Урок. Казки українських письменників. Лариса Письменна «Як зажурився веселий Казкар»

Вступ до розділу. Казки українських письменників. Лариса Письменна «Як зажурився веселий Казкар»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити учнів аналізувати прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова. поглибити знання учнів про казку як художній твір, у якому вигадка і фантазія служать засобом вираження суджень народу про життя; розвивати вміння розрізняти літературну казку; прищеплювати читацький інтерес до казок; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати мудрість, кмітливість, доброту.

Обладнання: виставка книг.

Хід уроку

1.  Організаційний момент

          Сьогодні у нас незвичайний урок -

          У світ казки й фантазії зробимо крок.

          Із казкою ми зустрічались не раз,

          Та знову вона завітала до нас.

2. Мовленнєва розминка

1. Вправи на розвиток  дихання

• Заплющте очі, уявіть, що ви – біля куща троянди, вдихніть повітря, затримайте його і повільно видихайте (3 рази)
• «Задми свічку»; «Пий чай із блюдця»; «Подми на кульбабку».

2. Робота над скоромовкою

Жив-був дід та баба

Жив-був дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця:
Жив-був дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця

Скажу вам, діти, казку

Скажу вам, діти, казку:
Приніс зайчик дров в’язку,
Поколов їх дрібненько,
Зварив кашу хутенько.
Кашка була солоденька,
Моя казка коротенька.

3. Гра «Літеру вставляй – слово читай»

• У поданих словах замість рисок уявляйте букву о і читайте. 1раз – повільно, 2 раз – швидше, 3 раз – дуже швидко.

4.  Вправа на розширення кута зору

                        казка

                    каз      ати

                  каз          кар

               каз                ковий

             каз                    очка

• Прочитати швидко слова. Чим вони цікаві? Яке слово зайве? Чому?

5.  Вправа на розвиток навичок читання

 - Прочитайте слова з максимальною швидкістю в порядку зростання номерів.

- Повторіть з пам’яті вислів. Поясніть, як ви його зрозуміли

3. Перевірка домашнього завдання

Робота в групах

1. Станція «Авторська»

— Пригадайте авторів прочитаних казок.

(з’єднайте стрілками)

«Бременські музиканти»             Захаріас Топеліус

«Витівки старої зими»                 Ганс Крістіан Андерсен

«Казка про старого гнома»          Олександр Пушкін

«Горбоконик»                                Костянтин Ушинський

«Ромашка»                                     Петро Єршов

«Казка про рибака та рибку»        Якоб і Вільгельм Грімм

(«Бременські музиканти» Якоб і Вільгельм Грімм

 «Витівки старої зими»      Костянтин Ушинський          

«Казка про старого гнома»  Захаріас Топеліус       

«Горбоконик»    Петро Єршов                      

«Ромашка»      Ганс Крістіан Андерсен

«Казка про рибака та рибку» Олександр Пушкін  )

2. Станція «Географічна»

— У якій країні були створені казки?

«Бременські музиканти»                   Росія

«Казка про старого гнома»               Росія

 «Казка про рибака та рибку»           Німеччина

«Ромашка»                                         Фінляндія

«Горбоконик»                                     Росія

«Витівки старої зими»                      Данія

«Бременські музиканти» Німеччина

«Казка про старого гнома» Фінляндія

«Казка про рибака та рибку» Росія

«Ромашка» Данія

«Горбоконик»  Росія

«Витівки старої зими» Росія

3. Станція «Герої казок»

— Увага! Увага! Нам потрібно терміново зупинитися, щоб допомогти казковим героям потрапити до своєї казки.  

«Горбоконик»                                   Жайворонок

«Бременські музиканти»                 Золота рибка

«Ромашка»                                        Пес

«Казка про старого гнома»              Іван

«Казка про рибака та рибку»           малеча

«Витівки старої зими»                      Гном

4.Станція «Упізнай, чий голосок» )

 «Ого, що я бачу! Стіл накритий білою скатертиною, на столі предобрі наїдки й напитки, а навколо сидять розбійники і п’ють, їдять собі» (Осел. «Бременські музиканти»)

 «Ну, стривай же, дошкулю я людям». ( Зима. «Витівки старої зими»)

 «Я зовсім забув, що ти мій гість. Я б пригостив тебе квашеною павутиною чи маринованою водою з калюжі» (Гном. «Казка про старого гнома»)

 «Вони пішли й забули мені лишити хоч краплину води. Моє горло пересохло, усе горить. Вогонь і лід усередині, повітря важке» (Жайворонок. «Ромашка»)

5. Станція «Суму та радості»

 Робота в зошиті с.18 завдання 3. Обгрунтуй свою відповідь.

6.  Станція «Художня»

Робота в групі

Кожна група отримує завдання намалювати ілюстрацію до казки. Однокласники мають

відгадати, яку казку проілюстровано.

Гра «Дуель»

Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом розділу «Казки зарубіжних

письменників».

4.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

- Які поняття та асоціації виникають у вас зі словом “ казка”? Чому?

           1. ( Складання “ Асоціативного куща” )

          матуся                               добро

          бабуся                               зло

          початок         казка           автор 

          кінець                                народ

          тварини                             герої

              Ось і сьогодні до нас на урок завітала Казка. Вона дізналася, що ви дуже любите казки і запрошує вас до країни Казок на бал-маскарад, де збереться багато різних казок.

                 За бубликів в’язку.

                 Один бублик — на зубок,

                 Другий бублик — в козубок,

                  Третій — у кишеню,

                 А четвертий — в жменю.

                 А онука п’ятим

                 Буду частувати.

                 Хай він бублика смакує,

                 Хай над казкою міркує.

                 Починаєм...

Т. Коломієць

— Недарма кажуть, що всі ми родом із дитинства. А дитинство без казки неможливе! Казка навчає добра, мужності, кмітливості, мудрості, терпіння. Казка — вірний помічник у житті.

— Що ж таке казка? Казка — цікава вигадана історія про події, яких не може бути в реальному житті. Рослини і тварини у ній уміють розмовляти і робити все те, що й люди. У казках трапляються чарівні пригоди, існують незвичайні речі, діють чаклуни і чародії.

— Які ж бувають казки?

— Яких ви знаєте письменників і поетів-казкарів?

— Сьогодні на уроці ми завітаємо до королівства літературних казок.

Робота з виставкою книжок

— Зверніть увагу на виставку книжок та скажіть, з якими із них ви вже ознайомлені, які вам найбільше подобаються?

— Сьогодні ми розпочинаємо вивчати казки українських письменників.

Вправа «Мікрофон»

— Які українські літературні казки ви знаєте?

— Хто їх автори?

— Світову скарбницю літературних казок збагатили й українські письменники, зокрема, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Оксана Іваненко, Наталя Забіла. Серед їхніх казок є такі, що створені на основі народних, і цілком самостійні. Казки українських авторів захопливі, дотепні, багаті на вигадку та яскраві образи.

Чи знаєте ви, як народжуються літературні казки і чому вони бувають веселими та сумними? Дізнаємося про це з оповідання української письменниці Лариси Письменної.

5.  Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

      Опрацювання оповідання Лариси Письменної «Як Зажурився веселий казкар»

(с. 65–68)

1. Виразне читання тексту підготовленими учнями.

— Назвіть головного персонажа тексту

2. Словникова робота

Полохливо          жахливо

посваряться         найкращі

поховаються         зазирнули

поважному             найвеселіші

Читання стовпчиків слів у парах: спочатку — згори вниз, потім — навпаки.

— Прочитайте спочатку дієслова, потім — прикметники.

3. Гра «Листочок»

Повторне читання тексту учнями.

Читає учень, на парту якого впав листочок.

4. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання

— Яким був Казкар?

— Які думки приходили до нього?

— Які він вибирав з-поміж них?

— Що виходило, коли Казкар складав думки одну до одної?

— Чого бояться веселі думки?

— Коли до Казкаря приходили найвеселіші думки?

— Для кого Казкар писав свої веселі казки?

— Коли від Казкаря розліталися всі думки?

— Чому Казкар полюбив дощ та негоду?

— Що призвело до того, що веселий Казкар став сумним?

— Над чим замислилися діти?

5. Робота в групах. Гра «Продовжіть казку»

— Складіть продовження казки.

6. Вправи на розвиток читацьких навичок

1) Гра «Хто швидше?».

— Знайдіть і прочитайте речення, в яких вжиті слова, що на картках-блискавках.

Слова: щільним, гумору, злякано, заведуться, недоброго, не признаватися, зазирнули.

2) Гра «Засічка-кидок».

За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.

За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.

Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше трьох разів).

Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

6.   Підсумок уроку

— Який розділ ми почали вивчати?

— Чи зрозуміли ви, чому бувають сумними літературні казки?

— Який висновок ви зробили з прочитаного?

7. Домашнє завдання

Виразно читати оповідання.

Намалювати Казкаря.