7 клас НУШ: огляд і розбір Держстандарту соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі

Згідно з Держстандартом, починаючи з нового 2024/2025 навчального року, учні 7-х класів НУШ розпочинають цикл базового предметного навчання. Аби допомогти вчителям опрацювати вимоги до результатів навчання школярів соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі, ми підготували вибірковий огляд цього документа.

Успіх освітньої реформи залежить від якості теоретичної та практичної підготовки вчителів. Тож, якщо ви бажаєте підвищити рівень професійної майстерності та поповнити педагогічну скарбничку цікавими ідеями щодо організації освітнього процесу, долучайтесь до дводенної Всеукраїнської інтернет-конференції «6 і 7 клас НУШ: організація ефективного навчання». Під час етеру ми обговоримо важливі теми, що стосуються роботи в середній школі, та поділимось інноваційними методами і прийомами викладання.

Навчальне навантаження

Типовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 7-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для реалізації соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі встановлено обсяг у межах:

мінімального показника, який становить 35 годин;
максимального – 105 годин;
рекомендованого – 52,5 годин.

Діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 1 до 3 годин. Рекомендована кількість годин (1,5 години) має бути виділена на вивчення інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут».

Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількість годин) становить 0,5 години, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті вимоги до обов’язкових результатів навчання школярів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 9 СЗО 1.2.1-2:

перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (9 клас);
скорочений буквений запис означає освітню галузь (СЗО – соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

групи споріднених результатів навчання (1);
загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів базового циклу в соціальній та здоров’язбережувальній освітній галузі очікується по завершенню 9 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у соціальній та здоров'язбережувальній освітній галузі

Ця освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Турбота про особисте здоров’я і безпеку, уникання факторів ризику, реагування на чинники і діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту власного та інших осіб.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

1.1. Відповідальні дії.

Навчальний прогрес характеризується вмінням учнів демонструвати відповідальне ставлення до безпеки, здоров’я, добробуту власного та інших осіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

демонстрація моделі безпечної поведінки відповідно до суспільних та особистих цінностей у соціальному та природному середовищі;
складання алгоритму дій у небезпечних ситуаціях на основі знань і власного досвіду;
користування попередженнями та інструкціями про небезпеку;
аналіз, використання нормативно-правових документів щодо безпеки, здоров’я та добробуту, формулювання висновків, обґрунтування відповідальності за порушення норм, визначених у цих документах.

1.2. Відстоювання власних інтересів та інтересів інших осіб.

Держстандартом визначено, що у ході базового циклу навчання учні мають навчитися активно протидіяти проявам тиску, неповаги і приниження щодо себе та інших осіб, зважаючи на необхідність цінувати власну гідність і права людини.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

відстоювання права кожної людини на індивідуальне (відмінне від інших) сприйняття дійсності;

виявлення ознак булінгу, насилля, зокрема в цифровому середовищі, знання способів протидії насиллю і цькуванню, ресурсів для повідомлення про виявлені випадки;

відстоювання права кожного на особистий простір, визнання приватності інших осіб.

1.3. Надання допомоги.

До конкретних результатів навчання школярів відноситься вміння надавати долікарську допомогу собі та іншим особам у межах своїх можливостей та необхідну допомогу собі та/або іншим особам для вирішення конфліктної ситуації.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначати ступінь складності ушкоджень і травм, надання долікарської допомоги собі та іншим особам у межах своїх можливостей;
ідентифікація способів можливості надання долікарської допомоги та звернення до необхідних служб відповідно до ситуації;
застосування прийомів активного слухання, надання зворотного зв’язку, невербальної підтримки, фокусування уваги на ресурсах тощо для вирішення конфліктної ситуації;
впевнена поведінка, здійснення самоконтролю у конфліктних і небезпечних життєвих ситуаціях;
вибір і допомога іншим у виборі ефективної стратегії поведінки в конфліктній ситуації.

2. Визначення альтернатив, прогнозування наслідків, прийняття рішень з користю для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я та добробуту.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

2.1. Розпізнавання небезпечних ситуацій.

Передбачається, що учні навчаться оцінювати рівень ризиків у ситуації і місці, що загрожують особистій безпеці відповідно до власного соціального рівня розвитку.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

дослідження та оцінювання рівня ризиків у навколишньому середовищі для особистого здоров’я і безпеки, передбачення способів уникнення або зменшення виявлених небезпек;
оцінювання ймовірності ризику виникнення небезпечної ситуації внаслідок власної діяльності;
обґрунтування рівня ризику неналежного використання речовин, що можуть становити небезпеку (ліки, алкоголь, побутова хімія тощо);
визначення рівня ймовірних ризиків у ситуаціях міжособистісного спілкування;
обґрунтування рівня ризиків у ситуаціях жорстокого поводження із тваринами.

2.2. Прогнозування наслідків.

Конкретним результатом навчання учнів є вміння учнів прогнозувати наслідки небезпечних ситуацій природного, техногенного, соціального характеру і побутового походження, беручи до уваги кілька пов’язаних чинників.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

встановлення причинно-наслідкових зв’язків різних чинників небезпечних ситуацій природного, техногенного, соціального характеру і побутового походження;
розрізнення прийнятних чи неприйнятних ризиків у небезпечних ситуаціях природного, техногенного, соціального характеру і побутового походження;
прогнозування наслідків зміни соціального оточення;
обґрунтування наслідків і шкідливості маніпулятивних та інших небезпечних стосунків для фізичного та емоційного здоров’я;
визначення наслідків соціальних впливів на прийняття рішення щодо власного здоров’я, безпеки, добробуту та здоров’я, безпеки, добробуту інших осіб (реклама, вплив інших осіб, медійна інформація тощо).

2.3. Приймання рішень.

Конкретним результатом навчання є вміння школярів приймати рішення з користю для безпеки, здоров’я та добробуту в різних життєвих ситуаціях.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

вибір доцільних (ефективних) стратегій прийняття рішень з користю для власної безпеки і безпеки інших осіб, здоров’я та добробуту;
моделювання власної стратегії здорового способу життя (достатня рухова активність, здорове харчування), відмови від шкідливих звичок (вживання алкоголю, тютюну, наркотиків та інших хімічних речовин), безпечної сексуальної поведінки;
ухвалення обґрунтованих рішень щодо можливостей використання та відновлення власних життєвих ресурсів.

2.4. Безпечне поводження.

Держстандартом передбачено, що учні мають навчитися демонструвати безпечну поведінку в побуті, закладі освіти, на вулиці, у громадських місцях i у разі потреби звертатись по допомогу до дорослих.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

використання протоколів реагування в небезпечних ситуаціях;
дотримання правил безпечних стосунків під час міжособистісного спілкування;
дотримання гігієнічних правил і норм особистої і суспільної поведінки;
вміння діяти за стандартними моделями у разі виникнення небезпеки певного характеру;
керування власною поведінкою для збереження здоров’я та добробуту (власного та інших осіб).

3. Аргументований вибір здорового способу життя, аналіз та оцінка наслідків і ризиків.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

3.1. Обмірковування альтернативи власних дій і рішень.

У ході навчання школярі мають навчитися обирати альтернативні дії та приймати рішення на користь здорового способу життя і зниження ризиків.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

доведення переваг здорового способу життя для збереження здоров’я та особистого добробуту;
вибір оптимальних способів розв’язання проблем з-поміж альтернативних варіантів;
застосування формул, графічних і статистичних методів, розрахунків, моделей для експрес-оцінки і моніторингу стану здоров’я, розуміння соціальних явищ, вирішення побутових питань і життєвих ситуацій;
вибір рішення з позиції їх впливу на формування безпеки, здоров’я і добробуту.

3.2. Приймання змін власного організму.

До конкретних результатів навчання відноситься вміння школярів сприймати та аналізувати різні вікові зміни організму у взаємозв’язку.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

встановлення взаємозв’язку і пояснення взаємозумовленості фізичних, психічних та інших змін в організмі в підлітковому віці;
аналіз впливу ставлення людей до власного тіла і його змін на їх здоров’я, самооцінку і поведінку;
дослідження та пояснення змін власного емоційного стану та емоційного стану інших осіб.

3.3. Аналіз впливу поведінки на здоров’я.

Під час базового циклу навчання учні мають навчитися визначати основні характерні ознаки моделей поведінки, які безпечні та небезпечні для життя, здоров’я та добробуту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

пояснення впливу поведінки однієї особи на формування здоров’я, безпеки та добробуту суспільства;
визначення основних ознак впливу соціальних стереотипів поведінки на громадське та особисте здоров’я;
визначення особливостей поведінки у безпечних і небезпечних життєвих ситуаціях;
аналіз впливу культури, мистецтва, народних традицій на формування власної безпеки, здоров’я, добробуту та безпеки, здоров’я, добробуту інших осіб.

3.4. Здійснення вибору, що приносить користь та задоволення (радість).

До конкретних результатів навчання відноситься вміння учнів свідомо обирати моделі поведінки, що приносять користь і задоволення, з урахуванням безпеки, збереження власного здоров’я і добробуту та здоров’я і добробуту інших осіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

вибір моделі поведінки, безпечної для здоров’я і добробуту, що приносить користь і задоволення;
вибір здорових альтернатив для досягнення успіху, виявлення ресурсів і можливостей для їх реалізації;
демонстрація відмови від віктимної поведінки;
володіння техніками підтримки і відновлення життєвих ресурсів.

4. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

4.1. Навчання вчитися.

Конкретними результатами навчання визначено вміння учнів вдосконалювати (розвивати) власні розумові, емоційні, соціальні вміння для побудови власної освітньої траєкторії без шкоди для власного здоров’я і добробуту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення пріоритетів у різних сферах власної навчальної діяльності, раціонально розподіляючи власні інтелектуальні, фізичні, емоційні та інші ресурси для забезпечення поступу в навчанні;
вибір доцільних та ефективних навчальних засобів і стратегій, враховуючи особливості власного організму;
оцінювання своїх сильних (зокрема талантів, здібностей) та слабких сторін, використання власного навчального потенціалу без шкоди для здоров’я;
залучення авторитетного досвіду і безпечних для здоров’я практик для оптимізації власної навчальної діяльності;
аналіз інформації щодо професій та їх здобуття.

4.2. Пошук і перевірка інформації.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють критично оцінювати інформацію щодо здоров’я, безпеки та добробуту, здобуту в різних джерелах, у тому числі цифрових.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

активний пошук, порівняння і зіставлення різних джерел інформації, які допомагають зменшити ризики під час прийняття рішень щодо власного здоров’я і добробуту;
уникнення небезпечного/ шкідливого контенту;
розробка критеріїв оцінки контенту на основі знань і власного життєвого досвіду.

4.3. Ефективні та самостійні дії.

Держстандартом передбачено, що учні мають навчитися ефективно та самостійно діяти, виявляючи наполегливість у досягненні цілей для реалізації своїх потреб, бажань та інтересів у законний спосіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

реалізація в законний спосіб власних потреб та інтересів, враховуючи свої можливості та виявляючи наполегливість;
розробка плану власних дій, визначення мотивації, фіксація результатів, адекватне оцінювання своїх сил, формування корисних звичок через систематичність повторення;
використання свого та чужого позитивного досвіду;
моделювання нових можливостей власного розвитку з урахуванням труднощів і невдач.

4.4. Конструктивне спілкування.

У ході навчання школярі мають навчитись коригувати власну комунікативну поведінку для забезпечення конструктивної взаємодії та збереження здоров’я, безпеки та добробуту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

конструктивне спілкування в різних життєвих ситуаціях, що стосуються здоров’я, безпеки та добробуту;
використання активного слухання під час комунікації;
виявлення здатності зрозуміти стан і наміри співрозмовника;
сприймання конструктивних пропозицій (критики) як нових можливостей і стимулу до вдосконалення;
вибір доцільної стратегії поведінки в конфлікті.

4.5. Виявлення культури споживання.

До конкретних результатів навчання відноситься вміння учнів усвідомлювати обмеженість власних потреб фізіологічними, соціальними, моральними і духовними чинниками, критично оцінюючи надмірність потреб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

ощадне використання ресурсів, зважаючи на можливість їхнього повторного використання, ремонту і переробки;
планування і за потреби обмеження використання ресурсів на різні періоди, враховуючи цілі сталого розвитку;
критичне оцінювання надмірності потреб і перебільшеного споживання.

4.6. Планування майбутнього.

Конкретними результатами навчання учнів визначено їхнє вміння критично оцінювати свої вміння і компетентності, виявляти наполегливість у досягненні мети, аналізувати та оцінювати власні особливості і здібності для майбутнього професійного зростання, вибудовувати його модель.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення мотивації власної діяльності, формулювання мети і цілей діяльності;
планування витрат родини (своїх) для підтримання здоров’я, безпеки і добробуту;
визначення шляху до реалізації короткострокових цілей, розробка плану відповідно до своїх сильних сторін, інтересів і досвіду;
визначення потреби витрат часу на різні види діяльності;
створення власного гнучкого плану професійного майбутнього;
обґрунтування взаємозв’язку між професійним, особистим і сімейним майбутнім.

4.7. Співпраця для досягнення результату діяльності.

Передбачається, що школярі мають навчитися співпрацювати з іншими особами для здобуття підтримки, досягнення результату діяльності, спрямованої на збереження безпеки, здоров’я і добробуту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

виявлення ініціативи і координування роботи групи для досягнення визначеного результату;
вміння виступати посередником у запобіганні чи вирішенні конфлікту;
переконлива презентація своїх (спільних) ідей іншим особам у різний спосіб, зокрема з використанням цифрових засобів;
встановлення емоційного контакту в групі;
коригування власних цілей, зважаючи на цілі та інтереси групи.

4.8. Етична поведінка.

По завершенню базового циклу навчання учні мають навчитись дотримуватись норм етики та моралі під час прийняття рішень щодо безпеки, здоров’я та добробуту, усвідомлювати, що створення цінностей (безпеки, здоров’я і добробуту) має ґрунтуватися на засадах соціальної справедливості.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

демонстрація свідомого використання етичних норм, враховуючи індивідуальні цінності інших осіб;
дотримання правил міжособистісного спілкування, поважаючи право співрозмовника на особистий простір;
виокремлення проявів дискримінації, виникнення стереотипів, когнітивних викривлень, ідеалізації;
дотримання правил комфортного співіснування, розробка на їх основі власних;
етичне поводження з живою природою, турботливе ставлення до тварин і рослин.

4.9. Планування, запровадження та оцінка фінансових рішень.

Держстандартом передбачено, що учні мають навчитися аналізувати та застосовувати прості економічні концепції та інформацію для подолання викликів життя, пов’язаних з використанням фінансово-економічних ресурсів для добробуту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

пояснення простих економічних концепцій (попит і пропозиція, ринкова ціна, торгівля, форми власності, страхування, пенсія, податки, курс валюти тощо);
свідомий вибір послідовності дій щодо реалізації фінансових цілей;
володіння інструментами планування та контролю доходів і витрат;
розуміння наслідків запозичень і заборгованості для досягнення фінансових цілей;
оцінювання вартості витрат на формування (підтримку) здоров’я і порівняння їх із витратами на лікування і реабілітацію;
пояснення законодавчого підґрунтя економічних процесів (своїх прав та обов’язків, захист прав споживачів тощо);
обґрунтування індикаторів для оцінки фінансового здоров’я;
вирізнення чинників фінансового становища, які мають позитивний вплив на здоров’я і добробут.

4.10. Підтримка доброчинності.

Конкретним результатом навчання є вміння учнів ідентифікувати способи і можливість здійснення доброчинності.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення способів доброчинної діяльності;
обґрунтування сутності волонтерської діяльності;
пояснення значення волонтерського руху в Україні.

Бажаєте дізнатися, як на практиці впроваджувати новий Держстандарт та поспілкуватися з колегами щодо урізноманітнення освітнього процесу? Долучайтесь до нашої конференції, перегляньте наші заходи у запису та слідкуйте за анонсами!