Подобається нам це чи ні, але життя учнів здебільшого проходить у соцмережах. Саме там вони спілкуються та розважаються, і саме звідти вони отримують інформацію. Зокрема про те, що відбувається в Україні просто зараз. Але чи можемо ми бути певні, що діти отримають справді правдиві та перевірені дані? Зрештою, кількість фейків та маніпуляцій просто зашкалює, з ними буває складно розібратися навіть дорослим (особливо на емоціях).
Здається, зараз усі як ніколи добре розуміють, чому медіаграмотність та критичне мислення дуже і дуже важливі. Самі ці навички допомогають нам зрозуміти, що є правдою, що – перебільшенням, що – перекручуванням, а що – просто вигадкою. В ідеалі саме зрозумівши, яка інформація перед нами, ми можемо відрефлексувати її та вирішити, що ж із нею робити: проігнорувати, прокоментувати чи навіть поділитися, але із зауваженнями. Ось це і є відповідальним споживанням інформації. І цьому ми маємо навчитися самі та навчити учнів.
Вплив контенту з соцмереж на життя учнів
Насправді соцмережі зараз впливають на всі сфери нашого життя. Впливають настільки, що ми можемо робити висновки та приймати рішення, спираючися на інформацію з Telegram-каналів, або прочитавши у Facebook пост лідера думок. Особливо зараз, у часи невизначеності, які принесла з собою війна. Зараз навіть якщо достовірність інформації викликає сумніви, їй можуть повірити. Бо вона успішно давить на емоції. Тому дуже важливо відпрацювати навички первинного аналізу контенту соцмереж до автоматизму, аби школярі спочатку автоматично ставили запитання, а вже потім шерили інформацію, або навіть діяли згідно з нею.
Навички медіаграмотності та аналізу контенту допоможуть школярам не просто без розбору поглинати всю інформацію, яку вони бачать і яка здається їм гідною уваги, а сприймати її розумно. Вони вчать сприймати соцмережі серйозніше, розглядати кожен пост, визначати його цінність, достовірність та актуальність.
Так, зараз немає часу на довгі навчання. Саме тому даємо короткий алгоритм дій, яким можна поділитися з учнями.
1. Уважно оцінюйте людину (або групу), яка розмістила інформацію.
Хто написав пост або поділився ним? Чи це авторитетне джерело? Якщо ви вперше бачите/чуєте про цього блогера, то уважно перегляньте його профіль. Шукайте будь-які невідповідності чи підозрілі дані. Впевнені, що чули про цю групу чи автора? Уважно перевірте, чи правильно написане його ім'я (так, таких фейкових акаунтів зараз чимало), чи є поруч синя галочка верифікації, якщо це дійсно відома особа. Але й тут не поспішайте. Якщо інформація видалася вам хоч трохи підозрілою, зачекайте та перевірте. Відомі люди – теж люди, вони можуть помилятися, їх можуть ввести в оману. Зрештою, й вони свідомо можуть ввести в оману читачів.
Насправді ми зараз саме в тій ситуації, коли краще виявити надмірну пильність, аніж бути надто необачними.
Коли було створено акаунт/групу? Якщо це було зроблено нещодавно, якщо тут мало підписників (або якщо чимало підписників, у профілях яких немає фото), перед вами може бути підробка. А от з якою метою вона зроблена? Варіантів багато, але всі вони не надто позитивні.
І, звісно, тримайте під рукою список блогерів, каналів і стрінок, які РНБО та СБУ називають ворожими та коллаборантськими. Побачили такі? Не читайте. Побачили репост від них? Теж не читайте. І подумайте над тим, чи варто залишатися підписаними на ту групу чи людину, яка принесла на свою сторінку таку інформацію (звісно, якщо це не було зроблено з метою критичного аналізу інформації).
2. Уважно оцінюйте інформацію.
Які цінності та точки зору вам намагаються донести? Чи не подають вам інформацію виключно з одного боку? Чи не подаються там полярні ідеї, аби зіштовхнути заради хайпу та сварки людей із протилежних таборів? А чи не може бути, що між рядками читається якась інша, можливо, шкідлива та ворожа, думка?
Подумайте над тим, чи немає у повідомленні неповніх фактів, чи не була прихована (опущена) якась інформація? Для маніпуляції цілком достатньо «забути» розповісти про якийсь факт. Або додати до нього відретушоване чи застаріле зображення.
Насправді зараз російські боти та численні проросійські блогери прокинулися з новою силою. Вони роблять дуже багато для того, аби посіяти сумніви, аби посварити, аби обдурити. На жаль, багато хто «ведеться» на такі маніпуляції. От і маємо численні сварки між українцями, наприклад, із приводу мовного питання. До речі, запропонуйте учням подумати над тим, чи не можуть бути численні пам'ятки щодо того, як ми маємо думати, говорити та поводитися, насправді ще одним проявом інформаційної війни з боку держави-агресора?
І, звісно, подивіться, чи можете ви підтвердити інформацію, яку тільки-но прочитали, із джерел, яким довіряєте.
3. Довіряйте перевіреним джерелам.
Це правило актуальне завжди, якої б теми не стосувалося. А особливо актуальним воно стає зараз, під час війни. Зараз, як і в часи COVID-19, експертом став кожен. Але чи можемо ми довіряти кожній думці? Звісно, ні. Особливо сьогодні.
Яким джерелам можна довіряти? На початку воєнний дій ми створили добірку достовірних джерел інформації (її ви знайдете за посиланням). Поділіться нею з учнями. Також радимо підписатися на сторінки чи канали мерів ваших міст, голів військово-цівильниї адміністрацій (якщо такі створені), депутатів.
Поясніть дітям, що не варто розганяти паніку, якщо інформація ще не опублікована в офіціальних каналах. Бо може виявитися, що того, про що писали блогери та новинні канали, не було, або було зовсім (чи трохи) не так.
Навчіть школярів головному – бути уважними та обачними, і тоді все буде добре!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.