Онлайн-тести з літературного читання 4 клас

Приклад запитання: Чому птахи-носороги отримали таку назву?

Приклад запитання: Цей текст, на твою думку, є...

Приклад запитання: Яка мета була у Маленької Мрії, коли вона ходила від будинку до будинку?

Приклад запитання: До якого жанру належить твір "Сапієнси"?

Приклад запитання: До якого жанру належить твір "Сапієнси"?

Приклад запитання: Як звали близнят?

Приклад запитання:  Для Вадима Скомаровського весна починається з …

Приклад запитання: Для Вадима Скомаровського весна починається з …

Приклад запитання: Яких птахів дуже любив Петрусь?

Приклад запитання: Байка - це...

Приклад запитання: Що приносив до школи Ігор Дмитруха?

Приклад запитання: Прочитай текст мовчкиОБІЦЯНКАТакий уже розумний отой собачка Булька! Тільки й того, що говорити не вміє. Хлоп’ята й дівчатка з усього двору люблять його, пригощають ласощами.От і сьогодні Костик схопив шматок ковбаси і вискочив на подвір’я. Булька почув, що апетитно пахне, підбіг, завертів хвостом. Мабуть, ковбаски захотів.Костик висмикнув із землі якусь бадилину, кинув собаці.— Булько, віднеси он до того гаража. Тоді матимеш ковбаску.Собака схопив бадилину і помчав. А Костик відкусив тим часом шмат ковбаси і почав жувати. Повернувся Булька і сів, нетерпляче перебираючи лапами і виляючи хвостом: «Наказ твій виконав. Давай ковбасу». Та Костик незчувся, як останній шматочок ковбаси ковтнув сам.— А ковбаски вже нема, — розгублено розвів він руками.— Гав! — коротко озвався Булька. Мовляв, нічого не знаю: пообіцяв — давай.Костик хотів було нагримати на Бульку. Але побачив німий докір в його очах і зніяковів. «Доведеться збігати додому по ковбасу», — зітхнув хлопець. Він збіг на третій поверх, заскочив на кухню і — до холодильника. Мама готувала обід.— Чого ти там нишпориш? — спитала. — Сідай. Обідати ось будемо.— Та я ковбасу шукаю Бульці.— Не вмре твій Булька.— Але ж я пообіцяв.— Та немає ковбаси: ти останню доїв.Костик вийшов на балкон, поглянув униз. Булька сидів перед під’їздом, нетерпляче повискуючи. Костикові защеміло серце, йому стало ніяково, що він обдурив Бульку. Як він міг таке вчинити? Він повернувся в кімнату, з досадою плюхнувся на канапу.Рішення знайшлося несподівано. Костик кинувся на кухню. Попросив у мами грошей на ковбасу. Але мама була невблаганна: нема чого вигадувати, обід вже на столі.— Я ж пообіцяв! — вигукнув Костик, і сльози навернулись йому на очі.На щастя, прийшов тато, почув суперечку.— Що ти пообіцяв? — спитав у Костика. Той розповів.— Справа серйозна, — роздумливо мовив тато. — Недобре вийшло у тебе, синку. Запам’ятай: перш ніж пообіцяти, добре зваж, чи зможеш виконати обіцянку. А якщо вже пообіцяв — перервись, а слова дотримай.Продуктовий магазин був у їхньому ж будинку, тільки вхід з вулиці. За кілька хвилин Булька вже ласував ковбасою. А Костик з не меншим апетитом уминав мамин борщ.Пилип Бабанський, 324 слова2. Дай відповіді на питання1) Визнач жанр прочитаного твору: 

Приклад запитання: Як звати героя вірша Сашка Дерманського?

Приклад запитання: Байка – це ...

Приклад запитання: Для Вадима Скомаровського весна починається з …

Приклад запитання: Для Вадима Скомаровського весна починається з …

Приклад запитання: Коли виникла ідея написати історію про родину кротів?

Приклад запитання: Прізвище та ім'я рослинам дають

Приклад запитання: Для Вадима Скомаровського весна починається з …

Приклад запитання: Хто автор вірша "Вийшла річка з берегів?"

Приклад запитання: Визнач, який твір за жанром «Чи роблять так друзі?»".

Приклад запитання: Що таке акровірш?

Приклад запитання: Як звали головного героя оповідання?

Приклад запитання: Хто була головною героїнею твору?

Приклад запитання: Хто автор байки "Зозуля і Півень"?

Приклад запитання: Прочитай текст.У День Святого Валентина Максим прийшов до школи з паперовим літачком. На крилі його виразними друкованими літерами було виведено: «Найкраще у світі ім'я – Улянка». Підпису, звичайно ж, не було. «Хай вона ніколи не здогадається, що це написав я , – твердо казав собі Максим. – І начебто вже не він, а хтось інший, зітхаючи, додавав: «Ех, а краще б здогадалась…».Максим сів за свою останню парту й став чекати, коли Ніна Іванівна загадає всім розв'язувати задачу. А як усі схилились над зошитами, він тихенько дістав літачка, ще раз прочитав свій напис, ще раз глянув на Улянку, зітхнув і – так тому й бути – швидко метнув літачка їй на парту. Летіти було три секунди: Улянчина парта в сусідньому ряду навскіс. Але літачок зробив якусь химерну петлю, пішов у піке і впав простісінько перед носом у Дениса. Денис одразу покинув задачу і став зацікавлено його розглядати.Максимові з тої несподіванки аж гаряче зробилося. Він опустив голову й спідлоба стежив за Денисом. Денис тим часом діловито оглянув клас, тоді дістав з пенала червону ручку, перекреслив у слові Улянка літеру «У» й замість неї написав велике кругле «О».Проте Олянка, що сиділа на другій парті, літачка з сердечком на крилі не отримала. Літачок знов виписав у повітрі чудернацький пірует і цього разу впав на парту до Віті.Вітя був хлопець тихий і сором'язливий. Він ніколи б не відважився написати дівчинці таку записку. А тут на тобі, записка сама впала з неба. Хвиля сміливості накрила Вітю з голови до п'ят. Він упевнено перекреслив у слові «Олянка» літеру «я» і надписав угорі літеру «е». «Тепер усе чистісінька правда, – сказав собі Вітя. – Оленка – найкраще у світі ім'я». І він послав літачка убік через ряд. Саме там сиділа Оленка.Червоне сердечко на білім крилі знов здійнялося в повітря. Та до першого ряду парт не долетіло. Цього разу літачок викрутасів не робив. Він плавно сів у другому ряду на Улянчиній парті.Максим, який стежив за всіма цими перельотами й безсоромним мазюканням по його напису, ледь не кинувся, щоб вихопити літачка з Улянчиних рук. Та стримався-таки. А Улянка перекинула з-за плеча свою русяву кіску, перетягнуту блакитною квітчастою зав'язкою, і стала уважно розглядати напис на крилі. Він хоч і був двічі поправлений, проте читався добре. Сердечко на крилі їй, видно, сподобалось. Бо інакше чого вона озирнулася й так тепло Максимові усміхнулась. - Як ти думаєш чи сподобалось серденько Ульяні?

Приклад запитання: Прочитай уважно текст. Макове князювання  Край села у хмарах бузку стояла собі хата. Коло хати квітник, за квітником сад-город, а далі розлоге широке поле. У квітнику красувалися маки, рожі, чорнобривці, у садочку стигли вишні, груші, запахуші яблука-антонівки, а в полі половіли пшениці. От вийшла з хати Мариночка та й замішувалась: — Ти, рожо, гарна, бо повна й висока. Ти, трояндо, рясна й духмяна. Ти, лілеє, мов біла панна. А ти, маче, гарно цвітеш: шо червоний, що великий. Тільки ж ледь розквітнеш — уже й облітаєш. Мало з тебе краси. — Дарма, — на те мак. — Я недовго цвіту, бо не тепер я князь. — А коли ж? — Побачиш! От він прехороші свої лискучі пелюстки розгубив, — лишилася мала зелена маківка. Та маківочка росла, росла і виросла, а далі достигла. — Який ти тепер, маче, — каже Мариночка. — Як у загадці: повна діжка жита цвяшком накрита! А Маринчина бабуня маківок назрізала, нарвала троянд, жоржин, чорнобривців, пахучого васильку, все разом у пучок зав'язала та й кличе Маринку: — Ходім, онучечко, мак святити, бо сьогодні Маковія! Посвятили, на покуті поклали, а мак і пишається: — Тепер я нарешті князь!А з ним жоржини, троянди, пахучий васильок — увесь квітник величається: — Ось яка нам шана! Тепер-то кожному видно: ми, квіти, коло хати найцінніші. Квітник — головна річ для людей! Слухали те, слухати яблуні та груші, а далі не втримались: — Чекайте-но! Сьогодні Маковія, а за тиждень — Спаса. А на Спаса господар з господинею покладуть у кошик наші яблука рум'яні, груші соковиті, наберуть молодого меду та й теж будуть святити. Буде й садовині шана! Буде й князюваннячко! Хіба що верба не князюватиме, бо на ній, звісно, груші не ростуть. — От таке! — зашуміла на це верба. — Та ви, груші-яблуні, лиш перші бруньки розкривали, а мак стояв несіяний. коли я князювала. Моє князюван­ня — найперше, бо найранішої весни! — І правда,— пригадала Мариночка. — Вербу святили на Вербну неділю. Ще й приказували: «Верба б'є, не я б'ю, за тиждень Великдень!» То хто ж серед вас найголовніший князь: чи мак, чи сад, чи верба? Зашуміли дерева, заторохтіли маківки, кожне себе вихваляло. А вижате поле блищало просто сонця золотавою стернею і не втручалось до розмови. Снилось собі книшем, кутею на різдвяному столі, паскою у великодньому кошику, пухким калачем на Спаса, короваєм під весільними вінками. Воно знало, що знало! Тому дрімало стиха, набирало сили, аби викохати людям княгиню-пшениченьку. (Зірка Мензатюк, 369 слів)Яка назва твору?

Приклад запитання: Де відбуваються події?

Приклад запитання:  Навіщо тато придбав Робота-косарку?

Приклад запитання: Що таке байка?