Урок з історії України "БОРОТЬБА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР. ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УНР"

БОРОТЬБА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР. ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УНР.

Конфлікт УЦР і Раднаркому РСФРР досяг апогею. 4 (17) грудня 1917 р. В. Леніним і Л. Троцьким був підписаний «Маніфест до українського народу», якій містив ультимативні вимоги до УЦР.

Маніфест РНК з ультиматумом до УЦР Постанова РНК про початок війни з УНР

Спроба більшовиків мирного усунення УЦР від влади в Києві

Перша російсько-українська війна

Напередодні вирішальних боїв за Київ 9 (22) січня 1918 р. УЦР ухвалила свій Четвертий Універсал, яким Українська Народна Республіка проголошувалася незалежною, суверенною державою.

Основні положення IV Універсалу • Проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою. • Бажання жити з усіма сусідніми державами в «згоді та приязні», без взаємного втручання у внутрішні справи. • Влада в УНР належить народу (до Установчих зборів її вищим органом залишалася УЦР та уряд — Рада народних міністрів). • Початок самостійних мирних переговорів з австро-німецьким блоком. • Заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками. • Проголошення програми соціально-економічних перетворень: розпуск постійної армії та створення народної міліції; обрання народних рад — органів місцевого самоврядування; підтвердження передачі землі трудовому народу без викупу на основі скасування приватної власності на землю (ліси, води, надра є також надбанням усього народу); переведення промисловості на виробництво товарів народного вжитку; боротьба з безробіттям; допомога інвалідам війни; державний контроль над банками; установлення державної монополії на зовнішню торгівлю; підтвердження демократичних свобод, проголошених III Універсалом

Більшовицьке повстання на заводі «Арсенал» Дата повстання : 29 (16) січня 1918 р. Місце : м. Київ , завод «Арсенал» На чолі більшовиків : есер М.Муравйов На чолі арсеналівців : Я.Гамарник, О.Горвіца, А.Іванов Мета : оточити будинок Педагогічного музею , де перебувала Центральна Рада, скинути її та проголосити у Києві радянську владу. П'ять діб тривали запеклі бої , які закінчилися штурмом «Арсеналу». Понад 300 робітників загинули або були розстріляні.

Обороною напрямку вздовж залізничного перегону Бахмач–Ніжин керував полковник А. Гончаренко. У його розпорядженні були курінь Юнацької військової школи отамана Капкана (600 бійців, 20 старшин, 18 кулеметів), «червоні» й «чорні» гайдамаки під командуванням С. Петлюри та 1-а сотня галицьких Січових стрільців Р. Сушка — усього до 3 тисяч бійців. А. Гончаренко

Бій під Крутами Зранку 29 січня 1918 р. до станції Крути прибула наспіх сформована сотня отамана Омельченка з 130 нашвидку навченими студентами університету Св. Володимира та Академії Св. Кирила та Мефодія.

Бій під Крутами Дата: 16 (29) січня 1918 року Місце: залізнична станція Крути під селищем Крути (Чернігівська обл.) Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва на чолі з Омельченком, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. Результат: Тимчасове призупинення просування військ Радянської Росії 260 молодих українських патріотів загинули, 32 потрапили у полон, із них 28 були закатовані.