Розробка уроку з громадянської освіти на тему «Подорож грошей крізь століття»

Розробка уроку з громадянської освіти на тему:                           «Подорож грошей крізь століття»

Мета:

• за допомогою музейних експонатів (паперових грошей, монет тощо) простежити історію виникнення та використання грошей в Україні;
• сприяти формуванню хронологічної, пізнавальної, інформаційної компетентностей підлітків;
• дати уявлення про художників – авторів паперових грошей у різні періоди історії;
• залучити здобувачів освіти до інтерактивних ігор, що передбачають застосування набутих знань на практиці;
• виховувати інтерес та повагу до національної історії.                                                                                                        

Форма проведення заходу: заочна мандрівка з елементами рольової гри та інтерактивних ігор.                                                                                                                      

Очікувані результати.                                                                                                                  Після уроку здобувачі освіти:

• знатимуть, коли і де виникли перші гроші;
• за яких князів почалося карбування грошей в Україні;
• пояснюватимуть походження термінів «гроші», «копійка», «рубль»;
• визначатимуть зміст термінів «аверс», «реверс», «орел», «решка», «нумізматика»;
• описуватимуть монети за правилами нумізматики.

Обладнання: паперові гроші різних періодів, колекція монет, фотоілюстрації з історії грошей в Україні, маршрутний лист та картки з першими літерами відгаданих слів.

ХІД ЗАХОДУ

     Розповідь супроводжується демонстрацією фотоілюстрацій та колекції монет з фондів музею.                                                                                                                                                  Викладач. Із найдавніших часів за гроші правили різні предмети: хутра звірів, металеві сокири, мушлі каурі із перлинами. Поширеною формою грошей була також худоба. Навіть давньоруське слово «скарбниця» означає «скотниця», оскільки слово «худоба» мало й інше значення – майно, гроші. Але це все було незручно, і, врешті – решт, роль грошей перебрали на себе благородні метали: золото та срібло.                                                                                                                                                   А у нас з вами є унікальна можливість потрапити у різні часи, щоб з’ясувати, чи існували в українців у давнину власні гроші. Подорож у нас буде уявна (наприклад, машиною часу). Перепусткою до участі в ній нам слугуватиме лотерейний квиток вартістю 1 рубль. (Демонструється лотерейний квиток.) До речі, слово «рубль» виникло за часів Київської Русі: давньоруська гривня мала велику цінність, отже, для дрібних розрахунків її рубили навпіл, а кожну половину називали «рубль». Повертаючись до лотерейного квитка, зазначу, що за часів СРСР під час розіграшу за нього можна було багато чого виграти: і велосипед, і патефон, і навіть військову іграшку. А ми з вами перебуваємо в музеї, отже, наш виграш – подорож до різних епох!                                                                                                                                     Отже, вирушаймо!

     Найдавніші гроші у світі з’явилися під назвою Лідія VІІ ст. до н.е. ці гроші виготовляли з природного сплаву золота і срібла – електору.                                                                                                             Ми потрапили у далеке VІ ст. до нашої ери! На узбережжі Чорного моря греки заснували свої поселення, які перетворилися на справжні міста-держави (поліси): Ольвія, що означала «щаслива», Херсонес – «півострів», Пантікапей – «рибний шлях» та інші.                                                                                                                                                               Спочатку греки-колоністи користувалися привезеними монетами, а потім почали карбувати свою монету. Наприклад, в Ольвії у вжитку були бронзові дельфіни, аси із зображенням голови Медузи Горгони, мідні діхалки та інші. Карбуванням грошей займалися й деякі скіфські царі …                                                                                                                                                  У Х ст. до н. е. на території Стародавньої Греції виникла держава Спарта, один з царів якої – Лікург – дуже непокоївся, що в суспільстві постійно тривають конфлікти через золоті та срібні гроші. І тоді він вирішив запровадити незручні, важкі, залізні гроші. Якщо хтось би й замислив поцупити ці гроші, то необхідно було б вантажити їх на візок! Тому нікому й не хотілося красти! До того ж, ці гроші ще й поливали кислотою, через що вони іржавіли й псувалися, тому їх неможливо було накопичувати. Проте наступники Лікурга все ж повернулися до звичних грошей …                                                                                                                                                                                      В епоху Римської імперії на українські землі потрапили срібні динарії та антонініани, які у І-ІІ ст. н. е. відігравали роль міжнародної валюти. У Куп’янську на початку ХХ ст. була знайдена монета Нерви Траяна (96-98 рр.). А ще раніше, у ХІХ ст., під час розкопок на Крейдяній горі була знайдена старовинна арабська срібна монета – дирхем, - яку викарбували у Багдаді 162 року.                                                                                                                          

Бесіда                                                                                                                                                                1. Де і коли виникли перші гроші?                                                                                                                                      2. Чи існували в українських землях свої гроші?                                                                                                        3. Грошима яких країн користувалися люди, що населяли наші землі у ті часи?

- Отже, давайте подивимось на наш маршрутний лист! Нам час вирушати у цікаву подорож до Середньовіччя!                                                                                                                                                        Приблизно у 30-х роках VІ ст. виникло місто Київ. Пригадайте, хто заснував Київ.                                                                                         У VІ-VІІ ст. на землях України з’явилися візантійські монети – срібні міліарії, бронзові і навіть золоті. Використовувалися й західноєвропейські монети за типом динаріїв.                                                                                                                                                            

     Після прийняття 988 р. Київською Руссю християнства князь Володимир Великий (980-1015) почав карбувати власну монету – златники та срібляники – золоті та срібні монети, на яких з одного боку був зображений портрет князя, а з іншого – княжий герб тризуб (демонструється портрет князя).                                                                                                                                                                У монетних каталогах лицьовий, головний бік монети, на якому зображений портрет правителя, має назву аверс. А зворотний бік монети, протилежний аверсу, на якому позначений номінал монети (5, 10 коп. і т. ін.), має назву реверс. (Демонструються приклади аверсів та реверсів монет). За свідченнями літописців, Володимир казав: «Володимир на столі – а се його срібло!», що означало: князь на престолі, а поряд його власна монета.                                                                                                                            Після Володимира власну монету карбували князі Святополк, Ярослав Мудрий та князі тмутороканського князівства (Мстислав, Олег-Михаїл). Деякі з цих монет є справжніми витворами мистецтва і цінними історичними пам’ятками.                                              У другій половині ХІ ст. масовий приплив іноземних монет на Русь припинився, а своїх покладів срібла у неї не було. Настав безмонетний період, коли знов, як колись у давнину, роль грошей відігравали хутра звірів, насамперед, куниці та білки. Про це свідчать і назви грошових одиниць: куна, рєзана, векша, ногата, гривна: 1 гривна = 20 ногат = 25 кун = 50 рєзан = 150 векш.                                                                                                            У ХІІІ ст. Україна зазначила жахливого спустошення. Монголо-татарська навала (спочатку Київську Русь було поруйновано військами жорстокого Темучина, а потім його онука хана Батия (показ портретів ханів), стала тяжким випробуванням для українських земель. Через сім століть, на початку ХХ ст., жителька Куп’янська під час польових робіт знайшла золотоординську монету. Так, дійсно, на місці квітучої Київської Русі та окружних земель у ХІІІ ст. виникла могутня держава монголо-татарів Золота Орда, а величезні території, перетворилася на пустелю. Там запанували монголо-татарські порядки, а тим князям, що залишилися живими, потрібно було отримувати спеціальні грамоти на княжіння в рідних землях – ярлики. Згодом торгівля відновилася й українські землі заполонили золотоординські срібні дирхеми, мідні пули із зображенням ханів та написами на кшталт «Нусратад – Дунья в ад – Дин» (Допомога Світу і Віри).                                                                                                                                 У ХІV ст. карбування грошей на українських землях відновлюється. Коли Галичину захопили поляки, король Казимир ІІІ Великий (1333-1370) карбував срібні квартники (півгроші) та мідні пули. На квартниках був зображений крокуючий лев та надпис «moneta russiae» (монета Русі). Подібні монети карбувались у Львові наступниками Казимира. Після того як частина українських земель потрапила під владу Литви, у Києві почав карбувати власні гроші князь Володимир Ольгердович (1362-1394).                                                                                                                                                      На півдні Кримське ханство почало карбувати монету (акче), генуезька колонія Кафа (Феодосія) – мідні фолери. Крім того, набули поширення західноєвропейські гроші, особливо так званий «празький гріш» (сучасна назва «гроші» походить від назви цієї монети).                                                                                                                                          Цікаво, що у пізньому Середньовіччі в обігу поширився західноєвропейський талер, від якого походить назва сучасного долара.                                                                                                                                                 Бесіда                                                                                                                                                                                               1. Який князь уперше почав карбувати власну монету в Київській Русі?                                                                                                                 2. Що означають терміни «аверс» та «реверс»?                                                                                                       3. Що означає вислів «безмонетний період»?                                                                                                                   4. Звідки походять назви: «гроші», «долар»?                                                                                                                                                                        У ХVІІІ ст. у двох різних країнах сталися подібні випадки, пов’язані саме з монетами. Після революційних подій у Франції король Людовік ХVІ намагався втекти за кордон, але його впізнали саме за портретом, зображеним на «решці» монети. Це коштувало королеві … голови».                                                                                                                                 … Це були важкі часи для України. На чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким козаки, селяни, міщани, православні священики спробували звільнитися від гніту Речі Посполитої. Історики припускають, що, можливо. Своє монети карбували Богдан Хмельницький й Петро Дорошенко. Збереглася їхня назва – «сєвські чехи». Але питання це залишається дискусійним, тому що ніхто не бачив тих монет.                                                                   На землях, які відійшли після Переяславської ради до Російської держави, одразу ж почали поширюватися російські монети. Літопис повідомляє, що 1553 року цар Іван ІV Грозний звелів карбувати нові срібні гроші. На них був зображений великий князь зі списом («копьем») у руці – «копійні гроші» («копейные деньги»). Так виникла «копійка».                                                                                                                                            Проте українське населення не хотіло приймати російські монети. Лише після Полтавської битви 1709 р. Петро І заборонив використовувати в Україні будь-які інші монети, тому аж до початку ХХ ст. тут поширився російський рубль та копійка з міді, латуні та срібла. За часів правління Петра І на одному боці монети зображували двоголового орла (він згодом став гербом Російської імперії), а на іншому боці – або портрет царя, або рік карбування. Із того часу у народі з’явилися назви: «орел», що характеризує бік монети з гербом, та «решка», що характеризує протилежний бік монети. Власне назва «решка», можливо, пішла від народного слова «ряшка», як називали обличчя царя, або від слова «решітка», якою народ називав чисельні візерунки та вензелі, що прикрашали рік карбування та номінал монети …                                                                                                                                                          У ХVІІІ ст. на Куп'янщині, яка перебувала на той час у складі Російської імперії, самозванець Петро Чернишов зміг переконати священика Покровської церкви Семена Іваницького в тому, що перед ним – сам цар Петро ІІІ. Сталося це завдяки срібному карбованцю з барельєфом Петра ІІІ, на якого був схожий самозванець. Цей епізод навіть був описаний українським письменником Квіткою-Основ'яненком у творі «Куп'янський самозванець», надрукованому 1863 року у журналі «Зритель общественной жизни, литературы и спорта». 

Бесіда                                                                                                                                                                1. Чи карбував свої гроші Богдан Хмельницький?                                                                                                        2. Звідки походять слова: «копійка», «орел», «решка»?                                                                                                                                                              - Подорожуємо далі у Новітній час.                                                                                                                                                             Під час розбудови Української держави 1917 року також виникла потреба у власних грошах. Тоді у Києві було надруковано перші паперові гроші: кредитні білети номінальною вартістю 100 карбованців із зображенням тризуба і написаними українською, російською, єврейською та польською мовами.                                                                       Законом Української Народної Республіки від 1 березня 1918 року грошовою одиницею стає гривня (півкарбованця), що ділилися на 100 шагів. Розмінну монету – шаги – випускали у вигляді поштових марок.                                                                                                                                              Грошові знаки часів Української Центральної Ради, Гетьманату та Директорії виконували відомі митці: Нарбут, Красівський, Краловський, Модзалевський та інші.                                                                                                                                                                    Ще під час Першої світової війни через відсутність розмінної монети виникла велика кількість міських і регіональних грошових знаків: бони, чеки та інші. За спогадами очевидців, у роки громадянської війни яких тільки грошей не було: керенки, марки, гривні, рублі … За 500 000 рублів можна було придбати буханку хліба, а за 1 000 000 рублів – коробку сірників!                                                                                              Після входження України у 1922 р. до складу СРСР було запроваджено гроші радянського зразка.                                                                                                                                                                                                            На західноукраїнських землях перебували в обігу гроші держав, до складу яких вони входили: у Галичині – польська марка, згодом злотий (100 грошів), на Закарпатті – чехословацька крона (100 геллерів), на Буковині – румунська лея (100 бані).                                                                                                               Ескізи перших радянських грошей виконав скромний працівник Гознаку Іван Дубасов. Окрім радянських грошей, він малював болгарські леви, китайські юані, монгольські тугрики. І при цьому ніколи не підписувався (так вимагали правила). Тому його ніхто і не знав. Іван Дубасов пережив Першу світову війну, революцію, громадянську війну, тиф, голод, репресії й Другу світову війну. Помер у 90 років, під кінець життя майже осліп, але сам писав вірші і читав їх напам’ять.                                                                          Після розпаду СРСР, у грудні 1991 р., радянські гроші вийшли з обігу. Із січня 1992 року до вересня 1996 р. в Україні тривав безмонетний період: спочатку в обігу були відрізні талони на різні продукти харчування (цукор, масло, хліб тощо), потім паперові купони, які в результаті інфляції (знецінення грошей) почали обчислюватися мільйонами. У народі їх називали «лимони» … Нарешті, у вересні 1996 року була запроваджена національна валюта – паперові гривні і монети під назвою «копійки».                                                                                                                                                 Автором перших українських гривень був український художник і письменник Василь Лопата. Дехто вважає, що портрети українських видатних діячів, яких Василь Лопата зображує на гривнях, чимось схожі на самого автора.                                                                                     Бесіда                                                                                                                                                     1. Яка національна валюта була запроваджена законом УНР від 1 березня 1918 року?                                                                                                                              2. Назвіть авторів українських грошових знаків.                                                                                                                                                                                                                3. Коли було запроваджено національну валюту незалежної України?                                                                                                                                                  - Тепер наш автомобіль часу готовий до останньої захопливої мандрівки … у майбутнє !                                                                                                                                                                                       Хто знає, що таке нумізматика? Це наука, яка вивчає історію монет. А колекціонерів таких монет називають нумізматами.                                                                                                                                                Зараз існують і незвичайні монети: електронні гроші з ламінованого паперу (webmoney), монети есперантистів (стельо з бронзи та латуні), монети Фортуни, монети часу з біметалу, монети часу «Міленіум» і навіть гроші держави – фантому – віртуальної самопроголошеної карликової держави Сіландії в Північному морі!                                                                                                                                Давайте спробуємо помандрувати у майбутнє і помріяти, якими ж будуть гроші через 100 чи навіть, 200 років! Зараз ми намалюємо одну велику монету майбутнього! 

Здобувачі освіти презентують свої роботи.

-         Дуже гарно вийшло! Молодці! … А наша мандрівка завершується. Ми дещо втомилися, але дізналися дуже багато нового.

Бесіда                                                                                                                                                                                                                                           1. До яких часів ми здійснили мандрівку?                                                                                                          2. Де і коли з’явилися перші гроші?                                                                                                                                                             3. Гроші яких країн перебували в обігу на землях України у першій половині ХХ ст.?                                                                                                                                                                                   4. За якого князя почалося карбування українських грошей?                                                                                                                                                                                                                                       5. Скільки безмонетних періодів було в історії України?                                                                                                     6. Коли виникла національна валюта незалежної України?                                                                                                                              7. Що вам особливо запам’яталося?                                                                                                                                         - Я Вам дякую за активну участь у нашій незвичайній мандрівці.