Горобине Різдво

Воскресіння 

  Покрови 

    Різдва   

 Благовіщеня

  Ярко

Ловивітер 

  Цвірінькало  

  Чуб  

Стрибун   

Тут стояли багаті нові хати, а за ними розкинулися ліс і поле.

Тут стояли бідні старі хатки, а за ними розкинулися ліс і поле.

Тут стояли бідні старі хатки, а за ними розкинулася ґрунтова дорога.

Друзі нашорошили пір’ячко, відсунулися один від одного подальше і так мовчки тремтіли від холоду.

Друзі нашорошили пір’ячко, притулилися один до одного поближче і так голосно цвірінькали від холоду.

Друзі нашорошили пір’ячко, притулилися один до одного поближче і так мовчки тремтіли від холоду.

Таке гарне, що не можна було відвести погляду, і таке сумне, що хотілося плакати.

Таке гарне, що не можна було відвести погляду, і таке веселе, що хотілося сміятися.

Таке страшне, що хотілося відвести погляд.

Така прекрасна, що засліпило очі. Вона була схожа на метелика... 

 Така страшна, що не можна було не неї дивитися. Вона була схожа на людину... Але було у цій істоті щось і від птаха - крила.

Така прекрасна, що засліпило очі. Вона була схожа на людину... Але було у цій прекрасній істоті щось і від птаха – могутні крила.

От-от для світу народиться Спаситель.

Скоро закінчиться холодна зима.

Скоро, у кожну домівку, завітає Святий Миколай.

 “Ось діточки тішаться прикрашеною ялинкою. Напевне, вже не можуть дочекатися Різдва”

Господині все пекли, варили й прибирали, щоб разом із родинами посідали до святкового столу.

«Ось господарі – натомилися за цілий день, ідуть додому зустріти Святвечір.» 

Господарі в той час думали про щедрий стіл і м’яку перину.

«Ось господині – вони печуть, варять, прибирають, готуючись до свята. Повідомлю-но їм про народження Царя. Вони напевне зрадіють!” 

Діти насправді просто чекали на подарунки.

Він був дуже голодний, бо все засипало снігом і скалками льоду.

Він дуже змерз, бо «знялася хуртовина».

Він зажурився, бо «в місті не лишилося нікого, хто зрадів би народженню Спасителя».

 не вмирати 

забрати їх «горобині крила» 

 дати їм їжу

повернути їм домівку

Ще прекрасніші, ніж колишні.

Такими, як колишні були .

Звичайні, горобині. 

Звичайний сад, у який прийшла весна.

Чарівний Сад, у якому ніколи не буває холодно.

Повернулися у своє гніздечко, бо його залишив розбишака Цвірінькало.