ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 клас (52 години)

ПОГОДЖЕНО

Заступник  директора з НВР

«_____»___________20___р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

«_____»___________ 20___ р.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

№

Дата

Знати:

• дати укладення Литовських статутів, створення Пересопницького Євангелія, укладення Люблінської унії, Берестейської церковної унії, відновлення православної ієрархії, підписання

«Пунктів для заспокоєння руського народу», утворення Київської (Києво-Могилянської)

колегії;

• територіальний поділ України на початок

XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії.

Розуміти:

• поняття «вертеп», «гравюра», «колегія»,

«полемічна література», «рента», «сеймики»,

«слов’яно-греко-латинська школа», «унійна (греко-католицька) церква», «фільварок»,

«церковні братства»;

• значення Люблінської унії для русько- українського суспільства;
• особливості організації державної влади у Речі Посполитій;
• основні риси політичної культури Речі

Посполитої: республіканські цінності (договірний характер влади; право як вища цінність,

можливість суспільного діалогу);

• місце українських земель в економічній системі Речі Посполитої та Європи;
• особливості магдебурзького права на українських землях;
• укладення Берестейської унії як спроби православних ієрархів реформувати

православну церкву та зробити її конкурентоспроможною;

• значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України.

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності

відомості про характерні для XVІ – першої половини XVІІ ст. процеси політичного, соціально-економічного, культурного та релігійного життя на теренах України;

• показати на карті територіальний поділ України

на початок XVІ ст., адміністративно-

територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;

• пояснювати особливості формування уявлень про Русь як окрему складову Речі Посполитій;
• знаходити в історичних джерелах факти відстоювання українською шляхтою своєї окремішності;
• схарактеризувати політичне, господарське та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;
• розкрити цілі та напрямки діяльності

православних братств як елементів широкого самоврядування;

• визначити причини і наслідки укладення Берестейської унії;
• оцінити значення: 1) релігійної полеміки між

православними й уніатами для реформування релігійного та культурного життя; 2) утворення Острозької слов’яно-греко-латинської школи та Київської (Києво-Могилянської) колегії;

• обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.,

зокрема таких, як Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, Петро Могила;

• розпізнавати та характеризувати пам’ятки

архітектури, споруджені в стилі ренесанс на теренах сучасної України.

Статус українських земель у складі Польського

королівства, Великого

князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та

Османської імперій, Великого князівства

Московського/Московського царства, Молдавського

князівства у першій половині XVІ ст.

Люблінська унія 1569 р.

Державний устрій Речі Посполитої. Договірний

характер королівської влади. Землі Русі-України в Речі

Посполитій. Суб’єктність українських воєводств.

Соціальна структура населення українських земель у XVІ – першій

половині XVII ст. (стани: шляхта, селяни, міщани, духовенство). Шляхетське самоврядне судочинство. Литовські статути.

Селяни та їхнє становище. Елементи самоврядування.

Міста як простір взаємодії різних станів, етнічних і релігійних груп.

Господарське життя міст: цехи, торгівля.

• Описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.

Конфесійне розмаїття.

Вплив Реформації і Контрреформації на релігійну ситуацію в

українських землях Речі

Посполитої. Кризові явища у православній церкві в XVІ ст.

Православні братства.

Берестейська унія як спроба реформування православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви.

Відновлення православної ієрархії та реформи церкви.

Книгодрукування. Освіта. Братські школи. Острозька слов’яно-греко-латинська школа. Єзуїтські колегії.

Київська (Києво- Могилянська) колегія.

Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво, література XVІ – першої

половини XVІІ ст.

• Здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури,

образотворчого мистецтва).

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учениці/учні

можуть самостійно формувати судження на основі навчальних

матеріалів і адаптованих джерел (на вибір учительки/учителя): Герасим і Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Іван Федорович, Іпатій Потій, Йов Борецький, Йосип-Веніамін Рутський, Самійло Корецький та ін.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

• Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Пересопницьке Євангеліє, Люблінську унію, вихід друком перших

книжок, заснування Острозької слов’яно-греко-латинської школи, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії тощо.

• Позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.
• Виокремити у витягах з Литовських статутів норми, де втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом.
• Схарактеризувати особливості політичної культури Речі Посполитої.
• Описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.
• Здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури,

образотворчого мистецтва).

Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

№

Дата

Знати:

•    дати заснування Хортицької, Томаківської, Базавлуцької, Микитинської Січей, час виникнення реєстрового козацького війська, чинності «Ординації Війська Запорозького…»;
• напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.;
• факти про участь козаків у війнах Речі Посполитої.

Розуміти:

• поняття «Великий кордон», «Великий Луг»,

«гетьман», «Запорозька Січ», «зимівник», «кіш»,

«козак», «козацька рада», «козацькі клейноди»,

«кошовий отаман», «курінь», «низове козацтво»,

«покозачення», «політична культура», «полк»,

«сотня», «реєстрове козацтво», «річкові пороги»,

«уходництво»;

•    передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
•    затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
•    становлення козацького стану як вихідців із різних соціальних груп із різною політичною культурою, цінностями та життєвими стратегіями;
•    причини козацьких повстань; характер козацьких виступів як боротьби за станові права;
•    особливості залученості козаків до релігійних процесів у Речі Посполитій;
•    роль вихідців із шляхетського середовища, як носіїв річпосполитської політичної культури, у боротьбі за станові козацькі права.

Уміти:

•    розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
•    показати на карті об’єкти, що свідчать про формування козацького стану;
•    схарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
•    описати традиції, звичаї й побут козаків, історико- культурні пам’ятки, пов’язані з козацтвом;
• визначати причини та наслідки: виникнення

козацтва і Січей; активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років, Куруківської,

Переяславської угод, «Ординації Війська

Запорозького…»;

– обґрунтувати свої судження про історичних діячів, таких як Дмитро Гуня, Дмитро Вишневецький, Іван Сулима, Михайло Дорошенко, Павло Павлюк (Бут),

Петро Конашевич-Сагайдачний, Северин (Семерій) Наливайко, Яків Остряниця (Острянин) (на вибір

учительки/учителя).

Походження

українського козацтва.

Козацькі степові та

прикордонні спільноти.

Запорозька Січ.

Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану.

Походи запорозьких козаків на володіння Кримського ханства та Османської імперії.

Запорозько-кримський договір 1624 р.

Участь та запорозького реєстрового козацтва у війнах Речі Посполитої.

Козацькі повстання.

Козаки у боротьбі за відновлення прав

православної церкви.

Ідентичність та політична культура козаків.

• Описати (на основі джерел) військове мистецтво, повсякденне життя, традиції

й побут козацтва, облаштування Січі.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

• Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування

козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, участь козаків у війнах Речі Посполитої (зокрема Хотинській війні), козацькі повстання, видання «Ординації Війська Запорозького» тощо.

• Позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років; центри полків згідно з умовами Куруківської угоди).
• Описати (на основі джерел) військове мистецтво, повсякденне життя, традиції

й побут козацтва, облаштування Січі.

Міжпредметні зв’язки: — 8 клас. Українська література. Розділ: Українські народні думи. Тема: Українські народні думи. «Маруся Богуславка»

(Учень/учениця усвідомлює, що любов до Вітчизни – одна з найбільших людських чеснот. Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями);

— 8 клас. Українська мова. Розділ: Словосполучення й речення. Тема: Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні. Граматична помилка та її умовне позначення (практично) (Учень/учениця складає статті до вікіпедії

«Українські козаки: історія й сучасність» з використанням простих і складних,

двоскладних і односкладних речень).

Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

№

Дата

Знати:

• хронологічні межі козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави; дати укладення Зборівської угоди, «Березневих статей», Гадяцької угоди, Андрусівського

перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру», Карловицького мирного конгресу; проведення

«Чорної ради» поблизу Ніжина, здійснення Чигиринських походів;

• місця основних подій козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави.

Розуміти:

• поняття «Військо Запорозьке/Гетьманщина»,

«Військо Низове Запорозьке/Запорозька Січ»,

«козацька держава», «козацька революція»,

«наказний гетьман», «Руїна», «суверенітет»;

різницю між поняттями «Військо

Запорозьке/Гетьманщина» та «Військо Запорозьке

Низове/Запорозька Січ»;

• сутність козацької революції, що зумовила створення української козацької держави;
• еволюцію повстання Богдана Хмельницького: від боротьби за станові права до війни за суверенну державу;
• Гадяцьку угоду як спадкоємність козацько- шляхетського проєкту Русі – «третього» складника Речі Посполитої;
• «Руїну» як боротьбу різних політично-соціальних проєктів розвитку козацької України.

Уміти:

• розмістити в хронологічній послідовності битви і походи козацької революції, війн під проводом Богдана Хмельницького та його наступників, рішення про політичні союзи та угоди Війська

Запорозького з іншими державами; відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період

«Руїни»;

• показати на карті кордони української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв; простежити на основі карти хід боротьби за утвердження державного суверенітету на теренах сучасної України;
• розповісти про перебіг козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;
• зіставити і порівняти умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;
• визначити передумови, причини та наслідки

козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;

• проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами, роль козацької дипломатії у боротьбі за державність;
• обґрунтувати свої судження про військово-

політичну діяльність таких історичних діячів, як Богдан Хмельницький, Дем’ян Многогрішний, Іван Богун, Іван Брюховецький, Іван Виговський, Іван Самойлович, Іван Сірко, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Юрій Немирич, Юрій Хмельницький.

Передумови і причини козацької революції.

Козацько-кримський союз. Події 1648 р.

Події 1649 р. Зміна характеру повстання. Зборівський договір.

Події 1650–1651 рр. Битва

поблизу Берестечка і Білоцерківський договір. Битва поблизу Батога.

Зовнішня політика: у пошуку союзників (Московське царство, Османська імперія, Молдавське князівство, Шведське королівство).

Українсько-московський

договір 1654 р.

Гадяцька угода.

Московсько-українська війна. Конотопська битва.

Передумови, причини і перебіг «Руїни».

Внутрішня боротьба за владу та впливи.

Розкол козацької держави.

Посягання Московського царства на її суверенітет.

Спроби об’єднання Лівобережної та

Правобережної Гетьманщини.

Козацька Україна в системі міжнародних відносин.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

• Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи козацького війська під час козацької революції та війни за суверенітет

козацької держави, політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами та інше.

• Відобразити на контурній карті перебіг козацької революції та війни за суверенітет козацької держави, зміни її територіальних меж відповідно до міждержавних домовленостей.
• Розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних

позицій, військово-політичної (релігійної, культурної) діяльності Адама Кисіля,

Богдана Хмельницького, Данила Нечая, Дем’яна Многогрішного, Івана Богуна, Івана Брюховецького, Івана Виговського, Івана Самойловича, Івана Сірка,

Йосифа Тукальського-Нелюбовича, Павла Тетері, Петра Дорошенка, Тимоша Хмельницького, Юрія Хмельницького та ін. (на вибір учениці/учня, вибір

обґрунтувати).

Міжпредметні зв’язки: — 8 клас. Українська література. Розділ: Усна народна творчість. Тема: Українські історичні пісні. «Чи не той то Хміль», «Ой Морозе,

Морозенку» (Учень/учениця усвідомлює роль лицарів-оборонців рідної землі від іноземних поневолювачів).

Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

№

Дата

Знати:

• адміністративно-територіальний устрій, органи влади, військо, судочинство Війська

Запорозького/Гетьманщини;

• особливості формування й устрою козацьких полків Слобідської України;
• зміни статусу і підпорядкування Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
• дату підпорядкування Київської православної митрополії московському патріарху.

Розуміти:

• поняття «Генеральна рада», «генеральна старшина», «гетьман», «етнічна група»,

«займанщина», «козацька старшина», «політична еліта», «полк», «Слобідська Україна», «сотня»;

• сутність козацько-шляхетських форм державності;
• Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету.

Уміти:

• показати на карті адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобідської України,

Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

• схарактеризувати адміністративно-

територіальний, державний, політичний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя (Війська

Запорозького Низового);

• схарактеризувати нову політичну еліту – козацьку

старшину та її роль у боротьбі за збереження і розбудову української державності.

Модель і структура козацької держави:

територія, устрій, військо, судочинство. Зміна

політичної еліти (зі шляхетської на козацьку). Соціальні групи в середовищі козацтва.

Особливості козацького господарювання. Правове і соціальне становище селянства, його категорії. Міста і їхні спільноти,

практики самоврядування. Міське господарство.

Етнічні та релігійні групи. Становище

православної церкви та її духовенства.

Правобережне

козацтво.

Слобідська Україна.

Запорожжя (Військо Запорозьке Низове).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

• Позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій

Гетьманщини, Слобідської України, територіальні межі Запорожжя (Війська Запорозького Низового).

• Проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір

учительки/учителя), Гадяцької угоди, інших міждержавних договорів; визначити на цій основі устрій української козацької держави, порядок її взаємин із Московським царством, Річчю Посполитою, Кримським ханством,

Османською імперією, Молдавським, Трансильванським князівствами, іншими державами та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував

права і вольності козацького стану, суверенітет Гетьманщини.

• Дослідити уривки з листувань українських гетьманів із володарями іноземних держав та з гетьманських універсалів як історичні джерела.
• Написати біографічну розвідку про гетьманські й старшинські родини, зокрема про їхніх представниць Гелену Чаплинську, Ганну Сомко, Ганну Золотаренко (на вибір учительки/учителя).
• Дослідити, послуговуючись доступними ресурсами, тогочасні портрети гетьманів та представників козацької еліти як джерела з історії старшинського побуту.

Міжпредметні зв’язки: — 8 клас. Українська література. Розділ: Українські історичні пісні. Тема: Українські історичні пісні. «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» (Учень/учениця усвідомлює лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе

у віках).

Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

№

Дата

Знати:

• основні віхи боротьби за збереження української державності;
• хронологічні межі існування Чортомлицької,

Кам’янської, Олешківської, Нової (Підпільненської)

Січей; періоди розгортання опришківського й гайдамацького рухів; дати остаточної ліквідації гетьманства і козацького устрою, поділів Речі

Посполитої;

• землі України, що потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої.

Розуміти:

• поняття «академія», «гайдамаки», «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Кам’янська Січ»,

«Коліївщина», «куруци», «Нова (Підпільненська) Січ», «Олешківська Січ», «опришки», «Пакти та конституції законів і вольностей Війська

Запорозького» («Конституція Пилипа

Орлика»/«Бендерська конституція»), «паланка»;

• нові геополітичні реалії XVIII ст.;
• основні етапи ліквідації Російською імперією суверенітету козацької держави;
• наслідки втручання російського уряду в

управління Гетьманщиною за Першої і Другої малоросійських колегій та «Правління

гетьманського уряду»;

• особливості: 1) втягнення Гетьманщини у події

Північної війни та міжнародних відносин початку – середини XVIII ст.; 2) становища Кримського ханства і наслідки втрати його державності;

• колонізацію Росією Півдня України як знищення, привласнення, використання вже існуючої на тих землях козацької, кримськотатарської, османської інфраструктури, господарства, здобутків;
• внесок Києво-Могилянської колегії (академії) в розвиток освіти;
• особливості розвитку культури періоду

«козацького бароко».

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
• показати на карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків Слобідської України, українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько- турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства,

поділів Речі Посполитої; райони розгортання опришківського та гайдамацького рухів;

• схарактеризувати політику Російської імперії й Австрійської держави щодо українських земель;
• встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі,

приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії; опришківського та гайдамацького рухів;

• обґрунтувати свої судження про діяльність

козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури другої

половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

• упізнавати та характеризувати пам’ятки

української культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

Гетьманщина в період Івана Мазепи та спроба усамостійнення.

Конституція Пилипа

Орлика.

Нова Січ.

Спроба реформування

Гетьманщини за урядування Данила Апостола і Кирила

Розумовського.

Остаточна ліквідація Росією політичної та адміністративної автономії Гетьманщини і Слобідської України.

Ліквідація Росією

Запорозької Січі.

Політична культура козацької старшини, «Історія русів»

як її квінтесенція.

Гетьманщина як частина Речі Посполитої.

«Перезаселення» українських земель і

ліквідація правобережного козацтва.

Опришківський рух. Гайдамаки.

Конфесійне питання як привід для Російської імперії втрутитись у

політичне життя Речі

Посполитої (шляхетські конфедерації та

«Коліївщина»). Греко- католицька церква як ресурс української ідентичності.

Українські території як вузол протиріч між Російською та Османською імперіями. Становище

Кримського ханства і його анексія Російською імперією. Імперська

політика Росії щодо Півдня України.

Становище Закарпаття.

Закарпатські русини в загонах опришків і куруців. Руси-українці під владою молдавських господарів.

Поділи Речі Посполитої.

Зміни у приналежності західноукраїнських земель та Правобережної України.

Розвиток української

культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

• Здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України/рідного

краю періоду бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого

мистецтва).

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні/учениці

можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел: гетьмани Данило Апостол, Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський, Павло Полуботок, Пилип Орлик, Семен Палій; кошові отамани Кость Гордієнко, Петро Калнишевський; керівники збройних виступів Іван Гонта, Максим Залізняк, Олекса Довбуш;

діячі культури Григорій Сковорода, Паїсій Величковський, Феофан Прокопович та інші (на розсуд учительки/учителя).

Завдання для практичних робіт.

– Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про гетьманування Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Івана Скоропадського, Павла Полуботка,

Данила Апостола, Кирила Розумовського, рух опришків, Коліївщину, остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі

Посполитої, надання Києво-Могилянській колегії статусу академії, заснування

та відновлення діяльності Львівського університету інше (на розсуд учительки/учителя).

• Позначити на контурній карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків Слобідської України, землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації

Кримського ханства, поділів Речі Посполитої.

• Визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет козацької держави.
• Проаналізувати основні напрямки діяльності Пилипа Орлика і «мазепинців» у еміграції.
• Скласти порівняльно-хронологічну таблицю з назвами населених пунктів Півдня України, яким змінили найменування в результаті анексії Росією.
• Написати есе про Марину Мокієвську, Анастасію Скоропадську, Наталію

Розумиху (Розумовську) – видатних «старшинок», які доклалися до політичного і культурного життя Гетьманщини (на розсуд учительки/учителя або

учениці/учня).

• Здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України/рідного

краю періоду бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого

мистецтва).

Міжпредметні зв’язки: — 8 клас. Українська література. Розділ: Українські історичні пісні. Тема: Українські історичні пісні. «Максим козак Залізняк»

(Учень/учениця усвідомлює лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках); — 8 клас. Українська мова. Розділ: Просте речення. Двоскладне речення. Тема: Головні і другорядні члени речення (Учень/учениця оформлює рубрики, готує стислі описи до проекту «Українське козацьке бароко в пам’ятках історії та

культури»).

Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

№

Дата

Розуміти:

• взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і

культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Уміти:

• встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;
• визначити внесок українського суспільства ХVІ – ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
• зіставляти і порівнювати типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;
• оцінити роль козацтва в історії України.

Особливості суспільно- політичного життя України ХVІ – ХVІІІ ст. Здобутки

українського суспільства.

Внесок України у

формування європейської цивілізації.

Орієнтовне завдання для практичних і творчих робіт.

– На підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних,

господарських і культурних процесах.