Звертання

Наказую вам відійти подалі.

Тебе я б слухала довіку.

Припливайте до колиски лебеді як мрії…

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Співай же, весно, піснею дзвінкою.

О слово! Будь мечем моїм!

Слово честі, виправлю свої двійки.

Україно моя! Чисті хвилі ланів, променисті міста, голубінь легкокрила!

Тебе я земле всю сходив до краю.

Лунайте ж оркестри грими барабан.

Мужай прекрасна наша мово…

Повій вітре на Вкраїну де покинув я дівчину.

Так друже мій ми схожі з тобою.

Прийми мою любов народе рідний.

Спасибі Вам мамо за вічну любов.

Понеси мене на крилах радосте моя.

Запам’ятався ти мені, приморський дубе.

Гей ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..

Я не спатиму, мила, до ранку.

Ех ти, доле моя, циганко, не лякай мене тузом пік.

Тож веселіться людоньки на людях хай меле млин свою одвічну дерть.

Ти знов прийшла моя печальна музо.

Ходіть сюди швидше ми чекаємо.

Мріє Не зрадь.

Куди, ти, ділась, річенько?

І все-таке до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

Давай-но серце, ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим.

Тебе я земле всю, сходив до краю.

Мої кохані, милі вороги! Я мушу вам освідчитись в симпатії.

Слово – моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє

Трудися, душе, гнівайся й люби.

Понеси мене на крилах, радосте моя.

1

2

3

4

Серединка, потісніться.

Юначе, дозвольте пройти.

Ей, в кепці, ви будете виходити?

З сумкою, обережніше там.

  граматичною основою

узагальнювальним словом

 вставним словом

  звертанням

 виступає означенням

виступає підметом

  виступає додатком

не виступає членом речення