Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях у 60—80-ті рр. XIX ст.Радикальний рух у Галичині. Особливості суспільно-політичного життя в Буковині та Закарпатті в другій половині XIX ст.

А Москвофіли

Б народники

В радикали

Г народовці

А москвофілів

Б хлопоманів

В народовців

Г радикалів

Створили «язичіє» — суміш російської, української, польської, церковнослов’янської, яку вважали справжньою українською мовою

були ініціаторами створення у Львові першого професійного українського театру

заснували 1870 р. політичну організацію — Руську Раду

підтримували зв’язки з громадами Наддніпрянської України

відкрили культурно-освітнє товариство «Просвіта»

пропагували здійснити державний переворот з метою створення Української незалежної держави

створили першу політичну партію в Східній Галичині — Русько-Українську радикальну партію

А «Руської трійці»

Б «Буковинської трійці»

В «Товариства св. Василя»

Г львівської організації «Просвіта»

А «москвофіли»

Б «радикали»

В «хлопомани»

Г «народовці»

Д «самостійники»

А заснування та видання газети «Зоря Галицька».

Б створення першої української політичної партії.

В зародження народовського руху у Східній Галичині.

Г створення Літературного товариства ім. Т. Шевченка.

А компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку XIX ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців в обмін на створення Галицького сейму, де провідні позиції мали обіймати поляки.

Б угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини XIX ст., суть якої полягала у визнанні громадівцями Галичини «українським П'ємонтом» у відповідь на визнання народовцями існування єдиного українського народу.

В україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. у Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Г політика австрійського уряду початку XX ст. у Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності.

А) Олександр Барвінський, Михайло Грушевський;

Б) Олександр Кониський, Кость Левицький;

В) Михайло Павлик, Іван Франко;

Г) Юліан Романчук, Володимир Шашкевич.

  від земель під владою імперії до незалежності

від земель під владою імперії до автономізму

Східна Галичина

Північна Буковина

 Закарпаття

  Наддніпрянщина

1,3,7

3,4,6

2,5,7

5,6,7

"Ukraina irredenta"

 "Історія України -Руси"

  "Кобзар"

  "Ще не вмерла Україна"