т.29

Хто із цих людей не правив в період загострення кризи радянської системи? Назвіть їх по іменах

Період 1964—1985 рр. в історії СРСР і УРСР, що характеризувався кризою в усіх сферах життя радянського суспільства. Це час правління Леоніда Брежнєва, який харакетризувався політикою, що забезпечувала будь-які спроби оновлення суспільсьва, консервувала існуючий режим, наслідком чого стало наростання кризи радянського ладу.

Радянський державний діяч, ініціатор економічної реформи 1965 р., яка передбачала запровадження елементів економічного регулювання у промисловості та сільському господарстві

Система економічних відносин, за якої підприємства одержують певну самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми доходами, розпоряджаються прибутком, матеріально стимулюють якісну працю робітників; поєднує централізоване керівництво з певною господарською самостійністю підприємств.

Це система управління державою, у якій існує

 безліч різних органів, відділів, що відповідають за свою ділянку роботи. При цьому, всі вони підкоряються вищим безпосереднім керівникам. Для простоти розуміння концепції цього поняття, можна уявити ступінчасту піраміду. На вершині знаходиться найголовніший керівник. На ступенях нижче розташовані його заступники. Нижче їх підлеглі і так далі аж до простих клерків

Нестача чогось; перевищення видатків державного бюджету над прибутками, показник кризового стану державних фінансів, один із факторів розвитку інфляції.

Пропагандистське кліше радянської влади, що означало вищий тип людської цивілізації, досягнутий лише в СРСР, «перехідний етап до комунізму». Поява цієї концепції свідчила про кризу радянської с-ми. Радянська офіційна назва останнього десятиліття тоталітарної радянської дійсності.

Склад службовців, призначених чи затверджених на посади вищими органами; панівний клас радянського суспільства, партійно-державне керівництво.

Брежнєвська конституція розвинутого соціалізму

Книги, які завозилися різними людьми з-за кордону і поширювалися на території Радянського Союзу

Неофіційне копіювання й розповсюдження нелегальної літератури, що викривала політику радянського режиму

Учасники дисидентського руху, які висували вимоги дотримання в СРСР основних прав і свобод людини, ознайомлення громадськості з Декларацією прав людини

Організація, створена у 1976 р., яка ставила за мету ознайомлення громадськості з Декларацією прав людини. Засновники: Григоренко, Руденко, Марченко.

Україною прокотилася перша хвиля арештів проти дисидентів

Літературознавець, громадський і політичний діяч. Участь у русі за незалежність України він розпочав ще у 1950-і роки. За гострі публіцистичні публікації й відкриті виступи на захист української інтелігенції, самвидавські матеріали, безпрецедентну працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965) у 1972 р. був заарештований, у 2001 р. отримав звання Герой України.

Український прозаїк, публіцист, громадський і політичний діяч, учасник Великої Вітчизняної війни, голова правління Спілки письменників України, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор» (1968р.) тощо.

Український політичний і державний діяч, журналіст, правозахисник, член Української гельсінської групи (1976 р.), неодноразово засуджений за «наклепницьку діяльність на радянський суспільний лад» до ув’язнення, голова Народного Руху України, народний депутат незалежної України, автор книг «Лихо з розуму», «Правосуддя чи рецидиви терору», Герой України

Видання у Львові В. Чорноволом самвидавничого журналу «Український вісник»

Зміна політичного керівництва УРСР. Друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху

Партійний і державний діяч УРСР та СРСР. Перший секретар ЦК КПУ (1963-1972 рр.). Намагався обстоювати інтереси УРСР. Його книга «Україно наша Радянська» (1970 р.) була розкритикована за «недостатній інтернаціоналізм», вилучена з продажу та бібліотек.

Українский радянський партійний і державний діяч, поборник (*пристрасний захисник) русифікації, активно боровся з дисидентами. Перший Секретар ЦК КПУ в 1972-1989 рр.

Створення Української групи сприяння виконання Гельсінських угод (УГГ) 

Український поет, письменник, правозахисник, один із засновників і голова Української Гельсінської групи, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду», перебував на примусовому психіатричному лікуванні, автор заборонених поетичних творів «Всесвіт у тобі», «Оновлення», «Хрест», «Я вільний»; Герой України.

Падянський генерал-майор, українець, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 році за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах і «психушках».

Літературознавець, перекладач, правозахисник, автор листів-протестів проти тоталітарного режиму, противник русифікації, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду», автор книги «Я не маю ні дому, ні вулиці».

Український літакобудівельник російського походження, один із провідних авіаконструкторів СРСР. Розробник літаків «Руслан», «Мрія».

Видатний вчений в галузі електрозварювання, металургії та технології металів

Політичний та громадський діяч України кримськотатарського походження, один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політичний в'язень, Народний депутат України від фракції партії Європейська Солідарність, з 20 серпня 2014 року до 18 травня 2019 року Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу.

Український композитор і поет. «Я піду в далекі гори»,«Червона рута»,«Водограй»

Укр. історик та археолог. Лауреат премії М. Грушевського, діяч науки і техніки, професор у-тету «Києво-Могилянська академія».

Письменник, журналіст, автор романів «Первоміст», «Роксолана», «Я, Богдан», сценарію до фільму «Ярослав Мудрий».

Видатний український поет. Найвідоміші твори: «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотний круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), поема «Сім» (1988).

Автор «самвидавських» праць «Репортаж із заповідника імені Берії», «Серед снігів», «Хроніка опору».

Український і вірменський кінорежисер, народний артист УРСР, режисер фільму «Тіні забутих предків», «Колір гранату» тощо; учасник акцій протесту проти масових арештів інтелігенції у 1960-ті рр., заарештований і засуджений до тривалого ув’язнення, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

Український кіноактор, кінорежисер, сценарист. «Тіні забутих предків», «Пропала грамота», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавилон XX».

Народний артист України, актор Харківського державного академічного театру ім. Т. Шевченка, актор та режисер «Ленфільму», кіностудії ім. О. Довженка, сценарист. Народився в с. Знаменському на Донеччині. З дитячих років мріяв уступити до льотного училища. Однак доля склалася так, що він став актором. Грав у фільмі «У бій ідуть одні старики». Трагічно загинув в автокатастрофі 12 квітня 1979 р.

З'єднайте сфери діяльності та прізвища:

А. режисери

Б. актори

В. оперні співаки

Г. хорова та пісенна музика