Урок-практикум з природознавства для 1 класу "Лікарські рослини рідного краю. Лікуємо Ведмедика"

Тема. Лікарські рослини рідного краю.

Мета: формувати уявлення про лікарські рослини, ознайомити з лікарськими                                                  рослинами рідного краю, їх назвами, основними лікувальними властивостями; продовжити роботу над формуванням понять “дерева”,  “кущі”, “трав’янисті рослини”;  розвивати слухо-зорове сприймання мовлення учнів та вчителя; формувати практичні навички використання лікарських рослин, виховувати бережливе ставлення до рідної природи.

Хід уроку-практикуму

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

•  Назвіть на які 2 групи поділяється природа?
• Що належить до живої природи, неживої?
• На які групи поділяються рослини.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

• Розгляньте малюнки.

На дошці малюнки: калина, липа, ромашка, шипшина, подорожник, м’ята.

•  Як можна назвати зображене на малюнках одним словом? (Це рослини).
•  Про ці рослини ми сьогодні поговоримо.

Тема нашого уроку “Лікарські рослини рідного краю”.

ІV. Формування нових знань

Чи знаєте ви, що людина ще із самого початку свого існування шукала захисту у природи, намагалася зміцнити своє здоров’я, щоб вижити у складних, несприятливих умовах? Вона змушена була надавати собі лікарську допомогу при різних травмах та захворюваннях, і, цілком природно, засоби для цього шукала у навколишній природі та насамперед — у світі рослин. Так людина пізнавала цілющі властивості рослин та їх вплив на організм.

З покоління в покоління накопичувалися відомості про лікувальне застосування дикорослих рослин. Народний досвід накопичувався недарма — від бабусь до дітей та онуків передавалися знання. А в народі цих людей називали знахарями і чаклунами, але саме завдяки ним створювалася народна медицина.

Наша земля надзвичайно багата на рослинний світ. Майже кожна рослина має чудодійні властивості.

•  Подивіться на малюнок. Це – липа.

Слайд 1.

•  Липа відноситься до кущів, дерев чи до трав’янистих рослин? (Липа – це дерево).

Квіти липи застосовують, коли хворе горло, кашель. З неї заварюють смачний чай.

         Слайд 2.

Це шипшина. Її плоди дуже цілющі.

•  Шипшина відноситься до кущів, дерев чи трав’янистих рослин?
•  Розгляньте плоди шипшини.

З плодів шипшини заварюють і п’ють чай при застуді, нежиті, кашлі.

Слайд 3.

Це калина.

Діти відповідають: калина – це кущ.

При кашлі, нежиті, застуді п’ють чай з плодів калини. З плодів калини готують смачні страви, напої.

Калина – це не тільки лікарська рослина, а й символ українського народу. Її красу оспівують у піснях. Квітами та плодами калини прикрашають святковий хліб – коровай.

Слайд 4.

Це ромашка.

Діти відповідають: ромашка – трав’яниста рослина.

Цілющий чай з ромашки п’ють  при болях у животі. Відваром ромашки полощуть зуби при болях, полощуть горло.

Слайд 5.

Подорожник.

Він росте на узбіччі доріг. Його використовують при ранах, порізах, як кровоспинний засіб.

Слайд 6 .

• Сонечко в траві зійшло,

Усміхнулось, розцвіло.

Потім стало біле-біле

І за вітром полетіло. (Кульбаба)

—    У давнину її вважали «еліксиром життя». У листках її багато вітамінів. З неї готують салати. Настій кульбаби — чудовий засіб від опіків.

 

V. Усвідомлення нових знань.

1. 3. Читання й обговорення оповідання Бориса Вовка «Квіткова аптека»

Мишко з дідусем мало не щодня бувають у лісі. Дідусь тут як вдома. Усе знає: де треба шукати ягоди, де ховаються гриби, добре знається на травах і квітах. Якось сказав дідусь, що ліс — то зелена аптека. І цим дуже здивував Мишка. Зелена аптека? Чому це ліс — аптека? А дідусь усміхнувся та й мовив:

—    Почекай, онучку, побачиш, чому.

Ідуть вони лісом навесні — квітнуть конвалії. Дід і каже:

—    Придивись-но, Михайлику, до цієї квітки. Гарненька, духмяна та ще й цілюща. З неї ліки готують. Для тих, у кого серце хворе.

Ідуть лісовою стежкою дідусь з онуком улітку.

—    Придивляйся до квіток, до трав, онучку, придивляйся! Бачиш, деревій цвіте, а отам, де метелик, лісові калачики. Великої цілющої сили й ці квіти.

Ось на краєчку стежки помітили листя подорожника. Дід зупиняє онука:

—    Обережніше ступай, Мишко, та запам’ятай: ця рослина до стежок і доріг тулиться. Тому й зветься подорожником. Непоказний він, а людині справжній друг. Знадобиться зупинити кров, загоїти рану — стане подорожник у пригоді. Бачиш, як багато цілющих трав, квітів у лісі? Тепер розумієш, чому називають ліс зеленою аптекою?

 

Обговорення оповідання.

—    Чому дідусь назвав ліс зеленою аптекою?

—    Яку лікарську квітку дідусь показав онукові весною? Яка вона?

—    Для кого готують із неї ліки?

—    Які квіти побачили дідусь і онук улітку?

—    Яка з них тулиться до стежок і доріг? Кому може стати у пригоді подорожник?

—    Про які саме лікарські рослини ви дізналися з оповідання?

 

2.Практична вправа «Моя аптечка».

• Візьміть аркуш, ручку. На дошці млюнки.

малюнки: липа - горло, калина – горло, , носик, ромашка – зуби, горло, живот, обличчя, шипшина - горло.

Давайте намалюємо, що лікують ці рослини.

 

VІ. Фізкультхвилинка.

 

VІІ. Контроль, корекція та закріплення знань.

 

 1.Гра-практикум “Допоможи лікарю”.

•  Подивіться уважно. Хто прийшов до нас у гості?
• Це лікар.
•  Що робить лікар?

Лікар лікує.

•  Лікар хоче, щоб ви допомогли йому вилікувати ведмедика.

На лікарняному столику розкладені ліки: аптечна ромашка, шипшина, пучки калини, м’ята, подорожник, квіти липи, ромашки та інші лікарські рослини. Дітям пропонується вибрати потрібні ліки для ведмедика.

• У ведмедика хворе горло. Що потрібно взяти для лікування?

•  У ведмедика болить живіт. Що ви оберете?
•  У ведмедика кашель. Чим потрібно лікувати?
•  У ведмедика нежить. Які ліки ви оборете?
•  У ведмедика заболіли зуби. Які ліки йому допоможуть?

VІІ. Підсумок уроку.

     Сьогодні на уроці ми ознайомились з назвами лікарських рослин, їх застосуванням у народній медицині.

• Які рослини ви запам’ятали?
• Що вони лікують?