Урок виробничого навчання

Про матеріал

Щозмінне технічне обслуговування трактора. Комплектування машинно-тракторного агрегату для посіву зернових культур.

Перегляд файлу

ПЛАН-КОНСПЕКТ

уроку виробничого навчання

Тема уроку: Щозмінне технічне обслуговування трактора.Комплектування МТА для посіву зернових культур

Мета уроку:

Навчальна: навчити учнів самостійно і послідовно виконувати роботи по комплектуванню посівного агрегату трактор ЮМЗ-6 і сівалка СЗ-3,6;

Розвиваюча: розширити знання учні з підготовки зернових сівалок до роботи, розвивати вміння обґрунтовувати склад посівного агрегату.

Виховна: виховувати в учнів добросовісне ставлення до роботи,бережливе ставлення до техніки, землі, паливо-мастильних матеріалів.

Тип уроку: урок застосування знань, навиків, умінь.

Метод проведений: групова робота.

Комплексно-методичне забезпечення:

- 1. Інструменти і пристосування необхідні для виконання роботи:

- трактор ЮМЗ-6; сівалка СЗ-3,6; підставки; підкладки; домкрат;

розмічальна дошка.

2. Технічна документація, інструкційно-технологічні карти, плакати

3. Відеоматеріали виробничих ситуацій та засоби їх демонстрації.

Місце проведення: - лабораторія предмета "Сільськогосподарські машини"

Хід уроку

І. Організаційна частина (5хв.)

Перевірити наявність учнів, їх готовність до уроку виробничого

навчання, зовнішній вигляд.

ІІ. Вступний інструктаж (40хв.):

1. Повідомлення теми та мети уроку.

На сьогоднішніх заняттях у нас тема: " Щозмінне технічне обслуговування трактора.

Комплектування МТА для посіву зернових культур", а мета - навчитися самостійно і послідовно виконувати роботи по комплектуванню посівного агрегату, регулюванню норми висіву з дотриманням правильної організації робочого місця та правил з безпеки праці.

2. Перевірка знань учнів, пов’язаних з матеріалом даного заняття та

мотивація навчання.

Питання для бесіди:

- як ви думаєте, які операції відносяться до підготовки сівалок до

роботи?

- якими способами сіють зернові культури?

- з яких складових частин складається дисковий сошник ?

- на яку глибину необхідно сіяти зернові культури?

- яка технологічна операція проводиться перед посівом, та на яку

глибину її проводять?

- від чого залежить норма висіву ?

На основі діалогу з учнями та презентації посівного агрегату розглядаємо питання підготовки трактора і особливо сівалки до роботи.

- Технічний стан сошників і встановлення їх на глибину загортання насіння.

Звертається увага учнів на регулювання глибини ходу дискових сошників за допомогою гвинтового регулятора всієї сівалки і пружинами на штангах окремих з них.

- Вимоги до висіваючого апарату і встановлення сівалки на норму висіву.

Звертається увага учнів, щодо проведення регулювання висівного апарату і підготовки його до установки норм висіву сівалки, а також безпеку виконання операції пов’язаної з підняттям і установкою сівалки на підставки.

Викладання нового матеріалу:

Загальний вигляд, технічні характеристики різних видів сівалок, їх технічні характеристики, будова висівних апаратів.

Презентацію представляють три учні підготовлену по попередньому завданню.

Звертається увага, що перед комплектацією агрегату слід перевірити

технічний стан сівалки, її комплектність, правильність її складання,

кріплення вузлів і механізмів. Потім перевіряють зовнішнім оглядом і вручну всі частини, що обертаються, натяг ланцюгів, роботу насіннєвисівних, і туковисівних апаратів, дію пристроїв для контролю і сигналізації.

Вимоги безпеки праці при роботі з сівалками

- Підніжна дошка сівалки повинна бути справною, обладнана запобіжним бортиком, бути чистою і не слизькою. Наявність на ній бруду, масла і іншого. не допускається - Поручні на кришках зерно-тукового ящиків повинні бути гладкими, чистими і надійно закріплені.

- Двостороння сигналізація повинна бути справною і забезпечувати надійний зв’язок між сіяльщиком і трактористом-машиністом.

- На сівалці повинені бути: спеціальний чистик для очистки сошників, гачки для чищення висівних апаратів, гачок на довгій ручці для підняття борін при їх очистці, спеціальна лопата для розрівнювання насіння та добрив в ящиках.

- Заправку сівалок протруєним насінням і добривами необхідно проводити в засобах індивідуального захисту. Під час заправки дозволяється знаходитися на підніжній дошці сівалки з навітряної сторони від ящика сівалки.

- Серед сівачів назначається старший, який керує діями тракториста-машиніста.

- Перед початком руху агрегату необхідно подати сигнал, отримати зворотний сигнал, впевнитись, що в зоні руху агрегату нема людей ( всі сіяльщики повинні бути на робочих місцях ) і тільки після цього починати рух.

- Після повороту агрегату і остаточної його зупинки необхідно перевести маркер у робоче положення і зайняти своє робоче місце. При виникненні аварійної ситуації необхідно подати сигнал трактористу - машиністу.

- Після закінчення роботи необхідно передати залишки протруєного насіння і добрив наступній зміні або здати їх на збереження в установленому порядку.

- Залишати протруєне насіння і добрива в сівалках не дозволяється.

1. Нагадати теоретичні відомості про загальну конструкцію рядкових зернових сівалок та їхні робочі органи.

2. Детально ознайомитися з технологічним процесом роботи рядкової зернової сівалки, з будовою і процесом роботи висівних апаратів.

3. Ознайомитись з призначенням і будовою котушок та нижнього клапана висівних апаратів.

4. Розглянути схему і робочі елементи передачі руху від опорно-приводних коліс до висівних апаратів.

5. З'ясувати, якого типу і скільки сошників мають сівалки СЗ-3,6 , на яку ширину міжрядь вони розставлені і яким агровимогам повинні відповідати. 6. Розглянути будову, процес роботи і регулювання механізму заглиблення і підняття сошників.

Сівалка зерно - тукова універсальна СЗ- 3,6 призначена для рядкової сівби зернових (пшениці, жита, ячменю, вівса) та зернобобових (гороху,квасолі, сої. сочевиці, бобів, чини, нуту, люпину) культур з одночаснимвнесенням у рядки гранульованих мінеральних добрив. її можна використовувати для сівби інших зернових культур, подібних до зернових за розміром насіння і нормою висіву. Сівалка— причіпна, гідрофікована.

Мал.1 Сівалка зерно - тукова універсальна СЗ- 3,6

Основними робочими органами комбінованих рядкових сівалок є:

висівні апарати, насіннєпроводи, сошники та шлейф-загортачі.

Робочий процес комбінованої сівалки С3-3,6А проходить так.

Насіння і мінеральні добрива, засипані у відповідні відділення ящиків (малюнок 2), самопливом надходять до висівних апаратів 2 і 3.

Під час переміщення сівалки з опущеними сошниками 5 котушки насінне і туковисівних апаратів обертаються, захоплюють насіння і добривали викидають їх в насіннєпроводи 4. Через останні насіння й добрива надходять до розтрубів сошників. Далі вони по напрямках скочуються на дно борозенки, яка утворюється в ґрунті сошником, і частково загортаються ґрунтом після проходження сошника. Остаточно насіння і добрива загортаються загортачами 6 і ланцюговим шлейфом 7

Мал.2

1) Сім’я-туковий ящик, 2) Сім’явисіваючий апарат, 3) Туковісіваючий аппарат.;

4) насіннєпровід, 5) Дисковый сошник, 6) Загортач, 7) Шлейф (ланцюговий або із 6 легких посівних боронок); 8) Опорноприводне колесо, 9) Механізм приводу; 10) Механізм подйому сошників; 11) Причіпное устройство; 12) Підніжна дошка з поручнем; 13) Рама;

На зернових, овочевих і льняних сівалках, призначених для рядкової сівби, встановлені висівні апарати котушкового типу.

Основними частинами котушкового висівного апарата (мал. 3) є штампована насіннєва коробка 10, рифлена котушка 8, холоста муфта і підпружинений спорожнювальний клапан 2.

Насіннєва коробка кріпиться до дна насіннєвого ящика під вихідними

отворами для насіння. Через коробку проходить вал 9, на якому встановлена

рифлена котушка і муфта. В бокових стінках коробки є отвори, в один з яких вставлена розетка 11, а в другий входить холоста муфта.

Мал.3. Котушковий висівний апарат:

а – деталі; б – загальний вигляд; 1– болт; 2 – клапан; 3 – пружина; 4 – вставка клапана; 5 – гвинт; 6 – вал; 7– штифт циліндричний; 8 – котушка; 9 – вал; 10 – насіннєва коробка; 11 – розетка.

Розетка забезпечує щільне з'єднання котушки з коробкою і дає змогу котушці пересуватися в коробці разом із валом і муфтою. Муфта своїми приливами, які входять у прорізи коробки, утримується від обертання і не дозволяє насінню висипатися через проміжок між муфтою і дном коробки,

У нижній частині коробки на валу 9 змонтовано спорожнювальний клапан 2, положення якого можна регулювати залежно від розміру насіння

Якщо висівають насіння зернових культур, зазор між нижнім ребром муфти і площиною клапана збільшується до 8-10 мм за допомогою спеціального важеля спорожнення, закріпленого на валу 9 клапанів 2.

Працює котушковий висівний апарат так.

Котушка, обертаючись у коробці, вигортає насіння з простору між дном коробки та котушкою і викидає його через поріжок клапана в насіннєпровід. У вигортанні насіння з коробки бере участь тільки та частина котушки, яка знаходиться всередині коробки.

Кількість висіву насіння котушковими апаратами регулюють зміною довжини робочої частини котушок за допомогою важеля одночасно для всіх або для половини висівних апаратів сівалки, а також зміною частоти обертання котушок, яку забезпечують зміною шестерень або зірочок передавального механізму сівалки.

Положення окремої котушки відносно насіннєвої коробки можна регулювати у невеликих межах переміщенням штампованої коробки по довгастих отворах кріплення її до насіннєвого ящика. Для висівання дрібного насіння трав застосовують котушкові апарати з котушками меншого діаметра та з закріпленим дном (клапаном). Працює цей апарат аналогічно котушковому зерновому.

Насіннєпроводи (мал.4). Для підведення насіння від висівних апаратів до сошників широко застосовують гумові, спірально-стрічкові та лійкоподібні насіннєпроводи.

Гумовий насіннєпровід складається з металевої лійки і конусної трубки, виготовленої з прогумованого полотна. Лійку насіннєпроводу приєднують до насіннєвої коробки, а трубку вставляють у розтруб сошника. Гумові насіннєпроводи (а)легкі, дешеві і досить гнучкі, але не стійкі проти дії низьких температур, а також сонячного проміння.

Гумові гофровані насіннєпроводи (б)добре розтягуються, стискаються і згинаються при відхиленні вбік. Ці насіннєпроводи можна застосовувати для подачі в сошник як насіння, так і добрив.

Мал.4 Насіннєпроводи

Сошники.

На зернових сівалках установлюють наральникові і дискові

сошники (мал. 5). Наральникові сошники бувають: анкерні, кілеподібні,

трубчасті, лапові; дискові - дво - і однодискові.

Мал.5 Типи сошників зернових сівалок:

а – анкерний; б – кілеподібний; в – трубчастий; г – лаповий; д – дводисковий одно-рядковий; е – дводисковий дворядковий; є – однодисковий; 1 – розтруб; 2 – наральник; 3 – стрілчаста лапа; 4 – корпус; 5 – повідець; 6 – диск; 7 і 9 – чистики; 8 – розподільник потоку насіння

Дводисковий сошник для однорядкової сівби (мал. 5.) д) складається з чавунного корпусу 4 з розтрубом двох плоских дисків 6, встановлених один до одного під кутом 10⁰ так, що точка їх зближення знаходиться в передній нижній частині.

Кожний диск за допомогою заклепок приєднаний до чавунної маточини, в

якій запресований підшипник, встановлений на осі, вкрученій у корпус 4.

Фіксується диск на осі від зміщення шайбами і гайками. Для запобігання

потраплянню пилу в підшипник з внутрішнього боку в маточині запресована манжета, а із зовнішнього — ковпачок з гумовим кільцем. Ковпачок зафіксований пружинним кільцем.

До корпусу сошника в передній частині прикріплений повідець 5, який приєднує сошник до повідкового бруса сівалки. Піднімають і опускають сошники за допомогою підйомного механізму.

У задній нижній частині корпуса сошника прикріплений напрямник, який і

спрямовує насіння в борозенку, утворену дисками. Для очищення ґрунту, що налипає з внутрішнього боку дисків, ззаду до корпусу прикріплені чистики 9.

Дводисковий сошник для дворядкової сівби (мал. 5, е) відрізняється від сошника для однорядкової сівби тим, що його диски розміщені під більшим кутом (18°). Точка зближення їх знаходиться спереду сошника на горизонтальному діаметрі диска, унаслідок чого сошник під час роботи утворює дві борозенки (кожний диск свою). Під розтрубом є розподільник 8 який розподіляє насіння, що надходить із сім’япроводу в обидві борозенки. Відстань між борозенками – 6,5 см.

Кілеподібний сошник (мал.5, б) за будовою нагадує анкерний. Особливим в його будові є те, що він має наральник 2 з тупим кутом входження у ґрунт. Ці сошники можна застосовувати тільки на добре розпушених ґрунтах, де вони найкраще задовольняють агротехнічні вимоги, укладаючи насіння на щільне дно борозенки. Такий тип сошників, як правило застосовують для посіву льону. На погано розпушених ґрунтах насіння загортається на різну глибину.

Глибину ходу кілеподібних сошників регулюють натискними пружинами штанги або спеціальними тягарцями.

Агротехнічні вимоги до посівних машин

Зернові сівалки мають забезпечувати рівномірний розподіл насіння на всій площі поля, висівати насіння зернових, зернобобових, круп’яних та інших культур, насіння яких за розмірами подібне до зернових, із заданими нормами висіву. Норма висіву пшениці становить 60…250 кг/га, вівса — 100…275, ячменю — 90…350, гороху — 80…400, гречки — 20…75 і проса — 15…30 кг/га. Відхилення фактичної норми висіву насіння від заданої не більше ніж ± 3 %.

Висівні апарати зернових сівалок мають висівати насіння рівномірно і стабільно. Середня нерівномірність висіву між окремими апаратами для зернових культур не перевищує 6 %, для зернобобових 10 % і для трав 20 %. Слід стежити, щоб під час сівби насіння не пошкоджувалось висівними апаратами. Допускається пошкодження насіння зернових культур до 0,2 %, а зернобобових — до 0,7 %. Туковисівні апарати зернових сівалок мають забезпечувати задану норму висіву мінеральних добрив. Відхилення норми висіву добрив від заданої може бути не більше ніж 10 %. Нерівномірність висіву добрив між туковисівними апаратами не перевищує ± 10 %.

Сошники сівалок мають утворювати ущільнене дно борозни, забезпечувати подавання насіння на це дно і присипати насіння вологим шаром ґрунту. Відхилення глибини загортання насіння від заданої не перевищує ± 15 %. Якщо глибина сівби становить 3…4 см, то це відхилення має бути ± 0,5 см, при 4…5 см — ± 0,7, а при 6…8 см — ± 1 см. Задана ширина міжрядь може мати відхилення ± 1 см.

Підготовка зернових сівалок до роботи

При підготовці зернових сівалок до роботи спочатку перевіряють комплектність і технічний стан висівних апаратів, сошників, механізмів передач і підіймання сошників, технічний стан інших складальних одиниць.

Перевіряють роботу механізмів приводу насіннєвисівних і туковисівних апаратів і підіймання сошників, а на тих де встановлено систему СКВ, роботу датчиків висіву і рівня насіння та добрив у ящику.

Підключають пульт до бортової електромережі трактора з напругою 12 В. Мінусова клема під'єднується до кронштейна кріплення пульту, а плюсова - до штиря вилки кабеля живлення.

Насіннєпроводи з датчиками висіву насіння встановлюють під одинадцятим і п'ятнадцятим висівним апаратами. Датчики рівня насіння і добрив встановлюють із зовнішнього боку зернотукового ящика. На датчик добрив одягають захисний чохол.

Після цього проводять технологічну наладку. Перевіряють розміщення сошників на задане міжряддя, встановлюють їх на задану глибину заробки насіння, регулюють висівні апарати на рівномірність і норму висіву, визначають і встановлюють виліт маркерів і слідопоказників.

Технологічну наладку сівалок доцільно проводити на спеціальному регулювальному майданчику (мал.6 ).

Перевірку розміщення сошників, також можна виконати за допомогою розмічувальної дошки, рейки або стрічки з прогумованого паса з нанесеними лініями. Відстань між лініями відповідає заданому міжряддю.

Мал.6 Стандартний регулювальний майданчик

Сошники опускають на розмічувальну дошку, послаблюють кріплення повідців 5 (мал.5) до сошникового бруса і суміщають сошники з лініями на дошці. При необхідності проведення такого регулювання, розміщення сошників розпочинають з середини сівалки.

Встановлення на норму висіву насіння

Кількість насіння, що його висівають котушкові апарати, змінюють зменшенням або збільшенням робочої довжини котушок і їхньої частоти обертання.

Для висівання заданої норми висіву насіння на 1 га посівної площі встановлюють, методом підбору, необхідну робочу довжину котушок 8 ( мал.3) і потрібне передаточне число ( мал.7) по прикладеній до сівалки схемі.

Передаточне число підбирають так, щоб задана норма висіву забезпечувалася при найменшому його значенні, але при більшій робочій довжині котушок.

Це сприяє рівномірному висіванню насіння. Тому спочатку передаточний

механізм встановлюють на необхідне передаточне відношення, а згодом,

користуючись графіком (мал. 7), орієнтовно знаходять значення робочої довжини котушок, при якій забезпечується висівання заданої кількості насіння.

Мал.7

На сучасних модернізованих зернових сівалках типу СЗ для спрощення процесу регулювання норм висіву насіння і добрив замість редукторів встановлюють безступінчаті варіатори.

Мал.8 Варіатор зміни кількості обертів

Варіатор (мал.8) дає змогу безступінчасто регулювати норми висіву насіння і добрив. Переміщуючи покажчик 1, важелем 2 по шкалі 3 варіатора від цифрового значення від 0 і до 100 проходить безступеневе збільшення передавального числа на вали зернових і тукових висіваючих апаратів.

Для встановлення сівалки на норму висіву її розміщують на стандартному регулювальному, або на рівному, майданчику.

Сівалку піднімають так, щоб колесо, від якого обертаються висівні апарати, вільно прокручувалося. В насінневий ящик засипають насіння, а під насіннєпроводи підставляють коробочки, або підвішують мішечки. Для підрахування кількості обертів колеса на його обід наносять позначку.

Важіль регулятора висіву встановлюють приблизно на потрібний висів, вмикають привід висіваючого апарату і обертаючи рівномірно колесо вперед, роблять 25 обертів.

Колесо обертається з частотою, що приблизно дорівнює передбачуваній частоті обертання його під час роботи в полі. Визначають за формулою:

де V - швидкість руху агрегату, км/год; N - частота обертання колеса, хв -¹.

Насіння, висіяне окремо кожним апаратом за 25 обертів колеса, зважують. Підсумовуючи, визначають загальну, фактично висіяну за 25 обертів колеса масу, яку порівнюють з масою насіння, що отримана шляхом розрахунків.

Іншим способом норму висіву через кількість обертів колеса можна перевірити провівши розрахунок на 100 метрів шляху пройдених сівалкою, в такому випадку кількість обертів колеса складе :

n= 100/L

де L – довжина кола приводного колеса сівалки, (для шин 9,5х32, які встановлені на сівалках типу СЗ) вона складає 3,57 м, n=100/3,57= 28 обертів.

Якщо сівалка висіває менше, ніж потрібно, то слід за допомогою важеля регулятора робочої довжини котушок збільшити висів насіння й знову перевірити установку. Сівалка вважається встановленою на норму висіву в тому разі, якщо після 2-3-разової перевірки висів дорівнюватиме розрахунковій нормі, або на 2-3 % перевищуватиме її.

Якщо висівні апарати сівалки обертаються від правого і лівого коліс, то спочатку встановлюють на норму висіву одну половину сівалки, а потім другу і закріплюють важелі регулятора.

Потім перевіряють рівномірність висіву окремими висівними

апаратами сівалки. Визначають середню масу насіння, висіяного одним

апаратом. Обчислюють відхилення маси насіння, висіяного кожним апаратом, від середньої маси насіння.

Ті апарати, що дають відхилення від середньої маси більш ніж на 4%, необхідно відрегулювати.

Після встановлення сівалки на норму висіву важелі регуляторів надійно закріплюють, а положення важелів відмічають на ящику сівалки. Крім того, роблять шаблон робочої довжини котушки висівного апарата. Під час сівби за допомогою цього шаблона контролюють початкове встановлення сівалок на норму висіву.

Встановлення на норму внесення добрив

Основне регулювання

норми висіву добрив здійснюється зміною передаточного числа відповідно до схеми передачі.

Норму висіву добрив можна також дещо змінити заслінками, змінюючи

величину викидних вікон па задній стінці бункера.

Оскільки добрива одного і того самого виду можуть мати різні характеристики (об'ємна маса, вологість), таблицею користуються лише для одержання орієнтовних даних. Для установки необхідної норми висіву треба провести пробний висів аналогічно описаному вище.

Регулювання заглиблення сошників

Заглиблення дискових сошників зернових сівалок регулюють у межах 4-8 см гвинтовим

регулятором і пружинами на штангах.

Мал.9 Регулювання глибини ходу сошників

Найменша глибина загортання досягається при викрученому гвинті 2 (мал.9) регулятора заглиблення і повністю звільнених пружинах 1 штанг сошників, а найбільша глибина загортання —при вкрученому до опору гвинті і cтиснутих пружинах. Під час роботи на щільному ґрунті стиснення пружин збільшують. Для цього упори, що утримують шайби пружин штанг сошників, переставляють у розташовані вище отвори, збільшуючи глибину ходу сошників. При роботі агрегату сошники, які йдуть по сліду трактора завжди регулюють на більшу глибину і виконується це з рахунок стиснення пружин.

5. Розрахунок вильоту маркера і слідопокажчика.

Під час роботи один з маркерів (наприклад, лівий) опускають на ґрунт. Диск 1, закріплений на осі під кутом 15-20° до напрямку руху сівалки, утворює на поверхні поля невелику борозенку. В кінці загінки лівий маркер піднімають, а правий опускають. Під час нового заїзду в загонку тракторист спрямовує трактор до борозенки , утвореної лівим маркером.

Мал. 10. Маркер сівалки:

а — маркер; б — гідравлічний механізм для підняття і опускання; 1 — сферичний диск; 2 — вісь; 3 — трос; 4 — труба; 5 — розсувна штанга; 6 — кронштейн; 7 — ролик; 8 — важіль; 9 — гідроциліндр

Для переведення маркера в транспортне положення на причіпних сівалках застосовують ручні пристрої або спеціальні механізми. На рисунку 10бпоказано гідравлічний механізм підйому маркера сівалки. При втягуванні штока гідроциліндра 9 важіль 8 повертається проти стрілки годинника, лівий опускається, а правий підіймається. При виштовхуванні штока гідроциліндра лівий маркер підіймається, а правий опускається.

Щоб визначити виліт (м) маркера, треба знати ширину захвату сівалки, ширину міжряддя, відстань між крайніми сошниками, серединами передніх коліс трактора або внутрішніми обрізами гусениць.

Виліт маркера (рис. а) звичайно визначають для водіння трактора

по сліду маркера переднім правим колесом або внутрішнім обрізом правої гусениці. В цьому разі виліт правого і лівого маркерів (см) від середини, крайнього сошника можна визначити за формулою:

Мпр (лів) = В+м + к/2

де В - ширина захвату сівалки в см; m - ширина міжряддя в см; к —відстань між серединами передніх коліс трактора в см.

Щоб визначити виліт слідопокажчика, обчислюють ширину захвату

сівалки (або агрегату) В і відстань L від середньої лінії агрегату до середини обода ходового колеса сівалки. Виліт слідопокажчика (см) визначають (рис.3.35, б) за формулою Lc = B-L.

робоча відстань між

ширина + між - колесами

сівалки рядками трактора

Довжина маркерів =

Агротехнічні вимоги до посівних машин

Зернові сівалки мають забезпечувати рівномірний розподіл насіння по всій площі поля, висівати насіння зернових, зернобобових, круп'яних та інших культур, насіння яких за розмірами подібне до зернових, із заданими нормами висіву. Норма висіву пшениці становить 60...250 кг/га, вівса - 100...275, ячменю - 90...350, гороху - 80...400, гречки - 20...75 і проса - 15...30 кг/га. Відхилення фактичної норми висіву насіння від заданої не більше ніж ± 3%.

Туковисівні апарати зернових сівалок мають забезпечувати задану норму висіву мінеральних добрив. Відхилення норми висіву добрив від заданої може бути не більше ніж 10%. Нерівномірність висіву добрив між туковисівними апаратами не перевищує ±10%.

Сошники сівалок повинні утворювати ущільнене дно борозни, забезпечувати подавання насіння на це дно і присипати насіння вологим шаром ґрунту.

Відхилення глибини загортання насіння від заданої не перевищує ±15%. Якщо глибина сівби становить 3...4 см, то це відхилення має бути ±0,5 см, при 4...5 см - ±0,7, а при 6...8 см - ±1 см. Задана ширина міжрядь може мати відхилення ±1 см.

Підготовка до роботи і комплектування агрегату для посіву зернових культур

Підготовка до комплектування посівного агрегату включає в себе слідуючі етапи:

- визначення складу посівного агрегату – трактор, сівалка(и), зчіпка ;

- проведення щоденного технічного обслуговування і при необхідності переобладнання трактора (навісна система, ширина колії, тиск у шинах коліс);

- перевірка сівалки на відповідність технологічним вимогам, проведення технічного обслуговування і підготовка її до роботи;

- під’єднання сівалки до трактора; під’єднання трубопроводів гідросистеми; провода сигналізації.

- налаштування посівного агрегату на задані умови роботи.

III. Поточний інструктаж (5год.)

Самостійна робота учнів відповідно інструкційно-технологічних карт.

При обходах і самостійній роботі учнів перевіряється:

- уміння учнів користуватись інструкційно-технологічними картами,

технічною документацією;

- підбір інструменту і самостійність виконання завдань;

- правильності способів і прийомів виконання завдань.

- додержання правил техніки безпеки.

IV. Заключний інструктаж. (15хв.)

1. Повідомити учнів про досягнення мети заняття.

2. Зробити аналіз виконання завдань групою в цілому, бригадами, окремими учнями, показати кращі роботи.

3. Розібрати типові помилки, допущені учнями при виконанні учбово-виробничих робіт, вказівка шляхів їхнього попередження

4. Зробити аналіз дотримання правил безпеки праці, організації робочих місць.

5. Розглянути випадки втрати робочого часу, браку, зробити аналіз їхніх причин.

6. Повідомити тему наступного заняття: " ЩТО трактора.Виконання підготовки МТА для посіву кукурудзи" (повторити матеріал).

7. Прибирання робочих місць в майстерні.

Інструкційно-технологічна карта

Тема: Щоденне технічне обслуговування трактора ЮМЗ-6КЛ

Зміст роботи	Технічні вимоги			Інструмент та матеріали
1.Інструктаж з охорони праці.
2.Очистити від забруднень і вимити трактор.		Трактор повинен бути чистим.		Миючи засоби та обтиральний матеріал
3. Зовнішнім оглядом перевірити комплектність, кріплення вузлів і агрегатів, підтікання: палива, масла, охолоджуючої рідини, електроліту.		З’єднання вузлів і агрегатів повинно бути надійно закріплено, підтікання не допускаються. При необхідності - усунути		Набір інструменту, обтиральний матеріал
4. Перевірити рівень масла в піддоні двигуна і при необхідності долити, Видалити підтьоки.		Рівень масла повинен бути на 3-5 мм нижче від верхньої мітки лінійки-щупа		Відро, обтиральний матеріал, лійка, моторне масло (в залежності від періоду експлуатації) М10В_2,(М8В₂) або М10Г_2,(М8Г₂), обтиральний матеріал
5. Перевірити і при необхідності долити дизельне пальне в основний бак. Видалити підтьоки.		Кришка і сапун повинні бути чистими		Колонка паливородавальна, або відро, лійка з сіткою, обтиральний матеріал
6. Перевірити і при необхідності долити суміш бензину з моторним маслом у бачок пускового двигуна		Суміш бензину з моторним маслом 1:15		Бензин, моторне масло, відро, лійка з сіткою
7. Перевірити і при необхідності долити масло в бак гідросистеми.		Рівень масла повинен бути на середині мірного скла.		Відро, обтиральний матеріал, лійка, масло (в залежності від періоду експлуатації) М10В_2,(М8В₂) або М10Г_2,(М8Г₂)
8. Перевірити і при необхідності долити охолоджувальну рідину в радіатор охолоджувальної системи двигуна.		Охолоджувальна рідина повинна бути нижче верхньої площини заливної горловини на 45-50мм.		Відро, лійка з сіткою, охолоджувальна рідина
9. Запустити двигун перевірити роботу: двигуна, рульового керування, гальм, систему освітлення і сигналізації, звуковий сигнал, роботу контро-льно-вимірювальних приладів, гідросистему.		Відсутність сторонніх шумів та стуків, Тиск масла 3-5 кг/см². Температура охолоджуваної рідини 80-90 С°.
10. Зупинити двигун, прослухати роботу ротора центрифуги.		Одразу після зупинки двигуна обертання ротора центрифуги протягом 40-50 сек.		годинник
11. Перевірити тиск у шинах передніх і ведучих коліс трактора.		Тиск ушинах передніх 1 - 1,2 кг/см² Задніх – ведучих 0,9 – 1,0 кг/см²		Компресор гаражний, манометр
12. Злити конденсат з балону пневмосистеми (при наявності на тракторі).		Обов’язково - в кінці зміни		Відкрити зливний кран
Підготовка трактора для роботи з причіпною сівалкою
13. Підготувати до роботи з сівалкою СЗ-3,6 навіски трактора - установити поперечну планку( якщо вона була знята)			Стяжки підтягнути Коливання кінців продольних планок не більше 20 – 30 мм Вертикальні роскоси однакової довжини	Ключі
14. Перевірити колію передніх і задніх коліс, при необхідності змінити		Передніх – 1560 мм, задніх – 1600 мм		Лінійка
15. Установити на планку причіпну вилку зафіксувавши її двома пальцями з шплінтами

ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА

Щозмінне технічне обслуговування сівалки СЗ -3,6

	Завдання та послідовність його виконання	Технічні умови та вказівки до виконання
1	Очистити сівалку від рослинних залишків і забруднень, насінневий і туковий ящики від залишків насіння і добрив	Сівалка повинна бути чистою
2	Перевірити комплектність сівалки, надійність кріплення вузлів, точність розстановки робочих органів.	Сівалка повинна бути комплектною, різьбові кріплення з’єднань вузлів і деталей надійно закріплені.
3	У сошниках перевірити: відсутність люфту у дисках, наявність очищувачів і напрямників зерна, кріплення до повідців.	Відсутній люфт, диски сошників повинні легко обертатися, зазор між в точці сходження дисків до 3 мм.
4	Перевірити правильність встановлення і натяг привідних ланцюгів механізму передачі	Перекіс зірочок і ланцюгів не повинен перевищувати 2 мм. Прогин 10-12 мм (при тиску 100 Н)
5	Перевірити стан котушок і клапанів висіваючого апарату	Зазор між клапаном і нижнім ребром муфти повинен бути в межах 2 мм.
6	Перевірити тиск у шинах опорних коліс	Тиск шинах коліс повинен бути в межах 1,6-2,0 МПа;
7	Перевірити стан загортачів, площадки і поручня.	Повинні бути надійно закріплені

ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА Комплектування посівного агрегату
№ з/п	Послідовність виконання завдання	Технічні умови на виконання завдань
1.	Під’їхати заднім ходом до сівалки та з'єднати за допомогою пальця вилку навіски трактора зі сницею. Зашплінтувати палець.	Зашплінтувати з'єднувальний палець.
2.	Під`єднати рукава гідроциліндра сівалки до гідросистеми трактора.	Підтікань масла на з’єднаннях не повинно бути.
3.	Під`єднати провід сигналізації до електрообладнання трактора
4.	Доставити агрегат на регулювальний майданчик у сектор розмітки сівалок	Опорні колеса і робочі органи повинні бути на лініях розмітки.