Т.28

Територіальні органи управління промисловістю в економічних районах у 1957—1965 рр., створені з метою ліквідації суперечок між галузевими й територіальними інтересами.

Входження Кримської області до складу УРСР

Запровадження в суспільстві більшої політичної, економічної, духовної свободи; створення умов для рівної, вільної діяльності політичних партій та організацій

Виправдання, відновлення в правах незаконно засудженої особи або народу; скасування правових наслідків судового вироку щодо особи, необґрунтовано притягнутої до судової відповідальності.

Безмірне звеличення особи, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера

Процес ліквідації та розвінчання культу особи, створеної радянським лідером, який перебував при владі з початку 20-х і до 1953 р.

XX з’їзд КПРС, засудження культу особи

Повстання політичних в’язнів в сталінських концтаборах. Ліквідація ГУЛАГу

Радянський державний діяч, перший секретар ЦК КПРС у 1953–1964, Голова Ради Міністрів СРСР. Член ЦК КПУ в червні 1938 — вересні 1952 року. Член Політичного і Організаційного бюро ЦК КПУ в січні 1938 — грудні 1949 року. Член ЦК ВКП у лютому 1934 — березні 1966 року.

Період 1953—1964 рр. в історії СРСР і УРСР, що характеризувався відмовою від крайніх прояв сталінського тоталітарного режиму й лібералізацією суспільно-політичного життя

Зазвичай п'ятиповерхові панельні і цегляні будинки без технічного поверху, ліфта й сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час Відлиги, за що і отримали в народі його ім'я.

Якісний стрибок у структурі і динаміці розвитку продуктивних сил, корінна перебудова технічних основ матеріального виробництва на основі перетворення науки в провідний чинник виробництва, в результаті якого відбувається трансформація індустріального суспільства у постіндустріальне

Запуск першого штучного супутника Землі, початок «Космічної ери»

Відкриття Київського метрополітену

Перший політ людини в космос (Юрій Гагарін) 

Опозиційний рух проти панівного державного ладу, протистояння офіційній ідеології та політиці

Організація, заснована на Львівщині Л.Лук’яненком та І.Кандибою. Головним її завданням була ненасильницька боротьба за громадські права в Україні, за національні та культурні права, за економічні права тощо. Другим етапом боротьби мала бути боротьба за самостійність України.

Утворення Української робітничоселянської спілки

Український політичний і громадський діяч, адвокат, правозахисник, один із засновників Української робітничо-селянської спілки й Української Гельсінської групи (1976 р.), засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду» до страти, згодом заміненої ув’язненням, автор книги «Сповідь у камері смертників», автор Акту про незалежність України від 24 серпня 1991 р., балотувався на посаду Президента України, був народним депутатом незалежної України кількох скликань, Герой України

Суд у Львові над членами УРСС (Л.Лук’яненком, І.Кандибою та іншими)

Молоде покоління талановитих письменників, митців і вчених періоду «відлиги», які боролися за оновлення радянського суспільства, збереження української мови та культури

Укр. політ. і гром. діяч, поет, літературний критик, правозахисник, неодноразово засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду» до ув’язнення, автор збірки поезій «Серце для куль і для рим», лауреат літературної премії ім. В. Стуса, Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

Видатний сучасний укр. публіцист і літературознавець, активний учасник національно-демократичного руху, один з його інтелектуальних лідерів. Широко розповсюджувалися в самвидаві відомі його есе «Собор у риштованні», «Іван Котляревський сміється», «Остання сльоза», «На мамине свято».

Видатний поет-шістдесятник. Автор поетичних збірок «Протуберанці серця», «Корінь і корона», «Соняшник», сценаріїв фільму «Криниця для спраглих», «Камінний хрест». У 1989 р. – голова створеної громадської організації Народний рух України за перебуову.

Укр. поет, прозаїк, журналіст, представник покоління «шістдесятників», «лицарукр. відродження», автор збірок поезій «Лебеді материнства» «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд». лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

Український поет, літературний критик (був автором збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «На колимськім морозі калина», збірки «Дорога болю»), літературознавець, літературний критик, представник «шістдесятників», учасник акції протесту у київському кінотеатрі «Україна» 1965 р., правозахисник, член Української Гельсінської групи, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду», помер у таборі для політв’язнів. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно - помер в ніч на 4 вересня 1985-го під час безстрокового сухого голодування - вид голодування, при якому людина на певний строк свідомо відмовляється від вживання їжі і рідини в будь-якому вигляді).

Український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики

Радянський та український лікар, учений в галузі медицини та біокібернетики, громадський діяч, академік Національної академії наук України (1969) та Академії медичних наук України (1993), лауреат Ленінської премії (1961), Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1978, 1988) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1997)[3]. Директор Інституту серцево-судинної хірургії (1983–1988). Доктор медичних наук (1953), Герой Соціалістичної Праці (1973). 

Це піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп’ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.

Утворення клубу творчої молоді «Сучасник» в Києві. Клуб був осередком ранніх шістидесятників. Головою клубу було обрано режисера Леся Танюка.

Український режисер театру і кіно, очільник клубу "Сучасник"

Українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Перші книги «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961) були новим словом в українській поезії. На початку 1960-х рр. Ліна Костенко брала участь у літературних вечорах Клубу творчої молоді. 1965 р. підписала лист-протест проти арештів укр. інтелігенції. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Запискиукр. самашедшого».

Українська радянська художниця, дисидент, діяч правозахисного руху 1960-х років в Україні. Авторка полотен «Прип’ять. Пором», «Біля річки», співавторка вітражу «Тарас Шевченко».

Українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва». Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України

Оберіть портрет В.Стуса

Оберіть портрет В.Симоненка

Оберіть портрет М.Амосова

Оберіть портрет В.Глушкова