Прислівник (контрольне опитування)

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка.

самостійна частина мови, що вказує на предмети, ознаку предмета, кількість, але не називає їх.

самостійна незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки або предмета.

як? де? куди? звідки? чому? з якою метою?

хто?, що?, чий?, скільки?

який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

Тут погідне сонце, а десь за горами вітер.

Настала довгожданна весна.

Ліс ще дрімає в передранішній тиші.

Цьогорічна зима була теплою.

весело, впевнено, добре

вплав, напам'ять, підряд

навмисне, напоказ, по-латині

ледве встиг, досить активно, згорів дотла

удома, ліворуч, попереду

зопалу, згарячу, спросоння

 мимоволі, зозла, спересердя

довіку, щороку, колись

нащо, вжарт, умисне

поволі, зосліпу, знічев'я

Машина

Байдуже

Куток

Балкон

спосіб дії

міра і ступінь дії

причина дії

За рахунок.

По знаку.

Безупину.

По черзі.

Давно-давно.

Десь-інколи.

По-київськи.

Видимо невидимо.

по/польськи

отоді/то

по/різно

від займенників

складанням основ повнозначних слів

від іменників