Речення (неповні, поширені, односкладні). Готуємось до НМТ

Сашко з Олегом будуть писати.

Гостям весело.

Ніч була теплою і зоряною.

Світ здається казкою.

На кожну голову - своя хуртовина.

Я знайду до тебе дорогу, друже.

Дурень думкою багатіє.

Без трудів не їстимеш плодів.

Дитячих слів моїх таємниця.

Сльозами горю не допоможеш.

Не треба думати примітивно.

Страшно жити у кайданах.

Квітни й живи, моя земле.

В епіцентрі подій нас до бою поставлено.

Лиш несходима пуща за тобою.

І хочеться всю землю обійняти.

Нас зустрічають з танцями, з піснями.

Усе на світі треба пережити.

Страждаю, мучусь, і живу, і гину.

Без творчості - нема життя.

Не створюй власних попелищ.

І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт.

У селі встають рано.

Було на світі плем'я - інки.

Прихмарило, дощить.

Затінки, сутінки, осіння днина.

У лісі - пролісків та сонця.

В повітрі - дощ.

Вистава була цікава.

Послухаю цей дощ.

Ми з Тимком почали сваритися.

Всі ми не в тім'я биті.

Не кожна хмара дощ приносить.

Посеред степу буйний вітер.

Землі віддай свої труди й натхнення.

Спалюю думки болючі на варті страждань.

Серед торжеств земного раю мені печаль ця не нова.

Вітри галактик - скрипалі невтомні.

Поезія - це завжди неповторність.

Книга - джерело невичерпної мудрості.

Моя свобода - завжди при мені.