Розробка уроку з економіки для 10 класу на тему: "Право на власність"

Тема. Право власності.

Мета.

• ознайомити учнів з тим як складалося в історії уявлення про власність; пояснити зміст права власності та закріплення його в Конституції та інших нормативних документах; ознайомити з класифікацією форм та видів власності; визначити, якими правами наділені неповнолітні власники;
• розвинути вміння розрізняти форми власності, наводити приклади права во­лодіння, користування, розпорядження майном, характеризувати підстави набуття права власності, ілюструвати їх прикладами; формувати практичні навички щодо застосування отриманих знань у повсякденному житті; поглибити вміння аналізу та узагальнення інформації;
• виховувати поважне ставлення до своєї власності та власності інших, але завжди при цьому людей цінувати більше ніж речі

Тип уроку: комбінований

Форма проведення: урок-квест

Обладнання: підручник, прислів я про власність, квітка ромашка, плакат «Способи набуття права власності», наочність для вправи «Зроби крок», «Продовжи речення», «Знайди помилку»; ребуси, цифри, букви, лист-оцінювання, відео матеріал: «фрагмент із мульфільма Простоквашино», «Притча», «пісня про Україну»

Основні методи та прийоми: бесіда, розповідь, робота з наочністю, робота з документами, словникова робота, робота з плакатом, наочністю, відео матеріалом; вправа «Відгадай ребуси», вправа «Відгадай загадки», вправа «Цифрова розминка», вправа «Продовжи речення», вправа «Ситуація», вправа «Зроби крок», вправа «Знайти помилку»

Структура уроку

І Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.     Історичний розвиток.

2.     Джерела права власності.

3.     Зміст права власності.

4.     Способи набуття права власності.

5.   Форми права власності.

6.   Власність неповнолітніх.

7.   Цінність права власності.

V. Підсумки уроку

VІ.Домашнє завдання

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

Викладач.  На попередньому уроці ми з вами вивчали основи приватного права – цивільне право, правові норми якого регулюють правовідносини між особами пов’язані з власністю. Зараз ми перевіримо ваші знання за допомогою вправи «Цифрова розминка», а також ми використовуватимемо отримані вами знання на практичних етапах уроку та при вирішенні правових ситуацій.

«Цифрова розминка» (використовується наочність)

Вчитель демонструє учням цифру, а учні дають відповідь, що вона означає.

Цифри:

• 6 ( кількість книг, які розглядають цивільно-правові відносини)
• 3 (кількість рівнів цивільної дієздатності)
• 12 (вік часткової цивільної дієздатності)
• 16 (вік неповної цивільної дієздатності)
• 18 (вік повної цивільної дієздатності)
• 2003 (Рік прийняття Цивільного Кодексу України)
• 1308 (кількість статей, з яких складається Цивільний Кодекс України)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності                                                                                       

Учитель читає  уривок із твору  Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Учні повинні відгадати про що ми сьогодні на уроці будемо з вами  розмовляти.

Уривок із твору:

«… - П ятьсот мільйонів зірок? І що ти з ними робиш?                                                                     – П ятьсот один мільйон шістсот двадцять дві тисячі сімсот тридцять одна. Я людина серйозна, я люблю точність.                                                                                               – Так що ж ти робиш з усіма цими зірками?                                                                                – Що роблю?                                                                                                                                 – Так.                                                                                                                                                         – Нічого не роблю. Я ними володію.                                                                                              … - А для чого тобі володіти зірками?                                                                                                       - Що бути багатим.                                                                                                                                – А для чого бути багатим?                                                                                                              – Щоб купувати нові зірки, якщо їх хто-небудь відкриє.                                                                         … - А як можна володіти зірками?                                                                                          - Зірки чиї? – бурчливо запитав ділок.                                                                                                               – Не знаю. Нічиї.                                                                                                                                        – Значить, мої, тому що я перший до цього додумався.                                                              – І цього достатньо?                                                                                                                     – Так, безумовно. Якщо ти знайдешь діамант, у якого немає господаря, він твій. Якщо тобі першому прийде в голову якась ідея, ти береш на неї патент: вона твоя. Я володію зірками, тому що до мене ніхто не здогадався ними володіти.                                                                                   – Оце правильно, - сказав Маленький принц. – І що ж ти з ними робиш?                                         – Розпоряджаюся ними, - відповів ділок. – Рахую їх і перераховую. Це дуже важко. Але я людина серйона.                                                                                                            Одначе Маленькові принцеві цього було мало. – Якщо у мене є шовкова хустина, я можу пов язати її на шиї та взяти її з собою, - сказав він. – Якщо у мене є квітка, я можу зірвати її та взятии з собою, - сказав він. А ти ж не можешь забрати зірки! – Ні, я можу покласти їх у банк.                                                                                                        – Як це?                                                                                                                                                     – А так: пишу на папірці, скільки у мене зірок. Потім кладу цей папірець у ящик і закриваю його на ключ.                                                                                                                       – І все?                                                                                                                                                  – Цього достатньо.                                                                                                                 «Забавно! – подумав Маленький принц. – І навіть поетично. Але не так уж серйозно. – У мене є квітка, - сказав він, - і кожного ранку я її поливаю. У мене є три вулкани, і кожного тижня я їх прочищаю. Всі три, і згаслий теж. На всяк випадок. І моїм вулканам, і моїй квітці корисно, що я ними володію. А зіркам від тебе немає ніякої користі» …

 (Відповідь учнів)

Оголошення теми уроку.

Вчитель. Інститут права власності є однією з найважливіших складових цивільного права. Саме ця тема  має відношення до нашого повсякденного життя. Ми щодня користуємось речами, щось купуємо, щось хочемо отримати у подарунок або у спадок.

     Але сьогодні у нас з вами незвичайний урок, а урок-квест.  Ми з вами будемо розглядати новий матеріал та одразу  узагальнювати його за допомогою різних ігрових форм.  В нас є квітка-ромашка, яка має пелюстки, але не прості , а пелюстку-питання. За кожну пелюстку, якщо ви справляєтесь із завданням, ви отримаєте букву  та йдете далі. В кінці із букв ви складете слово, яке є частинкою нашого серця та гріє нам душу.

Отож, розпочинаємо!

ІV. Вивчення нового матеріалу

Пелюстка 1.  Історичний розвиток права на власність.

Самостійна робота учнів з опорним конспектом( Додаток І)

Додаток І

       Магічне слово «власність» вабить людство впродовж усієї його історії.

Право володіти власністю розглядається багатьма як істотне право лю­дини, як важливий показник рівня її життя. Вже в найдавнішому зведенні законів — Кодексі вавилонського царя Хаммурапі — можна знайти норми, що охороняють право приватної власності. Це право гарантувалося владою деспотії в країнах

Стародавнього Сходу й виступало головною підвалиною державного устрою. Замах на неї суворо карався. У першому зведенні за­конів Стародавньої Греції — «Драконтових законах» — теж були норми, що гарантували охорону права приватної власності. Подібні норми знахо­димо і в законодавчих актах Стародавнього Риму — зведенні законів XII таблиць»: це право мали вільні громадяни і не мали його раби. На сторожі приватної власності стояли й положення «Руської правди». Володимир Мономах на Любецькому з їзді князів наголосив: « … кожен хай держить вотчину свою..» У «Слові о полку Ігоревім» йдеться: «І сказав брат братові: «Се моє і се моє теж»»

     Різні народи й культури мають доволі різні погляди на приватну власність: одні більше схиляються до комунального, колективного типу во­лодіння, наприклад, землею; інші вважають, що приватна власність змушує людей більше працювати, щоб повніше задовольнити свої потреби; ще якісь, визнаючи значущість приватної власності, закликають застосовувати всілякі способи перерозподілу багатства на більш рівноправній основі.

     Досвід економічно розвинених країн свідчить, що приватна власність є основою економічної свободи людини і засобом підтримки тих членів суспільства, які об'єктивно цього потребують.

Квест-Знайти помилку

(Використовується наочність)

1. Кодекс грецького царя Хаммурапі – це найдавніше зведення законів. (вавилонського)
2. «Драконтові закони» - це зведення законів Стародавнього Риму. (Греції)

Пелюстка 2. Джерела.

Вчитель. Які ж документи захищають право власності?

Ребус-квест для переходу на наступний етап.

За допомогою ребусів учні відгадують назви документів та розглядають їх зміст

(Використовується наочність)

Слова: Кодекс, Закон, Конституція, Декларація, Конвенція

Додаткова інформація

Мовою документів

Конституція України

• Стаття 13. Земля, її надра, повітря, водні та інші природні ресурси є об’єктами права власності народу відповідно до закону.
• Стаття 14. Право власності на землю гарантується, набувається та реалізується відповідно закону.
• Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися    своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений його.

Загальна Декларація прав людини.

Стаття 17. Кожна людина має право володіти майном як одноосібно, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Конвенція про захист прав і свобод.

Стаття 1. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна.

Цивільний Кодекс України.

Глава 23. Стаття 316. Право власності є правом особи на річ (майно), яке вона за власною волею здійснює відповідно закону.

Глава 23. Стаття 317. Власникові належить право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Глава 24. Стаття 328. Право власності набувається шляхом здійснення правочинів не заборонених законом.

Закон України «Про власність».

Стаття 2. Право власності охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Держава створює рівні умови для розвитку різних форм власності та їх захисту.

Пелюстка 3. Зміст права власності.

Розповідь вчителя з елементами бесіди та використанням підручника (с. 305)

(Використовується наочність.)

Вчитель. В сучасному суспільстві існують такі поняття власності:

Власність – приналежність особі майна (економічний термін).

Право  власності  –  це  врегульовані  законом  суспільні  відносини  щодо володіння, користування і розпорядження майном (юридичний термін).

Основою Цивільного Права є Право Власності. Немає жодної людини, яка б чимось не володіла.

Лише власник має право одночасно володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном.

Згідно з цивільним кодексом власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, правознавці називають ці права тріадою власності. Ці складові становлять зміст права власності:

Ознаки права власності

                             право володіння            право користування              право розпорядження

                                           законне та незаконне

                                 добросовісне та недобросовісне

1.Право володіння — фізичне володіння річчю (тобто фактично панувати над нею).

Володіння може бути законним та незаконним.

Незаконне володіння може бути добросовісним та недобросовісним.

Добросовісне володіння – це володіння, коли власник не знав і не повинен був знати, що особа, у якої він придбав це майно, не мала права його передавати.

Наприклад: людина купує автомобіль з перебитими номерами, не знаючи, що він викрадений.

Недобросовісне володіння – це володіння, коли власник завідомо знав чи передбачав, що особа у якої він придбав майно, не мала права передавати йому у власність.

Наприклад: скупка краденого, купівля магнітофона за дешевою ціною у наркомана.

2.Право користування — отримання від речі користі. Важливо лише, щоб користування річчю не порушувало прав інших людей і не було заборонене законом.

Наприклад: користування автомобілем, одягом (шляхом фактичних дій) та здавання приміщення, землі в оренду (шляхом юридичних дій).

3.Право розпорядження — можливість вирішити юридичну і фактич­ну долю речі шляхом відчуження (продаж, дарування), шляхом передачі іншим особам у володіння та (або) користування (оренда, позичка), шля­хом переробки, знищення, або шляхом фізичної відмови від майна.

Ситуація-квест для переходу на наступний етап.                                                 

Перегляд фрагменту з мультфільму «Простоквашино».                                                     Учні мають визначити, хто є власником теля, яке народилося від корови, яку кіт Матроскін взяв в оренду. Учитель вислуховує відповіді і підбиває підсумки розв’язання задачі.

Визначте право володіння, користування та розпорядження у таких ситуаціях:

•                              Отримання будинку у спадок хлопчиком 13 років
•                              Керування автомобілем за довіреністю
•                              Купівля фотоапарата за безцінь у наркомана
•                              Взяття складу в оренду
•                              Знищення художником власної картини
•                              Продаж квартири власником

Пелюстка 4. Шляхи набуття права власності.

(Використовується робота з плакатом «Способи набуття права власності»)

Пригадайте, звідки у вас з’явилися речі, які є вашою власністю.

Напевно, найчастіше люди набувають право власності, купуючи певні речі, майно. Ви купуєте в магазині продукти, одяг, книжки, навчальне приладдя. При цьому продавцем може бути і великий магазин – супермаркет, і невеличка крамниця, і бабуся на базарі.

Більшість із вас отримувала пода­рунки на день народження, Новий рік, з приводу успішного закінчення на­вчального року. Подарунок також стає власністю того, хто його отримав, отже, дарування – ще один шлях набуття власності.

Людина й сама може створити певну річ – намалювати картину, зібрати са­моробний автомобіль, побудувати бу­динок тощо. Створивши нову річ, особа стає її власником. Однак якщо йдеться про будинок, інше нерухоме майно, право власності набувається з моменту державної реєстрації цього майна.

Багатьом із вас доводилося відпочивати в лісі, збирати ягоди, гриби, використовуючи дрова для розпалення вогнища. Закон дозволяє використовувати дари природи, що були зібрані відкрито й на території, яка не є обмеженою для доступу. Це теж є один із шляхів набуття власності.

Ще одним шляхом набуття права власності є знахідка або скарб.

Пригадайте будь-ласка, що таке скарб і знахідка, чим вони відрізняються?

Знахідка

• знайдено на поверхні землі, відкрито.
• по­відомити про знахідку хазяїнові речі та повернути її.
• якщо хазяїн невідо­мий, то знахідку (безхазяйну річ) потрібно віднести до міліції або до місцевих органів влади. (Закон не заперечує також, щоб той, хто знайшов ту чи іншу річ, зберігав її у себе)
• якщо після спливу шести місяців власник загубленої речі не знайдений (або не з'явився сам), то право власності на знахідку переходить до того, хто її знайшов.
• щодо знайдених тварин, то, якщо протягом 6 місяців з моменту заяви особи про знахідку ро­бочої або великої рогатої худоби (наприклад, корова, кінь) і протягом 2 місяців — інших тварин (наприклад, собака, кішка) їхнього власника не було виявлено або він не заявить про своє право на них, право власності на цих тварин переходить до особи, яка їх знайшла і в якої вони перебува­ли на утриманні та в користуванні.

Скарб

• Приховано в землі, будівлі або іншим способом.
• Повідомити державні органи, якщо знайдене є пам’яткою історії чи культури.
• Є власністю того, хто знайшов.

Якщо скарб є пам’яткою історії або культури, він є власністю держави, а той, хто знайшов, отримує 20 % від його вартості.

Міра  ж   цивільної  дієздатності  осіб   визначається  Цивільним  кодексом України.

Отже, існує чимало шляхів набуття права власності, якими ви можете користуватися у своєму житті.

Квест-Продовжи речення.

•                        Виготовлення нової речі… (виробництво)
•                        Мрія кожного –знайти … (скарб)
•                        Знайдено на поверхні землі … (знахідка)
•                        Збір ягід, рослин … (привласнення загальнодоступних дарів природи)
•                        Отримання квартири від бабусі … (спадкування)

Пелюстка 5. Форми власності.

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Власність – це результат привласнення, ставлення людей до певних речей, як до своїх.

У демократичних державах власність існує в різних видах.

Форми власності:

•                              приватна
•                              державна
•                              комунальна
•                              власність Українського народу.

Квест-загадка для переходу на наступний етап  

(Учні повинні відгадати загадку та визначити до якого виду власності  відноситься відповідь).

Загадки.

Великий будинок у місті стоїть,
Та завжди, як вулик бджолиний, шумить.
Як чаша, він повний знаннями,
Ласкавий будинок цей з нами.  (Школа)

Не кінь, а біжить                                                                                                                            Не ліс, а шумить. (Річка)

Захищає наші ноги,                                                                                                                             Не поранять їх дороги. (Взуття)

Вона частенько вмивається                                                                                                 Чотири рази на рік                                                                                                      Переодягається.  (Земля).                                                                                                                   

Тут багато експонатів,
Буде друзям що сказати:
Мамонти і динозаври;
Древні люди, їх наряди;
Хто що їв, робив, як жив,
Як творив, шукав ідей…
Вам цікаво. Йдіть в  … (музей)

Його можна осідлати,
Можна і за роги взяти,
Та щоб міг тебе везти,
Слід йому допомогти. (Велосипед)

Замість рейок дві дротини
Визначають рух машини,
Щоби взуті в гуму ноги
Не збивалися з дороги. (Тролейбус)

Головою обертає,
Землю нашу добре знає, 
Нам показує держави 
Ріки, гори, океани. (Глобус) 

Дім несу я на плечах. (Ранець)

Пелюстка 6. Права неповнолітніх осіб щодо розпорядження майном.

На минулому уроці ми з вами розглянули рівні цивільної дієздатності.

Сьогодні ми з вами говоримо про власність. Ви ще неповнолітні, тому ваші права щодо власності є дещо вужчими, аніж у дорослих.

Запитання. Як ви думаєте, чому?

Головною відмінністю є те, що неповнолітні не завжди можуть самостійно розпоряджатися своєю власністю. Від імені дітей віком до 14 років їхньою власністю розпоряджаються батьки, у віці з 14 до 18 років неповнолітні можуть розпоряджатися своєю власністю за згодою батьків. Водночас потрібно зазначити, що будь-які рішення батьків щодо майна дітей повніші прийматися з врахуванням інтересів дітей. Рішення про відчуження нерухомого й іншого цінного майна батьки можуть приймати лише за згодою органів опіки й піклування, а безоплатне відчуження майна (наприклад, дарування) узагалі не допускається.

Зараз ми перевіримо як ви засвоїли вивчений матеріал.

Квест - Зроби крок.

Учасники вправи отримують картку з певною соціальною роллю, стоять спочатку на одному рівні і в залежності від ситуації, яку читає викладач, роблять крок впереда або залишаються на місці.

Учасники (ролі):

1.Марія, учениця  8 класу, 13 років

2.Оксана, учениця 11 класу, 16 років

3.Василь, 16 років, учень 11 класу, приватний підприємець

4.Михайло, 20 років, через психічну хворобу з дитинства перебуває у спеціальних стаціонарних закладах , не є дієздатним

Кроки (читає вчитель)

1. Самостійно купити ноутбук

2. Сходити в кіно

3. Самостійно відкрити рахунок у банку

4. Взяти кредит в банку

5.Отримати гонорар за написану музичну композицію

6. Не нести  самостійно цивільно-правову відповідальність.

Кроки: 

Обговорення.

Питання викладача до учасників:скільки кроків Ви зробили?  Чому?  Про що свідчить  відстань між учнями? (Учні обґрунтовують обрану позицію, спираючись на набуті  знання).

Пелюстка 7. Цінніть права власності.

Перегляд відео  «Притча».

Запитання. Яка мораль покладена в основу цієї притчі?

V. Підведення підсумків уроку.

•                              Складання учнями слова. (Україна)
•                              Рефлексія. Звучить пісня про Україну
•                              Виставлення оцінок за роботу на уроці.

VІ. Домашнє завдання

Повторити тему «Цивільне право» та підготуватися до контрольної роботи.

Історія розвитку права

Додаток І

       Магічне слово «власність» вабить людство впродовж усієї його історії.

Право володіти власністю розглядається багатьма як істотне право лю­дини, як важливий показник рівня її життя. Вже в найдавнішому зведенні законів — Кодексі вавилонського царя Хаммурапі — можна знайти норми, що охороняють право приватної власності. Це право гарантувалося владою деспотії в країнах

Стародавнього Сходу й виступало головною підвалиною державного устрою. Замах на неї суворо карався. У першому зведенні за­конів Стародавньої Греції — «Драконтових законах» — теж були норми, що гарантували охорону права приватної власності. Подібні норми знахо­димо і в законодавчих актах Стародавнього Риму — зведенні законів XII таблиць»: це право мали вільні громадяни і не мали його раби. На сторожі приватної власності стояли й положення «Руської правди». Володимир Мономах на Любецькому з їзді князів наголосив: « … кожен хай держить вотчину свою..» У «Слові о полку Ігоревім» йдеться: «І сказав брат братові: «Се моє і се моє теж»»

     Різні народи й культури мають доволі різні погляди на приватну власність: одні більше схиляються до комунального, колективного типу во­лодіння, наприклад, землею; інші вважають, що приватна власність змушує людей більше працювати, щоб повніше задовольнити свої потреби; ще якісь, визнаючи значущість приватної власності, закликають застосовувати всілякі способи перерозподілу багатства на більш рівноправній основі.

     Досвід економічно розвинених країн свідчить, що приватна власність є основою економічної свободи людини і засобом підтримки тих членів суспільства, які об'єктивно цього потребують.

Історія розвитку права

Додаток І

       Магічне слово «власність» вабить людство впродовж усієї його історії.

Право володіти власністю розглядається багатьма як істотне право лю­дини, як важливий показник рівня її життя. Вже в найдавнішому зведенні законів — Кодексі вавилонського царя Хаммурапі — можна знайти норми, що охороняють право приватної власності. Це право гарантувалося владою деспотії в країнах

Стародавнього Сходу й виступало головною підвалиною державного устрою. Замах на неї суворо карався. У першому зведенні за­конів Стародавньої Греції — «Драконтових законах» — теж були норми, що гарантували охорону права приватної власності. Подібні норми знахо­димо і в законодавчих актах Стародавнього Риму — зведенні законів XII таблиць»: це право мали вільні громадяни і не мали його раби. На сторожі приватної власності стояли й положення «Руської правди». Володимир Мономах на Любецькому з їзді князів наголосив: « … кожен хай держить вотчину свою..» У «Слові о полку Ігоревім» йдеться: «І сказав брат братові: «Се моє і се моє теж»»

     Різні народи й культури мають доволі різні погляди на приватну власність: одні більше схиляються до комунального, колективного типу во­лодіння, наприклад, землею; інші вважають, що приватна власність змушує людей більше працювати, щоб повніше задовольнити свої потреби; ще якісь, визнаючи значущість приватної власності, закликають застосовувати всілякі способи перерозподілу багатства на більш рівноправній основі.

     Досвід економічно розвинених країн свідчить, що приватна власність є основою економічної свободи людини і засобом підтримки тих членів суспільства, які об'єктивно цього потребують.