Презентація "Основні законодавчі акти з охорони праці. Система управління охороною праці (СУОП)."

Основні законодавчі акти з охорони праці. Система управління охороною праці (СУОП). Виконала. Студентка 1курсу групи А бух. Семенова Олена Юріївна

План. Охорона праці на підприємстві. Основні законодавчі акти з охорони праці. Система управління охороною праці (СУОП).

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (ст.1 Закону України «Про охорону праці»). Складові (напрями) охорони праці регламентуються відповідними нормативними документами або системою нормативних документів. Наприклад, правові питання — Кодексом законів про працю; санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні — санітарними нормами і правилами (нормативні документи мають шифр ДСН, ДСан. ПіН, ДСП тощо); організаційно-технічні — нормативні документи мають шифр НПАОП, державні (національні) стандарти України (нормативні документи мають шифр ДСТУ, ГОСТ, ДБН тощо) та технічні регламенти безпеки; соціально-економічні — закони, постанови Кабінету Міністрів України тощо.

Організація охорони праці на підприємстві покладається на роботодавця. Завдання роботодавця також полягає у забезпеченні дотримання прав робітників, передбачених у нормативних та регуляторних актах з охорони праці. Обов’язки роботодавця: Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

формує відповідні відділи і призначає уповноважених осіб для нагляду за дотриманням вимог охорони праці, затверджує внутрішні правила, технологічні карти та стандарти;затверджує колективний договір та вживає комплексні заходи для підтримання і підвищення рівня охорони праці;розробляє програму оптимізації виробництва, впроваджує новітні технології та наукові досягнення;відповідає за належний стан промислових будівель, приміщень, виробничого обладнання та машин;вживає невідкладних заходів для допомоги постраждалим, організовує виплату компенсації таким особам;ініціює проведення неупередженого та об’єктивного розслідування нещасних випадків, вивчає причини, що призвели до аварії та затверджує перелік профілактичних заходів, спрямованих на усунення ризиків виникнення аналогічних причин в подальшому;несе персональну відповідальність за рівень охорони праці і порушення іншими особами її вимог;здійснює нагляд за додержанням робітниками технологічних процесів, установлених правил поведінки та режиму роботи. Для створення безпечних і здорових умов праці роботодавець виконує, зокрема, такі функції:

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 14 ЗУ «Про охорону праці» передбачено такі обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці:дбати про власну безпеку, а також про безпеку сторонніх людей при виконанні робіт чи під час перебування на території підприємства;користуватися засобами колективного та засобами інживідуального захисту;знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва;проходити періодичні медичні огляди, навчальні курси, інструктажі, атестацію знань з безпеки праці.

Працівники під час прийняття на роботу та протягом роботи мають проходити інструктаж з питань охорони праці. Так скеровує ст. 18 Закону про охорону праці. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці на підприємстві визначає глава 6 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15. Допускати до робіт працівників, зокрема посадових осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, заборонено. Основним документом щодо підтвердження проведення інструктажу з охорони праці є запис у Журналі реєстрації інструктажів. Відповідальність за організацію і проведення інструктажів з охорони праці несе роботодавець. Будь-який інструктаж з охорони праці на робочому місці, навчання та перевірку знань з ОП роботодавець зобов’язаний організувати за свої кошти. 

Види інструктажів з питань охорони праціЗа характером і часом проведення інструктажі з охорони праці поділяють на:вступнийпервиннийповторнийпозаплановийцільовий

Вступний інструктаж з питань охорони праці — це перший крок у створенні безпечного та здорового середовища на робочому місці. Його необхідно провести, щоб ознайомити працівника, якого приймають чи поновлюють на роботі, з локальними нормативними актами та інформаційними матеріалами загалом по підприємству. Вступний інструктаж проходять:працівники, яких прийняли на постійну або тимчасову, сезонну роботу;працівники, яких прийняли як на основну роботу, так і як сумісників;працівники сторонніх організацій, які беруть участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;учні й студенти, які проходять виробниче навчання або виробничу практику;екскурсанти у разі екскурсії на підприємство. У штаті кожного підприємства (установи чи організації) незалежно від їхньої форми власності або підпорядкування повинна бути особа (особи), відповідальна за охорону праці. Зазвичай це інженер з ОП, основним обов’язком якого є контроль за станом охорони праці на підприємстві. На великих підприємствах створюють службу охорони праці. Підприємства, де менше 20 працівників, для виконання функцій СОП можуть залучати сторонніх спеціалістів на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Підстава — стаття 15 Закону про охорону праці.

Первинний інструктаж проходять (п. 6.4.):працівники, яких прийняли на постійну або тимчасову роботу на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;працівники, які виконуватимуть нову для них роботу;працівники, яких перевели з одного структурного підрозділу до іншого;працівники у відрядженні, які беруть участь у виробничому процесі на підприємстві. Також первинний інструктаж проводять учням, студентам, курсантам, слухачам навчальних закладів, які:проходять трудове або професійне навчання;під час навчальних завдань використовують механізми, інструменти, матеріали тощо. Первинний інструктаж на робочому місці потрібен для того, щоб ознайомити працівника з локальними нормативними актами й інформаційними матеріалами, які безпосередньо стосуються його робочого місця. Його проводять працівнику в перший робочий день перед тим, як він почне виконувати свої функціональні обов’язки. Первинний інструктаж на робочому місці проводять за розпорядженням (вказівкою) головного інженера підприємства, керівників структурних підрозділів, інженера з охорони праці. Його проводить безпосередній керівник робіт (майстер, виконроб, механік, завідувач господарства тощо), для адміністративно-технічного персоналу, технічних виконавців — завідувач господарства або особа, на яку поклали обов’язки завідувача господарства.

Повторний інструктаж проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю. Зазвичай це ті самі посадовці, які проводили первинний інструктаж на робочому місці. Однак для того, щоб роз’яснити окремі питання програми повторного інструктажу, іноді залучають фахівців із інших сфер:особу, відповідальну за електрогосподарство;особу, відповідальну за протипожежний стан підприємства;медичного працівника;юриста;еколога;спеціаліста відділу кадрів та ін. Повторний інструктаж проводять, щоб працівник повторив і закріпив знання, які здобув під час первинного інструктажу на робочому місці. Повторний інструктаж проводять у терміни, які визначають нормативно-правові акти з охорони праці в галузі, або роботодавець, але не рідше ніж:на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на 3 місяці;для решти робіт — 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводять з працівниками у таких випадках:щоб ознайомити їх із новими локальними нормативно-правовими актами з охорони праці або з внесеними змінами і доповненнями до них;якщо змінився технологічний процес, замінили або модернізували устаткування, прилади й інструменти, сировину, матеріали;якщо вони порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, що призвело до травм, аварій, пожеж тощо;при перерві у роботі понад 30 днів — для робіт підвищенної небезпеки, понад 60 днів — для решти робіт. Цей інструктаж також проводять працівникам на вимогу представників органів державного нагляду і контролю або вищих органів, посадовця, на якого поклали обов’язки організувати роботу з охорони праці, промислової безпеки, пожежної безпеки, електробезпеки, охорони навколишнього середовища — інженера з охорони праці, інженера з пожежної безпеки, інженера-енергетика, інженера-еколога. Обов'язок щодо проведення позапланового інструктажу з охорони праці покладається на безпосередніх керівників робіт. Це може бути майстер, виконроб, механік, завідувач господарства, завідувач складу, спеціально призначені посадовці.

Цільовий інструктаж з охорони праці — це ефективний механізм профілактики та недопущення травматизму в умовах виробничої діяльності. Його проводять, щоб ознайомити працівника з локальними нормативними актами й інформаційними матеріалами у разі:робіт, на які відповідно до законодавства оформлюють наряд-допуск, наказ або розпорядження;ліквідації аварій, пожеж, стихійного лиха. Цільовий інструктаж проходять працівники незалежно від професії і посади, якщо вони працюватимуть за нарядом-допуском, наказом або розпорядженням. Це, зокрема:працівники підприємства, яких прийняли на постійну або тимчасову, сезонну роботу; як на основну роботу, так і як сумісників;котрі заміщають тимчасово відсутніх працівників;працівники інших організацій, які беруть участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;студенти й учні, що проходять виробниче навчання або виробничу практику. Цільовий інструктаж проводить безпосередній керівник робіт. Це може бути начальник структурного підрозділу, майстер, виконроб або фізична особа, яка використовує найману працю.

Проходження працівником інструктажу потрібно зафіксувати в журналі реєстрації інструктажів. При цьому необхідно вказати причину його проведення. Запис про проведення інструктажу роблять у журналі тих структурних підрозділів підприємства, працівники яких братимуть участь у роботах. Зверніть увагу! У разі виконання робіт, на які оформлюють наряд-допуск, цільовий інструктаж реєструють у цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів — не обов’язково.

Основні законодавчі акти з питань охорони праціЗакон України «Про охорону праці»Кодекс законів про працю України. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці», дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

Система управління охороною праці на підприємстві Система управління охороною праці на підприємстві (СУОП) – це ряд комплексних заходів та механізмів, які повинні забезпечувати безпечність трудової діяльності робітників у сфері технологічного, санітарного, профілактичного та організаційного стану виробничого середовища компанії. У зв’язку з цим, система управління охороною праці повинна охоплювати певні завдання, які умовно можна об’єднати у наступні групи: забезпечення належного і безперервного управління підприємством; готовність до проведення запобіжних заходів для мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків; готовність до негайного реагування та ліквідації небезпечних ситуацій у разі їх настання. Для виконання зазначених завдань роботодавцю рекомендовано скликати відповідальний орган (координаційну раду), до складу якого залучити вище керівництво, представників служби охорони праці, членів профспілки або представників трудового колективу. Окрім того, для оперативного запровадження системи управління охороною праці дозволяється залучати інші організаційні та професійні об’єднання робітників на місцях, наприклад, спеціально створені комісії. Детальний розпис повноважень кожного відповідального органу, структуру і засоби СУОП, компетенція та обсяг відповідальності кожного співробітника закріплюється в колективному договорі, внутрішньому Положенні про СУОП підприємства.

Одним із ключових компонентів, що гарантують якісну і ефективну роботу системи управління охороною праці, є чітка структура взаємодії між окремими органами та ланками компанії. Фактично на роботодавця покладається обов’язок забезпечити доведення механізмів та конфігурації СУОП до кожного окремого працівника компанії.• Загальні положення системи управління охороною праці на підприємстві.• Розробка першочергових та запобіжних кроків для постійного покращення виробничого середовища і встановлення оперативних планів дій для відокремлених підрозділів компанії.• Інструменти та оцінка ймовірності швидкої адаптації до змінюваних обставин, яких може зазнати компанія. Органи та компетенція відповідальних органів.• Порядок прийняття та внесення змін до локальних нормативних актів компанії з питань захисту прав співробітників.• Вимоги до компетентності та навичок співробітників, процедури проведення професійного добору персоналу.• Засоби збереження і гарантування безперервності виробництва, належний рівень якості технологічних процесів. Таким чином, у внутрішніх документах компанії (насамперед, Положенні про СУОП) обов’язково мають бути врегульовані наступні питання:

У даному аспекті роботодавець повинен усвідомлювати, що збій у плині технологічного процесу становить підвищену загрозу як для співробітників, так і для роботи підприємства в цілому. Окремі процеси, що є самостійними елементами структури СУОП на підприємстві та потребують розширеного тлумачення та деталізації, допускається викласти у формі додатків до Положення. Усі співробітники компанії зобов’язані неухильно дотримуватись вимог, які наведені в Положенні та додатках до нього. Підсумовуючи вищенаведене, наголошуємо, що рівень охорони праці на підприємстві залежить від усіх учасників професійно-виробничого процесу і їх бажання докладати необхідних зусиль для досягнення безпечності праці на кожному ступені виробництва.

Дякую за увагу!