Фінансова нрамотність. Параграф: § 2 «Про гроші» В.Ролік 9 клас

• гривня;

• златник;

• срібляник;

• шаг;

• карбованець;

• грошова реформа;

• номінал;

• нумізматика;

• боністика;

• пам’ятні монети;

• інвестиційні монети;

• захисні елементи банкнот.

Розвивальна

Розвивати вміння:

• працювати з історичною інформацією;

• встановлювати послідовність подій;

• аналізувати банкноти та монети;

• розпізнавати захисні елементи;

• порівнювати номінальну та ринкову вартість;

• оцінювати надійність джерел фінансової інформації;

• аргументувати власну думку.

Виховна

Формувати повагу до національної валюти України, історії та культурної спадщини; усвідомлення того, що гривня є не лише засобом платежу, а й символом незалежності та державності України.

2. Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• називати основні етапи розвитку українських грошей;

• називати ключові дати в історії гривні;

• пояснювати походження назви «гривня»;

• пояснювати, що таке шаг;

• характеризувати гривню часів Русі-України;

• пояснювати, коли гривня стала основною грошовою одиницею УНР;

• називати дату запровадження сучасної гривні;

• пояснювати значення грошової реформи 1996 року;

• розрізняти обігові, пам’ятні та інвестиційні монети;

• пояснювати поняття номінальної та ринкової вартості;

• пояснювати, що вивчають нумізматика та боністика;

• називати основні захисні елементи гривні;

• використовувати три основні способи перевірки банкноти;

• розуміти важливість використання надійних джерел фінансової інформації.

3. Основні поняття уроку

Гривня, златник, срібляник, шаг, карбованець, грошова реформа, номінал, ринкова вартість, нумізматика, боністика, пам’ятна монета, інвестиційна монета, захисні елементи банкноти.

4. Обладнання

• підручник;

• зображення сучасних банкнот і монет гривні;

• за можливості — справжні банкноти різних номіналів;

• картки із завданнями;

• дошка/презентація;

• фінансовий щоденник.

5. Хід уроку

І. Організаційний момент — 1 хв

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності — 4 хв

Учитель показує учням банкноту гривні та ставить запитання:

Що ви бачите перед собою?

Очікувана відповідь:

Гроші, гривню, банкноту.

Учитель:

А тепер подумайте: чи можна сказати, що гривня — це просто шматок паперу, за допомогою якого ми щодня щось купуємо?

Запитання:

1. Що зображено на українських банкнотах?

2. Чому саме цих людей обрали для зображення?

3. Чому на гривні є герб України?

4. Чому банкноти мають спеціальний захист?

5. Чи може монета бути не лише засобом платежу?

Після відповідей учитель формулює проблему уроку:

Сьогодні ми спробуємо з’ясувати, чому гривня — більше ніж просто гроші.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку — 1 хв

Запис у зошит:

§ 2. Наша гривня

Учитель:

Сьогодні ми здійснимо невелику подорож історією українських грошей — від перших монет на наших землях до сучасної гривні.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Які гроші ходили на території України в давнину? — 5 хв

Учитель:

Чи існувала гривня на території України завжди?

Відповідь — ні.

Українські землі починаючи з VI століття до н. е. були частиною давньогрецької цивілізації.

Саме з Північного Причорномор’я розпочався розвиток грошового обігу на території сучасної України.

В Ольвії використовували не лише звичайні круглі монети, а й бронзові монети у формі дельфіна.

Гроші Русі-України

У Х–ХІ століттях Русь-Україна стала могутньою державою.

Київські князі:

• Володимир Великий;

• Святополк Окаянний;

• Ярослав Мудрий

карбували власні монети.

За Володимира Великого з'явилися:

златники та срібляники.

На монетах було зображення князя та тризуба — родового знака династії Рюриковичів.

Міні-завдання

Що на давніх монетах могло свідчити про державу, яка їх випустила?

Очікувана відповідь:

Зображення правителя, герб/символ держави, написи.

2. Перші гривні — 4 хв

Запитання:

Звідки, на вашу думку, походить назва «гривня»?

У підручнику зазначено:

Перша гривня у вигляді платіжного зливка виникла ще у Х столітті.

Назва походить від прикраси — шийної гривні, виготовленої з плетених дротів срібла.

Гривня використовувалася:

• як засіб проведення великих торговельних операцій;

• для накопичення багатств;

• як лічильно-вагова одиниця.

У Середньовіччі гривня продовжувала існувати як рахункова одиниця.

Запитання:

Чим гривня-зливок відрізнялася від сучасної гривні?

Очікувана відповідь:

Це був не паперовий грошовий знак, а металевий зливок, який використовували для розрахунків і накопичення.

3. Що таке «шаг»? — 3 хв

У грошовому обігу Гетьманщини використовували монети різних країн.

Для спрощення обліку та документації використовували уніфіковані лічильні назви.

Однією з них був шаг.

У документах другої половини XVII–XVIII століть «шаг» означав суму, еквівалентну 2 копійкам або 3 грошам.

У XIX столітті назва «шаг» використовувалася для позначення монети номіналом ½ копійки.

Запитання:

Чи можна сказати, що «шаг» — це завжди була одна й та сама монета?

Ні. Значення цієї назви змінювалося залежно від історичного періоду.

4. Українські гроші часів УНР — 3 хв

У січні 1918 року було надруковано першу банкноту Української Народної Республіки — державний кредитовий білет 100 карбованців.

Автором ескізу був український художник-графік Георгій Нарбут.

Банкнота мала:

• жовто-червоне забарвлення;

• рослинні орнаменти в стилі козацького бароко;

• зображення тризуба.

У березні 1918 року гривня стала основною грошовою одиницею УНР.

1 карбованець = 2 гривні.

1 гривня = 100 шагів.

5. Як народилася сучасна гривня? — 4 хв

Робота з хронологією

Учитель записує на дошці:

1991 → 1992 → 1996

Учні повинні пояснити значення кожної дати.

1991 рік

24 серпня 1991 року Україну проголошено суверенною незалежною державою.

Одним із завдань стало створення власної грошової системи.

1992 рік

Радянські рублі замінюються українським карбованцем.

1996 рік

В Україні відбулася грошова реформа.

Вона тривала:

2–16 вересня 1996 року.

Обмін відбувався у співвідношенні:

100 000 карбованців = 1 гривня.

З 17 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним платіжним засобом на території України.

Визначення

Грошова реформа — комплекс заходів органів державної влади, спрямованих на кардинальні зміни існуючої системи грошового обігу.

VI. Фізкультхвилинка / «Історична стрічка» — 2 хв

Учитель називає події, учні повинні показати їх правильну послідовність.

VI ст. до н. е. → Х–ХІ ст. → Х ст. → 1918 → 1991 → 1992 → 1996.

Після цього 1–2 учні пояснюють, що відбулося в кожен із ключових періодів.

VII. Сучасна гривня та її захист — 7 хв

1. Чому гривню потрібно захищати?

Учитель:

Чому банкноту неможливо просто надрукувати на звичайному папері?

Тому що гроші можуть підробляти.

У підручнику зазначено, що сучасні банкноти України мають понад 20 елементів захисту різних типів.

Серед них:

• спеціальна фарба;

• водяні знаки;

• захисні стрічки;

• оптично-змінні елементи;

• елемент СПАРК;

• рельєфний друк;

• мікротексти;

• інші захисні елементи.

2. Як самостійно перевірити банкноту?

У підручнику запропоновано три кроки.

Крок 1. Перевірити на дотик

Можна відчути спеціальний банкнотний папір та рельєфність зображень.

Крок 2. Перевірити проти світла

Потрібно перевірити:

• водяний знак;

• цифрове позначення номіналу;

• наскрізний елемент.

Крок 3. Змінити кут нахилу

При зміні кута можна побачити:

• зміну напрямку руху фонового зображення стрічки;

• кінетичний ефект на елементі СПАРК;

• поступову зміну кольорів.

Практичне завдання

Якщо є можливість, учитель дає учням банкноту.

Завдання:

Спробуйте перевірити її за трьома кроками.

VIII. Що робити з пошкодженою банкнотою? — 3 хв

Учитель дає учням ситуацію:

Ви знайшли стару, потерту банкноту. Чи можна нею користуватися? А якщо банкнота розірвана?

У підручнику зазначено, що зношену банкноту можна обміняти в банку, якщо вона не має ознак підробки. Обмін здійснюється безкоштовно.

Для обміну приймають, зокрема, банкноту:

• без ознак підроблення;

• якщо збереглося не менше 55 % її площі;

• якщо розірвана на дві частини, але має однакові номер і серію на обох частинах.

Цікаве питання

Що відбувається з повністю зношеними банкнотами?

Вони знищуються шляхом шредингу — автоматично ріжуться на дуже дрібні частини.

IX. Монети та колекціонування — 4 хв

Учитель:

Чи всі монети потрібні лише для того, щоб розраховуватися в магазині?

Ні.

Нумізматика

Нумізматика — галузь історичної науки та хобі, яка вивчає монети, медалі, жетони та інші грошові знаки.

Боністика

Боністика — галузь, що вивчає та колекціонує паперові грошові знаки.

Види монет

Обігові монети

Використовуються для щоденних розрахунків.

У підручнику наведено:

50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень.

Пам’ятні монети

• присвячені важливим подіям, людям, культурі, природі тощо;

• мають художню цінність;

• можуть випускатися обмеженими тиражами.

Інвестиційні монети

• виготовляються з дорогоцінних металів високої проби;

• призначені для інвестування та накопичення.

X. Номінальна та ринкова вартість — 3 хв

Номінал

Номінал — зазначена на монеті сума, наприклад 5 або 500 гривень.

Але номінальна вартість може відрізнятися від ринкової вартості.

Наприклад, золота монета номіналом 500 грн може коштувати значно дорожче через:

• вартість металу;

• обмежений тираж;

• художню цінність.

Запитання:

Якщо пам'ятна монета має номінал 500 грн, але її ринкова ціна значно вища, чи варто розраховуватися нею в магазині?

Учні аргументують.

XI. Надійні джерела інформації про гроші — 3 хв

Цей елемент параграфа особливо важливий для фінансової грамотності.

Учитель:

Де ви шукаєте інформацію про гроші, заощадження чи заробіток?

Учні називають:

• соцмережі;

• YouTube;

• сайти;

• поради батьків;

• банки тощо.

Проблема

Не вся інформація в інтернеті є достовірною.

У підручнику наведено ситуацію Софії, яка знайшла в соцмережах «експертів», що рекламували шахрайські інвестиції. Їй рекомендують звертатися до надійних джерел, зокрема до Музею грошей НБУ та платформи «Гаразд».

Висновок

Перед тим як ухвалювати фінансове рішення, потрібно перевіряти інформацію та користуватися надійними джерелами.

XII. Практичне закріплення — 3 хв

Вправа «Встанови відповідність»

1. Нумізматика
2. Боністика
3. Номінал
4. Грошова реформа

А. Зазначена на монеті сума.
Б. Вивчення паперових грошових знаків.
В. Комплекс заходів щодо зміни системи грошового обігу.
Г. Вивчення монет та інших грошових знаків.

Правильні відповіді:

1 – Г
2 – Б
3 – А
4 – В

XIII. Підсумок уроку — 2 хв

Учитель повертається до ключового питання:

Чому гривня — більше ніж просто гроші?

Учні формулюють висновок.

Орієнтовна відповідь:

Гривня — це не лише засіб платежу та заощадження. Вона пов’язана з історією української державності, культурою та національною ідентичністю. Сучасна гривня відображає цінності, цілі та прагнення України.

XIV. Рефлексія — 1 хв

Запитання з підручника:

1. Що тобі вдалося зробити за урок?

2. Що з опанованого ти будеш використовувати в житті?

3. Що нового ти можеш розповісти про гривню батькам, близьким, друзям?

XV. Домашнє завдання

Обов'язкове

1. Опрацювати § 2 «Наша гривня».

2. Вивчити основні поняття.

3. Повторити ключові дати в розвитку гривні.

4. Виконати у фінансовому щоденнику завдання «Захисні елементи банкноти 1000 грн». У ньому потрібно визначити на зображенні вісім захисних елементів банкноти.

Творче завдання

Проєкт «Гривня 2050 року»

Запропонувати:

• дизайн гривні нового покоління;

• кого або що буде зображено;

• номінал;

• захисні елементи;

• матеріал, з якого її виготовлятимуть.

Для бажаючих

Скласти індивідуальний план розвитку фінансової грамотності — визначити, чого хочеться навчитися, які ресурси використовувати та яку маленьку дію виконувати щодня.