ДОСВІД ВИКЛАДАЧА

ОЛЕСЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ

на тему:

НЕСТАНДАРТІ РІШЕННЯ  ПЕДАГОГІЧНИХ

ПРОБЛЕМ

 

 

ВАСИЛІВ    ВАЛЕНТИНИ   ІВАНІВНИ

викладачка предметів професійно-теоретичної підготовки, спеціаліст «вищої категорії», педагогічне звання

«старший викладач»  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….. 4

Предмет: «Технологія кам’яних робіт». Тема уроку: «Бутове мурування 

стін і фундаментів «під лопатку»………………………………………………...11

Предмет: «Технологія кам’яних робіт». Підсумковий урок з теми:

«Виконання кладки за однорядною, багаторядною, трирядною системами

перев’язування швів»……………………………………………………………..27

Предмет «Матеріалознавство»  Тема уроку: «Сушіння деревини»…………...48

Кросворди  з предметів професії «Муляр» «Столяр будівельний»……………70

Круглий стіл на тему: «Архітектура від минулого до сучасності»

(для учнів будівельних професій)………………………………………………..84

«Будівельник » - звучить гордо  (сценарій гри КВК для учнів                             

будівельного напрямку)…………………………………………………………118

Будівлі  на  віки ….(матеріали для профорієнтаційної роботи з учнями

загальноосвітніх  шкіл)………………………………………………………….137

Виховна година на тему: «Найкращі замки та палаци  України»…………….151

  Список    використаних    джерел……………………………………………….161

 

 

 

 

Вступ

 

Не навчайте дітей так, як навчили вас, - вони народилися в інші часи.

(Прислів’я)

 

Урок був і залишається основною формою оволодіння знань учнями. Провести урок сьогодні стає все складніше. Сучасний учень став іншим – він багато знає: це він бачив, це він чув, про це він читав…

Учень отримує величезний потік інформації поза навчальним закладом. Цю інформацію він не завжди може осмислити, перевести у послідовну систему знань. У наслідок цього інтерес до навчання  в учнів знизився. Стає все складніше  керувати їхньою навчальною діяльністю, процесом формування знань та вмінь.

В сучасному суспільстві в людини виробляється звичка утримувати знання за допомогою комп’ютерних технологій. Тому інформаційна культура допомагає мислити по новому, спілкуватися і бачити світ. А це сприяє  самоосвіті і самореалізації. Сучасний учень має усвідомлювати, на скільки важливо вміти володіти інформацією, зберігати її, передавати. Вона необхідна для професійної та повсякденної діяльності. Інформаційно – комунікаційні технології допомагають людині вирішити багато завдань, полегшують роботу з інформацією,  відкривають нові горизонти для мислення та дають безліч нових можливостей. 

Перед викладачем стоїть завдання: зробити так, щоб навчання було не примусовим, щоб воно диктувалося внутрішніми потребами та бажаннями учитися, оволодівати новими знаннями, які останнім часом упевненим кроком прийшли у наші уроки. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і викладач є рівноправними суб’єктами. Організація такого навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми, аналіз ситуацій. Учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення

Хороший викладач — це гнучкий, спостережливий та чуйний професіонал, що завжди намагається придумати, як зацікавити своїх учнів та захопити їх навчальним процесом. І це означає, що під час уроків викладач використовує інтерактивні методи.

Адже мало хто замислюється, чи влаштовує така традиційність нашого учня? Чи отримує він необхідні навички для комунікації в суспільстві та професійній діяльності?

Педагогічні інновації – це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Прямим продуктом інновацій є: нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні.

Глибинне навчання заохочує учнів розв’язувати проблеми творчо і працюючи в командах, набувати навичок навчання протягом життя та використовувати широкий спектр новітніх цифрових технологій для покращення процесу навчання.

Інноваційні методи навчання захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес і мотивацію, навчають самостійно мислити і діяти, сприяють формування цінностей, створюють атмосферу співробітництва, взаємодії.

Проте інтерактивне навчання є корисним не тільки для учнів, але й для вчителя. Для прикладу:

•            Вимірювання досягнень учнів.

•            Гнучкість у викладанні.

•            Практика — це шлях до досконалості. Інтерактивне навчання покращує загальну ефективність навчального процесу.

•            Мотивація учнів.

Тому, використання інноваційних технологій – ось та перспектива, яка дасть змогу виявити здібності кожного учня, зацікавити предметом, реалізувати ідею співпраці викладача і учня.

Настав час актуалізувати методики, за допомогою яких ми навчаємо своїх учнів. Нетрадиційні уроки більше подобаються учням, ніж звичайні буденні заняття з установленою структурою й режимом роботи, оскільки потребують зовсім іншої підготовки,  тому їх доцільно практикувати кожному викладачеві.

Ось вам декілька найефективніших способів, які допоможуть залучити учнів до навчального процесу, зацікавити їх, розвинути інтерес до своєї професії.

Так як професія будівельника постійно актуальна  від минулого до сьогодення, я практикую уроки – екскурсії. За допомогою екскурсій встановлюється безпосередній і дієвий зв’язок навчання з життям, наочно демонструються особливості майбутньої професії. Екскурсії розвивають пізнавальні здібності учнів: увагу, сприйняття, спостережливість, мислення, уяву. Загальновідомо, що екскурсії впливають на емоційну сферу особистості. У ході екскурсії важливо забезпечувати активну роботу всіх учнів, якісне проведення спостережень (видимість об’єкта), підтримувати дисципліну, стежити за дотриманням правил техніки безпеки.

Важливий етап екскурсії – підсумкова бесіда (іноді письмова робота), в ході якої отримана на екскурсії інформація включається у загальну систему знань і умінь. Матеріали екскурсії учні використовують у подальшій навчальній діяльності.

    На екскурсіях учні  мають  унікальну можливість побачити структуру фундаментів, їх міцність, види кладок, склепінь, види штукатурок тощо.

Такі уроки перш за все покликані показати учням можливість практичного застосування знань, розвивають уважність, пізнавальний інтерес ,культуру слухання, пам’ять,  розширюють  учнівський світогляд. Сприяють всебічному розвитку особистості, виховують любов до рідного краю, збагачують знання про свій рідний край, формують патріотизм, бажання оберігати та примножувати культурні, національні та природні багатства нашої держави.  І усвідомити, що плоди їхньої  праці потрібні всім людям.

      По закінченні кожної теми використовую для перевірки знань кросворди, так як це своєрідна «гімнастика розуму».  Зазвичай, усі кросворди розв’язуються по пам’яті, і сама вказівка викладача на те, що учні впоралися із завданням без допомоги довідкової літератури, є гарним психологічним стимулом. 

Кросворд має унікальну властивість дати можливість проявити себе, дозволяє самостійно відшукувати відповіді на поставлені питання, пізнавати світ на інтуїтивному рівні.  Учні за власним бажанням починають звертатися за допомогою до підручників, додаткових посібників та іншої літератури й Інтернету.  Вони розвивають і тренують пам’ять, загострюють догадливість, виробляють настирливість, здатність логічно думати, аналізувати, порівнювати, виробляти вміння орієнтуватись в світі сучасної наукової інформації. Про різноманітність кросвордів говорити важко, тому що вони зовні схожі одне на одного. Проте здаються однакові тільки на перший погляд, а зміст може бути різним. Навчальні кросворди можемо розподілити за тематикою. Виділяю узагальнювальні, підсумкові: їх питання охоплюють різні теми з предметів.    Також кросворди розподіляю за мірою складності, тому що одному учневі цей кросворд здається простим, а іншому складним. Тому,  на  мою думку кросворд має бути передусім пізнавальним. Учень має перерити багато книг, енциклопедій, довідників, сторінок Інтернету, щоб знайти відповіді.

Учні як і розв’язують так і складають  їх з великим задоволенням. Складання кросвордів учнями – це досить корисний вид самостійної та колективної роботи, що дає учням можливість самореалізації.

Це добре тренує пам’ять, розширює світогляд, і навіть сприяє розвитку кмітливості. А для складання кросворду учні використовують літературу та набуті на уроках знання, вчаться чітко ставити питання до них.

Перевірку знань я проводжу диференційовано, маю тести різного рівня навчальних досягнень. Використовую програмні тести на комп’ютерах, де оцінку  виставляє комп’ютер. Це стимулює учнів краще вчитися.

В позаурочний час використовую різноманітні ігри, змагання. Наприклад, КВК (конкурс веселих і кмітливих), «Круглий стіл», та виховні години на будівельну тематику.

КВК це гра яка  розвиває пізнавальні інтереси та мотиви, ерудицію, інтелект учнів, здібності швидко орієнтуватися у подіях, екстремальних ситуаціях, а також поповнюють запас своїх понять, уявлень, розвивають фантазію. А використовую не для того, щоб розважити учнів, а щоб розбудити в них  прагнення до подолання труднощів. Гра висуває до учня моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного, виробляє вміння працювати з аудиторією, розвиває творчі здібності. При цьому захопившись грою , учні не усвідомлюючи автоматично запам’ятовують матеріал, це дає викладачеві зацікавити учнів і підтримувати їх інтерес до навчання .

«Круглий стіл» - це дискусія, обмін думками. Він ефективний якщо всі учасники активні, емоційні, мають власну думку і аргумент. Перша умова це вибір теми для обговорення. Друга умова це володіння педагогом прийомами активізації учасників. Це різні завдання, проблемні ситуації, демонстрація слайдів, відеоматеріалів. Третя умова – це дотримання  культури дискусії. Думка кожного учасника має бути вислухана і взята до уваги. Від вдало вибраної теми залежить успіх всього заходу. Тема має бути цікава і актуальна. Не можна обирати глобальних тем. За « круглим столом» не має керівників і підлеглих, лекторів та слухачів. Всі присутні є експертами з проблеми, яку обговорюють. Тому викладачеві необхідно постійно знаходитися в творчому пошуку.

Така форма роботи як «Круглий стіл» розвиває усне мовлення, навички публічного виступу, розвиває вміння висловлювати свою думку, доносити своє бачення заданої теми, вміння розповідати, пояснювати, одержувати із тексту та ілюстрацій нові знання; формує  навички роботи з книгами, енциклопедіями та мультимедійним матеріалом;  сприяє естетичному вихованню, виховує почуття краси, а також уважність, зібраність, самостійність, спостережливість та вміння вислухати один одного.

На виховних годинах формую інтереси і мотиви творчості, ініціативу         самостійної праці, підвищую інтерес до будівельної професії, виховую почуття краси,  інтерес до історії рідного краю, виховую національну свідомість і патріотизм. А також працьовитість, сумлінне ставлення до праці, повагу до людей,  готовність до вільного вибору професії.

  З кожним роком все менше учнів бажають оволодіти професією   будівельника.     Тому для профорієнтаційної роботи у школах використовую мультимедійні презентації, де ознайомлюю учнів з професією будівельника; доношу до учнів що праця будівельника  ХХІ століття організована на науковій основі із використанням новітніх досягнень теоретичних та прикладних наук. Професія будівельника сьогодні дуже  популярна – нерухомість викликає величезний діловий  й особистий інтерес у населення.  Темпи будівництва  постійно зростають, тому                 потреба у цій професії на ринку праці

постійна і має тенденцію до зростання. Саме тому ймовірність працевлаштування досить висока.

    Кожного разу з’являється щось нове, що треба втілювати в життя тому доводиться постійно вчитися, слідкувати за останніми тенденціями та розробками, а також працювати.

       Активне       навчання     спонукає     до      особистої    участі,         забезпечує саморозвиток, сприяє залученню до розв’язання проблем, максимально наближених до професійних, розширює й поглиблює професійні знання, розвиває практичні навички та вміння

Опановуючи кращий досвід, ми змінюємо освітні стереотипи.

Характерною особливістю передового педагогічного досвіду є його спрямування на розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу. На сучасному етапі такими проблемами є використання комп'ютерної техніки у навчальному процесі, формування правової культури, підприємливості молодої людини та ін.  Передовому педагогічному досвіду властива новизна, яка виокремлює його з контексту позитивної діяльності педагогів. Досвід можна вважати передовим тільки за умови, що він забезпечує високі результати навчально-виховної діяльності викладача, які мають бути не випадковими, а наслідком застосування продуманої системи навчання й виховання.

    Інноваційна спрямованість роботи вчителів визначається критеріями педагогічних інновацій, до яких належать: а) новизна, що дає змогу визначити рівень новизни досвіду. Розрізняють абсолютний, локально-абсолютний, умовний, суб'єктивний рівні новизни; б) оптимальність, який сприяє досягненню високих результатів за найменших витрат часу фізичних, розумових сил; в) результативність та ефективність, що означає певну стійкість позитивних результатів у діяльності вчителя; г) можливість творчого застосування в масовому досвіді, що передбачає придатність апробованого досвіду для масового впровадження в загальноосвітніх закладах.

  Ефективне навчання вирішує долю щасливого майбутнього держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК З ПРЕДМЕТА:  «ТЕХНОЛОГІЯ КАМ’ЯНИХ РОБІТ»

 

Василів В.І., викладач предметів професійнотеоретичної підготовки будівельного напрямку

Олеського професійного ліцею

Юськів М.М., викладач предметів професійнотеоретичної підготовки туристичного напрямку Олеського професійного ліцею

Професія: Муляр ІІІ розряду

Тема уроку: Бутове мурування стін і фундаментів «під лопатку».

Мета уроку:

Навчальна: сформувати уявлення учнів про необхідність виконання фундаментів, як міцної основи будівлі.

Розвивальна: розвивати уважність, кругозір, естетичний та художній смак, пізнавальний інтерес ,культуру слухання, увагу, пам’ять.

Виховна: розширювати учнівський світогляд ,почуття освіченості формування в учнів інтерес до обраної професії та історії рідного краю. Міжпредметні зв’язки:матеріалознавство, охорона праці, історія.

                             Тип уроку:  урок формування нових знань

Форма уроку: урок – екскурсія

Дидактичне забезпечення: опорний конспект (додаток1), роздатковий матеріал (буклет з видами огорож, та підпірник стінок)

Очікувані результати: учні знатимуть спосіб вкладання бутового фундаменту «під лопатку», густину розчину для вкладання каменів ;різні види кладки, техніку безпеки; учні вмітимуть підбирати камені для вкладання в ряд.

Використана література: 

1.Нікуліна А.С Кам’яні роботи. Ч.ІІ. «Вікторія» Київ - 2001

2.   Матеріали з архіву Олеського замку.

3.   Р.Соломка. А.Чобіт.Д.Чобіт. Олеський замок. Броди-Просвіта.

4.   https://bud-info.net.ua/budivnytstvo/kladka/butova-i-butobetonna-kladka/

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Так як ми знаходимось за межами навчального закладу, тому будемо  дотримуємось правил поведінки та техніки безпеки встановлені на території музею-заповідника «Олеський замок». Заборонено відходити в сторону від групи без вагомої причини і без відома викладача, не відволікатись і не заважати групам туристів. Бережливо ставитись до пам’яток історії та архітектури.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

          І так, ми знаходимося на

території Олеського замку – фортеці, де і проведемо наш урок. Коротку історію замку розкаже викладач предмета «Технологія туристичного обслуговування»  Юськів Марія Михайлівна.

         Оле́ський за́мок — пам'ятка архітектури та історії XIII—XVIII століть. Один із найдавніших в Україні замків, відроджений з цілковитої руїни. Понад шість століть стоїть він на високому пагорбі серед заплави р. Ліберція і є свідком та учасником багатьох подій, що навічно увійшли в історію…

         Замок  імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича. Вперше Олеський замок згадується в письмових джерелах, датованих 1327 роком. Розташування замку на кордоні Литви і Польщі зумовило постійну боротьбу за нього та часті зміни власників. У XV–XVІ ст. Олеський замок кілька разів ставав жертвою руйнівних набігів татар. У другій половині ХV століття замок перестав бути оборонною спорудою.

Станіславу Жолкевському довелось відбудовувати фортецю після татарської навали. Пізніше середньовічний замок під житло переобладнує український воєвода Іван Данилович. Для цього спеціально був запрошений архітектор з

Італії, який практично перетворив будівлю на ренесансний палац. А от за часів правління Яна ІІІ Собєського (який тут народився) замок отримує статус королівської резиденції. Так замок перетворився у резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собєських, Жувуських. 

         Викладач Василів В.І.  Здавалося б, що спільного між будівництвом та творчістю? Та будувати – це синонім дієслова творити. На відміну від людей інших професій, які будують лише своє життя, будівельники створюють по крупицях весь світ, в якому ми живемо. Майже все, що робить наше життя легким і зручним, існує завдяки будівництву: будинки, палаци, собори, дороги, мости.  Це не картини, не музика – це будівлі. 

         Люди будували завжди. Історія будівельного мистецтва бере свій початок з найдавніших часів і нерозривно пов’язана з історією розвитку людського суспільства. Адже недаром прислів’я говорить «Бог створив життя на Землі, а все інше зробили будівельники»

         Прикладом цього і є унікальна пам’ятка архітектури, створена ще в ХІІІст.          Оскільки замок будувався як оборонна споруда, їй властиві були і зовнішні оборонні укріплення.

         

          Сама по собі будівля Олеської фортеці – дуже рідкісної овальної форми.

          Товщина оборонних  мурів   більше двох метрів, висота 8-10м  змуровані стіни з вапняку який привозився. Глибина фундаменту більше 2,8м. Як ви зрозуміли розмова нині піде про фундаменти.

           Існує прислів’я: «Краще один раз побачити, ніж сто  раз почути».

           Ми з вами знаходимося у підвальних приміщеннях замку, де ви маєте унікальну можливість побачити структуру фундаменту, його міцність, яка збереглася віками. І усвідомити, що плоди вашої праці потрібні всім людям, а результати праці переживуть віки.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     З яких елементів складається будівля? (фундамент, стіни перекриття, дах)

2.     Який основний елемент будівлі? (фундамент)

3.     Що таке фундамент? (Фундамент – це підземна несуча конструкція, призначена для передачі і розподілу навантаження від будівлі на грунт, основу.)

4.     Які ви знаєте фундаменти? (збірні, монолітні, пальові)

5.     До якого виду фундаменту відноситься цей фундамент? (монолітний)

     Також ви можете побачити склепіння замку виготовлене з цегли розміром 300х150х88 так званої пальчатки (на цеглі відбивалися пальці руки, як емблема).

 

 

 

 

ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

                       

 

1.     Поняття бутової кладки.

     Бутова кладка – це кладка з природних каменів неправильної форми, що мають дві приблизно паралельні  поверхні(постелі). Для кладки застосовують вапняк. піщаник, туф.   Бутовий камінь застосовується для зведення фундаменту і цоколя, а в деяких випадках і стін. Це обумовлено  його міцністю і  доступністю у порівнянні  з такими будівельними матеріалами  як глина і дерево. Бут – синонім не тільки надійністю, але і естетичності. 

 

2.     Позитивні та негативні сторони кладки.

     До основних позитивних моментів фундаменту з бутового каменю можна віднести:

-     екологічна чистота;

-     висока вологостійкість;

-     довговічність (конструкції з буту прослужать кілька століть);

  Цю позитивну сторону фундаменту ми можемо зараз з  вами побачити.  У 1838 рік в Олеську впродовж 15 хв тривав землетрус. У стінах замку виникли тріщини але він вистояв. Стіни були міцними, так як мурувалися  на вапняному розчині (цем’янка) до якого додавали яйця жовтків або солому. Важливий факт в тому що вапно використовувалося 15- річної витримки.

 

 

 

-     стійкість до різких коливань температур, а також стійкість до вертикальних та

-     горизонтальних навантажень;

-     несхильність до руйнування шляхом впливу грибка, цвілі і комах;

-     невеликі фінансові вкладення, але з урахуванням близького розташування до кам'яного кар'єру;

-     прекрасний зовнішній вигляд.

         Ну а з негативних сторін необхідно зазначити:

-     трудність підгонки каміння для більш щільного розміщення;

-     затрата часу для  підбору  бута оптимальної форми, заміс і заливка бетонного розчину.

         У будівництві використовують звичайні камені масою до 30кг, більші камені попередньо розколюють на більш дрібніші камені. Цей процес називається плінтуванням. Одночасно із цим сколюють гострі кути каменів, підганяючи їх форму під паралелепіпед. 

         Прошу пригадати і назвати які ви знаєте інструменти для виконання бутової кладки?

    Відповідь учнів: прямокутна кувалда для плінтування каменів, молоток – кулачок для сколювання гострих кутів та осаджування каменів при кладці, трамбівки для трамбування і ущільнення каменів, шнур-причалка для дотримування прямолінійності та горизонтальності рядів мурування, кельма для розрівнювання розчину.

 

3.Порядок виконання бутової кладки «під лопатку»

         При бутовому муруванні важко досягти такої ретельної перев’язки, як при кладці з цегли, тому що камені мають неправильну форму. Тому  у верстових рядах і в забудці камені підбирають і розташовують для забезпечення перев’язки так, щоб при зведенні стін камені можна було  укладати поперемінно: довгою стороною – ложками, та короткою – тичками. Таким способом забезпечують перев’язку швів бутової кладки, яка аналогічно ланцюговій перев’язці при кладці із цегли. 

 

 

 

 

          Камені добирають і підганяють так, щоб створити однакову висоту ряду кладки в межах 20-25см. При цьому можна укладати по два-три тонку камені в одному ряді кладки, а деякі великі камені можуть входити у два суміжні ряди.           Максимальна міцність бутового стрічкового фундаменту досягається за допомогою ретельного відбору матеріалу і дотримання технології кладки.          Для підвищення адгезії між розчином і бутом, камінь очищається і безпосередньо перед кладкою зволожується.

 

 

        Мурування стін з бутового каменів «під лопатку» виконують горизонтальними рядами завтовшки 25см  добором каменів, заповненням пустот і перев’язуванням. 

     

 

            Перший ряд укладається по підготовленій основі насухо із крупних постелистих каменів, звернених постіллю донизу. Щоб камені щільно прилягали до основи, їх осаджують трамбівкою. Пустоти між ними заповнюють дрібним каменем або щебенем і заливають рідким розчином до заповнення всіх пустот між каменями. При цьому осадка конуса 130-150мм. Розщебенення ущільнюють також трамбуванням. Далі мурування ведуть порядно, дотримуючись перев’язування швів. Рухливість розчину для мурування повинна відповідати зануренню еталонного конуса на 4-6см.

 

1.  Камені верстових рядів.

2.  Маячні камені. 

3.  Шнур – причалка. 

4.Забутка.

 

    

 

          Кожен наступний ряд починають з укладання верст. Перед зведенням внутрішньої і зовнішньої версти на кутах,  перехрестях,  і через кожні 4-5 м на прямих ділянках стіни укладають на розчині маякові камені. По  маякових каменях з  обох сторін кладки натягують шнур - причалку, за яким в процесі кладки перевіряють горизонтальність і прямолінійність рядів лицьової поверхні фундаментів і стін.

 

 

 

         Камені для верстових рядів, мають бути підібрані по висоті. Ці камені спочатку викладають насухо, щоб знайти найбільш стійке положення в кладці. Потім камінь піднімають, настилають шар розчину завтовшки 3-4 см і встановлюють камінь остаточно, осаджуючи його молотком.

        Уклавши на розчині версти чергового ряду кладки, приступають до заповнення забутки. Розчин під забутку розстеляють з надлишком, щоб він видавлювався каменем у вертикальні шви. Забутку можна робити з каміння будь-яких розмірів і форми з щільною посадкою (без гойдання) на постіль із дотриманням перев'язки, чергуючи тички з ложками. Для більш щільної посадки камені осаджують молотком або кувалдою. Необхідно стежити за тим, щоб каміння не стикалися один з одним без розчину, так як це значно знижує міцність кладки.

       Після укладання забутки виконують розщебенення   мурування, осаджуючи в розчин слабкими ударами молотка щебінь і дрібні камені. Поверхня покладеного ряду кладки вирівнюють, додаючи розчин лише в заглиблення між каменями. Наступні ряди мурування

виконують у такій же послідовності

   

   

4. Організація праці та техніка безпеки.

 

        Бутове мурування  виконує ланка двійка або трійка. Якість мурування перевіряють через 3-4 ряди. Відхилення від горизонтальної поверхні виправляють за допомогою рівня і правила.

        Під час робіт подбайте заздалегідь про всі технологічні отвори (вентиляційні, каналізаційні та ін). В іншому випадку після застигання зробити їх буде вельми проблематично

 

 

      Виконуючи данні роботи ви повинні дотримуватися організації робочого місця та правил техніки безпеки.

1.     При муруванні  у траншеї глибиною до 1,25м ящики з розчином розміщують по краю траншеї через 3-5м один від одного, а між ними  штабелі бутового каменю.

2.     При муруванні камінь подається у руки муляру, а розчин подається ковшем – лопатою  на стіну мурування.

3.     Шматки буту мають неправильну форму, тому слід уважно стежити за гострими краями каменю. Слід працювати в рукавицях.

4.     При муруванні у траншеях і котлованах понад 1,25м встановлюють опалубку і розтяжки.

5.     Запаси каменю і щебеню розташовують поруч з брівкою траншеї.

6.     Ящики для розчину ставлять поблизу траншеї безпосередньо на мурування. Розчин в ящики потрапляє по лотках встановлених під кутом 40-50˚, так щоб він не падав, а плавно сповзав. Камінь подається по жолобах.

7.     До роботи допускаються робітники, які пройшли інструктаж та отримали каски.

       Ми з вами вивчили виконання бутових фундаментів «під лопатку». Але бутове мурування можна використовувати не тільки для фундаментів. Ним можна мурувати огорожі, підпірні стінки для ландшафтного дизайну.

       Ось декілька прикладів цього використання.

  

 

 

                                                                                   

 

ІV.Узагальнення і систематизація знань.

         Під час уроку учні вели записи в опорному конспекті. Після завершення уроку учні повинні дати відповіді на запропонований тест (додаток 2) до теми «Бутове мурування стін і фундаментів «під лопатку». V. Підведення підсумків.

        Нині неможливо собі уявити місто, село, селище, мегаполіс, котрі б не розвивались, не будуватись, не ремонтувались. Тому професія будівельника завжди в пошані.

         Кожна людина, що присвятила себе професії будівельника відчуває гордість та вважає її найкращою, найважливішою та привабливою. 

         Професія будівельник – це покликання, талант, нескінченна творчість і пошук. 

    

VІ.Домашнє завдання.

       Нікуліна А.С Кам’яні роботи. Ч.ІІ ст.225

                                                                                 

Додаток 1

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ.

 

 

       Бутова кладка – це кладка з природних каменів неправильної форми, що мають дві приблизно паралельні  поверхні(постелі). Для кладки застосовують вапняк. піщаник, туф а також бруковий камінь (для зведення  фундаментів будинків висотою до двох поверхів).

 

Позитивні сторони:	Негативні сторони:
-                     екологічна чистота;   -                     висока вологостійкість; -                     довговічність (конструкції з буту прослужать кілька століть); -стійкість до різких коливань температур, а також стійкість до вертикальних та горизонтальних навантажень; -                     несхильність до руйнування шляхом впливу грибка, цвілі і комах; -                     невеликі фінансові вкладення, але з урахуванням	- трудність підгонки каміння для більш щільного розміщення; - затрата часу для  підбору  бута оптимальної форми, замісу і заливки бетонного розчину
близького розташування до кам'яного кар'єру; - прекрасний зовнішній вигляд.

 

        Камені добирають і підганяють так, щоб створити однакову висоту ряду кладки в межах 20-25см. При цьому можна укладати по два-три тонку камені в одному ряді кладки, а деякі великі камені можуть входити у два суміжні ряди.

 

      Маса каменів ______(10-30кг).  

      Розчин для заливання першого ряду__________ (ОК-13-15см)

      Розчин для мурування___________  (ОК-4-6см)

Перший ряд.

1.     Основа втрамбована.

2.     Камені вкладаються ________________    ( насухо постіллю до низу)

3.     _______________ ( трамбують)

4.     Пустоти ______________  ( заповнюють) щебенем

5.     Заливають розчином  ( ОК 130-150мм)

6.     Трамбують.

Другий ряд.

1.        Занурення еталонного конуса в розчин для мурування  _______   (4-6см)

2.        Вкладаються маячні камені на кутах, перетинаннях та через кожні 4-5м на прямих ділянках.

3.        По маячних каменях натягують шнур – причалку з _________(обох боків).

4.        Підбираємо камені по __________ (висоті), вкладаємо ________ (насухо)

5.        Камінь піднімаємо, розстеляємо шар розчину завтовшки _____ (3-4см)  і встановлюємо камінь, осаджуючи молотком.

6.        Розчином заповнюємо забутку з надлишком, щоб він видавлювався в вертикальні шви між каменями.

7.        Камені не прилягають один до одного без розчину (знижує міцність).

Камені  будь яких розмірів.

8.        Розщебенення мурування проводять слабкими ударами молотка.

9.        Вирівнювання поверхні, лише у заглиблення між каменями.

             Бутове мурування  виконує ланка _________(двійка або трійка). Якість мурування перевіряють через__________(3-4 ряди). Відхилення від горизонтальної поверхні виправляють за допомогою ________(рівня і правила).

                                                

 

                       Організації робочого місця та правил техніки безпеки.

1.     При муруванні  у траншеї глибиною до 1,25м ящики з розчином розміщують по краю траншеї через 3-5м один від одного, а між ними  штабелі бутового каменю.

2.     При муруванні камінь подається у руки муляру, а розчин подається ковшем – лопатою  на стіну мурування.

3.     Шматки буту мають неправильну форму, тому слід уважно стежити за гострими краями каменю. Слід працювати в рукавицях.

4.     При муруванні у траншеях і котлованах понад 1,25м встановлюють опалубку і розтяжки.

5.     Запаси каменю і щебеню розташовують поруч з брівкою траншеї.

6.     Ящики для розчину ставлять поблизу траншеї безпосередньо на мурування. Розчин в ящики потрапляє по лотках встановлених під кутом 40-50˚, так щоб він не падав, а плавно сповзав. Камінь подається по жолобах.

7.     До роботи допускаються робітники, які пройшли інструктаж та отримали каски.

 

 

                                                                                              Додаток 2

ТЕСТ

По темі: «Бутове мурування стін і фундаментів «під лопатку»

 

Учня ___________________________________________     група 478

1.                 Яку вагу має бутовий камінь?

           а) 20кг    б) 40кг    в) 10-30кг   г) 45кг

2.                 З якою осадкою конуса повинен бути розчин для заповнення всіх пустот?

          а) 13-15см     б) 5см    в) 20см  г) 8-10см

3.                 Яким повинен бути завтовшки горизонтальний ряд бутового мурування?           а) 15см     б) 8см    в) 25см  

4.Чи потрібно заповнювати пустоти між покладеними каменями?           а) так     б) ні

5.   Через кілька рядів перевіряють якість мурування?

         а) 2 ряди     б) 3-4ряди    в) 5рядів

6.   На скільки еталонний конус повинен занурюватися в розчин для мурування каменів?

        а) 4-6см   б)   8-10см    в) 12см

7.   Чи можна вкладати камені верстових рядів насухо?        а) так   б) ні

8.   Якої товщини повинен бути шар розчину для вкладання каменю?

       а) 1-2см   б) 10см  в) 3-4см   

9.   Перший ряд бутового мурування  «під лопатку» викладають

       а) насухо   б) насухо, осаджуючи камені трамбівкою.

10.        Чи повинні камені забутки прилягати один до одного при їхньому укладанні?

       а) так    б)  ні

11.Маячні камені встановлюють ______________________ 

12. Бутове мурування  це -____________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підсумковий урок з теми:

«Виконання кладки за однорядною, багаторядною, трирядною системами перев’язування швів».

     Професія: Муляр                                             

     Предмет: Технологія кам’яних робіт. 

     Мета уроку:

      Навчальна: систематизувати, узагальнити, уточнити та поглибити знання учнів з теми.

     Розвиваюча: розвивати   пізнавальну          активність,         систематичність, послідовність мислення та самостійність.

      Виховна: виховувати свідоме ставлення до навчання, організованість, дисциплінованість, працелюбність.

     Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань.

      Метод проведення: Бесіда, показ слайдів.

      Міжпредметні зв’язки: матеріалознавство, охорона праці ,інформатика, виробниче навчання, математика.

       Обладнання: комп’ютери, проектор, тестові завдання на комп’ютерах, карточках, набір інструментів муляра.

Використана література:

1.Нікуліна А.С Кам’яні роботи. Ч.І.  Київ. 2001

2.Нікуліна А.С Кам’яні роботи. Ч.ІІ Київ. 2001

3.www.kamenschik.com › kinds-laying-appointment

4. Іщенко І.І Технологія кам’яних і монтажних робіт. Київ. 1991

 

 

 

 

 

 

«Чим більше знаєш, тим більше зможеш» 

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина.

ІІ. Повідомлення теми уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

            У світі налічується близько 40 тисяч різних професій – старовинних і зовсім нових, дуже поширених і рідкісних часом навіть унікальних.

            Ви ж, обрали одну з найважливіших на землі професій – професію будівельника. Її представники створюють найнеобхідніше на землі – житло, яке стоїть віками ліній і форм, їх доцільністю і неповторністю.

            Праця муляра зазнавала корінних  організаційних змін, відбувався її розподіл і кооперація. І сьогодні ця професія шанована суспільством. Гнучка технологія сучасного будівництва дозволяє зводити різноманітні споруди, обирати різні варіанти організації будівельного виробництва: від великопанельного до об’ємного блочного, від монолітного до збірного.             Потреба у цій професії на ринку праці постійна і має тенденцію до зростання. Саме тому ймовірність працевлаштування досить висока.  

          Епіграфом нашого уроку є висловлювання  «Чим більше знаєш, тим більше зможеш».

          Чим більше ви утримуєте знань, осмислите їх, тим кращими спеціалістами станете в майбутньому.

          Професія муляра  у будівництві є важлива. Особливу увагу приділяють влаштуванню стін, простінків, стовпів, тобто  кам’яним роботам. І сьогодні ми  повторимо основні поняття теми яку вивчали,  щоб використати знання на практиці.

         Сьогодні будемо працювати у формі діалога.. Дещо буду пригадувати і розказувати я, а також ви будете давати відповіді на мої запитання. 

       Після повторення  розв’яжемо тести на комп’ютерах. Тому дуже прошу бути уважними при повторенні матеріалу

 

ІV.Узагальнення  та систематизація знань основних понять явищ, закономірностей.

          На екрані один за одним показують слайди на яких частково написаний текст. Викладач до кожного  з слайдів  ставить запитання. Після відповіді учнів на екрані з’являється правильна відповідь. До кожного слайда можна поставити ще додаткові питання.

        Слайд 1

Кам'яна кладка - це конструкція з каменів, цегли, укладених на будівельному розчині в певному порядку.

                   

1                   Які ви знаєте види кладок?

2                   Для зведення яких конструкцій застосовується керамічна цегла пластичного пресування?

3                   Що впливає на міцність мурування?

    

Слайд 2

Розміри цегли (мм)   - 250х120х65

 

Дві протилежні найбільші грані, якими  цеглу кладуть на розчин, називають      ПОСТІЛЬ

Довгі бокові грані цегли називаються 

ЛОЖОК,   короткі  –   ПОПЕРЕЧОК АБО

ТИЧОК

 

1.Який розмір потовщеної цегли?

 

 

1. Яка верста утворює фасадну поверхню?

2.Яка товщина горизонтального шва?

3. Яка товщина вертикального шва?

4.Який шов буває і поперечний і поздовжній?

 

Слайд 4

Штраба це – частина стіни, яка служить для з’єднання старої кладки новою.

          Види штрабів – збіжна та

вертикальна

 

1.     Де виконують збіжну штрабу?

2.     Для чого служить вертикальна штраба?

                                                                                                                     

Слайд 5

                            Встановлення порядівок.  Кріплення шнура-причалки. 

Плорядівки встановлюються  - на кутах та в місцях примикання стін

 

      

 

 

1.     Як кріпиться шнур-причалка?

2.     Чи потрібно натягувати шнур – причалку для кожного ряду мурування?

3.     З чого починають мурування кладки?

4.  

Слайд 6

Система перев’язування – це порядок укладання цеглин (каменів)у кладці одна до одної відповідно до правил розрізування кладки.

 

Однорядна (ланцюгова) – ложкові і поперечикові ряди у кладці чергуються

 

                                                                                                 

Багаторядна – поперечикові ряди чергуються з 3 або5 ложковими рядами

1.Яка з система вимагає значних витрат праці?

2.При однорядній системі перев’язування чи повинні перекриватися вертикальні    шви нижнього ряду цеглинами верхнього ряду?

3.За однорядною системою перев’язування швів тичкові й ложкові ряди чергуються між собою?

4.Яким рядом завершують мурування за однорядною (ланцюговою) системою?

5.Яку систему перев’язування застосовують при зведенні стовпів?

 

          Слайд 7                                                                       

Інструменти для  кам’яних робіт  

                                 

 

         

       Розчинна лопатка -для розстилання розчину на стіні, перемішування його в ящику. 

        Кельма— призначена для розрівнювання розчину по кладці, заповнення розчином вертикальних швів і підрізування у швах зайвого розчину.

        Розшивками -обробляють шви, тобто надають їм певної форми та ущільнюють розчин у шві.

         Молоток-кирочку  -використовують при рубанні цілої цеглини на неповномірні та під час тесання цегли.

        Швабрівка- призначена для очищення вентиляційних і димових каналів від розчину, що виступив зі швів, а також для більш повного заповнення розчином і загладжування швів у каналах. 

       Висок - для перевірки вертикальності стін, простінків, стовпів і кутів кладки, тобто для провішування кладки.

       Будівельний рівень - застосовують для перевірки горизонтальності та вертикальності кладки. Довжина рівня 300, 500 або 700 мм. 

       Дерев’яний косинець 500х700 мм -застосовують для перевірки прямокутності кутів, що закладають.

       Рулетка та складений метр  — вимірювальні інструменти, якими розмічають осі та положення конструкцій, роблять контрольні виміри кладки.         Шнур-причалка —  шнур,  який натягають під час кладки верст між порядовками та маяками як орієнтир для забезпечення прямолінійності та горизонтальності рядів кладки, а також для однакової товщини горизонтальних швів.

       1.Які з даних інструментів відносяться до контрольновимірювальних?

       Слайд 8

      Підготовка неповномірної цегли

 

1.                  
Як називається неповномірна цегла?

2.                   Для чого вона потрібна?

3.                   Як правильно підготовити неповномірну цеглу?

4.                   Під яким кутом має бути спрямований удар молотка по цеглині?

 

Слайд 9

Товщина стіни в ¼ цегли – 65мм

Товщина стіни 0,5 цегли – 120мм

Товщина стіни в 1 цеглу – 250мм

Товщина стіни в 1,5 цегли - 380мм Товщина стіни в 2 цегли – 510 мм

 

 

 

1.                 Як визначають товщину стіни?

2.                 Чи дорівнює ширина мурування товщині стіни?

 

1.                             Чи залежить спосіб розкладання цегли від товщини стін?

2.                             На якій відстані розкладають купки цеглин від місця мурування? 3   .Як розкласти цеглу для мурування ложкових рядів  зовнішньої версти при товщині стіни в 2 цегли?

4.Як розкласти цеглу для мурування тичкового ряду внутрішньої версти  при товщині стіни в 1,5 цегли?

 

Слайд 11

Розкладання розчину на стіні

 

 

                                        

 

                                                                           

1.Яка товщина гряди розкладеного  розчину?

2.Яка ширина гряди розкладеного розчину якщо ряд муруємо тичком?

3.Яка ширина гряди розкладеного

розчину якщо ряд муруємо ложком

 

      Слайд 12

     Кладка кутів та вертикальних   

обмежень        Слайд 13

 

       Яким заввишки має бути ряд мурування, якщо цегла завтовшки 65мм –   77мм

 

 

     1. Скільки рядів цегли припадає на 1м висоти мурування, якщо цегла     завтовшки 88мм?

      2.Скільки рядів цегли припадає на 1м висоти мурування, якщо цегла завтовшки 65мм?

      3.Чому дорівнює позначка на порядівці для стовщеної цегли?

 

      Слайд 14

      Спосіб кладки – впритиск

 

 

 

1.Способом « впритиск» мурують       а/внутрішню версту  б/ забутку  в/зовнішню версту

2.Який розчин використовують для мурування способом «впритиск»?

3.                             На яку відстань треба відступити від початку стіни при підготовці постілі?

4.                             Як ведеться кладка цим способом?

 

Слайд 15

Кладка способом - вприсик ложкового і тичкового ряду.

 

 

 

1.        Спосіб «вприсик» виконують під розшивку чи впустошовку?

2.        Чи необхідно підрізати розчин при  муруванні способом «вприсик»

3.        Як ведеться кладка способом «вприсик» ?

4.        Який розчин потрібний при вкладанні цегли способом «вприсик»?

5.        На яку відстань треба відступити від початку стіни при підготовці постілі?

 

Слайд 16

Спосіб вкладання цегли – вприсик з підрізкою розчину

       1.Як ведеться кладка способом «вприсик з підрізко розчину»?

 

Слайд 17

Спосіб вкладання цегли   -  напівприсик

 

 

           1. Який елемент кладки ведеться способом «напівприсик»?

        2.Як ведеться кладка способом «напівприсик» ?

         3.Муляр якого розряду веде кладку цим спросбом?

 

 

          Слайд 18

     Робоче місце муляра складається з трьох зон – робочої, матеріалів, транспортної.

 

 

1.Чи повинна бути вільною від матеріалів та інструментів робоча зона під час мурування?

2.На скільки годин роботи повинен бути розрахований запас цегли на робочому місці?

3.Як ставлять піддони з цеглою при муруванні простінків?

4.Де розташовують цеглу при муруванні стовпів?

 

 

1.Муляри яких розрядів складають ланку «двійка?»

2. Муляри яких розрядів складають ланку «трійка?»

3.Муляри яких розрядів складають ланку «четвірка?»

4.Муляри яких розрядів складають ланку «п’ятірка?»

5.Яку роботу виконують ці ланка?

 

        Слайд 20

         Види швів –прямокутне заглиблення в підрізку, прямокутне заглиблення, опукле, увігнуте, однорізне, дворізне.

 

 

ложки), потім горизонтальні.

 

 

 

 

 

 

 

1.Які є види швів?

2.   Чи заповнюють розчином врівень з поверхнею лицьові шви стін, призначені під розшивку?

3.   Шви розшивають до тужавлення розчину?

 

     Слайд 21

              Горизонтальність рядів контролюють правилом та рівнем не рідше двох разів на кожному ярусі.

              Вертикальність поверхонь та кутів кладки перевіряють рівнем та

виском не рідше двох разів на кожному ярусі.

 

 

1.             Чи повинен перевіряти муляр відповідність марок розчину і цегли, які вказані в проекті.?

2.             Яке можливе відхилення  кутів від вертикалі на один поверх?

3.             Чим перевіряють кут мурування?

 

 

 

      Слайд 22

        Техніка безпеки

                                                                                                  

    - Усі інструменти та пристосування необхідно використовувати відповідно до їх призначення. Перед роботою перевіряють, що інструменти справні: правильно й міцно насаджені на ручки, робочі поверхні інструментів рівні, без задирок; ушкоджені або деформовані інструменти використовувати не можна. Рівень робочого настилу, змонтованих риштувань і підмостків розташовують нижче верха кладки на 0,7 м.

•      Риштування і помости встановлюють на очищені вирівняні поверхні. Забороняється встановлювати стояк на грунт (одна підкладка під два стояки)

•      На риштуваннях та помостах слід уникати перевантаження та скупчення матеріалів в одному місці.

•      Стінові матеріали, інструменти та будівельне сміття не можна залишати на стінах під час перерви.

•      Працювати муляр повинен у робочому одязі та в рукавицях.

•      При кладці стін висотою понад 7м по периметру будівлі влаштовують зовнішні інвентарні захисні козирки.

V. Самостійна робота з виконанням контрольних завдань. Диференційовані завдання:

1.   Тести на комп’ютерах для сильніших учнів.

2.   Розв’язування тестових завдань по карточках. (додаток 1) VІ. Підсумки уроку. Оцінювання.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

1.            Розв’язати кросворд. (додаток 2)

2.            Скласти свій кросворд з теми.

 

 

                                                                                     Додаток 1

ТЕСТ

для перевірки знань по темі:

«Виконання кладки за однорядною, багаторядною, трирядною системами перев’язування швів».

І варіант.                                          

1.                             Чи можна мурувати з керамічних і силікатних каменів без дотримання правил розрізки?

          а/так  б/ні

2.                             Якими завтовшки повинні бути вертикальні шви мурування?

а/6мм  б/12мм  в/8мм  г/10мм

3.                             Що утворює фасадну поверхню?

а/ зовнішня верста      б/ внутрішня верста.

4.                             Яким заввишки має бути ряд мурування, якщо цегла завтовшки 65мм? а/ 75мм  б/ 88мм  в/77мм  г/80мм

5.                             За однорядною системою перев’язування швів тичкові й ложкові ряди чергуються між собою?

         а/так   б/ні

6.                             Скільки рядів цегли припадає на 1м висоти мурування, якщо цегла завтовшки 65мм?

        а/ 10  б/ 15  в/ 13

7.                             Які шви розшивають спочатку?

а/ вертикальні    б/горизонтальні

8.                             Мурування за однорядною (ланцюговою) системою завершують        а/ тичковими рядами  б/ ложковими рядами  в/ забуткою

9.                             Під яким кутом має бути спрямований удар молотка по цеглині           а/ 60°  б/30° в/ 90° 

10.                         Способом « напівприсик» мурують        а/ зовнішню версту  б\ внутрішню версту  в/ забутку

11.                         Який розчин потрібний при вкладанні цегли способом «вприсик»         а/ жорсткий  б/ пластичний  в/ напівжорсткий

12.                         Яка товщина стіни в 1,5 цегли?

а/ 250мм  б/ 370мм  в/ 350мм  в/ 380мм

ТЕСТ

для перевірки знань по темі:

«Виконання кладки за однорядною, багаторядною, трирядною системами перев’язування швів».

ІІ варіант.                         

1.Чи дорівнює ширина мурування товщині стіни?      а/ так  б/ ні

2.Якими завтовшки повинні бути горизонтальні шви мурування7     а/ 18м  б/ 15мм  в/ 12мм

3.                 При однорядній системі перев’язування чи повинні перекриватися вертикальні    шви нижнього ряду цеглинами верхнього ряду     а/ так  б/ні

4.                 Скільки рядів цегли припадає на 1м висоти мурування, якщо цегла завтовшки 88мм?

     а/ 11  б/ 10  в/ 13

5.                 Чи залежить способи розкладання цегли від товщини стін?      а/  так   б/ ні

6.                 Способом « впритиск» мурують

      а/внутрішню версту  б/ забутку  в/зовнішню версту

7.                 Яким заввишки має бути ряд мурування, якщо цегла завтовшки 88мм?        а/ 100мм   б/ 102мм   в/ 98мм

8.                 Чи повинна бути вільною від матеріалів та інструментів робоча зона під час мурування?

      а/ так    б/ні

9.                 Глухі ділянки стінок мурує ланка

      а/ «двійка»   б/ «п’ятірка»  в/ « трійка»

10.             Яка товщина стіни в 2 цегли?

     а/ 380мм  б/ 510мм  в/ 500мм  г/ 410мм

11.             Чи дозволяють зменшити товщину стін пустоти в керамічних каменях? а/ так  б/ні

12.             Яка ширина гряди розчину для мурування тичкового ряду? а/ 200мм  б/ 200-220мм   в/ 240мм    

ТЕСТ

для перевірки знань по темі:

«Виконання кладки за однорядною, багаторядною, трирядною системами перев’язування швів».

ІІІ варіант.                

1.          Чи дорівнює товщина мурування в 1 цеглу 25см?         а/ так   б/ні

2.          До яких інструментів відносять: складний метр, рулетку, рівень?

а/ до ручних інструментів    б/ до інвентарю  в/ контрольно-вимірювальних

3.          На якій відстані розкладають купки цеглин від місця мурування а/ 100мм   б/ 500-600мм  в\ 200мм

4.          Чи можна мурувати стовпчики  під лаги без ущільнення грунту?          а/ так  б/ні

5.          З чого починають мурування? а/ з викладання маяків у вигляді убіжної штраби; б/ з викладання тичкових рядів; в/ з встановлення кутових і проміжних порядівок

6.          Скільки дев’яток використовують для кута в 2 цегли? а/ 3   б/5  в/4

7.          Чому має дорівнювати товщина перегородок в ½ цегли? а/ 12,5см    б/15см  в/12см

8.          Яку цеглу використовують для мурування стовпчиків під лаги?

а/ силікатну   б/ глиняну

9.          Яка ширина гряди розчину для мурування ложкового ряду? а/ 80-100мм  б/  60-80мм  в/ 100-120мм

10.     Чому дорівнює позначки на порядівках для стовщеної цегли? а/ 100мм  б/ 65мм  в/ 77мм  в/ 70мм

11.     Яким способом мурують забутку?

           а/ «вприсик»   б/ «напівприсик»  в/« вприсик» з підрізкою розчину

12.     Який розчин використовують при муруванні стовпчиків під лаги?

          а/ цементний   б/ глиняний  в/ вапняний

 

                                                                          Додаток 2  

                          

 

 

1.     Елемент кладки між верстами.(ЗАБУТКА)

2.     Інструмент для виконання кладки.(ШЛЯМБУР)

3.     Що встановлюють на кутах кладки?(ПОРЯДІВНИК)

4.     Цим інструментом провіряють рівність кладки.(РІВЕНЬ)

5.     Інструмент для чистки каналів.(ШВАБРІВКА)

6.     Вона буває зовнішня і внутрішня.(ВЕРСТА)

7.     Довга грань цегли.(ЛОЖОК)

8.     Інструмент для нанесення розчину.(КЕЛЬМА)

9.     Суміш в’яжучого і дрібного заповнювача.(РОЗЧИН)

10.Він служить для перевірки вертикальності(ВИСОК)

11.Грань цегли.(ПОПЕРЕЧОК)

 

 

Кросворд №2

 

 

 

1.       Інструмент для вкладання цегли. (КЕЛЬМА)

2.       Контрольно-вимірювальний інструмент.(КУТНИК)

3.       Керамічний матеріал для кладки стін.(ЦЕГЛА)

4.       Інструмент для виконання отворів.(ШЛЯМБУР)

5.       Що встановлюється на кутах кладки.(ПОРЯДІВНИК)

6.       Професія.(МУЛЯР)

 

 

 

 

 

УРОК НА ТЕМУ: «СУШІННЯ ДЕРЕВИНИ»

Василів В.І., 

 викладач предметів професійно- теоретичної 

підготовки будівельного  профілю

 Олеського професійного ліцею

 

Тема уроку: «Сушіння деревини». Професія: Столяр будівельний.

Предмет: Матеріалознавство.

Мета уроку: сформувати уявлення учнів про способи сушіння деревини, переваги та недоліки застосування різних способів сушіння деревини; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; виховувати повагу до культури та історії свого народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи проведення: розповідь, пояснення, бесіда, показ слайдів.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, екологія, інформаційні технології, матеріалознавство для мулярів.

Дидактичне та матеріально-технічне забезпечення: мультимедійний проектор, ноутбук, опорний конспект, картки-завдання.

Використана література:

1.                  Л. Оршанський. Технологія деревообробного ремесла. – Тернопіль, 2012р

2.                  В. Бруква. Матеріалознавство для столярів. – Київ, 2006р.

3.                  С.Шумега. Технологія художніх виробів з деревини. Львів, 2001р.

4.                  Г.Сєрікова Довідник майстра столярно-теслярських робіт. 2013р.

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційна частина

Перевірка присутності учнів на уроці. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Притча.

Старший тесля зібрався звільнятися.

Він попередив про це начальника, сказавши, що час на пенсію. Начальнику шкода було відпускати хорошого робітника, і він попросив того про послугу – побудувати ще один будинок.

Тесля погодився, але під час роботи його бентежили інші думки. Він уявляв, як відпочиватиме на пенсії, тож геть не старався й використовував низькоякісні матеріали.

Коли тесля закінчив свою роботу й дім був готовий до здачі, начальник простягнув йому ключі від вхідних дверей.

- Це твій дім, - сказав він, - це мій подарунок для тебе. Яке потрясіння!

Яка ганьба!

Коли б він знав, що будує будинок для себе, він би звів йог зовсім інакше!

А тепер доведеться жити в домі, абияк ним зведеному.

(Коментарі учнів про розуміння даної притчі)

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Сьогодні на уроці ми вивчатимемо тему «Сушіння деревини». Щоб успішно засвоїти новий матеріал, на домашнє завдання ви повинні були повторити із попередніх тем все про вологість деревини. Зараз ми перевіримо, виконавши самостійну роботу, на скільки ви засвоїли матеріал попередніх тем.

На виконання дається 7 хв. (Додаток 1) ІV. Актуалізація опорних знань

А тепер узагальнимо ваші знання.

1.              Що таке вологість деревини? (Вологість – це ступінь насичення деревини вологою)

2.              Яка буває вологість деревини? (У деревині є вільна і зв’язна вологість)

3.              Що таке вільна вологість? (Волога, що знаходиться у порожнинах клітин і міжклітинних просторах називається вільною)

4.              Що таке зв’язна вологість? (Волога, що знаходиться в клітинних стінках – зв’язна або гігроскопічна)

5.              Яка волога випаровується швидше? (Вільна)

6.              У чому виражається вологість деревини? (У відсотках)

7.              Наприклад: вологість деревини 25%, що це означає?(Це означає, що на кожні 100 гр. деревини, припадає 25% наявної в ній води.)

8.              Як     поділяється          деревини    за       ступенем         вологості? (Мокра,

свіжозрубана, повітряно- суха, кімнатно-суха, абсолютно суха)

9.              Яка вологість деревини має бути для столярних виробів? (Для столярних виробів вологість деревини має бути 8-12 %)

Кожен з вас вже може наближено оцінити свої письмові відповіді. А бали за роботу буде оголошено на наступному уроці.

                                   V.       Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Чудові декоративні характеристики, легка обробка й висока міцність роблять деревину незамінним будівельним матеріалом. Важливо ще й те, що дерево гармонійно поєднується практично з усіма будівельними матеріалами.

Сучасні технології починаються з грамотної організації сушки деревини.

Отже, тема сьогоднішнього уроку «Сушіння деревини».

На столі у кожного лежить опорний конспект, у який ви будете записувати основні поняття нашої теми (Додаток 2).

VІ. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу

                                   1.      Поняття про сушіння деревини

Кон'юнктура ринків в останні роки демонструє стійке зростання попиту на деревину. Незважаючи на новітні технології розробки штучних замінників, деревина, мабуть, залишиться основним матеріалом в будівництві. Класична технологія деревообробки обов’язково включає ділянку сушіння деревини. Ця ділянка є, мабуть, найскладнішою у технологічному ланцюгу «зростаюче в лісі дерево» - ( ) – «готовий виріб». Складність полягає, перш за все, в управлінні процесом сушіння.

Сушінням називається процес видалення з деревини вологи випаровуванням. Підраховано, що дерево разом із стовбуром, гілками, листям, корою та корінням на 65-85% складається з води. Волога, яку коріння всотує з ґрунту, підтримує життєдіяльність клітин дерева. Однак, волога в природі необхідна не лише дереву, що росте. Завдяки воді дерево, що загинуло, швидко руйнується і перетворюється у природне добриво. Якщо б цього не відбувалося, то земна куля була б завалена стовбурами та гілками загиблих дерев.

Мета сушіння - надати деревині більшої міцності, продовжити термін експлуатації та зробити придатною для виготовлення столярно-будівельних виробів. Висушена деревина добре склеюється й опоряджується декоративнозахисними плівками (фарбується, лакується і полірується).

Деревину висушують двома способами: натуральним (на повітрі) та штучним (в спеціальних сушильних камерах).

Деревина розтріскується по серцевинних променях, а тріщини здебільшого йдуть у радіальному напрямку. Чим сильніше деревина всихається, тим чисельніші та глибші в ній тріщини.

М'яка і легка деревина всихається переважно менше, ніж тверда і важка; до того ж м'яка деревина висихає значно швидше, ніж тверда, тому менше коробиться і розтріскується.

 

 

 

При висиханні зменшуються лінійні розміри деревини: впоперек волокон на 5-12%, вздовж - розміри майже не змінюються.

          За ступенем висихання деревину різних порід поділяють на три групи:

-                     маловсихаючі (ялина, ялівець, верба, тополя);

-                     середньовсихаючі (в'яз, груша, дуб, липа, вільха, осика, ясен); -           сильновсихаючі (береза, модрина, клен, яблуня).

 

                                                                          2.       Непромислові способи сушіння деревини

            Здавна деревину сушили безпосередньо в лісі, або на подвір'ї під дашком, у стружці, зерні, випарювали, вимочували у воді та ін. Однак застосовуючи той чи інший спосіб сушіння, майстри обов'язково враховували породу деревини, його будову, твердість, густину та розміри заготовок. Підбираючи необхідний матеріал для заготовок, вони знали, що деревина з перекрученими шарами менше розтріскується, ніж прямошарова. Їм було відомо,

що ділянка стовбура, розташована ближче до кореня, має міцнішу деревину, яка менше жолобиться та розтріскується.

Народні майстри заготовляли деревину на спеціально відведених лісових ділянках. Рубати дерева без дозволу вважалось великим гріхом і навіть злочином.

Заготівлю розпочинали наприкінці осені, як тільки з дерев злітало останнє листя, і завершували з початком весняного сокоруху.

 

 

 

Атмосферне сушіння відрізняється простотою та доступністю, однак його основний недолік – довготривалий процес. Колоди сушаться 1-2 роки залежно від діаметра, а пиломатеріали - від 10 днів до двох місяців залежно від товщини дощок і пори року. Зрозуміло, що влітку деревина сохне краще, ніж в іншу пору року, якщо ж літо дощове, деревина сохне погано і може вкритися пліснявою та навіть зогнити. При сонячній погоді деревину можна висушити до повітряносухого стану (12-18% вологості). Отже, повітряне сушіння залежить від кліматичної зони, пори року та погоди.

Практики зазначають, щоб висушити на повітрі соснові дошки від 60 до 20% вологості влітку потрібно: для соснових дощок товщиною до 12 мм - 7-8 діб; для дощок товщиною 15-25 мм - 9-10 діб; для дощок товщиною 35-50 мм - 15-18 діб; для дощок товщиною 55-75 мм - 20-30 діб. Регулювати швидкість атмосферного сушіння можна тільки незначною мірою, змінюючи щільність укладання матеріалу в штабель.

Штабелювання пиломатеріалів для сушіння. Пиломатеріали для повітряного сушіння укладаються окремо за породами, розмірами, станом обробки (обрізні чи необрізні). Висота штабеля над землею становить 0,5-0,6 м, а в місцях з близькими ґрунтовими водами і недостатньою вентиляцією - 0,75 м.

Штабелі дощок різної товщини та сорту, а також дошки-бруси укладають на сухі хвойні прокладки розміром 25х40 мм. Крайні прокладки кладуть у рівень з торцями дощок чи брусів. Дошки до 50 мм товщиною укладають на прокладки з цих же дощок; товщиною  до 25 мм - на подвійні прокладки. У штабелях пиломатеріали розташовують правильними рядами, щоб забезпечити добру вентиляцію. Ширина проміжків (шпацій) між дошками при товщині пиломатеріалів до 45 мм має дорівнювати половині ширини пиломатеріалів, а при товщині пиломатеріалів понад 45 мм - до 1/5 ширини пиломатеріалів. Ширина проміжків має поступово збільшуватися до середини штабеля та бути в три рази більшою за ширину крайніх проміжків (шпацій).

Крім того, для рівномірного просушування пиломатеріалів по висоті штабеля роблять два горизонтальні проміжки на відстані 1 м і 2 м від нижнього ряду пиломатеріалів. Для

цього на ребро ставлять т. зв. "стільчики" - відрізки дощок товщиною 75 мм і шириною 150 мм. Торці дощок чи брусків вкривають олійною фарбою або вапном.

Штабель щільно накривають у два ряди дошками товщиною 22 мм без випалих сучків і тріщин. Накриття повинно мати нахил 2° у бік широких проїздів і виступати за штабель спереду та з боків на 0,5 м, а ззаду – 0,75 м, щоб стічна вода стікала у широкі проїзди. Накриття закріплюється дротом до середніх дощок штабеля.

 

 

         

Незважаючи на низку недоліків атмосферного способу сушіння, його часто використовують для підсушування пиломатеріалів до повітряної вологості перед сушінням у камерах (зменшується розтріскування і жолоблення) або при транспортуванні на далекі відстані.

Сушіння деревини в лісі на корені проводилось весною або літом. Навколо стовбура дерева знімали широке кільце кори. Волога з ґрунту переставала поступати у крону, листя або хвоя вбирали в себе залишкову вологу, яка випаровувалася одночасно з висиханням дерева. Нині таким методом заготівельники підсушують сосну перед сплавом річкою.

Весною, коли молоде листя розпускалося на деревах і набирало повну силу, майстри їхали в ліс заготовляти липову деревину для художніх виробів. У спиляної липи зрубували сучки та знімали кору зі стовбура приблизно на 2/3 довжини, а верхню частину дерева (крону) залишали недоторканою. Гілки та листя всмоктували у себе вологу, яка знаходилась у стовбурі. За два тижні цей "природний насос" викачував стільки вологи, скільки було б необхідно при звичайному сушінні протягом декількох місяців. Після двох тижнів стовбур розпилювали на колоди довжиною 1,5 м і звозили на подвір'я під навіс. До осені липова деревина була вже придатна для виготовлення виробів і декорування її різьбленням.

 

 

Існують, ще інші способи сушіння деревини. Ними користуються майстри- деревообробники. У Західній Україні особливо розвинута різьба по дереву.

Про нетрадиційні способи сушіння деревини нам розкаже майстер виробничого навчання, керівник гуртка «Народне ремесло» (розповідь майстра).

Сушіння деревини запарюванням здавна використовувалося майстрами- деревообробниками. Процес здійснювали у великих чавунних ємностях, дно яких трохи вкривали водою, клали сиру деревину, накривали кришкою та ставили на ніч у добре пропалену піч. Зранку деревину виймали та досушували при кімнатній температурі.

Застосовували і більш прості способи сушіння: з прогрітої печі вибирали золу, в порожнину ставили дерев'яні поліна на торець, витримуючи їх до ранку. Просушена цим способом деревина набувала гарного кольору (біла у сирому стані липа отримувала золотистий колір, а деревина вільхи - світлокоричневий).

Виварюванням у прісній воді можна видалити лісову вологу з м'якої деревини липи, вільхи, тополі та ін. Водночас, звільнившись від капілярної вологи, деревина стає набагато м'якшою, аніж у висушеному стані. Враховуючи це, народні майстри вирізали з розпареної деревини, яку щойно виймали з гарячої води, різноманітний посуд (миски, ложки, ковші та ін.). Зазначимо, що вирізаний з пропареної деревини тонкостінний посуд висихає настільки швидко, що в ньому не встигають з'явитися тріщини.

Виварювання деревини у солоній воді (25%-му розчині кухонної солі) - давній спосіб, який попереджає появу тріщин і надійно захищає деревину від проникнення та розвитку грибкових хвороб. Невеликі заготовки з твердої або м'якої деревини складають у високу каструлю та доверху заливають соленою водою із розрахунку 4-5 столових ложок на 1 літр води. Деревину варять на повільному вогні протягом 2-3 годин, після цього виймають з води та досушують при кімнатній температурі.

Вимочування деревини у воді зменшує появу тріщин при подальшому сушінні. Раніше у воді, яка запобігала свіжозрубане дерево (дуб, модрину) від гниття, зберігали колоди протягом сезону. Нерідко у проточну річкову воду опускали колоди. Очевидно, вимочувати деревину перед сушінням майстри розпочали, звернувши увагу н властивості деревини мореного дуба - надзвичайно твердого, міцного і майже без тріщин.

Виварювання у маслі й оліфі невеликих заготовок твердої деревини не тільки запобігає появі тріщин, а й посилює декоративність текстури та кольору матеріалу. Заготовки груші, дуба, виварювали у натуральній оліфі, льняному чи конопляному маслі. Під час варіння масло витісняє з деревини вологу, заповнюючи при цьому міжклітинний простір. Виварену у маслі або оліфі деревину досушують при кімнатній температурі. Добре просушена деревина має додаткову міцність і вологостійкість, чудово шліфується та полірується, має чіткий текстурний малюнок.

Сушіння деревини у річковому піску. Дрібні заготовки твердих порід деревини інколи висушують штучним шляхом у річковому піску. При цьому деревина набуває золотисто- коричневого кольору. Цікавий декоративний ефект досягається при сушінні у піску готових художніх виробів. Для цього у велику чавунну ємність насипають шар чистого річкового піску; зверху кладуть заготовки або вироби, які знову засипають шаром сухого піску. Таким чином ємність заповнюють до верху, слідкуючи за тим, щоб деревина не торкалася чавунних стінок. Завантажену ємність без кришки ставлять у добре прогріту піч. Висихаючи, деревина, яка повернена в бік вогню, отримує золотаву підпалину, що переходить у натуральний колір з протилежного від вогню боку. Оптимальна відстань до вогню визначається майстром емпірично, тобто "на око". Якщо необхідно отримати однорідне забарвлення, чавунну посудину періодично повертають навколо осі. Якщо ж необхідно отримати суху та чисту деревину, ємність ставлять на ніч у добре пропалену піч. Сушити деревину в піску можна й на багатті, використовуючи старі каструлі та відра.

Сушіння деревини у зерні. З писемних пам'яток відомо, що давньогрецькі скульптори сушили деревину цінних порід, занурюючи її у сухе жито. Сушіння деревини у зерні було добре відоме й давньоруським майстрам. Дерев'яну заготовку покривали зерном перед початком весни; за декілька тижнів зерно всотувало з деревини всю "лісову вологу". Підготовлену таким чином деревину витримували при кімнатній температурі, а пізніше обробляли, не боячись появи тріщин. Уважалося, що сушіння деревини у зерні за декілька тижнів до сівби добре впливає на якість посівного матеріалу, адже зволожене деревиною зерно швидше проростало та давало вищі врожаї.

Сушіння деревини у стружці - популярний та надійний спосіб, який часто використовується токарями та різьбярами. Сирі точені деталі чи дрібні вироби одразу ж після виготовлення укладаються у стружку, отриману при точінні або наперед заготовлену. Цей засіб запобігає коробленню та появі тріщин, особливо при довготривалій перерві у роботі.

3. Промислові способи сушіння в камерах Сушіння деревини в лісосушильних камерах.

У деревообробній промисловості використовуються різні типи сушильних камер, які поділяються залежно від таких ознак: І. За принципом дії:

А) камери безперервної дії - безупинно завантажуються пиломатеріалом.

З таких камер щодня вивантажуються штабелі сухого пиломатеріалу чи деталей з т. зв. "сухого" боку камери, натомість стільки ж завантажується - з "сирого" боку камери;

 

Б) камери періодичної дії, в які одночасно завантажуються штабелі пиломатеріалу, а після висихання - одночасно вивантажуються з камери. Цей тип камер має низку переваг перед камерами безперервної дії, передовсім у них регулюється процес поступового висушування деревини, натомість у камерах безперервної дії щоденне відкривання дверей і завантаження штабелів порушує процес сушіння. Тому цінні породи деревини сушать здебільшого в камерах періодичної дії.

 

Викладач: Прошу пригадати, при вивчені якої теми ви зустрічалися з такими механізмами? (При вивченні способів виготовлення та випалу цегли на уроці матеріалознавства для мулярів).

 

ІІ. За конструктивним рішенням:

А) роликові - застосовуються для сушіння листових матеріалів (шпону); це довгі сушильні камери, всередині яких по довжині і висоті (у декілька поверхів) установлені приводні ролики для переміщення через камеру пиломатеріалу; здебільшого роликові сушильні камери бувають прохідного типу, тобто вхід і вихід розташовується з різних боків камери;

 

 

Б) фонтанні або пневматичні - призначені для сушіння дрібних деревних часток, на- приклад стружки у зваженому стані; це вертикальний циліндр, через який знизу догори продувається потік гарячого повітря;

В) барабанні - складаються з горизонтального (з невеликим ухилом) циліндра (барабана), всередині якого здійснюється сушіння дрібного деревного матеріалу; через барабан проходить гаряче повітря, а матеріал для рівномірності сушіння переміщується завдяки безупинному обертанню барабана або ротора-змішувача, який розташований всередині;

 

Г) стрічкові - застосовують для сушіння стружки, сірникової соломки, деревної тріски; усередині камери в один чи декілька поверхів установлені конвеєри - сітчасті стрічки, на яких деревний матеріал сушиться гарячим повітрям.

 

ІІІ. За способом сушіння:

Конвективний.

Викладач. Для того щоб зрозуміти що таке конвективний метод сушіння деревини, прошу пригадати з уроків фізики, що таке конвекція (Конвекція – явище перенесення тепла в рідинах, газах або сипких середовищах потоками самої речовини).

Найпоширенішими для сушіння пиломатеріалів є конвективні сушарки, які ще називають лісосушильними камерами. Промислові лісосушильні камери - це 5-20 послідовно розташованих стаціонарних приміщень (камер), виготовлених з матеріалів, які не піддаються гниттю: стіни - цегельні, цементовані; стелі - залізобетонні плити, підлоги - бетоновані. З торців камер навішані двері, через які завантажуються трекові візки зі штабелями пиломатеріалів.

Для функціонування лісосушильної камери використовуються пристрої для нагрівання (калорифери), циркуляції (вентилятори) та зволоження (зволожувальні труби) агента сушіння. Для подання свіжого та викиду відпрацьованого повітря використовуються нагнітальні канали та витяжні (вихлопні) труби. Пиломатеріал, сформований у штабелі та встановлений на трекових візках, завантажується в лісосушильну камеру по рейках.

Процес сушіння. Для якісного сушіння пиломатеріал спочатку пропарюють протягом 1-1,5 год. влітку та до 2 год. взимку. Це здійснюється з метою рівномірного прогріву матеріалу задля відкриття пор, через які виходитиме внутрішня волога.

Після пропарювання в камері спочатку встановлюють невисоку температуру (40-50С) і високу вологість (78-80%), а потім поступово підвищують температуру повітря та зменшують вологість. При цьому весь час відбувається рух повітря в камері самопливом (природна циркуляція) або завдяки вентилятору (примусова циркуляція). Свіже атмосферне повітря, що надходить до камери припливним каналом, нагрівається від калориферів, набуває заданих параметрів (температури і вологості). Потім повітря проходить крізь штабель деревини, випаровуючи з неї вологу, після чого в атмосферу викидається невелика частина відпрацьованого повітря, а більша його частина змішується зі свіжим повітрям, доводиться до заданого стану і знову подається в лісосушильну камеру.

Діелектричне сушіння.

Викладач: Прошу пригадати, що таке конденсатор?

(Конденсатор це система двох плоских провідних пластин, розташованих паралельно одна до одної на малій відстані порівняно з розмірами пластин і розділених шаром діелектрика. Пластини конденсатора мають протилежні за величиною заряди, тому між пластинами конденсатора утворюється потужне електричне поле).

Деревина, яка розміщена між пластинами конденсатора високочастотного коливного контуру, інтенсивно нагрівається завдяки діелектричним втратам. Виділення тепла тут пов'язане з коливальним рухом молекул води, яка знаходиться в електромагнітному високочастотному полі. Тепло генерується одночасно по всьому об'єму матеріалу (де більше вологи, там більше й генерується тепла), а не підводиться ззовні, як при інших способах су- шіння. Електрична енергія, яку споживає деревина, перетворюється на теплову у зв'язку з діелектричними втратами, тобто вона спочатку витрачається на нагрівання матеріалу та теплові втрати з поверхні матеріалу до навколишнього середовища, а потім (після нагрівання) - на випаровування вологи і теплові втрати.

Сушіння в петролатумі

Викладач: на уроці хімії вивчаючи продукти переробки нафти ви отримали поняття про петролатум. (Петролатум – масляниста коричнева рідина, яка є побічним продуктом під час переробки нафти).

Сушіння в рідинах це швидкий спосіб сушіння деревини в продукті нафтохімії - петролатумі (суміш парафіну, церезину й оливи). Практично сушіння відбувається так: в одну з двох сполучених між собою ванн, наповнених гарячим петролатумом (до 120°С), в спеціальних контейнерах завантажують деревину. Незв'язана волога швидко випаровується, спричиняючи на поверхні маслянистої рідини велике шумування. Рідина від цього під- німається і переливається в іншу, сполучену з нею ванну. Припинення шумування на поверхні петролатуму свідчить, що процес висушування завершився. У другу ванну знову завантажують деревину, а над першою стікає й охолоджується піднята з контейнером висушена деревина. У процесі висихання поверхневий шар деревини (0,5-1 мм) просочується петролатумом, який при механічній обробці (струганні) знімається. Висушена таким чином деревина набуває еластичності, не тріскається, не жолобиться, добре обробляється. Швидкість та якість сушіння деревини порівнюється з діелектричним, однак простота устаткування й обслуговування роблять цей промисловий спосіб дешевшим і зручнішим. Висушена в петролатумі деревина одночасно захищена від гнилизни, комах.

Треба відзначити, що при сушінні деревини в петролатумі є можливість швидкого просочування деревини антисептиками способом гарячо-холодних ванн. Вийняту з ванни гарячу деревину після стікання петролатуму занурюють у ванну з антисептиком, підігрітим до температури 80-90°С, де деревина охолоджується, повітря в порах зменшується в об'ємі, утворюючи таким чином порожнини, місце яких швидко займає антисептик.

Щоб визначити вологість деревини електричним методом, застосовують електровологомір, дія якого базується на зміні електропровідності деревини залежно від вологості.

Порівняно з натуральним сушінням на повітрі, цей процес у спеціальних камерах має низку переваг і передовсім:

-                 короткий час сушіння;

-                 регулювання вологи з урахуванням подальшої переробки і призначення деревини;

-                 можливість вимірювання вологи у великій кількості в штабелі для забезпечення рівномірного сушіння з різницею у волозі не більше 2%;

-                 боротьба зі шкідниками деревини;

-                 покращення механічних і технічних особливостей (твердість, відсутність тріщин) за відносно короткий час сушіння;

-                 у сучасних сушарках процес повністю автоматизований, а вбудований комп'ютер бере на себе усі можливі процеси управління та слідкує за якістю сушіння.

-                 від дії високої температури (70-80°С) в деревині знищуються грибки.

Недоліки:

-                 великі затрати електроенергії;

-                 висока вартість обладнання;

-                 складність його експлуатації.

VІІ. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Метод «Мікрофон»

1.    Що таке сушіння деревини?(Сушінням називається процес видалення з деревини вологи випаровуванням)

2.    Яка мета сушіння деревини?(Надати деревині більшої міцності, продовжити строк експлуатації та зробити придатною для виготовлення столярно-будівельних виробів)

3.    Якими двома способами висушують деревину?(Деревину висушують натуральним на повітрі та штучним в спеціальних сушильних камерах)

4.    Які ви знаєте непромислові способи сушіння деревини? (Атмосферне сушіння, сушіння деревини в лісі на корені, сушіння деревини запарюванням, виварювання у прісній та солоній воді, виварювання у маслі й оліфі, сушіння деревини у річковому піску. )

5.    Що таке атмосферне сушіння деревини? (Сушіння деревини на повітрі)

6.    За      якими         критеріями укладають пиломатеріали      для         сушки         на повітрі?(Укладають окремо за породами, розмірами, станом обробки)

7.    Які недоліки цього способу сушіння?(Деревина висихає тільки до повітряно-сухого стану 12-18% вологості, потребує значних витрат часу, можливе ураження деревини червоточиною й грибами)

8.    Які ви знаєте штучні способи сушіння деревини?(Конвективні, рідинні, діелектричні)

9.    Які переваги штучного способу сушіння? (короткий час сушіння ;регулювання вологи з урахуванням подальшої переробки і призначення деревини; можливість вимірювання вологи у великій кількості в штабелі для забезпечення рівномірного сушіння з різницею у волозі не більше 2%;боротьба зі шкідниками деревини; покращення механічних і технічних особливостей (твердість, відсутність тріщин) за відносно короткий час сушіння; у сучасних сушарках процес повністю автоматизований, а вбудований комп'ютер бере на себе усі можливі процеси управління та слідкує за якістю сушіння. від дії високої температури (70-80°С) в деревині знищуються грибки)

10.Які недоліки штучного способу сушіння? (  великі затрати електроенергії; висока вартість обладнання; складність його експлуатації.)

       VІІІ. Домашнє завдання

В.В Бруква. Матеріалознавство для столярів. п. 6.1 – 6.4.  П.В Кривенко.

Матеріалознавство для будівельників. п. 13.7.

      ІХ. Підсумки уроку

Викладач коментує і оголошує оцінки учням.

Додаток 1

Самостійна робота      

                   Прізвище, ім’я                                                       ______________

Продовжити речення (оцінюється в 1 бал)

1.    Вологість це ступінь … насичення деревини вологою.

2.    Вологість у деревині буває … вільна і зв’язна.

3.    Швидше з деревини випаровується … вільна вологість

4.    Вологість деревини вимірюється … відсотками

5.    Знайдіть пару (кожна правильна відповідь - 1 бал)

 

№ з/п	Вологість деревини	% вологи в деревині
1	МОКРА	А) 60-100
2	ПОВІТРЯНО-СУХА	Б) 15-20
3	КІМНАТНО-СУХА	В) 0
4	СВІЖОЗРУБЛЕНА	Г ) >100
5	АБСОЛЮТНО СУХА	Д) 8-12

 

1	2	3	4	5
Г	Б	Д	А	В

6.    Яка вологість деревини повинна бути для столярних виробів? 8-12% (1 бал) 7.Вологість деревини становить 25%, що це означає? (2 бали)

(Це означає, що на кожні 100 гр. деревини, припадає 25% наявної в ній води) Додаток 2

Сушіння деревини

(опорний конспект)

       Сушінням називається процес видалення з деревини вологи випаровуванням. 

      Мета сушіння: надати деревині більшої міцності; продовжити термін експлуатації; зробити придатною для виготовлення столярно-будівельних виробів.

 

 

-       М’яка і легка деревина всихається менше і швидше.

-       Тверда і важка деревина всихається більше і довше, тому більше коробиться і розтріскується.

       При висиханні зменшуються лінійні розміри деревини: впоперек волокон – 5-12%;         вздовж – майже не змінюється.

     За ступенем висихання деревина поділяється: маловсихаючі (ялина, ялівець, верба, тополя), середньовсихаючі (в'яз, груша, дуб, липа, вільха, осика, ясен) сильновсихаючі (береза, модрина, клен, яблуня).

Непромислові способи сушіння деревини.

                   1.         Атмосферне сушіння деревини.

Укладання пиломатеріалів	За породами, розмірами, станом обробки(обрізні, не обрізні), торці дощок чи брусків вкривають олійною фарбою або вапном
Висота штабеля над землею	0,5-0,6м
Розмір прокладки	25х40мм
Відстань між прокладками	Крайні у рівень з торцями дощок
Нахил накриття	12%
Розмір накриття	З боків - 0,5м; ззаду – 0,75м

 

 

-   простота та доступність

-   деревина висихає тільки до повітряно-сухого стану 12-18 % вологості, потребує значних витрат часу, можливе ураження деревини червоточиною й грибами.

Залежить: кліматичної зони; пори року; погоди.

 

1.Сушіння деревини в лісі на корені.

2.                  Сушіння деревини запарюванням.

3.                  Випарювання у прісній воді

Майстри – деревообробники (різьблення)

4.                  Випарювання деревини у солоній воді

5.                  Вимочування деревини у воді

6.                  Випарювання у маслі й оліфі 7. Сушіння деревини у річковому піску

8.                  Сушіння деревини у зерні.

9.                  Сушіння деревини у стружці.

Промислові способи сушіння деревини – сушильні камери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                       

Конвективне сушіння базується на використанні пристроїв для нагрівання (калорифери), циркуляції (вентилятори) та зволоження (зволожувальні труби). Пиломатеріал завантажують в сушильну камеру, де спочатку пропарюють, потім поступово підвищують температуру повітря та зменшують вологість.

Діелектричне сушіння ґрунтується на нагріванні деревини струмами високої частоти. Деревина нагрівається рівномірно й відразу за всім об'ємом Енергія, що її споживає деревина, пе- ретворюється на теплоту й витрачається на нагрівання матеріалу та на випаровування з нього вологи

.

Сушіння в рідинах — це висушування деревини в гідрофобних рідинах, зокрема в петролатумі. Деревину занурюють безпосередньо в нагріту рідину, де вона сохне у кілька разів швидше (кілька годин), ніж у сушильних камерах, причому матеріал не розтріскується й не коробиться.

 

  

+ Короткий час сушіння; регулювання вологи з урахуванням подальшої переробки і призначення деревини; можливість вимірювання вологи у великій кількості в штабелі для забезпечення рівномірного сушіння з різницею у волозі не більше 2%; боротьба зі  шкідниками деревини; покращення механічних і технічних особливостей (твердість, відсутність тріщин) за відносно короткий час сушіння; у сучасних сушарках процес повністю автоматизований, а вбудований комп'ютер бере на себе усі можливі процеси управління та слідкує за якістю сушіння; від дії високої температури (70-80°С) в деревині знищуються грибки.

- Великі затрати електроенергії, висока вартість обладнання, складність його експлуатації

 

 

 

 

 

 

 

 

Кросворди                      

для повторення тем з предметів професії

«Муляр» «Столяр»

 

                                                                       

Фасад-кросворд будинку у Львові

 

         Зараз навряд чи хтось згадає і замислиться про того, хто був піонером у складанні кросвордів.  При розкопках давньоримського поселення Корінум в 1868 році в Англії була знайдена плита з зображеним на ній малюнком, дуже схожим на кросворд. Знахідка датувалася III-IV століттями. Щось подібне було виявлено і на колоні в знаменитих Помпеях при розкопках 1936 року. Це творіння відносилося до 79 року нашої ери і вражало тим, що кросворд міг читатися однаково зліва направо, справа наліво, зверху вниз і знизу вгору.        Версії його виникнення на сьогоднішній день дуже суперечливі. Три країни - Великобританія, Сполучені Штати Америки та Південно-Африканська Республіка - оскаржують нині право називатися батьківщиною кросворду.       Жителі туманного Альбіону вважають, що перший кросворд з'явився в Англії. На їхню думку, перші кросворди друкувалися вже в середині XIX століття в лондонській газеті «Таймс», а першим автором гри був Майкл Девіс.        Дивно і те, що вже багато років ця гра живе, росте, розвивається і видозмінюється. Кросворд має унікальну властивість дати можливість проявити себе, дозволяє самостійно відшукувати відповіді на поставлені питання, пізнавати світ на інтуїтивному рівні.

       Кросворд – це своєрідна самоперевірка, цікавий тест.

       Навчальна мета кросвордів: полягає в тому, що процес засвоєння нових знань здійснюється в ігровій ситуації, а позитивні емоції, що виникають в учнів у процесі розгадування кросвордів, сприяють попередженню перевантаження.

Використання кросвордів дозволяє індивідуально та диференційовано підходити до учнів на уроці. Вони за власним бажанням починають звертатися за допомогою до підручників, додаткових посібників та іншої літератури й Інтернету. Розв’язування кросвордів це – своєрідна «гімнастика розуму». Ігри такого роду корисні в будь-якому віці. Вони розвивають і тренують пам’ять, загострюють догадливість, виробляють настирливість, здатність логічно думати, аналізувати, порівнювати, виробляти вміння орієнтуватись в світі сучасної наукової інформації.  Власна практика показала, що використання кросвордів розширює світогляд, розвиває логічне мислення і пам’ять.

 

 

По горизонталі:

1.Метаморфічна порода? (КВАРЦИТ)

2.   Матеріали, які одержують з глиняних мас формуванням, сушінням і              випалюванням? (КЕРАМІЧНІ)

3.   Сировина для виготовлення цегли? (ГЛИНА)

4.   Основна властивість глини? (ПЛАСТИЧНІСТЬ)

5.Один із способів виготовлення цегли? (ПЛАСТИЧНИЙ)

 

По вертикалі:

6. Будівельний матеріал для мурування стін? (ЦЕГЛА)

 

 

 

 

1.     Огороджена площадка, що винесена за межі зовнішніх стін?(БАЛКОН)

2.     Частина стіни між внутрішньою і зовнішньою верстою?(ЗАБУТКА)

3.     Рейка з позначками, що відповідають товщині горизонтальних рядів кладки? (ПОРЯДІВНИК)

4.     Вид штраби? (ЗБІЖНА)

5.     Інтрумент,який використовують для перевірки вертикальної стіни?(ВИСОК)

6.     Бічна довга грань цегли? (ЛОЖОК)

7.     Плоскі горизонтальні конструкції, які поділяють простір будівлі по вертикалі на поверхи? (ПЕРЕКРИТТЯ)

 

 

 

1.     Інструмент для вкладання цегли? (КЕЛЬМА)

2.     Контрольно-вимірювальний інструмент (КУТНИК)

3.     Керамічний матеріал для кладки стін? (ЦЕГЛА)

4.     Інструмент для виконання отворів? (ШЛЯМБУР)

5.     Що встановлюють на кутах кладки? (ПОРЯДІВНИК)

6.     Професія? (МУЛЯР)

 

 

1.Контрукція, яка розділяє будівлю на окремі приміщення? (ПЕРЕГОРОДКА)

2.Грань цегли? (ПОСТІЛЬ)

3.   Ряд цегли? (ЛУЖКОВИЙ)

4.   Площадка, яка виступає із будівлі? (БАЛКОН) 

5.Відстань між повздовними координатними осями в каркасній будівлі?(КРОК)

6.Інструмент для перевірки горизонтальності кладки?(РІВЕНЬ)

7.Інструмент муляра?(КЕЛЬМА)

8.Спосіб кладки цегли?(ВПРИТИСК)

9.Конструкція,яка з’єднує поверхи?(СХОДИ)

10.Гідравлічне в’яжуче? (ЦЕМЕНТ)

11.Основа будівлі? (ФУНДАМЕНТ)

12.Вона може бути несуча і самонесуча. (СТІНА)

13.Захищає від вологості.(ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ)

14.Вертикальний виступ прямокутного перерізу над стіною.(ПІЛЯСТРА)

15.Частина стіни між зовнішньою і внутрішньою верстою. (ЗАБУТКА)

 

 

 

 

По горизонталі:

1.     Інструмент для розбивання цегли?(КИРКА)

2.     Підземна частина будівлі? (ФУНДАМЕНТ)

3.     Отвір в стіні для освітлення приміщень? (ВІКНО)

4.     Інструмент для накладання розчину при муруванні? (КЕЛЬМА)

5.     Грань цегли? (ЛОЖОК).

По вертикалі:

6.     Трикутна частина стіни, яка огороджує горище? (ФРОНТОН)

7.     Несучий вертикальний елемент? (КОЛОНА)

8.     Горизонтальний виступ на стіні? (КАРНІЗ)

9.     Контрольно-вимірювальний інструмент? (РІВЕНЬ)

10.Яка грань утворює тичковий ряд?(ТИЧОК)

 

 

1. В’яжуче, яке може бути і повітр’яним і гідравлічни. (ВАПНО) 2.В’яжуче, яке твердне і зберігає міцність у повітряному середовищі.(ПОВІТРЯНЕ)

3.Розчини, які мають надлишок в’яжучого. (ЖИРНІ)

4.Гідратне вапно.(ПУШОНКА)

5. В’яжуче, яке твердне і зберігає міцність у повітрі та воді.(ГІДРАВЛІЧНЕ)

6.Гідравлічне в’яжуче.(ЦЕМЕНТ)

 

 

По горизонталі:

2.   Інструмент для вкладання цегли? (КЕЛЬМА)

3.   Назвати перший ряд за однорядною системою перев’язування швів?

(ТИЧКОВИЙ)

4.За допомогою якого інструмента  розшивають шви? (РОЗШИВКА)

 

По вертикалі:

1.Як називається цегла, яка вкладається між зовнішньою і внутрішньою верстою? (ЗАБУТКА)

 

 

1.     Який конструктивний елемент будівлі укладений горизонтально або похило і працює на вигин? (БАЛКА)

2.     Який конструктивний елемент балочного або арочного типу перекриває проріз у стіні і сприймає навантаження, від вище розташованих конструкцій? (ПЕРЕМИЧКА)

3.     Один із елементів кладки? (ЗАБУТКА)

4.     Що сприймає навантаження від усієї будівлі?  (ОСНОВА)

5.     Який вертикальний площинний елемент заводського виготовлення, що використовується при зведенні споруд і будівель? (ПАНЕЛЬ)

6.     Як називається вертикальний прямокутний виступ із площини стіни? (ПІЛЯСТРА)

7.     Горизонтальний ряд кладки? (ВЕРСТА)

 

1.     Елемент кладки між верстами?  (ЗАБУТКА)

2.     Інструмент для виконання отворів? (ШЛЯМБУР)

3.     Що встановлюють на кутах кладки?(ПОРЯДІВКА)

4.     Цим інструментом провіряють рівність кладки?(РІВЕНЬ)

5.     Інструмент для чистки каналів?(ШВАБРІВКА)

6.     Вона буває зовнішня і внутрішня?(ВЕРСТА)

7.     Довга грань цегли?(ЛОЖОК)

8.     Інструмент для нанесення розчину? (КЕЛЬМА)

9.     Суміш в’яжучого і дрібного заповнювача? (РОЗЧИН)

10.Він служить для провірки вертикальності стін? (ВИСОК)

11.Грань цегли? (ПОПЕРЕЧОК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.     Як називається канава для розміщення трубопроводів, електричних кабелів та інших прихованих проводок? (БОРОЗНА)

2.     Метр який скручується?(РУЛЕТКА)

3.     Як називається частина кладки (висота до 1,2 м), де працює ланка каменярів протягом зміни?(ДІЛЯНКА)

4.     Чим розчищають вентиляційні канали від розчину?(ШВАБРІВКА)

5.     Фугована дерев’яна рейка призначена для лицьової провірки кладки?(ПРАВИЛО)

6.     Стальна лопатка з дерев’яною ручкою призначена для розрівнювання розчину?(КЕЛЬМА)

7.     Частина будівлі (споруди), яка умовно обмежена по висоті і являє собою єдине ціле в об’ємно-планувальному, технічному або конструктивному відношенні?(ЯРУС)

 

 

 

1. В’яжуче, яке може бути і повітряним і гідравлічним. (ВАПНО) 2.В’яжуче, яке твердне і зберігає міцність у повітряному середовищі.(ПОВІТРЯНЕ)

3.Розчини, які мають надлишок в’яжучого. (ЖИРНІ)

4.Гідратне вапно.(ПУШОНКА)

5. В’яжуче, яке твердне і зберігає міцність у повітрі та воді.(ГІДРАВЛІЧНЕ)

6.Гідравлічне в’яжуче.(ЦЕМЕНТ)

 

 

 

1.     Огороджена площадка винесена за межі зовнішніх стін? (БАЛКОН)

2.     Підземна частина будівлі? (ФУНДАМЕНТ)

3.     Елемент будівлі, служать для сполучення між поверхами? (СХОДИ)

4.     Ділянка стіни між прорізами? (ПРОСТІНОК)

5.     Елемент будівлі, призначений для освітлення приміщень? (ВІКНО)

6.     Нижня частина стіни? (ЦОКОЛЬ)

7.     Частина будівлі, яка створює западаюче відкрите приміщення в стіні.(ЛОДЖІЯ)    

 

 

1.     До яких властивостей будівельних матеріалів відноситься міцність?

(МЕХАНІЧНИХ)

2.     Найтвердіший мінерал? (АЛМАЗ)

3.     Здатність матеріалу чинити опір проникненню в них інших матеріалів.(ТВЕРДІСТЬ)

4.     Гідравлічне в’яжуче. (ЦЕМЕНТ)

5.     В’яжучі, які тверднуть і зберігають свою  міцність як у повітрі так і у воді.(ГІДРАВЛІЧНЕ)

6.     Скоро твернуче в’яжуче. (ГІПС)

7.     Основна гірська порода для виготовлення вапна. (ВАПНЯК)

8.Сировина для одержання керамічних матеріалів.(ГЛИНА)

9.       Як називають гідратне вапно.(ПУШОНКА)

10.   Матеріал, який додають у глиняну суміш для зменшення усадки.(ЗОЛА)

11.   Повітряне в’яжуче.(ВАПНО)

12.   Стіновий керамічний матеріал. (ЦЕГЛА)

13.   В’яжучі, які тверднуть на повітрі.(ПОВІТРЯНІ)

14.   Розчини, що мають особливі властивості. (СПЕЦІАЛЬНІ)

15.   Основна властивість глини.(ПЛАСТИЧНІСТЬ)

16.   Глини з вогнетривкістю більше 1580°С.(ВОГНЕТРИВКІ) 17. Що є основною складовою білих глин.(КАОЛІН)

1.     Ділянка хвойної деревини дуже просочена смолою (ЗАСМОЛОК)

2.     Сліди бруньок, що не розвинулись у пагін (ВІЧКА)

3.     Вузька центральна частина стовбура, яка складається з пухкої тканини

(СЕРЦЕВИНА)

4.     Вада деревини, яка виникає від розривів деревини вздовж волокон(_{ТРІЩИНА)}

5.     Ділянка стиглої деревини темного забарвлення, шо виникає в дереві внаслідок різкого збільшення вологості (_{ВОДОШАРОВІСТЬ)}

6.     Відстала в рості або відмерла друга вершина, що проходить через сортимент під гострим кутом до поздовжньої осі (_{ПАСИНОК)}

7.     Вада деревини, яка порушує однорідність будови, за затрудняє обробку?(_СУЧКИ)

1.     Процес різки деревини з утворенням стружки (_{СТРУГАННЯ)}

2.     Інструмент для вибирання шпунтів  (_{ШПУНТУБЕЛЬ}) 

3.     Інструмент для стругання деревини(_{РУБАНОК)}

4.     Інструмент яким на поверхні дерева утворюють дрібні борозни(ЦИНУБЕЛЬ)

5.     Деталь рубанка за допомогою якої проходить стругання деревини.(_НІЖ)

6.     Рубанок для видалення незначних нерівностей, зачищення завилькуватих місць (_{ШЛІФТИК)}

7.     Інструмент для вистругування заоваленого жолоба (ГАЛТЕЛЬ)

1.     Центральна темна частина деревини, яка складається з відмерлих клітин(ЯДРО)

2.     Частина дерева яка утворюється в перші роки росту. Пухка і найбільше здатна до загнивання.(СЕРЦЕВИНА)

3.     Розріз стовбура дерева що проходить уздовж стовбура через стрижень

(РАДІАЛЬНИЙ)

4.     Розріз стовбура паралельний осі(_{ТАНГЕНЦІАЛЬНИЙ)}

5.     Основна і найбільша частина дерева(_{СТОВБУР)}

6.     Розріз стовбура, що проходить перпендикулярно до осі стовбура

(ПОПЕРЕЧНИЙ)

 

 

 

1.     Рубанок, який використовують для чорного стругання деревини (Шерхебель)

2.     Інструмент який використовують для точного, чистого стругання площини (Фуганок)

3.     Рубанок призначений для утворення  на поверхні деревини, дрібних борозен (цинубель)

4.     Інструмент для вистругування заоваленого жолобка (галтель)

5.     Інструмент для вибирання пазів (шпунтубель)

6.     Рубанок який надає деталі певного криволінійного профілю (кальовка)

7.     Рубанок для видалення незначних нерівностей, зачищення задирок,

 

 

1     (підверстаття)

2     (лещата)

3     (кришка)

4.   Столярне пристосування у вигляді лотка для різання дощок (також будьякого іншого профільного пиломатеріалу) під кутом, як правило 45°.(стусло)

5.   Професія (столяр)

6.   (лоток)

7.   Основне обладнання робочого місця столяра (верстат) 8. (гвинт)

 

1. Пилка з коротким полотном для виконання прорізів на невелику глибину

(наградка)

2.Ручний інструмент для видовбування в деревині гнізд та вушок (долото)

3.     Інструмент для розпилювання деревини (пилка)

4.     Рубанок для чорнового стругання деревини (шерхебель)

5.     Інструмент для стругання деревини (рубанок)

6.     Інструмент для зачистки гнізд і отворів у деревині (стамеска)

 

 

 

 

 

 

 

1.         Інструмент для розпилювання деревини (пилка)

2.         Інструмент для вимірювання та розмічання кутів (малка)

3.         Інструменти для проведення прямих ліній (лінійка)

4.         Інструмент  для  зачистки гнізд і отворів у деревині (стамеска)

5.         Інструмент для вимірювання довжини (рулетка)

6.         Інструмент для надання деталі певного криволінійного профілю (кальовка)

7.         Пилка за допомогою якої виконують прорізи на невелику глибину (наградка)

8.         Ножівка призначена для розпилювання тонких деталей, випилювання криволінійних деталей (курківка)

 

 

 

 

 

Круглий стіл на тему:

«АРХІТЕКТУРА ВІД МИНУЛОГО ДО СУЧАСНОСТІ»

(для учнів будівельних професій)

 

           Бесіда за «круглим столом» розглядається у навчальній  практиці як форма  організації всебічного обговорення нагальних проблем колективу.           Вислів «сісти за круглий стіл»  означає почати доброзичливий обмін думками, миролюбні переговори, а також рівноправність усіх учасників обговорення.

         Ефективність бесід залежить від того, як вони пов'язані з іншими формами  роботи, від  емоціональності та відкритості учасників.

          Під час підготовки визначається тема, зміст, мета бесіди, готується матеріал, призначаються доповідачі за обраними напрямкам обговорення проблеми. Тема бесіди заздалегідь повідомляється учасникам, щоб вони могли підготуватися до неї. Приміщення оформлюється з урахуванням змісту бесіди: використовуються цитати, ілюстрації, виставки; столи чи стільці розташовують у вигляді кола.

        Хід проведення залежить від теми та мети, однак обов’язковим є вступне слово  про тему та мету заходу. Наприкінці підводиться підсумок по темі, яка обговорювалася. 

        Для проведення цього заходу  учням підбираю  теми  виступів для самостійного опрацювання  близькі до професії та за інтересами  ( стилі в архітектурі : мегалітична,  стародавня, антична, дороманська, романська, готична архітектура; архітектура ренесансу, барокко, класицизму, ревівалізму, необароко, індустріальний реакціонізм, модернізм, футуризм тощо), де вони повинні охарактеризувати данний їм стиль і виконати разом презентацію до цієї теми. Участь у «Круглому столі» приймають десять учнів. Їх доповіді супроводжуються демонстрацією численних фото , які занурять присутніх у історію розвитку  архітектури та її стилів.     

       Такий вид роботи розвиває інтерес до історії свого краю та інших країн,  розвиває навички публічного виступу, формує уявлення про архітектуру як вид мистецтва; знайомить з видами архітектури залежно від функціональної спрямованості; розвиває вміння висловлювати свою думку, доносити своє бачення заданої теми, вміння розповідати, пояснювати, одержувати із тексту та ілюстрацій нові знання; формує  навички роботи з книгами, енциклопедіями та мультимедійним матеріалом;  сприяє естетичному вихованню, виховує почуття краси, а також уважність, зібраність, самостійність, спостережливість та вміння вислухати один одного,  а також працювати колективно.

 

 

Найвеличніші витвори архітектури височать як живі свідки минулого

в житті сучасності.

 

                                                                                                                  Ганс-Георг Гадамер 

                                                            Вступ.

Викладач.

          Нестримно спливають століття... У вогні пожеж і запеклих воєн гинули люди, міста і села, твори митців... Чим дальша від нас епоха, тим менше ми знаємо про неї, тим важче нам зрозуміти життя й інтереси людей тих часів. Але кожна епоха залишає свідків, що красномовно розповідають нам про неї. Ці свідки — пам'ятки архітектури, які найміцніше протистоять натискам часу.    Архітектуру називають монументальним літописом життя, завдяки будівлям можна судити про людей, котрі живуть в конкретний час, про їх світогляд, смаки.

         У своєму розвитку архітектура завжди була і є під впливом розвитку суспільства, рівня розвитку продуктивних сил, характеру продуктивних відносин, потреб суспільства певної доби, соціально політичного ладу і рівня розвитку науки, техніки й культури сучасності.

          Ці умови, що впливають на зміст архітектурних творів, надають їм певних рис, характерних для архітектури й будівництва того чи іншого народу, в ту чи іншу історичну епоху. Сукупність цих характерних рис та художніх прийомів і визначає стиль і зміст архітектури.

        Розвиток архітектури залежить також від природно - кліматичних умов країни, побуту населяючого її народу, місцевих будівельних ресурсів і традицій народної художньої творчості, від вироблених будівельних прийомів та ін.

 

      Учень.

    Мегалітична архітектура - менгіри, дольмени, кромлехи

      Дольмени визначаються як  мегалітні споруди ("мегаліт" у перекладі з грецької означає "великий камінь").

       У Франції дольмени називають "менгіри" від бретонського слова, що означає "довгий камінь", а на Менорці, острів Балеарської групи, їх називають "таулас" (столи). Вони складаються з важкої плити, покладеної горизонтально на вертикальну брилу, і це нагадує велетенську літеру Т

 

                    

 

            

        Сакральні комплекси, що були поширені на території Великобританії, яскраво видно осмислене застосування стоєчно-балочної системи в будівництві...

       Дольмен Стоунгендж

       Цікавий мегаліт розташований у Великобританії, який   називають      «Стоунгендж» — це концентричне коло з величезних каменів деякі з них вагою 50 тонн. Близько 80 брил сіро-блакитного кольору було перевезено з гір Преселі в Уельсі, — а це понад 380 кілометрів від Стоунгенджа. Вчені вважають, що ця споруда була храмом, який, можливо, символізував вічний орбітальний рух Сонця, Місяця та зірокна небі, і не більше.

       Дольмени зустрічаються всюди. Приклади їх знаходження ми можемо побачити на слайдах. 

 

                                     

                Південна Корея                                                                         Франція

                     

                              Ірландія                                                           Бельгія

                    

                          Іспанія                                                                Великоюританія

                               

                      Україна                                                                                Росія 

 

       Поглиблення знань.( доповідати може викладач або хтось із учнів )

       Менгіри (кельт. menhir, від men – камінь і hir – довгий) – це вертикально поставлені довгасті камені висотою 4 – 5 м і більше. Такі камені могли бути необробленими або мати певну форму, їх поверхню інколи покривали малюнками. Ймовірно, це були об’єкти поклоніння, або знаки, які позначали місце церемоній чи поховання видатних вождів, або тотемні споруди-символи, що відображали легендарне походження роду. Часто встановлювали кілька таких каменів, що утворювали досить довгі ряди (наприклад, «алея менгірів» у Бретані). Менгіри поширені в Західній Європі, Північній Африці, Індії, Сибіру, на Кавказі, в Криму.

        Дольмени– це споруди, які складаються з кількох величезних вертикально

поставлених каменів, що перекриті зверху однією або кількома горизонтальними кам’яними плитами. Зазвичай, це 2, 4 або більше вертикально вкопані необроблені плити, перекриті горизонтальною плитою, що створюють стояково-балкову конструкцію. 

Відомо чотири основні типи дольменів:

1 - плиткові, кожна сторона яких є окремою плитою; 2 - складені, із стінами, складеними з дрібніших плит;

3   - корито образні дольмени;

4   - дольмени - моноліти, вирубані цілком з каменя

Дольмени були місцем поховання членів роду, вождів племені. Поширені у більшості країн Європи, Азії, Північної Африки, в Україні (Волинь, Поділля, Крим). Понад 3000 дольменів вчені обстежили на західному узбережжі Кавказу.

         Більшість дольменів мають трапецієподібний обрис – широку передню частину і вузьку задню, трохи нахилені всередину бокові стіни, а для цього передня й задня плити вгору скошені – вони відповідають формі трапеції. Будівельники прагнули всіма засобами зробити свої споруди міцними. Форма дольмена – зрізана піраміда – надзвичайно стійка, тому що конструктивно близька до природних конусоподібних форм. Таку будову мають гори (у них широка основа), дерева. Стійкість конуса і піраміди пояснюється тим, що центр ваги цих фігур займає центрально-осьове положення. Стародавні архітектори і будівельники добре знали цю закономірність. Усі споруди Єгипту, Вавилона, Ассирії були пірамідоподібними – з широкою основою і більш вузькою верхівкою. Навіть давньогрецькі будівлі з колонами різних стилів збудовані з урахуванням цього принципу.

        Дольмени своїм виглядом справляють враження міцності, грандіозності, що свідчить про високий рівень майстерності стародавніх будівельників.

       Кромлехи– споруди, складені з великих, окремо поставлених каменів, які утворюють одне або кілька концентричних кіл. Найбільш відомий кромлех Стоунхендж (англ. – «висячі камені») в Англії.

Учень. 

Стародавня архітектура

Розглядаючи архітектуру стародавнього світу ми маємо на увазі:

 

Кноський палац. Крит, Греція

 

         Особливу       роль у        розвитку     егейської цивілізації зіграла культура острова Крит - найбільшого острова Східного Середземномор'я.

 

Стародавня Індія

            Древня архітектура Індії нероздільно існує зі скульптурою. Стіни багатьох індійських храмів прикрашали скульптури, виконані з каменю, часто гігантських розмірів і тим самим притягували до себе погляди людей...

 

Велика ступа. Санчі, Індія

 

Найцікавіші і важливі пам'ятники старовинної американської культури знаходяться на плоскогір'ях Середньої Америки, у Старій Мексиці та Юкатані, вони свідчать про високу культуру народів, що населяли цю територію...

 

   Стародавній Єгипет

 

 

    Піраміди Хеопса, Хефрена і Міккеріна.Гіза, Єгипет.

    Більшість споруд, що дійшли до нашого часу являють собою зразки плацової та храмової архітектури, а також величні піраміди - поховальний комплекс в долині

Гіза...

                            Поглиблення знань: 

     Тільки одне з семи чудес світу збереглося до наших днів. Це таємничі єгипетські піраміди, вік яких налічує вже понад 4 500 років. Ці споруди вражають. Вони чітко вимальовуються на тлі синього неба і темно жовтого піску. Їх видно ще здалеку, за кілька годин до того, як наблизитися до них. Гігантські піраміди здаються чимось космічним, важко повірити, що до їх будівництва людина взагалі мала якесь відношення.

    Найбільшою є піраміда Хеопса.Спочатку її висота становила 147 метрів, проте, через те, що нині відсутнє облицювання піраміди, її висота натепер зменшилася на 7,5 метрів. Довжина сторони піраміди — 230 метрів. Піраміда була побудована XXVII столітті до н. е. Припускають, що будівництво тривало 23 роки.

Межиріччя (Месопотамія)

 

    Вавілонська вежа. Зіккурат. Вавілон, Межиріччя

 

 

Учень.

Антична архітектура включає архітектуру Стародавнього Риму та Греції

Стародавній Рим

                                                                                                     

 

                                                                                                              

Колізей. Рим, Італія

                   Спадкоємцем           художньої           культури

Стародавньої Еллади став рабовласницький

Рим, який підкорив Грецію у II ст. до н. е...

 

Стародавня Греція

       Пантеон. Акрополь. Афіни, Греція

Мистецтво Стародавньої Греції, безсумнівно, справило величезний вплив на наступні покоління.Для пізніших епох розвитку культури джерелом і взірцем стали велична краса, спокій, гармонія грецького зодчества...

 

      Дороманська архітектура

     Вона включає в себе архітектуру Візантії, Стародавню Русь, Арабську архітектуру а також архітектуру Стародавньої Японії та Китаю

Візантія

Церква Святої Ірини. Стамбул, Туреччина.

 

Великого розквіту візантійська культура досягає в VI ст., коли були закладені основи нової архітектури, яка проявляється по більшій мірі в образах і формах храмового зодчества...

     Стародавня Русь

     Золоті ворота. Київ, Україна.

 

Давньоруським мистецтвом          прийнято називати        період         історії         мистецтва, який почався з часу виникнення Київської держави і тривав аж до петровських реформ (з IX до

XVII ст.)...

 

Арабська архітектура

Мечеть "Купол Скелі". Ієрусалим, Ізраїль

До VII століття н. е. належить виникнення культури арабів, а також створення зразків саме арабського зодчества. Характеризується тонким орнаментом, витонченою детальною різьбою...

 

Стародавня Японія

 

Храм фенікса(Хоодо). Японія

 

Китайська    культура     стає   зразком       для японських архітекторів з часу поширення буддизму, але відмінності все ж є. Головним

типом споруд зостається пагода...

 

Стародавній Китай

                                  Велика китайська стіна  

     Розвиток китайської архітектури знаходив свій прояв у будівництві палаців, монастирів, храмів. Матеріалами        крім   каменю       були дерево, бамбук, очерет, глина, а також теракота, фаянс, фарфор...

Учень.

Романська архітектура

 

    Абатство Марія. Лаах, Німеччина

       Головна роль у        романському        стилі відводилася суворому, фортифікаційному типу в архітектурі,          масивні   кам'яні        споруди зводились         звичайно     на      підвищеннях   і домінували над місцевістю...

 

Цистерціанська архітектура

 

Абатство Санта Марія Арабона. Манопелло, Італія      Чому саме цистерціанська архітектура окремо виділяється в романському періоді? Вона була притаманна лише спорудам ордену, а також була основана на теологічних та раціональних

принципах...

 

 

Готична архітектура

 

 

    Готична архітектура поширилася на всю Західну Європу і продовжувала розвиватися аж до XVI століття.  Найкраще готичний стиль проявився в архітектурі соборів, храмів та монастирів. Для готики характерні вузькі й високі башти, арки з загостреним верхом, колони, різнокольорові вітражні вікна та багато прикрашений фасад. Невід’ємною частиною готичного мистецтва є скульптура. Похмурі постаті горгулій та міфічних істот служили частою прикрасою на стінах. Поєднання вітражів, які переливаються всіма кольорами веселки, дивовижних візерунків та кам’яних статуй створюють неповторний ансамбль.

 

Собор Святого Стефана. Відень, Австрія

 

 

                                                                                                                                          Собор         Святого         Стефана,

розташований у самому серці Відня, пережив багато воєн і сьогодні є символом свободи міста. Готичний собор стоїть на руїнах двох попередніх церков. Його будівництво

було ініційовано в XIV столітті герцогом Австрії Рудольфом IV. А найпізнаваніша характеристика собору – черепичний дах із зображенням національного герба та герба міста Відня, була додана лише 1952 року.

 

Бургоський собор. Бургос, Іспанія

 

       Кафедральний собор Бургоса – середньовічний собор в однойменному місті, присвячений Діві Марії. Він славиться своїми величезними розмірами й унікальною готичною архітектурою. Будівництво собору розпочалося 1221 року й після тривалої перерви у майже 200 років було завершене 1567 року. У 1919 році собор став місцем поховання національного героя Іспанії Родріго

Діаса де Віварі та його дружини Хімени Діас.

 

 

Реймський собор. Реймс, Франція

Реймський собор є місцем, в якому були офіційно короновані численні французькі монархи. Він побудований на місці базиліки, де колись (приблизно 496 року) Святим Ремі було хрещено Глодвіґа I – одного з найбільших політиків свого часу. Будівництво собору було завершено наприкінці ХІІІ століття

 

 

 

Міланський собор.   Мілан, Італія

Великий і складний готичний собор на головній площі Мілана є однією з найвідоміших будівель в Європі. Це один з найбільших готичних соборів у світі. Будівництво почалося в 1386 році під

заступництвом архієпископа Антоніо да Салуццо у пізньоготичному стилі, який був більш притаманним для Франції, ніж Італії . Минуло п’ять століть, перш ніж будівництво було завершено.

 

                   Севільський    кафедральний    собор.    Севілья,

Іспанія

                                                                                      

Розташований на місці величної мечеті Альмохади, середньовічний собор було зведено, щоб продемонструвати силу та багатство Севільї після тривалого процесу Реконкісти. На момент завершення будівництва в XVI столітті він витіснив Собор Святої Софії як найбільший у світі. Будівельники використали деякі колони та елементи колишньої мечеті. Найбільш відома Хіральда – вежа з багатими візерунками й орнаментами, яка раніше служила мінаретом й була перетворена на дзвіницю.

 

Йоркський собор. Йорк, Англія

Один з двох найбільших готичних соборів у Північній Європі (поряд з Кьольнським собором у Німеччині). Йоркський собор височіє над горизонтом в однойменному старовинному місті й включає в себе всі

етапи готичного архітектурного розвитку Англії. Будівництво будівлі було розпочато приблизно у 1230 й завершено в 1472 роках. Собор славиться найбільшими середньовічними віконними вітражами.

 

Собор Паризької Богоматері. Париж, Франція

 

                                                                                         

Собор Паризької Богоматері – красивий католицький собор в четвертому окрузі Парижа. Будівництво, розпочате у 1163 році,   було         завершено лише 1345 року. Один з найвідоміших французьких

готичних соборів, Нотр-Дам де Парі є чудовим прикладом французької готичної архітектури, скульптури та вітражів. Під час французької революції 1790-их років більша частина скульптур та скарбів були зруйновані та розграбовані. А 2 грудня 1804 року тут було короновано імператором Наполеона Бонапарта.

 

Кьольнський собор. Кьольн, Німеччина

 

 

Кьольнський собор є найвідомішим символом міста протягом багатьох століть. Його висота становить     157,4 метра. Знаменитий   собор стоїть         на      місці,          де      ще     в        IV столітті було розташовано римський храм. Будівництво

готичного собору почалося 1248 року й із перервами тривало понад 600 років. Собор присвячений святим Петру та Марії і є головним храмом

Кьольнської  архієпископії.

 

 

                   Собор              Санта-Марія-дель-Фьоре.

Флоренція, Італія

                                                        

Започатковане ще 1296 року будівництво готичного собору          було         завершено лише 1436    року. Кафедральний      собор Санта-Марія-дель-Фьоре         є        символом міста й однією з найкрасивіших будівель

Флоренції.  Особливої уваги заслуговують зовнішні стіни базиліки, облицьовані мармуровими панелями різних відтінків: зелені, білі, рожеві. Так само вражає величезна цегляна баня.

 

Цегляна готика

    Голштинські ворота, Німеччина

 

Цегляна готика - північно-німецький та прибалтійський стиль, що є продовженням "цегляної романтики" і предком "цегляного ренесансу"...        Учень.

      Архітектура Ренесансу

       Колоніальна архітектура

       Колоніальна архітектура представлена зразками зодчества в містах так званого "Нового світу". Особливо це відобразилось на плануванні самих міст, які розвивались під впливом колонізаторів Іспанії, Португалії, Данії...

 

  Британія

 

     Кафедральний собор в Мехіко. Мексика

            

Архітектура Бомбея

 

                    Архітектура Іспанії

                

 

 

       Архітектура Ренесансу

        Ренесансна архітектура — період розвитку архітектури в європейських країнах з початку XV до початку XVII століття, в загальному перебігу Ренесансу та розвитку основ духовної і матеріальної культури Стародавньої Греції і Риму. Цей період є переломним моментом в історії західноєвропейської архітектури, особливо по відношенню до попереднього архітектурного стилю, до готики.

 

Архітектура Італії Раннього Ренесансу

 

Відродження в точному сенсі слова бути не могло, оскільки функціональні вимоги, будівель, конструкції були іншими. Могло бути Відродження тільки архітектурно-декоративних, мотивів, ордерної системи і деяких декоративних деталей...

 

     Поглиблення знань:

Архітектура пізнього ренесансу. 

         Перлина львівського ренесансу – каплиця Боїмів, що розташована між вул. Галицькою та катедрою, завжди привертає увагу гостей та мешканців Королівського міста Лева.       Каплиця Боїмів – єдина, що збереглася з шести каплиць на давньому кладовищі, що існувало при катедрі до кінця ХVIII ст. Зводили її, як родинну усипальницю на замовлення львівського купця Георгія (Дердя) Боїма. 

       Побудована каплиця в 1609–1611 рр. Припускають, що її будівничим був архітектор з Вроцлава Андрій Бемер.          

Барокко і Рококо

        Слово барокко має своє відлуння аж у трьох мовах: португальська, іспанська та французька. Проте більшість джерел вказують на те, що саме французький варіант є найближчим до правдивого. В перекладі з французької слово "бароко" означає "перлина неправильної форми". Саме це визначення найбільш точно характеризує сам стиль. Бароко уособлює щось фантастичне: дивні форми поєднані з витонченістю, пишністю та оздобленістю.

 

Архітектура Рококо

 

                                            

Абатство Оттобойрен. Німеччина

                                                                                 Елементи стилю Рококо

 

                                                                                                   

Кафедральний собор Святого Воскресіння (Івано-

Франківськ).

 

  

 

 

Цвінгер. Дрезден, Німеччина                 

 

 

Поглиблення знань: перлинами цього стилю на Україні є-

 

              Андріївська церква у Києві – пам’ятка історії, архітектури, живопису XVIII ст. світового значення. Вона збудована у 1747-1762 роках у стилі бароко за проектом видатного архітектора Ф.-Б. Растреллі. Уся маса церкви тримається на двоповерховому будинку – стилобаті. Його стіни є фундаментом храму та водночас - оглядовим майданчиком Києва. Церква в

 

 

 Оперний театр м.Одеса

      Театральна Одеса веде свою історію практично з моменту заснування міста. Театр опери та балету по праву можна назвати старійшиною серед цілого ряду його культурних установ. Одеса отримала право будувати театр у 1804 році.

     Архітектурний вигляд Одеського театру

опери і балету – яскрава ілюстрація того, яким вдалим буває іноді поєднання мистецтва й багатства. В оформленні фасаду й інтер’єрів будівлі поєднуються кілька стилів. Тут можна побачити елементи італійського ренесансу й віденського бароко, класичного бароко та рококо, однак усі стильові компоненти органічно поєднані між собою і створюють цілісну композицію.

     Парадний бік театру виконаний в стилі віденського бароко. 

 

   Собор  Св.Юрія Львів

                                                                                          Архикатедральний     собор     святого

Юра УГКЦ розташований на Святоюрській горі та є перлиною української пізньої барокової архітектури. Першою незаперечною історичною згадкою про церкву Юра вважають 1341 рік.  Наприкінці 90-х Собор Юра був внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО, разом з історичним центром Львова.

 

 

                 

 

Французька архітектура бароко                    Архітектура голландського бароко

 

Учень.

Архітектура класицизму

Стиль Ампір

               Ампі́р (фр. empire — буквально «імперія», «імперський») — стиль у європейській архітектурі (і мистецтві загалом) кінця 18 — початку 19 ст.. Для ампіру характерні прагнення до строгої величі та помпезності, холодної елегантності і звеличення

абсолютну владу військових монархій

 

 

 Елементи стилю ампір.

 

                                     Тріумфальна арка в Парижі

Ще носить назву пізнього неокласицизму, але вирізняється парадністю, театральністю. Обов'язковим є наявність скульптур, що розміщені впорядковано зі збереженням симетрії, рівноваги і ритміки композиції...

         Поглиблення знань.

 Будинок Гауснера – перлина львівського ампіру. Будинок створений під впливом віденської архітектури початку ХІХ ст., ампірний декор його головного фасаду вважається одним з найпишніших у Львові. У 1809 – 1811 роках зведено його ліву частину ( будинок №1 від вул. Коперника )

та в 1821-1822 – праву частину ( будинок №2 ) на вул. Легіонів ( нині пр – т Свободи ).

          Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в культурі XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою

притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. Для класицизму важливим був принцип свободи вибору — необмеженість власного, суб'єктивного трактування історичних форм.

          Архітектурі класицизму притаманні прямі чіткі лінії, врівноважені форми, оздоблення елементами класичної давнини – строгими колонами та античними деталями, портиками і фронтонами на фасадах. В його основу покладено форми античної архітектури як ідеальний (класичний) естетичний еталон. Основні компоненти архітектури класицизму – симетрично-осьова композиція будівель, геометрично чітке й зручне планування приміщень, широке застосування ордера тощо. Провідний напрям архітектури класицизму – містобудівництво.

          Основою архітектурної мови класицизму став античний ордер. Для класицизму властиві симетрично-осьові композиції, стриманість декоративного оздоблення, регулярна система планування міст. 

              

Собор святого Павла в Лондоні                  Бранденбурзькі ворота. Берлін.

                                                                                                              

        Стиль, що виник як реакція на архітектуру рококо і вийшов з принципів пізнього бароко. В засобах і прийомах звертається до римських і грецьких лаконічних форм, повторюваності і ритмічності, симетрії...

 

     Архітектура паладіанства

Палладіа́нство (англ. Palladianarchitecture, фр. Palladianisme, італ. Palladianesi

mo) — архітектурний напрямок 17-18 століть,

що веде генезу від творчості відомого італійського архітектора 16 ст.

Андреа Палладіо і отримав назву в його честь. Рання форма класицизму, принципом якої була сувора симетрія, врахування перспективи при створенні композиції

     

Садиба Кедлстон-холл, графство Дербішир.

 

              

Ротонда університету Віргінія. США   Палац Кирила Розумовського. м. Батурин

 

     Учень.

    Архітектура Ревівалізму

     Стиль Неотюдор

     Стилістика притаманна котеджам, що наслідує середньовічний сільський або заміський стиль. Характеризується крутим скатом дахів, наполовину оголеною опалубкою стін, склепінчатими вікнами...

 

                                                                 Будинок Біні. Кентербері, Великобританія

 

      Стиль Шалє

      Стиль заміських будинків, характеризувався гострокінечними дахами з широкими карнізами, декоративною різьбою, великими вікнами...

 

                  

                                                                      Готель Квікнес. Бейлстранд, Норвегія

        Архітектура Необароко

        Необароко (від грец. Neos - "новий"; див. Бароко) - один із неостилів, що склався в європейському мистецтві XIX ст

      Ратуша(Сіті хол). Белфаст.Великобританія

 

Поглиблення знань:

 

 

            Необарокова      дзвіниця,     Почаївська лавра.  Входить у сім чудес України.  Дзвіниця – з цегли, поштукатурена, має п’ять ярусів, відзначається насиченим декором. Третя за висотою дзвіниця в Україні (після Успенського собору Києво-Печерської лаври та Софії Київської). Висота її – 65 метрів.               Монастир був заснований ченцями, що з‘явилися тут в 1240-1241 рр., рятуючись від татаро-

монголів, які захопили і зруйнували Київ.                            

 

           Будинок вчених це одна  із найрозкішніших споруд Львова, є прекрасним зразком необароко. Приміщення будували протягом 1897-1898 років у стилі        палацової    архітектури середньоєвропейського          бароко.       Проектом керували         віденські     архітектори        Фердинанд Фельнер та Герман Гельмер. Ці двоє дали світу ще       багато       визначних   споруд,         серед яких: Одеський оперний театр, музично-драматичний театр у Чернівцях, Хорватський національний

театр ім. Зайца, оперний театр у Цюриху, театр комедії в Будапешті,

Віденський концертний дім, Болгарський національний театр ім. Вазова.

 

 

«Костел Сакраменток». Львів, 1884—1894 рр

  

 Власне оскільки стиль бароко сам за основу брав форми ренесансу, то необароко, як представник еклектичних течій увібрав в себе риси бароко, рококо, маньеризму і навіть пізньої готики...

 

 

 

                                   Архітектура Неоренесансу

     Одна з найпоширеніших форм еклектики - неоренесанс, відтворював архітектурні рішення епохи Відродження: внутрішні дворики, прямокутні плани. В декорі - рустику, пілястри...

WaddesdonManor. Великобританія

 

Стиль неоготика

Найбільш яскравий представник еклектики та історизму - неоготика. Основні мотиви взяті з готичної архітектури, причому окремі елементи і прийоми застосовувались до і після популярності неоготичної стилістики...

 

Вестмінстерський палац. Лондон, Великобританія

 

Неороманський стиль

Неороманський стиль був популярним у німецької діаспори в США і Канаді. Навідміну від романського стилю неороманський стиль мав більш просту форму арок і вікон. Також один з різновидів здобув назву "круглий арочний стиль"...

 

Галерея Лінкольна. Вашингтон, США

 

Орієнталізм

                                                                                                               Королівський           павільйон.          Брайтон,

Великобританія

Період в архітектурі Європи і Росії, за якого архітектори відкрили для себе екзотичні образи і форми арабських традицій, що

втілились в дану форму історизму...

 

 

Неовізантійський стиль

Храм О.Невського. Софія. Болгарія

   Один з різновидів еклектики. Для даного напрямку характерною була орієнтація на архітектурні традиції Візантії.       Учень.

     Індустріальний реакціонізм

       Стиль прерій

Будинок Робі. Чикаго, США

 

        Школа прерій (англ. PrairieSchool) або стиль прерій — архітектурний напрям кінця     XIX —        початку       XX    століття, поширений   головним    чином на Середньому Заході США. Є одним з

напрямів «органічної архітектури».

          Для стилю характерна велика кількість горизонтальних ліній, переважання плоских дахів, широких карнизів, що виступають і хитромудрого орнаменту. Горизонтальні деталі будівель нагадували пейзажі Великих рівнин, чим і пояснювалася образна назва школи.  

 

 

         Стиль бунгало

         Бунгало — той тип помешкання, який несе в собі не тільки вдале функціонально-планувальне рішення, а й певну художню витонченість образу. Цей стиль — це чи не найкращий вибір для тих, кому подобаються будинки минулих епох. Бунгало будують скрізь: від Індії до Європи чи Америки.

Будиночки цього стилю невеликі. Зазвичай, одноповерховий житловий будинок, іноді із неповним другим, або мансардним поверхом. 

 

Каліфорнійське бунгало. Розвіль, Сша

             

                                                                          Індійське бунгало                                               

      Північний Романтизм

      Північний    модерн (англ. National Romanticstyle)      —      умовна         назва архітектури країн зламу 19-20 ст., розташованих навколо Балтійського моря.

В скандинавських                             країнах має        назву «національний        романтизм»          або «національний романтичний стиль». Один з напрямків модерну. Спорудам в стилі північний         модерн        притаманні монументальність, гострий та виразний силует, асиметрія на фасадах, використання природного каменю або цегли. Споруди мають присмак        фортечної   архітектури

через використання великих брил каменю, оголеність стін з небагатим декором. 

        Арт-нуво

Напрямок в архітектурі, який прагнув сумістити утилітарність будівель з високою художністю, що досягалась відмовою від прямих ліній на користь "природних" форм...

                      Будинок Бальйо. Барселона, Італія      Учень.

    Модернізм

     Структуралізм

     Один з напрямків модернізму, що прийшов на зміну інтернаціональному стилю. Відрізнити можна за дуже характерною "повторюваністю" блоків чи елементів, з яких складається будівля, а також геометричності композиції...

 

             

Будинки куби. Ротердам, Данія                          Храм Лотоса  в Індії

       

    Бруталізм в архітектурі

           Стиль 50-х років 20 століття, назва якого походить від фр. «bétonbrut» - необроблений бетон. Вирізняється важкими, масивними формами, великомасштабними композиційними рішеннями. Застосовується моно кольорова  гамму та жорсткі фактури...

 

Бібліотека Робарта. Торонто, Канада

 

       Стиль Арт-деко

      Цей стиль увібрав в себе форми і прийоми сецесіону, примітивізму древніх культур, футуризму і кубізму, суворість неокласики, рослинні мотиви і технологічність

 

                                                                 

Готель Еден. Лісабон, Португалія

 

 

     Баухаус

                                                        

       Вища школа конструювання Німеччини, що

декларувала в своїй роботі принципи функціоналізму, надаючи перевагу ясним простим формам, відкидаючи надлишковість класики...

  

Баухаус в Дессау. Німеччина

 

    Учень.

    Органічна архітектура

        На противагу функціоналізму, органічна архітектура створює будівлі і споруди, що використовують         натуральні матеріали    і вписуються в оточуючий ландшафт...

 

      

 

Резиденція Кауфмана. Пітсбург, США

 

 

     Поглиблення знань:      Термін «органічна архітектура» використовують

для таких будинків, форма яких узгоджує їхнє       призначення і           конкретні         умови середовища. Подібним      чином             творить природа з формою живих організмів. При створенні       форми            будівлі            визначаються свідомі і підсвідомі потреби людини, її взаємозв’язок з функціональністю будинку

та оточенням. Для цього напрямку характерними є динамічні форми, неправильні з загальноприйнятої точки зору.

        Архітектори органічного напрямку стверджують, що кожна будівля, призначена для людини, повинна, з однієї сторони, відображати його внутрішній світ, а з другої – бути невід’ємною частиною ландшафту. Таке проектування дозволяє говорити про більш якісний підхід до життя в цілому. 

       Експресіонізм в архітектурі

      Цій архітектурі часів Першої світової війни властиво викривлення традиційних форм       для    досягнення максимального емоційного ефекту на глядача. Форми подібні до скель, печер, сталактитів...

 

           Гьотеанум. Дорнах, Швейцарія  

 

                 

 

 

Архітектура футуризму

Футуризм відрізнявся концепцією антиісторизму і характеризувався динамічними лініями, викликав у глядача враження руху...

 

       Собор Діви Марії. Бразилія

 

 

 

Функціоналізм в архітектурі

 

          

 

         Напрямок в архітектурі, який декларував

сувору відповідність зовнішнього вигляду споруд процесам, що в них протікають.           Характерна уніфікація конструкцій, прямокутні форми, лаконічність в деталях... Університет в Орхусі. Данія

Чиказька школа

      Башта Вілліс. Чикаго, США

     Напрямок          американського функціоналізму,      що     знайшов відображення в архітектурі хмарочосів, характеризувався вертикальністю ліній, раціональною естетикою. "Форма в архітектурі   слідує         функції"      -

Л.Саллівен...

          Викладач:

         Розглянувши презентацію, прослухавши цікаві доповіді одногрупників, ви побачили, як змінювалася архітектура на протязі віків. 

         Професія будівельник з'явилася ще в далекі часи. Адже вже тоді люди мали потребу в укритті, захист від дощу, снігу, хижаків і інших загроз. На той час для будівель використовували звичайні матеріали, які не вимагали додаткових обробок.

        Але з плином часу, почали стрімко розвиватися процеси будівництва.   З'явилися новітні технології і матеріали. З кожним роком зводяться більш масштабні і глобальні споруди. Сучасні бізнес-центри, неймовірні хмарочоси, неймовірної краси споруди, органічна архітектура – це все з'явилося, завдяки праці будівельників.

 

 

«Основа архітектури – не бетон і метал, не елементи, з яких складається споруда.

Її основа – чудо».

(Даніель Лібескинд)

Список використаних джерел:

1.Архітектура.  Енциклопедія. 

2.https://zakupy-na-kanapie.com/2018/03/26/inter-yery-spysok-z-foto/

3.https://www.google.com.ua/search?

4.https://uk.wikipedia.org/wiki/Архітектура_бароко

5.https://comfortbud.ua/ukrayinska-shedevri-arhitekturi-vid-m/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              «Будівельник » - звучить гордо

(сценарій гри КВК для учнів будівельного напрямку)

 

Мета заходу: Закріплення і систематизація знань учнів з предметів будівельного профілю, розвиток логічного мислення, уваги, творчої роботи, пам’яті, зацікавлення предметом, волі до перемоги, вміння працювати в команді, почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення одне до одного та  любов до обраної професії

Методичні поради: для проведення заходу виділяю дві команди, кожна з яких вибирає капітана, створюють емблему, назву команди, привітання..

Зал прибраний плакатами, які підготували учні на тему: « Дім моєї мрії», та шаржами на будівельну тему. Вболівальники виготовляють  плакати на підтримку своєї команди, виготовлені власноруч. По закінченню гри кожному з учасників презентується подарок, що спонукає інших учнів приймати участь у заходах. 

Професія: муляр, штукатур

Ведучий: Сьогодні ми зустрілися для проведення КВК між командами «Каменяр» і «Терка і компанія».

Просимо привітати команду «Каменяр» і капітана команди ……. А тепер вітаємо команду «Терка і компанія» капітан …….. /Учні виходять на сцену/

Ведучий: Учні ліцею у своєму розвитку на місці не …….СТІЙ! Раз, два.

Ведучий: До вболівальників і глядачів        Лицем повернись! Раз, два!

           Ведучий: Увага! Всім…… Усі /хором/: ……….. присутнім!

Ведучий: Всім …….  

Усі: ………Відсутнім! 

Ведучий: Всім!  

Усі: Співчуваючим!

Ведучий: Гумор

Усі: Розуміючим

Ведучий: Сердечний кавекенівський … 

Усі: П р и в і т !

Учень: 

Відомо всім давно на світі 

Так було, буде, так завжди

Навчання – світ, учитель – світоч 

Ну а невчення – тьма

Ведучий: На самих веселих і самих кмітливих…….Рівняйсь /всі дивляться на журі/

Ведучий: ПЕРЕВІРИМО. Що таке КВК?

Учень: Чудовий засіб вилетіти з ліцею.

Ведучий: А що таке – журі?

Учень: Організація, яка зобов’язана слідкувати, щоб учнівські  вибрики не переходили у дорослі.

Ведучий: Дорогі наші веселі і кмітливі брати!   

Учень: Знаємо ви ваших братів.

Ведучий: Ми тут перший раз…..   

Учень: І напевно не останній….

Капітани: На пам'ять про нашу зустріч ми даруємо Вам /обмінюються подарунками, теркою і молотком/ і емблемами.

Капітани: А журі ми даруємо цей випробуваний часом пристрій/дають рахівницю.

Даруємо, щоб журі могло рахувати бали,  не використовуючи особисті рахунки.

Усі: /встають на одне коліно/ Журі не роздавайте бали направо і наліво. 

Звучить привітання обох команд

Ми усіх вас суперників вітаєм                        І таке вам побажаєм. 

Щоб Москву не будували

В Україні справу мали,

Щоб жили ми на зарплату

І заможно і багато

Іномарки купували

І спиртним не зловживали

Міру треба мати скрізь,

Щоби руки не тряслись,

Щоб міста нові стояли, 

Бо на те знання дістали, Щоби слава йшла у мандри, В Олеську – чудові кадри!

Ну а буде вільний час –  КВК з’єднає нас.

Перш ніж зустріч розпочати, 

Треба суддів привітати

Хоч в народі і лозунг стрінеш:

«Не підмажеш – не поїдеш»

Суддів наших добре знаєм, А тому їм довіряєм.

Побажаєм не змерзати,

Не скучати, не дрімати,  Добре слухать й міркувати  щоб сильнішого назвати

Всім здоров'я, довгих літ

Кавекенівський Вам привіт.

Ведучий: Зараз, для розминки проведемо, невеликий конкурс. Кожній команді будуть задаватися питання протягом 1 хв. Якщо ви не знаєте відповіді, то говорите «дальше». За кожне правильне слово 1 бал.

1.              В чому приготовляють бетонну суміш? /Бетонозмішувач/

2.              В чому різниця між бетонною сумішшю і розчином? /крупний заповнювач/

3.              Що таке бетон? /Затверділа бетонна суміш/

4.              Які існують види арматури? /гладка, рифлена/

5.              Які існують вібратори? /поверхневі і глибинні/

6.              Що таке кам'яна кладка? / конструкція, що складається з каменів, покладених на будівельному розчині у визначеному порядку/

7.              Скільки є правил розрізки кладки? /три/

8.              Які є елементи кладки? /зовнішня верста, внутрішня верста, забутка і шви/

9.              Яка товщина швів? / 8-10,    10-12/

10.         Які грані має цегла? /поперечок, ложок, постіль/

11.         Які існують системи перев'язки кладки? /однорядна, багаторядна/

12.         Розмір цегли звичайної? /250х120х65/

13.         Які є види штрабів? /збіжна, вертикальна/

14.         Скільки дев'яток іде на стіну товщиною в 1,5 цегли? /три/

15.         Яка товщина стіни в 2 цегли? /510мм/

16.         Яка товщина стіни в 1 цеглу? /250мм/

17.         Як називається низ арки? /п’ята/

18.         Скільки цеглин потрібно для встановлення арочної перемички? /непарне число/

19.         Як називається непарна цегла в арці? /замок/

20.         Який розмір дранки? /товщина 3-5мм, ширина 15-20мм/

21.         Які є способи затирки штукатурки? /вкругову, в розгонку, вісімкою/

22.         Які є види штукатурки? /проста, поліпшена, високоякісна/

23.         Яка товщина простої штукатурки? /12мм/

24.         Яка товщина поліпшеної штукатурки? /15мм/

25.         Яка товщина високоякісної штукатурки? /20мм/

26.         З яких шарів складається штукатурка? /обрезк, грунт, накривка/

27.         Що таке дутик? /дефект штукатурки/

28.         Що таке маяк? /смуга із розчину/

29.         Що таке простий розчин? /одне в’яжуче/

30.         Що таке складний розчин? /2 і більше в’яжучого/ 

31.         Яка температура випалу цегли? /950 – 1000*С/

Ведучі віддають листки з питаннями і відповідями журі, яке підраховує бали.

Ведучий: А зараз конкурс ерудитів. Запрошуємо до столів по 2 учасники з команд.

Вам дається слово «Будівельник» з якого ви повинні скласти слово використовуючи букви даного слова.

За кожне придумане слова дається 1 бал, а якщо слово  відноситься до будівельної термінології – 2 бали. На конкурс виділяється 3хв. (Можна змінювати лише одну букву)

/ВУЛИК, ВАЛИК, КІВШ, КУТ, ЛОБ, КІНЬ, ДИМ, ВІКНО, НЕВІЛЬНИК, 

БУДИНОК, ДІМ, ВІК, ЛІК, КІЛ, ЛЕВ, КІТ, ТІК, МЕЛЬНИК, ВІСК, БУК, ВІЛ, БІЛЬ, РІВЕНЬ, СУК, ЛУК, КУБ, КІНО, НІС, ВІНИК, МЛИН, ПІВЕНЬ, ЛІД, ВІНОК, КОД, ДУБ, ЗУБ, РІК, , БИК/

    Ведучий: Поки наші ерудити думають над словами, ми прочитаємо вам цікаві факти з будівництва. 

1.        Бурдж      Халі́фа,       стара назва «Бурдж Дуба́й» — найвищий хмарочос у світі,    розміщений у місті Дубай, Об'єднані Арабські Емірати.        На     сьогодні      він     є        найвищою спорудою планети. Хмарочос сягає 828 метрів і складається з 162 поверхів.  Висота 828м.

Кількість поверхів -163

         

                                                                                  2.Найвищий хмарочос в Україні станом на

2017рік є житловий комплекс на Кловському узвозі, 

7 — двосекційний хмарочос у Києві, складається з 47-поверхового житлового комплексу і 18-поверхового офісного центру, сполучаються секції 8поверховим «переходом.

 

3.             Найвища будівля у Львівській області є  готель "Карпатська столиця" у місті Трускавець.

Висота – 89,1м кількість поверхів – 21

 

 

 

 

 

 

 

4.             Найвища будівля  у Львові є Церква Ольги і Єлизавети  висотою 85м  побудована у  1903-1911рр.

 

5.             Найдовший в світі міст – побудований в 1969 році.    Цей міст завдовжки в 36 кілометрів є найдовшим мостом в світі, що пересікає океан. Він пересікає затоку Ханчжоу в Східнокитайському морі і річку Цяньтан в дельті великої річки Янцзи. Окрім його довжини, на даний момент це один з найкрасивіших мостів світу.

 

                                                                                 

6.             Як зазначає "Книга рекордів України", кам'янецький міст "Стрімка лань" найвищий в Україні: його висота — 70 м.

7.             Маловідомий факт,    але найдовший в світі житловий будинок знаходиться в Україні, в місті Луцьк – обласному центрі Волинської області! Будинок на проспектах Соборності та Молоді

будувався аж одинадцять років – з 1969 по 1980 – архітекторами Ростиславом Метельницьким і Василем Маловицею. Лучани жартівливо називають його Великою китайською стіною, адже будинок розтягнувся на 1750 метрів (це приблизно чотири зупинки громадського транспорту) – і це тільки по прямій лінії – з відростками довжина складає 3029 м.

8.             Один з найстаріших будинків Львова на перетині з вулицею Сербською. У XVI столітті називався «кам'яницею Войнаровського». У другій половині XVII століття тут жив відомий львівський друкар білорусько-литовського походження Михайло Сльозка. Після реставрації у 1998 році, під керівництвом архітектора Миколи Рибенчука, тут відкрив своє відділення Банк «Львів»

9.             Найстаріший критий театр, який діє і сьогодні знаходиться в Італії – це театр Олімпіко, побудований в 1584 році будівництво йшло три роки.

        

 

   

  Учні віддають написані слова журі і після другого конкурсу журі оголошує результат.

 Ведучий:    Пропонуємо  трьом  учасникам з кожної команди взяти участь у наступному конкурсі  "Закладаємо фундамент майбутнього будинку"

   Завдання для гравців – по черзі пронести шарики на лопаті до місця закладки фундаменту (в протилежний бік сцени і закинути їх в корзину; руками притримувати не можна). Тут потрібна не так швидкість як спритність, оскільки шарики весь час намагаються зіскочити з лопати.

 Ведучий:    Ну що ж, ви впорались з завданням! А зараз взнаємо, хто ж переміг із вас! Наразі скаже нам журі вердикт!

Ведучий: А зараз проведемо конкурс капітанів.

Вам дається 9 слів, які ви повинні відобразити малюнком в квадраті. Ці слова потім повинні відгадати ваші команди.

Капітани виходять на сцену. На столах лежать листки з розграфленими 9 квадратами.

1                Команда: вікно, будинок, цегла , паркет, рівень, дранка, сходи, кельня, арка.

2                Команда: Залізобетон, стіна, штраба , колона, сокіл, будівельник, двері, ківш, перемичка.

За кожне відгадане слово 1 бал. На закодування дається 40 секунд і на розгадування 40 секунд.   Після закінчення журі оголошує результати конкурсу. 

Ведучий: Наступний конкур – скласти прислів’я із слів, написаних на картках (робота у парах).

1)             Мала, працює, а,й, бджола, та (Бджола мала, а й та працює.)

2)             Праця, безділля, маленька, краща, за, велике (Маленька праця, краща за велике безділля.)

3)             Труд, все, і, вміння, перетруть (Вміння і труд все перетруть.)

4)             Не, хвались, трудись, силою, краще (Силою не хвались, краще трудись.)

5)             Годує, а, лінь, праця, марнує (Праця годує, а лінь марнує.)

8)Думай, що, без, діла, краще, робити, аніж, сидіти (Краще думай, що робити, аніж без діла сидіти.)

9)Діло, гуляй, зробив, сміло (Зробив діло – гуляй сміло.)

10)                    Нахилитися, щоб, води, з, криниці, треба, напитися (Треба нахилилтися, щоб з криниці води напитися.)

11)                    Вернуть, руки, гори, роботящі (Роботящі руки гори вернуть.)

12)                    Труда, без, нема,плода (Без труда нема плода.)

13)                    Калачі, їсти, не, сиди, на печі, хочеш (Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.)

14)                    Роботи, нема, без, охоти (Без охоти нема роботи.)

15)                    Роботи, не, відкладай, на, сьогоднішньої, завтра (Сьогоднішньої роботи не відкладай на завтра.)

            Ведучий: До Вашої уваги конкурс : "Дім моєї мрії". На конкурс запрошується дві команди . На аркуші паперу, з зав’язаними очима, потрібно намалювати будинок. Кожний учасник малює по одному елементу. Який будинок буде більше схожий та швидше побудований та команда і перемогла.

Вболівальники мають право підказувати гравцям де малювати  деталь.

Ведучий: Проводимо наступний конкурс, командам потрібно відгадати слово, букви якого заховані на цьому плакаті.

 

 

 

   Умови конкурсу:

✓    Команди почергово відкривають квадратики,

✓    Якщо у відкритому квадраті буква, то команді дається 2 бали і можливість відкрити ще один квадрат,

✓    Якщо у відкритому квадраті 0 то дається запитання (питання  можуть бути на різну тематику.)

 Правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Починає та команда у якої менше балів. Після закінчення конкурсу журі підбиває бали.

Ведучий: Поки журі буде підводити підсумки зустрічі, сьогодні перед вами вперше і неповторно.

Ведучий: Тільки для КВК.  

Ведучий: Живі картинки

Ведучий: Історія розвитку архітектури.

Ведучий: Перед Вами вперше в світі типовий проект Піраміди Хеопса на одне саркофагомісце.

Ведучий: Немає ліфту – це недолік.

Ведучий: Перевага: малонаселений.

На екрані зображення багатоповерхового

будинку                                                                              

                                   Ведучий:    Перед    Вами    типовий    проект

середини 20-го століття 

Ведучий: Все для блага народу, все в ім'я народу.

Ведучий: Гарно? Не скажеш

                  Говорити не цинічно

                  Доказали – не економічно.

Ведучий: Будуємо інакше - /перевертаємо зображення/

                  Будинок перевертаємо

                  Знову ж просто                   Знову ж підходить                   Під норми ДБНу.

Ведучий:

    Знання, немов сонячні промені, освітлюють життєвий шлях людини. Не бійся шукати нові захоплення, цікавитися чимось невідомим. Отримані уміння та навички допоможуть стати людиною з великої літери, цілісною особистістю, цікавим співрозмовником, адже знання – це сила!

  А зараз вболівальників розділяємо на дві команди. Вони будуть заробляти додаткові бали для своїх команд. Для цього, я буду читати прислів’я, а ви повинні його продовжити. За кожне прислів’я один бал.

Не вчи орла літати, а соловейка……..         співати.

Не вчи ученого їсти хліба……….. печеного.

Не дивись на чоловіка, а дивись на його  ……….діло.

Один працює умом, а другий ……….горбом.

Навчання і труд поруч……. ідуть.

Не лінися рано вставати та змолоду ……….більше знати!

Науки ні  вода не затопить, ні огонь не …….спалить.

Знання – дерево, а діло – …….плоди.

Знання робить життя ……..красним.

Наука в ліс не веде, з лісу……. виводить.

Грамотний – видющий і на все…….. тямущий.

Знання людині — що крила ……..пташині.

Вік живи – вік …….учись.

Від науки міцніють……. руки.

Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі…….. біжить.

Учений іде, а неук слідом………. спотикається.

Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде…….. знати.

Хто знання має, той мур ……..зламає.

Дарма, що малий, а й старого ……..навчить.

Без розуму ні сокирою рубати, ні личака ……..в’язати.

Вченому світ, а невченому …….тьма.

Гарно того вчити, хто хоче все……. знати.

Не кажи — не вмію, а кажи —……. навчусь.

Голова без розуму, як ліхтарня без……. свічки.

Голова не на те, щоб тільки кашкет…… носить!

Грамотний — видющий і на все……. тямущий.

Догана мудрого більше стоїть, як похвала …….дурного.

За битого двох небитих дають, та й то не……. беруть.

За одного грамотного сім неграмотних …….дають.

Ведучий: Поки журі буде підраховувати бали, ми покажемо вам кумедні  будівлями світу.

Будинок черевик

У 1949 році в Пенсільванії з’явилася вельми незвичайна будівля , що має форму черевика. Як виявилося , до цього був причетний процвітаючий бізнесмен Махлон Н. Хейнц , який володів у той час взуттєвої компанією. Цього чоловіка , який до безумства любив свою         роботу        ,         називали     «        взуттєвим чарівником ». Так як він міг рекламувати свій товар , вдавалося далеко не всім.

Перебуваючи вже в досить похилому віці , бізнесмен захотів зробити щось , щоб

стало вінцем його діяльності . Так у його голові зародилася ідея про спорудження , яке б довгі роки ще нагадувало б усім про його бізнес . На той момент , коли архітекторові було зроблено замовлення , Махлон Н. Хейнцу виповнилося сімдесят три роки.

Спочатку був виготовлений фасад , для чого знадобилося створити дерев’яний каркас , який після був залитий цементом. Вже через рік невгамовний бізнесмен оселився в будинку своєї мрії. Висота цієї споруди становила вісім метрів , а от довжина дванадцять .

 

Будинок-кошик в США.  

Незважаючи на несерйозний вигляд,       це      будівля        виконує адміністративні функції. Саме так уявляє свою штаб-квартиру компанія Longaberger, що виробляє плетені вироби і кошика. Будинок є точною копією       реального   вироби, пропонованого фірмою. Будівництво

велося протягом двох років і обійшлося в 30 мільйонів доларів. Площа самого будинку склала 180 тисяч квадратних метрів.

Публічна бібліотека в Канзас-Сіті, США

Це будівля має також і друге, «кажуче» назва — «Книжкова полиця» і стало візитною карткою ділового кварталу Канзас Сіті  у Сполучених Штатах. Сама

Публічна бібліотека міста була заснована більше 120 років. Фасад Публічної бібліотеки Канзас Сіті-виглядає як справжня книжкова полиця.  Книжкові корінці, висота яких близько 7,5 метрів, а ширина — близько 2 метрів, виготовлені з майлару — матеріалу, що використовується в створенні рекламних вивісок. На фасаді в результаті розташувалися 22 тома.

     

Концертний зал Tenerife Auditorium. Канарські острови, Санта-Крусде-Тенеріфе, Іспанія

Головною родзинкою незвичайного будівлі, стало «крило», що піднімається над основою будови. Завдяки цьому  концертний зал схожий на гігантський вітрильник, раковину, шолом конкістадора або космічний корабель.

 

 

Житловий комплекс Хабітат-67 (Habitat-67). Монреаль, Канада

Моше Сафді, архітектор з Ізраїлю, розробив і реалізував проект незвичайного житлового комплексу Хабітат-67 до виставці «Експо-67», на якій були представлені знакові архітектурні проекти зі всього світу.

Стиль цієї унікальної споруди — бруталізм, житловий комплекс являє собою 354 куба, буквально нарощених або поставлених один на одного. У комплексі знаходяться 146 квартир, причому кожне житлове приміщення має    свій   невеликий садок, розташований      на   даху квартири знизу.

Назва ЖК в Монреалі перекладається як «середовище проживання», архітектор вирішив показати як з розрізнених частин (куби, з яких складається будівля, створювалися окремо, а вже на місці збиралися в комплекс), можна вибудувати єдиний ансамбль.

Проект розвитку не отримав, так як зведення Habitat-67 виявилося досить дорогим, а квартири — не дуже зручними. В даний час цей житловий комплекс вважається кращим у світі місцем для заняття таким популярним екстремальним спортом, як паркур.

        

Храм Лотоса. Нью Делі, Індія

Назва цієї незвичайної  культової споруди, розташованої  на околиці Нью Делі в Індії, можна навіть не повідомляти мандрівникам — будівля настільки схоже на улюблена квітка Будди, що вгадати, яке отримало ім’я будова, не складе труднощів.

Будівництво храму Лотоса велося з 1978 по      грудень       1986         року. Керував проектом архітектор іранського походження з Канади — Фариборза Сахба.

Всередині храму немає жодної фрески або зображення, відвідувачів зустрічають лише білосніжні стіни і тільки на стелі зроблено напис арабською мовою — «Бог понад усе», так що кожен віруючий може звернутися саме до свого божеству

Кам’яний будинок (Stone house) або «Будинок троля» в Guimaraes, Португалія

Вельми колоритна будова, яка виглядає цілком вирізана  з каменю. Однак насправді    португальський «Будинок троля» просто «вписаний» між двома величезними валунами, а зовнішні стіни створені з дрібного каменю      такого         ж       складу         й

фарбування, так що свою назву — Кам’яний будинок, будівля виправдовує повністю. Навіть дах будівлі являє собою монолітну кам’яну плиту, накриту черепицею.  Будинок троля сміливо можна називати максимально екологічно чистим — неподалік встановлений вітряк, що забезпечує споруду електрикою, а за опалення відповідає справжній камін з тих самих великих валунів. В оздобленні інтер’єру — тільки натуральний камінь і масивні дерев’яні балки.

«Будинок з бульбашок» (La Maison Bulle), Канни, Франція

Архітектор Антті Ловаг, створюючи будинок для свого друга, відомого модельєра П’єра Кардена, керувався власними уявленнями про підводний світ — таємничий і незвичайний.

Свою         назву «Будинок-бульбашка» отримав не випадково — тут все округле, зовні будинок дуже схожий на справжні бульбашки піни,         всередині    він     весь наповнений світлом, причому освітлення змінюється в залежності від зміни діб.

Будівля ідеально вписалося в ландшафт — розташоване на узбережжі будівля виглядає як невід’ємний атрибут берега, схоже на природні печери з водоймами біля входу.

Площа «Будинку з бульбашок» — 10 тисяч квадратних метрів, вартість незвичайного житла — 5 мільйонів фунтів стерлінгів. Цікаво, що будинок виявився не просто незвичайним, але і практичним, несподівано зручним.

 

Gherkin building або Огірок в Лондоні

Башта, заввишки 40 поверхів, розташована в Лондоні вважається однією з найбільш незвичайних «висоток».

Хмарочос не дарма отримав другу назву «Огірок» — його форма дуже схожа на цей популярний овоч, а скляний фасад відрізняється зеленуватим відтінком.

  Висота «Огірка» — 180 метрів, при будівництві використовувалися «зелені» технології, завдяки чому будівля споживає в 2 рази менше електроенергії, ніж звичайні хмарочоси.

 «Будинок догори дном» (Wonder works). Пиджен Фордж, США

 

У місті Пиджен Фордж, в штаті Теннессі знаходиться        ще     одне досить        незвичайна будівля, буквально «стоїть на голові». Цікаво, що «Будинок догори дном» виконаний в суворій відповідності зі стилем неокласицизму — білий, з класичними колонами, для входу використовується ніби «виламаний» пролом на місці горищного віконця, а одна з колон навмисно  пошкоджена.

В «Будинку догори дном» знаходиться популярний парк розваг, відвідувачі можуть випробувати на собі землетрус силою 5 балів, пообідати в ресторані, а також відвідати одне з інтерактивних розваг, які розташовані на всій площі будівлі в 18 тисяч квадратних метрів.

 

 «Кривий дім» (Crooked house). Сопот, Польща

При          погляді        на      цей незвичайний будинок, розташований        в        польському Сопоті, можна в подиві знизати плечима,       можна         дивуватися вигадці        архітекторів,        а   можна поспівчувати мешканцям такого незвичайного житла. У будь-якому

разі «Кривий дім» не залишає байдужими, оскільки в будівлі дійсно немає жодної рівної стіни, дах, стіни, вікна, колони, двері — ніби виліплені з пластиліну або спотворено океанськими хвилями.

Будинок було зведено по ескізах відомого польського художника Jan Marcin Szancer під керівництвом архітектора Яцека Карновського, «Кривий дім» заслужив на конкурсі «Великі мрійники» титул архітектурної вигадки року. Головна ідея проекту — у природі немає прямих ліній і чітких форм.

У будинку площею 4 тисячі квадратних метрів розташований торгівельний центр, а також офіси двох радіостанцій Сопота.

Будиночки з кубиків (Cubic houses). Роттердам, Нідерланди

Архітектор Піт Блом, мабуть, не встиг награтися в кубики в дитинстві і ставши архітектором вирішив збудувати будинок, з яскравих, схожих на іграшкові кубів.

  38 таких          яскраво-жовтих    кубиків з’явилися на вулиці Oude Haven в Роттердамі в 1978 — 1984 роках. Архітектор не просто

поставив кубики один на одного, але і розгорнув їх під кутом 45 градусів. Всі кубики з’єднані між собою і є єдиний архітектурний ансамбль.

Цікаво, що в таких незвичайних будівлях розташовані житлові квартири площею 100 квадратних метрів. Однак більшу частину корисного простору приміщення «з’їдають» розташовані під кутом стіни.

 «Танцюючий будинок» в Празі, Чехія

Це будівля, вельми схоже на двох, що злилися в танці партнерів. «Танцюючий будинок» був побудований в історичному центрі   Праги          в        1996 році, займалися розробкою проекту архітектор Владо Мілуніч

з Хорватії та архітектор Френк Гері, Канада. 

       

Тепер місцеві жителі називають його просто — «Стакан», а екскурсоводи — «Джинджер і Фред», так як архітекторів надихнули на створення такого незвичайного будови відомі танцюристи Джинджер Роджерс і Фред Астер.

Ведучий: А зараз надаємо слово нашому найкомпетентнішому, найточнішому, найоб’єктивнішому журі. Просимо гідно оцінити результати гри. 

Ведучий: Наш вечір добігає кінця. Бажаємо всім учням ліцею долетіти у вихорі своєї професії до небес, але ніколи не падати у «зоряному дощі».

Ведучий: Ми хочемо, щоб ви ніскільки не пошкоджували, що навчаєтесь в нашому ліцеї, адже насправді так мало місць на Землі, де почуваєш себе як удома.

Ведучий: Ми не прощаємось з вами, ми всього лише говоримо вам: «До зустрічі!»

 

Ведучий: До нової зустрічі, сподіваємось на тому ж місці, в той же час, але вже через рік!

    

 

Список використаних джерел

1.І.І.Іщенко Технологія кам’яних і монтажних робіт. Київ. Вища школа.

2.А.С. Нікуліна. Кам’яні роботи. І,ІІ,ІІІ частина.Київ. Вікторія.

3. https://travel.tochka.net/.../7702-neobychnye-doma-v-mire-.

4.Т.Є.Остапченко. Технологія опоряджувальних робіт.Київ. Вища освіта.

5.   www.autotravel.ua/articles/top-10-nayvyshyh.

6.   https://uk.wikipedia.org/.

7.   https://lviv.depo.ua/.../top-12-nayvishchih-budivel-lvova-fot.   

 

         

 

 

 

Б У Д ІВ Л І    Н А    В І К И ….

(матеріали для профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх  шкіл)

 Мета: ознайомити дітей з професією будівельника; донести до учнів що професія будівельника затребувана, інтерес до неї постійно зростає і вимоги змінюються щодня; сприяти всебічному розвитку особистості, виховувати любов до рідного краю, збагачувати знання про свій рідний  край,  його історичне минуле, культурні та історичні надбання наших предків.

          Мабуть, небагато знайдеться на Землі професій, що за віком сягають у таку давнину, як професія муляра. Професія муляра є найдавнішою на землі. З давніх-давен люди зводили собі житла із різноманітних матеріалів. З часом цю роботу стали виконувати окремі спеціалісти, які вміли це робити найкраща, швидше із любов’ю.. Від примітивних культових та побутових споруд (Стоунхендж у Великій Британії, дольмени у Франції та Грузії, ) людство поступово переходило до складних і довершених споруд, які вражають сучасників своєю красою та витонченістю ліній, монументальністю та пропорційністю. Єгипетські піраміди, легендарні будівлі Індії, Урарту та Вавилону, храми та вілли Давньої Греції і Риму є пам’ятками досягнень мулярської праці. Яскравим прикладом цього є пам’ятники архітектури нашої місцевості.

            Коли їхати дорогою Львів- Київ, то біля містечка Олеська увагу подорожнього привертає величезний вигляд старовинного замку, який дивовижно здіймається на високому пагорбі посеред боліт і, наче таємничий вартовий, домінує над довколишньою місциною.

            Цікава, вражаюча і повчальна історія замку. Багато віків над ним прошуміло, та й не відразу він став таким, яким бачимо його тепер. Тож

давайте разом перегорнемо сторінки минулого Олеського замку – пам’ятки давнього оборонного зодчества.

          

         Кам’яна споруда Олеського замку виринає з дороги раптово наче застиглий велетень посеред полів, що знайшов собі пристановище на невисокому самотньому пагорбі. Вважають, що Олеський замок є найстарішим в західноукраїнських землях, а його початки сягають XIII ст.

        Перші укріплення на Олеському пагорбі виникли ще у княжі часи – про це свідчать археологічні знахідки ХІІ-ХІІІ століть. Мабуть ,спочатку оборонні споруди були традиційно дерев’яні.Після монголо-татарського нашестя, за якого дерев’яні укріплення нищилися вогнем, відбулися певні зміни у фортифікаційному будівництві – важливіші оборонні центри почали будувати з каменю. 

          Олеський замок будувався в основному в три періоди. Про що свідчать такі дані ,як метод кладки стін і матеріали, з якого вони клалися, стильові ознаки та архівні дані.

         Перший – кінець XIII і початок  XIVстоліття – це створення давньоукраїнського фортечного муру. Оскільки замок будувався як оборонна споруда, їй властиві були і зовнішні оборонні укріплення.

                 

      

       Середньовічні укріплення пристосувалися до ландшафту місцевості.  Сама по собі будівля Олеської фортеці – дуже рідкісної овальної форми  периметром 126м завершувала природне овальне підвищення з природного матеріалу мергелю, оточене навкруги болотами.

       Товщина оборонних  мурів   більше двох метрів, висота 8-10м  змуровані стіни з вапняку який привозився.  Глибина фундаменту близько 3м.

 

 

 

       Оскільки  замок будувався як оборонна споруда то в його стінах в один ряд розміщені бійниці.

 

                                                        

      У 1838 рік в Олеську впродовж 15 хв тривав землетрус. У стінах замку виникли тріщини.

         Стіни були міцними, так як мурувалися  на вапняному розчині (цем’янка) до якого додавали яйця жовтків або солому. Важливий факт в тому що вапно використовувалося 15- річної витримки.

        Другий період –  XV  та перша половина  XVІ століття –побудова всередині мурів ряду приміщень першого та другого поверху східної частини замку, де збереглися готичні портали і обрамлення вікон, деякі підвальні приміщення, каплиці. В цей період зведення фортеці поєднують мурування з цегли та каменів на вапняному розчині.

    

         Все це вже будувалося з цегли розміром 300х150х88 так званої пальчатки

(на цеглі відбивалися пальці руки, як емблема.)

 

        Такою цеглою були побудовані склепіння в підвалах та віконні отвори.

 

 

 

         Третій період – кінець  XVІ – початок  XVІІ століття – будівництво Івана         Даниловича,         коли вміло          і напрочуд гармонійно поєднано давні оборонні стіни з новими спорудами і замок перетворюється на розкішну магнатську резиденцію.

 

       Південно-східна частина укріплена контрфорсами, які змуровані з обтесаного вапняку.

 

 

               Прямуючи      дальше        дорогою     на      Київ, ми     можемо         побачити Підгорецький замок - історико-архітектурний шедевр ХVІІ століття, один із найкрасивіших замків України в стилі ренесанс, який за вишуканістю не поступається французькому Версалю. За свою красу та розкіш цей замковий

                                                                                                                       комплекс    отримав    назву     «Галицький

Версаль».

 

        Унікальна за своєю архітектонікою, це була будівля типу «Palazzo in Fortezzo».

Напис латинською при вході “Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок” визначав призначення маєтку у Підгірцях. Замок був таким собі поєднанням магнатської резиденції і оборонної фортеці.

        Замок в Підгірцях був задуманий його власником як заміська резиденція, в якій полководець міг би відпочити від ратних подвигів. Зведення замку, який в першу чергу був презентабельним палацом, а вже потім – надійною фортецею, почалося в 1635 році. Проектуванням замку типу «palazzo in fortezza» ( «палац у фортеці») займався італієць Андреадель Аква, який був найнятий Концепольским ще для споруди фортеці в Бродах. Для зведення бастіонних укріплень Підгорецького замку проект, найімовірніше, був складений військовим інженером Гійомом де Бопланом, але деякі історики вважають причетними до будівництва замку також архітектора Ніколо Сільвестрі і Йогана Людвіга ван Вольцогена. Вершини терас на куртинах і бастіонах, замковий двір і рів, що оточував замок, були вистелені кам'яними плитами.          Новозбудований ренесансний

палац,        що     красувався посеред рівнинного       плато,         вражав         соєю величчю      і         вишуканістю.

Квадратний за формою (приблизно 100 м на 100 м), на рогах він мав п’ятикутні бастіони.

 

 

 

 

    Бічні павільйони прикрашені мідними скульптурами атлантів. Один з них тримає на плечах кулю, що символізує Світ, інший

– сонячну систему – Всесвіт.

 

        Будівля спирається на високий цоколь висотою до 10м.

          

                                                                                     

       Замок збудований з цегли і

каменю. Між внутрішньою і зовнішньою   стінами       замку влаштовано каземати.

Вимощена гладкими кам'яними плитами    покрівля     казематів

утворює    тераси,     огороджені балюстрадами.      Ці тераси, очевидно, використовувались для прогулянок, а в разі військової потреби — для розміщення гармат. 

     Вістря бастіонів увінчують витесані з  каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри.

 

          Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, важливими елементами якої є глибокий, облицьований каменем рів і земляні вали.

       Цікаві факти.

        В різні роки замок відвідали австрійський імператор Франц Йосиф, німецький кайзер Вільгельм II, Іван Франко, Федор Глинка, Ян Матейко, Олексій Толстой та багато інших видатних особистостей.

       Заїжджий двір замку (який, до речі, досить непогано зберігся) пам’ятає французького письменника Оноре де Бальзака, який зупинявся в Підгірцях по дорозі на зустріч зі своєю коханою Евеліною Ганською. Символічно, що саме в замку було знято епізод достатньо відомого фільму «Помилка Оноре де Бальзака»

        Роль литовської резиденції князів Радзивилів замок відігравав в «Потопі»

Єжи Гофмана, а в радянській епопеї про мушкетерів втілював паризьку ратушу         Унікальною природною пам’яткою парку вважається 700-річна липа.          Варто згадати  і про Золочівський замок - фортецю, що нагадує величезний камінь, який зайняв свою нішу і який нікому не під силу зрушити з місця. Замок - справжня кам'яна перлина, архітектурна пам'ятка, що є гордістю

не тільки міста, але всієї Західної України.

        Пам’ятка історії і культури

                                                                                                                                         національного     значення.     Замок

Якуба Собєського побудований у

1634-1636 роках за проектом невідомого архітектора.

       Комплекс Золочівського замку на пагорбі Купина, являє собою квадрат з бастіонами по кутах і равеліном перед надбрамним корпусом, обгороджений по периметру кам’яними ескарпами, які з внутрішньої сторони захищає широкий земляний вал. Протяжність його стіни, що сягала висоти одинадцятий метрів, перевищує сто метрів

 

 

 

 

     Кріпосні стіни Золочівського замку

 

           Золочівський замок оточений високими та широкими земляними валами з бастіонами на кожній розі. Це дозволяло оглядати місцевість навколо будівлі та використовувати при необхідності гармати.

 

 

           Земляний вал, всередині якого розташовувалися каземати. Із зовнішнього боку цей вал був укріплений кам'яними брилами. 

 

 

 

 

 

замку

поширеною на той час голландською технологією.

 

        

    Покої королівської сім'ї розташовувалися у

                                                                                                                 великому          двоповерховому          палаці,

обладнаному системою опалення і навіть каналізацією. Чотири каміна на першому поверсі обігрівали все палацові кімнати. По центральній стіні, на стиках кімнат, проходять димоходи, до яких димовими каналами приєднуються печі і каміни. Втрат тепла практично не було, гаряче повітря з камінів нагрівало стіни, які в свою чергу обігрівали кімнати. Навіть сьогодні стіни палацу добре утримують тепло.У замку було побудовано шість туалетів, що уціліли до наших днів. Вони мають хитру систему зливу: з даху до унітазів було підведено ринву, і нечистоти змивалися стічними водами прямо у вигрібну яму. 

Це була одна перших каналізаційних систем                           .                            

          Час пливе, як ріка: хвилина за хвилиною, день за днем, рік за роком. Зникають відомі люди, стираються з людської пам'яті визначні події, цілі епохи пропадають у небутті. Але є такі місця на які, здається, час не діє. Вони підкорили час собі-стали його володарями. Проходять віки, а ці місця не змінюються - стоять, демонструючи свою велич та гордість...

           Всі ці замки  є окрасою відомого туристичного маршруту “Золота підкова Львівщини»

 

            І на закінчення хочу розповісти притчу.

           Притча «Три муляри»

На початку XIV ст. у Центральній Європі проводились роботи по будівництву величезного собору.  Керівник собору був монахом. Йому доручили слідкувати за роботою всіх будівельників. І ось, монах вирішив подивитися як працюють муляри. Він вибрав трьох з них, як представників різних позицій у своїй професії. Коли він підійшов до першого, він запитав:

-       Брате мій, розкажи мені про свою роботу.

Муляр відірвався від роботи і відповів голосом, повним люті і гніву:

-       Як бачиш, я сиджу перед кам’яною плитою метр за ввишки, півметра у довжину і ширину. І  з кожним ударом по каменю я відчуваю як уходить частинка мого життя, Поглянь, мої руки натруджені і покриті мозолями. Моє обличчя осунулося, а волосся посивіло. Ця робота ніколи не скінчиться, вона продовжується нескінченно, день у день. Це виснажує мене. Де задоволення? Я помру задовго до того, як собор буде побудовано.

Монах підійшов до другого муляра:

-       Брате мій, розкажи мені про свою роботу.

-       Брате, - відповів каменяр тихим, спокійним голосом, - як бачиш, я сиджу перед кам’яною плитою метр за ввишки, півметра у довжину і ширину. І  з кожним ударом по каменю я відчуваю, що створюю життя та майбутнє. Дивись, я зміг зробити так, щоб моя сім’я жилау комфортабельному будинку більш кращім, ніж той, де виріс я. Мої діти ходять до школи. Без сумніву, вони досягнуть у житті більшого, ніж я. І все це стало можливим завдяки моїй роботі. Я віддаю собору свої навички, і він також віддячує мені.

Монах підійшов до третього муляра.

-       Брате мій, розкажи мені про свою роботу.

-       Брате, -  відповів каменяр голосом, повним радості і широко посміхнувся. Бачиш, я сиджу перед кам’яною плитою метр за ввишки, півметра у довжину і ширину. І  з кожним ударом по каменю я відчуваю, що я викарбовую свою долю. Подивись, ти бачиш, які чудові риси проступають із каменю. Тут я не тільки втілюю своє уміння та ремесла, я роблю свій внесок в те, що ціную і у що вірю. Я будую собор, і Всесвіт, відображений усоборі, віддячить кожному з нас. Біля цього каменю я знаходжусь у злагоді з собою, і я знаю, хоча я не побачу цього собору завершеним, він буде стояти ще тисячу років, втілюючи те, що є справді в нас, і служачи меті, заради якої Всемогутній послав на цю землю і мене.

          Монах пішов і деякий час думав над тим, що він почув. Він заснув спокійним сном, яким не спав вже дуже давно, а наступного дня монах зняв з себе повноваження керівника і запропонував цю посаду…(кому б ви думаєте?)...Так, третьому мулярові. (А чому, як ви гадаєте?)

   Ця притча розповідає про відношення людини до своєї справи. Кожен з мулярів мав свій погляд на роботу, яку він виконував і бачив тільки її результат для себе, і тільки третій вкладав у працю не тільки свою майстерність, уміння і навички, а й душу.

  Обравши цю професію, треба багато знати, наполегливо вчитися, щоб стати гарним спеціалістом. Зрозуміло, щоб робота приносила задоволення, радість творчості,  і щоб вибір був правильним, необхідно добре знати особливості своєї професії і відповідність своїх якостей особистості професіональним вимогам.

Професія муляра є необхідною у всі часи. Тому, оволодівши цією професією, можна бути впевненому у своєму професійному  майбутньому.

 

Список використаних джерел:

1.  Матеріали з архіву Олеського замку.

1.Р.Соломка. А.Чобіт.Д.Чобіт. Олеський замок. Броди-Просвіта.

2.  Б.Возницький.  Олеський замок. Путівник. Львів. Каменяр

3.  Т. Сободаш. Олеський замок. Путівник. Центр.Європи.

4 Д.Чобіт. Золочівський замок. Львів. Каменяр.

5.vsviti.com.ua/makepeaple/

             6.Підгірці. Замокwww.castles.com.ua/zamek_sobieskich.html

        

    

     

     

     

  

    

Виховна година на тему: «Найкращі замки та палаци  України»

 

Мета:   ознайомити учнів з  культурною спадщиною та необхідністю її збереження для подальших поколінь, показати красу та значення кожної з пам’яток архітектури та культури для країни чи регіону; розвивати інтерес до історії рідного краю, виховувати національну свідомість і патріотизм, гордість за світове визнання України.

Методичні поради:

Захід проводиться в актовій залі, на сцені екран для проектора. З метою полегшення подання та сприймання інформації використовую мультимедійний проектор для демонстрації відеоматеріалів та  мультимедійної презентації.  До роботи залучаю учнів. За тиждень перед виховним учням оголошується тема виховного заходу. Вони повинні підготувати інтересні на свою думку факти про замки та палаци.

Культура України багата своєю історичною спадщиною, а також природними чудесами. По всій території країни можна знайти пам'ятники культури України – це і середньовічні замки і культові споруди IX-XIII століть, і місця грандіозних баталій (наприклад, під Полтавою – поле Полтавської битви російської армії під проводом Петра I проти шведського короля Карла XII в

1709 році). У Львівській області знаходиться один з найстаріших замків країни – найстаріший на Західній Україні. Це Олеський замок, який знаходиться на пагорбі біля селища Олесько. Здатні вразити уяву і інші середньовічні шедеври фортифікаційних споруд: Ужгородський замок, замок Кам'янець-Подільського, перлина епохи ренесансу – замок у селі Підгірці, Луцький замок зображений на купюрі 200 гривень, Меджибізький замок у свій час був однією з улюблених споруд славетного гетьмана Богдана Хмельницького.

За даними істориків, на території України існує понад 5000 замків. Кожен з них по-своєму унікальний і особливий. Деякі з замків і фортець знаходяться в кращому стані, від деяких залишилися лише руїни. Близько 20 живих пам'ятників архітектури Київської Русі знаходяться в Україні. На архітектурних конструкціях позначилася багатонаціональність України. Деякі замки зберігають відбитки культури Австро-Угорщини, Польщі, Литви, Росії, Туреччини.

У західній частині України зберігається найбільша кількість замків. Більшість з них свого часу були "кінозірками". Їх знімали режисери Радянського Союзу, іноземні режисери, і не дивно, що сучасні українські діячі мистецтва не можуть відмовитися від ідеї відобразити таку красу.

Кам'янець-Подільський замок був споруджений в 11-12 століттях. Основні укріплення фортеці були добудовані в 16-17 століттях. Фортеця є відмінним зразком надійної фортифікації Східної Європи.

Фортеця досі приймає відвідувачів.

Замок Любарта в Луцьку називають Луцьким замком. На території замку знаходяться музеї. Замок добре зберігся, його історія почалася з 14 століття

 

 

 

Олеський замок був побудований в 14-17 століттях, на землях Галичини. Точна дата будівництва замку невідома. Вперше про нього згадується в 1837 році.

Кажуть, що його побудував син князя

                                                                                                                                 Львовича.      У     1646      році      його

зруйнували татари, але в 1682 році його викупив і відбудував колись народжений у ньому князь Речі Посполитої Ян ІІІ Собеський.

Замок Паланок називається також Мукачівський замок. Він був побудований на 68-метровій вулканічній горі. Перша згадка про замок в 11 столітті. Точна дата будівництва не відома. В оборонній системі замку було 14 веж. Його захопили австрійці, і він довгий час був фортецею

Австрійської імперії.

 

     Підгорецький замок знаходиться у Львівській області. Він споруджений у стилі       епохи          Відродження        двома відомими архітекторами того часу. Один із замовників замку був гетьман

                                                                                                                                 Станіслав       Конецпольський,       він

викупив його у Підгорецьких. Будівництво замку проходило з 1635 року по 1640.

Острозький замок побудований на пагорбі.     Раніше        там         було дерев'яне укріплення, але у 1241 році воно було зруйноване. З 14 по 17 століття він був родовим маєтком Острозьких. У замку є дві         вежі. На     території     замку          є

Богоявленський собор.

 

 

Замок        Шенборн –          один з наймолодших замків. Розташований в селі Карпати, що     в        Мукачівському     районі Закарпаття. Був заснований в 1890 році як мисливський будиночок, а також як резиденція для графа Шенборна. У ньому 365 вікон, 52 димаря, 12 входів. Всі ці числа відповідають дням у році, тижням в році, і місяцям у році. Замок діючий.

Золочівський замок знаходиться у Львівській області. Був побудований більше ніж 500 років тому. Це комплекс з двох палаців. Обидва побудовані в стилі ренесанс. У ньому були знайдені два камені з невідомими написами на них.

 

   Свірзький          замок знаходиться        в        40 кілометрах від Львова. Був побудований в 16 столітті, на замовлення магнатів Свірзьких. У фортецю його перетворив наступний власник, граф Центнер, в 17 столітті. Замок знаходиться в старовинному парку. Біля нього є костел 15

століття.

Хотинський замок приймає середньовічні фестивалі, там знімають кіно. Тисячі туристів щорічно відвідують Хотинський замок. Це одне із семи чудес

України. Будівництво кам'яних укріплень

Хотина прийнято пов'язувати з ГалицькоВолинським князівством і з ім'ям Данила Галицького.

                                   Меджибізький       замок —       замок-

фортеця, розташований в селищі Меджибіж,

у верхів'ях річки Південний Буг, при впаданні ріки Бужок, в 30 кілометрах на схід           від     міста Хмельницького. Найстаріша інформація, що стосується фортеці у Меджибожі, походить з часів існування укріпленого міста Рюрикович, яке виникло над Південним Бугом близько 1146 року. Першим господарем меджибізького міста найімовірніше був Святослав Рюрикович. В 1240 році, під час коли містом володів князь Галицький Данило Романович, Меджибіж захопили і знищили татари. Після того, як литовці у 1362 році відвоювали Поділля у татар, на місці колишніх укріплень було споруджено укріплений замок.

    Летичівський замок (Домініканський монастир) в смт Летичів – це кругла зубчаста вежа, що височить над трасою Вінниця-Хмельницький, є фрагментом Летичівського замку, побудованого в XVI ст. кам'янецьким старостою Яном

Потоцьким на вимогу польського короля.

Після того, як у 1606 р. Потоцький з протестантизму звернувся в католицизм, замок перейшов у розпорядження ченців-домініканців. Вони почали перебудову замку під монастир.

Білгород-Дністровська фортеця (до 1944 року — Аккерманська фортеця) — пам'ятка історії та містобудування XIII—XV століть. Є однією з найбільш збережених на території України. Своїми розмірами вона перевершує

всі подібні фортифікаційні споруди країни. Загальна площа території фортеці 9 га. Фортеця     лежить        на      скелястому березі Дністровського      лиману        і         має    вигляд неправильного багатокутника. Раніше вона складалася з чотирьох дворів, кожен з яких

мав специфічне призначення і міг самостійно вести оборону. Всі кріпосні споруди обнесені міцними стінами, протяжність яких сягає 2,5 км

Ряд замків зруйновані, і сьогодні можна спостерігати лише їх руїни. Такі напівзруйновані будови можна побачити чи не в кожному містечку Західної України. Дуже красиві генуезькі фортеці збереглися в Криму – Судаку, Феодосії, Балаклаві.

Вишукані палаци і маєтки

Крім укріплених замкових споруд в Україні до наших часів збереглися десятки палаців, маєтків. Тут згадаємо найвідоміші.

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації — це архітектурний

комплекс — перлина Чернівців і вершина творчості відомого чеського архітектора і вченого Йозефа Главки. Він спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики     з        переважанням   елементів візантійського та романського стилів.

                                                                                                                       Побудований        на        місці        старого

єпископського будинку в 1864-1882 рр. Сьогодні тут розташований Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. 28 червня 2011 було прийнято офіційне рішення про внесення Резиденції до списку

Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

 

 

 

 

     Палац Качанівка знаходиться в 170 кілометрах від Києва. Це єдиний в Україні маєток,          який уцілів          у        комплексі, незважаючи на війни і революції. Палац перебудований         на   замовлення           родини меценатів Тарновських. Він знаходиться на схилі, який із       двох боків омивають

мальовничі ставки. Тут Михайло Глінка писав оперу "Руслан і Людмила", а Микола Гоголь вперше на публіці прочитав повість "Тарас Бульба".

Садиба     Голіциних знаходиться          в Тростянці          Сумської         області.       Головною прикрасою і пам'яткою є Круглий двір Тростянця. Зовні Круглий двір – це висока стіна з чотирма баштами і в'їзними воротами. Всередині він має відкритий простір, навколо

якого розташовані трибуни. Садибу побудували в 1749 році пани Надаржинські, тодішні власники міста. Тут проводилися циркові шоу і кінні спектаклі.

 

              

 

Палац Розумовських в Батурині, гетьманський палац – велична споруда, яка будувалася у 1799-1803 рр. за проектом видатного шотландського архітектора Чарльза Камерона. Правда, в ті роки Розумовський вже гетьманом не був, тому палац будувався як графська резиденція. Палац збудували в стилі палладианізма. Це не єдина подібна споруда в Україні. В основі цього стилю лежить суворе дотримання симетрії, облік і запозичення принципів класичної храмової архітектури античного періоду.

 

           

 

Палац Кеніга у Шарівці Харківської області з'явився в початку 19 століття як маєток Ольховських. Свого розквіту він досяг в кінці 19 і початку 20          століть,       перебуваючи        у        власності чергового цукрового магната – Леопольда Кеніга. Кеніг значно розширив будівлю садиби, перетворивши її на справжній палац з баштами і парадними сходами. Сходи трьома терасами спускалися до фонтану і басейну з містком. Велика увага також

приділялася парку, оранжереям для тропічних рослин і другорядним приміщенням для робітників. Зараз цей архітектурний комплекс знаходиться в стані напівруїни.

Маріїнський палац у Києві збудовано в 1744 році   на         замовлення           імператриці Єлизавети за       проектом         архітектора Бартоломео Растреллі. Маріїнський палац – яскравий приклад стилю бароко: виразні об'єми,    багата         пластика     фасадів.         Під

керівництвом учня Растреллі – російського зодчого Івана Мічуріна будівництво палацу остаточно було завершено у 1752 році. Впродовж своєї історії Маріїнський палац неодноразово реконструювався. До недавнього часу історична споруда Маріїнського палацу представляла Україну як державна резиденція (Президентський палац). Тут проводилися офіційні прийоми та саміти, церемонії вручення нагород, вірчих грамот Послами іноземних держав, зустрічі іноземних делегацій на вищому рівні. В даний час палац на реставрації.

Цілий ряд палаців і маєтків знаходиться на площі Ринок у Львові. Переважно, це споруди в стилі ренесанс.  Львів серед інших міст України

вирізняється насамперед своїм унікальним архітектурним ансамблем у центрі міста, який був здебільшого створений у XVI-XVIII століттях з пізнішими реконструкціями і перебудовами. Проте саме ренесансний шарм багатьох будівель справляє на гостей міста, та навіть на його мешканців, чи не найбільше враження. І як завжди, варто сказати, що у цих шедеврів є свої творці. Одним з них був Павло Римлянин – архітектор італійського походження, який подарував Львову значну кількість його “візитних карток”, які і у наші дні викликають захоплення.

 

 

                                                                     

Успенська церква         з дзвіницею.    

 

                                                                                                            

Костел бернардинців

 

  Костел кларисок

                                                                       

 

Венеційська кам’яниця, Площа Ринок, 14 Список використаних джерел:

1.     Т.Сободаш. Олеський замок. Путівник.

2.     Т.Палков  Замки України. Історія та легенди.

3.     Путівник. Україна фортеці, замки, палаци.

4.     http://vsviti.com.ua/makepeaple/55712

5.     https://www.ukraine-is.com/uk/zamki-ta

СПИСОК    ВИКОРИСТАНИХ    ДЖЕРЕЛ

1.     Архітектура.  Енциклопедія. Харків. «Фоліо» 2007

2.     А.С. Нікуліна. Кам’яні роботи. І,ІІ,ІІІ частина. Київ. Вікторія.

3.     Б.Возницький.  Олеський замок. Путівник. Львів. Каменяр

4.     В. Бруква. Матеріалознавство для столярів. – Київ, 2006р.

5.     Г.Сєрікова Довідник майстра столярно-теслярських робіт. 2013р.

6.     Д.Чобіт. Золочівський замок. Львів. Каменяр.

7.     І.І.Іщенко Технологія кам’яних і монтажних робіт. Київ. Вища школа.

8.     Матеріали з архіву Олеського замку.

9.     Л. Оршанський. Технологія деревообробного ремесла. – Тернопіль, 2012р

10. Путівник. Україна фортеці, замки, палаци.

11. Р.Соломка. А.Чобіт.Д.Чобіт. Олеський замок. Броди-Просвіта.

12. С.Шумега. Технологія художніх виробів з деревини. Львів, 2001р.

13. Т.Є.Остапченко. Технологія опоряджувальних робіт.Київ. Вища освіта.

14. Т. Сободаш. Олеський замок. Путівник. Центр.Європи

15. Т.Сободаш. Олеський замок. Путівник.

16. Т.Палков  Замки України. Історія та легенди.

17. http://vsviti.com.ua/makepeaple/55712

18. https://www.ukraine-is.com/uk/zamki-ta

19. https://bud-info.net.ua/budivnytstvo/kladka/butova-i-butobetonna-kladka/

20. www.kamenschik.com › kinds-laying-appointment

21. https://zakupy-na-kanapie.com/2018/03/26/inter-yery-spysok-z-foto/

22. https://www.google.com.ua/search?

23. https://uk.wikipedia.org/wiki/Архітектура_бароко

24. https://comfortbud.ua/ukrayinska-shedevri-arhitekturi-vid-m/

25. https://travel.tochka.net/.../7702-neobychnye-doma-v-mire-.

26. www.autotravel.ua/articles/top-10-nayvyshyh.

27. https://lviv.depo.ua/.../top-12-nayvishchih-budivel-lvova-fot.   

28. vsviti.com.ua/makepeaple/

29. www.castles.com.ua/zamek_sobieskich.html

 

Вступ

 

Не навчайте дітей так, як навчили вас, - вони народилися в інші часи.

(Прислів’я)

 

Урок був і залишається основною формою оволодіння знань учнями. Провести урок сьогодні стає все складніше. Сучасний учень став іншим – він багато знає: це він бачив, це він чув, про це він читав…

Учень отримує величезний потік інформації поза навчальним закладом. Цю інформацію він не завжди може осмислити, перевести у послідовну систему знань. У наслідок цього інтерес до навчання  в учнів знизився. Стає все складніше  керувати їхньою навчальною діяльністю, процесом формування знань та вмінь.

В сучасному суспільстві в людини виробляється звичка утримувати знання за допомогою комп’ютерних технологій. Тому інформаційна культура допомагає мислити по новому, спілкуватися і бачити світ. А це сприяє  самоосвіті і самореалізації. Сучасний учень має усвідомлювати, на скільки важливо вміти володіти інформацією, зберігати її, передавати. Вона необхідна для професійної та повсякденної діяльності. Інформаційно – комунікаційні технології допомагають людині вирішити багато завдань, полегшують роботу з інформацією,  відкривають нові горизонти для мислення та дають безліч нових можливостей. 

Перед викладачем стоїть завдання: зробити так, щоб навчання було не примусовим, щоб воно диктувалося внутрішніми потребами та бажаннями учитися, оволодівати новими знаннями, які останнім часом упевненим кроком прийшли у наші уроки. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і викладач є рівноправними суб’єктами. Організація такого навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми, аналіз ситуацій. Учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення

Хороший викладач — це гнучкий, спостережливий та чуйний професіонал, що завжди намагається придумати, як зацікавити своїх учнів та захопити їх навчальним процесом. І це означає, що під час уроків викладач використовує інтерактивні методи.

Адже мало хто замислюється, чи влаштовує така традиційність нашого учня? Чи отримує він необхідні навички для комунікації в суспільстві та професійній діяльності?

Педагогічні інновації – це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Прямим продуктом інновацій є: нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні.

Глибинне навчання заохочує учнів розв’язувати проблеми творчо і працюючи в командах, набувати навичок навчання протягом життя та використовувати широкий спектр новітніх цифрових технологій для покращення процесу навчання.

Інноваційні методи навчання захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес і мотивацію, навчають самостійно мислити і діяти, сприяють формування цінностей, створюють атмосферу співробітництва, взаємодії.

Проте інтерактивне навчання є корисним не тільки для учнів, але й для вчителя. Для прикладу:

•            Вимірювання досягнень учнів.

•            Гнучкість у викладанні.

•            Практика — це шлях до досконалості. Інтерактивне навчання покращує загальну ефективність навчального процесу.

•            Мотивація учнів.

Тому, використання інноваційних технологій – ось та перспектива, яка дасть змогу виявити здібності кожного учня, зацікавити предметом, реалізувати ідею співпраці викладача і учня.

Настав час актуалізувати методики, за допомогою яких ми навчаємо своїх учнів. Нетрадиційні уроки більше подобаються учням, ніж звичайні буденні заняття з установленою структурою й режимом роботи, оскільки потребують зовсім іншої підготовки,  тому їх доцільно практикувати кожному викладачеві.

Ось вам декілька найефективніших способів, які допоможуть залучити учнів до навчального процесу, зацікавити їх, розвинути інтерес до своєї професії.

Так як професія будівельника постійно актуальна  від минулого до сьогодення, я практикую уроки – екскурсії. За допомогою екскурсій встановлюється безпосередній і дієвий зв’язок навчання з життям, наочно демонструються особливості майбутньої професії. Екскурсії розвивають пізнавальні здібності учнів: увагу, сприйняття, спостережливість, мислення, уяву. Загальновідомо, що екскурсії впливають на емоційну сферу особистості. У ході екскурсії важливо забезпечувати активну роботу всіх учнів, якісне проведення спостережень (видимість об’єкта), підтримувати дисципліну, стежити за дотриманням правил техніки безпеки.

Важливий етап екскурсії – підсумкова бесіда (іноді письмова робота), в ході якої отримана на екскурсії інформація включається у загальну систему знань і умінь. Матеріали екскурсії учні використовують у подальшій навчальній діяльності.

    На екскурсіях учні  мають  унікальну можливість побачити структуру фундаментів, їх міцність, види кладок, склепінь, види штукатурок тощо.

Такі уроки перш за все покликані показати учням можливість практичного застосування знань, розвивають уважність, пізнавальний інтерес ,культуру слухання, пам’ять,  розширюють  учнівський світогляд. Сприяють всебічному розвитку особистості, виховують любов до рідного краю, збагачують знання про свій рідний край, формують патріотизм, бажання оберігати та примножувати культурні, національні та природні багатства нашої держави.  І усвідомити, що плоди їхньої  праці потрібні всім людям.

      По закінченні кожної теми використовую для перевірки знань кросворди, так як це своєрідна «гімнастика розуму».  Зазвичай, усі кросворди розв’язуються по пам’яті, і сама вказівка викладача на те, що учні впоралися із завданням без допомоги довідкової літератури, є гарним психологічним стимулом. 

Кросворд має унікальну властивість дати можливість проявити себе, дозволяє самостійно відшукувати відповіді на поставлені питання, пізнавати світ на інтуїтивному рівні.  Учні за власним бажанням починають звертатися за допомогою до підручників, додаткових посібників та іншої літератури й Інтернету.  Вони розвивають і тренують пам’ять, загострюють догадливість, виробляють настирливість, здатність логічно думати, аналізувати, порівнювати, виробляти вміння орієнтуватись в світі сучасної наукової інформації. Про різноманітність кросвордів говорити важко, тому що вони зовні схожі одне на одного. Проте здаються однакові тільки на перший погляд, а зміст може бути різним. Навчальні кросворди можемо розподілити за тематикою. Виділяю узагальнювальні, підсумкові: їх питання охоплюють різні теми з предметів.    Також кросворди розподіляю за мірою складності, тому що одному учневі цей кросворд здається простим, а іншому складним. Тому,  на  мою думку кросворд має бути передусім пізнавальним. Учень має перерити багато книг, енциклопедій, довідників, сторінок Інтернету, щоб знайти відповіді.

Учні як і розв’язують так і складають  їх з великим задоволенням. Складання кросвордів учнями – це досить корисний вид самостійної та колективної роботи, що дає учням можливість самореалізації.

Це добре тренує пам’ять, розширює світогляд, і навіть сприяє розвитку кмітливості. А для складання кросворду учні використовують літературу та набуті на уроках знання, вчаться чітко ставити питання до них.

Перевірку знань я проводжу диференційовано, маю тести різного рівня навчальних досягнень. Використовую програмні тести на комп’ютерах, де оцінку  виставляє комп’ютер. Це стимулює учнів краще вчитися.

В позаурочний час використовую різноманітні ігри, змагання. Наприклад, КВК (конкурс веселих і кмітливих), «Круглий стіл», та виховні години на будівельну тематику.

КВК це гра яка  розвиває пізнавальні інтереси та мотиви, ерудицію, інтелект учнів, здібності швидко орієнтуватися у подіях, екстремальних ситуаціях, а також поповнюють запас своїх понять, уявлень, розвивають фантазію. А використовую не для того, щоб розважити учнів, а щоб розбудити в них  прагнення до подолання труднощів. Гра висуває до учня моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного, виробляє вміння працювати з аудиторією, розвиває творчі здібності. При цьому захопившись грою , учні не усвідомлюючи автоматично запам’ятовують матеріал, це дає викладачеві зацікавити учнів і підтримувати їх інтерес до навчання .

«Круглий стіл» - це дискусія, обмін думками. Він ефективний якщо всі учасники активні, емоційні, мають власну думку і аргумент. Перша умова це вибір теми для обговорення. Друга умова це володіння педагогом прийомами активізації учасників. Це різні завдання, проблемні ситуації, демонстрація слайдів, відеоматеріалів. Третя умова – це дотримання  культури дискусії. Думка кожного учасника має бути вислухана і взята до уваги. Від вдало вибраної теми залежить успіх всього заходу. Тема має бути цікава і актуальна. Не можна обирати глобальних тем. За « круглим столом» не має керівників і підлеглих, лекторів та слухачів. Всі присутні є експертами з проблеми, яку обговорюють. Тому викладачеві необхідно постійно знаходитися в творчому пошуку.

Така форма роботи як «Круглий стіл» розвиває усне мовлення, навички публічного виступу, розвиває вміння висловлювати свою думку, доносити своє бачення заданої теми, вміння розповідати, пояснювати, одержувати із тексту та ілюстрацій нові знання; формує  навички роботи з книгами, енциклопедіями та мультимедійним матеріалом;  сприяє естетичному вихованню, виховує почуття краси, а також уважність, зібраність, самостійність, спостережливість та вміння вислухати один одного.

На виховних годинах формую інтереси і мотиви творчості, ініціативу         самостійної праці, підвищую інтерес до будівельної професії, виховую почуття краси,  інтерес до історії рідного краю, виховую національну свідомість і патріотизм. А також працьовитість, сумлінне ставлення до праці, повагу до людей,  готовність до вільного вибору професії.

  З кожним роком все менше учнів бажають оволодіти професією   будівельника.     Тому для профорієнтаційної роботи у школах використовую мультимедійні презентації, де ознайомлюю учнів з професією будівельника; доношу до учнів що праця будівельника  ХХІ століття організована на науковій основі із використанням новітніх досягнень теоретичних та прикладних наук. Професія будівельника сьогодні дуже  популярна – нерухомість викликає величезний діловий  й особистий інтерес у населення.  Темпи будівництва  постійно зростають, тому                 потреба у цій професії на ринку праці

постійна і має тенденцію до зростання. Саме тому ймовірність працевлаштування досить висока.

    Кожного разу з’являється щось нове, що треба втілювати в життя тому доводиться постійно вчитися, слідкувати за останніми тенденціями та розробками, а також працювати.

       Активне       навчання     спонукає     до      особистої    участі,         забезпечує саморозвиток, сприяє залученню до розв’язання проблем, максимально наближених до професійних, розширює й поглиблює професійні знання, розвиває практичні навички та вміння

Опановуючи кращий досвід, ми змінюємо освітні стереотипи.

Характерною особливістю передового педагогічного досвіду є його спрямування на розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу. На сучасному етапі такими проблемами є використання комп'ютерної техніки у навчальному процесі, формування правової культури, підприємливості молодої людини та ін.  Передовому педагогічному досвіду властива новизна, яка виокремлює його з контексту позитивної діяльності педагогів. Досвід можна вважати передовим тільки за умови, що він забезпечує високі результати навчально-виховної діяльності викладача, які мають бути не випадковими, а наслідком застосування продуманої системи навчання й виховання.

    Інноваційна спрямованість роботи вчителів визначається критеріями педагогічних інновацій, до яких належать: а) новизна, що дає змогу визначити рівень новизни досвіду. Розрізняють абсолютний, локально-абсолютний, умовний, суб'єктивний рівні новизни; б) оптимальність, який сприяє досягненню високих результатів за найменших витрат часу фізичних, розумових сил; в) результативність та ефективність, що означає певну стійкість позитивних результатів у діяльності вчителя; г) можливість творчого застосування в масовому досвіді, що передбачає придатність апробованого досвіду для масового впровадження в загальноосвітніх закладах.

  Ефективне навчання вирішує долю щасливого майбутнього держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК З ПРЕДМЕТА:  «ТЕХНОЛОГІЯ КАМ’ЯНИХ РОБІТ»

 

Василів В.І., викладач предметів професійнотеоретичної підготовки будівельного напрямку

Олеського професійного ліцею

Юськів М.М., викладач предметів професійнотеоретичної підготовки туристичного напрямку Олеського професійного ліцею

Професія: Муляр ІІІ розряду

Тема уроку: Бутове мурування стін і фундаментів «під лопатку».

Мета уроку:

Навчальна: сформувати уявлення учнів про необхідність виконання фундаментів, як міцної основи будівлі.

Розвивальна: розвивати уважність, кругозір, естетичний та художній смак, пізнавальний інтерес ,культуру слухання, увагу, пам’ять.

Виховна: розширювати учнівський світогляд ,почуття освіченості формування в учнів інтерес до обраної професії та історії рідного краю. Міжпредметні зв’язки:матеріалознавство, охорона праці, історія.

                             Тип уроку:  урок формування нових знань

Форма уроку: урок – екскурсія

Дидактичне забезпечення: опорний конспект (додаток1), роздатковий матеріал (буклет з видами огорож, та підпірник стінок)

Очікувані результати: учні знатимуть спосіб вкладання бутового фундаменту «під лопатку», густину розчину для вкладання каменів ;різні види кладки, техніку безпеки; учні вмітимуть підбирати камені для вкладання в ряд.

Використана література: 

1.Нікуліна А.С Кам’яні роботи. Ч.ІІ. «Вікторія» Київ - 2001

2.   Матеріали з архіву Олеського замку.

3.   Р.Соломка. А.Чобіт.Д.Чобіт. Олеський замок. Броди-Просвіта.

4.   https://bud-info.net.ua/budivnytstvo/kladka/butova-i-butobetonna-kladka/

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Так як ми знаходимось за межами навчального закладу, тому будемо  дотримуємось правил поведінки та техніки безпеки встановлені на території музею-заповідника «Олеський замок». Заборонено відходити в сторону від групи без вагомої причини і без відома викладача, не відволікатись і не заважати групам туристів. Бережливо ставитись до пам’яток історії та архітектури.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

          І так, ми знаходимося на

території Олеського замку – фортеці, де і проведемо наш урок. Коротку історію замку розкаже викладач предмета «Технологія туристичного обслуговування»  Юськів Марія Михайлівна.

         Оле́ський за́мок — пам'ятка архітектури та історії XIII—XVIII століть. Один із найдавніших в Україні замків, відроджений з цілковитої руїни. Понад шість століть стоїть він на високому пагорбі серед заплави р. Ліберція і є свідком та учасником багатьох подій, що навічно увійшли в історію…

         Замок  імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича. Вперше Олеський замок згадується в письмових джерелах, датованих 1327 роком. Розташування замку на кордоні Литви і Польщі зумовило постійну боротьбу за нього та часті зміни власників. У XV–XVІ ст. Олеський замок кілька разів ставав жертвою руйнівних набігів татар. У другій половині ХV століття замок перестав бути оборонною спорудою.

Станіславу Жолкевському довелось відбудовувати фортецю після татарської навали. Пізніше середньовічний замок під житло переобладнує український воєвода Іван Данилович. Для цього спеціально був запрошений архітектор з

Італії, який практично перетворив будівлю на ренесансний палац. А от за часів правління Яна ІІІ Собєського (який тут народився) замок отримує статус королівської резиденції. Так замок перетворився у резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собєських, Жувуських. 

         Викладач Василів В.І.  Здавалося б, що спільного між будівництвом та творчістю? Та будувати – це синонім дієслова творити. На відміну від людей інших професій, які будують лише своє життя, будівельники створюють по крупицях весь світ, в якому ми живемо. Майже все, що робить наше життя легким і зручним, існує завдяки будівництву: будинки, палаци, собори, дороги, мости.  Це не картини, не музика – це будівлі. 

         Люди будували завжди. Історія будівельного мистецтва бере свій початок з найдавніших часів і нерозривно пов’язана з історією розвитку людського суспільства. Адже недаром прислів’я говорить «Бог створив життя на Землі, а все інше зробили будівельники»

         Прикладом цього і є унікальна пам’ятка архітектури, створена ще в ХІІІст.          Оскільки замок будувався як оборонна споруда, їй властиві були і зовнішні оборонні укріплення.

         

          Сама по собі будівля Олеської фортеці – дуже рідкісної овальної форми.

          Товщина оборонних  мурів   більше двох метрів, висота 8-10м  змуровані стіни з вапняку який привозився. Глибина фундаменту більше 2,8м. Як ви зрозуміли розмова нині піде про фундаменти.

           Існує прислів’я: «Краще один раз побачити, ніж сто  раз почути».

           Ми з вами знаходимося у підвальних приміщеннях замку, де ви маєте унікальну можливість побачити структуру фундаменту, його міцність, яка збереглася віками. І усвідомити, що плоди вашої праці потрібні всім людям, а результати праці переживуть віки.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     З яких елементів складається будівля? (фундамент, стіни перекриття, дах)

2.     Який основний елемент будівлі? (фундамент)

3.     Що таке фундамент? (Фундамент – це підземна несуча конструкція, призначена для передачі і розподілу навантаження від будівлі на грунт, основу.)

4.     Які ви знаєте фундаменти? (збірні, монолітні, пальові)

5.     До якого виду фундаменту відноситься цей фундамент? (монолітний)

     Також ви можете побачити склепіння замку виготовлене з цегли розміром 300х150х88 так званої пальчатки (на цеглі відбивалися пальці руки, як емблема).

 

 

 

 

ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

                       

 

1.     Поняття бутової кладки.

     Бутова кладка – це кладка з природних каменів неправильної форми, що мають дві приблизно паралельні  поверхні(постелі). Для кладки застосовують вапняк. піщаник, туф.   Бутовий камінь застосовується для зведення фундаменту і цоколя, а в деяких випадках і стін. Це обумовлено  його міцністю і  доступністю у порівнянні  з такими будівельними матеріалами  як глина і дерево. Бут – синонім не тільки надійністю, але і естетичності. 

 

2.     Позитивні та негативні сторони кладки.

     До основних позитивних моментів фундаменту з бутового каменю можна віднести:

-     екологічна чистота;

-     висока вологостійкість;

-     довговічність (конструкції з буту прослужать кілька століть);

  Цю позитивну сторону фундаменту ми можемо зараз з  вами побачити.  У 1838 рік в Олеську впродовж 15 хв тривав землетрус. У стінах замку виникли тріщини але він вистояв. Стіни були міцними, так як мурувалися  на вапняному розчині (цем’янка) до якого додавали яйця жовтків або солому. Важливий факт в тому що вапно використовувалося 15- річної витримки.

 

 

 

-     стійкість до різких коливань температур, а також стійкість до вертикальних та

-     горизонтальних навантажень;

-     несхильність до руйнування шляхом впливу грибка, цвілі і комах;

-     невеликі фінансові вкладення, але з урахуванням близького розташування до кам'яного кар'єру;

-     прекрасний зовнішній вигляд.

         Ну а з негативних сторін необхідно зазначити:

-     трудність підгонки каміння для більш щільного розміщення;

-     затрата часу для  підбору  бута оптимальної форми, заміс і заливка бетонного розчину.

         У будівництві використовують звичайні камені масою до 30кг, більші камені попередньо розколюють на більш дрібніші камені. Цей процес називається плінтуванням. Одночасно із цим сколюють гострі кути каменів, підганяючи їх форму під паралелепіпед. 

         Прошу пригадати і назвати які ви знаєте інструменти для виконання бутової кладки?

    Відповідь учнів: прямокутна кувалда для плінтування каменів, молоток – кулачок для сколювання гострих кутів та осаджування каменів при кладці, трамбівки для трамбування і ущільнення каменів, шнур-причалка для дотримування прямолінійності та горизонтальності рядів мурування, кельма для розрівнювання розчину.

 

3.Порядок виконання бутової кладки «під лопатку»

         При бутовому муруванні важко досягти такої ретельної перев’язки, як при кладці з цегли, тому що камені мають неправильну форму. Тому  у верстових рядах і в забудці камені підбирають і розташовують для забезпечення перев’язки так, щоб при зведенні стін камені можна було  укладати поперемінно: довгою стороною – ложками, та короткою – тичками. Таким способом забезпечують перев’язку швів бутової кладки, яка аналогічно ланцюговій перев’язці при кладці із цегли. 

 

 

 

 

          Камені добирають і підганяють так, щоб створити однакову висоту ряду кладки в межах 20-25см. При цьому можна укладати по два-три тонку камені в одному ряді кладки, а деякі великі камені можуть входити у два суміжні ряди.           Максимальна міцність бутового стрічкового фундаменту досягається за допомогою ретельного відбору матеріалу і дотримання технології кладки.          Для підвищення адгезії між розчином і бутом, камінь очищається і безпосередньо перед кладкою зволожується.

 

 

        Мурування стін з бутового каменів «під лопатку» виконують горизонтальними рядами завтовшки 25см  добором каменів, заповненням пустот і перев’язуванням. 

     

 

            Перший ряд укладається по підготовленій основі насухо із крупних постелистих каменів, звернених постіллю донизу. Щоб камені щільно прилягали до основи, їх осаджують трамбівкою. Пустоти між ними заповнюють дрібним каменем або щебенем і заливають рідким розчином до заповнення всіх пустот між каменями. При цьому осадка конуса 130-150мм. Розщебенення ущільнюють також трамбуванням. Далі мурування ведуть порядно, дотримуючись перев’язування швів. Рухливість розчину для мурування повинна відповідати зануренню еталонного конуса на 4-6см.

 

1.  Камені верстових рядів.

2.  Маячні камені. 

3.  Шнур – причалка. 

4.Забутка.

 

    

 

          Кожен наступний ряд починають з укладання верст. Перед зведенням внутрішньої і зовнішньої версти на кутах,  перехрестях,  і через кожні 4-5 м на прямих ділянках стіни укладають на розчині маякові камені. По  маякових каменях з  обох сторін кладки натягують шнур - причалку, за яким в процесі кладки перевіряють горизонтальність і прямолінійність рядів лицьової поверхні фундаментів і стін.

 

 

 

         Камені для верстових рядів, мають бути підібрані по висоті. Ці камені спочатку викладають насухо, щоб знайти найбільш стійке положення в кладці. Потім камінь піднімають, настилають шар розчину завтовшки 3-4 см і встановлюють камінь остаточно, осаджуючи його молотком.

        Уклавши на розчині версти чергового ряду кладки, приступають до заповнення забутки. Розчин під забутку розстеляють з надлишком, щоб він видавлювався каменем у вертикальні шви. Забутку можна робити з каміння будь-яких розмірів і форми з щільною посадкою (без гойдання) на постіль із дотриманням перев'язки, чергуючи тички з ложками. Для більш щільної посадки камені осаджують молотком або кувалдою. Необхідно стежити за тим, щоб каміння не стикалися один з одним без розчину, так як це значно знижує міцність кладки.

       Після укладання забутки виконують розщебенення   мурування, осаджуючи в розчин слабкими ударами молотка щебінь і дрібні камені. Поверхня покладеного ряду кладки вирівнюють, додаючи розчин лише в заглиблення між каменями. Наступні ряди мурування

виконують у такій же послідовності

   

   

4. Організація праці та техніка безпеки.

 

        Бутове мурування  виконує ланка двійка або трійка. Якість мурування перевіряють через 3-4 ряди. Відхилення від горизонтальної поверхні виправляють за допомогою рівня і правила.

        Під час робіт подбайте заздалегідь про всі технологічні отвори (вентиляційні, каналізаційні та ін). В іншому випадку після застигання зробити їх буде вельми проблематично

 

 

      Виконуючи данні роботи ви повинні дотримуватися організації робочого місця та правил техніки безпеки.

1.     При муруванні  у траншеї глибиною до 1,25м ящики з розчином розміщують по краю траншеї через 3-5м один від одного, а між ними  штабелі бутового каменю.

2.     При муруванні камінь подається у руки муляру, а розчин подається ковшем – лопатою  на стіну мурування.

3.     Шматки буту мають неправильну форму, тому слід уважно стежити за гострими краями каменю. Слід працювати в рукавицях.

4.     При муруванні у траншеях і котлованах понад 1,25м встановлюють опалубку і розтяжки.

5.     Запаси каменю і щебеню розташовують поруч з брівкою траншеї.

6.     Ящики для розчину ставлять поблизу траншеї безпосередньо на мурування. Розчин в ящики потрапляє по лотках встановлених під кутом 40-50˚, так щоб він не падав, а плавно сповзав. Камінь подається по жолобах.

7.     До роботи допускаються робітники, які пройшли інструктаж та отримали каски.

       Ми з вами вивчили виконання бутових фундаментів «під лопатку». Але бутове мурування можна використовувати не тільки для фундаментів. Ним можна мурувати огорожі, підпірні стінки для ландшафтного дизайну.

       Ось декілька прикладів цього використання.

  

 

 

                                                                                   

 

ІV.Узагальнення і систематизація знань.

         Під час уроку учні вели записи в опорному конспекті. Після завершення уроку учні повинні дати відповіді на запропонований тест (додаток 2) до теми «Бутове мурування стін і фундаментів «під лопатку». V. Підведення підсумків.

        Нині неможливо собі уявити місто, село, селище, мегаполіс, котрі б не розвивались, не будуватись, не ремонтувались. Тому професія будівельника завжди в пошані.

         Кожна людина, що присвятила себе професії будівельника відчуває гордість та вважає її найкращою, найважливішою та привабливою. 

         Професія будівельник – це покликання, талант, нескінченна творчість і пошук. 

    

VІ.Домашнє завдання.

       Нікуліна А.С Кам’яні роботи. Ч.ІІ ст.225

                                                                                 

Додаток 1

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ.

 

 

       Бутова кладка – це кладка з природних каменів неправильної форми, що мають дві приблизно паралельні  поверхні(постелі). Для кладки застосовують вапняк. піщаник, туф а також бруковий камінь (для зведення  фундаментів будинків висотою до двох поверхів).

 

Позитивні сторони:	Негативні сторони:
-                     екологічна чистота;   -                     висока вологостійкість; -                     довговічність (конструкції з буту прослужать кілька століть); -стійкість до різких коливань температур, а також стійкість до вертикальних та горизонтальних навантажень; -                     несхильність до руйнування шляхом впливу грибка, цвілі і комах; -                     невеликі фінансові вкладення, але з урахуванням	- трудність підгонки каміння для більш щільного розміщення; - затрата часу для  підбору  бута оптимальної форми, замісу і заливки бетонного розчину
близького розташування до кам'яного кар'єру; - прекрасний зовнішній вигляд.

 

        Камені добирають і підганяють так, щоб створити однакову висоту ряду кладки в межах 20-25см. При цьому можна укладати по два-три тонку камені в одному ряді кладки, а деякі великі камені можуть входити у два суміжні ряди.

 

      Маса каменів ______(10-30кг).  

      Розчин для заливання першого ряду__________ (ОК-13-15см)

      Розчин для мурування___________  (ОК-4-6см)

Перший ряд.

1.     Основа втрамбована.

2.     Камені вкладаються ________________    ( насухо постіллю до низу)

3.     _______________ ( трамбують)

4.     Пустоти ______________  ( заповнюють) щебенем

5.     Заливають розчином  ( ОК 130-150мм)

6.     Трамбують.

Другий ряд.

1.        Занурення еталонного конуса в розчин для мурування  _______   (4-6см)

2.        Вкладаються маячні камені на кутах, перетинаннях та через кожні 4-5м на прямих ділянках.

3.        По маячних каменях натягують шнур – причалку з _________(обох боків).

4.        Підбираємо камені по __________ (висоті), вкладаємо ________ (насухо)

5.        Камінь піднімаємо, розстеляємо шар розчину завтовшки _____ (3-4см)  і встановлюємо камінь, осаджуючи молотком.

6.        Розчином заповнюємо забутку з надлишком, щоб він видавлювався в вертикальні шви між каменями.

7.        Камені не прилягають один до одного без розчину (знижує міцність).

Камені  будь яких розмірів.

8.        Розщебенення мурування проводять слабкими ударами молотка.

9.        Вирівнювання поверхні, лише у заглиблення між каменями.

             Бутове мурування  виконує ланка _________(двійка або трійка). Якість мурування перевіряють через__________(3-4 ряди). Відхилення від горизонтальної поверхні виправляють за допомогою ________(рівня і правила).

                                                

 

                       Організації робочого місця та правил техніки безпеки.

1.     При муруванні  у траншеї глибиною до 1,25м ящики з розчином розміщують по краю траншеї через 3-5м один від одного, а між ними  штабелі бутового каменю.

2.     При муруванні камінь подається у руки муляру, а розчин подається ковшем – лопатою  на стіну мурування.

3.     Шматки буту мають неправильну форму, тому слід уважно стежити за гострими краями каменю. Слід працювати в рукавицях.

4.     При муруванні у траншеях і котлованах понад 1,25м встановлюють опалубку і розтяжки.

5.     Запаси каменю і щебеню розташовують поруч з брівкою траншеї.

6.     Ящики для розчину ставлять поблизу траншеї безпосередньо на мурування. Розчин в ящики потрапляє по лотках встановлених під кутом 40-50˚, так щоб він не падав, а плавно сповзав. Камінь подається по жолобах.

7.     До роботи допускаються робітники, які пройшли інструктаж та отримали каски.

 

 

                                                                                              Додаток 2

ТЕСТ

По темі: «Бутове мурування стін і фундаментів «під лопатку»

 

Учня ___________________________________________     група 478

1.                 Яку вагу має бутовий камінь?

           а) 20кг    б) 40кг    в) 10-30кг   г) 45кг

2.                 З якою осадкою конуса повинен бути розчин для заповнення всіх пустот?

          а) 13-15см     б) 5см    в) 20см  г) 8-10см

3.                 Яким повинен бути завтовшки горизонтальний ряд бутового мурування?           а) 15см     б) 8см    в) 25см  

4.Чи потрібно заповнювати пустоти між покладеними каменями?           а) так     б) ні

5.   Через кілька рядів перевіряють якість мурування?

         а) 2 ряди     б) 3-4ряди    в) 5рядів

6.   На скільки еталонний конус повинен занурюватися в розчин для мурування каменів?

        а) 4-6см   б)   8-10см    в) 12см

7.   Чи можна вкладати камені верстових рядів насухо?        а) так   б) ні

8.   Якої товщини повинен бути шар розчину для вкладання каменю?

       а) 1-2см   б) 10см  в) 3-4см   

9.   Перший ряд бутового мурування  «під лопатку» викладають

       а) насухо   б) насухо, осаджуючи камені трамбівкою.

10.        Чи повинні камені забутки прилягати один до одного при їхньому укладанні?

       а) так    б)  ні

11.Маячні камені встановлюють ______________________ 

12. Бутове мурування  це -____________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підсумковий урок з теми:

«Виконання кладки за однорядною, багаторядною, трирядною системами перев’язування швів».

     Професія: Муляр                                             

     Предмет: Технологія кам’яних робіт. 

     Мета уроку:

      Навчальна: систематизувати, узагальнити, уточнити та поглибити знання учнів з теми.

     Розвиваюча: розвивати   пізнавальну          активність,         систематичність, послідовність мислення та самостійність.

      Виховна: виховувати свідоме ставлення до навчання, організованість, дисциплінованість, працелюбність.

     Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань.

      Метод проведення: Бесіда, показ слайдів.

      Міжпредметні зв’язки: матеріалознавство, охорона праці ,інформатика, виробниче навчання, математика.

       Обладнання: комп’ютери, проектор, тестові завдання на комп’ютерах, карточках, набір інструментів муляра.

Використана література:

1.Нікуліна А.С Кам’яні роботи. Ч.І.  Київ. 2001

2.Нікуліна А.С Кам’яні роботи. Ч.ІІ Київ. 2001

3.www.kamenschik.com › kinds-laying-appointment

4. Іщенко І.І Технологія кам’яних і монтажних робіт. Київ. 1991

 

 

 

 

 

 

«Чим більше знаєш, тим більше зможеш» 

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина.

ІІ. Повідомлення теми уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

            У світі налічується близько 40 тисяч різних професій – старовинних і зовсім нових, дуже поширених і рідкісних часом навіть унікальних.

            Ви ж, обрали одну з найважливіших на землі професій – професію будівельника. Її представники створюють найнеобхідніше на землі – житло, яке стоїть віками ліній і форм, їх доцільністю і неповторністю.

            Праця муляра зазнавала корінних  організаційних змін, відбувався її розподіл і кооперація. І сьогодні ця професія шанована суспільством. Гнучка технологія сучасного будівництва дозволяє зводити різноманітні споруди, обирати різні варіанти організації будівельного виробництва: від великопанельного до об’ємного блочного, від монолітного до збірного.             Потреба у цій професії на ринку праці постійна і має тенденцію до зростання. Саме тому ймовірність працевлаштування досить висока.  

          Епіграфом нашого уроку є висловлювання  «Чим більше знаєш, тим більше зможеш».

          Чим більше ви утримуєте знань, осмислите їх, тим кращими спеціалістами станете в майбутньому.

          Професія муляра  у будівництві є важлива. Особливу увагу приділяють влаштуванню стін, простінків, стовпів, тобто  кам’яним роботам. І сьогодні ми  повторимо основні поняття теми яку вивчали,  щоб використати знання на практиці.

         Сьогодні будемо працювати у формі діалога.. Дещо буду пригадувати і розказувати я, а також ви будете давати відповіді на мої запитання. 

       Після повторення  розв’яжемо тести на комп’ютерах. Тому дуже прошу бути уважними при повторенні матеріалу

 

ІV.Узагальнення  та систематизація знань основних понять явищ, закономірностей.

          На екрані один за одним показують слайди на яких частково написаний текст. Викладач до кожного  з слайдів  ставить запитання. Після відповіді учнів на екрані з’являється правильна відповідь. До кожного слайда можна поставити ще додаткові питання.

        Слайд 1

Кам'яна кладка - це конструкція з каменів, цегли, укладених на будівельному розчині в певному порядку.

                   

1                   Які ви знаєте види кладок?

2                   Для зведення яких конструкцій застосовується керамічна цегла пластичного пресування?

3                   Що впливає на міцність мурування?

    

Слайд 2

Розміри цегли (мм)   - 250х120х65

 

Дві протилежні найбільші грані, якими  цеглу кладуть на розчин, називають      ПОСТІЛЬ

Довгі бокові грані цегли називаються 

ЛОЖОК,   короткі  –   ПОПЕРЕЧОК АБО

ТИЧОК

 

1.Який розмір потовщеної цегли?

 

 

1. Яка верста утворює фасадну поверхню?

2.Яка товщина горизонтального шва?

3. Яка товщина вертикального шва?

4.Який шов буває і поперечний і поздовжній?

 

Слайд 4

Штраба це – частина стіни, яка служить для з’єднання старої кладки новою.

          Види штрабів – збіжна та

вертикальна

 

1.     Де виконують збіжну штрабу?

2.     Для чого служить вертикальна штраба?

                                                                                                                     

Слайд 5

                            Встановлення порядівок.  Кріплення шнура-причалки. 

Плорядівки встановлюються  - на кутах та в місцях примикання стін

 

      

 

 

1.     Як кріпиться шнур-причалка?

2.     Чи потрібно натягувати шнур – причалку для кожного ряду мурування?

3.     З чого починають мурування кладки?

4.  

Слайд 6

Система перев’язування – це порядок укладання цеглин (каменів)у кладці одна до одної відповідно до правил розрізування кладки.

 

Однорядна (ланцюгова) – ложкові і поперечикові ряди у кладці чергуються

 

                                                                                                 

Багаторядна – поперечикові ряди чергуються з 3 або5 ложковими рядами

1.Яка з система вимагає значних витрат праці?

2.При однорядній системі перев’язування чи повинні перекриватися вертикальні    шви нижнього ряду цеглинами верхнього ряду?

3.За однорядною системою перев’язування швів тичкові й ложкові ряди чергуються між собою?

4.Яким рядом завершують мурування за однорядною (ланцюговою) системою?

5.Яку систему перев’язування застосовують при зведенні стовпів?

 

          Слайд 7                                                                       

Інструменти для  кам’яних робіт  

                                 

 

         

       Розчинна лопатка -для розстилання розчину на стіні, перемішування його в ящику. 

        Кельма— призначена для розрівнювання розчину по кладці, заповнення розчином вертикальних швів і підрізування у швах зайвого розчину.

        Розшивками -обробляють шви, тобто надають їм певної форми та ущільнюють розчин у шві.

         Молоток-кирочку  -використовують при рубанні цілої цеглини на неповномірні та під час тесання цегли.

        Швабрівка- призначена для очищення вентиляційних і димових каналів від розчину, що виступив зі швів, а також для більш повного заповнення розчином і загладжування швів у каналах. 

       Висок - для перевірки вертикальності стін, простінків, стовпів і кутів кладки, тобто для провішування кладки.

       Будівельний рівень - застосовують для перевірки горизонтальності та вертикальності кладки. Довжина рівня 300, 500 або 700 мм. 

       Дерев’яний косинець 500х700 мм -застосовують для перевірки прямокутності кутів, що закладають.

       Рулетка та складений метр  — вимірювальні інструменти, якими розмічають осі та положення конструкцій, роблять контрольні виміри кладки.         Шнур-причалка —  шнур,  який натягають під час кладки верст між порядовками та маяками як орієнтир для забезпечення прямолінійності та горизонтальності рядів кладки, а також для однакової товщини горизонтальних швів.

       1.Які з даних інструментів відносяться до контрольновимірювальних?

       Слайд 8

      Підготовка неповномірної цегли

 

1.                  
Як називається неповномірна цегла?

2.                   Для чого вона потрібна?

3.                   Як правильно підготовити неповномірну цеглу?

4.                   Під яким кутом має бути спрямований удар молотка по цеглині?

 

Слайд 9

Товщина стіни в ¼ цегли – 65мм

Товщина стіни 0,5 цегли – 120мм

Товщина стіни в 1 цеглу – 250мм

Товщина стіни в 1,5 цегли - 380мм Товщина стіни в 2 цегли – 510 мм

 

 

 

1.                 Як визначають товщину стіни?

2.                 Чи дорівнює ширина мурування товщині стіни?

 

1.                             Чи залежить спосіб розкладання цегли від товщини стін?

2.                             На якій відстані розкладають купки цеглин від місця мурування? 3   .Як розкласти цеглу для мурування ложкових рядів  зовнішньої версти при товщині стіни в 2 цегли?

4.Як розкласти цеглу для мурування тичкового ряду внутрішньої версти  при товщині стіни в 1,5 цегли?

 

Слайд 11

Розкладання розчину на стіні

 

 

                                        

 

                                                                           

1.Яка товщина гряди розкладеного  розчину?

2.Яка ширина гряди розкладеного розчину якщо ряд муруємо тичком?

3.Яка ширина гряди розкладеного

розчину якщо ряд муруємо ложком

 

      Слайд 12

     Кладка кутів та вертикальних   

обмежень        Слайд 13

 

       Яким заввишки має бути ряд мурування, якщо цегла завтовшки 65мм –   77мм

 

 

     1. Скільки рядів цегли припадає на 1м висоти мурування, якщо цегла     завтовшки 88мм?

      2.Скільки рядів цегли припадає на 1м висоти мурування, якщо цегла завтовшки 65мм?

      3.Чому дорівнює позначка на порядівці для стовщеної цегли?

 

      Слайд 14

      Спосіб кладки – впритиск

 

 

 

1.Способом « впритиск» мурують       а/внутрішню версту  б/ забутку  в/зовнішню версту

2.Який розчин використовують для мурування способом «впритиск»?

3.                             На яку відстань треба відступити від початку стіни при підготовці постілі?

4.                             Як ведеться кладка цим способом?

 

Слайд 15

Кладка способом - вприсик ложкового і тичкового ряду.

 

 

 

1.        Спосіб «вприсик» виконують під розшивку чи впустошовку?

2.        Чи необхідно підрізати розчин при  муруванні способом «вприсик»

3.        Як ведеться кладка способом «вприсик» ?

4.        Який розчин потрібний при вкладанні цегли способом «вприсик»?

5.        На яку відстань треба відступити від початку стіни при підготовці постілі?

 

Слайд 16

Спосіб вкладання цегли – вприсик з підрізкою розчину

       1.Як ведеться кладка способом «вприсик з підрізко розчину»?

 

Слайд 17

Спосіб вкладання цегли   -  напівприсик

 

 

           1. Який елемент кладки ведеться способом «напівприсик»?

        2.Як ведеться кладка способом «напівприсик» ?

         3.Муляр якого розряду веде кладку цим спросбом?

 

 

          Слайд 18

     Робоче місце муляра складається з трьох зон – робочої, матеріалів, транспортної.

 

 

1.Чи повинна бути вільною від матеріалів та інструментів робоча зона під час мурування?

2.На скільки годин роботи повинен бути розрахований запас цегли на робочому місці?

3.Як ставлять піддони з цеглою при муруванні простінків?

4.Де розташовують цеглу при муруванні стовпів?

 

 

1.Муляри яких розрядів складають ланку «двійка?»

2. Муляри яких розрядів складають ланку «трійка?»

3.Муляри яких розрядів складають ланку «четвірка?»

4.Муляри яких розрядів складають ланку «п’ятірка?»

5.Яку роботу виконують ці ланка?

 

        Слайд 20

         Види швів –прямокутне заглиблення в підрізку, прямокутне заглиблення, опукле, увігнуте, однорізне, дворізне.

 

 

ложки), потім горизонтальні.

 

 

 

 

 

 

 

1.Які є види швів?

2.   Чи заповнюють розчином врівень з поверхнею лицьові шви стін, призначені під розшивку?

3.   Шви розшивають до тужавлення розчину?

 

     Слайд 21

              Горизонтальність рядів контролюють правилом та рівнем не рідше двох разів на кожному ярусі.

              Вертикальність поверхонь та кутів кладки перевіряють рівнем та

виском не рідше двох разів на кожному ярусі.

 

 

1.             Чи повинен перевіряти муляр відповідність марок розчину і цегли, які вказані в проекті.?

2.             Яке можливе відхилення  кутів від вертикалі на один поверх?

3.             Чим перевіряють кут мурування?

 

 

 

      Слайд 22

        Техніка безпеки

                                                                                                  

    - Усі інструменти та пристосування необхідно використовувати відповідно до їх призначення. Перед роботою перевіряють, що інструменти справні: правильно й міцно насаджені на ручки, робочі поверхні інструментів рівні, без задирок; ушкоджені або деформовані інструменти використовувати не можна. Рівень робочого настилу, змонтованих риштувань і підмостків розташовують нижче верха кладки на 0,7 м.

•      Риштування і помости встановлюють на очищені вирівняні поверхні. Забороняється встановлювати стояк на грунт (одна підкладка під два стояки)

•      На риштуваннях та помостах слід уникати перевантаження та скупчення матеріалів в одному місці.

•      Стінові матеріали, інструменти та будівельне сміття не можна залишати на стінах під час перерви.

•      Працювати муляр повинен у робочому одязі та в рукавицях.

•      При кладці стін висотою понад 7м по периметру будівлі влаштовують зовнішні інвентарні захисні козирки.

V. Самостійна робота з виконанням контрольних завдань. Диференційовані завдання:

1.   Тести на комп’ютерах для сильніших учнів.

2.   Розв’язування тестових завдань по карточках. (додаток 1) VІ. Підсумки уроку. Оцінювання.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

1.            Розв’язати кросворд. (додаток 2)

2.            Скласти свій кросворд з теми.

 

 

                                                                                     Додаток 1

ТЕСТ

для перевірки знань по темі:

«Виконання кладки за однорядною, багаторядною, трирядною системами перев’язування швів».

І варіант.                                          

1.                             Чи можна мурувати з керамічних і силікатних каменів без дотримання правил розрізки?

          а/так  б/ні

2.                             Якими завтовшки повинні бути вертикальні шви мурування?

а/6мм  б/12мм  в/8мм  г/10мм

3.                             Що утворює фасадну поверхню?

а/ зовнішня верста      б/ внутрішня верста.

4.                             Яким заввишки має бути ряд мурування, якщо цегла завтовшки 65мм? а/ 75мм  б/ 88мм  в/77мм  г/80мм

5.                             За однорядною системою перев’язування швів тичкові й ложкові ряди чергуються між собою?

         а/так   б/ні

6.                             Скільки рядів цегли припадає на 1м висоти мурування, якщо цегла завтовшки 65мм?

        а/ 10  б/ 15  в/ 13

7.                             Які шви розшивають спочатку?

а/ вертикальні    б/горизонтальні

8.                             Мурування за однорядною (ланцюговою) системою завершують        а/ тичковими рядами  б/ ложковими рядами  в/ забуткою

9.                             Під яким кутом має бути спрямований удар молотка по цеглині           а/ 60°  б/30° в/ 90° 

10.                         Способом « напівприсик» мурують        а/ зовнішню версту  б\ внутрішню версту  в/ забутку

11.                         Який розчин потрібний при вкладанні цегли способом «вприсик»         а/ жорсткий  б/ пластичний  в/ напівжорсткий

12.                         Яка товщина стіни в 1,5 цегли?

а/ 250мм  б/ 370мм  в/ 350мм  в/ 380мм

ТЕСТ

для перевірки знань по темі:

«Виконання кладки за однорядною, багаторядною, трирядною системами перев’язування швів».

ІІ варіант.                         

1.Чи дорівнює ширина мурування товщині стіни?      а/ так  б/ ні

2.Якими завтовшки повинні бути горизонтальні шви мурування7     а/ 18м  б/ 15мм  в/ 12мм

3.                 При однорядній системі перев’язування чи повинні перекриватися вертикальні    шви нижнього ряду цеглинами верхнього ряду     а/ так  б/ні

4.                 Скільки рядів цегли припадає на 1м висоти мурування, якщо цегла завтовшки 88мм?

     а/ 11  б/ 10  в/ 13

5.                 Чи залежить способи розкладання цегли від товщини стін?      а/  так   б/ ні

6.                 Способом « впритиск» мурують

      а/внутрішню версту  б/ забутку  в/зовнішню версту

7.                 Яким заввишки має бути ряд мурування, якщо цегла завтовшки 88мм?        а/ 100мм   б/ 102мм   в/ 98мм

8.                 Чи повинна бути вільною від матеріалів та інструментів робоча зона під час мурування?

      а/ так    б/ні

9.                 Глухі ділянки стінок мурує ланка

      а/ «двійка»   б/ «п’ятірка»  в/ « трійка»

10.             Яка товщина стіни в 2 цегли?

     а/ 380мм  б/ 510мм  в/ 500мм  г/ 410мм

11.             Чи дозволяють зменшити товщину стін пустоти в керамічних каменях? а/ так  б/ні

12.             Яка ширина гряди розчину для мурування тичкового ряду? а/ 200мм  б/ 200-220мм   в/ 240мм    

ТЕСТ

для перевірки знань по темі:

«Виконання кладки за однорядною, багаторядною, трирядною системами перев’язування швів».

ІІІ варіант.                

1.          Чи дорівнює товщина мурування в 1 цеглу 25см?         а/ так   б/ні

2.          До яких інструментів відносять: складний метр, рулетку, рівень?

а/ до ручних інструментів    б/ до інвентарю  в/ контрольно-вимірювальних

3.          На якій відстані розкладають купки цеглин від місця мурування а/ 100мм   б/ 500-600мм  в\ 200мм

4.          Чи можна мурувати стовпчики  під лаги без ущільнення грунту?          а/ так  б/ні

5.          З чого починають мурування? а/ з викладання маяків у вигляді убіжної штраби; б/ з викладання тичкових рядів; в/ з встановлення кутових і проміжних порядівок

6.          Скільки дев’яток використовують для кута в 2 цегли? а/ 3   б/5  в/4

7.          Чому має дорівнювати товщина перегородок в ½ цегли? а/ 12,5см    б/15см  в/12см

8.          Яку цеглу використовують для мурування стовпчиків під лаги?

а/ силікатну   б/ глиняну

9.          Яка ширина гряди розчину для мурування ложкового ряду? а/ 80-100мм  б/  60-80мм  в/ 100-120мм

10.     Чому дорівнює позначки на порядівках для стовщеної цегли? а/ 100мм  б/ 65мм  в/ 77мм  в/ 70мм

11.     Яким способом мурують забутку?

           а/ «вприсик»   б/ «напівприсик»  в/« вприсик» з підрізкою розчину

12.     Який розчин використовують при муруванні стовпчиків під лаги?

          а/ цементний   б/ глиняний  в/ вапняний

 

                                                                          Додаток 2  

                          

 

 

1.     Елемент кладки між верстами.(ЗАБУТКА)

2.     Інструмент для виконання кладки.(ШЛЯМБУР)

3.     Що встановлюють на кутах кладки?(ПОРЯДІВНИК)

4.     Цим інструментом провіряють рівність кладки.(РІВЕНЬ)

5.     Інструмент для чистки каналів.(ШВАБРІВКА)

6.     Вона буває зовнішня і внутрішня.(ВЕРСТА)

7.     Довга грань цегли.(ЛОЖОК)

8.     Інструмент для нанесення розчину.(КЕЛЬМА)

9.     Суміш в’яжучого і дрібного заповнювача.(РОЗЧИН)

10.Він служить для перевірки вертикальності(ВИСОК)

11.Грань цегли.(ПОПЕРЕЧОК)

 

 

Кросворд №2

 

 

 

1.       Інструмент для вкладання цегли. (КЕЛЬМА)

2.       Контрольно-вимірювальний інструмент.(КУТНИК)

3.       Керамічний матеріал для кладки стін.(ЦЕГЛА)

4.       Інструмент для виконання отворів.(ШЛЯМБУР)

5.       Що встановлюється на кутах кладки.(ПОРЯДІВНИК)

6.       Професія.(МУЛЯР)

 

 

 

 

 

УРОК НА ТЕМУ: «СУШІННЯ ДЕРЕВИНИ»

Василів В.І., 

 викладач предметів професійно- теоретичної 

підготовки будівельного  профілю

 Олеського професійного ліцею

 

Тема уроку: «Сушіння деревини». Професія: Столяр будівельний.

Предмет: Матеріалознавство.

Мета уроку: сформувати уявлення учнів про способи сушіння деревини, переваги та недоліки застосування різних способів сушіння деревини; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; виховувати повагу до культури та історії свого народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи проведення: розповідь, пояснення, бесіда, показ слайдів.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, екологія, інформаційні технології, матеріалознавство для мулярів.

Дидактичне та матеріально-технічне забезпечення: мультимедійний проектор, ноутбук, опорний конспект, картки-завдання.

Використана література:

1.                  Л. Оршанський. Технологія деревообробного ремесла. – Тернопіль, 2012р

2.                  В. Бруква. Матеріалознавство для столярів. – Київ, 2006р.

3.                  С.Шумега. Технологія художніх виробів з деревини. Львів, 2001р.

4.                  Г.Сєрікова Довідник майстра столярно-теслярських робіт. 2013р.

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційна частина

Перевірка присутності учнів на уроці. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Притча.

Старший тесля зібрався звільнятися.

Він попередив про це начальника, сказавши, що час на пенсію. Начальнику шкода було відпускати хорошого робітника, і він попросив того про послугу – побудувати ще один будинок.

Тесля погодився, але під час роботи його бентежили інші думки. Він уявляв, як відпочиватиме на пенсії, тож геть не старався й використовував низькоякісні матеріали.

Коли тесля закінчив свою роботу й дім був готовий до здачі, начальник простягнув йому ключі від вхідних дверей.

- Це твій дім, - сказав він, - це мій подарунок для тебе. Яке потрясіння!

Яка ганьба!

Коли б він знав, що будує будинок для себе, він би звів йог зовсім інакше!

А тепер доведеться жити в домі, абияк ним зведеному.

(Коментарі учнів про розуміння даної притчі)

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Сьогодні на уроці ми вивчатимемо тему «Сушіння деревини». Щоб успішно засвоїти новий матеріал, на домашнє завдання ви повинні були повторити із попередніх тем все про вологість деревини. Зараз ми перевіримо, виконавши самостійну роботу, на скільки ви засвоїли матеріал попередніх тем.

На виконання дається 7 хв. (Додаток 1) ІV. Актуалізація опорних знань

А тепер узагальнимо ваші знання.

1.              Що таке вологість деревини? (Вологість – це ступінь насичення деревини вологою)

2.              Яка буває вологість деревини? (У деревині є вільна і зв’язна вологість)

3.              Що таке вільна вологість? (Волога, що знаходиться у порожнинах клітин і міжклітинних просторах називається вільною)

4.              Що таке зв’язна вологість? (Волога, що знаходиться в клітинних стінках – зв’язна або гігроскопічна)

5.              Яка волога випаровується швидше? (Вільна)

6.              У чому виражається вологість деревини? (У відсотках)

7.              Наприклад: вологість деревини 25%, що це означає?(Це означає, що на кожні 100 гр. деревини, припадає 25% наявної в ній води.)

8.              Як     поділяється          деревини    за       ступенем         вологості? (Мокра,

свіжозрубана, повітряно- суха, кімнатно-суха, абсолютно суха)

9.              Яка вологість деревини має бути для столярних виробів? (Для столярних виробів вологість деревини має бути 8-12 %)

Кожен з вас вже може наближено оцінити свої письмові відповіді. А бали за роботу буде оголошено на наступному уроці.

                                   V.       Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Чудові декоративні характеристики, легка обробка й висока міцність роблять деревину незамінним будівельним матеріалом. Важливо ще й те, що дерево гармонійно поєднується практично з усіма будівельними матеріалами.

Сучасні технології починаються з грамотної організації сушки деревини.

Отже, тема сьогоднішнього уроку «Сушіння деревини».

На столі у кожного лежить опорний конспект, у який ви будете записувати основні поняття нашої теми (Додаток 2).

VІ. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу

                                   1.      Поняття про сушіння деревини

Кон'юнктура ринків в останні роки демонструє стійке зростання попиту на деревину. Незважаючи на новітні технології розробки штучних замінників, деревина, мабуть, залишиться основним матеріалом в будівництві. Класична технологія деревообробки обов’язково включає ділянку сушіння деревини. Ця ділянка є, мабуть, найскладнішою у технологічному ланцюгу «зростаюче в лісі дерево» - ( ) – «готовий виріб». Складність полягає, перш за все, в управлінні процесом сушіння.

Сушінням називається процес видалення з деревини вологи випаровуванням. Підраховано, що дерево разом із стовбуром, гілками, листям, корою та корінням на 65-85% складається з води. Волога, яку коріння всотує з ґрунту, підтримує життєдіяльність клітин дерева. Однак, волога в природі необхідна не лише дереву, що росте. Завдяки воді дерево, що загинуло, швидко руйнується і перетворюється у природне добриво. Якщо б цього не відбувалося, то земна куля була б завалена стовбурами та гілками загиблих дерев.

Мета сушіння - надати деревині більшої міцності, продовжити термін експлуатації та зробити придатною для виготовлення столярно-будівельних виробів. Висушена деревина добре склеюється й опоряджується декоративнозахисними плівками (фарбується, лакується і полірується).

Деревину висушують двома способами: натуральним (на повітрі) та штучним (в спеціальних сушильних камерах).

Деревина розтріскується по серцевинних променях, а тріщини здебільшого йдуть у радіальному напрямку. Чим сильніше деревина всихається, тим чисельніші та глибші в ній тріщини.

М'яка і легка деревина всихається переважно менше, ніж тверда і важка; до того ж м'яка деревина висихає значно швидше, ніж тверда, тому менше коробиться і розтріскується.

 

 

 

При висиханні зменшуються лінійні розміри деревини: впоперек волокон на 5-12%, вздовж - розміри майже не змінюються.

          За ступенем висихання деревину різних порід поділяють на три групи:

-                     маловсихаючі (ялина, ялівець, верба, тополя);

-                     середньовсихаючі (в'яз, груша, дуб, липа, вільха, осика, ясен); -           сильновсихаючі (береза, модрина, клен, яблуня).

 

                                                                          2.       Непромислові способи сушіння деревини

            Здавна деревину сушили безпосередньо в лісі, або на подвір'ї під дашком, у стружці, зерні, випарювали, вимочували у воді та ін. Однак застосовуючи той чи інший спосіб сушіння, майстри обов'язково враховували породу деревини, його будову, твердість, густину та розміри заготовок. Підбираючи необхідний матеріал для заготовок, вони знали, що деревина з перекрученими шарами менше розтріскується, ніж прямошарова. Їм було відомо,

що ділянка стовбура, розташована ближче до кореня, має міцнішу деревину, яка менше жолобиться та розтріскується.

Народні майстри заготовляли деревину на спеціально відведених лісових ділянках. Рубати дерева без дозволу вважалось великим гріхом і навіть злочином.

Заготівлю розпочинали наприкінці осені, як тільки з дерев злітало останнє листя, і завершували з початком весняного сокоруху.

 

 

 

Атмосферне сушіння відрізняється простотою та доступністю, однак його основний недолік – довготривалий процес. Колоди сушаться 1-2 роки залежно від діаметра, а пиломатеріали - від 10 днів до двох місяців залежно від товщини дощок і пори року. Зрозуміло, що влітку деревина сохне краще, ніж в іншу пору року, якщо ж літо дощове, деревина сохне погано і може вкритися пліснявою та навіть зогнити. При сонячній погоді деревину можна висушити до повітряносухого стану (12-18% вологості). Отже, повітряне сушіння залежить від кліматичної зони, пори року та погоди.

Практики зазначають, щоб висушити на повітрі соснові дошки від 60 до 20% вологості влітку потрібно: для соснових дощок товщиною до 12 мм - 7-8 діб; для дощок товщиною 15-25 мм - 9-10 діб; для дощок товщиною 35-50 мм - 15-18 діб; для дощок товщиною 55-75 мм - 20-30 діб. Регулювати швидкість атмосферного сушіння можна тільки незначною мірою, змінюючи щільність укладання матеріалу в штабель.

Штабелювання пиломатеріалів для сушіння. Пиломатеріали для повітряного сушіння укладаються окремо за породами, розмірами, станом обробки (обрізні чи необрізні). Висота штабеля над землею становить 0,5-0,6 м, а в місцях з близькими ґрунтовими водами і недостатньою вентиляцією - 0,75 м.

Штабелі дощок різної товщини та сорту, а також дошки-бруси укладають на сухі хвойні прокладки розміром 25х40 мм. Крайні прокладки кладуть у рівень з торцями дощок чи брусів. Дошки до 50 мм товщиною укладають на прокладки з цих же дощок; товщиною  до 25 мм - на подвійні прокладки. У штабелях пиломатеріали розташовують правильними рядами, щоб забезпечити добру вентиляцію. Ширина проміжків (шпацій) між дошками при товщині пиломатеріалів до 45 мм має дорівнювати половині ширини пиломатеріалів, а при товщині пиломатеріалів понад 45 мм - до 1/5 ширини пиломатеріалів. Ширина проміжків має поступово збільшуватися до середини штабеля та бути в три рази більшою за ширину крайніх проміжків (шпацій).

Крім того, для рівномірного просушування пиломатеріалів по висоті штабеля роблять два горизонтальні проміжки на відстані 1 м і 2 м від нижнього ряду пиломатеріалів. Для

цього на ребро ставлять т. зв. "стільчики" - відрізки дощок товщиною 75 мм і шириною 150 мм. Торці дощок чи брусків вкривають олійною фарбою або вапном.

Штабель щільно накривають у два ряди дошками товщиною 22 мм без випалих сучків і тріщин. Накриття повинно мати нахил 2° у бік широких проїздів і виступати за штабель спереду та з боків на 0,5 м, а ззаду – 0,75 м, щоб стічна вода стікала у широкі проїзди. Накриття закріплюється дротом до середніх дощок штабеля.

 

 

         

Незважаючи на низку недоліків атмосферного способу сушіння, його часто використовують для підсушування пиломатеріалів до повітряної вологості перед сушінням у камерах (зменшується розтріскування і жолоблення) або при транспортуванні на далекі відстані.

Сушіння деревини в лісі на корені проводилось весною або літом. Навколо стовбура дерева знімали широке кільце кори. Волога з ґрунту переставала поступати у крону, листя або хвоя вбирали в себе залишкову вологу, яка випаровувалася одночасно з висиханням дерева. Нині таким методом заготівельники підсушують сосну перед сплавом річкою.

Весною, коли молоде листя розпускалося на деревах і набирало повну силу, майстри їхали в ліс заготовляти липову деревину для художніх виробів. У спиляної липи зрубували сучки та знімали кору зі стовбура приблизно на 2/3 довжини, а верхню частину дерева (крону) залишали недоторканою. Гілки та листя всмоктували у себе вологу, яка знаходилась у стовбурі. За два тижні цей "природний насос" викачував стільки вологи, скільки було б необхідно при звичайному сушінні протягом декількох місяців. Після двох тижнів стовбур розпилювали на колоди довжиною 1,5 м і звозили на подвір'я під навіс. До осені липова деревина була вже придатна для виготовлення виробів і декорування її різьбленням.

 

 

Існують, ще інші способи сушіння деревини. Ними користуються майстри- деревообробники. У Західній Україні особливо розвинута різьба по дереву.

Про нетрадиційні способи сушіння деревини нам розкаже майстер виробничого навчання, керівник гуртка «Народне ремесло» (розповідь майстра).

Сушіння деревини запарюванням здавна використовувалося майстрами- деревообробниками. Процес здійснювали у великих чавунних ємностях, дно яких трохи вкривали водою, клали сиру деревину, накривали кришкою та ставили на ніч у добре пропалену піч. Зранку деревину виймали та досушували при кімнатній температурі.

Застосовували і більш прості способи сушіння: з прогрітої печі вибирали золу, в порожнину ставили дерев'яні поліна на торець, витримуючи їх до ранку. Просушена цим способом деревина набувала гарного кольору (біла у сирому стані липа отримувала золотистий колір, а деревина вільхи - світлокоричневий).

Виварюванням у прісній воді можна видалити лісову вологу з м'якої деревини липи, вільхи, тополі та ін. Водночас, звільнившись від капілярної вологи, деревина стає набагато м'якшою, аніж у висушеному стані. Враховуючи це, народні майстри вирізали з розпареної деревини, яку щойно виймали з гарячої води, різноманітний посуд (миски, ложки, ковші та ін.). Зазначимо, що вирізаний з пропареної деревини тонкостінний посуд висихає настільки швидко, що в ньому не встигають з'явитися тріщини.

Виварювання деревини у солоній воді (25%-му розчині кухонної солі) - давній спосіб, який попереджає появу тріщин і надійно захищає деревину від проникнення та розвитку грибкових хвороб. Невеликі заготовки з твердої або м'якої деревини складають у високу каструлю та доверху заливають соленою водою із розрахунку 4-5 столових ложок на 1 літр води. Деревину варять на повільному вогні протягом 2-3 годин, після цього виймають з води та досушують при кімнатній температурі.

Вимочування деревини у воді зменшує появу тріщин при подальшому сушінні. Раніше у воді, яка запобігала свіжозрубане дерево (дуб, модрину) від гниття, зберігали колоди протягом сезону. Нерідко у проточну річкову воду опускали колоди. Очевидно, вимочувати деревину перед сушінням майстри розпочали, звернувши увагу н властивості деревини мореного дуба - надзвичайно твердого, міцного і майже без тріщин.

Виварювання у маслі й оліфі невеликих заготовок твердої деревини не тільки запобігає появі тріщин, а й посилює декоративність текстури та кольору матеріалу. Заготовки груші, дуба, виварювали у натуральній оліфі, льняному чи конопляному маслі. Під час варіння масло витісняє з деревини вологу, заповнюючи при цьому міжклітинний простір. Виварену у маслі або оліфі деревину досушують при кімнатній температурі. Добре просушена деревина має додаткову міцність і вологостійкість, чудово шліфується та полірується, має чіткий текстурний малюнок.

Сушіння деревини у річковому піску. Дрібні заготовки твердих порід деревини інколи висушують штучним шляхом у річковому піску. При цьому деревина набуває золотисто- коричневого кольору. Цікавий декоративний ефект досягається при сушінні у піску готових художніх виробів. Для цього у велику чавунну ємність насипають шар чистого річкового піску; зверху кладуть заготовки або вироби, які знову засипають шаром сухого піску. Таким чином ємність заповнюють до верху, слідкуючи за тим, щоб деревина не торкалася чавунних стінок. Завантажену ємність без кришки ставлять у добре прогріту піч. Висихаючи, деревина, яка повернена в бік вогню, отримує золотаву підпалину, що переходить у натуральний колір з протилежного від вогню боку. Оптимальна відстань до вогню визначається майстром емпірично, тобто "на око". Якщо необхідно отримати однорідне забарвлення, чавунну посудину періодично повертають навколо осі. Якщо ж необхідно отримати суху та чисту деревину, ємність ставлять на ніч у добре пропалену піч. Сушити деревину в піску можна й на багатті, використовуючи старі каструлі та відра.

Сушіння деревини у зерні. З писемних пам'яток відомо, що давньогрецькі скульптори сушили деревину цінних порід, занурюючи її у сухе жито. Сушіння деревини у зерні було добре відоме й давньоруським майстрам. Дерев'яну заготовку покривали зерном перед початком весни; за декілька тижнів зерно всотувало з деревини всю "лісову вологу". Підготовлену таким чином деревину витримували при кімнатній температурі, а пізніше обробляли, не боячись появи тріщин. Уважалося, що сушіння деревини у зерні за декілька тижнів до сівби добре впливає на якість посівного матеріалу, адже зволожене деревиною зерно швидше проростало та давало вищі врожаї.

Сушіння деревини у стружці - популярний та надійний спосіб, який часто використовується токарями та різьбярами. Сирі точені деталі чи дрібні вироби одразу ж після виготовлення укладаються у стружку, отриману при точінні або наперед заготовлену. Цей засіб запобігає коробленню та появі тріщин, особливо при довготривалій перерві у роботі.

3. Промислові способи сушіння в камерах Сушіння деревини в лісосушильних камерах.

У деревообробній промисловості використовуються різні типи сушильних камер, які поділяються залежно від таких ознак: І. За принципом дії:

А) камери безперервної дії - безупинно завантажуються пиломатеріалом.

З таких камер щодня вивантажуються штабелі сухого пиломатеріалу чи деталей з т. зв. "сухого" боку камери, натомість стільки ж завантажується - з "сирого" боку камери;

 

Б) камери періодичної дії, в які одночасно завантажуються штабелі пиломатеріалу, а після висихання - одночасно вивантажуються з камери. Цей тип камер має низку переваг перед камерами безперервної дії, передовсім у них регулюється процес поступового висушування деревини, натомість у камерах безперервної дії щоденне відкривання дверей і завантаження штабелів порушує процес сушіння. Тому цінні породи деревини сушать здебільшого в камерах періодичної дії.

 

Викладач: Прошу пригадати, при вивчені якої теми ви зустрічалися з такими механізмами? (При вивченні способів виготовлення та випалу цегли на уроці матеріалознавства для мулярів).

 

ІІ. За конструктивним рішенням:

А) роликові - застосовуються для сушіння листових матеріалів (шпону); це довгі сушильні камери, всередині яких по довжині і висоті (у декілька поверхів) установлені приводні ролики для переміщення через камеру пиломатеріалу; здебільшого роликові сушильні камери бувають прохідного типу, тобто вхід і вихід розташовується з різних боків камери;

 

 

Б) фонтанні або пневматичні - призначені для сушіння дрібних деревних часток, на- приклад стружки у зваженому стані; це вертикальний циліндр, через який знизу догори продувається потік гарячого повітря;

В) барабанні - складаються з горизонтального (з невеликим ухилом) циліндра (барабана), всередині якого здійснюється сушіння дрібного деревного матеріалу; через барабан проходить гаряче повітря, а матеріал для рівномірності сушіння переміщується завдяки безупинному обертанню барабана або ротора-змішувача, який розташований всередині;

 

Г) стрічкові - застосовують для сушіння стружки, сірникової соломки, деревної тріски; усередині камери в один чи декілька поверхів установлені конвеєри - сітчасті стрічки, на яких деревний матеріал сушиться гарячим повітрям.

 

ІІІ. За способом сушіння:

Конвективний.

Викладач. Для того щоб зрозуміти що таке конвективний метод сушіння деревини, прошу пригадати з уроків фізики, що таке конвекція (Конвекція – явище перенесення тепла в рідинах, газах або сипких середовищах потоками самої речовини).

Найпоширенішими для сушіння пиломатеріалів є конвективні сушарки, які ще називають лісосушильними камерами. Промислові лісосушильні камери - це 5-20 послідовно розташованих стаціонарних приміщень (камер), виготовлених з матеріалів, які не піддаються гниттю: стіни - цегельні, цементовані; стелі - залізобетонні плити, підлоги - бетоновані. З торців камер навішані двері, через які завантажуються трекові візки зі штабелями пиломатеріалів.

Для функціонування лісосушильної камери використовуються пристрої для нагрівання (калорифери), циркуляції (вентилятори) та зволоження (зволожувальні труби) агента сушіння. Для подання свіжого та викиду відпрацьованого повітря використовуються нагнітальні канали та витяжні (вихлопні) труби. Пиломатеріал, сформований у штабелі та встановлений на трекових візках, завантажується в лісосушильну камеру по рейках.

Процес сушіння. Для якісного сушіння пиломатеріал спочатку пропарюють протягом 1-1,5 год. влітку та до 2 год. взимку. Це здійснюється з метою рівномірного прогріву матеріалу задля відкриття пор, через які виходитиме внутрішня волога.

Після пропарювання в камері спочатку встановлюють невисоку температуру (40-50С) і високу вологість (78-80%), а потім поступово підвищують температуру повітря та зменшують вологість. При цьому весь час відбувається рух повітря в камері самопливом (природна циркуляція) або завдяки вентилятору (примусова циркуляція). Свіже атмосферне повітря, що надходить до камери припливним каналом, нагрівається від калориферів, набуває заданих параметрів (температури і вологості). Потім повітря проходить крізь штабель деревини, випаровуючи з неї вологу, після чого в атмосферу викидається невелика частина відпрацьованого повітря, а більша його частина змішується зі свіжим повітрям, доводиться до заданого стану і знову подається в лісосушильну камеру.

Діелектричне сушіння.

Викладач: Прошу пригадати, що таке конденсатор?

(Конденсатор це система двох плоских провідних пластин, розташованих паралельно одна до одної на малій відстані порівняно з розмірами пластин і розділених шаром діелектрика. Пластини конденсатора мають протилежні за величиною заряди, тому між пластинами конденсатора утворюється потужне електричне поле).

Деревина, яка розміщена між пластинами конденсатора високочастотного коливного контуру, інтенсивно нагрівається завдяки діелектричним втратам. Виділення тепла тут пов'язане з коливальним рухом молекул води, яка знаходиться в електромагнітному високочастотному полі. Тепло генерується одночасно по всьому об'єму матеріалу (де більше вологи, там більше й генерується тепла), а не підводиться ззовні, як при інших способах су- шіння. Електрична енергія, яку споживає деревина, перетворюється на теплову у зв'язку з діелектричними втратами, тобто вона спочатку витрачається на нагрівання матеріалу та теплові втрати з поверхні матеріалу до навколишнього середовища, а потім (після нагрівання) - на випаровування вологи і теплові втрати.

Сушіння в петролатумі

Викладач: на уроці хімії вивчаючи продукти переробки нафти ви отримали поняття про петролатум. (Петролатум – масляниста коричнева рідина, яка є побічним продуктом під час переробки нафти).

Сушіння в рідинах це швидкий спосіб сушіння деревини в продукті нафтохімії - петролатумі (суміш парафіну, церезину й оливи). Практично сушіння відбувається так: в одну з двох сполучених між собою ванн, наповнених гарячим петролатумом (до 120°С), в спеціальних контейнерах завантажують деревину. Незв'язана волога швидко випаровується, спричиняючи на поверхні маслянистої рідини велике шумування. Рідина від цього під- німається і переливається в іншу, сполучену з нею ванну. Припинення шумування на поверхні петролатуму свідчить, що процес висушування завершився. У другу ванну знову завантажують деревину, а над першою стікає й охолоджується піднята з контейнером висушена деревина. У процесі висихання поверхневий шар деревини (0,5-1 мм) просочується петролатумом, який при механічній обробці (струганні) знімається. Висушена таким чином деревина набуває еластичності, не тріскається, не жолобиться, добре обробляється. Швидкість та якість сушіння деревини порівнюється з діелектричним, однак простота устаткування й обслуговування роблять цей промисловий спосіб дешевшим і зручнішим. Висушена в петролатумі деревина одночасно захищена від гнилизни, комах.

Треба відзначити, що при сушінні деревини в петролатумі є можливість швидкого просочування деревини антисептиками способом гарячо-холодних ванн. Вийняту з ванни гарячу деревину після стікання петролатуму занурюють у ванну з антисептиком, підігрітим до температури 80-90°С, де деревина охолоджується, повітря в порах зменшується в об'ємі, утворюючи таким чином порожнини, місце яких швидко займає антисептик.

Щоб визначити вологість деревини електричним методом, застосовують електровологомір, дія якого базується на зміні електропровідності деревини залежно від вологості.

Порівняно з натуральним сушінням на повітрі, цей процес у спеціальних камерах має низку переваг і передовсім:

-                 короткий час сушіння;

-                 регулювання вологи з урахуванням подальшої переробки і призначення деревини;

-                 можливість вимірювання вологи у великій кількості в штабелі для забезпечення рівномірного сушіння з різницею у волозі не більше 2%;

-                 боротьба зі шкідниками деревини;

-                 покращення механічних і технічних особливостей (твердість, відсутність тріщин) за відносно короткий час сушіння;

-                 у сучасних сушарках процес повністю автоматизований, а вбудований комп'ютер бере на себе усі можливі процеси управління та слідкує за якістю сушіння.

-                 від дії високої температури (70-80°С) в деревині знищуються грибки.

Недоліки:

-                 великі затрати електроенергії;

-                 висока вартість обладнання;

-                 складність його експлуатації.

VІІ. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Метод «Мікрофон»

1.    Що таке сушіння деревини?(Сушінням називається процес видалення з деревини вологи випаровуванням)

2.    Яка мета сушіння деревини?(Надати деревині більшої міцності, продовжити строк експлуатації та зробити придатною для виготовлення столярно-будівельних виробів)

3.    Якими двома способами висушують деревину?(Деревину висушують натуральним на повітрі та штучним в спеціальних сушильних камерах)

4.    Які ви знаєте непромислові способи сушіння деревини? (Атмосферне сушіння, сушіння деревини в лісі на корені, сушіння деревини запарюванням, виварювання у прісній та солоній воді, виварювання у маслі й оліфі, сушіння деревини у річковому піску. )

5.    Що таке атмосферне сушіння деревини? (Сушіння деревини на повітрі)

6.    За      якими         критеріями укладають пиломатеріали      для         сушки         на повітрі?(Укладають окремо за породами, розмірами, станом обробки)

7.    Які недоліки цього способу сушіння?(Деревина висихає тільки до повітряно-сухого стану 12-18% вологості, потребує значних витрат часу, можливе ураження деревини червоточиною й грибами)

8.    Які ви знаєте штучні способи сушіння деревини?(Конвективні, рідинні, діелектричні)

9.    Які переваги штучного способу сушіння? (короткий час сушіння ;регулювання вологи з урахуванням подальшої переробки і призначення деревини; можливість вимірювання вологи у великій кількості в штабелі для забезпечення рівномірного сушіння з різницею у волозі не більше 2%;боротьба зі шкідниками деревини; покращення механічних і технічних особливостей (твердість, відсутність тріщин) за відносно короткий час сушіння; у сучасних сушарках процес повністю автоматизований, а вбудований комп'ютер бере на себе усі можливі процеси управління та слідкує за якістю сушіння. від дії високої температури (70-80°С) в деревині знищуються грибки)

10.Які недоліки штучного способу сушіння? (  великі затрати електроенергії; висока вартість обладнання; складність його експлуатації.)

       VІІІ. Домашнє завдання

В.В Бруква. Матеріалознавство для столярів. п. 6.1 – 6.4.  П.В Кривенко.

Матеріалознавство для будівельників. п. 13.7.

      ІХ. Підсумки уроку

Викладач коментує і оголошує оцінки учням.

Додаток 1

Самостійна робота      

                   Прізвище, ім’я                                                       ______________

Продовжити речення (оцінюється в 1 бал)

1.    Вологість це ступінь … насичення деревини вологою.

2.    Вологість у деревині буває … вільна і зв’язна.

3.    Швидше з деревини випаровується … вільна вологість

4.    Вологість деревини вимірюється … відсотками

5.    Знайдіть пару (кожна правильна відповідь - 1 бал)

 

№ з/п	Вологість деревини	% вологи в деревині
1	МОКРА	А) 60-100
2	ПОВІТРЯНО-СУХА	Б) 15-20
3	КІМНАТНО-СУХА	В) 0
4	СВІЖОЗРУБЛЕНА	Г ) >100
5	АБСОЛЮТНО СУХА	Д) 8-12

 

1	2	3	4	5
Г	Б	Д	А	В

6.    Яка вологість деревини повинна бути для столярних виробів? 8-12% (1 бал) 7.Вологість деревини становить 25%, що це означає? (2 бали)

(Це означає, що на кожні 100 гр. деревини, припадає 25% наявної в ній води) Додаток 2

Сушіння деревини

(опорний конспект)

       Сушінням називається процес видалення з деревини вологи випаровуванням. 

      Мета сушіння: надати деревині більшої міцності; продовжити термін експлуатації; зробити придатною для виготовлення столярно-будівельних виробів.

 

 

-       М’яка і легка деревина всихається менше і швидше.

-       Тверда і важка деревина всихається більше і довше, тому більше коробиться і розтріскується.

       При висиханні зменшуються лінійні розміри деревини: впоперек волокон – 5-12%;         вздовж – майже не змінюється.

     За ступенем висихання деревина поділяється: маловсихаючі (ялина, ялівець, верба, тополя), середньовсихаючі (в'яз, груша, дуб, липа, вільха, осика, ясен) сильновсихаючі (береза, модрина, клен, яблуня).

Непромислові способи сушіння деревини.

                   1.         Атмосферне сушіння деревини.

Укладання пиломатеріалів	За породами, розмірами, станом обробки(обрізні, не обрізні), торці дощок чи брусків вкривають олійною фарбою або вапном
Висота штабеля над землею	0,5-0,6м
Розмір прокладки	25х40мм
Відстань між прокладками	Крайні у рівень з торцями дощок
Нахил накриття	12%
Розмір накриття	З боків - 0,5м; ззаду – 0,75м

 

 

-   простота та доступність

-   деревина висихає тільки до повітряно-сухого стану 12-18 % вологості, потребує значних витрат часу, можливе ураження деревини червоточиною й грибами.

Залежить: кліматичної зони; пори року; погоди.

 

1.Сушіння деревини в лісі на корені.

2.                  Сушіння деревини запарюванням.

3.                  Випарювання у прісній воді

Майстри – деревообробники (різьблення)

4.                  Випарювання деревини у солоній воді

5.                  Вимочування деревини у воді

6.                  Випарювання у маслі й оліфі 7. Сушіння деревини у річковому піску

8.                  Сушіння деревини у зерні.

9.                  Сушіння деревини у стружці.

Промислові способи сушіння деревини – сушильні камери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                       

Конвективне сушіння базується на використанні пристроїв для нагрівання (калорифери), циркуляції (вентилятори) та зволоження (зволожувальні труби). Пиломатеріал завантажують в сушильну камеру, де спочатку пропарюють, потім поступово підвищують температуру повітря та зменшують вологість.

Діелектричне сушіння ґрунтується на нагріванні деревини струмами високої частоти. Деревина нагрівається рівномірно й відразу за всім об'ємом Енергія, що її споживає деревина, пе- ретворюється на теплоту й витрачається на нагрівання матеріалу та на випаровування з нього вологи

.

Сушіння в рідинах — це висушування деревини в гідрофобних рідинах, зокрема в петролатумі. Деревину занурюють безпосередньо в нагріту рідину, де вона сохне у кілька разів швидше (кілька годин), ніж у сушильних камерах, причому матеріал не розтріскується й не коробиться.

 

  

+ Короткий час сушіння; регулювання вологи з урахуванням подальшої переробки і призначення деревини; можливість вимірювання вологи у великій кількості в штабелі для забезпечення рівномірного сушіння з різницею у волозі не більше 2%; боротьба зі  шкідниками деревини; покращення механічних і технічних особливостей (твердість, відсутність тріщин) за відносно короткий час сушіння; у сучасних сушарках процес повністю автоматизований, а вбудований комп'ютер бере на себе усі можливі процеси управління та слідкує за якістю сушіння; від дії високої температури (70-80°С) в деревині знищуються грибки.

- Великі затрати електроенергії, висока вартість обладнання, складність його експлуатації

 

 

 

 

 

 

 

 

Кросворди                      

для повторення тем з предметів професії

«Муляр» «Столяр»

 

                                                                       

Фасад-кросворд будинку у Львові

 

         Зараз навряд чи хтось згадає і замислиться про того, хто був піонером у складанні кросвордів.  При розкопках давньоримського поселення Корінум в 1868 році в Англії була знайдена плита з зображеним на ній малюнком, дуже схожим на кросворд. Знахідка датувалася III-IV століттями. Щось подібне було виявлено і на колоні в знаменитих Помпеях при розкопках 1936 року. Це творіння відносилося до 79 року нашої ери і вражало тим, що кросворд міг читатися однаково зліва направо, справа наліво, зверху вниз і знизу вгору.        Версії його виникнення на сьогоднішній день дуже суперечливі. Три країни - Великобританія, Сполучені Штати Америки та Південно-Африканська Республіка - оскаржують нині право називатися батьківщиною кросворду.       Жителі туманного Альбіону вважають, що перший кросворд з'явився в Англії. На їхню думку, перші кросворди друкувалися вже в середині XIX століття в лондонській газеті «Таймс», а першим автором гри був Майкл Девіс.        Дивно і те, що вже багато років ця гра живе, росте, розвивається і видозмінюється. Кросворд має унікальну властивість дати можливість проявити себе, дозволяє самостійно відшукувати відповіді на поставлені питання, пізнавати світ на інтуїтивному рівні.

       Кросворд – це своєрідна самоперевірка, цікавий тест.

       Навчальна мета кросвордів: полягає в тому, що процес засвоєння нових знань здійснюється в ігровій ситуації, а позитивні емоції, що виникають в учнів у процесі розгадування кросвордів, сприяють попередженню перевантаження.

Використання кросвордів дозволяє індивідуально та диференційовано підходити до учнів на уроці. Вони за власним бажанням починають звертатися за допомогою до підручників, додаткових посібників та іншої літератури й Інтернету. Розв’язування кросвордів це – своєрідна «гімнастика розуму». Ігри такого роду корисні в будь-якому віці. Вони розвивають і тренують пам’ять, загострюють догадливість, виробляють настирливість, здатність логічно думати, аналізувати, порівнювати, виробляти вміння орієнтуватись в світі сучасної наукової інформації.  Власна практика показала, що використання кросвордів розширює світогляд, розвиває логічне мислення і пам’ять.

 

 

По горизонталі:

1.Метаморфічна порода? (КВАРЦИТ)

2.   Матеріали, які одержують з глиняних мас формуванням, сушінням і              випалюванням? (КЕРАМІЧНІ)

3.   Сировина для виготовлення цегли? (ГЛИНА)

4.   Основна властивість глини? (ПЛАСТИЧНІСТЬ)

5.Один із способів виготовлення цегли? (ПЛАСТИЧНИЙ)

 

По вертикалі:

6. Будівельний матеріал для мурування стін? (ЦЕГЛА)

 

 

 

 

1.     Огороджена площадка, що винесена за межі зовнішніх стін?(БАЛКОН)

2.     Частина стіни між внутрішньою і зовнішньою верстою?(ЗАБУТКА)

3.     Рейка з позначками, що відповідають товщині горизонтальних рядів кладки? (ПОРЯДІВНИК)

4.     Вид штраби? (ЗБІЖНА)

5.     Інтрумент,який використовують для перевірки вертикальної стіни?(ВИСОК)

6.     Бічна довга грань цегли? (ЛОЖОК)

7.     Плоскі горизонтальні конструкції, які поділяють простір будівлі по вертикалі на поверхи? (ПЕРЕКРИТТЯ)

 

 

 

1.     Інструмент для вкладання цегли? (КЕЛЬМА)

2.     Контрольно-вимірювальний інструмент (КУТНИК)

3.     Керамічний матеріал для кладки стін? (ЦЕГЛА)

4.     Інструмент для виконання отворів? (ШЛЯМБУР)

5.     Що встановлюють на кутах кладки? (ПОРЯДІВНИК)

6.     Професія? (МУЛЯР)

 

 

1.Контрукція, яка розділяє будівлю на окремі приміщення? (ПЕРЕГОРОДКА)

2.Грань цегли? (ПОСТІЛЬ)

3.   Ряд цегли? (ЛУЖКОВИЙ)

4.   Площадка, яка виступає із будівлі? (БАЛКОН) 

5.Відстань між повздовними координатними осями в каркасній будівлі?(КРОК)

6.Інструмент для перевірки горизонтальності кладки?(РІВЕНЬ)

7.Інструмент муляра?(КЕЛЬМА)

8.Спосіб кладки цегли?(ВПРИТИСК)

9.Конструкція,яка з’єднує поверхи?(СХОДИ)

10.Гідравлічне в’яжуче? (ЦЕМЕНТ)

11.Основа будівлі? (ФУНДАМЕНТ)

12.Вона може бути несуча і самонесуча. (СТІНА)

13.Захищає від вологості.(ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ)

14.Вертикальний виступ прямокутного перерізу над стіною.(ПІЛЯСТРА)

15.Частина стіни між зовнішньою і внутрішньою верстою. (ЗАБУТКА)

 

 

 

 

По горизонталі:

1.     Інструмент для розбивання цегли?(КИРКА)

2.     Підземна частина будівлі? (ФУНДАМЕНТ)

3.     Отвір в стіні для освітлення приміщень? (ВІКНО)

4.     Інструмент для накладання розчину при муруванні? (КЕЛЬМА)

5.     Грань цегли? (ЛОЖОК).

По вертикалі:

6.     Трикутна частина стіни, яка огороджує горище? (ФРОНТОН)

7.     Несучий вертикальний елемент? (КОЛОНА)

8.     Горизонтальний виступ на стіні? (КАРНІЗ)

9.     Контрольно-вимірювальний інструмент? (РІВЕНЬ)

10.Яка грань утворює тичковий ряд?(ТИЧОК)

 

 

1. В’яжуче, яке може бути і повітр’яним і гідравлічни. (ВАПНО) 2.В’яжуче, яке твердне і зберігає міцність у повітряному середовищі.(ПОВІТРЯНЕ)

3.Розчини, які мають надлишок в’яжучого. (ЖИРНІ)

4.Гідратне вапно.(ПУШОНКА)

5. В’яжуче, яке твердне і зберігає міцність у повітрі та воді.(ГІДРАВЛІЧНЕ)

6.Гідравлічне в’яжуче.(ЦЕМЕНТ)

 

 

По горизонталі:

2.   Інструмент для вкладання цегли? (КЕЛЬМА)

3.   Назвати перший ряд за однорядною системою перев’язування швів?

(ТИЧКОВИЙ)

4.За допомогою якого інструмента  розшивають шви? (РОЗШИВКА)

 

По вертикалі:

1.Як називається цегла, яка вкладається між зовнішньою і внутрішньою верстою? (ЗАБУТКА)

 

 

1.     Який конструктивний елемент будівлі укладений горизонтально або похило і працює на вигин? (БАЛКА)

2.     Який конструктивний елемент балочного або арочного типу перекриває проріз у стіні і сприймає навантаження, від вище розташованих конструкцій? (ПЕРЕМИЧКА)

3.     Один із елементів кладки? (ЗАБУТКА)

4.     Що сприймає навантаження від усієї будівлі?  (ОСНОВА)

5.     Який вертикальний площинний елемент заводського виготовлення, що використовується при зведенні споруд і будівель? (ПАНЕЛЬ)

6.     Як називається вертикальний прямокутний виступ із площини стіни? (ПІЛЯСТРА)

7.     Горизонтальний ряд кладки? (ВЕРСТА)

 

1.     Елемент кладки між верстами?  (ЗАБУТКА)

2.     Інструмент для виконання отворів? (ШЛЯМБУР)

3.     Що встановлюють на кутах кладки?(ПОРЯДІВКА)

4.     Цим інструментом провіряють рівність кладки?(РІВЕНЬ)

5.     Інструмент для чистки каналів?(ШВАБРІВКА)

6.     Вона буває зовнішня і внутрішня?(ВЕРСТА)

7.     Довга грань цегли?(ЛОЖОК)

8.     Інструмент для нанесення розчину? (КЕЛЬМА)

9.     Суміш в’яжучого і дрібного заповнювача? (РОЗЧИН)

10.Він служить для провірки вертикальності стін? (ВИСОК)

11.Грань цегли? (ПОПЕРЕЧОК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.     Як називається канава для розміщення трубопроводів, електричних кабелів та інших прихованих проводок? (БОРОЗНА)

2.     Метр який скручується?(РУЛЕТКА)

3.     Як називається частина кладки (висота до 1,2 м), де працює ланка каменярів протягом зміни?(ДІЛЯНКА)

4.     Чим розчищають вентиляційні канали від розчину?(ШВАБРІВКА)

5.     Фугована дерев’яна рейка призначена для лицьової провірки кладки?(ПРАВИЛО)

6.     Стальна лопатка з дерев’яною ручкою призначена для розрівнювання розчину?(КЕЛЬМА)

7.     Частина будівлі (споруди), яка умовно обмежена по висоті і являє собою єдине ціле в об’ємно-планувальному, технічному або конструктивному відношенні?(ЯРУС)

 

 

 

1. В’яжуче, яке може бути і повітряним і гідравлічним. (ВАПНО) 2.В’яжуче, яке твердне і зберігає міцність у повітряному середовищі.(ПОВІТРЯНЕ)

3.Розчини, які мають надлишок в’яжучого. (ЖИРНІ)

4.Гідратне вапно.(ПУШОНКА)

5. В’яжуче, яке твердне і зберігає міцність у повітрі та воді.(ГІДРАВЛІЧНЕ)

6.Гідравлічне в’яжуче.(ЦЕМЕНТ)

 

 

 

1.     Огороджена площадка винесена за межі зовнішніх стін? (БАЛКОН)

2.     Підземна частина будівлі? (ФУНДАМЕНТ)

3.     Елемент будівлі, служать для сполучення між поверхами? (СХОДИ)

4.     Ділянка стіни між прорізами? (ПРОСТІНОК)

5.     Елемент будівлі, призначений для освітлення приміщень? (ВІКНО)

6.     Нижня частина стіни? (ЦОКОЛЬ)

7.     Частина будівлі, яка створює западаюче відкрите приміщення в стіні.(ЛОДЖІЯ)    

 

 

1.     До яких властивостей будівельних матеріалів відноситься міцність?

(МЕХАНІЧНИХ)

2.     Найтвердіший мінерал? (АЛМАЗ)

3.     Здатність матеріалу чинити опір проникненню в них інших матеріалів.(ТВЕРДІСТЬ)

4.     Гідравлічне в’яжуче. (ЦЕМЕНТ)

5.     В’яжучі, які тверднуть і зберігають свою  міцність як у повітрі так і у воді.(ГІДРАВЛІЧНЕ)

6.     Скоро твернуче в’яжуче. (ГІПС)

7.     Основна гірська порода для виготовлення вапна. (ВАПНЯК)

8.Сировина для одержання керамічних матеріалів.(ГЛИНА)

9.       Як називають гідратне вапно.(ПУШОНКА)

10.   Матеріал, який додають у глиняну суміш для зменшення усадки.(ЗОЛА)

11.   Повітряне в’яжуче.(ВАПНО)

12.   Стіновий керамічний матеріал. (ЦЕГЛА)

13.   В’яжучі, які тверднуть на повітрі.(ПОВІТРЯНІ)

14.   Розчини, що мають особливі властивості. (СПЕЦІАЛЬНІ)

15.   Основна властивість глини.(ПЛАСТИЧНІСТЬ)

16.   Глини з вогнетривкістю більше 1580°С.(ВОГНЕТРИВКІ) 17. Що є основною складовою білих глин.(КАОЛІН)

1.     Ділянка хвойної деревини дуже просочена смолою (ЗАСМОЛОК)

2.     Сліди бруньок, що не розвинулись у пагін (ВІЧКА)

3.     Вузька центральна частина стовбура, яка складається з пухкої тканини

(СЕРЦЕВИНА)

4.     Вада деревини, яка виникає від розривів деревини вздовж волокон(_{ТРІЩИНА)}

5.     Ділянка стиглої деревини темного забарвлення, шо виникає в дереві внаслідок різкого збільшення вологості (_{ВОДОШАРОВІСТЬ)}

6.     Відстала в рості або відмерла друга вершина, що проходить через сортимент під гострим кутом до поздовжньої осі (_{ПАСИНОК)}

7.     Вада деревини, яка порушує однорідність будови, за затрудняє обробку?(_СУЧКИ)

1.     Процес різки деревини з утворенням стружки (_{СТРУГАННЯ)}

2.     Інструмент для вибирання шпунтів  (_{ШПУНТУБЕЛЬ}) 

3.     Інструмент для стругання деревини(_{РУБАНОК)}

4.     Інструмент яким на поверхні дерева утворюють дрібні борозни(ЦИНУБЕЛЬ)

5.     Деталь рубанка за допомогою якої проходить стругання деревини.(_НІЖ)

6.     Рубанок для видалення незначних нерівностей, зачищення завилькуватих місць (_{ШЛІФТИК)}

7.     Інструмент для вистругування заоваленого жолоба (ГАЛТЕЛЬ)

1.     Центральна темна частина деревини, яка складається з відмерлих клітин(ЯДРО)

2.     Частина дерева яка утворюється в перші роки росту. Пухка і найбільше здатна до загнивання.(СЕРЦЕВИНА)

3.     Розріз стовбура дерева що проходить уздовж стовбура через стрижень

(РАДІАЛЬНИЙ)

4.     Розріз стовбура паралельний осі(_{ТАНГЕНЦІАЛЬНИЙ)}

5.     Основна і найбільша частина дерева(_{СТОВБУР)}

6.     Розріз стовбура, що проходить перпендикулярно до осі стовбура

(ПОПЕРЕЧНИЙ)

 

 

 

1.     Рубанок, який використовують для чорного стругання деревини (Шерхебель)

2.     Інструмент який використовують для точного, чистого стругання площини (Фуганок)

3.     Рубанок призначений для утворення  на поверхні деревини, дрібних борозен (цинубель)

4.     Інструмент для вистругування заоваленого жолобка (галтель)

5.     Інструмент для вибирання пазів (шпунтубель)

6.     Рубанок який надає деталі певного криволінійного профілю (кальовка)

7.     Рубанок для видалення незначних нерівностей, зачищення задирок,

 

 

1     (підверстаття)

2     (лещата)

3     (кришка)

4.   Столярне пристосування у вигляді лотка для різання дощок (також будьякого іншого профільного пиломатеріалу) під кутом, як правило 45°.(стусло)

5.   Професія (столяр)

6.   (лоток)

7.   Основне обладнання робочого місця столяра (верстат) 8. (гвинт)

 

1. Пилка з коротким полотном для виконання прорізів на невелику глибину

(наградка)

2.Ручний інструмент для видовбування в деревині гнізд та вушок (долото)

3.     Інструмент для розпилювання деревини (пилка)

4.     Рубанок для чорнового стругання деревини (шерхебель)

5.     Інструмент для стругання деревини (рубанок)

6.     Інструмент для зачистки гнізд і отворів у деревині (стамеска)

 

 

 

 

 

 

 

1.         Інструмент для розпилювання деревини (пилка)

2.         Інструмент для вимірювання та розмічання кутів (малка)

3.         Інструменти для проведення прямих ліній (лінійка)

4.         Інструмент  для  зачистки гнізд і отворів у деревині (стамеска)

5.         Інструмент для вимірювання довжини (рулетка)

6.         Інструмент для надання деталі певного криволінійного профілю (кальовка)

7.         Пилка за допомогою якої виконують прорізи на невелику глибину (наградка)

8.         Ножівка призначена для розпилювання тонких деталей, випилювання криволінійних деталей (курківка)

 

 

 

 

 

Круглий стіл на тему:

«АРХІТЕКТУРА ВІД МИНУЛОГО ДО СУЧАСНОСТІ»

(для учнів будівельних професій)

 

           Бесіда за «круглим столом» розглядається у навчальній  практиці як форма  організації всебічного обговорення нагальних проблем колективу.           Вислів «сісти за круглий стіл»  означає почати доброзичливий обмін думками, миролюбні переговори, а також рівноправність усіх учасників обговорення.

         Ефективність бесід залежить від того, як вони пов'язані з іншими формами  роботи, від  емоціональності та відкритості учасників.

          Під час підготовки визначається тема, зміст, мета бесіди, готується матеріал, призначаються доповідачі за обраними напрямкам обговорення проблеми. Тема бесіди заздалегідь повідомляється учасникам, щоб вони могли підготуватися до неї. Приміщення оформлюється з урахуванням змісту бесіди: використовуються цитати, ілюстрації, виставки; столи чи стільці розташовують у вигляді кола.

        Хід проведення залежить від теми та мети, однак обов’язковим є вступне слово  про тему та мету заходу. Наприкінці підводиться підсумок по темі, яка обговорювалася. 

        Для проведення цього заходу  учням підбираю  теми  виступів для самостійного опрацювання  близькі до професії та за інтересами  ( стилі в архітектурі : мегалітична,  стародавня, антична, дороманська, романська, готична архітектура; архітектура ренесансу, барокко, класицизму, ревівалізму, необароко, індустріальний реакціонізм, модернізм, футуризм тощо), де вони повинні охарактеризувати данний їм стиль і виконати разом презентацію до цієї теми. Участь у «Круглому столі» приймають десять учнів. Їх доповіді супроводжуються демонстрацією численних фото , які занурять присутніх у історію розвитку  архітектури та її стилів.     

       Такий вид роботи розвиває інтерес до історії свого краю та інших країн,  розвиває навички публічного виступу, формує уявлення про архітектуру як вид мистецтва; знайомить з видами архітектури залежно від функціональної спрямованості; розвиває вміння висловлювати свою думку, доносити своє бачення заданої теми, вміння розповідати, пояснювати, одержувати із тексту та ілюстрацій нові знання; формує  навички роботи з книгами, енциклопедіями та мультимедійним матеріалом;  сприяє естетичному вихованню, виховує почуття краси, а також уважність, зібраність, самостійність, спостережливість та вміння вислухати один одного,  а також працювати колективно.

 

 

Найвеличніші витвори архітектури височать як живі свідки минулого

в житті сучасності.

 

                                                                                                                  Ганс-Георг Гадамер 

                                                            Вступ.

Викладач.

          Нестримно спливають століття... У вогні пожеж і запеклих воєн гинули люди, міста і села, твори митців... Чим дальша від нас епоха, тим менше ми знаємо про неї, тим важче нам зрозуміти життя й інтереси людей тих часів. Але кожна епоха залишає свідків, що красномовно розповідають нам про неї. Ці свідки — пам'ятки архітектури, які найміцніше протистоять натискам часу.    Архітектуру називають монументальним літописом життя, завдяки будівлям можна судити про людей, котрі живуть в конкретний час, про їх світогляд, смаки.

         У своєму розвитку архітектура завжди була і є під впливом розвитку суспільства, рівня розвитку продуктивних сил, характеру продуктивних відносин, потреб суспільства певної доби, соціально політичного ладу і рівня розвитку науки, техніки й культури сучасності.

          Ці умови, що впливають на зміст архітектурних творів, надають їм певних рис, характерних для архітектури й будівництва того чи іншого народу, в ту чи іншу історичну епоху. Сукупність цих характерних рис та художніх прийомів і визначає стиль і зміст архітектури.

        Розвиток архітектури залежить також від природно - кліматичних умов країни, побуту населяючого її народу, місцевих будівельних ресурсів і традицій народної художньої творчості, від вироблених будівельних прийомів та ін.

 

      Учень.

    Мегалітична архітектура - менгіри, дольмени, кромлехи

      Дольмени визначаються як  мегалітні споруди ("мегаліт" у перекладі з грецької означає "великий камінь").

       У Франції дольмени називають "менгіри" від бретонського слова, що означає "довгий камінь", а на Менорці, острів Балеарської групи, їх називають "таулас" (столи). Вони складаються з важкої плити, покладеної горизонтально на вертикальну брилу, і це нагадує велетенську літеру Т

 

                    

 

            

        Сакральні комплекси, що були поширені на території Великобританії, яскраво видно осмислене застосування стоєчно-балочної системи в будівництві...

       Дольмен Стоунгендж

       Цікавий мегаліт розташований у Великобританії, який   називають      «Стоунгендж» — це концентричне коло з величезних каменів деякі з них вагою 50 тонн. Близько 80 брил сіро-блакитного кольору було перевезено з гір Преселі в Уельсі, — а це понад 380 кілометрів від Стоунгенджа. Вчені вважають, що ця споруда була храмом, який, можливо, символізував вічний орбітальний рух Сонця, Місяця та зірокна небі, і не більше.

       Дольмени зустрічаються всюди. Приклади їх знаходження ми можемо побачити на слайдах. 

 

                                     

                Південна Корея                                                                         Франція

                     

                              Ірландія                                                           Бельгія

                    

                          Іспанія                                                                Великоюританія

                               

                      Україна                                                                                Росія 

 

       Поглиблення знань.( доповідати може викладач або хтось із учнів )

       Менгіри (кельт. menhir, від men – камінь і hir – довгий) – це вертикально поставлені довгасті камені висотою 4 – 5 м і більше. Такі камені могли бути необробленими або мати певну форму, їх поверхню інколи покривали малюнками. Ймовірно, це були об’єкти поклоніння, або знаки, які позначали місце церемоній чи поховання видатних вождів, або тотемні споруди-символи, що відображали легендарне походження роду. Часто встановлювали кілька таких каменів, що утворювали досить довгі ряди (наприклад, «алея менгірів» у Бретані). Менгіри поширені в Західній Європі, Північній Африці, Індії, Сибіру, на Кавказі, в Криму.

        Дольмени– це споруди, які складаються з кількох величезних вертикально

поставлених каменів, що перекриті зверху однією або кількома горизонтальними кам’яними плитами. Зазвичай, це 2, 4 або більше вертикально вкопані необроблені плити, перекриті горизонтальною плитою, що створюють стояково-балкову конструкцію. 

Відомо чотири основні типи дольменів:

1 - плиткові, кожна сторона яких є окремою плитою; 2 - складені, із стінами, складеними з дрібніших плит;

3   - корито образні дольмени;

4   - дольмени - моноліти, вирубані цілком з каменя

Дольмени були місцем поховання членів роду, вождів племені. Поширені у більшості країн Європи, Азії, Північної Африки, в Україні (Волинь, Поділля, Крим). Понад 3000 дольменів вчені обстежили на західному узбережжі Кавказу.

         Більшість дольменів мають трапецієподібний обрис – широку передню частину і вузьку задню, трохи нахилені всередину бокові стіни, а для цього передня й задня плити вгору скошені – вони відповідають формі трапеції. Будівельники прагнули всіма засобами зробити свої споруди міцними. Форма дольмена – зрізана піраміда – надзвичайно стійка, тому що конструктивно близька до природних конусоподібних форм. Таку будову мають гори (у них широка основа), дерева. Стійкість конуса і піраміди пояснюється тим, що центр ваги цих фігур займає центрально-осьове положення. Стародавні архітектори і будівельники добре знали цю закономірність. Усі споруди Єгипту, Вавилона, Ассирії були пірамідоподібними – з широкою основою і більш вузькою верхівкою. Навіть давньогрецькі будівлі з колонами різних стилів збудовані з урахуванням цього принципу.

        Дольмени своїм виглядом справляють враження міцності, грандіозності, що свідчить про високий рівень майстерності стародавніх будівельників.

       Кромлехи– споруди, складені з великих, окремо поставлених каменів, які утворюють одне або кілька концентричних кіл. Найбільш відомий кромлех Стоунхендж (англ. – «висячі камені») в Англії.

Учень. 

Стародавня архітектура

Розглядаючи архітектуру стародавнього світу ми маємо на увазі:

 

Кноський палац. Крит, Греція

 

         Особливу       роль у        розвитку     егейської цивілізації зіграла культура острова Крит - найбільшого острова Східного Середземномор'я.

 

Стародавня Індія

            Древня архітектура Індії нероздільно існує зі скульптурою. Стіни багатьох індійських храмів прикрашали скульптури, виконані з каменю, часто гігантських розмірів і тим самим притягували до себе погляди людей...

 

Велика ступа. Санчі, Індія

 

Найцікавіші і важливі пам'ятники старовинної американської культури знаходяться на плоскогір'ях Середньої Америки, у Старій Мексиці та Юкатані, вони свідчать про високу культуру народів, що населяли цю територію...

 

   Стародавній Єгипет

 

 

    Піраміди Хеопса, Хефрена і Міккеріна.Гіза, Єгипет.

    Більшість споруд, що дійшли до нашого часу являють собою зразки плацової та храмової архітектури, а також величні піраміди - поховальний комплекс в долині

Гіза...

                            Поглиблення знань: 

     Тільки одне з семи чудес світу збереглося до наших днів. Це таємничі єгипетські піраміди, вік яких налічує вже понад 4 500 років. Ці споруди вражають. Вони чітко вимальовуються на тлі синього неба і темно жовтого піску. Їх видно ще здалеку, за кілька годин до того, як наблизитися до них. Гігантські піраміди здаються чимось космічним, важко повірити, що до їх будівництва людина взагалі мала якесь відношення.

    Найбільшою є піраміда Хеопса.Спочатку її висота становила 147 метрів, проте, через те, що нині відсутнє облицювання піраміди, її висота натепер зменшилася на 7,5 метрів. Довжина сторони піраміди — 230 метрів. Піраміда була побудована XXVII столітті до н. е. Припускають, що будівництво тривало 23 роки.

Межиріччя (Месопотамія)

 

    Вавілонська вежа. Зіккурат. Вавілон, Межиріччя

 

 

Учень.

Антична архітектура включає архітектуру Стародавнього Риму та Греції

Стародавній Рим

                                                                                                     

 

                                                                                                              

Колізей. Рим, Італія

                   Спадкоємцем           художньої           культури

Стародавньої Еллади став рабовласницький

Рим, який підкорив Грецію у II ст. до н. е...

 

Стародавня Греція

       Пантеон. Акрополь. Афіни, Греція

Мистецтво Стародавньої Греції, безсумнівно, справило величезний вплив на наступні покоління.Для пізніших епох розвитку культури джерелом і взірцем стали велична краса, спокій, гармонія грецького зодчества...

 

      Дороманська архітектура

     Вона включає в себе архітектуру Візантії, Стародавню Русь, Арабську архітектуру а також архітектуру Стародавньої Японії та Китаю

Візантія

Церква Святої Ірини. Стамбул, Туреччина.

 

Великого розквіту візантійська культура досягає в VI ст., коли були закладені основи нової архітектури, яка проявляється по більшій мірі в образах і формах храмового зодчества...

     Стародавня Русь

     Золоті ворота. Київ, Україна.

 

Давньоруським мистецтвом          прийнято називати        період         історії         мистецтва, який почався з часу виникнення Київської держави і тривав аж до петровських реформ (з IX до

XVII ст.)...

 

Арабська архітектура

Мечеть "Купол Скелі". Ієрусалим, Ізраїль

До VII століття н. е. належить виникнення культури арабів, а також створення зразків саме арабського зодчества. Характеризується тонким орнаментом, витонченою детальною різьбою...

 

Стародавня Японія

 

Храм фенікса(Хоодо). Японія

 

Китайська    культура     стає   зразком       для японських архітекторів з часу поширення буддизму, але відмінності все ж є. Головним

типом споруд зостається пагода...

 

Стародавній Китай

                                  Велика китайська стіна  

     Розвиток китайської архітектури знаходив свій прояв у будівництві палаців, монастирів, храмів. Матеріалами        крім   каменю       були дерево, бамбук, очерет, глина, а також теракота, фаянс, фарфор...

Учень.

Романська архітектура

 

    Абатство Марія. Лаах, Німеччина

       Головна роль у        романському        стилі відводилася суворому, фортифікаційному типу в архітектурі,          масивні   кам'яні        споруди зводились         звичайно     на      підвищеннях   і домінували над місцевістю...

 

Цистерціанська архітектура

 

Абатство Санта Марія Арабона. Манопелло, Італія      Чому саме цистерціанська архітектура окремо виділяється в романському періоді? Вона була притаманна лише спорудам ордену, а також була основана на теологічних та раціональних

принципах...

 

 

Готична архітектура

 

 

    Готична архітектура поширилася на всю Західну Європу і продовжувала розвиватися аж до XVI століття.  Найкраще готичний стиль проявився в архітектурі соборів, храмів та монастирів. Для готики характерні вузькі й високі башти, арки з загостреним верхом, колони, різнокольорові вітражні вікна та багато прикрашений фасад. Невід’ємною частиною готичного мистецтва є скульптура. Похмурі постаті горгулій та міфічних істот служили частою прикрасою на стінах. Поєднання вітражів, які переливаються всіма кольорами веселки, дивовижних візерунків та кам’яних статуй створюють неповторний ансамбль.

 

Собор Святого Стефана. Відень, Австрія

 

 

                                                                                                                                          Собор         Святого         Стефана,

розташований у самому серці Відня, пережив багато воєн і сьогодні є символом свободи міста. Готичний собор стоїть на руїнах двох попередніх церков. Його будівництво

було ініційовано в XIV столітті герцогом Австрії Рудольфом IV. А найпізнаваніша характеристика собору – черепичний дах із зображенням національного герба та герба міста Відня, була додана лише 1952 року.

 

Бургоський собор. Бургос, Іспанія

 

       Кафедральний собор Бургоса – середньовічний собор в однойменному місті, присвячений Діві Марії. Він славиться своїми величезними розмірами й унікальною готичною архітектурою. Будівництво собору розпочалося 1221 року й після тривалої перерви у майже 200 років було завершене 1567 року. У 1919 році собор став місцем поховання національного героя Іспанії Родріго

Діаса де Віварі та його дружини Хімени Діас.

 

 

Реймський собор. Реймс, Франція

Реймський собор є місцем, в якому були офіційно короновані численні французькі монархи. Він побудований на місці базиліки, де колись (приблизно 496 року) Святим Ремі було хрещено Глодвіґа I – одного з найбільших політиків свого часу. Будівництво собору було завершено наприкінці ХІІІ століття

 

 

 

Міланський собор.   Мілан, Італія

Великий і складний готичний собор на головній площі Мілана є однією з найвідоміших будівель в Європі. Це один з найбільших готичних соборів у світі. Будівництво почалося в 1386 році під

заступництвом архієпископа Антоніо да Салуццо у пізньоготичному стилі, який був більш притаманним для Франції, ніж Італії . Минуло п’ять століть, перш ніж будівництво було завершено.

 

                   Севільський    кафедральний    собор.    Севілья,

Іспанія

                                                                                      

Розташований на місці величної мечеті Альмохади, середньовічний собор було зведено, щоб продемонструвати силу та багатство Севільї після тривалого процесу Реконкісти. На момент завершення будівництва в XVI столітті він витіснив Собор Святої Софії як найбільший у світі. Будівельники використали деякі колони та елементи колишньої мечеті. Найбільш відома Хіральда – вежа з багатими візерунками й орнаментами, яка раніше служила мінаретом й була перетворена на дзвіницю.

 

Йоркський собор. Йорк, Англія

Один з двох найбільших готичних соборів у Північній Європі (поряд з Кьольнським собором у Німеччині). Йоркський собор височіє над горизонтом в однойменному старовинному місті й включає в себе всі

етапи готичного архітектурного розвитку Англії. Будівництво будівлі було розпочато приблизно у 1230 й завершено в 1472 роках. Собор славиться найбільшими середньовічними віконними вітражами.

 

Собор Паризької Богоматері. Париж, Франція

 

                                                                                         

Собор Паризької Богоматері – красивий католицький собор в четвертому окрузі Парижа. Будівництво, розпочате у 1163 році,   було         завершено лише 1345 року. Один з найвідоміших французьких

готичних соборів, Нотр-Дам де Парі є чудовим прикладом французької готичної архітектури, скульптури та вітражів. Під час французької революції 1790-их років більша частина скульптур та скарбів були зруйновані та розграбовані. А 2 грудня 1804 року тут було короновано імператором Наполеона Бонапарта.

 

Кьольнський собор. Кьольн, Німеччина

 

 

Кьольнський собор є найвідомішим символом міста протягом багатьох століть. Його висота становить     157,4 метра. Знаменитий   собор стоїть         на      місці,          де      ще     в        IV столітті було розташовано римський храм. Будівництво

готичного собору почалося 1248 року й із перервами тривало понад 600 років. Собор присвячений святим Петру та Марії і є головним храмом

Кьольнської  архієпископії.

 

 

                   Собор              Санта-Марія-дель-Фьоре.

Флоренція, Італія

                                                        

Започатковане ще 1296 року будівництво готичного собору          було         завершено лише 1436    року. Кафедральний      собор Санта-Марія-дель-Фьоре         є        символом міста й однією з найкрасивіших будівель

Флоренції.  Особливої уваги заслуговують зовнішні стіни базиліки, облицьовані мармуровими панелями різних відтінків: зелені, білі, рожеві. Так само вражає величезна цегляна баня.

 

Цегляна готика

    Голштинські ворота, Німеччина

 

Цегляна готика - північно-німецький та прибалтійський стиль, що є продовженням "цегляної романтики" і предком "цегляного ренесансу"...        Учень.

      Архітектура Ренесансу

       Колоніальна архітектура

       Колоніальна архітектура представлена зразками зодчества в містах так званого "Нового світу". Особливо це відобразилось на плануванні самих міст, які розвивались під впливом колонізаторів Іспанії, Португалії, Данії...

 

  Британія

 

     Кафедральний собор в Мехіко. Мексика

            

Архітектура Бомбея

 

                    Архітектура Іспанії

                

 

 

       Архітектура Ренесансу

        Ренесансна архітектура — період розвитку архітектури в європейських країнах з початку XV до початку XVII століття, в загальному перебігу Ренесансу та розвитку основ духовної і матеріальної культури Стародавньої Греції і Риму. Цей період є переломним моментом в історії західноєвропейської архітектури, особливо по відношенню до попереднього архітектурного стилю, до готики.

 

Архітектура Італії Раннього Ренесансу

 

Відродження в точному сенсі слова бути не могло, оскільки функціональні вимоги, будівель, конструкції були іншими. Могло бути Відродження тільки архітектурно-декоративних, мотивів, ордерної системи і деяких декоративних деталей...

 

     Поглиблення знань:

Архітектура пізнього ренесансу. 

         Перлина львівського ренесансу – каплиця Боїмів, що розташована між вул. Галицькою та катедрою, завжди привертає увагу гостей та мешканців Королівського міста Лева.       Каплиця Боїмів – єдина, що збереглася з шести каплиць на давньому кладовищі, що існувало при катедрі до кінця ХVIII ст. Зводили її, як родинну усипальницю на замовлення львівського купця Георгія (Дердя) Боїма. 

       Побудована каплиця в 1609–1611 рр. Припускають, що її будівничим був архітектор з Вроцлава Андрій Бемер.          

Барокко і Рококо

        Слово барокко має своє відлуння аж у трьох мовах: португальська, іспанська та французька. Проте більшість джерел вказують на те, що саме французький варіант є найближчим до правдивого. В перекладі з французької слово "бароко" означає "перлина неправильної форми". Саме це визначення найбільш точно характеризує сам стиль. Бароко уособлює щось фантастичне: дивні форми поєднані з витонченістю, пишністю та оздобленістю.

 

Архітектура Рококо

 

                                            

Абатство Оттобойрен. Німеччина

                                                                                 Елементи стилю Рококо

 

                                                                                                   

Кафедральний собор Святого Воскресіння (Івано-

Франківськ).

 

  

 

 

Цвінгер. Дрезден, Німеччина                 

 

 

Поглиблення знань: перлинами цього стилю на Україні є-

 

              Андріївська церква у Києві – пам’ятка історії, архітектури, живопису XVIII ст. світового значення. Вона збудована у 1747-1762 роках у стилі бароко за проектом видатного архітектора Ф.-Б. Растреллі. Уся маса церкви тримається на двоповерховому будинку – стилобаті. Його стіни є фундаментом храму та водночас - оглядовим майданчиком Києва. Церква в

 

 

 Оперний театр м.Одеса

      Театральна Одеса веде свою історію практично з моменту заснування міста. Театр опери та балету по праву можна назвати старійшиною серед цілого ряду його культурних установ. Одеса отримала право будувати театр у 1804 році.

     Архітектурний вигляд Одеського театру

опери і балету – яскрава ілюстрація того, яким вдалим буває іноді поєднання мистецтва й багатства. В оформленні фасаду й інтер’єрів будівлі поєднуються кілька стилів. Тут можна побачити елементи італійського ренесансу й віденського бароко, класичного бароко та рококо, однак усі стильові компоненти органічно поєднані між собою і створюють цілісну композицію.

     Парадний бік театру виконаний в стилі віденського бароко. 

 

   Собор  Св.Юрія Львів

                                                                                          Архикатедральний     собор     святого

Юра УГКЦ розташований на Святоюрській горі та є перлиною української пізньої барокової архітектури. Першою незаперечною історичною згадкою про церкву Юра вважають 1341 рік.  Наприкінці 90-х Собор Юра був внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО, разом з історичним центром Львова.

 

 

                 

 

Французька архітектура бароко                    Архітектура голландського бароко

 

Учень.

Архітектура класицизму

Стиль Ампір

               Ампі́р (фр. empire — буквально «імперія», «імперський») — стиль у європейській архітектурі (і мистецтві загалом) кінця 18 — початку 19 ст.. Для ампіру характерні прагнення до строгої величі та помпезності, холодної елегантності і звеличення

абсолютну владу військових монархій

 

 

 Елементи стилю ампір.

 

                                     Тріумфальна арка в Парижі

Ще носить назву пізнього неокласицизму, але вирізняється парадністю, театральністю. Обов'язковим є наявність скульптур, що розміщені впорядковано зі збереженням симетрії, рівноваги і ритміки композиції...

         Поглиблення знань.

 Будинок Гауснера – перлина львівського ампіру. Будинок створений під впливом віденської архітектури початку ХІХ ст., ампірний декор його головного фасаду вважається одним з найпишніших у Львові. У 1809 – 1811 роках зведено його ліву частину ( будинок №1 від вул. Коперника )

та в 1821-1822 – праву частину ( будинок №2 ) на вул. Легіонів ( нині пр – т Свободи ).

          Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в культурі XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою

притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. Для класицизму важливим був принцип свободи вибору — необмеженість власного, суб'єктивного трактування історичних форм.

          Архітектурі класицизму притаманні прямі чіткі лінії, врівноважені форми, оздоблення елементами класичної давнини – строгими колонами та античними деталями, портиками і фронтонами на фасадах. В його основу покладено форми античної архітектури як ідеальний (класичний) естетичний еталон. Основні компоненти архітектури класицизму – симетрично-осьова композиція будівель, геометрично чітке й зручне планування приміщень, широке застосування ордера тощо. Провідний напрям архітектури класицизму – містобудівництво.

          Основою архітектурної мови класицизму став античний ордер. Для класицизму властиві симетрично-осьові композиції, стриманість декоративного оздоблення, регулярна система планування міст. 

              

Собор святого Павла в Лондоні                  Бранденбурзькі ворота. Берлін.

                                                                                                              

        Стиль, що виник як реакція на архітектуру рококо і вийшов з принципів пізнього бароко. В засобах і прийомах звертається до римських і грецьких лаконічних форм, повторюваності і ритмічності, симетрії...

 

     Архітектура паладіанства

Палладіа́нство (англ. Palladianarchitecture, фр. Palladianisme, італ. Palladianesi

mo) — архітектурний напрямок 17-18 століть,

що веде генезу від творчості відомого італійського архітектора 16 ст.

Андреа Палладіо і отримав назву в його честь. Рання форма класицизму, принципом якої була сувора симетрія, врахування перспективи при створенні композиції

     

Садиба Кедлстон-холл, графство Дербішир.

 

              

Ротонда університету Віргінія. США   Палац Кирила Розумовського. м. Батурин

 

     Учень.

    Архітектура Ревівалізму

     Стиль Неотюдор

     Стилістика притаманна котеджам, що наслідує середньовічний сільський або заміський стиль. Характеризується крутим скатом дахів, наполовину оголеною опалубкою стін, склепінчатими вікнами...

 

                                                                 Будинок Біні. Кентербері, Великобританія

 

      Стиль Шалє

      Стиль заміських будинків, характеризувався гострокінечними дахами з широкими карнізами, декоративною різьбою, великими вікнами...

 

                  

                                                                      Готель Квікнес. Бейлстранд, Норвегія

        Архітектура Необароко

        Необароко (від грец. Neos - "новий"; див. Бароко) - один із неостилів, що склався в європейському мистецтві XIX ст

      Ратуша(Сіті хол). Белфаст.Великобританія

 

Поглиблення знань:

 

 

            Необарокова      дзвіниця,     Почаївська лавра.  Входить у сім чудес України.  Дзвіниця – з цегли, поштукатурена, має п’ять ярусів, відзначається насиченим декором. Третя за висотою дзвіниця в Україні (після Успенського собору Києво-Печерської лаври та Софії Київської). Висота її – 65 метрів.               Монастир був заснований ченцями, що з‘явилися тут в 1240-1241 рр., рятуючись від татаро-

монголів, які захопили і зруйнували Київ.                            

 

           Будинок вчених це одна  із найрозкішніших споруд Львова, є прекрасним зразком необароко. Приміщення будували протягом 1897-1898 років у стилі        палацової    архітектури середньоєвропейського          бароко.       Проектом керували         віденські     архітектори        Фердинанд Фельнер та Герман Гельмер. Ці двоє дали світу ще       багато       визначних   споруд,         серед яких: Одеський оперний театр, музично-драматичний театр у Чернівцях, Хорватський національний

театр ім. Зайца, оперний театр у Цюриху, театр комедії в Будапешті,

Віденський концертний дім, Болгарський національний театр ім. Вазова.

 

 

«Костел Сакраменток». Львів, 1884—1894 рр

  

 Власне оскільки стиль бароко сам за основу брав форми ренесансу, то необароко, як представник еклектичних течій увібрав в себе риси бароко, рококо, маньеризму і навіть пізньої готики...

 

 

 

                                   Архітектура Неоренесансу

     Одна з найпоширеніших форм еклектики - неоренесанс, відтворював архітектурні рішення епохи Відродження: внутрішні дворики, прямокутні плани. В декорі - рустику, пілястри...

WaddesdonManor. Великобританія

 

Стиль неоготика

Найбільш яскравий представник еклектики та історизму - неоготика. Основні мотиви взяті з готичної архітектури, причому окремі елементи і прийоми застосовувались до і після популярності неоготичної стилістики...

 

Вестмінстерський палац. Лондон, Великобританія

 

Неороманський стиль

Неороманський стиль був популярним у німецької діаспори в США і Канаді. Навідміну від романського стилю неороманський стиль мав більш просту форму арок і вікон. Також один з різновидів здобув назву "круглий арочний стиль"...

 

Галерея Лінкольна. Вашингтон, США

 

Орієнталізм

                                                                                                               Королівський           павільйон.          Брайтон,

Великобританія

Період в архітектурі Європи і Росії, за якого архітектори відкрили для себе екзотичні образи і форми арабських традицій, що

втілились в дану форму історизму...

 

 

Неовізантійський стиль

Храм О.Невського. Софія. Болгарія

   Один з різновидів еклектики. Для даного напрямку характерною була орієнтація на архітектурні традиції Візантії.       Учень.

     Індустріальний реакціонізм

       Стиль прерій

Будинок Робі. Чикаго, США

 

        Школа прерій (англ. PrairieSchool) або стиль прерій — архітектурний напрям кінця     XIX —        початку       XX    століття, поширений   головним    чином на Середньому Заході США. Є одним з

напрямів «органічної архітектури».

          Для стилю характерна велика кількість горизонтальних ліній, переважання плоских дахів, широких карнизів, що виступають і хитромудрого орнаменту. Горизонтальні деталі будівель нагадували пейзажі Великих рівнин, чим і пояснювалася образна назва школи.  

 

 

         Стиль бунгало

         Бунгало — той тип помешкання, який несе в собі не тільки вдале функціонально-планувальне рішення, а й певну художню витонченість образу. Цей стиль — це чи не найкращий вибір для тих, кому подобаються будинки минулих епох. Бунгало будують скрізь: від Індії до Європи чи Америки.

Будиночки цього стилю невеликі. Зазвичай, одноповерховий житловий будинок, іноді із неповним другим, або мансардним поверхом. 

 

Каліфорнійське бунгало. Розвіль, Сша

             

                                                                          Індійське бунгало                                               

      Північний Романтизм

      Північний    модерн (англ. National Romanticstyle)      —      умовна         назва архітектури країн зламу 19-20 ст., розташованих навколо Балтійського моря.

В скандинавських                             країнах має        назву «національний        романтизм»          або «національний романтичний стиль». Один з напрямків модерну. Спорудам в стилі північний         модерн        притаманні монументальність, гострий та виразний силует, асиметрія на фасадах, використання природного каменю або цегли. Споруди мають присмак        фортечної   архітектури

через використання великих брил каменю, оголеність стін з небагатим декором. 

        Арт-нуво

Напрямок в архітектурі, який прагнув сумістити утилітарність будівель з високою художністю, що досягалась відмовою від прямих ліній на користь "природних" форм...

                      Будинок Бальйо. Барселона, Італія      Учень.

    Модернізм

     Структуралізм

     Один з напрямків модернізму, що прийшов на зміну інтернаціональному стилю. Відрізнити можна за дуже характерною "повторюваністю" блоків чи елементів, з яких складається будівля, а також геометричності композиції...

 

             

Будинки куби. Ротердам, Данія                          Храм Лотоса  в Індії

       

    Бруталізм в архітектурі

           Стиль 50-х років 20 століття, назва якого походить від фр. «bétonbrut» - необроблений бетон. Вирізняється важкими, масивними формами, великомасштабними композиційними рішеннями. Застосовується моно кольорова  гамму та жорсткі фактури...

 

Бібліотека Робарта. Торонто, Канада

 

       Стиль Арт-деко

      Цей стиль увібрав в себе форми і прийоми сецесіону, примітивізму древніх культур, футуризму і кубізму, суворість неокласики, рослинні мотиви і технологічність

 

                                                                 

Готель Еден. Лісабон, Португалія

 

 

     Баухаус

                                                        

       Вища школа конструювання Німеччини, що

декларувала в своїй роботі принципи функціоналізму, надаючи перевагу ясним простим формам, відкидаючи надлишковість класики...

  

Баухаус в Дессау. Німеччина

 

    Учень.

    Органічна архітектура

        На противагу функціоналізму, органічна архітектура створює будівлі і споруди, що використовують         натуральні матеріали    і вписуються в оточуючий ландшафт...

 

      

 

Резиденція Кауфмана. Пітсбург, США

 

 

     Поглиблення знань:      Термін «органічна архітектура» використовують

для таких будинків, форма яких узгоджує їхнє       призначення і           конкретні         умови середовища. Подібним      чином             творить природа з формою живих організмів. При створенні       форми            будівлі            визначаються свідомі і підсвідомі потреби людини, її взаємозв’язок з функціональністю будинку

та оточенням. Для цього напрямку характерними є динамічні форми, неправильні з загальноприйнятої точки зору.

        Архітектори органічного напрямку стверджують, що кожна будівля, призначена для людини, повинна, з однієї сторони, відображати його внутрішній світ, а з другої – бути невід’ємною частиною ландшафту. Таке проектування дозволяє говорити про більш якісний підхід до життя в цілому. 

       Експресіонізм в архітектурі

      Цій архітектурі часів Першої світової війни властиво викривлення традиційних форм       для    досягнення максимального емоційного ефекту на глядача. Форми подібні до скель, печер, сталактитів...

 

           Гьотеанум. Дорнах, Швейцарія  

 

                 

 

 

Архітектура футуризму

Футуризм відрізнявся концепцією антиісторизму і характеризувався динамічними лініями, викликав у глядача враження руху...

 

       Собор Діви Марії. Бразилія

 

 

 

Функціоналізм в архітектурі

 

          

 

         Напрямок в архітектурі, який декларував

сувору відповідність зовнішнього вигляду споруд процесам, що в них протікають.           Характерна уніфікація конструкцій, прямокутні форми, лаконічність в деталях... Університет в Орхусі. Данія

Чиказька школа

      Башта Вілліс. Чикаго, США

     Напрямок          американського функціоналізму,      що     знайшов відображення в архітектурі хмарочосів, характеризувався вертикальністю ліній, раціональною естетикою. "Форма в архітектурі   слідує         функції"      -

Л.Саллівен...

          Викладач:

         Розглянувши презентацію, прослухавши цікаві доповіді одногрупників, ви побачили, як змінювалася архітектура на протязі віків. 

         Професія будівельник з'явилася ще в далекі часи. Адже вже тоді люди мали потребу в укритті, захист від дощу, снігу, хижаків і інших загроз. На той час для будівель використовували звичайні матеріали, які не вимагали додаткових обробок.

        Але з плином часу, почали стрімко розвиватися процеси будівництва.   З'явилися новітні технології і матеріали. З кожним роком зводяться більш масштабні і глобальні споруди. Сучасні бізнес-центри, неймовірні хмарочоси, неймовірної краси споруди, органічна архітектура – це все з'явилося, завдяки праці будівельників.

 

 

«Основа архітектури – не бетон і метал, не елементи, з яких складається споруда.

Її основа – чудо».

(Даніель Лібескинд)

Список використаних джерел:

1.Архітектура.  Енциклопедія. 

2.https://zakupy-na-kanapie.com/2018/03/26/inter-yery-spysok-z-foto/

3.https://www.google.com.ua/search?

4.https://uk.wikipedia.org/wiki/Архітектура_бароко

5.https://comfortbud.ua/ukrayinska-shedevri-arhitekturi-vid-m/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              «Будівельник » - звучить гордо

(сценарій гри КВК для учнів будівельного напрямку)

 

Мета заходу: Закріплення і систематизація знань учнів з предметів будівельного профілю, розвиток логічного мислення, уваги, творчої роботи, пам’яті, зацікавлення предметом, волі до перемоги, вміння працювати в команді, почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення одне до одного та  любов до обраної професії

Методичні поради: для проведення заходу виділяю дві команди, кожна з яких вибирає капітана, створюють емблему, назву команди, привітання..

Зал прибраний плакатами, які підготували учні на тему: « Дім моєї мрії», та шаржами на будівельну тему. Вболівальники виготовляють  плакати на підтримку своєї команди, виготовлені власноруч. По закінченню гри кожному з учасників презентується подарок, що спонукає інших учнів приймати участь у заходах. 

Професія: муляр, штукатур

Ведучий: Сьогодні ми зустрілися для проведення КВК між командами «Каменяр» і «Терка і компанія».

Просимо привітати команду «Каменяр» і капітана команди ……. А тепер вітаємо команду «Терка і компанія» капітан …….. /Учні виходять на сцену/

Ведучий: Учні ліцею у своєму розвитку на місці не …….СТІЙ! Раз, два.

Ведучий: До вболівальників і глядачів        Лицем повернись! Раз, два!

           Ведучий: Увага! Всім…… Усі /хором/: ……….. присутнім!

Ведучий: Всім …….  

Усі: ………Відсутнім! 

Ведучий: Всім!  

Усі: Співчуваючим!

Ведучий: Гумор

Усі: Розуміючим

Ведучий: Сердечний кавекенівський … 

Усі: П р и в і т !

Учень: 

Відомо всім давно на світі 

Так було, буде, так завжди

Навчання – світ, учитель – світоч 

Ну а невчення – тьма

Ведучий: На самих веселих і самих кмітливих…….Рівняйсь /всі дивляться на журі/

Ведучий: ПЕРЕВІРИМО. Що таке КВК?

Учень: Чудовий засіб вилетіти з ліцею.

Ведучий: А що таке – журі?

Учень: Організація, яка зобов’язана слідкувати, щоб учнівські  вибрики не переходили у дорослі.

Ведучий: Дорогі наші веселі і кмітливі брати!   

Учень: Знаємо ви ваших братів.

Ведучий: Ми тут перший раз…..   

Учень: І напевно не останній….

Капітани: На пам'ять про нашу зустріч ми даруємо Вам /обмінюються подарунками, теркою і молотком/ і емблемами.

Капітани: А журі ми даруємо цей випробуваний часом пристрій/дають рахівницю.

Даруємо, щоб журі могло рахувати бали,  не використовуючи особисті рахунки.

Усі: /встають на одне коліно/ Журі не роздавайте бали направо і наліво. 

Звучить привітання обох команд

Ми усіх вас суперників вітаєм                        І таке вам побажаєм. 

Щоб Москву не будували

В Україні справу мали,

Щоб жили ми на зарплату

І заможно і багато

Іномарки купували

І спиртним не зловживали

Міру треба мати скрізь,

Щоби руки не тряслись,

Щоб міста нові стояли, 

Бо на те знання дістали, Щоби слава йшла у мандри, В Олеську – чудові кадри!

Ну а буде вільний час –  КВК з’єднає нас.

Перш ніж зустріч розпочати, 

Треба суддів привітати

Хоч в народі і лозунг стрінеш:

«Не підмажеш – не поїдеш»

Суддів наших добре знаєм, А тому їм довіряєм.

Побажаєм не змерзати,

Не скучати, не дрімати,  Добре слухать й міркувати  щоб сильнішого назвати

Всім здоров'я, довгих літ

Кавекенівський Вам привіт.

Ведучий: Зараз, для розминки проведемо, невеликий конкурс. Кожній команді будуть задаватися питання протягом 1 хв. Якщо ви не знаєте відповіді, то говорите «дальше». За кожне правильне слово 1 бал.

1.              В чому приготовляють бетонну суміш? /Бетонозмішувач/

2.              В чому різниця між бетонною сумішшю і розчином? /крупний заповнювач/

3.              Що таке бетон? /Затверділа бетонна суміш/

4.              Які існують види арматури? /гладка, рифлена/

5.              Які існують вібратори? /поверхневі і глибинні/

6.              Що таке кам'яна кладка? / конструкція, що складається з каменів, покладених на будівельному розчині у визначеному порядку/

7.              Скільки є правил розрізки кладки? /три/

8.              Які є елементи кладки? /зовнішня верста, внутрішня верста, забутка і шви/

9.              Яка товщина швів? / 8-10,    10-12/

10.         Які грані має цегла? /поперечок, ложок, постіль/

11.         Які існують системи перев'язки кладки? /однорядна, багаторядна/

12.         Розмір цегли звичайної? /250х120х65/

13.         Які є види штрабів? /збіжна, вертикальна/

14.         Скільки дев'яток іде на стіну товщиною в 1,5 цегли? /три/

15.         Яка товщина стіни в 2 цегли? /510мм/

16.         Яка товщина стіни в 1 цеглу? /250мм/

17.         Як називається низ арки? /п’ята/

18.         Скільки цеглин потрібно для встановлення арочної перемички? /непарне число/

19.         Як називається непарна цегла в арці? /замок/

20.         Який розмір дранки? /товщина 3-5мм, ширина 15-20мм/

21.         Які є способи затирки штукатурки? /вкругову, в розгонку, вісімкою/

22.         Які є види штукатурки? /проста, поліпшена, високоякісна/

23.         Яка товщина простої штукатурки? /12мм/

24.         Яка товщина поліпшеної штукатурки? /15мм/

25.         Яка товщина високоякісної штукатурки? /20мм/

26.         З яких шарів складається штукатурка? /обрезк, грунт, накривка/

27.         Що таке дутик? /дефект штукатурки/

28.         Що таке маяк? /смуга із розчину/

29.         Що таке простий розчин? /одне в’яжуче/

30.         Що таке складний розчин? /2 і більше в’яжучого/ 

31.         Яка температура випалу цегли? /950 – 1000*С/

Ведучі віддають листки з питаннями і відповідями журі, яке підраховує бали.

Ведучий: А зараз конкурс ерудитів. Запрошуємо до столів по 2 учасники з команд.

Вам дається слово «Будівельник» з якого ви повинні скласти слово використовуючи букви даного слова.

За кожне придумане слова дається 1 бал, а якщо слово  відноситься до будівельної термінології – 2 бали. На конкурс виділяється 3хв. (Можна змінювати лише одну букву)

/ВУЛИК, ВАЛИК, КІВШ, КУТ, ЛОБ, КІНЬ, ДИМ, ВІКНО, НЕВІЛЬНИК, 

БУДИНОК, ДІМ, ВІК, ЛІК, КІЛ, ЛЕВ, КІТ, ТІК, МЕЛЬНИК, ВІСК, БУК, ВІЛ, БІЛЬ, РІВЕНЬ, СУК, ЛУК, КУБ, КІНО, НІС, ВІНИК, МЛИН, ПІВЕНЬ, ЛІД, ВІНОК, КОД, ДУБ, ЗУБ, РІК, , БИК/

    Ведучий: Поки наші ерудити думають над словами, ми прочитаємо вам цікаві факти з будівництва. 

1.        Бурдж      Халі́фа,       стара назва «Бурдж Дуба́й» — найвищий хмарочос у світі,    розміщений у місті Дубай, Об'єднані Арабські Емірати.        На     сьогодні      він     є        найвищою спорудою планети. Хмарочос сягає 828 метрів і складається з 162 поверхів.  Висота 828м.

Кількість поверхів -163

         

                                                                                  2.Найвищий хмарочос в Україні станом на

2017рік є житловий комплекс на Кловському узвозі, 

7 — двосекційний хмарочос у Києві, складається з 47-поверхового житлового комплексу і 18-поверхового офісного центру, сполучаються секції 8поверховим «переходом.

 

3.             Найвища будівля у Львівській області є  готель "Карпатська столиця" у місті Трускавець.

Висота – 89,1м кількість поверхів – 21

 

 

 

 

 

 

 

4.             Найвища будівля  у Львові є Церква Ольги і Єлизавети  висотою 85м  побудована у  1903-1911рр.

 

5.             Найдовший в світі міст – побудований в 1969 році.    Цей міст завдовжки в 36 кілометрів є найдовшим мостом в світі, що пересікає океан. Він пересікає затоку Ханчжоу в Східнокитайському морі і річку Цяньтан в дельті великої річки Янцзи. Окрім його довжини, на даний момент це один з найкрасивіших мостів світу.

 

                                                                                 

6.             Як зазначає "Книга рекордів України", кам'янецький міст "Стрімка лань" найвищий в Україні: його висота — 70 м.

7.             Маловідомий факт,    але найдовший в світі житловий будинок знаходиться в Україні, в місті Луцьк – обласному центрі Волинської області! Будинок на проспектах Соборності та Молоді

будувався аж одинадцять років – з 1969 по 1980 – архітекторами Ростиславом Метельницьким і Василем Маловицею. Лучани жартівливо називають його Великою китайською стіною, адже будинок розтягнувся на 1750 метрів (це приблизно чотири зупинки громадського транспорту) – і це тільки по прямій лінії – з відростками довжина складає 3029 м.

8.             Один з найстаріших будинків Львова на перетині з вулицею Сербською. У XVI столітті називався «кам'яницею Войнаровського». У другій половині XVII століття тут жив відомий львівський друкар білорусько-литовського походження Михайло Сльозка. Після реставрації у 1998 році, під керівництвом архітектора Миколи Рибенчука, тут відкрив своє відділення Банк «Львів»

9.             Найстаріший критий театр, який діє і сьогодні знаходиться в Італії – це театр Олімпіко, побудований в 1584 році будівництво йшло три роки.

        

 

   

  Учні віддають написані слова журі і після другого конкурсу журі оголошує результат.

 Ведучий:    Пропонуємо  трьом  учасникам з кожної команди взяти участь у наступному конкурсі  "Закладаємо фундамент майбутнього будинку"

   Завдання для гравців – по черзі пронести шарики на лопаті до місця закладки фундаменту (в протилежний бік сцени і закинути їх в корзину; руками притримувати не можна). Тут потрібна не так швидкість як спритність, оскільки шарики весь час намагаються зіскочити з лопати.

 Ведучий:    Ну що ж, ви впорались з завданням! А зараз взнаємо, хто ж переміг із вас! Наразі скаже нам журі вердикт!

Ведучий: А зараз проведемо конкурс капітанів.

Вам дається 9 слів, які ви повинні відобразити малюнком в квадраті. Ці слова потім повинні відгадати ваші команди.

Капітани виходять на сцену. На столах лежать листки з розграфленими 9 квадратами.

1                Команда: вікно, будинок, цегла , паркет, рівень, дранка, сходи, кельня, арка.

2                Команда: Залізобетон, стіна, штраба , колона, сокіл, будівельник, двері, ківш, перемичка.

За кожне відгадане слово 1 бал. На закодування дається 40 секунд і на розгадування 40 секунд.   Після закінчення журі оголошує результати конкурсу. 

Ведучий: Наступний конкур – скласти прислів’я із слів, написаних на картках (робота у парах).

1)             Мала, працює, а,й, бджола, та (Бджола мала, а й та працює.)

2)             Праця, безділля, маленька, краща, за, велике (Маленька праця, краща за велике безділля.)

3)             Труд, все, і, вміння, перетруть (Вміння і труд все перетруть.)

4)             Не, хвались, трудись, силою, краще (Силою не хвались, краще трудись.)

5)             Годує, а, лінь, праця, марнує (Праця годує, а лінь марнує.)

8)Думай, що, без, діла, краще, робити, аніж, сидіти (Краще думай, що робити, аніж без діла сидіти.)

9)Діло, гуляй, зробив, сміло (Зробив діло – гуляй сміло.)

10)                    Нахилитися, щоб, води, з, криниці, треба, напитися (Треба нахилилтися, щоб з криниці води напитися.)

11)                    Вернуть, руки, гори, роботящі (Роботящі руки гори вернуть.)

12)                    Труда, без, нема,плода (Без труда нема плода.)

13)                    Калачі, їсти, не, сиди, на печі, хочеш (Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.)

14)                    Роботи, нема, без, охоти (Без охоти нема роботи.)

15)                    Роботи, не, відкладай, на, сьогоднішньої, завтра (Сьогоднішньої роботи не відкладай на завтра.)

            Ведучий: До Вашої уваги конкурс : "Дім моєї мрії". На конкурс запрошується дві команди . На аркуші паперу, з зав’язаними очима, потрібно намалювати будинок. Кожний учасник малює по одному елементу. Який будинок буде більше схожий та швидше побудований та команда і перемогла.

Вболівальники мають право підказувати гравцям де малювати  деталь.

Ведучий: Проводимо наступний конкурс, командам потрібно відгадати слово, букви якого заховані на цьому плакаті.

 

 

 

   Умови конкурсу:

✓    Команди почергово відкривають квадратики,

✓    Якщо у відкритому квадраті буква, то команді дається 2 бали і можливість відкрити ще один квадрат,

✓    Якщо у відкритому квадраті 0 то дається запитання (питання  можуть бути на різну тематику.)

 Правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Починає та команда у якої менше балів. Після закінчення конкурсу журі підбиває бали.

Ведучий: Поки журі буде підводити підсумки зустрічі, сьогодні перед вами вперше і неповторно.

Ведучий: Тільки для КВК.  

Ведучий: Живі картинки

Ведучий: Історія розвитку архітектури.

Ведучий: Перед Вами вперше в світі типовий проект Піраміди Хеопса на одне саркофагомісце.

Ведучий: Немає ліфту – це недолік.

Ведучий: Перевага: малонаселений.

На екрані зображення багатоповерхового

будинку                                                                              

                                   Ведучий:    Перед    Вами    типовий    проект

середини 20-го століття 

Ведучий: Все для блага народу, все в ім'я народу.

Ведучий: Гарно? Не скажеш

                  Говорити не цинічно

                  Доказали – не економічно.

Ведучий: Будуємо інакше - /перевертаємо зображення/

                  Будинок перевертаємо

                  Знову ж просто                   Знову ж підходить                   Під норми ДБНу.

Ведучий:

    Знання, немов сонячні промені, освітлюють життєвий шлях людини. Не бійся шукати нові захоплення, цікавитися чимось невідомим. Отримані уміння та навички допоможуть стати людиною з великої літери, цілісною особистістю, цікавим співрозмовником, адже знання – це сила!

  А зараз вболівальників розділяємо на дві команди. Вони будуть заробляти додаткові бали для своїх команд. Для цього, я буду читати прислів’я, а ви повинні його продовжити. За кожне прислів’я один бал.

Не вчи орла літати, а соловейка……..         співати.

Не вчи ученого їсти хліба……….. печеного.

Не дивись на чоловіка, а дивись на його  ……….діло.

Один працює умом, а другий ……….горбом.

Навчання і труд поруч……. ідуть.

Не лінися рано вставати та змолоду ……….більше знати!

Науки ні  вода не затопить, ні огонь не …….спалить.

Знання – дерево, а діло – …….плоди.

Знання робить життя ……..красним.

Наука в ліс не веде, з лісу……. виводить.

Грамотний – видющий і на все…….. тямущий.

Знання людині — що крила ……..пташині.

Вік живи – вік …….учись.

Від науки міцніють……. руки.

Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі…….. біжить.

Учений іде, а неук слідом………. спотикається.

Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде…….. знати.

Хто знання має, той мур ……..зламає.

Дарма, що малий, а й старого ……..навчить.

Без розуму ні сокирою рубати, ні личака ……..в’язати.

Вченому світ, а невченому …….тьма.

Гарно того вчити, хто хоче все……. знати.

Не кажи — не вмію, а кажи —……. навчусь.

Голова без розуму, як ліхтарня без……. свічки.

Голова не на те, щоб тільки кашкет…… носить!

Грамотний — видющий і на все……. тямущий.

Догана мудрого більше стоїть, як похвала …….дурного.

За битого двох небитих дають, та й то не……. беруть.

За одного грамотного сім неграмотних …….дають.

Ведучий: Поки журі буде підраховувати бали, ми покажемо вам кумедні  будівлями світу.

Будинок черевик

У 1949 році в Пенсільванії з’явилася вельми незвичайна будівля , що має форму черевика. Як виявилося , до цього був причетний процвітаючий бізнесмен Махлон Н. Хейнц , який володів у той час взуттєвої компанією. Цього чоловіка , який до безумства любив свою         роботу        ,         називали     «        взуттєвим чарівником ». Так як він міг рекламувати свій товар , вдавалося далеко не всім.

Перебуваючи вже в досить похилому віці , бізнесмен захотів зробити щось , щоб

стало вінцем його діяльності . Так у його голові зародилася ідея про спорудження , яке б довгі роки ще нагадувало б усім про його бізнес . На той момент , коли архітекторові було зроблено замовлення , Махлон Н. Хейнцу виповнилося сімдесят три роки.

Спочатку був виготовлений фасад , для чого знадобилося створити дерев’яний каркас , який після був залитий цементом. Вже через рік невгамовний бізнесмен оселився в будинку своєї мрії. Висота цієї споруди становила вісім метрів , а от довжина дванадцять .

 

Будинок-кошик в США.  

Незважаючи на несерйозний вигляд,       це      будівля        виконує адміністративні функції. Саме так уявляє свою штаб-квартиру компанія Longaberger, що виробляє плетені вироби і кошика. Будинок є точною копією       реального   вироби, пропонованого фірмою. Будівництво

велося протягом двох років і обійшлося в 30 мільйонів доларів. Площа самого будинку склала 180 тисяч квадратних метрів.

Публічна бібліотека в Канзас-Сіті, США

Це будівля має також і друге, «кажуче» назва — «Книжкова полиця» і стало візитною карткою ділового кварталу Канзас Сіті  у Сполучених Штатах. Сама

Публічна бібліотека міста була заснована більше 120 років. Фасад Публічної бібліотеки Канзас Сіті-виглядає як справжня книжкова полиця.  Книжкові корінці, висота яких близько 7,5 метрів, а ширина — близько 2 метрів, виготовлені з майлару — матеріалу, що використовується в створенні рекламних вивісок. На фасаді в результаті розташувалися 22 тома.

     

Концертний зал Tenerife Auditorium. Канарські острови, Санта-Крусде-Тенеріфе, Іспанія

Головною родзинкою незвичайного будівлі, стало «крило», що піднімається над основою будови. Завдяки цьому  концертний зал схожий на гігантський вітрильник, раковину, шолом конкістадора або космічний корабель.

 

 

Житловий комплекс Хабітат-67 (Habitat-67). Монреаль, Канада

Моше Сафді, архітектор з Ізраїлю, розробив і реалізував проект незвичайного житлового комплексу Хабітат-67 до виставці «Експо-67», на якій були представлені знакові архітектурні проекти зі всього світу.

Стиль цієї унікальної споруди — бруталізм, житловий комплекс являє собою 354 куба, буквально нарощених або поставлених один на одного. У комплексі знаходяться 146 квартир, причому кожне житлове приміщення має    свій   невеликий садок, розташований      на   даху квартири знизу.

Назва ЖК в Монреалі перекладається як «середовище проживання», архітектор вирішив показати як з розрізнених частин (куби, з яких складається будівля, створювалися окремо, а вже на місці збиралися в комплекс), можна вибудувати єдиний ансамбль.

Проект розвитку не отримав, так як зведення Habitat-67 виявилося досить дорогим, а квартири — не дуже зручними. В даний час цей житловий комплекс вважається кращим у світі місцем для заняття таким популярним екстремальним спортом, як паркур.

        

Храм Лотоса. Нью Делі, Індія

Назва цієї незвичайної  культової споруди, розташованої  на околиці Нью Делі в Індії, можна навіть не повідомляти мандрівникам — будівля настільки схоже на улюблена квітка Будди, що вгадати, яке отримало ім’я будова, не складе труднощів.

Будівництво храму Лотоса велося з 1978 по      грудень       1986         року. Керував проектом архітектор іранського походження з Канади — Фариборза Сахба.

Всередині храму немає жодної фрески або зображення, відвідувачів зустрічають лише білосніжні стіни і тільки на стелі зроблено напис арабською мовою — «Бог понад усе», так що кожен віруючий може звернутися саме до свого божеству

Кам’яний будинок (Stone house) або «Будинок троля» в Guimaraes, Португалія

Вельми колоритна будова, яка виглядає цілком вирізана  з каменю. Однак насправді    португальський «Будинок троля» просто «вписаний» між двома величезними валунами, а зовнішні стіни створені з дрібного каменю      такого         ж       складу         й

фарбування, так що свою назву — Кам’яний будинок, будівля виправдовує повністю. Навіть дах будівлі являє собою монолітну кам’яну плиту, накриту черепицею.  Будинок троля сміливо можна називати максимально екологічно чистим — неподалік встановлений вітряк, що забезпечує споруду електрикою, а за опалення відповідає справжній камін з тих самих великих валунів. В оздобленні інтер’єру — тільки натуральний камінь і масивні дерев’яні балки.

«Будинок з бульбашок» (La Maison Bulle), Канни, Франція

Архітектор Антті Ловаг, створюючи будинок для свого друга, відомого модельєра П’єра Кардена, керувався власними уявленнями про підводний світ — таємничий і незвичайний.

Свою         назву «Будинок-бульбашка» отримав не випадково — тут все округле, зовні будинок дуже схожий на справжні бульбашки піни,         всередині    він     весь наповнений світлом, причому освітлення змінюється в залежності від зміни діб.

Будівля ідеально вписалося в ландшафт — розташоване на узбережжі будівля виглядає як невід’ємний атрибут берега, схоже на природні печери з водоймами біля входу.

Площа «Будинку з бульбашок» — 10 тисяч квадратних метрів, вартість незвичайного житла — 5 мільйонів фунтів стерлінгів. Цікаво, що будинок виявився не просто незвичайним, але і практичним, несподівано зручним.

 

Gherkin building або Огірок в Лондоні

Башта, заввишки 40 поверхів, розташована в Лондоні вважається однією з найбільш незвичайних «висоток».

Хмарочос не дарма отримав другу назву «Огірок» — його форма дуже схожа на цей популярний овоч, а скляний фасад відрізняється зеленуватим відтінком.

  Висота «Огірка» — 180 метрів, при будівництві використовувалися «зелені» технології, завдяки чому будівля споживає в 2 рази менше електроенергії, ніж звичайні хмарочоси.

 «Будинок догори дном» (Wonder works). Пиджен Фордж, США

 

У місті Пиджен Фордж, в штаті Теннессі знаходиться        ще     одне досить        незвичайна будівля, буквально «стоїть на голові». Цікаво, що «Будинок догори дном» виконаний в суворій відповідності зі стилем неокласицизму — білий, з класичними колонами, для входу використовується ніби «виламаний» пролом на місці горищного віконця, а одна з колон навмисно  пошкоджена.

В «Будинку догори дном» знаходиться популярний парк розваг, відвідувачі можуть випробувати на собі землетрус силою 5 балів, пообідати в ресторані, а також відвідати одне з інтерактивних розваг, які розташовані на всій площі будівлі в 18 тисяч квадратних метрів.

 

 «Кривий дім» (Crooked house). Сопот, Польща

При          погляді        на      цей незвичайний будинок, розташований        в        польському Сопоті, можна в подиві знизати плечима,       можна         дивуватися вигадці        архітекторів,        а   можна поспівчувати мешканцям такого незвичайного житла. У будь-якому

разі «Кривий дім» не залишає байдужими, оскільки в будівлі дійсно немає жодної рівної стіни, дах, стіни, вікна, колони, двері — ніби виліплені з пластиліну або спотворено океанськими хвилями.

Будинок було зведено по ескізах відомого польського художника Jan Marcin Szancer під керівництвом архітектора Яцека Карновського, «Кривий дім» заслужив на конкурсі «Великі мрійники» титул архітектурної вигадки року. Головна ідея проекту — у природі немає прямих ліній і чітких форм.

У будинку площею 4 тисячі квадратних метрів розташований торгівельний центр, а також офіси двох радіостанцій Сопота.

Будиночки з кубиків (Cubic houses). Роттердам, Нідерланди

Архітектор Піт Блом, мабуть, не встиг награтися в кубики в дитинстві і ставши архітектором вирішив збудувати будинок, з яскравих, схожих на іграшкові кубів.

  38 таких          яскраво-жовтих    кубиків з’явилися на вулиці Oude Haven в Роттердамі в 1978 — 1984 роках. Архітектор не просто

поставив кубики один на одного, але і розгорнув їх під кутом 45 градусів. Всі кубики з’єднані між собою і є єдиний архітектурний ансамбль.

Цікаво, що в таких незвичайних будівлях розташовані житлові квартири площею 100 квадратних метрів. Однак більшу частину корисного простору приміщення «з’їдають» розташовані під кутом стіни.

 «Танцюючий будинок» в Празі, Чехія

Це будівля, вельми схоже на двох, що злилися в танці партнерів. «Танцюючий будинок» був побудований в історичному центрі   Праги          в        1996 році, займалися розробкою проекту архітектор Владо Мілуніч

з Хорватії та архітектор Френк Гері, Канада. 

       

Тепер місцеві жителі називають його просто — «Стакан», а екскурсоводи — «Джинджер і Фред», так як архітекторів надихнули на створення такого незвичайного будови відомі танцюристи Джинджер Роджерс і Фред Астер.

Ведучий: А зараз надаємо слово нашому найкомпетентнішому, найточнішому, найоб’єктивнішому журі. Просимо гідно оцінити результати гри. 

Ведучий: Наш вечір добігає кінця. Бажаємо всім учням ліцею долетіти у вихорі своєї професії до небес, але ніколи не падати у «зоряному дощі».

Ведучий: Ми хочемо, щоб ви ніскільки не пошкоджували, що навчаєтесь в нашому ліцеї, адже насправді так мало місць на Землі, де почуваєш себе як удома.

Ведучий: Ми не прощаємось з вами, ми всього лише говоримо вам: «До зустрічі!»

 

Ведучий: До нової зустрічі, сподіваємось на тому ж місці, в той же час, але вже через рік!

    

 

Список використаних джерел

1.І.І.Іщенко Технологія кам’яних і монтажних робіт. Київ. Вища школа.

2.А.С. Нікуліна. Кам’яні роботи. І,ІІ,ІІІ частина.Київ. Вікторія.

3. https://travel.tochka.net/.../7702-neobychnye-doma-v-mire-.

4.Т.Є.Остапченко. Технологія опоряджувальних робіт.Київ. Вища освіта.

5.   www.autotravel.ua/articles/top-10-nayvyshyh.

6.   https://uk.wikipedia.org/.

7.   https://lviv.depo.ua/.../top-12-nayvishchih-budivel-lvova-fot.   

 

         

 

 

 

Б У Д ІВ Л І    Н А    В І К И ….

(матеріали для профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх  шкіл)

 Мета: ознайомити дітей з професією будівельника; донести до учнів що професія будівельника затребувана, інтерес до неї постійно зростає і вимоги змінюються щодня; сприяти всебічному розвитку особистості, виховувати любов до рідного краю, збагачувати знання про свій рідний  край,  його історичне минуле, культурні та історичні надбання наших предків.

          Мабуть, небагато знайдеться на Землі професій, що за віком сягають у таку давнину, як професія муляра. Професія муляра є найдавнішою на землі. З давніх-давен люди зводили собі житла із різноманітних матеріалів. З часом цю роботу стали виконувати окремі спеціалісти, які вміли це робити найкраща, швидше із любов’ю.. Від примітивних культових та побутових споруд (Стоунхендж у Великій Британії, дольмени у Франції та Грузії, ) людство поступово переходило до складних і довершених споруд, які вражають сучасників своєю красою та витонченістю ліній, монументальністю та пропорційністю. Єгипетські піраміди, легендарні будівлі Індії, Урарту та Вавилону, храми та вілли Давньої Греції і Риму є пам’ятками досягнень мулярської праці. Яскравим прикладом цього є пам’ятники архітектури нашої місцевості.

            Коли їхати дорогою Львів- Київ, то біля містечка Олеська увагу подорожнього привертає величезний вигляд старовинного замку, який дивовижно здіймається на високому пагорбі посеред боліт і, наче таємничий вартовий, домінує над довколишньою місциною.

            Цікава, вражаюча і повчальна історія замку. Багато віків над ним прошуміло, та й не відразу він став таким, яким бачимо його тепер. Тож

давайте разом перегорнемо сторінки минулого Олеського замку – пам’ятки давнього оборонного зодчества.

          

         Кам’яна споруда Олеського замку виринає з дороги раптово наче застиглий велетень посеред полів, що знайшов собі пристановище на невисокому самотньому пагорбі. Вважають, що Олеський замок є найстарішим в західноукраїнських землях, а його початки сягають XIII ст.

        Перші укріплення на Олеському пагорбі виникли ще у княжі часи – про це свідчать археологічні знахідки ХІІ-ХІІІ століть. Мабуть ,спочатку оборонні споруди були традиційно дерев’яні.Після монголо-татарського нашестя, за якого дерев’яні укріплення нищилися вогнем, відбулися певні зміни у фортифікаційному будівництві – важливіші оборонні центри почали будувати з каменю. 

          Олеський замок будувався в основному в три періоди. Про що свідчать такі дані ,як метод кладки стін і матеріали, з якого вони клалися, стильові ознаки та архівні дані.

         Перший – кінець XIII і початок  XIVстоліття – це створення давньоукраїнського фортечного муру. Оскільки замок будувався як оборонна споруда, їй властиві були і зовнішні оборонні укріплення.

                 

      

       Середньовічні укріплення пристосувалися до ландшафту місцевості.  Сама по собі будівля Олеської фортеці – дуже рідкісної овальної форми  периметром 126м завершувала природне овальне підвищення з природного матеріалу мергелю, оточене навкруги болотами.

       Товщина оборонних  мурів   більше двох метрів, висота 8-10м  змуровані стіни з вапняку який привозився.  Глибина фундаменту близько 3м.

 

 

 

       Оскільки  замок будувався як оборонна споруда то в його стінах в один ряд розміщені бійниці.

 

                                                        

      У 1838 рік в Олеську впродовж 15 хв тривав землетрус. У стінах замку виникли тріщини.

         Стіни були міцними, так як мурувалися  на вапняному розчині (цем’янка) до якого додавали яйця жовтків або солому. Важливий факт в тому що вапно використовувалося 15- річної витримки.

        Другий період –  XV  та перша половина  XVІ століття –побудова всередині мурів ряду приміщень першого та другого поверху східної частини замку, де збереглися готичні портали і обрамлення вікон, деякі підвальні приміщення, каплиці. В цей період зведення фортеці поєднують мурування з цегли та каменів на вапняному розчині.

    

         Все це вже будувалося з цегли розміром 300х150х88 так званої пальчатки

(на цеглі відбивалися пальці руки, як емблема.)

 

        Такою цеглою були побудовані склепіння в підвалах та віконні отвори.

 

 

 

         Третій період – кінець  XVІ – початок  XVІІ століття – будівництво Івана         Даниловича,         коли вміло          і напрочуд гармонійно поєднано давні оборонні стіни з новими спорудами і замок перетворюється на розкішну магнатську резиденцію.

 

       Південно-східна частина укріплена контрфорсами, які змуровані з обтесаного вапняку.

 

 

               Прямуючи      дальше        дорогою     на      Київ, ми     можемо         побачити Підгорецький замок - історико-архітектурний шедевр ХVІІ століття, один із найкрасивіших замків України в стилі ренесанс, який за вишуканістю не поступається французькому Версалю. За свою красу та розкіш цей замковий

                                                                                                                       комплекс    отримав    назву     «Галицький

Версаль».

 

        Унікальна за своєю архітектонікою, це була будівля типу «Palazzo in Fortezzo».

Напис латинською при вході “Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок” визначав призначення маєтку у Підгірцях. Замок був таким собі поєднанням магнатської резиденції і оборонної фортеці.

        Замок в Підгірцях був задуманий його власником як заміська резиденція, в якій полководець міг би відпочити від ратних подвигів. Зведення замку, який в першу чергу був презентабельним палацом, а вже потім – надійною фортецею, почалося в 1635 році. Проектуванням замку типу «palazzo in fortezza» ( «палац у фортеці») займався італієць Андреадель Аква, який був найнятий Концепольским ще для споруди фортеці в Бродах. Для зведення бастіонних укріплень Підгорецького замку проект, найімовірніше, був складений військовим інженером Гійомом де Бопланом, але деякі історики вважають причетними до будівництва замку також архітектора Ніколо Сільвестрі і Йогана Людвіга ван Вольцогена. Вершини терас на куртинах і бастіонах, замковий двір і рів, що оточував замок, були вистелені кам'яними плитами.          Новозбудований ренесансний

палац,        що     красувався посеред рівнинного       плато,         вражав         соєю величчю      і         вишуканістю.

Квадратний за формою (приблизно 100 м на 100 м), на рогах він мав п’ятикутні бастіони.

 

 

 

 

    Бічні павільйони прикрашені мідними скульптурами атлантів. Один з них тримає на плечах кулю, що символізує Світ, інший

– сонячну систему – Всесвіт.

 

        Будівля спирається на високий цоколь висотою до 10м.

          

                                                                                     

       Замок збудований з цегли і

каменю. Між внутрішньою і зовнішньою   стінами       замку влаштовано каземати.

Вимощена гладкими кам'яними плитами    покрівля     казематів

утворює    тераси,     огороджені балюстрадами.      Ці тераси, очевидно, використовувались для прогулянок, а в разі військової потреби — для розміщення гармат. 

     Вістря бастіонів увінчують витесані з  каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри.

 

          Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, важливими елементами якої є глибокий, облицьований каменем рів і земляні вали.

       Цікаві факти.

        В різні роки замок відвідали австрійський імператор Франц Йосиф, німецький кайзер Вільгельм II, Іван Франко, Федор Глинка, Ян Матейко, Олексій Толстой та багато інших видатних особистостей.

       Заїжджий двір замку (який, до речі, досить непогано зберігся) пам’ятає французького письменника Оноре де Бальзака, який зупинявся в Підгірцях по дорозі на зустріч зі своєю коханою Евеліною Ганською. Символічно, що саме в замку було знято епізод достатньо відомого фільму «Помилка Оноре де Бальзака»

        Роль литовської резиденції князів Радзивилів замок відігравав в «Потопі»

Єжи Гофмана, а в радянській епопеї про мушкетерів втілював паризьку ратушу         Унікальною природною пам’яткою парку вважається 700-річна липа.          Варто згадати  і про Золочівський замок - фортецю, що нагадує величезний камінь, який зайняв свою нішу і який нікому не під силу зрушити з місця. Замок - справжня кам'яна перлина, архітектурна пам'ятка, що є гордістю

не тільки міста, але всієї Західної України.

        Пам’ятка історії і культури

                                                                                                                                         національного     значення.     Замок

Якуба Собєського побудований у

1634-1636 роках за проектом невідомого архітектора.

       Комплекс Золочівського замку на пагорбі Купина, являє собою квадрат з бастіонами по кутах і равеліном перед надбрамним корпусом, обгороджений по периметру кам’яними ескарпами, які з внутрішньої сторони захищає широкий земляний вал. Протяжність його стіни, що сягала висоти одинадцятий метрів, перевищує сто метрів

 

 

 

 

     Кріпосні стіни Золочівського замку

 

           Золочівський замок оточений високими та широкими земляними валами з бастіонами на кожній розі. Це дозволяло оглядати місцевість навколо будівлі та використовувати при необхідності гармати.

 

 

           Земляний вал, всередині якого розташовувалися каземати. Із зовнішнього боку цей вал був укріплений кам'яними брилами. 

 

 

 

 

 

замку

поширеною на той час голландською технологією.

 

        

    Покої королівської сім'ї розташовувалися у

                                                                                                                 великому          двоповерховому          палаці,

обладнаному системою опалення і навіть каналізацією. Чотири каміна на першому поверсі обігрівали все палацові кімнати. По центральній стіні, на стиках кімнат, проходять димоходи, до яких димовими каналами приєднуються печі і каміни. Втрат тепла практично не було, гаряче повітря з камінів нагрівало стіни, які в свою чергу обігрівали кімнати. Навіть сьогодні стіни палацу добре утримують тепло.У замку було побудовано шість туалетів, що уціліли до наших днів. Вони мають хитру систему зливу: з даху до унітазів було підведено ринву, і нечистоти змивалися стічними водами прямо у вигрібну яму. 

Це була одна перших каналізаційних систем                           .                            

          Час пливе, як ріка: хвилина за хвилиною, день за днем, рік за роком. Зникають відомі люди, стираються з людської пам'яті визначні події, цілі епохи пропадають у небутті. Але є такі місця на які, здається, час не діє. Вони підкорили час собі-стали його володарями. Проходять віки, а ці місця не змінюються - стоять, демонструючи свою велич та гордість...

           Всі ці замки  є окрасою відомого туристичного маршруту “Золота підкова Львівщини»

 

            І на закінчення хочу розповісти притчу.

           Притча «Три муляри»

На початку XIV ст. у Центральній Європі проводились роботи по будівництву величезного собору.  Керівник собору був монахом. Йому доручили слідкувати за роботою всіх будівельників. І ось, монах вирішив подивитися як працюють муляри. Він вибрав трьох з них, як представників різних позицій у своїй професії. Коли він підійшов до першого, він запитав:

-       Брате мій, розкажи мені про свою роботу.

Муляр відірвався від роботи і відповів голосом, повним люті і гніву:

-       Як бачиш, я сиджу перед кам’яною плитою метр за ввишки, півметра у довжину і ширину. І  з кожним ударом по каменю я відчуваю як уходить частинка мого життя, Поглянь, мої руки натруджені і покриті мозолями. Моє обличчя осунулося, а волосся посивіло. Ця робота ніколи не скінчиться, вона продовжується нескінченно, день у день. Це виснажує мене. Де задоволення? Я помру задовго до того, як собор буде побудовано.

Монах підійшов до другого муляра:

-       Брате мій, розкажи мені про свою роботу.

-       Брате, - відповів каменяр тихим, спокійним голосом, - як бачиш, я сиджу перед кам’яною плитою метр за ввишки, півметра у довжину і ширину. І  з кожним ударом по каменю я відчуваю, що створюю життя та майбутнє. Дивись, я зміг зробити так, щоб моя сім’я жилау комфортабельному будинку більш кращім, ніж той, де виріс я. Мої діти ходять до школи. Без сумніву, вони досягнуть у житті більшого, ніж я. І все це стало можливим завдяки моїй роботі. Я віддаю собору свої навички, і він також віддячує мені.

Монах підійшов до третього муляра.

-       Брате мій, розкажи мені про свою роботу.

-       Брате, -  відповів каменяр голосом, повним радості і широко посміхнувся. Бачиш, я сиджу перед кам’яною плитою метр за ввишки, півметра у довжину і ширину. І  з кожним ударом по каменю я відчуваю, що я викарбовую свою долю. Подивись, ти бачиш, які чудові риси проступають із каменю. Тут я не тільки втілюю своє уміння та ремесла, я роблю свій внесок в те, що ціную і у що вірю. Я будую собор, і Всесвіт, відображений усоборі, віддячить кожному з нас. Біля цього каменю я знаходжусь у злагоді з собою, і я знаю, хоча я не побачу цього собору завершеним, він буде стояти ще тисячу років, втілюючи те, що є справді в нас, і служачи меті, заради якої Всемогутній послав на цю землю і мене.

          Монах пішов і деякий час думав над тим, що він почув. Він заснув спокійним сном, яким не спав вже дуже давно, а наступного дня монах зняв з себе повноваження керівника і запропонував цю посаду…(кому б ви думаєте?)...Так, третьому мулярові. (А чому, як ви гадаєте?)

   Ця притча розповідає про відношення людини до своєї справи. Кожен з мулярів мав свій погляд на роботу, яку він виконував і бачив тільки її результат для себе, і тільки третій вкладав у працю не тільки свою майстерність, уміння і навички, а й душу.

  Обравши цю професію, треба багато знати, наполегливо вчитися, щоб стати гарним спеціалістом. Зрозуміло, щоб робота приносила задоволення, радість творчості,  і щоб вибір був правильним, необхідно добре знати особливості своєї професії і відповідність своїх якостей особистості професіональним вимогам.

Професія муляра є необхідною у всі часи. Тому, оволодівши цією професією, можна бути впевненому у своєму професійному  майбутньому.

 

Список використаних джерел:

1.  Матеріали з архіву Олеського замку.

1.Р.Соломка. А.Чобіт.Д.Чобіт. Олеський замок. Броди-Просвіта.

2.  Б.Возницький.  Олеський замок. Путівник. Львів. Каменяр

3.  Т. Сободаш. Олеський замок. Путівник. Центр.Європи.

4 Д.Чобіт. Золочівський замок. Львів. Каменяр.

5.vsviti.com.ua/makepeaple/

             6.Підгірці. Замокwww.castles.com.ua/zamek_sobieskich.html

        

    

     

     

     

  

    

Виховна година на тему:

«Найкращі замки та палаци  України»

 

Мета:   ознайомити учнів з  культурною спадщиною та необхідністю її збереження для подальших поколінь, показати красу та значення кожної з пам’яток архітектури та культури для країни чи регіону; розвивати інтерес до історії рідного краю, виховувати національну свідомість і патріотизм, гордість за світове визнання України.

Методичні поради:

Захід проводиться в актовій залі, на сцені екран для проектора. З метою полегшення подання та сприймання інформації використовую мультимедійний проектор для демонстрації відеоматеріалів та  мультимедійної презентації.  До роботи залучаю учнів. За тиждень перед виховним учням оголошується тема виховного заходу. Вони повинні підготувати інтересні на свою думку факти про замки та палаци.

Культура України багата своєю історичною спадщиною, а також природними чудесами. По всій території країни можна знайти пам'ятники культури України – це і середньовічні замки і культові споруди IX-XIII століть, і місця грандіозних баталій (наприклад, під Полтавою – поле Полтавської битви російської армії під проводом Петра I проти шведського короля Карла XII в

1709 році). У Львівській області знаходиться один з найстаріших замків країни – найстаріший на Західній Україні. Це Олеський замок, який знаходиться на пагорбі біля селища Олесько. Здатні вразити уяву і інші середньовічні шедеври фортифікаційних споруд: Ужгородський замок, замок Кам'янець-Подільського, перлина епохи ренесансу – замок у селі Підгірці, Луцький замок зображений на купюрі 200 гривень, Меджибізький замок у свій час був однією з улюблених споруд славетного гетьмана Богдана Хмельницького.

За даними істориків, на території України існує понад 5000 замків. Кожен з них по-своєму унікальний і особливий. Деякі з замків і фортець знаходяться в кращому стані, від деяких залишилися лише руїни. Близько 20 живих пам'ятників архітектури Київської Русі знаходяться в Україні. На архітектурних конструкціях позначилася багатонаціональність України. Деякі замки зберігають відбитки культури Австро-Угорщини, Польщі, Литви, Росії, Туреччини.

У західній частині України зберігається найбільша кількість замків. Більшість з них свого часу були "кінозірками". Їх знімали режисери Радянського Союзу, іноземні режисери, і не дивно, що сучасні українські діячі мистецтва не можуть відмовитися від ідеї відобразити таку красу.

Кам'янець-Подільський замок був споруджений в 11-12 століттях. Основні укріплення фортеці були добудовані в 16-17 століттях. Фортеця є відмінним зразком надійної фортифікації Східної Європи.

Фортеця досі приймає відвідувачів.

Замок Любарта в Луцьку називають Луцьким замком. На території замку знаходяться музеї. Замок добре зберігся, його історія почалася з 14 століття

 

 

 

Олеський замок був побудований в 14-17 століттях, на землях Галичини. Точна дата будівництва замку невідома. Вперше про нього згадується в 1837 році.

Кажуть, що його побудував син князя

                                                                                                                                 Львовича.      У     1646      році      його

зруйнували татари, але в 1682 році його викупив і відбудував колись народжений у ньому князь Речі Посполитої Ян ІІІ Собеський.

Замок Паланок називається також Мукачівський замок. Він був побудований на 68-метровій вулканічній горі. Перша згадка про замок в 11 столітті. Точна дата будівництва не відома. В оборонній системі замку було 14 веж. Його захопили австрійці, і він довгий час був фортецею

Австрійської імперії.

 

     Підгорецький замок знаходиться у Львівській області. Він споруджений у стилі       епохи          Відродження        двома відомими архітекторами того часу. Один із замовників замку був гетьман

                                                                                                                                 Станіслав       Конецпольський,       він

викупив його у Підгорецьких. Будівництво замку проходило з 1635 року по 1640.

Острозький замок побудований на пагорбі.     Раніше        там         було дерев'яне укріплення, але у 1241 році воно було зруйноване. З 14 по 17 століття він був родовим маєтком Острозьких. У замку є дві         вежі. На     території     замку          є

Богоявленський собор.

 

 

Замок        Шенборн –          один з наймолодших замків. Розташований в селі Карпати, що     в        Мукачівському     районі Закарпаття. Був заснований в 1890 році як мисливський будиночок, а також як резиденція для графа Шенборна. У ньому 365 вікон, 52 димаря, 12 входів. Всі ці числа відповідають дням у році, тижням в році, і місяцям у році. Замок діючий.

Золочівський замок знаходиться у Львівській області. Був побудований більше ніж 500 років тому. Це комплекс з двох палаців. Обидва побудовані в стилі ренесанс. У ньому були знайдені два камені з невідомими написами на них.

 

   Свірзький          замок знаходиться        в        40 кілометрах від Львова. Був побудований в 16 столітті, на замовлення магнатів Свірзьких. У фортецю його перетворив наступний власник, граф Центнер, в 17 столітті. Замок знаходиться в старовинному парку. Біля нього є костел 15

століття.

Хотинський замок приймає середньовічні фестивалі, там знімають кіно. Тисячі туристів щорічно відвідують Хотинський замок. Це одне із семи чудес

України. Будівництво кам'яних укріплень

Хотина прийнято пов'язувати з ГалицькоВолинським князівством і з ім'ям Данила Галицького.

                                   Меджибізький       замок —       замок-

фортеця, розташований в селищі Меджибіж,

у верхів'ях річки Південний Буг, при впаданні ріки Бужок, в 30 кілометрах на схід           від     міста Хмельницького. Найстаріша інформація, що стосується фортеці у Меджибожі, походить з часів існування укріпленого міста Рюрикович, яке виникло над Південним Бугом близько 1146 року. Першим господарем меджибізького міста найімовірніше був Святослав Рюрикович. В 1240 році, під час коли містом володів князь Галицький Данило Романович, Меджибіж захопили і знищили татари. Після того, як литовці у 1362 році відвоювали Поділля у татар, на місці колишніх укріплень було споруджено укріплений замок.

    Летичівський замок (Домініканський монастир) в смт Летичів – це кругла зубчаста вежа, що височить над трасою Вінниця-Хмельницький, є фрагментом Летичівського замку, побудованого в XVI ст. кам'янецьким старостою Яном

Потоцьким на вимогу польського короля.

Після того, як у 1606 р. Потоцький з протестантизму звернувся в католицизм, замок перейшов у розпорядження ченців-домініканців. Вони почали перебудову замку під монастир.

Білгород-Дністровська фортеця (до 1944 року — Аккерманська фортеця) — пам'ятка історії та містобудування XIII—XV століть. Є однією з найбільш збережених на території України. Своїми розмірами вона перевершує

всі подібні фортифікаційні споруди країни. Загальна площа території фортеці 9 га. Фортеця     лежить        на      скелястому березі Дністровського      лиману        і         має    вигляд неправильного багатокутника. Раніше вона складалася з чотирьох дворів, кожен з яких

мав специфічне призначення і міг самостійно вести оборону. Всі кріпосні споруди обнесені міцними стінами, протяжність яких сягає 2,5 км

Ряд замків зруйновані, і сьогодні можна спостерігати лише їх руїни. Такі напівзруйновані будови можна побачити чи не в кожному містечку Західної України. Дуже красиві генуезькі фортеці збереглися в Криму – Судаку, Феодосії, Балаклаві.

Вишукані палаци і маєтки

Крім укріплених замкових споруд в Україні до наших часів збереглися десятки палаців, маєтків. Тут згадаємо найвідоміші.

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації — це архітектурний

комплекс — перлина Чернівців і вершина творчості відомого чеського архітектора і вченого Йозефа Главки. Він спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики     з        переважанням   елементів візантійського та романського стилів.

                                                                                                                       Побудований        на        місці        старого

єпископського будинку в 1864-1882 рр. Сьогодні тут розташований Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. 28 червня 2011 було прийнято офіційне рішення про внесення Резиденції до списку

Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

 

 

 

 

     Палац Качанівка знаходиться в 170 кілометрах від Києва. Це єдиний в Україні маєток,          який уцілів          у        комплексі, незважаючи на війни і революції. Палац перебудований         на   замовлення           родини меценатів Тарновських. Він знаходиться на схилі, який із       двох боків омивають

мальовничі ставки. Тут Михайло Глінка писав оперу "Руслан і Людмила", а Микола Гоголь вперше на публіці прочитав повість "Тарас Бульба".

Садиба     Голіциних знаходиться          в Тростянці          Сумської         області.       Головною прикрасою і пам'яткою є Круглий двір Тростянця. Зовні Круглий двір – це висока стіна з чотирма баштами і в'їзними воротами. Всередині він має відкритий простір, навколо

якого розташовані трибуни. Садибу побудували в 1749 році пани Надаржинські, тодішні власники міста. Тут проводилися циркові шоу і кінні спектаклі.

 

              

 

Палац Розумовських в Батурині, гетьманський палац – велична споруда, яка будувалася у 1799-1803 рр. за проектом видатного шотландського архітектора Чарльза Камерона. Правда, в ті роки Розумовський вже гетьманом не був, тому палац будувався як графська резиденція. Палац збудували в стилі палладианізма. Це не єдина подібна споруда в Україні. В основі цього стилю лежить суворе дотримання симетрії, облік і запозичення принципів класичної храмової архітектури античного періоду.

 

           

 

Палац Кеніга у Шарівці Харківської області з'явився в початку 19 століття як маєток Ольховських. Свого розквіту він досяг в кінці 19 і початку 20          століть,       перебуваючи        у        власності чергового цукрового магната – Леопольда Кеніга. Кеніг значно розширив будівлю садиби, перетворивши її на справжній палац з баштами і парадними сходами. Сходи трьома терасами спускалися до фонтану і басейну з містком. Велика увага також

приділялася парку, оранжереям для тропічних рослин і другорядним приміщенням для робітників. Зараз цей архітектурний комплекс знаходиться в стані напівруїни.

Маріїнський палац у Києві збудовано в 1744 році   на         замовлення           імператриці Єлизавети за       проектом         архітектора Бартоломео Растреллі. Маріїнський палац – яскравий приклад стилю бароко: виразні об'єми,    багата         пластика     фасадів.         Під

керівництвом учня Растреллі – російського зодчого Івана Мічуріна будівництво палацу остаточно було завершено у 1752 році. Впродовж своєї історії Маріїнський палац неодноразово реконструювався. До недавнього часу історична споруда Маріїнського палацу представляла Україну як державна резиденція (Президентський палац). Тут проводилися офіційні прийоми та саміти, церемонії вручення нагород, вірчих грамот Послами іноземних держав, зустрічі іноземних делегацій на вищому рівні. В даний час палац на реставрації.

Цілий ряд палаців і маєтків знаходиться на площі Ринок у Львові. Переважно, це споруди в стилі ренесанс.  Львів серед інших міст України

вирізняється насамперед своїм унікальним архітектурним ансамблем у центрі міста, який був здебільшого створений у XVI-XVIII століттях з пізнішими реконструкціями і перебудовами. Проте саме ренесансний шарм багатьох будівель справляє на гостей міста, та навіть на його мешканців, чи не найбільше враження. І як завжди, варто сказати, що у цих шедеврів є свої творці. Одним з них був Павло Римлянин – архітектор італійського походження, який подарував Львову значну кількість його “візитних карток”, які і у наші дні викликають захоплення.

 

 

                                                                     

Успенська церква         з дзвіницею.    

 

                                                                                                            

Костел бернардинців

 

  Костел кларисок

                                                                       

 

Венеційська кам’яниця, Площа Ринок, 14 Список використаних джерел:

1.     Т.Сободаш. Олеський замок. Путівник.

2.     Т.Палков  Замки України. Історія та легенди.

3.     Путівник. Україна фортеці, замки, палаци.

4.     http://vsviti.com.ua/makepeaple/55712

5.     https://www.ukraine-is.com/uk/zamki-ta

СПИСОК    ВИКОРИСТАНИХ    ДЖЕРЕЛ

1.     Архітектура.  Енциклопедія. Харків. «Фоліо» 2007

2.     А.С. Нікуліна. Кам’яні роботи. І,ІІ,ІІІ частина. Київ. Вікторія.

3.     Б.Возницький.  Олеський замок. Путівник. Львів. Каменяр

4.     В. Бруква. Матеріалознавство для столярів. – Київ, 2006р.

5.     Г.Сєрікова Довідник майстра столярно-теслярських робіт. 2013р.

6.     Д.Чобіт. Золочівський замок. Львів. Каменяр.

7.     І.І.Іщенко Технологія кам’яних і монтажних робіт. Київ. Вища школа.

8.     Матеріали з архіву Олеського замку.

9.     Л. Оршанський. Технологія деревообробного ремесла. – Тернопіль, 2012р

10. Путівник. Україна фортеці, замки, палаци.

11. Р.Соломка. А.Чобіт.Д.Чобіт. Олеський замок. Броди-Просвіта.

12. С.Шумега. Технологія художніх виробів з деревини. Львів, 2001р.

13. Т.Є.Остапченко. Технологія опоряджувальних робіт.Київ. Вища освіта.

14. Т. Сободаш. Олеський замок. Путівник. Центр.Європи

15. Т.Сободаш. Олеський замок. Путівник.

16. Т.Палков  Замки України. Історія та легенди.

17. http://vsviti.com.ua/makepeaple/55712

18. https://www.ukraine-is.com/uk/zamki-ta

19. https://bud-info.net.ua/budivnytstvo/kladka/butova-i-butobetonna-kladka/

20. www.kamenschik.com › kinds-laying-appointment

21. https://zakupy-na-kanapie.com/2018/03/26/inter-yery-spysok-z-foto/

22. https://www.google.com.ua/search?

23. https://uk.wikipedia.org/wiki/Архітектура_бароко

24. https://comfortbud.ua/ukrayinska-shedevri-arhitekturi-vid-m/

25. https://travel.tochka.net/.../7702-neobychnye-doma-v-mire-.

26. www.autotravel.ua/articles/top-10-nayvyshyh.

27. https://lviv.depo.ua/.../top-12-nayvishchih-budivel-lvova-fot.   

28. vsviti.com.ua/makepeaple/

29. www.castles.com.ua/zamek_sobieskich.html