План-конспект уроку на тему: "Політика "воєнного комунізму" та голод 1921-1923 років"

Розгорнутий план-конспект уроку

(підготувала вчитель історії та права Балан Ю.М.)

Тема:  Політика «воєнного комунізму» та Голод 1921—1923 рр.

Мета: 

-         з’ясувати причини і наслідки політики «воєнного комунізму»;

-         проаналізувати «червоний терор» в Україні;

-         виховувати інтерес до історії рідної держави

-         формувати активну громадянську позицію учнів і почуття патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання уроку: підручник «Історія України», 10кл. С.В.Власов (профільний рівень), презентація «Політика «воєнного комунізму» та «Голод 1921-1923рр.»,  фрагменти фільму «Сага» та «І будуть люди».

Основні терміни та поняття: «воєнний комунізм», «червоний терор», продрозкладка, продзагін, реквізиція, голод 1921—1923 рр., АРА.

Основні дати: 6 січня 1919р., 10 березня 1919 р., 16 травня 1919 р., 1921-1923 рр.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть:

-         оперувати  та застосовувати історичні терміни: червоний терор, продовольча розкладка, «воєнний комунізм», реквізиція, голод, АРА.

-         аналізувати та оцінювати документи для характеристики подій даного періоду;

-         вдало застосовувати набуті знання під час складання причинно-наслідкових зв’язків подій, що відбувалися в той період;

-         використовувати вдало-підібрані презентаційні відеоматеріали  як додаткове  джерело інформації про перебіг подій у той період.

                                                   Хід уроку

I. Організація класу

II. Вступна бесіда.

1Як і коли більшовиками була встановлена радянська влада в Україні?

2. Які території України протягом зими1918-весни 1919 р. опинилися під контролем більшовиків?

3. Постановка проблемного питання: «Чи є спільний знаменник в методах і цілях більшовиків 1919-1923 років та діями влади країни-агресора зараз на тимчасово окупованих територіях?»

III. Підсумок  вступної бесіди.

              На середину 1919 року головні суперники  більшовиків у боротьбі за Україну - Директорія та  біла армія були розгромлені.    Більшовики втретє прийшли до влади в Україні,запровадили політику «воєнного комунізму»,повели боротьбу  з тими хто не хотів коритися.По країні почали з’являтися  повстанські загони.Одним із найбільших формувань були війська Н.Махно. 

IV. Вивчення нового матеріалу.

                                                 План

1. Політика «воєнного комунізму» - причини та наслідки.
2.  Червоний терор.
3. Голод 1921-1923 рр.

                      1.Політика «воєнного комунізму»

 Вивчення питання доречно провести у формі аналітичного опису з подальшим складанням опорного конспекту  «Утворення Української Соціалістичної Радянської Республіки(УСРР).».

В Україні радянська влада будувалась відповідно до зразків, що утвердилися в радянській Росії. 6 січня 1919 р. стара назва Українська Народна Республіка була відкинута. Відтепер і до прийняття Конституції 1937 р. держава офіційно називалася – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР, після 1937 р. – УРСР).

Вищим органом державної влади став Всеукраїнський з’їзд Рад, у період між з’їздами – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК). На місцях влада належала місцевим радам.

10 березня 1919 р. ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад прийняв Конституцію УСРР і тим самим узаконив в Україні радянську владу. Ця конституція УСРР проголосила: УСРР є федеративна республіка у складі РСФРР; Форма державного устрою – радянська республіка у вигляді диктатури пролетаріату; відмінила приватну власність і позбавила експлуататорські класи виборчих прав.  Проголошення свободи слова, зібрань, союзів для трудового народу; 

Зазнавши наприкінці літа 1919 р. другої поразки на Україні, більшовики переглянули свою політику. У грудні 1919 р., ще під час наступу радянських військ, конференція РКП(б) ухвалила резолюцію "Про радянську владу в Україні". Більшовики оголосили, що вони визнають самостійність УСРР. Це була демагогічна політична заява, бо насправді ставилися завдання за будь-яку ціну не допустити відокремлення України від Росії. Обіцяно було "на ділі" реалізувати право на використання української мови, що означало відмову від русифікаторської політики.. Тому безоглядну колективізацію було припинено. Новий земельний закон проголошував добровільність у створенні артілей і комун. Поміщицькі, монастирські й удільні землі, конфісковані радянською владою, передавалися селянам без викупу. Радгоспам відводилося землі майже втричі менше, ніж у 1919 р. У поміщиків відбирали всю землю, реманент і маєтки.

        Метод «Мікрофон» - Чому більшовикам вдалося на початок 1920 року встановити контроль над значною частиною України?

                 Актуалізація знань шляхом опрацювання схеми

  Висновок. Політика більшовиків на Україні передбачала:встановлення однопартійної системи,колективізацію,скасування товарно – грошових відносин,обмеження суверенітету України,встановлення контролю за органами місцевої влади,націоналізацію виробництва та контроль.Така політика отримала назву «воєнного комунізму» .

            2. Червоний терор.

Для вивчення питання учням пропонується опрацювати  пункти джерел у підручнику та відповісти на запитання:

 - З’ясуйте причини  політики «воєнного комунізму».

- Подумайте,чому більшовики відмовились від продовження політики?

Документ 1 «Надто поспішний, прямолінійний, непідготований комунізм“ наш викликався війною й неможливістю ні дістати товари, ні пустити фабрики»  В. І. Леніним, 1921 р.  X з'їзд РКП (б)

Документ 2«Така політика була б дурістю й самогубством тієї партії, яка спробувала б її. Дурістю, бо ця політика економічно неможлива, самогубством, бо партії, які пробують подібну політику, зазнають неминучого краху». В.І.Ленін, праця «Про продовольчий податок» (квітень 1921 року)

Документ 3. «У кого хліб, у того й влада». В.І.Ленін.

Робота над усвідомленням  історичного поняття:

1.Прочитайте  та проаналізуйте витяг із закону Раднарком  УРСС  «Про хлібну розкладку» (лютий 1920р.)Підручник,стор.235.Дайте відповіді на запитання:

- З кого почали здійснювати розкладку,як ви думаєте,чому?

- Як ви думаєте ,чому більшовицька влада пропонувала  «негайно приступити до неухильного запровадження …цього закону»

- Які слова В.Леніна підтверджують важливість для більшовиків продрозкладки?

                 Продрозкладка передбачала вилучення не тільки хліба, але і м'яса, яєць, овочів. Більшовики використовували продрозкладку для боротьби з куркульством, від цього часто страждали міцні селянські господарства.

                   Суть політики «воєнного комунізму» вивчається шляхом розроблення опорних блок-схем для самостійного послідовного їх наповнення тематичним матеріал:

Уведення продрозкладки; -Державна монополія на продаж та закупівлю хліба; -Ліквідація великих поміщицьких та селянських господарств; -колективізація -Націоналізація підприємств важкої, середньої і дрібної промисловості; -Встановлення державного контролю над виробництвом; -Запровадження загальної трудової повинності; -Централізація і мілітаризація економіки; -Зрівняльна оплата праці; -Зрівняльний розподіл продуктів хзарчування -Заборона приватної торгівлі; -Перехід до прямого товарообігу; -Запровадження твердих цін на товари; -Карткова система постачання міського населення; -Скасування платні за житло, транспорт, комунальні послуги.

Запитання і завдання:

- Подумайте, як сприйняли запровадження політики «воєнного комунізму» різні верстви українського суспільства?

- Якими,на вашу думку, були наслідки політики «воєнного комунізму»

(Руйнування системи ринкових відносин ;Розрив економічних зв»язків між містом і селом; Посилення бюрократизації, централізму; Придушення приватної ініціативи;Створення владою системи надзвичайних заходів ;Масові репресії Червоний терор)

           - Поміркуйте,наскільки гасла більшовиків «Вся влада радам!», «Земля – селянам!», «Фабрики – робітникам!» співвідносяться із політикою «воєнного комунізму»?

              Колективна робота з понятійним апаратом: політика «воєнного комунізму» це надзвичайні заходи  внутрішньої політики більшовиків в 1918—1921 роках( в Україні – з 1919р.). здійснювалися методами позаекономічного примусу й терору. Праця набула форми тяжкої повинності. Політичний курс більшовиків у 1919- 1920 pp. в Україні був спрямований на зміцнення влади. Це завдання 2 вересня 1918 р. була прийнята постанова ВЦИК, а 5 вересня -постанова Раднаркому «Про червоний терор», відповідно до якого розстрілу підлягали «всі особи, причетні до білогвардійських організацій, змовам і заколотам». Особливо примітне тут слово «причетні». При бажанні під це формулювання можна було підвести кожного. В Києві  “червоний  терор”  введено  декретом  ВУЦВК  в травні 1919 р.  Ним дозволялось арештовувати всіх і кожного,без пояснення провини.  «Червоний терор» набрав небачених масштабів. У 1920 р. на території України було створено вісімнадцять концентраційних таборів. Почалося витіснення більшовиками з політичного життя соціалістичних партій. «Боротьбисти» оголосили про свій саморозпуск, керівництво лівих есерів було заарештоване, почався судовий процес над меншовиками.                               

 Опрацюйте джерела і дайте відповіді на запитання:

 - Проти кого був спрямований червоний терор?

-  Як Ви вважаєте,яка фраза відображає суть червоного терору ,чому?

 Документ 1 Зі статті  голови Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУНК)

Мартина Лаціса в газеті «Красный террор» (1 листопада 1918р.)

«Ми знищуємо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалу і доказів того, що звинувачений діяв ділом чи словом проти радянської влади. Перше питання, яке ми повинні йому запропонувати, якого він походження, виховання, освіти чи професії. Ці питання й повинні визначити долю звинуваченого, і в цьому — зміст і “суть червоного терору”»

Документ 2 Голова  ВУНКМ.Лацис писав:  “Ми повинні розстрілювати на місці кожного хто підняв, або збирається підняти проти нас зброю.  Ми по-винні арештовувати та тримати заручниками всіх “активістів”,щоб запобігти зайвому кровопролиттю…  Хто не з нами, той проти нас”

Колективна бесіда- на основі вивченого матеріалу, учні висловлюють власну точку зору на  запровадження в Україні політики воєнного комунізму         

3. ГОЛОД 1921—1923 рр. В УКРАЇНІ

Робота з документами

ЛИСТ ГОЛОВИ ВУЦВК Г. ПЕТРОВСЬКОГО ЧЛЕНУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ КОМІСІЇ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ

ПРИ ВЦВК О. ВИНОКУРОВУ (16 травня 1922 р.)

Згідно з Вашою статтею про голод, у Росії — перелам у кращий бік. В Україні — навпаки. Херсонські жахи продажу людського м’яса поширюються. У робітничих районах вимирають робітники великої індустрії — у Херсоні, Миколаєві, Маріуполі, Нікополі, Таганрозі. На 1 квітня голодуючих — 3 млн. Допомога в більшості випадків — 1/8 фунту (1 фунт дорівнює 0,41 кг. — Авт.), хліба надається лише 15 %. Прошу цілковитої згоди залишити всі добровільні збори в Україні й забороняти вивіз наркомпродівських вантажів у Москву, залишивши ресурси компроду Україні.

Питання:

1) Яким було прохання автора листа?

2) Які факти про ситуацію на Півдні України наводяться в документі?

ІЗ ЛИСТА ГОЛОВИ ВУЦВК Г. ПЕТРОВСЬКОГО ДО ГОЛОВИ ВЦВК М. КАЛІНІНА ПРО ГОЛОД В УКРАЇНІ ТА НЕМОЖЛИВІСТЬ У ЗВ’ЯЗКУ З ЦИМ НАДАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ДОПОМОГИ ПОВОЛЖЮ

(24 травня 1922 р.)

За даними на 1 травня у п’яти губерніях України: Донецькій, Запорізькій, Катеринославській, Миколаївській та Одеській налічується 3 709 556 голодуючих, що становить близько 35 % усього населення зазначених губерній... Близько 40 % усього голодуючого населення складають діти.

Кількість нужденних сягає по всій Україні 6600 тис. осіб. Розмір допомоги, що отримує населення голодуючих губерній України через державні органи, не перевищує 7,5 % задоволення всього голодуючого населення... Допомога, що надається інозеними й іншими приватними організаціями, досягне в майбутньому 8 % задоволення всього голодуючого населення за умови, якщо буде повністю реалізовано намічений план організації громадського харчування за рахунок іноземних комісій допомоги...

...Незважаючи на низку переконливих даних.., що констатують голод на Україні в розмірах, які не поступаються голоду на Поволжі, ВУЦВК досі не виніс постанову про визнання згаданих місцевостей України голодаючими... Україна від початку кампанії до 1 травня відправила в прикріплені до неї голод-губернії РСФРР 960 вагонів продовольства, тобто в чотири рази більше, ніж власним голодуючим губерніям, яким відправлено лише 232 вагони...

На основі викладеного прошу: 1. Про видання постанови ВУЦВК про визнання голодуючими та такими, що перебувають у тяжкому становищі, місцевості України. 2. Посилити надходження коштів Україні з метою реалізації в інтересах допомоги голодуючим і боротьби з епідеміями. 3. Узяти до відома, що Україна надалі не вважає можливим відправляти в Поволжя продовольство, що збирається в межах України, і змушена використовувати його повністю на надання допомоги голодуючим України, виділяючи 10 % для відправлення в Крим.

Питання:

1) З'ясуйте масштаби голоду.

2) Які регіони УСРР були охоплені голодом?

3) Як реагувала влада на голод?

4) Які заходи передбачалися або були здійснені для подолання голоду?

ІЗ ЛИСТА М. ГРУШЕВСЬКОГО ДО В. КУЗІВА ВІД 8 лютого 1922 р.

ПРО ГОЛОД В УКРАЇНІ

З України надзвичайно сумні вісті. Там голод, а збіжжя забирають на північ. Офіціальні представники Совітської України нічого не роблять, щоб організувати поміч Україні, мабуть, щоб не відтягувати акції запомогової від Росії, котру комуністи передусім хочуть урятувати як свою головну базу.

Злочинна проба повстання... не тільки викликала хвилю обопільного терору, але її зробила комуністів ще більш підозріливими і упередженими проти усіх українців без ріжниці; можливо, що вони просто стали дивитись на Україну, як на колонію, котру не знати чи вдасться взяти до рук твердо, отже, треба використати для певнішої бази — Великоросії.

ІЗ ЛИСТА М. ГРУШЕВСЬКОГО ДО В. КУЗІВА

ВІД 30 березня 1922 р. ПРО ГОЛОД В УКРАЇНІ

...Поруч усяких матеріальних клопотів невимовно тяжкі вісті з України, принесені чоловіком совітським (хоч не комуністом, але їх вірним прихильником). Признав він, що голод на Україні дійсно був замовчаний (мовляв, інакше не можна було, щоб не відтягати уваги світу від Поволжя), що 1/3 України в тяжкім голоді, спустіла і мусить колонізуватись наново, лиш, значить, більшовиками, російською комуністичною партією... Се пишу по всій щирості, оскільки дуже тяжко на душі, а прилучати свій голос до реакційного концерту не личить мені.

Питання:

1) Яку оцінку дій радянської влади щодо України в умовах голоду дає М. Грушевський?

2) Як М. Грушевський пояснював те, що допомога голодуючим в Україні прийшла занадто пізно?

3) Чому М. Грушевський не виступив з осудом дій радянської влади? Як він це пояснює?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Фронтальне опитування

1)Якими були причини та наслідки політики «воєнного комунізму»?

2) Якими були причини голоду? Які його хронологічні межі в УСРР?

3) У чому полягали особливості голоду в УСРР?

4) Завдяки чому вдалося подолати голод?

5) Якими були наслідки голоду 1920-х рр. для УСРР?

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

Отже, Політика більшовиків на Україні передбачала:встановлення однопартійної системи,колективізацію,скасування товарно – грошових відносин,обмеження суверенітету України,встановлення контролю за органами місцевої влади,націоналізацію виробництва та контроль.Така політика отримала назву «воєнного комунізму». Голод 1921—1923 рр., спричинений посухою та політикою більшовицької влади, став ще однією трагічною сторінкою історії України.

У ліквідації голоду влада використала допомогу іноземних організацій. Особливістю голоду в УСРР було те, що він тривав довше, ніж в інших районах. В умовах голоду з України не припинявся вивіз хліба до Росії.

Завдяки голоду влада зуміла приборкати масовий селянський повстанський рух і набула досвіду використання терору голодом.

VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте відповідний матеріал підручника – параграф 31, с. 131-135, проаналізуйте витяги з документів, вивчіть конспект.

VIІІ. ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ УЧНІВ НА УРОЦІ.