Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та сполучення слів. Варіант ІІ

Це такі члени речення, які відповідають на одне й те ж запитання, поставлене від одного й того самого слова в реченні.

Це такі члени речення, які відповідають на одне й те ж запитання, яке може бути поставлене від різних слів у реченні.

Це слова, які мають однаковий рід.

Це такі члени речення, які відповідають на різні запитання, які можуть бути поставлені від різних слів у реченні.

Багатство не в майні, а в гідності.

Ми радості бажали людям.

На хаті спросоння клацнув дзьобом лелека.

Щодня в подвір'я наше заліта упертий дятел.

Реве та стогне Дніпр широкий.

Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням.

Знайому пісню вітерець співав про Україну

Подарувала щедра доля вербу, калину і тополю.

Природа і оберігає й застерігає людину від злих помислів.

Знову потекли теплі лагідні задумливі дні.

Правда і з дня моря виринає а неправда потопає.

Був день ясний, сонячний та теплий.

А життя було усюди і на землі, і у воді.

Лози, висип, кручі, ліс все блищить і сяє на сонці.

Стежка, озеро, стіжок все у падолисті.

Навесні, влітку, взимку завжди було весело мені.

Прости мене земле простіть мене трави!

Мелодійний спів пташки був немов насичений світлом.

Це сяйво здається нев'янучим.

Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться.

Чого ти журишся ромашко чого ти гнешся до землі?

Ой не шуми луже з дібровою дуже.

Рівна сестро милая нам доля з тобою.

Дзвінко бийте ковалі!

Це, кажуть вітер посивів і розгублює волосся.

Чи знаєш, ти хлопче, якого коня тобі доля серед поля вготовила доля?

Опустіться тихі, зорі, синові під вії.

Що, братику, посієш, те й пожнеш.

Ніхто не ... світа пережити.

... в тих хащах і заростях причаїлися дикі звірі?

... зламатись тіло, але ніколи - дух.

Я не ... уявити, як це коні топчуть жито і дзвенять, гудуть копита вражих коней по містах.

Підметів

Додатків

Обставин

Присудків

Обставин

Означень

Підметів

Присудків

Може, зойкне в когось серце, відгукнеться на пісні?

Будь ласка, не дивуйтесь тому диву.

Дивлюсь на зорі опівнічні. На жаль, вони також не вічні.

Здається, ніякі докори сумління не турбували птаха.