Ра́птом почу́вся бабусин голос, який розбудив дівчинку від мрій:— Ось де ти, Маріє! Що ти тут робиш?— Бабусю, дідусь сказав, що осінь збирає яблука, груші для їжаків на зиму. Так хотіла зустрітися з нею. Завтра знову чека́тиму.—Щедра осінь, Маріє, подала́ся з птахами у ви́рій, тож залишила для інших усе: яблука, груші, сливи... Ходімо до хати.
Людмила Кибалка. Мрія Марії (оповідання для дітей) Причаїлася Марія під яблунею в саду. Чатує, коли прийде яснозора осінь по яблука. Час минав, а жовтокосої красуні не було. Над головою курликали журавлі. Диво-птахи відлітали у вирій. Сонечко спускалося за багряний ліс, кидаючи останнє проміння на землю. Раптом почувся бабусин голос, який розбудив дівчинку від мрій:— Осьде ти, Маріє! Що ти тут робиш?— Бабусю, дідусь сказав, що осінь збирає яблука, груші для їжаків на зиму. Так хотіла зустрітися з нею. Мабуть, журавлине курликання налякало. Завтра знову чекатиму.— Кожна тварина робить запаси на зиму, а щедра осінь, Маріє, подалася з птахами у вирій, тож залишила для інших усе: яблука, груші, сливи... Ходімо до хати.— Зараз. Я тільки подякую за щедрість. До побачення, осене! Чекатиму на тебе! — промовила дівчинка, помахавши рукою на прощання.