Урок образотворчого мистецтва "Зірвана квітка вже не квітка"

Тема. Зірвана квітка – вже не квітка

Мета. Навчити учнів виготовляти квіти , використовуючи різні матеріали; навчити конструювати об'ємні квіти з капронових квадратиків.

           Розвивати увагу, фантазію, творчі здібності, естетичний смак, дрібну моторику пальців рук.

           Виховувати акуратність, терпіння, любов до природи, живопису.

Обладнання: зразки виробів; репродукції картин відомих художників, ножиці, кольоровий папір, фарбований капрон, металевий дріт, кольорова стрічка, гофрований папір.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Підготовка робочих місць

( перед початком уроку )

ІІ. Організаційний момент

• Хай наш урок весело пройде,

Кожен з вас своє щось віднайде.

Тож працюйте всі старанно,

Щоб урок пройшов не марно.

Вправа «Мої очікування»

• Я очікую від уроку …

ІІІ. Повідомлення теми уроку (Додаток 1)

• Сьогодні я хочу почати урок зі слів відомої української художниці Катерини Білокур, послухайте ці слова і ви зрозумієте, якою є тема нашого уроку.

« Ой, які ж ви гарні, квіточки мої, діточки, красунечки ви мої. Я на вас ніколи не надивлюся, я вами не налюбуюся – і поїдала їх очима, і тулилася до них вустами. Сама ніколи не зривала квітів, якщо бачила, що хтось зривав – не дозволяла цього робити – гріх! Не приймала дарованих квітів. Крім м’яти, чебрецю, любистку для запаху на домівці – ніяких квітів не зривала. Малювала, сидячи біля стеблини з квіткою, з натури. Зірвана квітка – вже не квітка.»

• То якою ж є тема нашого уроку?
• Тема уроку: «Зірвана квітка – вже не квітка». Саме ці слова Катерини Білокур будуть і девізом нашого уроку, і хай стануть девізом вашого життя. Ставтеся до природи так, як ставилася народна художниця.

ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Вступна бесіда.

Уявіть, якби на Землі не було квітів. Наскільки похмурим і суворим було б тоді все живе на Землі. На Землі величезна кількість квітів. Вони мають особливу форму, колір, аромат. Квіти супроводжують людину все життя: свята, дні народження. Звичайно, усіх хочеться привітати квітами – це вже традиція, але зірвана квітка – подарунок, що швидко згасне. То що ж тоді робити?

2. «Продовж речення»

• Щоб не рвати квіти можна подарувати …

3. Розгляд репродукцій картин Катерини Білокур

(Додаток 2)

V. Розгляд зразка виробу

VІ. Технологія виготовлення виробу

1. Емоційне налаштування

Закрийте очі і на хвилину уявіть, що ви опинились на квітучій галявині, де цвітуть різноманітні кольорові квіти, світить сонечко, співають птахи, літають барвисті метелики. Які квіти ви бачите на галявині? А тепер скажіть, чи ви б хотіли нарвати величезний букет квітів додому?

2. Планування дій

Виготовляємо квіти з панчішного капрону. З м'якого тонкого дроту робимо форму пелюсток квітки. З капрону вирізуємо кусочки прямокутної форми і натягуємо їх на форму так, щоб дріт був всередині, а тканина — з двох боків пелюстки. Квітка буде складатися з 4 пелюсток. Зробивши пелюстки, з’єднуємо їх і з гофрованого паперу зробимо листочки.

А в кінці створимо букет квітів, що буде милувати очі не день, не тиждень, і не місяць. І жодна квітка не постраждає.

VII. Правила техніки безпеки

VIІI. Самостійна робота учнів.

ІX. Оцінювання виробів.

XI. Підсумок уроку.

1. «Очікувані результати»

• Чи отримали ви від уроку чого бажали?
• Що з уроку вам найбільше запам’яталось?

2. Слово вчителя

Любіть, шануйте і оберігайте природу, бо якщо не ми, то хто захистить наш дім, нашу Землю? Якщо хтось скаже, а хіба зірвана мною квітка чи зрубане дерево нашкодять природі – на нашій планеті їх безліч? А тепер подумайте, що таких людей на планеті 6 мільярдів і кожен нарве букет квітів, кожен викине сміття, кожен зломає деревце, чи багато природи буде знищено? А якщо всі ці люди посадять хоча б по 10 дере, або замість зірваних квітів протягом року даруватимуть лише вазони. Скільки в такому разі буде врятовано природи? Починати змінювати світ потрібно з себе, якщо ви зміните свою поведінки – це вже вплине на світ і на природу.

Я дякую вам за урок.

   XII. Прибирання робочих місць.

« Ой, які ж ви гарні, квіточки мої, діточки, красунечки ви мої. Я на вас ніколи не надивлюся, я вами не налюбуюся – і поїдала їх очима, і тулилася до них вустами. Сама ніколи не зривала квітів, якщо бачила, що хтось зривав – не дозволяла цього робити – гріх! Не приймала дарованих квітів. Крім м’яти, чебрецю, любистку для запаху на домівці – ніяких квітів не зривала. Малювала, сидячи біля стеблини з квіткою, з натури. Зірвана квітка – вже не квітка.»

                                                                    Катерина Білокур