Позакласний захід "Вплив війни на довкілля в Україні"

Про матеріал

Даний матеріал є розробкою позааудиторного заходу з біології та екології. Форма проведення - усний журнал.

Перегляд файлу

«ВПЛИВ ВІЙНИ НА ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ»

Мета: привернути увагу до екологічних проблем, пов’язаних з активними бойовими діями

Форма проведення: усний журнал

Вступне слово викладача

Ведучий 1

Довкілля часто називають мовчазною жертвою війни. Спалені промислові об’єкти, ліси, забруднені мінами і снарядами ґрунти, затоплені вугільні шахти, підірвані споруди, загиблі тварини й знищені рослини – справа рук і зброї російських окупантів, які ведуть бойові дії на території нашої країни.

Ведучий 2

РФ знищує українську природу нещадно, свідомо, не вагаючись. І порушує право на безпечне для життя та здоров'я довкілля не лише громадян України, а й всього людства. Це виклик, відповідати на який має не лише наша держава, а й увесь цивілізований світ.

Ведучий 1

Більше 10 років безперервного знищення наших природних багатств, масштаби якого збільшились після 24 лютого 2022 року. Наслідки російської збройної агресії для екологічної безпеки України вже зараз можна назвати катастрофічними.

Ведучий 2

Завдані окупантами збитки довкіллю Міністерство довкілля та природних ресурсів України наразі оцінює в понад 2000 млрд гривень. Такі дані станом на 11 жовтня 2023 року. З них збитки від забруднення повітря – більше 1200 млрд гривень, ґрунтів і землі – більше 980 млрд гривень, води – понад 65 млрд гривень. За два роки війни Держекоінспекція зареєструвала понад 3500 звернень щодо російських злочинів проти довкілля. І це далеко не остаточні цифри.

Ведучий 1

Суха статистика приховує набагато більше. За цифрами – реальна катастрофа як для нашої природи, так і для нас самих. Коли ми говоримо про російські екологічні злочини під час війни, то йдеться й про порушення основоположних прав людини – на життя та здоров’я.

Ведучий 2

Сьогодні, у нашому усному журналі, ми поговоримо детальніше про вплив війни на довкілля в Україні. Сторінка перша «Токсичне повітря»

СТУДЕНТ 1 Говорити про руйнівний вплив війни на довкілля, окремо розділяючи повітря, воду та землю, досить складно, адже в природі все взаємопов'язано. Так, забруднення повітря — це водночас забруднення вод і ґрунтів. Масовані артилерійські та ракетні обстріли російськими окупантами нафтобаз, нафтопереробних заводів, інших промислових об’єктів призводять до викидів токсичних речовин у повітря.

За підрахунками екологів, під час горіння нафти (пожежі на нафтобазі з кількома резервуарами) в атмосферне повітря викидається приблизно стільки ж забруднювальних речовин, скільки виробляє весь транспорт Києва за місяць.

Значне забруднення повітря може мати сильний негативний вплив на здоров'я у довготривалій перспективі.

Російські війська десятки разів влучали у нафтобази і заправки. Пожежі зі стовпами чорного токсичного диму не завжди вдається загасити швидко.

Влучання снарядів у хімічні підприємства, як-от у Рубіжному на Луганщині або в Сумах, призводили до витоків азоту і аміаку.

Азот підіймається вгору і люди можуть отримати опіки легень, втратити зір, а при великій концентрації - померти. Так само вгору підіймається удвічі легший за повітря аміак, що може проникати у вікна верхніх поверхів.

Забруднюють атмосферне повітря й хімічні речовини, які вивільняються під час вибуху бомб і ракет. Їхні уламки, потрапляючи в землю, отруюють її й ґрунтові води.

СТУДЕНТ 2 Стан повітря погіршується через бойові дії у прямий та непрямий способи. Прямий вплив бойових дій – це детонування снарядів, використання артилерійської зброї та авіабомб. За даними ДСНСтільки протягом перших трьох місяців війни на території України знешкоджено понад 120 тисяч вибухонебезпечних предметів, зокрема 1 978 авіаційних бомб. Водночас російська армія випустила по Україні 2 275 ракет. І це тільки за три місяці війни! А повномасштабне вторгнення триває уже 25 місяців! У деяких випадках ці ракети влучали в українські склади боєприпасів, які теж детонували. Від таких вибухів в атмосферне повітря викидаються свинець, сажа, вуглець й інші шкідливі речовини. А залишки снарядів містять сірку, мідь і залізо. При потраплянні у ґрунт вони забруднюють воду, а згодом отруюють людей і тварин.

Непрямий вплив бойових дій – це пожежі в екосистемах, вибухи нафтобаз, атаки на промислові об’єкти та склади небезпечних відходів, як-от пінополіуретан, мінеральні добрива, лакофарбові вироби, аміачна селітра тощо. Нафтобази були й залишаються однією з головних цілей російських ракет. Від пожеж на нафтобазах в атмосферне повітря викидаються важкі метали, діоксид сірки, сажа, окиси азоту тощо. Такі викиди шкодять здоров’ю людей, а забрудники, які потрапляють у ґрунт, з часом погіршують якість підземних та поверхневих вод. А обсяг викидів від загоряння лісів, нафтобаз та інших об’єктів становить 182 мільйони тонн шкідливих речовин.

За даними Міністерства довкілля України, обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря за місяць війни дорівнює обсягу викидів одного металургійного підприємства за цілий рік роботи.

Злочини проти довкілля є частиною воєнних злочинів. Згідно з Женевською конвенцією «заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної та серйозної шкоди природному середовищу».

Реальну та повну оцінку завданої шкоди вдасться зробити лише після завершення активних бойових дій. Втім навіть після фінансового відшкодування мешканці України відчуватимуть наслідки від забруднення повітря ще багато років.

Ведучий 1

Атмосфера – це глобальна система, яка циркулює і самооновлюється. Тому, ми віримо в те, що в довготривалій перспективі – природа відновить якість атмосферного повітря. Нам же необхідно в цьому їй допомогти, зокрема дотримуватися норм екологічного законодавства та працювати над ліквідацією наслідків війни, зменшувати повсякденний негативний вплив на довкілля.

Ведучий 2

Друга сторінка нашого журналу «Літературна». Запрошуємо студентку зачитати поезію «Весна не знає, що іде війна»

Весна не знає, що іде війна,
Вона летить, квітує і співає.
Вона красива, трепетна, ясна,
І все навколо радісно буяє.

Ось на окопах квіти зацвіли,
Каштан свічками раптом загорівся.
І пташечки мовчати не змогли,
Хоч і снаряд десь поруч причаївся.

А там, де ще недавно йшли бої,
Цвітуть тюльпани і волошки сині.
Як стихне бій — співають солов’ї,
Й кує зозуля в дуба на вершині.

Весна летить чарівна, запашна,
Тривожить серце, душу зігріває.
Весна не знає, що іде війна,
Вона квітує, ластиться, співає…

Та почали кривавити поля,
Так рясно-рясно маками повсюди…
Війну відчула на собі земля,
І на собі війну відчули люди…

І плаче мати в чорному вбранні,
І плачуть діти, бо убили тата.
І червоніють маки навесні,
Як кров людська… Чого ж їх так багато?

Небес синіє світла глибина,
Гніздо лелек на груші коло хати…
Весна не знає, що іде війна,
Вона квітує радісно й крилато

Ведучий 2

Третя сторінка нашого усного журналу має назву: «Вода - зброя в руках окупантів»

СТУДЕНТ 3 Внаслідок нападу росії, на жаль, можемо констатувати факт екологічної катастрофи на території України. Окрім замінованих ґрунтів, спалених лісів та забрудненого повітря, отруюються й водні ресурси. Вода – цінний ресурс для людини й довкілля. Вона дає життя й все поєднує в одну велику систему. Саме через це війна має такий нищівний вплив на водні ресурси. Наслідки цього можуть бути значно серйозніші, ніж ми собі це уявляємо. Перелік захворювань, які виникають через вживання забрудненої води — величезний – це 80% усіх інфекційних захворювань. Прикладами є пошкодження емалі зубів через надлишок фтору, надмірна кількість заліза в організмі, що може призвести до порушення формування кісткової тканини, загроза розповсюдження гепатиту, через бактерії чи кишкову паличку та інші інфекційні захворювання. Воєнні дії суттєво впливають на якість водних ресурсів України, до них потрапляє велика кількість забруднюючих речовин через підриви нафтосховищ, складів паливно-мастильних матеріалів, а також через руйнування агресором очисних споруд, дамб, виведення з ладу обслуговуючих організацій, які займалися водопостачанням та очищенням стічних вод. Всі вони без очистки тепер потрапляють у водойми, особливо там, де відбулись активні бойові дії.

Більш пролонгована і складна небезпека — забруднення артезіанських вод, які раніше були законсервованими і вважалися стратегічним запасом держави. Зараз, внаслідок бойових дій та руйнацій, свердловини артезіанських вод забруднюються. Достатньо одного потрапляння забрудника, який розповсюджується на весь горизонт і робить воду непридатною для вживання. Бо підземний водообмін відбувається протягом сотень років, а поверхневий — протягом місяців.

Також є інформація про пошкоджені резервуари з відходами хімічного виробництва на Азовсталі, які тепер потенційно можуть потрапити до вод Азовського моря. Це може поставити під загрозу існування окремих видів морської біокультури повністю. Але чи зникне Азовське море як жива біосистема — говорити важко, бо ні українські, ні міжнародні екологи поки не мають туди доступу для здійснення хоча б поверхневого моніторингу.

Забруднення водних ресурсів відбувається не тільки там, де ідуть бойові дії, а також у західних регіонах України, внаслідок потрапляння снарядів. Наприклад, у Тернопільській області був розлив у сховищі мінеральних добрив, що призвело до масової загибелі риби. А ще - це забруднення внаслідок руйнування мостів, потрапляння військової техніки в річки, снарядів, забруднюючих речовин. І їхнє розкладання займе багато часу. І звичайно, небезпека через міни. Морське узбережжя зараз заміновано і не може виконувати функцію забезпечення рекреації людей.

Якщо говорити про Схід України, то одна зі специфічних проблем там - затоплення підземних шахт. Відкачку шахтних вод, навіть на тих шахтах, що були закриті, потрібно забезпечити. Адже підйом вод там, де знаходяться також солі, важкі метали, призводить до забрудння наземних і підземних джерел води. Наступний етап у цьому ланцюжку - поширення інфекційних хвороб.

СТУДЕНТ 4. Навмисний підрив російськими військовими греблі Каховської ГЕС у ніч проти 6 червня 2023 року став найбільшою техногенною катастрофою за останнє десятиліття.

Це призвело до загибелі людей, затоплення десятків населених пунктів, десятків тисяч гектарів територій, зокрема, заповідних, знищення унікального біорізноманіття, забруднення Дніпра й Чорного моря, втрати системи зрошення, та саме водосховище перетворилося на пустелю. Цей теракт призвів до жахливих наслідків для десятків тисяч людей, інфраструктури та довкілля.

Офіс Генерального прокурора відкрив кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 441 Кримінально Кодексу України за фактом екоциду, до якого призвів підрив дамби Каховської ГЕС.

Такі дії окупантів мають одержати кваліфікацію екоциду на міжнародному рівні!

Загалом вплив на водні екосистеми є руйнівним з перших днів війни. Воєнні операції на території Чорного та Азовського морів, цілеспрямовані обстріли водогонів, водонасосних станцій, водоочисних споруд та каналів. Саме пошкодження та руйнація цих об’єктів позбавляє людей доступу до питної води. Це ще один фактор порушення прав людини. Генеральна асамблея ООН визнає доступ до води одним із базових прав людини, а порушення таких прав, підрив об’єктів водопостачання, дамб, мінування берегів водосховищ, обстріли водогонів можуть трактуватися як водний тероризм.

Ведучий 1

Четверта сторінка нашого усного журналу має назву «Земля, поранена війною»

СТУДЕНТ 5 Негативного впливу через бойові дії зазнає й ґрунтова екосистема. Пошкодження ґрунту внаслідок військових дій можуть бути механічними, фізичними та хімічними. Кожен з цих впливів по-своєму є критичним та викликає руйнування структури та функцій землі.

Механічний вплив. Деформація ґрунтового покриву, що призводить до порушення структури ґрунтів під час пересування військової техніки, руху військ, будівництва захисних споруд, місць бомботурбації (прим. ред. — порушення землі внаслідок утворення кратерів від бомбардування), розмінування територій. Наслідком цього впливу є ущільнення, заболочування, засмічення території продуктами бойової діяльності.

Повномасштабна війна перетворила нашу державу на одну з найбільш замінованих країн світу. 174 тис. кв. км – майже третина території України – небезпечні для життя. Якщо провести аналогію з іншими країнами, це половина площі Німеччини або чотири Естонії. Заміновані землі стають невидимою смертельною пасткою для цивільних осіб, зокрема дітей.

Варто зазначити, що розмінування територій має також негативний вплив — зазвичай руйнується гумусовий горизонт, втрачаються фізико-хімічні властивості ґрунту та відбуваються зміни гранулометричного та агрегатного стану. Зі свого боку це впливає на родючість та водоутримувальну здатність ґрунту. Детонація забруднює ґрунт металевими фрагментами та залишками вибухової речовини. Операції з очищення від наземних мін складні і дорогі, тому наслідки можуть трактуватися як абсолютна втрата ґрунтових ресурсів

Хімічний вплив – це зміна природних фізико-хімічних параметрів ґрунтового покриву, зростання концентрації токсико-хімічних речовин, утворення різноманітних локальних ландшафтно-геохімічних аномалій, забруднення пальним транспортних засобів, мастильними матеріалами, залишками вибухових речовин, важкими металами та їх сполуками, радіоактивними речовинами. Відтак ці землі не можна використовувати в довгостроковій перспективі.

Фізичний вплив. Передбачає зміну фізичних параметрів ґрунту внаслідок застосування зброї та військової техніки. Мається на увазі вібраційний, радіоактивний та тепловий вплив, наслідками чого є втрата здатності ґрунтів до відновлення, втрата гумусу і зниження природної родючості.

Варто додати, що кожен з вищезазначених впливів призводить, до знищення рослинності, порушення ґрунтового покриву, дефіциту природного зволоження та опустелювання. Унаслідок цього також різко скорочується рівень біоти.

Ведучий 2

Та українці нездоланні і, незважаючи на всі перешкоди, страхи і терор, завжди мають віру в перемогу. П’ята сторінка – музична.

«Хай буде весна» виконує студент

Ведучий 1

Шоста сторінка нашого журналу «Радіаційна загроза через російський тероризм»

СТУДЕНТ 6 У перший же день повномасштабного вторгнення окупанти захопили Чорнобильську АЕС, зона відчуження понад місяць була в окупації. Експерти називали ситуацію дуже небезпечною.

А на початку березня 2022 року російські військові свідомо обстріляли найбільшу працюючу в Європі атомну станцію – Запорізьку. Територія ЗАЕС досі перебуває під контролем загарбників. Вони не лише порушують режим експлуатації станції, а й використовують її сховища для зберігання техніки та розташування живої сили, підривають боєприпаси.

Такі дії РФ створюють радіаційну небезпеку. І це – не локальна проблема. Як у випадку з ЧАЕС, так і в разі пошкодження ЗАЕС, негативні наслідки матиме не лише Україна. Зона радіаційного забруднення може поширитися на країни Східної Європи та північної частини Близького Сходу. Наслідки ймовірної аварії в центрі Європи відчує не одне покоління людства.

Ядерний тероризм Росії загрожує всьому світу. Міжнародній спільноті варто вжити більш дієвих кроків, аби зупинити це! Адже навряд чи агресор дослухається до вимоги майже 70 країн світу, які підтримали резолюцію МАГАТЕ щодо повернення ЗАЕС під повний контроль України.

Унаслідок ворожого обстрілу є пошкодження в будівлях поблизу Хмельницької АЕС

Ведучий 2

Сторінка сьома «Біорізноманіття під прицілом»

СТУДЕНТ 7. Географія і клімат України наділили її приголомшливим багатством флори і фауни. На її територію припадає 35% біорізноманіття Європи. Це - 70 000 видів рослин і тварин, багато з яких є рідкісними або ендемічними, тобто притаманними лише цій території.

"Війна зачепила близько третини всього природно-заповідного фонду України". На сьогодні декілька десятків природних і біосферних заповідників, національних і регіональних природних парків зазнають суттєвої шкоди внаслідок російської агресії.

Під загрозою знищення перебувають близько 200 територій земель Смарагдової мережі. Це природоохоронні території, визначені Бернською конвенцією. Її мета - збереження рідкісних видів та оселищ.

Смарагдова мережа захищає бурого ведмедя, чорного лелеку, рись, орлана-білохвоста та сотні інших видів тварин і рослин.

Насамперед екологів непокоїть руйнування Рамсарських об’єктів на узбережжі Азовського й Чорного морів та в нижній течії Дунаю і Дніпра. Це водно-болотні угіддя, визнані територіями міжнародного значення, наприклад, Дунайський біосферний заповідник.

В окупації з перших днів війни опинився заповідник "Асканія-Нова" на Херсонщині. За словами керівництва, тварини не постраждали від воєнних дій. Але закуповувати корм та підтримувати парк адміністрації доводиться за власні кошти.

Порушений ґрунт та спалені ліси дуже швидко заростають чужорідними інвазійними видами.

Рідкісним видам тварин загрожує не так загибель деяких особин, як руйнування або зміна їхніх ареалів та міграційних коридорів, пояснюють дослідники.

Воєнні дії відбуваються у найбільш чутливий період року, коли тварини шукають собі пари, їжу та приводять дитинчат. Шум чи світло у темну пору доби, насамперед у сезон тиші, а також стрес, можуть порушувати життєві цикли птахів і ссавців.

СТУДЕНТ 8

На півночі та північному сході країни, на Поліссі, у природній зоні змішаних лісів пролягають важливі екокоридори великих ссавців - ведмедя, рисі та вовка. Екокоридори - це фактично шляхи життя. Бойові дії могли частково або повністю порушити їх, а тварини могли "відступити" налякані запахами та звуками війни. Тепер їм треба призвичаюватися до нових умов.

Коні Пржевальського чи лосі у Чорнобильській зоні можуть постраждати через неконтрольоване браконьєрство. Відстріл або знищення ділянок степу може очікувати коней і на теренах окупованої "Асканії-Нова".

Через війну зменшилися випадки браконьєрства, але "затишшя" є тимчасовим - якщо продовольча криза поглибиться, на окупованих територіях почнуть із подвійною силою добувати дичину та рибу.

Україна лежить на перетині важливих міграційних шляхів птахів у західно-палеарктичному та афро-євроазійському регіонах, від яких залежать понад 400 видів птахів.

У березні та квітні сотні тисяч водоплавних птахів мігрують вздовж морської берегової лінії на півдні та вздовж лісів на півночі країни. У цих регіонах були або продовжуються активні бойові дії.

Під загрозою 30 тисяч пар білих лелек та близько 500 пар рідкісних чорних лелек, які прилітають у цей час в Україну для гніздування.

Війна грубо втрутилася в екосистему Чорного моря. Російські військові замінували частину його акваторії, стріляють потужними снарядами з надводних і підводних човнів.

Нещодавно на березі національного природного парку "Тузлівські лимани" на Одещині знайшли мертвих дельфінів, які могли загинути через те, що втратили орієнтацію за ехо-сигналами. Російські військові використовують гідролокатори на високому рівні децибелів, а це шкодить слуху дельфінів і зараз неможливо оцінити, скільки мертвих тварин може бути у морі.

Ведучий 1 Сторінка восьма нашого журналу «Літературна», адже багато людей силою слова намагаються описати весь той біль і відчай, страх і сум, але, попри те, віру в перемогу і надію на краще. Запрошуємо студентку із поезією «А ти сій квіти…»

А ти сій квіти...
Навіть якщо завтра — кінець світу.
Загоюй рани людям і землі,
Роби, що дав Господь можливість вміти.
Пильнуй ланів, щоб були з хлібом на столі.
Ділись, чим Бог послав, і витри сльози.
Поплачем після Перемоги всі разом,
Коли від крові вмиють землю теплі грози
І мирна тиша увійде у кожен сон...
А ти сій квіти...
Навіть якщо завтра — кінець світу.
Сади садок. Хай виростає до зірок.
Служи землі. Цінуй, люби, лелій.
Вона віддячить дітям
І всім, хто хоче й вміє вільно жити.
Сій квіти жовті, сині — різні,
Щоби вони встелили всі шляхи,
Якими повертатимуться грізні,
Найкращі в світі наші вояки
Додому, до родини і до щастя,
Яке вимолюємо в Бога зараз всі.
Сій хліб і квіти — всупереч напастям.
Багато сій...

Ведучий 2

Сторінка дев’ята «Слово експерта»

Ведучий 1

Методи, які Росія застосовує під час війни проти нашої держави, свідчать про те, що агресор прагне не лише знищити нашу державу та народ, а й зробити територію України непридатною для життя. Російські військові вдаються до тактики «випаленої землі» та свідомо скоюють злочини проти довкілля, фактично використовують природу як зброю.

Ведучий 2

Наразі міжнародними злочинами визнано геноцид, злочини проти людства, агресію й воєнні злочини. Проте Україна хоче додати в цей список ще й екоцид – масове знищення рослинного чи тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення дій, які можуть спричинити екологічну катастрофу.

Ведучий 1

Сподіватися, що війна залишається в кордонах України, є самообманом. Російська екоцидна політика матиме безпосередні негативні наслідки для мільйонів людей і за межами нашої держави.

Ведучий 2

Агресор зухвало нехтує положеннями міжнародного гуманітарного права щодо захисту цивільного населення, цивільної інфраструктури та природних ресурсів під час збройного конфлікту. Дії РФ є воєнним злочином і можуть кваліфікуватися як злочин проти людства.

Ведучий 1

За даним посиланням можна пройти курс «Оцінка шкоди довкіллю від російської агресії» на платформі Прометеус. Рекомендуємо всім ознайомитися із думками екологів, біологів та економістів.

$C:\Users\User\Downloads\Оцінка шкоди природі України.png$