Чаювання для улюблених бабусь
Про матеріал
Даний сценарій допоможе провести в теплій атмосфері посиденьки-чаювання з бабусями учнів класу.Чаювання для улюблених бабусь
Добрий день вам, люди добрі! Дякуємо, що завітали до нас.
Раді з святом вас вітати,
Щастя і добра бажати!
Ведуча Сьогодні особливе свято. В гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з нас люди – ваші бабусі. Вони – невтомні трудівниці, хранительки звичаїв та обрядів, цікаві казкарі. Вслухайтесь у саме слово: бабуся, бабусенька, бабуня, бабця… Воно ніжне, красиве, лагідне. Бабуся удвічі більше прожила за маму і за тата, бачила вдвічі більше, ніж мама і тато і ви удвічі дорожчі для неї, бо ви – діти її дітей, її онучата, дівчата чи хлоп’ята, бо ви її пташенятка, ластів’ятка чи поросятка.
Учень І коли це бабця називала мене поросятком?
Учениця Напевно тоді, коли ти був бруднющий!
Учень
Згадав! Це було тоді, коли я зачалапав свої чоботята.
І щоб сховатися від тата –
До бабусі утікав.
А вона побурчить, поцілує
Та й мовчить.
Учениця
Бабуся! Чи є в світі краща людина? Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира! Скільки вона не доспала ночей, голублячи онучат! У кожної бабусі своє життя, своя доля. А яка вона?
Учениця
Бабусина доля, як ота тополя
Що посеред степу в небо порина.
Вітер гне тополі, заметілі в полі
Так біліє в бабці сивина.
Наткали їй горя, як два Чорних моря
То роки голодні, то шляхи війни…
Тільки і світало, як пшеницю жала
Та як повертались доньки і сини.
А іще світало, як защебетали
У дворі онуки, наче ластівки.
Бабусина доля –
Як в степу тополя, а над нею небо –
Як віки.
Дорогі бабусі! Вас вітають Богдан та Софія.
Пісня
Ведучий
Бабуся – невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе, останньою краплинкою води поділиться. Існує багато приказок, прислів’їв про бабусю.
«Хто бабусю має, той потіху знає»
«Бабця скаже, як зав’яже»
«Там бабусині руки, де онуки»
«Бабусине слівце – плідне деревце»
Ведуча На плечах наших бабусь – трудівниць, крім усіх домашніх турбот, виховання онуків. Нерідко бабусі замінюють вам маму і тата. Адже ваші батьки за щоденними турботами не мають часу відповідати на всі ваші «чому». От і доводиться звертатись до бабусь, а вони все знають, на всі запитання дають відповіді.
Зустрічайте танцювальний дарунок від 4 класу.
Танок «Хіп-хоп»
Ведуча
Любі бабці, хороші, ласкаві –
Ці слова ми мовим залюбки.
Сьогодні виступають онуки не для слави,
Ми вам даруємо часточку душі.
Ведучий
Я в бабусі помічник,
До роботи, звісно, звик.
Як із двору прибіжу
Все бабусі поможу.
Напекла вона якраз
Пиріжків із м’ясом.
То поїм я їх зараз
Не засохли б часом.
Ведуча Ой, нема миліше,
Нема веселіше,
Як в бабці в гостині –
Медом
нагодує
ще поцілує личенько дитини.
Зустрічайте оплесками Юлію
Танок
Ведучий
Хоч твоє волосся густо посріблилось
Ти для нас, маленьких, другом залишилась.
Ти нас батькові й матусі допомагаєш вчити,
Як вирости чесними, як по правді жити.
Ведуча
Ми твої слова розважні, пам’ятати будем,
І в життя твою науку понесемо всюди.
Хай тебе в своїй опіці бог не відпускає,
Хай тобі міцне здоров’я й силу посилає.
Ведучий
Про своїх бабусь розповіли діти в своїх творах. Тож, шановні бабусі, впізнайте своїх онучат
(Прослуховуємо аудіо записи. А бабусі відгадують голос дитини.)
Учні
Свою бабусю знаю
Я з давніх – давніх пір.
Її обличчя любе, її ласкавий зір.
Замислиться бабуся, зажуриться на мить,
І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить.
Та над усе найбільше сподобались мені
Її ласкаві руки, умілі та міцні.
Оцій руці хорошій робота не страшна.
Бо шиє, варить, в’яже бабусина рука.
Буває, щось пошиє, ви скажете: краса!
Вона робити вміє ну, просто чудеса.
І я в бабусі руки цілую залюбки,
Вони, немов співають, розказують казки.
Я слухаю бабусю, я весь, мов уві сні.
Розумні, ніжні руки, умілі та міцні.
Ведучий
Усіх присутніх вітає Єлизавета
Танок
Ведуча
Багато в бабусі турбот – не злічить!
Одній всю роботу нелегко зробить.
І хочеться вам, друзі, таке усім сказать:
Ми будемо бабусі завжди допомагать.
Ведучий
Нехай хоч і в маленькім ділі
Та руки в нас усіх умілі.
Ми помагаєм вправно
Посуд миємо під краном,
Витираєм тарілки
І… збираєм черепки.
Ведуча
Дорогі наші бабусі! За щоденними турботами ми не знаходимо часу подякувати за добро, яке ви зробили і робите для дітей, онуків, правнуків. Ніжні і щирі слова ви почули від онуків. А зараз вас вітає ….
Виступ дівчаток- черлідерів
Ведучий
: А
зараз хвилинка гумору.
Коли бабуся каже «Я тобі борщ налила, а сметану ти сам покладеш – це пастка. Там немає місця для сметани!»
Ведуча Ура! Мама приїхала! – бігла і кричала бабуся, переганяючи своїх онуків.
чтець
Жили-були дід та баба,
Як в прадавній казці.
Мирно й дружно проживали
В злагоді та ласці.
Була в хаті господиня
Гарна та проворна.
Та привіз на іменини
Бабі внук смартфона.
Дід в городі цілий день,
Картоплю сапає.
Баба в огород не йде,
Бо часу немає.
Дід працює, спину гне,
Гарно засмагає.
Баба ж ловить інтернет,
В чатах зависає.
Та ніяк не розбере,
Бо складна наука.
Як нічого не знайде,
То дзвонить до внука.
На посуді в три ряди
Посідали мухи.
Бо не може відійти
баба від фейсбука.
Дуже важко їй даються
Ці прокляті чати.
Цілий день у телефоні,
З ним лягає й спати.
Дід втомився як ішак,
Плентає до хати.
А там безлад та сміття,
Навіть ніде стати.
Іди, стара, борщу звари,
Кидай ті фейсбуки!
Він на бабу так кричить,
аж тікають мухи!
Баба каже: -Не сварись!
Де твоя культура.
На городі поратись –
То є фізкультура!
Відкидай на задній план
Борщі та котлети
Бо з сьогоднішнього дня
Сядеш на дієту.
Я тут вичитала все,
В ліс не йде наука.
Це не хто-небудь писав,
А той, що з фейсбука!
Ведучий
Побажаєм вам сто років жити
Без горя, сліз і без журби!
Хай з вами буде щастя і здоров’я
На многі літа, назавжди!
Ведуча
Хай в житті вам радість буде,
Процвітайте, як той цвіт.
Дай же, Боже, любим бабцям
Многих, добрих, щасних літ!
(Запрошення до чаю)