Рентгенівське випромінювання

потік високоенергетичних нейтронів

потік високоенергетичних протонів,

електромагнітні промені з довжиною хвиль від 10^-3 до 10² нм

електромагнітні промені з довжиною хвиль від 10^-2 до 10 мкм;

електромагнітні промені з довжиною хвиль від 10^-3 до 10² ми.

а) 0,2 < λ < ЗО нм;

а) 0,01 < λ < 1 нм

а) 30 < λ < 100 нм,

а) 1 < λ < 30 нм;

а) 0,01 < λ < 1 нм;

40 < E < 6200 еВ

1.2< Е < 120 кеВ

12<E<40сВ

40 < Е < 1200 кеВ

1.2 <E< 120 МeВ

а) 0,01 < λ < 1 нм;

а) 30 < λ < 100 нм

а) 1 < λ < ЗО пм

1 < λ, < 30 нм

0,01 < λ < 1 нм

1,2 <Е < 120 кеВ

12 < Е < 40 еВ

40 < Е < 1200 eВ

40 < Е < 1200 кеВ:

1,2<E<120 MeB

а) 1 < λ < 30 нм

а) 0,001 < λ < 0,2 нм

а) 30 < λ < 100 нм

а) 1 < λ,< 30 нм

а) 0,01 < λ < 1пм

40 < Е < 1200 еВ

6,2 <Е < 1200 кеВ

12 < Е < 40 eВ

40 < Е < 1200 кеВ

1.2 < Е < 120 МeВ.

Е =10-100 еВ

Е =10 -100 МеВ

Е = 60-120 кеВ

Е =І-10 ГеВ

Е =150-200 кеВ

E=10-100 еВ;

E=60-120 кеВ;

E=150-200 кеВ;

E=10-100 МсВ,

E=1-10 ГeВ.

випускання електронів

створення термоелектронної емісії

випускання позитронів

випускання протопів

спрямування руху електронів

випускання електронів

створення термоелектронної емісії

для випускання позитронів

спрямування руху електронів

до анода рухаються електрони від катода; при їх гальмуванні утворюється рентгенівське випромінювання.

різкого гальмування протонів;

зміни напрямку руху електронів

зміни напрямку руху протонів

різкого гальмування позитронів

різкого гальмування електронів

U=6-12 В;

U=1-10мВ;

U=5-50 кВ

U=1-10 MB

U=220В

U=40-100 кВ.

U=110 В

U=12 В

U=110 -220В

U=50-60 MB

95 %;

5 %;

15%

60%

1%

електромагнітне випромінювання, що виникає внаслідок гальмування заряджених частинок в електричному або магнітному полях;

електромагнітне випромінювання, викликане квантовими переходами на внутрішні глибоко залеглі електронні оболонки атома;

поширення пружних деформацій у рідинах і твердих тілах;

корпускулярне випромінювання, спричинене потоком протонів

корпускулярне випромінювання, спричинене потоком нейтронів

λ₀=h²c\eU³

λ0=hc²\eU

λ0=h²c\e²U³

λ0=hc²\eU³

λ0=hc\eU

електромагнітне випромінювання, що виникає внаслідок гальмування

заряджених частинок в електричному або магнітному полях;

електромагнітне випромінювання, викликане квантовими переходами на

внутрішні глибоко залеглі електронні оболонки атома;

поширення пружних деформацій у рідинах і твердих тілах

корпускулярне випромінювання, спричинене потоком прогонів

корпускулярне випромінювання, спричинене потоком нейтронів

набагато слабше поглинається

набагато сильніше поглинається

зазнає повне внутрішнє відбивання

набагато сильніше розсіюється на електронах

поляризується внаслідок двоякого променезаломлемлення

фотоефекту

розсіяння

люмінесценції;

заломлення

повного внутрішнього відбиття

більша довжина хвилі

менша енергія кванта;

більший атомний номер речовини

менша частота випромінювання

більша енергія кванта

інтенсивного розсіяння па електронах;

поляризації при двоякому променезаломленні

повного внутрішнього відбивання на висотах від 120 до 40 км.

інтенсивного поглинання у цьому діапазоні хвиль;

дифракції та інтерференції

а) м^-2 ; b) м/кг³ ;

а) c^-1 ; b) м/кг3 ;

а) м, b) величина безрозмірна

а) м²/с; b) величина безрозмірна;.

а) a^-1; b) м²/кг;

м'яке в діапазоні 1 < λ < 10 нм

м’яке в діапазоні 20 < λ < 30 нм

жорстке в діапазоні 0.01 < λ < 0.1 нм

жорстке в діапазоні 0,1 < λ < 1 нм

ультрам’яке в діапазоні З0 < λ < 100 пм?

кісткові

м'язові;

жирові

хрящові

повітря в легенях

2d cos¢ = ηλ

d sin¢ = ηλ

2d² sin¢ = ηλ

2d sin¢ = ηλ

v=R(Z-σ)²(1\m²-1\n²)

хімічного складу зразків за їх рентгенівськими спектрами

кристалічної речовини за допомогою рентгенівського випромінювання

що грунтується на просвічуванні контрольованих виробів рентгенівським

промінням

речовини чи організму за допомогою рентгенівського випромінювання

реєстрації рухів органу за його рентгенографією

б = 1-10 мм

δ = 1-10 фм;

δ = 0,1-1 А;

δ = 1-10 мкм;

б = 0,1-1 пм

інтенсивністю спектральних ліній характеристичного спектра випромінювання

досліджуваного зразка

спектральним розміщенням ліній характеристичного спектра випромінювання

досліджуваного зразка

флуоресцентним випромінюванням зразків

допомогою електронного зонда в мікроаналізаторі

ступенем поляризації

хімічного складу зразків за їх рентгенівськими спектрами

атомної будови речовини за розподілом у просторі та інтенсивностями

розсіяного на досліджуваному об'єкті рентгенівського випромінювання

що грунтуються на поляризації жорсткого рентгенівського випромінювання

за допомогою електронного зонда в мікроаналізаторі

що ґрунтуються па реєстрації рухів органа за його рентгенограмами

ступенем поляризації

спектральним розміщенням ліній характеристичного спектра

випромінювання досліджу7ваного зразка

флуоресцентним випромінюванням зразків

допомогою електронного зонда в мікроаналізаторі

інтенсивністю спектральних ліній характеристичного спектру випромінювання

досліджуваного зразка.

аналізують хімічний склад зразків за їх рентгенівськими спектрами;

вивчають зміну періодів ґратки за допомогою оптичних лінз. виникнення

дифузійних максимумів;

просвічують контрольовані вироби

на чутливому до цього випромінювання матеріалі отримують фіксоване

зображення досліджуваного об'єкта

реєструють рухи органа за його рентгенограмою

λ≤1 фм

λ≤ 10 нм

λ ≥100нм

λ ≤ 10 нм

λ ≥ 100 мкм.

зміну періодів ґратки за допомогою оптичних лінз, виникнення дифузійних

максимумів;

дифракцію фотоелектронів на атомах адсорбента-монокристала

дифракційне розсіяння рентгенівського випромінювання зразками

розподіл інтенсивності рентгенівського випромінювання, що зазнало повне

внутрішнє відбивання від поверхні досліджуваного зразка;

“тіньове’ зображення об’єкта, що виникає внаслідок неоднакового

поглинання рентгенівського випромінювання різними ділянками об'єкта.

“тіньове” зображення об’єкта, що виникає внаслідок неоднакового

поглинання рентгенівського випромінювання різними ділянками об’єкта;

дифракцію фотоелектронів на атомах адсорбента-монокристала

дифракційне розсіяння рентгенівського випромінювання зразками

розподіл інтенсивності рентгенівською випромінювання, що зазнало повне

внутрішнє відбивання від поверхні досліджуваного зразка;

зміну періодів ґратки за допомогою оптичних лінз, виникнення дифузійних

максимумів

дифракції рентгенівського випромінювання на кристалічній гратці;

залежності лінійною коефіцієнта поглинання у peнтгенівському діапазоні від складу і щільності речовини

залежності лінійного коефіцієнта поглинання у рентгенівському діапазоні від довжини хвилі

повному внутрішньому відбиванні рентгенівського випромінювання від

кристала

поляризації жорсткого рентгенівського випромінювання

v=R(Ζ -σ)²(1\m²-1\n²)

v= 3\4R(Ζ -1)²

v= 3\4R(Ζ -1)

v= 3\4R(Ζ -1)³

v= 3\4R√Ζ -1

v=R(Ζ -σ)²(1\m²-1\n²)

v=R(Ζ -σ)²(1\m³-1\n³)

v=R(Ζ -σ)(1\m²+1\n²)

v=R(Ζ -σ)²(1\m²+1\n²)

v=R(Ζ -σ)(1\m²-1\n²)

E_Ka=3\4 E1√Z-1

E_Ka=3\4 E1(Z-1)²

E_Ka=3\4 E1(Z-1)

E_Ka=3\4 E1(Z-1)²(1\m²-1\n²)

E_Ka=3\4 E1(Z+1)

J =J²₀ exp(-μ_m рx )

J =J₀ exp(-μ_m рx )

J =J₀ exp(μ_m рx )

J =J₀ cos(-μ_mрx )

J =J₀ sin (μ_mрx )

μ_m=kλ²Z³

μ_m=kλZ

μ_m=kλ⁴Z

μ_m=kλ³Z²

μ_m=kλ³Z³

μ_m=ln2/d_1/2

μ_m=d_1/2ln2

μ_m=d_1/2ln3

μ_m=ln3/d_1/2

μ_m=2d_1/2

μ_m-μ/2p

μ=2μ_m/p

μ_m=μ/p²

μ_m=0,1μ/p²

μ_m-μ/p