Онлайн-тести з літературного читання

Приклад запитання: Де відбувалися події описані в казці?

Приклад запитання: Визнач жанр твору

Приклад запитання:  За що образився Їжак на Зайця?

Приклад запитання: Про що думав Пиптик, коли дракончики летіли у пошуках Чорного Кряжу?

Приклад запитання: Про що мріяли діти?

Приклад запитання: Хто є автором "Казки про Старого Лева"? 

Приклад запитання: Уважно прочитай текст. Антон і Харитон    Жили на світі Антон і Харитон.-  Давай з тобою дружити, – сказав Харитон. – Усе ділитимемо навпіл – і горе, і радість. - Згода, - сказав Антон, - коли поруч друг, жити легше і веселіше.Йшли вони якось полем. Сонце палить. А сховатися ніде – ні деревця, ні кущика. - Дай мені свого бриля, - сказав Харитон, - а то мені дуже голову припікає. Сонце почало і йому пекти в голову, але Антон подумав:   «Нічого, потерплю. Зате Харитонові добре!»Раптом набігла величезна хмара, линув дощ. - Давай мені скоріше свого плаща, - закричав Харитон, - хіба не бачиш, що твій друг мокне?Антон віддав йому плаща. Дощик поливав Антона. Але він думав: « Ну, що ж, заради дружби і помокнути можна». Закінчився дощ, засяяло сонечко. Харитон віддав Антонові його плащ і бриль. - Візьми, - каже він, - а то мені нести важко.Антон узяв мокрий плащ і мокрий капелюх. І замислився. Тим часом друзі дійшли до перехрестя. - Тобі куди? – запитав Антон. - Мені ліворуч, - відповів Харитон. - Ну, а мені праворуч, - сказав Антон. - Так ми ж хотіли разом іти! – Закричав Харитон. – Ми ж друзі з тобою!Але Антон ішов усе далі й далі. Жодного разу не озирнувся.                                                                (179 слів, Л.Воронкова) Ти готовий відповідати?

Приклад запитання: Хто дійові особи оповідання?

Приклад запитання: Який жанр твору?

Приклад запитання: Легенда - це...

Приклад запитання: Вставте слово, яке пропущене у назві пісні: ,,Ходить ... по городу, питається свого роду''

Приклад запитання: Байка - це ...

Приклад запитання: Сонце - це...

Приклад запитання: Як говорять про Тараса Шевченка?

Приклад запитання: Що таке байка?

Приклад запитання: У розділі "Замислюємося над сторінками книжок українського письменства" ми ознайомлювалися із такими жанрами творів

Приклад запитання: Яка компанія пливе у кораблику в вірші П. Воронько "На кораблику"

Приклад запитання: Хто автор "Казочка про поганий настрій"?

Приклад запитання: Автор казки "Дорога, що нікуди не вела"?

Приклад запитання: 1. Де відбуваються події твору?

Приклад запитання: Хто автор оповідання " Покинуте кошеня "?

Приклад запитання: 1. Де відбуваються події твору?

Приклад запитання: Хто дійові особи казки?

Приклад запитання: Хто такий Булька ?

Приклад запитання: Визначте жанр твору.

Приклад запитання: Жанр твору Богдана Гури за авторським визначенням:

Приклад запитання: Хто в лісовій школі був бешкетником, ледарем і двієчником?

Приклад запитання: Назвіть дійових осіб казки.

Приклад запитання: Горобина Горобина і ялинка стояли поряд. Зовсім близенько одна до одної. І тому вони часто перешіптувались між собою. На ялинці росли хвоїни і шишки, а на горобині – листя і грона жовтогарячих плодів.          Прийшла осінь. Дихнула прохолодою раз, другий. Пожовкли на горобині листочки, і кожний плодик став червонішим. А ялинка зовсім не змінилася. Хвоїнки зелені – зелені, а шишки як позолотилися влітку, такими й лишились. Ялинка дивилась на свою подругу і милувалася нею. Яка то вона гарна стала!        Та налетів буйний осінній вітер,загойдав горобину і почав зривати з неї листя. Посипалось воно жовтим дощем додолу. А ялинка не злякалась вітру. Настовбурчила колючі голочки, поколола вітер – він і полетів геть від неї.        Не злякались вітру і плодики – намистинки на горобині. Міцно – міцно вхопились вони за гіллячки, щільніше притулились одна до одної і зовсім почервоніли. «Для кого ж ти приготувала ці плоди? – тихо спитала горобину ялинка.  – Вони ж у тебе зовсім не смачні. Хіба що тільки червоні.» Горобина мовчала. Що скажеш? Справді її плоди гіркуваті й терпкі – терпкі. Ніхто не зважиться покуштувати.         Уночі лягли перші заморозки. Уранці, хоч і визирнуло сонце, проте не потеплішало. У небі захололи табунці хмар, і довкола зробилося тихо, як у вусі. У цю ранкову тишу ні ялинці, ні горобині не хотілося розмовляти. І вони стояли мовчазні і задумливі.           І раптом високо в небі хтось ніби зачепив срібну струну. За нею другу, третю…Ближче й ближче. І вже зовсім недалеко, злившись у ніжну мелодію, забриніло над горобиною і ялинкою дзвінко, прозоро. Наче війнув і злегка зашумів вітер. Кружляючи, підлітали якісь напрочуд гарні птахи. Це були омелюхи. Вони прилетіли до горобини, покинувши на зимовий час свій холодний край.            І горобина радо пригощала далеких чубатих гостей червоними, мов жар, плодами, вже не терпкими, а солодкими після перших морозів. «То ось для кого ти їх берегла», - промовила, погойдуючись ялинка і ласкаво торкнулась зеленими гілками своєї подруги. (Г. Демченко. 298 слів) Як змінилася горобина з приходом осені?

Приклад запитання: Тьохіванко, Тьохандрійко і Цвірінько - це...