Урок літературного читання "Визначення теми вірша. С. Жупанин. Ходімо в поле сину.

Тема.  Визначення теми вірша. Степан Жупанин «Ходімо в поле, сину»

Мета. Актуалізувати знання учнів про вірш, його жанрові та композиційні особливості; про хліб, його походження та про важку працю хлібороба. Перевірити засвоєння учнями  прислів’їв про хліб, вчити  застосовувати їх у власному мовленні. Ознайомити учнів із життям та творчістю Степана Жупанина, спонукати учнів розмірковувати над питанням ціни хліба у вузькому та широкому розумінні. Вчити  визначати тему вірша, знаходити у тексті рядки, які найповніше розкривають головну ідею вірша.

Розвивати психічні якості учнів, мислення, зв’язне мовлення. Розширювати словниковий запас. Формувати в учнів вміння знаходити причинно-наслідкові зв’язки, формулювати оцінні судження критично та творчо мислити.

Виховувати шанобливе та бережливе ставлення до хліба, цінування праці хлібороба.

Обладнання: мультимедійна презентація, відео фрагменти  з життя автора,

 

Тип уроку – комбінований.

 

Хід уроку

 

І. Організація класу до уроку.

 - Діти хором

Доброго дня! -  мовим за звичаєм.

Доброго дня! - кожному зичимо.

Доброго дня! -  всім ми бажаєм.

Урок  читання розпочинаєм.

 

• А розпочнемо ми урок із притчі.

Пригадайте!

• Що таке притча? ( Притча – це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини)
• Які притчі ми вивчали з вами? ( «Яблуня», «Мурашка і пшенична зернина», «Лебідь»)

 

Робота над змістом притчі «Два колоски»

 

Робота в групах

 

І гр.. «Читання в особах»

Завдання. Навчитися виразно інтонаційно читати текст в особах.

 

ІІ гр. «Вибіркове читання. Повчання притчі»

Завдання:

1. Знайти в тексті слова, де сказано про мету життя прямого колоска.
2. Знайти в тексті слова, де сказано про мету життя зігнутого колоска.
3. Знайдіть у тексті повчальний висновок.
4. Життя, якого колоска ви  узяли б за приклад?

ІІІ гр. «Проектування змісту притчі на роботу на уроці»

 

Завдання.

• Прочитавши притчу, проаналізуйте, як потрібно людям відноситись до життя і своїх обов’язків.
• Як повинен учень працювати на уроці?
• Запишіть свої поради у «Колоску побажань»(картка)

 

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

• А зараз перевіримо на скільки відповідально ви віднеслись до виконання домашнього завдання.

Виразне читання вірші «Зернина» та «Етюд про хліб»  учнями

 

Експрес опитування

1. У чому схований колосок? (у пшеничній зернині)
2. У зернині більш як сто … (казок)
3. Які одиниці вимірювання маси вживає автор у вірші «Зернина»? (півжмені зерна, решето зерна, мішки зерна)
4. Все що є і буде зростає із … (зернини)
5. Знайдіть рими у вірші «Зернина». (казок – колосок, зерна- земна, зерен – зелен, мішки – колоски, пісня – опісля, моста – зроста)
6. Як називаються сільськогосподарські культури, насінням яких є зернина? (зернові, злакові)
7. Як називається проце збору урожаю зернових культур? (жнива)
8. Доберіть слова синоніми до слова «хліб» (буханка, калач, коровай, книш, батон, булка, паляниця)
9. Що таке етюд? (невеликий твір присвячений окремому питанню)
10. Утворіть намисто з прислів’їв про хліб. (Діти стають у коло, вимовляють  прислів’я і подають руку товаришеві і так утворюють намисто).

 

Завдання на групування слів за змістом та істотними ознаками.

(3 уч. біля дошки)

 

                          

 

 

 

 

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

3.1. Оголошення теми і мети уроку.

 - Діти, сьогодні я вас познайомлю із людиною, яка  прожила своє життя так як зігнутий, повний колос.  Вона принесла велику користь нашому народу, а саме молодому поколінню українців . Ця людина усім серцем любила свою рідну землю, оспівувала її у своїх творах,  всіляко примножувала багатство і красу української мови.

 

Розгадайте ім’я та прізвище цієї людини зашифроване на колосках.

 

3.2. Біографічна довідка про Степана Жупанина (розповідь за слайдами та відео фрагментом)

 

3.3. Опрацювання вірша Степана Жупанина «Ходімо в поле, сину»

 

• Робота над заголовком

1. Прочитайте заголовок. Куди запрошує автор? Кого запрошує автор?
2. Чи це звертання звучить тільки для його сина чи  для всіх дітей України?
3. Прочитайте заголовок  з наказовою інтонацією (благальною, спонукальною).

 

• Словникова робота (слайди)

 

• Читання вірша вчителем і учнями . «Читання-ехо»

 

• Робота над змістом вірша.

Що можна побачити у полі весною?

Що можна спостерігати у полі влітку

Чому батько закликає сина йти у поле?

Яка тема вірша? (заклик до роботи у полі, вирощування хліба)

З яким настроєм треба читати вірш?

 

• Вправляння над виразним читанням вірша.

Читання деформованих фрагментів вірша.

         

 

Складання плану до вірша?

План

1. Поле навесні.
2. Поле влітку.
3. Ходімо в поле трудитися.
4. Ціна хліба.

 

ІV. Осмислення питання «Скільки коштує хліб?»

 

1.      Який шлях хліба із поля до столу? (перегляд власноруч виробленого мультфільму «З лану до столу»)
2.      Самостійне читання статті з дитячого журналу «Легенда про хліб».

 

V. Рефлексія. Підсумки.

• Сенкан «Хліб»

 

Хліб.

(який?)_______________

(що робить?)___________________

Слово-асоціація._____________________

Речення.___________________________________.

• Есе «Яка ціна хліба?».

 

Задання домашнього завдання та відзначення активних учнів на уроці.

Для вчителя

Про автора

 

Степан Ілліч Жупанин народився 18 січня 1936 року в селі Іршаві (тепер місто Закарпатської області) в багатодітній сім’ї хліборобів Марії Петрівни та Ілька Андрійовича Жупанинів.

У дитинстві любив слухати оповіді про Довбуша, січових стрільців, про відьом і домовиків, водяників і лісовиків. Від батька навчився коломийок, умів грати на сопілці. А мати часто розповідала хлопчикові легенди, притчі, казки.

У школі Степан захопився ляльковим театром. У сьомому класі перед початком лялькової вистави Степан виконав власний вірш-пісеньку «Мак і бджілка», який пізніше ввійшов до першої книжки «Бджілка» (1959).

Потім навчався в Ужгородському університеті. Закінчивши філологічний факультет Ужгородського університету в 1959 році, учителював в Ільниці, Виноградові, де керував районним літературним об’єднанням «Пролісок». П’ятнадцять років викладав в Ужгородському університеті українську літературу, психологію, завідував кафедрою гуманітарних дисциплін, а з кінця 1986 р. завідував кафедрою педагогіки і психології та суспільних дисциплін Закарпатського інституту вдосконалення кваліфікації вчителів. В останні роки працював викладачем Ужгородського училища культури.

Жупанин був доктором педагогічних наук, професором, заслуженим працівником народної освіти України. Він — автор близько 300 наукових праць, підручників, посібників.

Викладацьку діяльність поєднував із літературною. Серед його творчого доробку чимало скоромовок, дитячих закличок, віршованих оповідань, що склали 25 збірок. Серед них: «На високій полонині», «Сестрички-смерічки» (1962), «Світле озерце» (1975), «Смерековий край» (1985), «Гірська стежинка» (1965), «Ватра» (1981), «Лісовий світанок» (1986), «Світлячок та бджілка» (1989), «На високій полонині» (1993), «Сто загадок» (1993). Він продовжив у дитячій літературі Закарпаття традиції Олександра Духновича і Марійки Підгірянки.

Мелодійними поезіями Степан Жупанин привернув увагу композиторів. В одному з листів до нього композитор Анатолій Кос-Анатольський писав, що його вірші самі просяться на музику. Понад сто його віршів стали піснями. Покладені на музику А. Філіпенком, А. Кос-Анатольським, Д. Задором, Б. Фільц, Л. Дичко, А. Рябчуном та ін. Побачили світ книги пісень на його слова та музику А. Кос-Анатольського «Пісні для дітей» (1974), «Сонечко» (1983), «Журавлик» (1989), дитяча кантата на музику Лесі Дичко «Барвінок» (1983), збірка пісень для школярів «Ластів’ята» (1991), «Закарпатські візерунки» (1993).

Займається також перекладацькою роботою. Окремою книжечкою «Помандрую завтра в ліс» (1977) в його перекладах з’явилися вірші російського поета І.Мазніна. У своїй книзі «Смерековий край» (1985) С.Жупанин відводить цілий розділ перекладам віршів знайомих йому дитячих поетів усіх республік тодішнього Союзу. Переклав з угорської ряд поезій Барбари Салаї, що живе на Закарпатті (Закарпат. правда. 1982. 8 верес.; 1986. 25 черв, та зб. Б.Салаї «Чарівний дзвіночок» (К., 1986).

Автор багатьох нарисів про людей Закарпаття, статей та рецензій про творчість Ю. Гойди, М. Томчанія, Параски Амбросій, В. Ладижця, Марійки Підгірянки, Барбари Салаї, Ольги Рішаеї та сучасних молодих письменників. Разом з П. Скунцем упорядкував своєрідну дитячу антологію поетичних творів письменників Закарпаття під назвою «Карпатська весна», яка вийшла 1982 р. в Братіславі. Підготував читанку для молодших школярів «Сонячний світ» (1972) та збірку художніх творів для самостійного читання у початкових класах шкіл України з угорською, молдавською та польською мовами навчання — «С чего начинается Родина» (1987). Окремими виданнями в перекладі російською мовою з’явилися збірки «Лесные часы» (1974), «Кукушкины сапожки» (1981), «Рассвет» (1987), словацькою — «Зозулині чобітки» (1981), угорською — «Вівчарик» (1980), чеською — «Журавлику мій милий» (1977). Чимало творів С.Жупанина опубліковано в газетах, журналах та збірниках для дітей у перекладах на білоруську, молдавську, туркменську, таджицьку, казахську, та ін. мови.

Помер 7 січня 2005 року, в Ужгороді. Похований на доманинському кладовищі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І гр.. «Читання в особах»

Завдання. Навчитися виразно інтонаційно читати текст в особах.

 

 

ІІ гр. «Вибіркове читання»

Завдання:

1. Знайти в тексті слова, де сказано про мету життя прямого колоска.
2. Знайти в тексті слова, де сказано про мету життя зігнутого колоска.
3. Знайдіть у тексті повчальний висновок.
4. Життя, якого колоска ви  узяли б за приклад?

 

 

 

ІІІ гр. «Проектування змісту притчі на реальне життя »

 

Завдання.

• Прочитавши притчу, проаналізуйте, як потрібно людям відноситись до життя і своїх обов’язків.
• Як повинен учень працювати на уроці?
• Запишіть свої поради у «Колоску побажань»(картка)

 

__________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Два колоски

(притча)

Сонце щедро дарувало своє тепло золотому збіжжю. Вітер весело гнав живі хвилі пшеничним полем і шарудів колоссям. Здавалося, воно розмовляє між собою.

Високий колос задерикувато говорив своєму сусідові:

 — Братику, хіба ти не можеш стояти рівніше? Що діється з твоєю голівонькою? Вона гнеться у тебе з кожним днем усе більше.

 — Не можу я стояти прямо та й не хочу.

 — Чому ж це? Чи не краще, щоб тебе всі бачили, милувалися тобою, захоплюючись струнким стеблом?

 — Але я не для того росту, щоб мною милувалися, — відповідав другий колос. — Я хочу, щоб від мене було якомога більше користі.

 — Яка ж користь від твоєї схиленої голови?

 — Користь від того, що є в моїй голові.

 — І що ж у твоїй голові? — дивувався прямий колос.

 — Зернятка. І я хочу, щоб їх у мене було багато і щоб усі вони були міцними, — тоді з них вийде хороше борошно і смачний хліб.

 — Дивні у тебе бажання, особисто я й не думаю про це. Моя мета — бути вищим і гарнішим.

 — Братику, — намагався пояснити похилий колос, — справжня краса не в тому, який ти, а що всередині в тебе. Чуєш?.. Здається, наближається комбайн, нам недовго залишилося розмовляти.

 — Який комбайн? Я хочу далі рости й радіти своїй красі.

 — А я радий, що встиг налитися зерном.

 — Гей, ти, пустий колосе, — раптом втрутився в розмову вітер, — мені шкода тебе. Ти даремно прожив життя, а залишити землю тобі все одно доведеться. Багато було колосся на цьому полі, і поганий кінець чекав на таких, як ти: їх просто спалили… А тобі, колосе з похиленою головою, я хочу сказати, що ти не даремно прожив своє життя.

Прямий колос хотів щось заперечити, але не встиг…