ГЕНІАЛЬНІ УКРАЇНСЬКІ

ХУДОЖНИКИ, ЯКИХ ЗНАЄ УВЕСЬ СВІТ

•     

•      Художник фокусується на медитативному спогляданні

                                                               АНАТОЛІЙ КРИВОЛАП природи. Використовує насичені кольори, якими

заповнює великі площини полотен. Митець стверджує,

що чисто абстрактний живопис змушує замислитись, але хоч один впізнаваний серед кольорових пластів елемент дозволяє «увійти в полотно», відчути емоції, закладені в нього.

•      Криволап вважає поєднання чистих кольорів основою українського живописного коду. Цю ідею він втілив у розписах церкви Покрови Пресвятої Богородиці в с. Липівка Київської області. Канонічні для православної церкви стримані та узагальнені зображення святих митець подає у яскравих тонах.

•      Вперше творчість Криволапа у 1978 помітив, оцінив та почав популяризувати польський колекціонер Рішард Врублевський. Він не лише купував картини живописця, а й видав каталог його робіт у Польщі.

•      У жовтні 2011 року робота Криволапа «Кінь. Ніч» була продана за $124343 на аукціоні Phillips de Pury & Co в Лондоні, а у червні 2013 за картину «Кінь. Вечір» на торгах Contemporary Art Day Phillips заплатили $186200.

•      У 2012 році Анатолій Криволап став лауреатом Шевченківської премії за цикл з 50 абстрактних пейзажів «Український мотив».

•      Одеська художниця за допомогою творчості намагається віднайти

ОКСАНАМАСЬ український культурний код аби визначити_, що саме може дати світові

українське концептуальне мистецтво. За словами мисткині неможливо говорити зі світом, не пропонуючи йому нову деталь для мозаїки світобудови, але для цього треба чітко визначити своє місце. Це художниця і намагається зробити через абстрактні полотна та мультиматеріальні інсталяції. Найбільш відомі її проекти – багатометрові панно, створені із розписаних вручну яєць. ЇЇ «Погляд у вічність» – мозаїка Оранти із писанок – експонувався у Софії Київській у 2010 році. Нині триває проект зі відтворення Гентського вівтаря із розписаних авторськими малюнками дерев’яних яєць, який охопив 60 країн.

•      Так Оксана обґрунтовує припущення про те, що окрім національних кодів існує загальнолюдський, початковий, який об’єднує нас усіх. Його також необхідно знайти та відчути для повної самоідентифікації і в межах свого народу, і в межах світу.

•      Єдність в окремості – провідна тема творчості Оксани Мась. Вона підкреслює це в проекті Spiritual Cities, де створює візерунки із малюнків планів храмів всіх світових релігій, і у серії Mandala Dance, в яких поєднано стікери й мандали, створені на основі писанок.

•      Міланський Museo Arta Gallarate експонував роботи Оксани Мась у трьох виставкових просторах.Персональні виставки, організовані Sotheby’s принесли їй світове визнання.

•      Певний час художник належав до мистецького андерграунду України. Але його полотна, часто

ТІБЕРІЙ СІЛЬВАШІ     монохромні, випромінюють спокій і

вмиротворення.Творчий процес та його результат митець називає «сповільненням часу». Він стверджує, що не «пише», а «нарощує» свій живопис.Об’ємні шари фарби створюють відчуття тактильності.Живописець намагається взаємодіяти із глядачем через масштаби, вивчає реакцію на кольори різної складності й теплоти. Він – теоретик та філософ колористики.

•      Також митець займається інсталяціями, частинами яких часто і стають його полотна. Він розробляє концепцію єдності твору, простору та глядача.

•      Сільваші був одним із перших українських митців, які отримали європейську художню стипендію (від Муніципалітету Мюнхена в 1995р) Мав близько 40 персональних експозицій в Україні та за кордоном. На міжнародному артфестивалі в Києві 1996 і 1998 років став куратором проектів «Ненаративність» та «Бієнале нефігуративного живопису».

•      Художник «говорить» про такі проблеми як самоідентифікація в

ВІКТОР СИДОРЕНКО            соціумі, особиста і колективна пам’ять, досвіди, рефлексії, «ДНК

пострадянської людини» – теми, що турбують українців і у великій мірі характеризують їхню творчість. Прагнучи розібратись у принципах художньої інтерпретації реальності Сидоренко став одним із засновників Інституту Проблем Сучасного

Мистецтва (2001 р). Він переконаний, що митці мають висловлювати складні ідеї, але варто маніфестувати їх протягом певного часу, висвітлювати через роботу з кураторами, показувати на виставках, аби публіка довірилась митцю з його баченням.

•      У своїй фігуративній абстракції митець поєднує реалізм з експериментами з великими кольоровими плямами. Також працює зі скульптурою, фотографією, інсталяцією.Його роботи побудовані на сучасному символізмі. Найбільш впізнаваним образом є людина у білих підштанниках, на прикладі якої демонструється перетворення соціальної одиниці на особистість.

•      Роботи Віктора Сидоренка були представлені й успішно продавалися на торгах Phillips de Puri (2009 р) та Sothby’s Contemporary East, виставлялись у Парижі, Ліллі, паралельній програмі Art Bazel – Scope Art Show, їх придбали для Музею сучасного мистецтва KIASMA в Гельсінкі та Black Square Gallery в Маямі.

•      Художник працює та експериментує у багатьох художніх техніках: живописі, графіці, малій

СЕРГІЙ САВЧЕНКО   пластиці, медіа, фотографії. Його живописний

стиль варіюється від легких, димчастих силуетів, до пластів насиченого кольору та густого ліплення форм. У своїй творчості митець ставить оригінальні запитання. Наприклад у новій серії робіт «Масло і вода. Трансгресія матеріалу» він розкриває тему руху матерії поза межами її власних кордонів.

•      У Гданську Сергій створив галерею Savchenko Gallery, у якій виставляє не лише власні картини, а й роботи художників, чий погляд на світ йому близький. Картини його українських колег часто опиняються в оточені сучасного живопису з Польщі. Німеччини, Франції. Такі проекти виводять українське мистецтво на новий рівень.

•      Один з найбільш провокативних художників сучасного

ОЛЕКСАНДРРОЙТБУРД

українського мистецтва. Та його фантасмагоричні образи побудовані на глибокому знанні й“прочитанні” класичного живопису.

•     Останнім часом митець переосмислює сенс не лише призначення живопису, а й реакції на нього глядачів.Найяскравіше ця ідея проявилась у виставці «підробок» відомих класичних полотен з Одеського музею, які художник «перемалював» у спрощеному геометричному стилі, що нагадує кубізм.

•     Картини Ройтбурда виставляли понад 40 аукціонів серед яких Phillips de Puri та Sothby’s Contemporary East, а також українські аукціонні будинки, такі як «Дукат».

•     З 2017 року є директором Одеського Художнього Музею.

•     Роботи Максма Мамсікова нагадують прості дотепні

МАКСИМ МАМСІКОВ  історії розказані вам друзями. Митець зображає

побутові сценки сучасності, часом на зовсім невеликому форматі, з використанням світлих, насичених кольорів. У нього є свої «кольорові періоди», найвідоміші з яких «зелений» і «синій». В останньому багато картин відпочинку на морі, де кольори передають атмосферу літніх днів. Вони стали своєрідною візитівкою митця, з його меседжем «життя у простоті». Саме вони були виставлені на Sotheby’sу 2009 році.

•     Цікава серія розмитих портерів, в якому сутність також передається через колір,а нечіткі обриси натякають: яким би простим не здавався мотив, ми все одно ніколи не побачимо повної й чіткої картини, бо завжди є щось приховане і недомовлене.

•     Завдяки своєрідному стилю Мамсіков став одним із найбільш впізнаваних живописців із першої хвилі

митців незалежної України. Він брав учать у понад 30 проектах в Україні, Росії, Греції, Німеччині, Норвегії, Франції, Великобританії та США.

•     «Картини – це голос моєї душі» – говорить митець про свої роботи.Він починав із пейзажів, що зворушували

його уяву тонкістю ліній, закладених в природі. Поступово

ІВАН МАРЧУК перепробував усі жанри.За підрахунками митця, він

створив понад 4500 робіт.Марчук ділить їх на 13 циклів і вважає, що кожен з них – нова віха його життя, і ніби написаний іншою рукою.Хоча більшість із них об’єднують дві особливості: безліч вдало переплетених деталей, які виражають лаконічну ідею, та своєрідний стиль.

•     Складається враження, що художник пише нитками, які накладаючись утворюють переходи кольорів.Свій стиль він називає «плентанізм», і з появою цього слова пов’язана жартівлива родинна історія.Ця техніка занесена в енциклопедії з образотворчого мистецтва.

•     Сам Марчук є членом Римської академії сучасного мистецтва. У 2007 році британське видання Daily Telegraph включило митця до рейтингу «100 геніїв сучасності». Марчук же ставиться до цього статусу дуже спокійно. Він наполягає, що справа живописця – створювати картини, а для цього самовдосконалюватись і занурюватись у власні відчуття.

ІЛЛЯ ЧИЧКАН • Ілля Чичкан – епатажний український художник, чиї

роботи виставлялися у Музеї сучасного мистецтва у

Нью-Йорку, а також у галереях та музеях Європи, Південної та Північної Америки. Найдорожчу картину Чичкана "ІТ" ("Воно") продали на аукціоні Philips de Pury за $70 тис.

•     У 1990-х роках його ім'я було пов'язане з рухом митців під назвою "Нова Хвиля" – локальним українським проявом мистецтва трансавангарду (це один із напрямків у мистецтві раннього постмодернізму), який з'явився як реакція на ключові соціально-політично-культурні зміни, що настали з початком реформ "перебудови" 1985-1991 років. Працює в різних жанрах: живопис, фотографія, інсталяція, відео.

•     Роботи художника виставлялися у провідних галереях та музеях Європи, США та Південної Америки, а також брали участь у престижних міжнародних форумах та фестивалях сучасного мистецтва – бієнале у Сан-Паулу (1996), бієнале сучасного мистецтва в Йоганнесбурзі (1997),

Празькій бієнале (2003), Белградській бієнале (2004), європейській бієнале Manifesta (2004), а також Венеційській бієнале (2009).

КАТЕРИНА БІЛОКУР • Важко знайти випадок в історії мистецтва, коли бажання стати

художником зустрічає стільки труднощів, скільки довелося подолати Катерині Білокур. Мрія дівчини із простої селянської родини здійснилася не завдяки, а всупереч долі. Майже все життя їй довелося боротися за право малювати, і, попри це, її картини випромінюють поклоніння та захоплення дарами природи.

•     Польові та садові квіти, обожнювані художницею, як дзеркало чистої, полум'яної та ніжної душі, відбивають погляд на світ зачарованої маленької дівчинки. Цей прояв чистого таланту отримав назву "наївного мистецтва", а сама Білокур входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України, про яку сам Пабло Пікассо говорив: "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ".

•     Творчість Катерини Білокур порівнюють із відомими художникамипримітивістами Анрі Руссо, Іваном і Йосипом Генераличами, Марією Примаченко, Ніко Піросманішвілі. Світу Катерину Білокур відкрив український письменник, мистецтвознавець та дослідник творчості художниці Микола Кагарлицький, зібравши та видавши листи художниці, а також спогади сучасників про неї.

•     Творчість французької художниці та дизайнерки

українського походження Соні Делоне (Sonia Delaunay) СОНЯДЕЛОНЕ – величезний натхненний світ кольору_. Делоне була

видатною представницею арт-деко, авангарду і разом із

чоловіком Робером Делоне створила новий напрямок у живописі –“симультанізм” (ще одна назва – “орфізм”). Зображення руху кольору у світлі – так визначала художниця свої роботи.

•     "Для мене не існує поділу між моїм живописом та так званою декораторською роботою. Я ніколи не вважала "прикладні мистецтва" чимось, що гальмує розвиток художника; навпаки, це було продовженням мого мистецтва", – казала Делоне.

•     Вперше форма не панує, а підпорядковується кольору; вперше форма будується не за допомогою світлотіні, а за допомогою глибини кольору. Вони наче живі організми, впливають один на одного, створюють ілюзію руху та ритму – унікальний підхід для живопису того часу. Це дозволило Делоне стати першою жінкою, чия персональна виставка відбулася у Луврі.

Законодавиця мод, яка зробила своїми полотнами сукні парижанок та автомобілі парижан.

•     Олександра Олександрівна Екстер (Григорович) – художниця, сценографка, педагогиня. Яскрава представниця європейського кубізму та футуризму, українського авангарду, одна з

ОЛЕКСАНДРАЕКСТЕР  засновниць стилю _”р_-деко_”.

•     Під впливом супрематистської революції Малевича, активною співучасницею якої Екстер стала однією з перших серед побратимів-"безпредметників" восени 1915 року, пізніше, у 1916-1918 роках, вона зуміла створити мову абстрактних форм та логіку композиційних структур, вільних від будь-якого впливу естетики, пропонованої супрематизмом.

•     Свою філософію творчості Олександра знайшла, коли переїхала з України до Франції, щоби навчатися в Паризькій академії. Втім, програма навчання виявилася ідентичною з нашими закладами, проте один із київських приятелів Екстер познайомив її з поетом Аполлінером, який, своєю чергою, відвів її у майстерню Пікассо.

•     Акторка Аліса Коонен згадує про українську художницю: “В її паризькій господі, так само, як у ній самій, впадало в очі своєрідне сполучення європейської культури з українським побутом. На стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишивки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщечки, яскраві майолікові тарілки з варениками”.