Презентація з екології

"Вступ. Екологія – теоретична основа раціонального природокористування"

0102 Сьогодні, коли на всій планеті під впливом людини відбулися помітні зміни як живої, так і неживої природи, дедалі більшого значення набуває гармонійна взаємодія суспільства і природного довкілля

Екологія (від грец. «oicos» – дім та «logos» – вчення) – це наука провзаємовідносини живих організмів та їх угрупувань між собою та довкіллям.

Об′єктом досліджень екології є екосистеми планети та їхні елементи. Предметом дослідження екології є взаємозв′язки живих організмів, їхніх груп різних рангів, живих і неживих компонентів екосистем, а також характер впливу природних і антропогенних факторів на функціонування екосистем і біосфери в цілому.

Завдання екології як науки:- вивчення загального стану сучасної біосфери, умов його формування тапричин змін під впливом природних і антропогенних факторів;- прогнозування стану біосфери в часі і просторі;- розробка з урахуванням основних екологічних законів, шляхівгармонізації взаємовідносин людського суспільства й природи,збереження здатності біосфери до самоочищення, саморегулювання йсамовідновлення.

Суть цих завдань – це вижити!

1. Усе пов’язане з усім 2. Усе має кудись діватися 3. Природа знає краще 4. Ніщо не дається даремно Екологічні закони

Історія виникнення, становлення та розвитку як науки

Перший етап (стародавній) –до 1866 року. Не буде перебільшенням стверджувати, що екологія "існувала завжди". Первісна людина померла б з голоду без необхідних їй знань про поведінку й особливості дичини, якби не мала отриманого від предків і набутого самостійно досвіду "взаємовідносин з довкіллям.

Другий етап – був порівняно коротким і стосувався дослідження великих груп організмів під кутом аналізу взаємодії окремих особин і популяцій різних видів істот.

Третій етап – розпочався після Другої світової війни, коли домінуючим стало уявлення про “пов’язаність усього з усім”. Стало зрозумілим, що зміна одного з компонентів природи призводить до змін комплексу, до змін природного середовища. На необхідність такої сфери досліджень вказував академік В.І. Вернадський.

Сучасна екологія – це нова комплексна наука про виживання в довкіллі, завдання якої – пізнання законів розвитку і функціонування біосфери, як цілісної системи під впливом природних і антропогених факторів.

Екологічне прогнозування – це окремий вид діяльності як функції управління, який полягає в отриманні науково обґрунтованих варіантів розвитку стану навколишнього середовища та здоров'я населення, природно-ресурсного потенціалу, ризиків виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, індикаторів збалансованого розвитку.

Види екологічного прогнозування:глобальне прогнозування державне прогнозування регіональне і локальне прогнозування проблемне і спеціальне прогнозування

Значення екологічного прогнозування:- Попередження негативних наслідків: Прогнозування дозволяє попередити або пом'якшити можливі негативні ефекти діяльності людини на природу.- Планування ресурсного використання: Допомагає раціонально використовувати природні ресурси, зменшуючи виснаження екосистем.- Розвиток стійких стратегій: Дозволяє розробляти стійкі стратегії розвитку, які враховують екологічні аспекти.- Підвищення свідомості громадськості: Інформує громадськість про можливі ризики та допомагає залучити суспільство до управління екологічною ситуацією.