 ПРО 1.2.1-2:

перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (9 клас);
скорочений буквений запис означає освітню галузь (ПРО – природнича освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

групи споріднених результатів навчання (1);
загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів за цикл базового предметного навчання базової середньої освіти у природничій освітній галузі очікується по завершенню 9 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів

Природнича освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

Група споріднених результатів №1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

1.1. Виявлення та формулювання проблеми дослідження.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб обирають пізнавальну ситуацію, яку можна розв’язати дослідницьким способом, та аргументують свій вибір.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

виявлення протиріч в інформації щодо ознак, будови і властивостей об’єктів природи, умов виникнення і перебігу природних явищ (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб);
формулювання проблеми, доступної для дослідження, та пояснення свого вибору.

1.2. Визначення мети та завдання дослідження, формулювання гіпотези.

До конкретних результатів навчання відноситься вміння школярів визначати мету і завдання дослідження та формулювати гіпотези дослідження (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення мети і завдання дослідження відповідно до сформульованої проблеми;
формулювання гіпотезу дослідження.

1.3. Планування дослідження.

Передбачається, що у ході вивчення навчальних предметів природничої освітньої галузі учні навчаться визначати етапи дослідження відповідно до умов його виконання (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення та пояснення необхідних етапів дослідження з урахуванням умов його виконання;
самостійне прогнозування результатів кожного етапу дослідження відповідно до умов його виконання;
самостійне складання плану дослідження.

1.4. Дослідження (спостереження, експериментування, моделювання)

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися моделювати об’єкти і явища (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб), спостерігати та виконувати дослідження індивідуально або в групі та фіксувати одержані результати у самостійно визначений спосіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

самостійне або групове спостереження, дослідження об’єктів за складеним планом з використанням математичних, реальних, комп’ютерних моделей;
самостійний вибір інструментарію, необхідного для виконання дослідження;
фіксація результатів дослідження у самостійно визначений спосіб;
дотримання правил безпеки життєдіяльності під час дослідження.

1.5. Аналіз результатів, формулювання висновків, презентація результатів дослідження.

Конкретними результатами навчання школярів є аналіз результатів дослідження за наданими або самостійно визначеними критеріями, оцінка правильності сформульованої гіпотези, самостійне формулювання висновків за результатами дослідження та їх презентація.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

встановлення причинно-наслідкових зв’язків між будовою і властивостями об’єктів на основі результатів дослідження;
підтвердження /спростування гіпотези дослідження самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб;
самостійне формулювання висновків відповідно до мети дослідження;
оцінювання можливості використання результатів дослідження для розв’язання навчальної / життєвої проблеми;
презентація результатів дослідження у самостійно обраний спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв.

1.6. Здійснення самоаналізу дослідницької діяльності

Конкретними результатами навчання школярів є аналіз плану дослідження і його результатів (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб), виявлення емоційно-ціннісного ставлення до природи та її дослідження.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

пояснення важливості різних видів, типів і форм дослідження природи на основі особистого досвіду;
пропонування різних способів досягнення мети дослідження (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб);
передбачення варіативних способів виконання дослідження з урахуванням впливу різних чинників;
самостійний аналіз доцільності визначених етапів і складеного плану дослідження;
пояснення ризиків виконання дослідження та усвідомлення потреби їх врахування;
обґрунтування значущості набутих дослідницьких навичок для пізнання природи.

Група №2. Опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

2.1. Здійснення пошуку інформації, її оцінка та систематизація.

Держстандартом передбачено, що школярі навчаться самостійно здійснювати пошук, оцінку та систематизацію інформацію природничого змісту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

самостійний аналіз і систематизація опрацьованої інформації природничого змісту, здобутої з різних джерел;
самостійне використання сукупності даних для оцінювання природних об’єктів, явищ і процесів;
зіставлення наукового і псевдонаукового пояснення тієї самої інформації природничого змісту з допомогою вчителя чи інших осіб;
самостійне оцінювання достовірності здобутої інформації та її необхідності/важливості для розв’язання життєвої / навчальної проблеми.

2.2. Представлення інформації у різних формах

Конкретними результатами навчання школярів є інтерпретація даних та самостійна презентація інформації природничого змісту в різних формах..

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

самостійний опис явищ і процесів із використанням наукової термінології;
відбір та інтеграція інформації природничого змісту, представленої в різних формах, зокрема у символьній, та знаходження зв'язків між нею та реальними об’єктами та явищами (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб);
самостійна презентація здобутої інформації у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв;
самостійне формулювання словесних описів об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації (табличної, графічної / інфографіки);
розробка відповідних продуктів (проєктів, буклетів, колажів, постерів, моделей тощо) на основі опрацьованої інформації природничого змісту, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв (самостійно або в групі);
презентація створених продуктів в обраний спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв

Група №3. Усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини, відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

3.1.Усвідомлення розмаїття природи.

У ході циклу базового предметного навчання базової середньої освіти навчання учні мають навчитися обґрунтовувати розмаїття та певні закони природи.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

самостійна характеристика властивостей об’єктів природи, пояснення природних явищ і процесів на основі законів природи з використанням мови природничої науки та відповідної термінології;
визначення властивостей об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб);
оцінка довкілля як джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і суспільства.

3.2.Класифікація об’єктів/явищ природи.

Конкретними результатами навчання учнів визначено вміння класифікувати об’єкти природи, явища і процеси за визначеними ознаками та властивостями.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення декількох ознак / властивостей, за якими об’єкти / явища природи об’єднано в окремі групи;
вирізнення з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;
самостійне розрізнення / систематизація / упорядкування об’єктів / явищ природи за визначеними ознаками / властивостями.

3.3. Виявлення взаємозв’язків об’єктів і явищ природи.

Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися самостійно обґрунтовувати взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами та виявляти істотні взаємозв’язки у природі для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

самостійне встановлення причинно-наслідкових зв’язків між певними явищами і процесами та їх наслідками;
використання дослідницьких навичок і базових знань про взаємозв’язки у природі для прогнозування змін природних об’єктів, явищ і процесів;
обґрунтування впливу діяльності людини / власної діяльності на збереження / порушення взаємозв’язків у природі;
дотримання правил поводження у природі для збереження здоров’я і довкілля.

3.4. Усвідомлення значення природничих наук, технологій, техніки.

Конкретними результатами навчання учнів є самостійне пояснення значення природничих наук, технологій і техніки для сталого розвитку суспільства та усвідомлення суспільної ролі учених- природничників і винахідників та їхніх здобутків.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

пояснення причин глобальних проблем людства і наведення прикладів використання здобутків природничих наук, технологій і техніки для їх розв’язання (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб);
оцінювання внеску природничих наук, технологій і техніки в забезпечення сталого розвитку суспільства;
висловлювання суджень щодо значення науково-природничих знань і діяльності учених-природничників і винахідників для забезпечення суспільного прогресу і покращення якості життя.

Група №4. Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

4.1. Розрізнення наукового та ненаукового мислення.

Конкретними результатами навчання учнів є вміння учнів визначати аргументи / твердження / теорії, що ґрунтуються на наукових фактах (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

розрізнення наукових фактів, їх інтерпретацій, суджень;
інтерпретація наукових фактів;
критичне оцінювання інформації та достовірності суджень;
пояснення ризиків використання наукової / ненаукової / псевдонаукової / спотвореної інформації для розв’язання проблем природничого змісту.

4.2. Усвідомлення проблеми та її аналіз.

Конкретним результатом навчання учнів є вміння формулювати проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення протиріч в пізнавальній ситуації (самостійно / в групі);
постановка проблемних питань і формулювання проблеми (самостійно / в групі);
представлення комплексної проблеми як сукупність простих (з допомогою вчителя чи інших осіб).

4.3. Розв’язання проблеми.

Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитися самостійно обирати або пропонувати стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми та використовувати здобуті знання і набутий досвід для їх розв’язання.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

генерування ідеї для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, оцінювання можливості їх реалізації;
розробка стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми і пропонування відповідних засобів (самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб);
розв’язання навчальних / життєвих проблеми з використанням здобутих знань і набутого досвіду (самостійно / в групі);
самостійне пропонування способів перевірки розв’язку навчальної / життєвої проблеми;
оцінювання ефективності / варіативності обраних способів / засобів розв’язання навчальної / життєвої проблеми (з допомогою вчителя чи інших осіб).

4.4. Робота в групі для розв’язання проблеми.

Конкретними результатами навчання є пропонування варіантів співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, взаємодія в групі та усвідомлення особистої відповідальності за досягнення спільного результату.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

самостійне складання та за потреби коригування плану власної діяльності для розв’язання проблеми відповідно до своєї ролі в групі;
захист власної думки, дискутування, наведення аргументів, підтвердження їх фактами;
врахування думки / погляду інших під час прийняття спільних рішень;
пояснення переваг співпраці для розв’язання навчальної / життєвої проблеми на основі набутого досвіду.

4.5. Оцінка власної діяльності/діяльності групи.

Очікуваним результатом навчання школярів є виявлення емоційно-ціннісного ставлення до індивідуальної / спільної діяльності та досягнутих результатів.

Орієнтиром для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

аналіз діяльності групи щодо виконання завдання / розв’язання навчальної / життєвої проблеми (самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб);
оцінювання досягнутих результатів розв’язання проблеми за спільно розробленими критеріями;
висловлювання судження щодо власної мотивації, особистих дій у групі для досягнення результату;
рефлексія щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи.

Бажаєте отримати практичні поради для реалізації Держстандарту у 7-х класах та дізнатися про секрети ефективного навчання на уроках предметів природничого циклу? Долучайтеся до учасників Всеукраїнської інтернет-конференції «Викладання предметів природничого циклу в 6-7 класах НУШ», яка відбудеться 08 лютого 2024 року о 16.00!