Основи публічного мовлення

відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу іншому;

наука про правильну вимову та наголошення слів;

теорія ораторського мистецтва;

емоційне ствердження або заперечення якогось факту.

Вибір теми

Вивчення аудиторії

Збір матеріалів

Запрошення критиків

Репетиція промови

Подарунки слухачам

виразно читає

редагує текст

проголошує промову

створює промову

вплив на аудиторію з урахуванням її особливостей;

збіг обставин, що спонукають до мовлення;

спосіб переконання своїх друзів та колег;

публічний виступ, вишуканість і витонченість вираження думок

виступ перед аудиторією

формулювання мети

збирання матеріалу

репетиція виступу

повний письмовий виклад змісту виступу;

слова та звороти, які означають поняття та явища певної галузі знання

послідовність і взаємозв’язок тематичних частин виступу, зафіксований у вигляді переліку ключових понять або суджень

узагальнюючі думки, що мають лаконічну, відточену мовну форму;

основний шлях, завдяки якому через мовлення інформація доходить до слухача;

роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів;

основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища та факти, що розглядаються у виступі;

уміння оратора виступати без підготовки

Перепрошую!

Пробачте!

Вибачте!

Вибачаюсь!

зухвалість

логічність

безцеремонність

доречність

млявість

читання літератури

пошук слів

обдумування композиції

складання плану

поділ на абзаци

складні присудки

підрядні речення

логічну послідовність у викладі

узагальнюючі слова

похвала

характеристика

інструкція

інтерв’ю

дикція

голос

дихання

мовлення

тембр

сила

висота

діапазон

чистота