Найперше, що має зробити вчитель, - це розвинути в учня дух допитливості. Д. Менделєєв Метод проєктів – це освітня технологія, яка націлена на набуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.
Завдяки проєктуванню на уроках української літератури учні вчаться: усвідомлювати мету;планувати свою роботу, передбачати можливі результати;використовувати джерела інформації (матеріали преси, літературні твори, дослідження літературознавців, мовознавців);самостійно шукати і накопичувати матеріал;аналізувати та зіставляти різноманітні факти;доводити власні погляди; приймати власні рішення;підтверджувати чи спростовувати ідею; активізовувати соціальні контакти (розподіляти доручення, працювати спільно);створювати матеріальні носії проєктної діяльності (газета, сценарій, журнал тощо).
Дослідницький або творчий продукт: асоціативні малюнки, емблема героя (автора), творчий переказ, оповідання, проєкти, переклади, есе, фанфік, реферат, стаття, науково-дослідницька робота. Прийоми аналізу. Жанри уроків. Проблемна ситуація. Конкурс, семінар, інтелектуальні змагання, практична робота, диспут, дослідження, урок-версія. Асоціативні вправи, пошук змістової антитези, кросворд, проблемна тема, парадоксальний епіграф. Щоденник подвійних нотаток, робота з критичною статтею, інтерв'ю, робота з деталлю, сенкан, компоративний аналіз Організація дослідження твору
Проєкт №1 «Гайдамацький рух в Україні»Поділ на групи:історики (дослідження причин гайдамацького руху за історичними джерелами);фольклористи (висвітлення даного питання у фольклорних джерелах); шевченкознавці (показ Коліївщини в поемі Т. Шевченка «Гайдамаки»);видавці (оформлення, ілюстрування).
Читати поему «Гайдамаки” Шевченка можна по-різному. Можна сконцентрувати увагу на ріках крові, на грабежах... і повторювати Кулішеві слова про недоцільність показу такого страхіття. А можна вникнути в суть, зрозуміти повстанців, відчути страждання уярмленої нації — і виправдати сподіяне. О. Слоньовська, український літературознавець
Історичні джерела У «Приписах» («Примітках») до поеми Шевченко посилався на «Історію Русів» Д. Бантиша-Каменського, «Энциклопедичиский лексикон» А. Плюшара, «Історію Королівства Польського» Є. Бендтке. Він користувався працею М. О. Максимовича «Оповідь про Коліївщину» (у рукописі), польською мемуарною літературою.
Повідомлення літературознавців про епізоди повстання в поемі «Гайдамаки» та їх сюжетна роль Коліївщина – це козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні у 1768-1769 роках. Спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного українського населення в Речі Посполитій. Очолив це повстання послушник Мотронинського монастиря, запорожець Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став сотник уманської надвірної міліції Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Займи позицію: Хто ж такі гайдамаки – визволителі чи розбійники? Гайдамаки – незаможні селяни, наймані робітники, дрібна шляхта й нижче духовенство, які були борцями проти польської неволі. Як то тяжко блукать в світіСироті без роду;А до того — душа щира, Козацького роду,Не одцуравсь того слова, Що мати співала,Як малого повивала,З малим розмовляла;Не одцуравсь того слова,Що про Україну…