Еліс Маклеррен. «Гора, що покохала пташку»

Майбутній

Давній

Теперішній

за рухом хмар

за Сонцем

за Місяцем

за кружінням далеких зірок

альпініст

маленька пташка

інопланетянин

дотик її маленьких кігтиків

м’якість її пір’я.

дотик її маленьких кігтиків, м’якість її пір’я.

Щовесни упродовж свого життя прилітати до неї

Бути з нею весною та влітку

Розповісти про неї своїм дітям

дев’яносто дев’ять весен

дев’яносто дев’ять років

тисяча років

маленьке зернятко

багато зерен

крихту хліба

прилаштувала зернятко у тріщину в скелі неподалік струмка,

заспівала пісню для Гори

з'їла маленьке зернятко

пробилось крізь тверду гірську породу

почало пускати крихітні корінці

почав з’являтися паросток

воно засохло й загинуло

на стовбур молодого дерева

на зелену травичку

на красиву квітку

настав

не настав

Джой перестала прилітати до Гори

про незвичайну дружбу

про сильні почуття

про кохання