Виступ на тему:"Формування ключових компетентностей школярів на уроках німецької мови шляхом використання інтерактивних технологій"

 Формування ключових компетентностей школярів на уроці німецької мови шляхом використання інтерактивних методів

 Fleißige Schüler

machen fleißige Lehrer

 Deutsches Sprichwort

Поняття «Інтерактивний» (англ.inter –взаємний,  akt – діяти) означає активну взаємодію учителя і учнів під час навчально-виховного процесу.

На думку багатьох досвідчених учителів-практиків із різних країн світу, інтерактивне навчання є шляхом до особистісно-орієнтованого розвивального навчання, коли учень із об’єкта педагогічного впливу перетворюється на суб’єкт навчально-виховного процесу в першу чергу шляхом продуктивного творчого діалогу.

Інтерактивне навчання – це діалогове навчання, яке заперечує домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою, передбачає постійну активну взаємодію учителя та всіх учнів.

Інтерактивне навчання передбачає:

• •Моделювання життєвих ситуацій;
• •Вирішення творчих завдань:
• •Використання розминок;
• •Використання рольових ігор;
• •Спільне розв'язання проблем тощо.

Л. Галіцина у свою класифікацію інтерактивних методів навчання поклала такий принцип навчання, як взаємодія – діалог. Дослідниця визначає наступні інтерактивні методи навчання:

• інформаційні («Моє ім'я», «Весела Віра», «Перше знайомство», «Хвилина мого життя», «Паперові літаки», «Мені подобається...», «Іменні жетони»);

• пізнавальні («Від А до Я»);

• мотиваційні («Мої очікування», «Лист до самого себе», «Самооцінка», «Інтерв'ю»);

• регулятивні («Виробимо правила»)

 

Так, М. Кларін класифікує інтерактивні методи навчання за принципом активності:

• фізична (зміна робочого місця, виконання записів, малювання тощо);

• соціальна (ставлення запитань, формулювання відповідей тощо);

• пізнавальна (доповнення відповідей, виступ, самостійний пошук розв'язання проблеми тощо).

 

В.В Мельник класифікує інтерактивні методи навчання  так:

 

О. Пометун і Л. Пироженко об'єднують форми інтерактивного навчання у чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

• кооперативне навчання (робота в парах, трійках, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);

• колективно-групове навчання (мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, «навчаючи – вчуся», «ажурна пилка» та ін.);

• ситуативне моделювання (імітаційні ігри, рольова гра, драматизація та ін.);

• опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС, «займи позицію», «дискусія» тощо).

 

Групові методи:

1. Робота в парах. Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.
2. Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).
3. Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
4. 2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.

Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не

втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

Робота в малих групах дасть змогу вам набути навичок спілкування та співпраці.

Після того. як вчитель об'єднав вас у малі групи і ви отримали завдання, ваша група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та представити результати роботи своєї групи .

КОЛО ІДЕЙ

Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення:

• вчитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах;
• після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми, яку ви обговорювали;
• групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді;
• під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей;
• коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.

МІКРОФОН

“Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:

• говорити має тільки той, у кого “символічний” мікрофон;
• подані відповіді не коментуються і не оцінюються;
• коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.
• Erfahrung ist eine teure Schule

Deutsches
Sprichwort

У практиці своєї роботи переважно використовую методи інтерактивно-кооперативного навчання та колективно-групового навчання. :  «Спільний проект», «Синтез думок», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Кожен вчить кожного» . Такі види роботи передбачають парну співпрацю, роботу в ротаційних трійках, роботу у малих групах і фронтальне включення в процес обговорення, оцінки чи просто повідомлення навчальної інформації.

По-перше, такі форми інтерактивної діяльності є захоплюючими, цікавими та, головне, невимушеними. По-друге, учні працюють у групі однолітків, де вони можуть досить вільно висловити свої думки, мобілізувати знання, проявити творчий, організаторський та лідерський потенціал. По-третє, до роботи залучається ще й подвійна мотивація: мотив прояву особистості та самоствердження в групі та мотив досягнення колективної мети. Тобто, відбувається процес саморозвитку особистості учнів.

Так, інтерактивний метод «Мозковий штурм» використовую на етапі мотивації, щоб розвивати творчі здібності учнів та вміння висловлювати свою думку. Для опрацювання подаю або ситуацію, або лише ключові поняття із заданої теми. Завдання учнів полягає у вирішенні ситуації, точніше – у розробці варіантів її вирішення і у тому, щоб порівняти свої результати з інформацією, наданою вчителем. Наприклад, при вивченні теми: «Die Jahreszeit» у 6 класі пропоную ряд слів: Der Wind, der Sommer, der Winter, kalt, warm, die Sonne, es regnet, der Herbst, das Jahr, der Winter. Далі ставлю завдання здогадатися про назву теми уроку. Учні висловлюють свої припущення, далі коригую і називаю правильну тему уроку. У 7 класі, вивчаючи тему «Kleidung”, на етапі оголошення, представлення теми і очікуваних результатів, ставлю перед учнями завдання-заповнити схему, в якій дається лише ключове центральне слово. Така вправа актуалізує знання учнями лексичних одиниць теми і, завдяки схематичному зображенню, сприяє кращому запам`ятовуванню.

 

 

 

Інтерактивна вправа- центральна частина заняття.
Її метою є засвоєння навчального матеріалу , досягнення результатів уроку.
На цьому етапі найчастіше я використовую сенкани, гронування, створення асоціативного куща

      Cенкан – улюблений вид роботи учнів на уроці. Вони його вміють складати до любої теми чи художнього тексту. „Вимоги” для створення сенкану: 1 –й рядок – іменник, 2 – й – два прикметники, 3 – й – три дієслова, 4 – й – речення з чотирьох слів, 5 –й – асоціація з першим словом.

      Дієслова можна вживати в інфінітиві, але в більшості випадків я пропоную учням ставити у правильній особі та відповідному часі для того, щоб вони закріплювали набуті знання про відмінювання дієслів.

  Щоб не порушувати „вимоги ” при створенні сенкану я дозволяю учням вживати іменник без артикля або просто ми його не рахуємо як окреме слово

Weihnachten

 

Інтерактивна вправа «Мозаїка» дозволяє організувати засвоєння матеріалу за коротший проміжок часу, розвиваючи прагнення допомагати один одному в групі. Для цього готую матеріал з теми для членів «домашніх груп». Вони опрацьовують дану інформацію вдома. На уроці члени «домашньої групи» діляться своєю інформацією з іншими учнями, що об`єднуються  в «експертні групи». Щоб перевірити розуміння і засвоєння матеріалу, пропоную учням спеціально розроблені завдання та запитання.

В класі учні з домашньої групи розходяться по експертних групах і ознайомлюють їх з підготовленою інформацією. Потім вони повертаються у склад домашньої групи, і всі разом приходять до відповідей на певні запитання.

Інтерактивну вправу «Спільний проект» використовую на етапі «інтерактивна вправа-центральна частина заняття». Спочатку розробляю план ситуації, що потребує вирішення. Відповідно до кількості пунктів плану, учні об`єднуються у стільки ж груп.

Завдання ставлю окремо перед кожною групою; пропоную учням виробити напрямок їх діяльності. У групах робота проводиться самостійно і фіксується на письмі. Заслухавший цілісний проект і оцінивши його, приймаємо рішення про можливу сферу його практичного застосування.

На етапі рефлексії та підбиття підсумків уроку застосовую такі технології  як:(письмовий звіт, усна розповідь)

Використання мною технологій інтерактивного навчання  помітно вплинуло на результативність роботи учнів на уроках німецької мови. Перш за все, завдяки використанню таких вправ змінилося ставлення учнів до процесу навчання. Використання інтерактивних технологій навчання на різних етапах уроку іноземної мови – це не лише спосіб підвищити мотивацію учнів до вивчення мови, але й  покращити атмосферу у класі, яка сприятиме співробітництву та порозумінню між учнями та вчителем. Взаємна довіра, рівноправність, партнерство у спілкуванні викликає в учнів задоволення від навчального процесу, бажання брати в ньому участь.