Культура УРСР періоду "застою"

переведення спеціалістів з України у віддалені райони СРСР

підпорядкування підприємств на території УРСР союзному керівництву

охорона західних кордонів УРСР прикордонними військами СРСР

швидке скорочення кількості українських шкіл в УРСР

П. Загребельного

Д. Павличка

В. Стуса

В. Чорновола

відставання у теоретичних, фундаментальних дослідженнях, гуманітарні дисципліни перебували на рівні світових вимог.

криза через залишковий принцип фінансування, низький рівень активності АН УРСР, виїзд багатьох визначних учених за межі України.

провінційність, низька ефективність наукових розробок, їх повільне впровадження, світовому рівню відповідали лише поодинокі дослідження природознавчого та прикладного характеру, гуманітарні ж предмети перебували під повним контролем комуністичної ідеології.

світовий рівень розвитку, висока ефективність наукових розробок, що швидко впроваджувались, перевага прикладних досліджень, звільнення гуманітарних дисциплін від впливу марксистської ідеології.

вчителі російської мови отримували додаткові соціальні пільги, а їхня заробітна плата зростала на 15 % «за особливо складні та відповідальні умови роботи».

заборона завезення з-за кордону літератури мовами народів союзних республік.

право вибору батьками мови навчання у школі, що на практиці означало значне зростання кількості російськомовних шкіл.

перетворення більшості шкіл на змішані (українсько-російські тощо), що фактично означало їх російськомовний статус.

високий рівень освіченості народних мас, підготовка до значного зростання кількості вишів.

значне зниження якості навчального процесу, оцінка роботи шкіл за кількісними показниками, знецінення знань, окозамилювання, збільшення навантаження вчителів в умовах низької оплати праці.

особлива увага гуманітарним наукам, які вивчалися на основі загальнолюдського, а не класового підходу.

практичне охоплення всієї молоді середньою школою реалізоване за короткий термін, якість навчання поліпшилася, скасування вечірніх і заочних шкіл.

«Білий птах з чорною ознакою»

«Вавилон-XX»

«Камінний хрест»

«Тіні забутих предків»

Катерина Білокур

Тетяна Пата

Марія Примаченко

Параска Хома

Василь Бородай

Іван Гончар

Іван Кавалерідзе

Галина Кальченко

Композитор, автор пісень «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори».

Керівник етнографічного хорового ансамблю «Гомін».

Письменник, твори якого перекладені 40 мовами народів світу.

Скульптор, зібрав колекцію унікальних етнографічних експонатів, які склали основу колекції його Будинку- музею.

О. Довженко

С. Параджанов

Т. Яблонська

Ю. Іллєнко

В. Стус

П. Майборода

І. Миколайчук

«Тронка»

«Таврія»

«Собор»

«Берег любові»

роман у віршах «Маруся Чурай»

кінофільм «Вавилон – ХХ»

опера «Тарас Шевченко»

роман «Собор»

роман у віршах «Маруся Чурай»

кінофільм «Вавилон – ХХ»

опера «Тарас Шевченко»

кінофільм «У бій ідуть одні «старики»

роман у віршах «Маруся Чурай»

кінофільм «Вавилон – ХХ»

опера «Тарас Шевченко»

кінофільм «У бій ідуть одні «старики»

роман у віршах «Маруся Чурай»

кінофільм «Вавилон – ХХ»

опера «Тарас Шевченко»

роман «Собор»

кінорежисер, автор фільмів «Земля», «Поема про море», кіноповістей «Україна в огні», «Зачарована Десна»

письменник, громадський діяч, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор», «Берег любові»

поет, автор збірок «Протуберанці серця», «Корінь і крона», сценаріїв до фільмів «Криниця для спраглих», «Камінний хрест»

кінорежисер, автор фільмів «Українська рапсодія», «Квітка на камені», «Тіні забутих предків», «Колір граната»

кінорежисер, автор фільмів «Земля», «Поема про море», кіноповістей «Україна в огні», «Зачарована Десна»

письменник, громадський діяч, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор», «Берег любові»

кінорежисер, автор фільмів «Українська рапсодія», «Квітка на камені», «Тіні забутих предків», «Колір граната»

письменник, журналіст, автор романів «Первоміст», «Роксолана», «Я, Богдан», сценарію до фільму «Ярослав Мудрий»

автор «самвидавських» праць «Репортаж із заповідника імені Берії», «Серед снігів», «Хроніка опору» 

автор «самвидавської» збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник», член Української Гельсінської групи

автор збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», член Української Гельсінської групи 

автор збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд»

автор «самвидавських» праць «Репортаж із заповідника імені Берії», «Серед снігів», «Хроніка опору» 

автор «самвидавської» збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник», член Української Гельсінської групи

автор збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», член Української Гельсінської групи 

автор поезій «Всесвіт у тобі», «Оновлення», один із засновників і керівник Української Гельсінської групи 

членство в Українській робітничо-селянській спілці (УРСС).

належність до плеяди шістдесятників в українській культурі.

перебування в ув’язненні за «антирадянську агітацію та пропаганду».

участь в акції протесту в кінотеатрі «Україна» проти арештів дисидентів.