Абстракціонізм – напрям мистецтва; відмова від реального зображення; вираження внутрішнього світу митця. Представництво світу відключено від видимої реальностіЗаперечення образного і наслідування світу. Деконструкція природних фігур. Спрощення формиІнновації у використанні кольору. Відхилення перспективи. Протистояння традиційно зображеного освітлення. Абстрактний імпресіонізм. Абстрактний експресіонізм. Геометрична абстракція. Ташизм. Систематизм. Супрематизм. Конструктивізм. Орфізм. Неопластицизм. Лучизм. Кубізм. Параметризм. Медитативний живопис
Постмодернізм – напрям, мистецтва; поєднання різних стилів минулого та сучасного, Заходу і Сходу, елементів фольклору, масової культури; поп-арту.1) Невизначеність, культ неясностей, помилок, пропусків;2) Фрагментарність і принцип монтажу;3) «Деканонізація», боротьба з традиційними ціннісними центрами;4) «Все відбувається на поверхні», відсутність психологічних і символічних глибин;5) «Ми залишаємося з грою мови, без Его»: мовчання, відмова від мімезису й образотворчого начала;6) Позитивна іронія, що затверджує плюралістичний всесвіт;7) Змішання жанрів, високого і низького, стильовий синкретизм;8) Театральність, робота на публіку, обов'язкове врахування аудиторії;9) Зрощення свідомості з засобами комунікації, здатність пристосовуватися до їхнього становлення та рефлектувати над ними
Серед перших виразно постмодерністських письменників — Вільям Барроуз, Томас Пінчон, Умберто Еко, Патрік Зюскінд, Джон Апдайк. До письменників-постмодерністів зрілого постмодернізму зараховують Джозефа Геллера, Філіпа Діка, Вільяма Гібсона, Курта Воннегута, Тома Вулфа, Харукі Муракамі, Володимира Набокова, Віктора Палевіна, Брета Елліса. Принципи гри, симуляції, фрагментраності, зробили кінематограф яскравим виявом постмодернізму. Виражено постмодерністськими є фільми Джейн Кампіон, Карела Рейса, Серджо Леоне, Міхаеля Вінтерботтома, Федеріко Феліні, Девіда Лінча, Квентіна Тарантіно, а також до них зараховуються кіно Монті Пайтон, Пола Шредера, Рідлі Скотта, Стівена Содерберга, братів Коен та ін
Найвизначнішими представниками соцреалізму вважають письменників М. Горького, В. В. Маяковського, М. О. Шолохова, режисерів К. С. Станіславського, С. М. Ейзенштейна, В. І. Пудовкіна, О. П. Довженка, композиторів С. С. Прокоф'єва та Д. Д. Шостаковича (з другої половини 1930-х років), живописців Б. В. Йогансона, А. А. Дейнеки, Б. И. Пророкова, П. Д. Корина, скульпторів С. Т. Коненкова, В. И. Мухіної, драматурга В. В. Вишневського.
Екзистенціалі́зм – напрям філософії ХХ ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.(Альберт Камю, Жан-Поль Сартр). Особливості: на перше місце висуваються категорії абсурдності буття, страху, відчаю, самотності, страждання, смерті;особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, ворожому «іншому», адже всі вони нав'язують їй свою волю, мораль, свої інтереси й ідеали;поняття відчуженості й абсурдності є взаємопов'язаними та взаємозумовленими в літературних творах екзистенціалістів;вищу життєву цінність екзистенціалісти вбачають у свободі особистості;існування людини тлумачиться як драма свободи;найчастіше в художніх творах застосовується прийом розповіді від першої особи.