«Тарас Григорович Шевченко. «Садок вишневий коло хати...» - перлина української літератури»

БЕРДЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №1

План-конспект

інтегрованого уроку

з української літератури в 5-В класі

(українська література, образотворче мистецтво)

з теми «Тарас Григорович Шевченко.
«Садок вишневий коло хати...» - перлина української літератури»

                                                                            Підготувала вчитель

української мови та

літератури

Єсипова А.О.,

спеціаліст

«Тарас Григорович Шевченко. «Садок вишневий коло хати...» - перлина української літератури»

Мета:

Навчальна:

формувати предметні компетентності:

• власне читацьку – сприяти розвитку здатності давати оцінку прочитаному на основі читацьких вражень та авторської позиції;
• комунікативно-мовленнєву – удосконалювати вміння висловлювати свою власну думку;
• громадянську – виховання свідомого відповідального громадянина держави, який є соціально активною особистістю з усвідомленою громадянською позицією, почуттями національної свідомості, гідності;
• творчо-діяльнісну – активізувати інтерес до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання й уміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачаючи новизну (створення власної картини «Садок вишневий»).

Розвивальна:

розвивати ключові компетентності:

• спілкування державно мовою – толерантно дискутувати, відстоювати власну думку;
• уміння вчитися впродовж життя –здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат; користуватися різними джерелами інформації; постійно поповнювати власний словниковий запас;
• ініціативність і підприємливість – презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби;
• обізнаність та самовираження у сфері  культури – зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях;
• екологічна грамотність і здорове життя – бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості.

Виховна:

• виховувати повагу до творчої особистості;
• виховувати любов до України, природи, до праці людей, повагу до сімейних цінностей;
• усвідомлення етичної насолоди від твору мистецтва.

Реалізація наскрізних ліній:

• «Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1):  уміти сприймати природу як цілісну систему, усвідомлювати  взаємозв’язок людини і природи.
• «Громадянська відповідальність» (НЛ–2): уміти наводити приклади з художнього твору, де герой проявляє активну громадянську  позицію; висловлювати ставлення до порушених проблем; виконувати доручену роль; відчуття себе членом спільноти.

Очікувані результати:

Учні повинні знати:

• зміст поезії «Садок вишневий коло хати»;
• уміти відтворювати  настрої пейзажних поезій; 
• описувати власні відчуття, викликані художнім словом.

Учні повинні вміти:

• розповідати про життя поета та історію написання твору;
• знаходити  в поезії  порівняння, персоніфікацію, пояснює їхню роль;
• створювати  презентації про живописні твори-пейзажі Т. Шевченка;
• зіставляти специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва.

Учні повинні розуміти:

• проблеми впливу природи на життя людини.

Тип уроку: інтегрований урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: створення власної картини в музеї ім. Т.Шевченка.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, музичне мистецтво, театральне мистецтво, трудове навчання.

Обладнання: ноутбук, інтерактивна дошка, підручники, портрет
Т. Шевченка, шаблон картини «Садок вишневий коло хати».

Методи й форми: «Панно настрою»,  «Незакінчене речення», сімейне гроно, гра «Чарівна скринька», словникова робота,  порівняльна характеристика, хвилинка релаксації, інсценізація, рефлексія «Сад успіху».

Випереджувальні завдання:

1. Розмалювати деталі картини «Садок вишневий коло хати».
2. Підготувати повідомлення про історію написання вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати».
3. Підготувати повідомлення про історію створення картини Т. Шевченка «Селянська родина».
4. Підготувати пісню «Садок вишневий».
5. Підготувати  інсценізацію до пісні «Садок вишневий».

ХІД УРОКУ

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

Доброго дня, діти. Я дуже рада вас бачити. Сьогодні в нас незвичайний урок, тому до нас прийшли гості. Привітайтеся з ними, подаруйте свою усмішку.

Чи все необхідне до уроку ви приготували?

Голова-щоб слухати.

Вуха-щоб чути.

Очі-щоб усе бачити.

Руки-щоб їх піднімати.

Серце-щоб усе відчувати і сприймати.

«Панно настрою»

Як відомо, для сприйняття поезій, а тим більше таких перлин лірики, які подарував нам Т. Шевченко, потрібен відповідний настрій. Тож пропоную вам обрати колір олівця, який відповідає вашому настрою (олівці знаходяться на партах учнів: жовтий, зелений, червоний, синій).

Дивна річ – настрій людини. Змінюється частіше, ніж погода за вікном. Але у світі є вічні цінності – ті, які перевірені часом. Вони не залишають байдужими нікого. До таких цінностей і належать вірші Т. Г. Шевченка.

Сьогодні на нас чекає подорож до віртуального музею літературного твору.

А чи доводилося вам, діти, у своєму житті бувати у музеях?

Що ви знаєте про віртуальний музей?

В одному із таких музеїв ми сьогодні побуваємо, але створимо його самі.

ІІ. Цілепокладання.

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

         На уроці ми:

•  ознайомимося  з поезією Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…»;

•  розкриємо ідейний зміст поезії;
•  навчимося бачити красу пейзажної лірики;
• дослідимо художні образи, розкриємо їхню роль;
• відтворимо  настрій пейзажної лірики, опишемо власні почуття, викликані прочитаним.

      2. Визначення очікуваних результатів.

-Чого ви очікуєте від уроку?

Метод «Незакінчене речення»

• На сьогоднішньому уроці я….

3. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

Епіграф до уроку:                                 Все відцвітає і жовкне, і гине,

                                                           Вітром розноситься, ніби сміття.

                                                           Тільки родина – як вічна зернина

                             На невмирущому полі життя.                                                                                                                                               
                                                                   Вадим Крищенко

-Як ви розумієте слова Крищенка?

-Як ви ставитеся до власної родини?

-Пропоную вам скласти асоціативне гроно до слова «сім’я».

-Що для вас є сім’я ?

                   щастя, підтримка

Сім’я         довіра, відповідальність

                   любов, взаємоповага

                             батьки, діти

Вчитель:

На прикладі поезії Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати» ми відчуємо силу українського слова в змалюванні природи рідного краю та гармонії сімейних стосунків. 

ІІІ. Цілереалізація.
1. Актуалізація й корекція опорних знань.

1. Гра « Чарівна скринька» (повторення біографії Т. Шевченка)

— Коли народився поет?

     —  Де народився поет?

     — Скільки братів мав Тарас Григорович?

• Скільки сестер було у Шевченка?

       — У кого спочатку навчався наш поет?

     — Скільки було років Шевченкові, коли його викупили з кріпацтва?

       — Як називалась перша збірка митця?

     — Коли помер Шевченко?

На екрані - картина «Садок вишневий коло хати».  

Сад у цвіту. Уся родина, натомлена працею, але щаслива, зібралася на вечерю. Що може бути найпрекраснішим, найціннішим? Це було мрією
Т. Шевченка. Хоч його й називають полум’яним борцем за волю, але він не менш і пристрасний лірик, якого надихають сімейні цінності, краса рідної природи, щирі стосунки між людьми.

     Робота над заголовком.

        - Прочитайте назву вірша Шевченка. Як ви думаєте, про що в ньому йдеться ?

         -Яке значення може мати слово коло ? (біля, поряд)
 

2. Підготовка до аналізу ліричного твору. Історія написання поезії.

 Доповідь учня (випереджувальне завдання)

     2. Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення зв'язків і співвідношень в об'єктах вивчення.

2.1 Виразне читання поезії «Садок вишневий коло хати» учнями

Аналіз поезії з елементами вибіркового читання.

- Що росло біля хати?

-Хто гуде над вишнями?

-Хто повертається з поля?

-Що роблять дівчата ідучи?

-Хто жде вдома вечеряти?

-Де вечеряє родина?

-Хто подає вечерять?

- Хто заважає матері це зробити?

- Як він це робить?

-Де поклала мати своїх діточок?

-А де сама лягла відпочивати?

2.2 Словникова робота

Вишня – символ Божого дерева, символ дівчини, матері, рідної домівки, рідного краю.

Слово учителя: образ вишні Тарас Шевченко підніс до вершин національного символу. «Садок вишневий коло хати» - ідеальний гімн рідній оселі,  рідному краєві, Україні. Вишня символізує Дерево життя.

Хата – це сімейний храм. Хата – символ рідної землі, Батьківщини, свого народу.

Хрущі  - великі жуки, які літають у травні.

Соловейко – Свята й вільна пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту.

Плугатарі – орачі, які ходять за плугом.

2.3 Ідейно-художній аналіз твору . Бесіда за питаннями.

Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.

Ідея: уславлення людини-праці, чарівності природи рідного краю.

Слово учителя. Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією.

Слово учителя. Сюжет. Вірш містить опис мальовничої краси весняного надвечір’я на Україні. Тихі сутінки віддзеркалюють гармонію почуттів, спокійну радість буття простої селянської родини. Певне місце у творі займає зображення гармонії материнства, у поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов’язків: вона вечерю зготувала, доньку навчала, дітей спати повкладала. І все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.

На якому фоні природи  зображено вечерю родини?

 Доведіть свою думку посиланням на текст.

- Якою, на вашу думку, постає селянська родина у вірші?

- Чому сім’я вечеря коло хати, а не в хаті?

- Чому співають дівчата, адже вони стомлені йдуть після важкої роботи?

- На вашу думку, яку пісню могли б співати дівчата, ідучи з поля?

- Чому подає вечеряти дочка, а не мати, яка її напевно варила?

- Чого хоче научати мати своїх дітей?

- Чому затихли всі, окрім дівчат та соловейка?

- А чи є у вірші елементи гумору?

2.4 Порівняльна характеристика поезії і картини « Селянська родина».

Весною, коли вишні вкриваються білим цвітом і повітря наповнюється незвичайним ароматом, здається, що в садку погосподарював чарівник. І, милуючись вишневим садом, красою, поети писали свої віршовані рядки, а художники писали картини. Помилуємось і ми цією вражаючою красою.

(перегляд ілюстрацій до твору Т. Шевченка).

Перед вами ілюстрація — картина Тараса Шевченка «Селянська родина»

Поет обожнював природу. Саме вона давала йому сили  і натхнення упродовж усього життя. Але природа в його творах – не просто дерева, квіти, сонце, вітер. Її образи виступають як живі істоти, тому бачать, чують, пам’ятають, плачуть, сміються.

• Який це жанр живопису ?

Як побачиш на картині

Намальована  хатинка

Ну, а поруч квітне сад,

Чи вирує  водоспад,

Чи безмежне море синє,

Або парк чудовий наш,

Мусиш знати, що картинка

Називається……….(пейзаж ).

- Яким настроєм пройнята картина?

Що знаходиться в композиційному центрі картини розповість Печеріна Ксенія.

(Доповідь учня)

Слово вчителя: Художник гостро, насторожено, драматично вдивляється в життя людей. Тарас Шевченко на цьому полотні передав свій біль за скривджений, підневільний народ. Цей біль від душевної рани змушує малювати. Це не лише доля героїв картини, а це і його доля.

- Які кольори використав художник?

- Що не домалював художник? 

- Чи схожий малюнок з поезією? 

- Що спільного в картині і поезії?  

- Чим відмінна поезія від картини? 

2.5 Дослідження  засобів художньої виразності.

Пропоную дослідити художні засоби мови, використані автором у творі? (метафори, епітети, порівняння)?

Епітети-  художнє означення,  за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта

Метафора- вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності,  скрите порівняння.

Персоніфікація — уособлення; надання неживим предметам чи явищам природи людських якостей.

3.                   Хвилинка релаксації.

Багато віршів поета стали піснями. Музику до них написали композитори різних країн світу. Так, неперевершений український композитор Микола Лисенко поклав на музику більше ніж сто творів Кобзаря. Чимало пісень на слова Тараса Шевченка стали народними. Ось послухайте одну з них.

Виконання пісні «Садок вишневий» та інсценізація пісні.

     4. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих.

    Закінчення проекту «Садок вишневий коло хати»

Зорові та слухові образи

4. Повідомлення  домашнього завдання.

• Вивчити напам'ять вірш  « Садок вишневий коло хати…»;
• намалювати ілюстрацію до твору (в.р.);

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

1. Підведення підсумків уроку.

Тож, повернемося до епіграфу нашого уроку.

1.  Яке значення в житті кожного має родина?
2. Яку родину показує нам Т. Шевченко?
3. Чого навчає вірш «Садок вишневий коло хати»?
4. Яке значення має природа в нашому житті?
5. Як людина пов’язана з природою?

2. Рефлексія. «Сад успіху»

·        Мене здивувало …

·        Мій настрій … (завершення створення «Панно настрою»)

·        Сьогодні я дізнався (дізналась) …

·        Мені було цікаво …

·        Я зрозумів (зрозуміла), що …

Учитель: ми вчимося у Шевченка шанувати і любити рідну землю, рідний народ, рідну українську мову, батьків. Де б ви не були, ким би ви не стали, пам’ятайте, що всі ви - онуки Тараса Григоровича Шевченка, тож будьте гідні його імені.

3. Цінування, оцінювання.