Діагностувальна робота № 8. Синтаксис і пунктуація

Прийшла весна - і все прокинулося навкруги.

Лісове озеро покрилося зеленою ряскою.

Сонце усміхається містам і селам.

 У холодному небі виблискували зорі. 

Тягнуться до сонця і квітки, і трави.

  3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

  Життя пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

  Понад морями пролягають тіні.

 Знову потекли теплі, лагідні, задумливі дні.

  В один день затопило ліси, сінокоси, городи.

 Сидить батько кінець стола, на руки схилився.

 Сонце вже схилилося на захід і не пекло. 

Осінь стояла напрочуд погожа й тепла.

 Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками і манять до себе.

 Я люблю і вітер і сніг.

  Налетів сильний та холодний вітер і зірвав останні листочки. 

Умостився Морозенко на столітнім дубі.

Вона знала, що я їй скажу.

По дорозі торохтить зима на возі.

Стали білі всі доріжки, вулиці, дахи, сади.

Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила.

Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди.

Маки там не цвітуть, а горять. 

Не тіло, а душа є людиною. 

Ми маємо право на сум і тепло. 

З добра й любові приходить щастя. 

Працею людина сильна і красива. 

Шукаю вже не щастя а поради.

головні члени речення

тільки другорядні члени речення

як головні, так і другорядні

звертання та вставні слова

додатки

обставини

означення

підмети

О або О.

О, О.

і О, і О.

О, О і О.

іменником у родовому відмінку

іменником у кличному відмінку

дієсловом

іменником у називному відмінку

Офіціанте, підійдіть, будь ласка.

Ти не уявляєш, який це був чудовий день!

Привіт тобі, яскраве сонце!

Не сумуй, зіронько!

1

2

6

7

У мене душа, зрозумійте, піснями аж бринить.

Даруйте, чи можна зайти до кабінету?

На жаль, квітки папороті ніхто ніколи не бачив.

Але, мабуть, найдивовижніше в цієї рослини — її шишки. 

 почуття радості

невпевненість

упевненість

 джерело повідомлення

Лине сумна зате рідна пісня.

Діти збирали в саду різні фрукти яблука груші сливи.

На небі на узгір'ях на горі скрізь червоно.

Бабуся дістала любисток чорнобривці маки.

Вітер шумить у верболозах, і гойдає очерет.

Настала тиха, й сонячна погода.

Я люблю читати книги про природу, й малювати пейзажі.

На столі лежали книги, зошити, ручки й олівці.

 Життя людське таке коротке, а світ такий чарівний.

У хатинці, як і в твоїй кімнаті, мерехтить іграшками й ліхта­риками святкова ялинка.

Засмутилося літо, а тоді усміхнулося.

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

Уже відспівав свою мелодію березень, і поплив з гір у долини швидкими потоками.

Уже відспівав свою мелодію березень і поплив з гір у долини швидкими потоками.

 Уже відспівав свою мелодію березень і поплив з гір, у долини швидкими потоками.

У складному реченні має бути одна граматична основа.

Частини складного речення завжди поєднує сполучник.

Між частинами складного речення зазвичай потрібно ставити кому.

Якщо в реченні два підмети, то воно складне.