Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст. (узаг.)

Порівняння економічного розвитку Галичини з розвитком італійського П'ємонту, можливість для Галичини стати промисловим лідером України

Порівняння мистецьких досягнень Галичини та П'ємонту, переконання, що край у майбутньому матиме таку ж культурну славу, як відповідна частина Італії

Порівняння консерватизму та провінційності галичан з п'ємонтцями, що може мати серйозні проблеми для національного руху, як колись в Італії

Порівняння лідерських якостей в боротьбі за національні права Галичини та П'ємонту, підкреслення того, що Галичина має стати для українців тим, чим був П'ємонт для італійців

покращення соціально-економічного становища українського селянства.

створення великих колективних сільськогосподарських підприємств.

формування єдиного всеукраїнського сільськогосподарського ринку.

сприяння еміграції українських селян до Північної Америки.

Організація мітингів та демонстрацій з метою поширення національних ідей

Пропаганда національних ідей в періодичних виданнях та через різні товариства,установи, культурно-освітні заклади.

Створення політичної організації "Руська Рада"

Відмова від ідеї поділу Галичини на Східну і Західну

народовці

народники

москвофіли

росіянофіли

орієнтовані на Росію представники консервативної інтелігенції.

прихильники австрійської політики

суспільно-політична течія,представники якої відстоювали самобутність українського народу

синонім слова "народники"

Товариство було фактично першою українською Академією наук

Товариство заснувало освітню організацію "Галицько-Руська Матиця"

Товариство видавало праці українських вчених, письменників як Східної, так і Західної України

Діяльність товариствазаклала основи розвитку української літературної мови в західноукраїнських землях

стрімкою монополізацією основних галузей промисловості.

розгортанням широкого будівництва залізниць і портів.

залученням на українські землі іноземних колоністів.

аграрним перенаселенням українських земель.

скасування кріпосного права

заборона полякам обіймати державні посади

поділ Галичини на польську та українську частини

зрівняння в правах греко-католицької та римо-католицької церков

заснування та видання газети «Зоря Галицька».

створення першої української політичної партії.

зародження народовського руху у Східній Галичині.

створення Літературного товариства ім. Т. Шевченка.

компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку XIX ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців в обмін на створення Галицького сейму, де провідні позиції мали обіймати поляки.

угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини XIX ст., суть якої полягала у визнанні громадівцями Галичини «українським П'ємонтом» у відповідь на визнання народовцями існування єдиного українського народу.

україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. у Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

політика австрійського уряду початку XX ст. у Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності.

політизація українського руху в Наддніпрянщині

поширення європейських політичних ідей і доктрин

масова еміграція українців до Північної Америки

організаторська діяльність греко-католицької церкви

швидші порівняно із загальноімперськими темпи розвитку

податкові пільги українським підприємцям

високий рівень концентрації виробництва

значний вплив іноземного капіталу