Контрольна робота з теми "Складне речення"

Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.

На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.

Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.

Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.

На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад. 

Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.

Мені потрібне слово а не слава.

так що настрій зіпсувався на цілий день.

й обговорювати можливі перешкоди.

проте погода посприяла нам і цього разу.

передчуваючи серйозні ускладнення.

Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.

Духовність — озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.

Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі.

Не видно і самого океану з височини, а тільки гори хмар, то снігових, то сивих, то блакитних. (М. Рильський).

Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Александрію візьме (Леся Українка).

Орел мухи не ловить, а слон за мишею не ганяється (Народна мудрість).

В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні (В. Сосюра).

 Десь на краю села дівчата співали веснянки, гомоніли й галасували діти (С. Васильченко).

Людина відчуває свою слабкість тоді, коли її покидають надії (Б. Харчук).

Старий присувається до вікна, зазира всередину й бачить у хаті за столом сидять гості.

Що за літо заробить Мотря те за зиму і проживуть.

Вона їм не дорога їм дорогі ґрунти та обори.

В хаті грека пахло часником та смаженими грецькими ков­басками густий пах ладану не міг подолати ті запахи.

Учися як слід то й добре буде.

Він вважав себе багатим є молодість є сила є нестерпне бажання працювати (С. Скляренко).

Помажу мов медком солодше буде з’їсти (Л. Глібов).

І досі сниться під горою між вербами та над водою біленька хаточка стоїть (Т. Шевченко).

Вітер війнув листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (П. Тичина).

Фіалки на столі прив’яли, а небо квітне у вікні (М. Рильський).

І вечір гріє сині руки над жовтим вогнищем кульбаб (Л. Кос­тенко).

А він теж усіх обнімав, цілував і, не втримавшись, на радощах таки заплакав (В. Малик).

Подвір’я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там (М. Красуцький).

Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь (Г. Тютюнник).

 часу

з’ясувальна

допустова

 наслідку

Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь (М. Боровко).

Коли до тебе прилечу засяє все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг (Д. Павличко).

Завжди приємно було згадувати все, що зробив доброго, бо тільки воно вводить нас у коло інших людей, робить їх братами, а не просто сусідами (В. Стус).

Дикі гуси зчиняють таке верескливе ґелґотання, що, по­чувши його, надовго не можеш витіснити із серця смутку (Із журналу).

Перемелеться лихо добро буде.

Вовка боятися в ліс не ходити.

Раніше встанеш більше діла зробиш.

Сказано велика птиця горобець.

Любиш їздити люби й сани возити.

Переконатися пора зробивши зло не жди добра.

Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду.

У товаристві лад усяк тому радіє.

Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слабкості.

Бухта звалася Соколиною, виселок теж звався Соколиним (М. Трублаїні).

Біля мосту тінився невеликий млин, до його боку притулилося велетенське колесо (М. Стельмах).

Вернувся він — уже смеркло (Панас Мирний).

Була в цій нічній красі якась тиха урочистість, хотілося мріяти про щось високе, красиве й радісне (Д. Ткач).

означальна

обставинна умови

обставинна місця

обставинна способу дії