Узагальнений досвід "Позакласна робота з географії як засіб виховання національної свідомості та патріотизму учнів"

 Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Веселівської селищної ради

Комунальний заклад «Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 Веселівської селищної ради»

 

 

 

 

 

 

Позакласна робота з географії як засіб виховання національної свідомості та патріотизму учнів

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

Заступник директора з НВР

КЗ «Веселівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1»,

вчитель географії

Романченко І.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

смт Веселе

2019 р.

 

Патріотичне виховання завжди посідало значне місце в системі навчально-виховної роботи школи. «Патріотичне виховання — це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується», — таке визначення зробив               В.О. Сухомлинський. У навчальній програмі з географії сказано, що географічна освіта в основній школі спрямована на виховання любові до свого народу, місцевості проживання, патріотизму, поваги до культурних цінностей своєї держави. У методичних рекомендаціях КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти «Роль педагога в посиленні патріотиного виховання в навчальних закладах Запорізької  області» звертають увагу на те, що в умовах суспільно-політичної ситуації, яка склалася в Україні, дедалі більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції. Отже, навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянинапатріота України, готового самовіддано розбудувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечити її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. 

 Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще.  

  Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні патріотизму підростаючого покоління. Патріотичне виховання – виховання засобами шкільної географії людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами якої є національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини, шанобливе ставлення до народних традицій, звичаїв, обрядів, як ланки, що визначає духовну єдність поколінь, почуття громадянської й соціальної відповідальності, бажання поліпшити умови життя в рідній місцевості. Шляхами реалізації завдань патріотичного виховання в процесі навчання географії будуть:

1. Відбір змісту навчального матеріалу й посилення його українознавчої спрямованості. Так, характеризуючи окремі території світу, доречно ознайомлювати учнів із внеском українських учених у їх вивчення й освоєння (наприклад, під час вивчення теми «Відкриття й освоєння Африки» в курсі «Географія материків і океанів» учитель може більш докладно спинитися на дослідженнях території цього материка українським мандрівником і дипломатом Єгором Ковалевським).

2. Реалізація принципу національної спрямованості шкільної географії, який передбачає формування в учнів національної свідомості, прищеплення шанобливого ставлення до традицій і звичаїв українського народу щодо вшанування й збереження природи краю, підтримання таких важливих рис української нації, як чуйність, працелюбність і милосердя, що має знайти своє вираження в широкому й активному залученні в процес вивчення географії здобутків усної народної творчості (прислів’їв, приказок, прикмет, загадок про природні об’єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської культури, використанні народних традицій поведінки в природі, шанобливого ставлення до неї.

3. Максимальне використання виховного потенціалу шкільного краєзнавства. Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом практичного вивчення особливостей природи, господарства й населення рідного краю в процесі організації активних форм навчальної діяльності учнів (практичних робот на місцевості, екскурсій, експедицій, дослідницьких проектів та ін.); конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї місцевості; орієнтації учнів на дослідну, суспільно-корисну діяльність у рідному краї за умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом.

4. Формування в учнів уявлень про досягнення України в галузі науки, техніки, культури. Цей напрям виховної роботи реалізується в процесі знайомства учнів зі значущими результатами діяльності видатних вітчизняних дослідників, державних діячів, представників громадських організацій; висвітлення інноваційних проектів у рамках міжнародного співробітництва.

 Роль фізичної і економічної географії  у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою Батьківщину, почуттів поваги до інших народів, різних країн є значною.  Кожна тема, кожний урок  – політико-виховна інформація, усвідомлене сприйняття якої учнями сприяє переконаності – кращого місця,ніж рідний дім немає у цілому світі.

Зокрема, на уроках   у 8-му і 9-му класах під час вивчення матеріалу про природу та господарство України відбувається формування почуття приналежності до великого українського народу, яким ми є; гордості і любові до нашої культури і традицій.

 На уроці географії кожна дитина має можливість для розвитку своїх здібностей, фантазії, смаку. Тобто хоч на мить учень може стати мандрівником, побувавши в уявній науковій експедиції до  певної природної зони чи  ландшафтів України, що існували в геологічному минулому, чи до заповідних українських об'єктів(курс «Фізичної географії», 8 клас) і скласти звіт експедиції про свої відчуття, враження, доповненими їх власними малюнками чи фотографіями; відчути себе мером рідного міста  і створити, по-господарськи продуману,економічну і соціальну програму його розвитку (курс «Економічної і соціальної географії», 9 клас).

 Вивчення економічної географії надає ще більші можливості для патріотичного виховання учнів. Знайомлячи учнів з працею людей, що позитивно впливає на почуття учнів, сприяє вихованню в них поваги до людей праці, які споруджують заводи, оброблюють поля,садять сади. Ці форми відіграють велику роль у викладанні географії у школі,забезпечують найвищий ступінь наочності в навчанні. Вони не тільки сприяють вивченню учнями свого краю і створенню в них запасу загальних уявлень і понять, але й розвивають інтерес до навколишнього середовища,до господарської діяльності людей, а отже, виховують почуття патріотизму у школярів.

 Приклади позакласної, туристсько-екскурсійної роботи  з патріотичного виховання учнівської молоді, розкривають взаємозв'язки між людиною (суспільством) і природою, виховують в дитині кращі моральні якості: патріотизм, дружбу, взаємодопомогу, людяність, чуйність,прагнення бути корисним суспільству, зробити і свій внесок у  спільну справу.

У позакласній роботі при проведенні екскурсій, походів подорожей юних туристів-краєзнавців продовжується вивчення, дослідження рідного краю –вони розширюють світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті на

уроці, формують високі моральні якості громадянина України, тут є ще більша можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними скарбами, народними звичаями, традиціями.

           Патріотичні почуття особливо легко виховуються на екскурсіях, в туристських походах, подорожах.  Всі вони виховують у школярів такі цінні якості, як почуття  дружби і колективізму, привчають до взаємної допомоги і підтримки. Вони розширюють світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті в школі, дають можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними скарбами, народними звичаями, традиціями, залучають їх до проведення різноманітних досліджень та спостережень.

 Для реалізації поставлених завдань учителям географії пропоную організувати у своїх загальноосвітніх навчальних закладах наступні заходи:

- запровадження нагород для учнів ЗНЗ із числа переможців олімпіад, конкурсів в системі МАН та ін. у номінаціях: кращий знавець географії України та кращий краєзнавець на рівні навчального закладу, району, області, України; відзнаку назвати ім. П. Чубинського.

-у ЗНЗ здійснити дворічне планування тижня географії з обов’язковими акцентами: на патріотичну складову навчання географії, краєзнавчу складову навчання географії, поширення культури українського народу, поширення культури національних меншин нашої країни у контексті єдності України;

-проведення заходів присвячених вітчизняним географам, економістам, відомим мандрівникам та природодослідникам, як минулого, так і сьогодення;

-посилення роботи з географічного краєзнавства, зокрема, створення краєзнавчої кімнати-музею при школі;

-участь у всеукраїнських історико-етнографічних та еколого-географічних експедиціях, які проводяться в рамках руху учнівської та студентської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу, зокрема «Моя земля – земля моїх батьків»;

-організація екскурсійних подорожей, туристичних походів історичними місцями, музеями (Київ, Запоріжжя. Львів, Одеса, Полтава, Канів), тощо.

 Особливістю впровадження Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на уроках географії буде відзначення від дня народження видатних географів України. У відповідності до цього, необхідно висвітлити ці події під час проведення тижнів географії та економіки, Всеукраїнських конкурсів, олімпіад та в рамках МАН.

 Шкільна географія належить до тих предметів, де завжди активно проводилася позакласна робота. Форми позакласної роботи можуть бути різні в залежності від кількості і періодичності проведення занять. Розрізняють фронтальну, групову та індивідуальну форми позакласної роботи з географії. 

 Форми позакласної роботи з географії в залежності від цілей і змісту можуть бути різними. Важливо, щоб будь-яка форма організації позакласної роботи найбільш повно розкривала розвиток пізнавальних здібностей учнів. Важливо забезпечити комплексне поєднання різних форм в доцільній послідовності. Це підвищує інтерес учнів до предмета, розвиває творчість учнів.

Методи організації діяльності школярів у позакласній роботі багато в чому збігаються з методами організації діяльності учнів на уроці, оскільки вибір їх визначено, перш за все, специфікою досліджуваного матеріалу – географічними знаннями. 

 1.Географічні гуртки

Однією з найбільш широко поширених форм позакласної роботи є географічні гуртки. Вони займають важливе місце і виконують функції, які не можуть забезпечити ніякі інші форми роботи, так як вони сприяють вихованню активності, самостійності, формують пізнавальні інтереси учнів, дають можливість системного поглибленого вивчення цікавих для них тем. Організувати географічний гурток можна з учнями різного віку, але все ж найбільш прийнятною ця форма роботи є для середньої ланки школярів. Активність учнів зростає у тому випадку, якщо робота у гуртку має суспільну значимість. Тому у роботі гуртка доцільно це врахувати і вибрати види суспільно корисної роботи: організацію краєзнавчого куточка, музею, виставки, озеленення ділянки і т. д.

 2.Географічні факультативи

Розвиток факультативних занять багато в чому визначає поглиблене накопичення знань, сприяє розвитку індивідуальних інтересів школярів. Досвід проведення факультативів показує, що там, де географічні факультативи поставлені добре і ведуться досить кваліфіковано, вони незмінно викликають стійкий інтерес у школярів, підвищують якість їх знань і вмінь. Факультативні заняття з географії тісно пов’язані з основним програмним змістом предмета. Успішній і якісній підготовці учнів сприяють опора на знання, отримані у вивчених курсах географії, їх дофакультативна підготовка, а також облік вікових особливостей дітей.

 3.Шкільні музеї

 Шкільний музей є однією з форм роботи з розвитку творчої самостійності та громадської активності учнів у процесі збору, дослідження, обробки, оформлення і пропаганди матеріалів – джерел з історії природи і суспільства, що мають виховну і науково-пізнавальну цінність. При організації музею необхідно враховувати, що це дослідницька і пошукова робота. Основою створення музею є краєзнавча робота, яка спирається на самоврядування і ініціативу учнів.  Дуже важливо, щоб при створенні шкільних музеїв враховувалася специфіка краю, особливості його природи та історії.

4. Географічні клуби

Клубна форма позакласної роботи визнається багатьма вчителями як одна з найбільш перспективних і цікавих для учнів. Від інших форм роботи вона відрізняється можливістю залучення учнів різного віку, великою різноманітністю у виборі змісту, широтою інформації, залученням фахівців з різних областей, необхідністю встановлення контактів з іншими організаціями. Туристично-краєзнавчі клуби об’єднують любителів походів та подоорожей, які цікавляться природою та історією рідного краю.

5.Географічні олімпіади

Однією з важливих форм позакласної роботи, що сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів до географії, є олімпіада. Шкільні олімпіади з географії – це масовий вид змагань учнів, мета проведення яких – залучення більшого числа учнів у позакласну роботу з даного предмету, підвищення їх інтересу до географічних знань, розвиток самостійності, вдосконалення загальнонавчальних і специфічних для географії вмінь і навичок учнів.

Слід зазначити, що олімпіади з географії повинні підводити підсумки всієї позакласної роботи з предмета, тому проведення їх передує етап підготовки, що веде до більш чіткої організації навчально-виховного процесу, до підвищення рівня знань учнів з даного предмету, до більш цілеспрямованого розвитку інтересу до географії та пізнавальної самостійності школярів. Для підготовки до олімпіад необхідно випускати стінні газети з цікавим матеріалом, публікувати спеціальні тренувальні запитання та вправи, проводити вікторини, ігри на уроках, зі старшокласниками – географічні конференції, запрошувати до школи вчених-географів, лекторів.

6. Географічні вечори

Однією з найбільш поширених масових форм позакласної роботи є географічні вечори. Вони можуть проводитися і як самостійні заходи, і як складова частина шкільного тижня географії. Найчастіше тематика географічних вечорів пов’язана з якими-небудь ювілейними датами історії нашої країни чи ювілейними датами рідного краю.

 Загальні методичні рекомендації з підготовки географічних вечорів можна сформулювати таким чином: визначення тематики вечора; підбір необхідної літератури з теми; підбір та підготовка оформлення; написання сценарію. Тематика вечора зазвичай визначається учнями, які займаються в географічних гуртках, за допомогою вчителя. Сценарій можуть готувати самостійно старшокласники. Якщо вечір готують вперше, основну роботу по підготовці сценарію виконує вчитель.

Робота починається за 1-1,5 місяці, щоб можна було без перевантаження підготувати всі необхідні матеріали, провести репетиції, оформити зал (або кабінет).

 Особливе місце у змісті позакласної роботи приділяється знайомству школярів з життям і діяльністю видатних учених-географів, мандрівників  Саме ця тематика допомагає у більшій мірі формувати ціннісне ставлення до людей, рідного краю, культурних і духовних надбань рідного краю, розширити кругозір школярів, професійно зорієнтувати їх, розвинути інтерес до географічної науки.

Освітньо-виховне значення такого вечора богатоаспектне: це і професійна орієнтація, і знайомство з історією розвитку науки, і формування ціннісних орієнтирів.