Відлига. Початок періоду кризи радянської системи

Який захід партійно-радянського керівництва в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр. вплинув на життєвий рівень населення України?

Що зумовило появу руху «шістдесятників»?

У якому році створено одну з перших дисидентських організацій – Українську робітничо-селянську спілку?

Про кого з керівників СРСР йдеться в уривку з історичного джерела?

«Навіть найкрутіші його реформи – створення раднаргоспів, ліквідація багатьох міністерств і відомств – носили верхівковий характер. Але вони… не зачіпали суті виробничих відносин, не претендували на те, щоб… послабити задушливий прес державної опіки...»

Що було характерним для українського дисидентського руху середини 1950 – початку 1960-х рр.?

Укажіть один з осередків шістдесятників в Україні.

Утворення раднаргоспів в Українській РСР в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр. зумовило

Зародження дисидентського руху в Україні відбулося в період

Хто є автором цитованого документа: «Ми боремося за самостійну Україну... Методи досягання цієї мети – мирні, конституційні... Завдання... полягає в тому, щоб домогтися: встановлення режиму законності; відновлення й дотримання демократичних норм Конституції; скасування посад партійної номенклатури та відновлення принципу верховенства в суді безпосередньо народом; скасування антиконституційного закону, за яким комуніста не можна судити, доки райком партії не виключить його з КПРС…»?

Укажіть репродукцію картини роботи К. Білокур.

Українську робітничо-селянську спілку (УРСС) створено за ініціативи

«Кожний, хто живе на Радянській Україні, любить її, з гордістю говорить: “моя Україна”, “наша Україна”. І це цілком природно і закономірно. Тут ми народилися, виросли як громадяни, будівники комунізму...» - це уривок із книги

Укажіть прізвища «шістдесятників» в українській літературі:

1) О. Гончар;

2) В. Симоненко;

3) А. Малишко;

4) Л. Костенко;

5) А. Горська;

6) І. Драч;

7) І. Світличний.

Варіанти відповіді:

Які з указаних нижче заходів партійно-державного керівництва в 1950 – середині 1960-х років вплинули на життєвий рівень населення України?

1. Заборона робітникам і службовцям самочинно змінювати місце своєї роботи.

2. Упровадження державних позик і збільшення присадибного господарства колгоспників.

3. Ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва.

4. Створення сфери побутових послуг і системи громадського харчування.

5. Установлення щомісячного авансування та пенсій за віком для колгоспників.

6. Підвищення рівня оплати праці, упровадження п’ятиденного робочого тижня.

Який процес був характерний для духовного життя в Україні в період політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964 рр.)?

Кого з митців стосується цитований нижче документ?

«Нове покоління митців, які відійшли від шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників заводів, а виходили з того, що "...поезія має бути поезією, а не агітацією у віршованій формі"».

 У яких твердженнях ідеться про Петра Шелеста?

1 Організатор і видавець нелегального журналу «Український вісник».

2 Став першим секретарем ЦК Компартії України за часів перебування Л. Брежнєва на посаді першого секретаря ЦК КПРС.

3 Сприяв українізації закладів освіти і засобів масової інформації в УРСР.

4 Розкритикований на політбюро ЦК КПРС за «недоліки в справі інтернаціонального виховання трудящих».

5 Засуджений за звинуваченням в «антирадянській агітації й пропаганді».

Укажіть імена історичних діячів, що їх пропущено в уривку з доповідної В. Щербицького від 1973 р.?

«Інспіраторами націоналістичних проявів виступала... група українських націоналістів з числа інтелігенції - т. зв. «шістдесятники»: ____, Сверстюк, З. Франко, Шумук, і ін. - у м. Києві; ____, Осадчий, Гель, чоловік і жінка Калинці - у м. Львові; Строката - у м. Одесі й інші, що мали спільників у деяких інших містах республіки. Деякі з них раніше вже притягалися до відповідальності за антирадянську діяльність. Перераховані особи проводили активну націоналістичну обробку свого оточення, головним чином молоді, займалися виготовленням, поширенням у республіці й передачею за рубіж документів ворожого змісту. З метою згуртування однодумців налагодили випуск нелегального антирадянського журналу «Український вісник». В 1970 - 1972 р. виготовили шість номерів цього журналу, з яких п'ять - видані за кордоном».

1 Іван Дзюба

2 Павло Тичина

3 Володимир Сосюра

4 Іван Світличний

5 Борис Олійник

6 В'ячеслав Чорновіл

7 Василь Стус

8 Максим Рильський