Культура УРСР в роки перебудови

Суттєво посилились процеси русифікації в сфері освіти

Українська культура зазнала деякого занепаду через економічний спад в суспільстві

З'явились можливості для розвитку вільних від засад соціалістичного реалізму форм культури

Комуністичне керівництво активно підтримувало розвиток національної культури

в Чернівцях у 1989 р.

у Львові в 1987 р.

в Києві у 1988 р.

в Запоріжжі у 1990 р.

Л. Осика, І. Миколайчук, Ю. Іллієнко

Т. Прохасько, В. Неборак, Ю. Андрухович

О. Скрипка, М. Бурмака, В. Жданкін

Е. Андієвська, М. Скрипник, О. Архипенко

О. Ірванець, Ю. Андрухович, В. Неборак

О. Гончар, Д. Малишко, В. Коротич

Л. Дереш, С. Андрухович, І. Роздобудько

В. Сосюра, Д. Павличко, Л. Костенко

Перший фестиваль "Червона рута"

Остаточна легалізація УГКЦ

Відзначення 1000-ліття хрещення Русі

Відродження УАПЦ

Українську православну церкву

Українську автокефальну православну церкву

Українську греко-католицьку церкву

Російську православну церкву

Про відновлення УАПЦ

Про легалізацію протестантських громад

Про створення екуменічної церкви в Україні

Про легалізацію УГКЦ

патріарх Мстислав (Скрипник)

митрополит Любомир (Гузар)

кардинал Мирослав (Любачівський)

митрополит Володимир (Сабодан)

В. Стус, В. Мороз, О. Бердник

В. Коротич, Б. Олійник, Б. Чичібабін

В. Підмогильний, М. Зеров, М. Драй-Хмара

В. Шкляр, П. Загребельний, Ю. Смолич

Як і в попередні роки, спілкування з діаспорою було дуже обмеженим

Відбувався активний культурний обмін, діячі діаспори ініціювали обговорення важливих для України питань

Практично зникли всі бар'єри в розвитку української культури в УРСР та за її межами

Діячі української діаспори брали активну участь в реалізації процесів перебудови в УРСР

Зберігались наслідки тривалої русифікації в попередні роки, українській інтелігенції доводилось активно боротись за відновлення прав української мови

Зникли всі перешколи в розвитку української мови, відбувалась активна українізації культурного простору

Наслідки попередньої русифікації виявились незворотніми, більшість діячів культури остаточно втратили зв'язок із національною культурною традицією

На догоду центральному комуністичному керівництву в УРСР активізувались заходи із русифікації, прийнятий в 1989 р. Закон про мови проголошував українську мову вторинною і регіональною

Л. Курбасу

М. Хвильовому

В. Винниченку

О. Довженку

Тотальної уніфікація і професіоналізація загальноосвітньої школи

Всебічна демократизація і гуманізація освіти.

З'явилися нові типи навчальних закладів (ліцеї, гімназії).

Масовий відтік педагогічних кадрів з шкіл.

Збереження безкоштовного навчання у вишах.

У багатьох державних вузах було створено комерційні відділення.

Початок комп'ютерного навчання школярів.

Перехід на 12-річну систему навчання.

 Інтенсивний «відплив мізків» за кордон.

 Небувалий підйом розвитку природничих і точних наук.

Зростає інтерес до «білих плям» вітчизняної історії.

Значними тиражами стали перевидаватися праці корифеїв історичної науки – М.М. Карамзіна, С.М. Соловйова, В.О. Ключевського, С.Ф. Платонова.

Спостерігається криза фундаментальної та прикладної науки.

Зберігається ідеологізація та політизація науки.

Розвиток кінодокументалістика, тематичний діапазон якої розширився – від висвітлення «білих плям» історії до постановки гострих соціальних проблем.

Відбуваються пісенні фестивалі — "Червона рута", "Пісенний вернісаж", "Таврійські ігри", "Золоті трембіти"

Світове визнання і славу здобув Р. Віктюк, на думку діячів театру, він як режисер-новатор визначив театральну естетику XX ст.

Падіння престижу професії актора, режисера, пов'язане з вкрай низькою заробітною платою, соціальною незахищеністю та побутовою невлаштованістю їх представників.

Фільм "Лебедине озеро. Зона" в 1990 р. вперше в історії українського кіно одержав нагороди престижного кінофестивалю в Каннах.

Продовжується русифікація театру та кіно.

Вихід на екрани фільму С. параджанова "Тіні забутих предків".

1989 р. - проведення фестивалю козацької творчості у Запоріжжі.