бібліотечний урок на тему " Червона книга України"

Про матеріал
1. Сценарій бібліотечного уроку. 2. Відеофільм "Картини природи України". 3. Фото рослин з Червоної книги. 4. Аудіозапис пісня "Мій рідний край".
Перегляд файлу

Юлія Анатоліївна Тютюнник

Бібліотекар Моринського навчально-виховного комплексу

«Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа                                   І-ІІІ ступенів» ім. Т.Г.Шевченка                                                             Звенигородської районної ради Черкаської області

 

Зникаючі рослини.

Сторінками Червоної книги України.                           

( бібліотечний урок для учнів початкових класів)

В Україні готують до публікації оновлене видання своєї Червоної книги - вже четверте

 

Мета: допомогти дитині полюбити природу і науку про неї, усвідомити, що зелене диво Землі – рослини – у небезпеці і, якщо їх не охороняти, багато які з них можуть зникнути назавжди.

Обладнання: Червона книга України, комп’ютер з телевізором, магнітофон.

(Звучить пісня „ Мій рідний край ”)

Бібліотекар:

«Все на землі, все треба берегти:

І птаха, й звіра, і оту травинку.

Не чванься ти, що цар природи ти,

Бо, врешті, ти – лише її частинка»

   Природа! З дитячих років ми звикаємо до її чарівної краси, любимо бувати в лісі, полі, дивимось на квіти, дерева, радіємо спілкуванню з природою, милуємося її красою. Людина – це часточка природи. І саме природі ми зобов’язані своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю.

    Ми постійно чуємо, що «природу слід охороняти». Про це говорять вченні, педагоги, журналісти, політики… Ми звикли до цього заклику і навіть не замислюємося над його значенням. Вважають, що охорона природи – справа лише дорослих. Збереження рідкісних та зникаючих видів потребує участі кожного із нас. По-перше, всі вони є невід’ємною часткою навколишнього середовища, і зберігаючи їх, ми зберігаємо довкілля. По-друге, ми не створювали ці види, тому не маємо права нищити їх. Всі живі організми мають рівні із нами права на життя.

  Багато рослин стають рідкісними через те, що люди рвуть їх, зовсім не шкодуючи. Зриваючи найгарніші квіти, ми позбавляємо їх майбутніх плодів. А часто квіти вириваються з цибулинками чи з корінчиками. Тоді на тому місці вже не виросте квіточка. Через людську байдужість, недбалість, жорстокість зникають багато видів рослин.

  Діти, ви звичайно чули про Червону книгу України і напевне можете пояснити, чому її так називають.  Червоний колір означає небезпеку. Попереджає червоне світло світлофора – Стій, будь обережним!  Зупиніться, припиніть нищити природу, бо буде лихо! – застерігає Червона книга. Ця книга щороку стає дедалі товщою. Деяких рослин можна побачити тільки на малюнках. Але на жаль розуміють це не всі. Учені створили Червону книгу для того, щоб урятувати природу – рослини і тварини. Червона книга України складається з двох томів, у першому  – відомості про рослини, а в другому – відомості про тварини. Рівень загрози для кожного з них різний. тому їх «зарахували» до різних «класів» - категорій, ще й різними кольорами позначають.

Червоним кольором – зникаючі види, бо їм загрожує найбільша небезпека;

Оранжевим кольором – вразливі види;

Жовтим кольором – рідкісні види.

   Книжка, яку ми тримаємо  у руках, допоможе вам скласти уявлення про неповторні види рослин і тварин, які можуть зникнути назавжди.

 

Невже в майбутньому на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти,

Конвалії й фіалки ніжні

І вісник березня – підсніжник?!

Ні! Ні! Бо в Червону книгу вченні занесли

Світ неповторний і чудесний,

Що поступово вимирає

Й давно рятунку в нас благає!

Червона книга Полісся презентация, доклад

 

 Починаємо з вами нашу подорож.

Подорож перша.         ІДЕМО ДО ЛІСУ.

Ліс – прекрасний прояв сили природи і самий яскравий                              приклад її досконалості.

(Костянтин Паустовський)

 

   Ведучий 1: Ліси – це зелена скарбниця здоров’я, вони оздоровлюють довкілля. Зеленими легенями Землі називають ліси. Адже вони збагачують повітря киснем, таким необхідним для життя! Очищують повітря від пилу та бруду, зменшують швидкість шалених вітрів. Від наявності лісів залежать рівень води в річках та рясний урожай на полях.

  Ліси дарують нам красу і затишок. Вони дають велику користь. З лісу люди повертаються не з порожніми руками, а з ягодами, грибами, горіхами, цілющими травами. Без лісу не було б у нас природного будівельного матеріалу, палива, меблів, паперу, книжок, музичних інструментів.

   Колись ліси росли в усіх природних зонах України. Проте нині їх залишається дедалі менше. Біднішають наші ліси. Зменшується в них різноманіття рослин, зникають тварини, бо ніде їм заховатися, важко добувати корм.

   Щоб зберегти красу лісів, запам’ятай, які рослини потребують особливої охорони.

/Учні по черзі виходять на центр класу. На екрані з’являється фото рослини і вони по черзі розповідають про них, які занесені до Червоної книги України./

1-й учень : Підсніжник білосніжний.

2-й учень: Сон-трава велика.

3-й учень: Зозулині черевички.

4-й учень: Вовчі ягоди.

 

Подорож друга.     У СТЕПАХ.

В степу блукаю я,

І вільно серце б'ється,

Душа ж оновлена моя

І плаче і сміється.

Знайомі все краї

І рідні все картини.

За вас, степи-поля мої,

Рідніш нема країни!

(Микола  Чернявський)

 

    Ведучий 2: Степова зона – багатющий край, розкинулись степи на всьому півдні України.

    Славиться степ безмежними просторами і безцінними грунтами. Зростають тут трав’янисті посухостійкі рослини. Адже у степах світла і тепла вдосталь влітку, а от вологи не вистачає. Тому й пристосувались степові рослини до економного використання води впродовж року. 

   У наш час степова зона – це переважно лани пшениці, соняшнику, кукурудзи, а також баштани, виноградники, городи й розкішні сади. А місць для диких степових рослин залишається все менше і менше…

   Навесні, коли вологи більше, буйно квітують тюльпани, крокуси, горицвіти, півонії, півники.   Улітку через нестачу вологи панують у степах лише сріблясто-сиза ковила, фіолетово-синя шавлія і духмяний євшан. Наприкінці літа трави частково вигорають від спеки й набувають жовтуватих відтінків.  Восени степ стає бурим: котяться ним, підстрибуючи, дивовижні кульки перекотиполя, поки не настане час зимового спокою.

/Учні по черзі виходять на центр класу. На екрані з’являється фото рослин і вони по черзі розповідають про них, які занесені до Червоної книги України./

1-й учень : Півонія тонколиста.

2-й учень: Ковила.

3-й учень: Шафрани, крокуси.

4-й учень: Півники, іриси.

5-й учень: Тюльпани.

 

Подорож третя.    ПОМАНДРУЄМО У ВИСОКІ ГОРИ.

Отак-от просто закохатися у гори,
А потім все життя любити їх
Смереки із ялицями в покорі
А на віддалених вершинах тане сніг.

(Марина Кузьменко)

Цитати афоризми вислови про гори

  Ведучий 1:  Загадковий, величний і казково прекрасний світ – гори. Наближаючись до них з рівнини ми спочатку бачимо невисокі, а потім усе вищі й вищі горби. Далі на обрії з’являються сині застиглі кам’яні велетні. Вершини гір видаються недосяжно далекими..

    Від підніжжя гори й до її вершини краєвиди поступово змінюються, бо чим вище вгору то стає холодніше. Залежно від температури й вологості повітря змінюються грунти, тваринний і рослинний світ.

   Рослинність на гірських схилах розташовується кількома поясами. У передгір’ях переважають широколисті ліси, в них ростуть дуб, бук, граб, ясен, в’яз, ліщина, калина, бузина, глід, терен. На висоті понад 500 м розташовуються мішані ліси (буково-хвойні), до висоти 1300 м розташовуються хвойні дерева, а ще вище – луки, де ростуть низькорослі чагарники та різноманітні трав’янисті рослини. А найвище розташовані вічні льодовики.

   Гори, які розташовані в Україні, не дуже високі і в літку на їх вершинах немає білих льодовикових шапок. На заході України  розташовані Карпати, а на півдні – Кримські гори.

/Учні по черзі виходять на центр класу. На екрані з’являється фото рослин і вони по черзі розповідають про них, які занесені до Червоної книги України./

1-й учень : Дзвоники карпатські.

2-й учень: Нарцис вузьколистий.

3-й учень: Альпійська  фіалка ( цикламен Кузнецова).

4-й учень: Айстра Альпійська.

 

Подорож четверта. ЛУКИ – ОБЕРЕГИ ВОДОЙМ.

Квітчастий луг і дощик золотий.
А в далині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі…

(Павло Тичина)

 

Луга травы – названия, разновидности, как выглядят, описание растений –  club-detstvo.ru – Центр искусcтв и творчества Марьина Роща

   Ведучий 2: Вода – безцінний дар природи. Проте чистої прісної води на Землі стає все менше. Основні запаси прісної води зосереджені в підземних печерах, прісноводних водоймах: річках, озерах, болотах; а також у вигляді льоду. На території України налічують 131 річку завдовшки понад 100 км кожна. На півночі України, у Поліському краї, розташовані болота, вони накопичують і утримують воду, аби потім віддати її джерелам, струмкам та малим річкам.

    Довкола водойм розлягаються луки, на яких переважає трав’яниста рослинність. Луки – це не самостійна природна зона, вони трапляються і в Лісовій, і в Лісостеповій, і в Степовій зоні і навіть  в горах.

   Славляться луки своїм різнотрав’ям. Використовують їх для випасу худоби та сінокосу. Але найважливіше значення луків полягає у захисті водойм від пересихання та обміління.

   Луки і ліси – це справжні обереги водойм.

/Учні по черзі виходять на центр класу. На екрані з’являється фото рослин і вони по черзі розповідають про них, які занесені до Червоної книги України./

1-й учень : Водяний горіх плаваючий.

2-й учень: Пізньоцвіт осінній.

3-й учень: Косарики болотні, гладіолус болотний

/ Фрагменти з відеофільму „Картини природи України” /

Бібліотекар:

  У Конституції України – Основному Законі нашої держави – у статті 66  зазначено, що кожен зобов’язаний не завдавати шкоди природі, культурній спадщині.

  На нашій планеті стає все менше і менше видів рослин і тварин. І це турбує. З 1048 року почався систематичний збір даних про рослини і тварин, яким загрожує небезпека зникнення. У 1966 році вперше побачила світ Міжнародна Червона книга, в ній наголошено: Кожна країна несе моральну відповідальність перед людством за збереження скарбів своєї природи. Червону книгу України засновано в 1976 році. Популяризація знань про Червону книгу України – відповідальне та почесне завдання.

  Навряд чи знайдеться людина, яку б залишили байдужими колони лісового храму, тиша досвітньої річки, степове роздолля, музика морських хвиль… на жаль, ми не завжди цінуємо їх велич і красу. Тому й не розуміємо до кінця, що чинимо, коли руйнуємо довкілля, знищуючи той чи інший вид. ми не маємо права руйнувати те, що створювалося не нами, тому не можемо вирішувати долю інших живих істот.

  Природа землі унікальна і неповторна. Кожен її куточок прекрасний по-своєму. Духмяний аромат трав дарують нам лісові галявини  - ці чудові скарбниці лікарських рослин. Тінисті сосни та білокорі берізки наповнюють грибами наші кошики, голосним пташиним співом зустрічають гаї. Так, вона щедра та привітна, наша земля. Але в останній час їй живеться важко. Скільки ран на ній залишають люди: засмічені ріки та моря, поріділі ліси, спотворені хімічними речовинами, насичені шкідливими парами. Але багато чого ще не пізно виправити. А для того щоб допомогти природі,  треба знати її.

    Рідна природа…. Кожний з нас живе в неосяжному, розмаїтому чарівному світі. Але не кожний здатний бачити його красу, усвідомлювати себе його частою. Виховати таку здатність можна лише у безпосередньому спілкуванні з природою.  Бережімо нашу Землю! Всю­ди, на кожному кроці, всі разом і кожний окремо! Адже завтрашній день Землі буде таким, яким ми його зробимо сьогодні.

Рятуймо чисте повітря, рятуймо воду.

В моря, океанах, в малих річках,

Рятуймо рідкісних птахів - не всі ще породи,

А ті, що зникають в полях, у лісах і лугах.

Рятуймо землю. Рятуймо небо.

Рятуймо мрії, кохання солодкий мотив,

Рятуймо ніжність... Від кого рятуймо? Від себе.

А поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти!

 

Агроекологічні заходи для збереження природи: крок вперед у Молдові та  Україні | Національний екологічний центр України

 

 

Дякуємо за увагу.

 

 

 

doc
Додав(-ла)
Тютюнник Юлія
Додано
10 лютого 2021
Переглядів
805
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку