Усний журнал "Зелена планета"

Мета: формувати навички дослідницької роботи, навички спостереже

            ння, учити учнів цінувати та оберігати природу, бути їй другом;

           виховувати бережливе ставлення до довкілля, любов до історії рідного краю, естетичні почуття.

Обладнання: фонограма співу пташок, загадки, легенди про дерева,

                         народні прикмети та прислів’я, ілюстрації дерев, вірші.

Хід заняття

Ведучий. Нашу землю називають Зеленою Планетою. А хто подарував їй зелене вбрання, дерева і трави, квіти та кущі?

Сьогодні ми поговоримо про зелене вбрання нашої планети.

(Звучить «музика природи»:спів пташок, шум лісу, дзюркотання струмка).

Коли вітер у полі

Колихне колосок.

    Кожне дерево в лісі

Має свій голосок.

2-ий учень.                          То сумну, то веселу

                                              Пісню слухає ліс.

                                              Затремтить як на сполох

                                              Осиковий лист.

3-й учень.                             Тільки вітру супроти

                                               Дуб, як велет, стає,

                                               Оксамитовий голос

                                               Темний лист подає.

4-й учень.                             І заграє у тиші

                                              Ніжна флейта дрозда.

                                              І замовкне синиця,

                                              І мовчить, як вода.

5-й учень.                             Потім перші солісти

                                              Голос пробують свій.

                                              Не змовкав допізна

                                              Концерт лісовий.

6-й учень.                             Тут почуєш зозулю,

                                              Сойку, спів солов’я.

                                              Щедрий голос природи

                                              Змалку слухаю я.

Ведучий. Перша сторінка усного журналу називається «Відгадай-но».

Головні мешканці наших лісів та парків – це, звісно, дерева. Про них – наші загадки.

1. Білосніжні китиці

    Серед листя світяться.

           Ух, духмяний запах, друзі,

                          Розливавсь по всій окрузі. (Акація)

           2. Проливала дрібні сльози

                                            Молода дівиця.

                                            Полоскала довгі коси

                                            У чистій водиці. (Верба)

                                        3. Навесні прокинеться,

                                            З сонечком обніметься.

                                            Та зелені шати

                                            Нумо приміряти. (Дерево)

                                         4. Дерево росте крислате,

                                             Листям різьбленим багате.

                                             Примостились під листочки

                                             В тюбетеєчках синочки. (Дуб)

                                         5. Як прийде весна в садочок –

                                             До лиця білий віночок.

                                             Ну, а восени цій кралі

                                             Приглянулися коралі. (Калина)

                                         6. Що за диво? На гіллі

                                             Їжачки ростуть малі.

                                             В них гостренькі колючки

                                             Та зелені кожушки. (Каштани)

                                         7. Наче сонечко на вітах,

                                             Зацвіли пахучі квіти.

                                             Втішилась сім’я бджолина,-

                                             Буде з медом вся родина. (Липа)

                                         8. Боягузка у гайочку

                                             Заховалась за дубочки.

                                             Не лякав ніхто панянку,

                                             Та тремтить безперестанку. (Осика)

                                         9. Восени панянки зняли одяганки.

                                             А висока пані ще у сарафані. (Сосна)

                                        10. Стережуть колючки їй

                                              Цвіт весняний запашний.

                                              А осінньої години –

                                              Червонясті намистини. (Шипшина)

                                        11. На зеленії листочки

                                              Одягли білі віночки.

                                             Усміхаючись весні, зацвітають…(яблуні)

                                      12. Мов зелений їжачок,

                                            Має безліч голочок.

                                            Поспішає до оселі

                                            В новорічні дні веселі. (Ялинка)

Ведучий.  Друга сторінка усного журналу «Дерева у легендах».

(Учні розповідають заздалегідь підготовлені легенди про дерева) .

Калина

Було це дуже давно. В одному селі було весілля. Дівчата- красуні веселились. І раптом напали на село вороги. Вони хотіли викрасти дівчат. Але ті почали тікати в болото. Вороги побігли за ними. Так загинули дівчата-красуні і вороги в болоті. Де загинула красуня – там кущ калини, де загинув ворог – там купа гнилі.

Про сосну

Звідкіля з’явилась у лісі ця висока та струнка красуня? За давньою грецькою легендою, жила колись чарівна німфа Пітіс. Була вона молода, вродлива і весела. За щиру вдачу сподобалась богові північних вітрів Бореєві. Надумав він заволодіти дівчиною. І перенести її з квітучих нив на снігові простори. Злякалася Пітіс і почала благати лісового бога Пана сховати її. Укрив лісовик зеленим гіллям німфу, а сам пішов у своїх справах. У цю мить налетів Борей. Дерева розхитує, кущі гне, між ними красуню шукає. Та вона міцно тримає свої шати. Від холодного вітру померзли трави, опало листя, лише шати Пітіс зеленіють, не вмирають. Не витримала німфа, задерев’яніла від холоду, завмерла деревом-красунею з вічно-зеленими голками, а сльози її стали прозорою смолою на стовбурі.

Ведучий. Третя сторінка усного журналу « Поетична».

(Учні розказують вірші про берізку, калину, любов до природи).          

Ведучий. Четверта сторінка – «Дерева в прислів’ях, приказках і народних прикметах».

(Діти об’єднуються в групи. Перша група повинна пригадати якомога більше народних прикмет, а друга група – прислів’їв і приказок, у яких би згадувалися дерева).

• З наближенням негоди, перед дощем, з квіток акації виділяється так багато нектару, що аромат відчувається за сотні метрів.
• Якщо навесні береза раніше за вільху листя викине – літо буде сухим, а коли вільха першою розів’ється – замучать дощі і холод.
• На дощ квітки березки польової стулюються, а розкриваються навіть і за хмарної погоди.
• Вишня на Покрову має зелене листя – буде сувора зима.
• Горіхів багато, а грибів мало – зима буде сніжною і суворою.
• Перед дощем на листках плакучої верби з’являються крапельки вологи.
• Якщо влітку на горобині багато плодів – осінь буде дощовою, мало – сухою.
• Коли дуб розпустився швидше від ясена – на посуху.
• Якщо на широких листках канн зранку видно прозорі крапельки роси – вдень буде дощ.
• Розпустився клен – буде вже тепло.
• Де верба, там і вода.
• Гнучка як лоза.
• Зігнувся як верба над водою.
• Така правда, як на вербі груша.
• Де не пройде, золоті верби ростуть.
• Високий, як лоза, а дурний, як коза.
• Де срібліє вербиця, там здоров’я водиться.
• Грім б’є у високе дерево.
• Де дуби, там і гриби.
• Сади деревину – будеш їсти садовину.
• Дуб ламається, а лозина нахиляється.

Ведучий. П’ята сторінка нашого журналу «Буду я природі другом».

Місія людини на Землі – творити добро і примножувати багатства природи. Якщо ми візьмемо це за основу свого життя, то збудуться пророчі слова Максима Рильського:

Той, хто любить паростки кленові,

                                 Хто діброви молоді ростить.

                             Сам достоїн любові,

                             Бо живе й працює для століть. 

Визначмо правила поведінки в природі!

1. В лісі, на лузі, біля річки – ми гості. Намагаймося найменше турбувати птахів, звірів, комах.
2. Якщо зустрінете пташенят або маленьких звірят, залиште їх на місці, не забирайте додому.
3. Бережливо ставтеся до рослин: не ламайте гілок, не рубайте дерев, не рвіть багато квітів.
4. В лісі дотримуйтеся тиші.
5. Дотримуйтеся чистоти в лісі, у полі, біля річки.
6. Обережно поводьтеся з вогнем у лісі, у полі.
7. Не руйнуйте мурашників.

Одна людина в лісі залишає слід, сто людей – стежку, а тисячі – пустелю.

(Звучить пісня «Буду я природі другом»).

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

                              Буду я природі вірним другом.

                              Не столочу навіть і трави,

                              А скажу їй: Зеленій, живи!

                              Коли лісом буду я іти,

                              Теж посію зерна доброти.

                               Побажаю дереву і пташці,

                               Щоб віки жили у мирі й щасті!