Григорій Сковорода. Збірка «Сад божественних пісень» («Всякому місту — звичай і права», «De libertate»). Біблійна основа творчості його та вчення про самопізнання і «сродний тру

Вправа «Кольорові чоботи»

Григорій Сковорода. Збірка «Сад божественних пісень» («Всякому місту — звичай і права», «De libertate»). Біблійна основа творчості його та вчення про самопізнання і «сродний труд»

Сьогодні на уроці ви:познайомитесь із ліричними творами Григорія Сковороди, зокрема збіркою «Сад божественних пісень», історією її написання;Прочитаєте та проаналізуєте ліричні твори Григорія Сковороди «Всякому місту звичай та права», «De Libertate»;З’ясуєте багатство тематики та мотивів ліричних творів митця;Дізнаєтесь, що таке ода як жанр літератури;висловите власні думки з приводу поетичної творчості Григорія Сковороди, його постаті в українській історії, літературі, філософії та культурі

«Асоціативний кущ»Життя. Турбота. Філософія. Пізнання Цінність Свобода

Григорій Сковорода

Вправа «Так - ні»1. Г. Сковорода народився на Черкащині. 2. Митець досконало володів латинською, старогрецькою, німецькою, польською мовами. У своїх байках письменник продовжив традиції Л. Глібова. Близько трьох років був співаком у капелі придворного хору цариці Єлизавети. Створив власну систему оцінювання. Працював приватним вчителем у поміщика Томари. Суть філософії «сродної праці» полягала в тому, щоб людина успадкувала рід діяльності своїх батьків. «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним»,— так висловилася героїня твору «Бджола та Шершень». Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» Ідея спорідненої праці, сродної праці, природженого діла це ідея «Бджола і Шершень»Характерною рисою байки Г. Сковороди є відтворення істини.

Григорій Сковорода. «Сад божественних пісень»Григорій Сковорода був видатним поетом свого часу. Вірші він писав усе життя. Активну поетичну творчість Сковорода розпочав після повернення з-за кордону в у 1753 році. Вірші, що були створені у 1757—1785 роках, поет об’єднав у рукописній збірці «Сад божественних пісень», до якої входить тридцять творів. Чому Сковорода саме так назвав свою збірку віршів? По-перше, за давньою поетичною традицією (відомі збірники того часу — «Сад страданій Христа..» або курс піїтики Митрофана Довгалевського «Hortus poeticus» («Сад поезії»), а беручи до своїх пісень епіграфи із Біблії, по-своєму переосмислюючи біблійні мотиви, Сковорода називає їх «божественними». Адже Григорій Сковорода був і богословом, але він пропагував не фанатичне вірування. Він пропонував знайти Бога в собі. По-друге, одним із улюблених занять Сковороди була музика. Він майстерно грав на багатьох інструментах: скрипці, флейті, бандурі, гуслях, органі, створив духовні концерти, поклав деякі псалми та ряд віршів на музику і, звісно, писав музику й до власних творів. І таку музику, що деякі зі «сковородинських» пісень перейняли навіть кобзарі. Одну з таких пісень, яка міститься у збірці під номером 10, ми з вами й розглянемо, а саме твір «Всякому місту - звичай і права».

«Всякому місту – звичай і права»Всякому місту — звичай і права,Всяка тримає свій ум голова;Всякому серцю — любов і тепло,Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки,Федір-купець обдурити прудкий,Той зводить дім свій на модний манір,Інший гендлює, візьми перевір!Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Той безперервно стягає поля,Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак,В сих дім, як вулик, гуде від гуляк. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Ладить юриста на смак свій права,З диспутів учню тріщить голова,Тих непокоїть Венерин амур *,Всякому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні,Як з ясним розумом вмерти мені. Знаю, що смерть — як коса замашна,Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар,-Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь?Той, в кого совість, як чистий кришталь... Прослухати пісню у виконанні Тараса Компаніченка на фестивалі «De Libertate»

«Всякому місту – звичай і права»https://www.youtube.com/watch?v=Dk3 PYlhfv_8

Літературний аналіз твору. Тема: роздуми про життя тогочасного суспільства, засудження його вадІдея: утвердження думки, що чиста совість – це запорука чесного життя; людині з чистою совістю не страшна навіть смерть. Рід: лірика. Жанр: пісня; філософська лірика. Художні засоби: Епітети: нав’язливі думи; ясний розум;Порівняння: в сих дім, як вулик, гуде від гуляк;Метафори: горло свій смак віднайшло; дім гуде; учню тріщить голова; всякому голову крутить свій дур.

Прийом “Рецепт свободи”

«De Libertate»Щорічно у селищі Сковородинывка, в якому довгий проживав Григорій Сковорода і у якому помер, відбувається літературно-мистецький «De libertate». І його назва невипадкова. Адже це назва однієї з поезій Григорія Савича, що не увійшли до збірки «Сад божественних пісень» – «De libertate», що з латини означає «Про свободу». Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!

Теорія літератури. Ода — вірш захопливого характеру на честь якоїсь особи або події. За царським указом 1783 року в Україні значно посилилося кріпацтво, і вільні селяни були віддані поміщикам у довічне рабство. Свої роздуми над долею поневоленого народу Сковорода висловив у багатьох творах, у тому числі й у «De libertate». У ті часи нерідко траплялося, що вільних людей поміщики самочинно приписували до своїх кріпаків. Ось чому цілком природними були побоювання мандрівного філософа: «Щоб без свободи не міг я лишитись». В останніх рядках автор проголошує славу Богдану Хмельницькому. Сковорода захоплювався історичним подвигом гетьмана і гостро засуджував колоніальну політику самодержавства, зокрема посилення кріпацтва. Виголошення слави гетьману України, який боровся за волю свого народу, незалежність рідного краю у вік жорстокої реакції було вираженням відкритого протесту проти царсько-поміщицької сваволі, виявом високої політичної свідомості й громадянської мужності.

Літературний аналіз твору. Тема: роздуми про волю як найбільшу суспільну цінність і про Богдана Хмельницького як взірця боротьби за свободу. Ідея: возвеличення свободи як найбільшої суспільної цінності; прославляння Богдана Хмельницького, борця за свободу рідного народу, яка є найбільшим багатством людини. Рід: лірика. Жанр: ода

Питання для міркування: «Що може філософія Г. С. Сковороди дати людині ХХІ століття?»

Прийом «Наплічник»

Домашнє завдання. Вивчити напам’ять поезію «Всякому місту – звичай права»Розшифрувати 5 афоризмів Г. Сковороди і вивчити їх напам’ять (афоризми в класрумі)