Календарний план з природознавства 5-9 класи

Про матеріал

Основними структурними компонентами змісту природознавства є знання (уявлення і поняття) про навколишнє середовище, про живу та неживу природу, про зв'язки і залежності в живій та неживій природі, вміння виявляти причинно-наслідкові залежності та робити висновки.

Добір навчального матеріалу з природознавства здійснено на основі врахування загальнодидактичних принципів навчання і передусім принципів достатності (необхідності) навчального матеріалу для формування в учнів уявлення про світ навколо людини, усвідомлення своєї належності до природи, розуміння суті об'єктів неживої та живої природи, зв'язку між природою та трудовою діяльністю; доступності матеріалу для сприймання та засвоєння учнями допоміжної школи.

Зміст архіву
Перегляд файлу

Природознавство

5 клас

(35 год., 1 год. на тиждень )

І семестр

 

з/п

1

Зміст навчального матеріалу

 

2

К-сть годин

3

Дата

 

4

Навчальні досягнення учнів

 

5

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

6

ІІ

Людинознавчий напрямок

4

 

1

Людина – частина природи (ознаки: дихання, живлення, зростання, рух). Вплив діяльності (негативний, позитивний) людини на природу.

1

 

 Учень/учениця

за запитаннями вчителя пояснює

- чому людина є частиною природи;

- яка діяльність людини впливає на природу;

- яких правил дотримуватись, щоб бути здоровим;

- чому погано бути хворим та добре – здоровим;

за малюнками називає/показує

- основи правильної постави;

*має уявлення про зміцнення м’язів спини для правильної постави.

*ознайомлений з правилами здорового способу життя.   

Розвиток пам’яті на основі відтворення правил здорового способу життя. Розширення уявлень про правила збереження постави. Розвиток мислення шляхом встановлення причинно-наслідкових зв’язків у існуванні людини, як частини живої природи.

Розширення мовлення на основі засвоєння слів-назв, що позначають будову тіла людини.

Розвиток усного мовлення в процесі відповіді на запитання, самостійного складання запитань.

2

Зовнішня будова тіла людини (голова, тулуб(грудна клітина, черевна порожнина), кінцівки верхні, нижні).

1

 

3

Ознайомлення із внутрішньою будовою тіла людини (внутрішні органі).

1

 

4

Дотримання режиму прийому їжі, відпочинку та роботи. Прогулянки свіжім повітрям, заняття спортом. Значення занять спортом для зміцнення м’язів. Попередження викривлення хребта.

1

 

ІІ

 Суспільствознавчий напрямок   

7

 

 

5

Рідний край на території України. Визначення рідного краю політичній карті України.

 

1

 

Учень/учениця

за допомогою вчителя визначає

положення своєї місцевості на політичній карті України;

* ознайомлений з розташуванням рідного краю на політичній карті України;

* називає основні промислові підприємства та галузі сільського господарства;

наводить приклади транспортних сполучень;

 розуміє значення промисловості та сільського господарства для держави.

* ознайомлений з прикладами промислового та сільського господарства рідного краю.

Розвиток просторової орієнтації в процесі визначення своєї місцевості на карті України . Розширення уявлень про зміст промислової і сільськогосподарської діяльності людини.

Розвиток усного мовлення в процесі складання розповіді про галузь промисловості, сільського господарства за планом. Виховання любові до рідного краю.

6

Господарство твого краю.

 

1

 

7

Промисловість і сільське господарство рідного краю.

 

1

 

8

Транспорт і шляхи сполучення міста /

села.

1

 

9

Наша Батьківщина.

Визначення України на глобусі, карті світу, півкуль і Європи.

1

 

Учень/учениця

з допомогою вчителя

- знаходить Україну на глобусі,

політичній карті півкуль;

називає:

- столицю України;

- головну вулицю міста;

- основні культурні та промислові осередки столиці;

за допомогою малюнків та  запитань  вчителя розповідає про

- культурно історичні традиції України;

- господарську діяльність міст України;

- видатних діячів України.

* називає столицю України.

Розвиток пам’яті на основі збереження інформації про культурно історичні традиції, видатних українців. Розвиток усного мовлення в процесі складання розповіді про Україну за планом.

Виховання любові до Батьківщини.

10

Київ - столиця України. Сучасний промисловий, освітньо - культурний центр.

 

1

 

11

Природні умови на території України

1

 

ІІІ

Природознавчий напрямок

 

 

12

Поняття про Всесвіт. Земля - планета  Сонячної системи. Рух Землі навколо осі та навколо Сонця. Глобус і фізичні карти півкуль.

 

1

 

Учень/учениця

за допомогою малюнків та  запитань  вчителя розповідає про

- Всесвіт і Сонячну систему;

-  материки та океани на карті та глобусі;

- людські раси;

* ознайомлений з поняттями Всесвіт і Сонячна система;

* має уявлення про материки і океани;

* має уявлення про різні людські раси.

Формування уявлень про Всесвіт та Сонячну систему. Розвиток наочно-образного мислення на основі усвідомлення понять про глобус і фізичні карти півкуль. Збагачення, уточнення активного словника лексикою, що позначає людей різних рас.

13

Населення землі. Раси (зовнішні ознаки людей різних рас).

1

 

14

Взаємозв’язки у природі

Сезонні і добові зміни у природі, їх причини

1

 

Учень/учениця

за допомогою малюнків та  запитань  вчителя розповідає про

- взаємозв’язки між організмами і навколишнім середовищем;

- взаємозв’язки між природними умовами на певній території та господарською діяльністю людини);

 

Розширення та уточнення понять про природні об’єкти та організми. Розвиток мислення шляхом формування причинно-наслідкових зв’язків між живою та неживою природою.

15

Взаємозв’язки у живій та неживій природі (між організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами на певній території та господарською діяльністю людини).

1

 

16

Підсумковий  урок  за І семестр

1

 

 

 

ІІ семестр

з/п

1

Зміст навчального матеріалу

 

2

К-сть годин

3

Дата

 

4

Навчальні досягнення учнів

 

5

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

6

17

Природні угрупування: ліс.  

1

 

Учень/учениця

знає якою є форма землі;

розуміє що складає рельєф земної поверхні;

за запитаннями вчителя та малюнком пояснює

- що таке гори;

- що таке рівнини,

називає

- гори нашої країни;

- характерні рослини та тварин гір Криму та Карпат;

за малюнками виділяє підніжжя, схил, вершину гори;

* ознайомлений з поняттям рельєф поверхні землі;

* за запитаннями вчителя та малюнком виокремлює гори і рівнини.

Формування уявлень про рельєф. Формування понять про гори, рівнини на основі усвідомлення їх постійних ознак. Розвиток наочно-образного мислення на основі розподілу форм поверхні землі: гори, рівнини тощо. Збагачення, уточнення активного словника лексикою, що позначає рельєф: гори, рівнини.

18

Луки.

1

 

19

Прісна  водойма, болото.

1

 

20

Особливості природи материків та океанів.

1

 

21

Охорона і збереження природи.

1

 

22

Рельєф. Форма землі. Різноманітність форм поверхні землі. Поверхня нашої місцевості (гори, рівнини).

1

 

23

Гори. Гори (підніжжя, схил, вершина). Кримські гори (рослини, тварини). Карпати (рослини, тварини). Практична робота:Моделювання з вологого піску, глини, пластиліну гір.

1

 

24

Рівнини. Плоскі, горбисті, височини (горби), низини. Практична робота:

Моделювання з вологого піску, глини, пластиліну рівнин, ярів.  

1

 

25

Екскурсія для ознайомлення з формами рельєфу навколишньої місцевості.

1

 

26

Корисні копалини. Корисні копалини рідного краю. Визначення, склад, походження, використання. Охорона земних надр і поверхні суші.

1

 

Учень/учениця

називає корисні копалини своєї місцевості;

розподіляє корисні копалини на горючі та негорючі;

за малюнками наводить приклади

- використання корисних копалин;

- охорони земних надр і поверхні суші.

* ознайомлений з поняттям корисні копалини;

* за запитаннями вчителя та малюнком наводить приклади використання корисних копалин.

Формування уявлень про корисні копалини рідного краю. Формування операцій аналізу, порівняння, класифікації на основі обстеження різних видів корисних копалин. Розширення та уточнення лексики іменниками та прикметниками, що позначають корисні копалини.

27

Ґрунти. Ґрунти рідного краю. Їх використання і охорона.

1

 

Учень/учениця

називає ґрунти своєї місцевості;

за допомогою запитань вчителя пояснює

використання ґрунту у сільському господарстві рідного краю;

за малюнками наводить приклади заходів з охорони ґрунтів;

* ознайомлений з поняттям ґрунт;

* за малюнками пояснює/визначає значення ґрунту у сільському господарстві.   

Розширення та уточнення понять про значення ґрунту. Розвиток мислення шляхом формування причинно-наслідкових зв’язків між складом ґрунтів та живою природою.

28

Вода. Води рідного краю. Вода в найближчому оточені: джерело, колодязь, струмок, річка.

Промислове значення води для людей, тварин, рослин у вашій місцевості. Охорона води від забруднення.

1

 

Учень/учениця

називає водні ресурси своєї місцевості;

за допомогою вчителя пояснює

промислове значення води;

за малюнками наводить приклади охорони водних ресурсів;

* ознайомлений із значенням понять джерело, колодязь, струмок, річка;

* за малюнками пояснює/визначає значення води для людей, рослин, тварин. 

Розширення та уточнення понять про водні ресурси своєї місцевості. Розвиток мислення шляхом формування причинно-наслідкових зв’язків між водою та живою природою.

Виховання бережливого ставлення до водних ресурсів.

29

Повітря. Погода. Метеорологічні служби і прогноз погоди.

Стихійні явища. Погодні явища характерні для вашої місцевості.

1

 

Учень/учениця

називає погодні явища характерні для своєї місцевості.

за малюнками наводить приклади

- стихійних явищ; 

- правила поведінки при стихійних явищах погоди;

 розуміє для чого складається прогноз погоди.

* ознайомлений із значенням понять прогноз погоди;

* за малюнками називає/визначає  стихійних явищах погоди. 

Формування уявлень про стихійні явища. Формування понять про погодні явища своєї місцевості. Розширення та уточнення лексики іменниками та прикметниками, що позначають стихійні явища, роботу метеорологічних служб.

30

Рослинний і тваринний світ рідного краю

Назви і використання найхарактерніших рослин  рідного краю.

 

1

 

Учень/учениця

називає характерні рослини і тварини рідного краю;

за малюнками наводить приклади використання рослин у своїй місцевості;

за малюнками наводить приклади тваринництва рідного краю;

 розуміє значення охорони рослинного і тваринного світу.

* за малюнками називає/визначає  рослини рідного краю;

* за малюнками називає/визначає  тварин рідного краю.

Розширення та уточнення  стійких понять про характерні рослини і тварини рідного краю.

Розвиток мислення  шляхом формування причинно-наслідкових зв’язків між охороною живої природи та її існуванням.

31

Свійські і дикі тварини рідного краю. Назви, використання.

1

 

32

Охорона рослин і тварин.

1

 

33

Населення рідного краю. Національний склад.

1

 

Учень/учениця

називає

- основний національний склад своєї місцевості;

- видатних діячів своєї місцевості;

 наводить приклади освітньо-культурних закладів міста.

* ознайомлений із значенням понять національний склад;

* за малюнками називає/визначає  видатних діячів своєї місцевості;

* за малюнками називає/визначає  освітньо-культурні заклади рідного краю.

Розвиток пам’яті на основі відтворення та збереження інформації про видатних діячів, освітньо-культурні заклади рідного краю.

Формування уявлень про національність, національний склад країни.

    

34

Видатні діячі.

Основні пам’ятні місця (дати) і освітньо-культурні заклади міста / села: пам’ятники, парки, бібліотеки, музеї, театри, та інше .

1

 

35

Підсумковий  урок  за  рік.

1

 

 

1

 

Перегляд файлу

НЕЖИВА ПРИРОДА

6 клас

(35 годин)

І – й семестр

з/п

1

Зміст навчального матеріалу

 

2

К- сть годин

3

Дата

 

4

Навчальні досягнення учнів

 

5

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

6

І

Вступ

 

1

 

1

 

Що вивчає природознавство? Основні ознаки живої та неживої природи.

Екскурсія. Організація спостережень за природою.

1

 

 

Учень/учениця:

- має уявлення про взаємозв’язок живої та неживої природи;

- знає основні ознаки живої та неживої природи;

- *за запитанням вчителя називає / показує на малюнку об’єкти живої та неживої природи.

Формування позитивного емоційного ставлення до навчання природознавства.

Розвиток уваги на основі спостережень за природою.

2

Вода.

8

 

 

 

2

Вода  в  природі  та  побуті.

1

 

Учень/учениця:

- розуміє значення води у природі;

- знає відмінні ознаки рідини;

- знає деякі властивості рідких тіл;

- знає про заходи щодо охорони води;

*за малюнком наводить приклади:

 - охорони водних ресурсів,

- промислового значення води .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток навичок спостереження  в процесі формування   поняття – вода.  Розвиток мислення шляхом аналізу зовнішніх ознак стану і властивостей води. Формування причинно-наслідкових зв’язків у процесі спостереження за перетвореннями стану води. Формування  мисленнєвих операцій порівняння, класифікації, узагальнення під час вивчення водойм України. Виховання бережливого ставлення до води в природі та побуті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Властивості  води (несталість форми, розширення при нагріванні й замерзанні, стиснення при охолодженні, розчинність). (Демонстрування  досліду).

1

 

4

 

Розчинні та нерозчинні речовини. Прозора й каламутна вода. Розчини в природі: мінеральна та морська вода. Питна вода.

(Демонстрування  досліду).

1

 

5

Три стани води. Кругообіг води. Туман, роса, іній, хмари. Опади, їх види.

1

 

6

Водойми України (моря, річки, озера, водосховища). Значення води для людини, тварини, рослини.

1

 

7

 Температура  води  та  її  вимірювання. (Практична робота).

1

 

8

Екскурсія до найближчого водоймища.

1

 

9

Використання  води  в  народному  господарстві. Охорона  води.

1

 

3.

Повітря.

 

8

 

10

Властивості  повітря. (Демонстрування  досліду).

1

 

Учень/учениця:

- має уявлення про значення кисню для дихання рослин, тварин, людини.;

- знає властивості повітря;

- знає склад повітря;

- знає про заходи щодо охорони повітря;

- вміє користуватися термометром;

- *називає (показує на малюнку) погодні явища характерні для своєї місцевості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування поняття – повітря. Формування уявлень про рух повітря. Розширення понять про значення кисню для дихання рослин, тварин, людини. Розвиток мислення на основі формування умінь користуватися термометром.

 

 

 

 

 

 

 

11

Розширення повітря при нагріванні і стиснення при охолодженні.

1

 

12

Тепле  і  холодне  повітря. (Демонстрування  досліду). Рух  повітря. Вітер. Теплопровідність  повітря  і  використання  цієї  властивості  в  побуті.

1

 

13

Склад повітря: кисень, вуглекислий газ, азот. Значення кисню для дихання рослин, тварин, людини. (Демонстрування  досліду).

1

 

14

Чисте  та  забруднене  повітря. Боротьба  за  чистоту  повітря.

1

 

15

Погода.  Метеорологічні служби і прогноз погоди. Завбачення погоди та його значення для господарської діяльності людини.

Температура повітря та її вимірювання.

1

 

16

Стихійні лиха та правила поведінки під час їх виникнення (гроза, повінь, землетрус і т. д.).

1

 

17

Підсумковий  урок  за  І  семестр.

 

1

 

 

 

 

 

ІІ семестр

з/п

1

Зміст навчального матеріалу

 

2

К- сть годин

3

Дата

 

4

Навчальні досягнення учнів

 

5

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

6

4.

Корисні копалини.

 

10

 

18

Корисні копалини  та  їх значення.

1

 

Учень/учениця:

- знає властивості твердих тіл;

- знає відмінні ознаки основних корисних копалин, корисні копалини своєї місцевості;

- знає про заходи щодо охорони корисних копалин;

- вміє користуватися найпростішим лабораторним обладнанням.

- *називає/ показує на малюнку корисні копалини своєї місцевості;

- *за малюнками наводить приклади використання корисних копалин, походження оточуючих предметів з мінералів та гірських порід.

Формування операцій аналізу, порівняння, класифікації на основі обстеження різних видів корисних копалин.

Розширення та уточнення активного словника.

19

 

Корисні  копалини, які  використовуються  у  будівництві:

Граніт. Вапняки. Пісок  і  глина.

1

 

20

Горючі  корисні  копалини.

Торф. (Демонстрування  досліду) .

1

 

21

Кам’яне  вугілля. Добування  кам’яного  вугілля і  його  значення. (Демонстрування  досліду)

1

 

22

Нафта. Зовнішній вигляд та властивості (колір, запах, горючість. Продукти переробки нафти: бензин, керосин.

1

 

23

Природний  газ.  Властивості газу: запах, здатність займати місце, горючість. Використання. Правила поводження з газом у побуті.

1

 

24

Корисні  копалини, з  яких  виробляють  мінеральні  добрива. Калійна  сіль. Фосфорити.

 (Демонстрування  досліду).

1

 

25

Корисні  копалини, з  яких  виплавляють  метали: залізна, мідна й алюмініва руди. Зовнішній вигляд та властивості. Практична робота  Розпізнавання чорних і кольорових металів за зразками та різноманітними виробами з цих металів.

1

 

26

Кам’яна сіль. Зовнішній вигляд та властивості. Видобування, використання, значення в житті людини, тварини.

1

 

27

Екскурсія  до  до краєзнавчого музею.

 

1

 

5.

Ґрунт.

 

9

 

28

Що  називається  ґрунтом?

Склад  ґрунту(перегній, глина, пісок, вода, мінеральні солі, повітря). Мінеральна й органічна частини ґрунту. (Демонстрування  досліду).

1

 

Учень/учениця:

- знає про склад ґрунту та його частини;

- знає властивості ґрунтів;

- знає відмінні ознаки піщаного, глинистого, чорноземного ґрунту;

- знає місцеві типи ґрунтів;

- має уявлення про заходи щодо охорони ґрунту своєї місцевості.

- вміє проводити нескладний обробіток ґрунту на шкільній ділянці;

- *за малюнками наводить приклади використання ґрунту у сільському господарстві рідного краю.

 

 

Розвиток мислення на основі аналізу і класифікації ґрунтів за видами. Розвиток вміння групувати та класифікувати поняття за типовими ознаками. Розширення, уточнення активного словника іменниками та прикметниками, що означають ґрунти та їх властивості. Розвиток спостережливості за природою. Розвиток позитивних якостей особистості шляхом формування працелюбності. Виховання бережливого ставлення до природних ресурсів країни.

29

Перегній – органічна  частина ґрунту. Мінеральна  частина ґрунту: пісок, глина, солі. (Демонстрування  досліду).

1

 

30

Відмінність  ґрунтів за  складом: піщані, глинисті, чорноземні.

1

 

31

Властивості  ґрунтів.

Основна властивість ґрунту – родючість. Підвищення родючості (використання добрив).

1

 

32

Випаровування води з ґрунту.

1

 

33

Місцеві типи ґрунтів: назва, значення.

Обробіток ґрунту: оранка, боронування.

1

 

34

Значення ґрунту. Охорона ґрунтів в Україні.

Екскурсія  до  ґрунтових  відшарувань.

1

 

35

Підсумковий  урок  за  рік.

1

 

Учень/учениця:

- має уявлення про значення неживої природи для життя на Землі:

- знає правила поведінки у природі і з об’єктами неживої природи.

*має уявлення про правила поведінки у природі і з об’єктами неживої природи.

Виховання бережливого ставлення до навколишнього середовища.

 

7-Й КЛАС

РОСЛИНИ

           (35 годин)

          І – й семестр

з/п

1

Зміст навчального матеріалу

 

2

К- сть годин

3

Дата

 

4

Навчальні досягнення учнів

 

5

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

6

1

Вступ.

 

1

 

1

Рослини – частина живої природи. Значення рослин у природі та житті людини. Різноманітність рослин на землі – дерева, кущі, трави.

1

 

Учень /учениця:

-має уявлення про цілісність природи;

 

-*має уявлення про різноманітність рослинного світу.

Формування позитивного емоційного ставлення до навчання природознавства. Формування поняття – рослина.

2

Загальні відомості про квіткові рослини.

7

 

2

Органи квіткової рослини.

1

 

Учень/учениця:

-знає (виділяє, називає)назви органів квіткової рослини;

зовнішню будову та особливості вирощування найбільш поширених місцевих сільськогосподарських рослин;

-за запитаннями вчителя пояснює залежність рослин від кількості тепла, світла, води у різні пори року;

 

-* має уявлення про органи квіткової рослини;

- *має уявлення про умови життя рослин: світло, повітря, вода, мінеральні солі.

 

Формування причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між живою та неживою природою, життям рослин, сонцем як джерелом тепла і світла.

Розвиток аналітичного сприймання на основі обстеження рослин: визначення стебла ( його розмір, колір, кількість), листя (розмір, колір), квітки тощо.

 

3

Корінь. Будова кореня. Значення коріння в житті рослин.

1

 

4

Стебло. Будова стебла. Значення стебла в житті рослини.

1

 

5

Листок. Будова листка. Значення листя в житті рослини. Листопад, його значення. (Демонстрування досліду:Дихання рослин (поглинання кисню і виділення вуглекислого газу).

1

 

6

Квітка. Будова квітки. Запилення квітки. Утворення плодів і насіння.

1

 

7

Насіння. Будова насінини (на прикладі квасолі та пшениці). Розмноження насінням. Умови, необхідні для проростання насіння.

1

 

8

Правила висівання насіння в ґрунт. Умови життя рослин: світло, повітря, вода, мінеральні солі.

Практична робота Правила висівання насіння в ґрунт.

1

 

3

Дерева, кущі, трави.

3

 

9

Зовнішній вигляд дерев. Використання деревини в промисловості. Лікувальні властивості дерев.

1

 

Учень/учениця:

-за наочною опорою і запитаннями вчителя характеризує:

- дерева, кущі, трави, їхні ознаки;

- вміє розрізняти культурні та дикорослі рослини;

-* має уявлення про різноманітність рослинного світу.

Розвиток мисленнєвих операцій аналізу, порівняння, класифікації та узагальнення; поділ рослин на культурні та дикорослі.

10

Зовнішній вигляд кущів. Різниця між деревом і кущем.

1

 

11

Ознаки трав’янистої рослини.

Культурні та дикорослі рослини.

1

 

4

Рослини лісу.

4

 

12

Хвойні дерева – ялина, сосна.

Листяні дерева – дуб, береза, липа.

1

 

Учень/учениця:

- за наочною опорою розрізняє хвойні, листяні дерева,

- знає назви рослин, що ростуть в лісі;

 

-* має уявлення про рослини лісу.

 Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування назв рослин лісу. Виховання бережливого ставлення до рослин.

13

Кущі – бузина, ліщина, шипшина (на вибір вчителя). Лікувальне значення. Ягідні кущі – чорниця, брусниця. Використання.

1

 

14

Трави – конвалія, дика герань, квасениця (інші місцеві трави на вибір вчителя).

1

 

15

Екологічне значення лісу. Охорона лісів на Україні.

 

1

 

16

Екскурсія до лісу. (Заочна)

1

 

17

Підсумковий  урок  за  І  семестр.

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ семестр

з/п

1

Зміст навчального матеріалу

 

2

К- сть годин

3

Дата

 

4

Навчальні досягнення учнів

 

5

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

6

5

Кімнатні  рослини

3

 

18

Різноманітність кімнатних рослин (бегонія, герань, алоє, бальзамін, традесканція, циперус). Значення для людини.

1

 

Учень/учениця:

-знає зовнішню будову та особливості висаджування догляду за кімнатними рослинами;

- вміє доглядати за рослинами в класі;

-*має уявлення про різноманітність кімнатних рослин;

*за допомогою дорослого доглядає за кімнатними рослинами (поливає, протирає листочки).

Формування уявлень про різноманітність кімнатних рослин. Розвиток пам’яті на основі відтворення назв рослин, що вивчаються. Формування мотивації щодо догляду за кімнатними рослинами.

19

Догляд за кімнатними рослинами.

1

 

20

Практична робота Висаджування та пересаджування кімнатних рослин. Ведення календарю догляду за кімнатними рослинами.

1

 

6

Квітково-декоративні рослини.

3

 

21

Різноманітність квітково- декоративних рослин.

Однорічні рослини – квасоля, петунія, айстри, чорнобривці.

1

 

Учень/учениця:

- має уявлення про різноманітність квітково-декоративних рослин.

 

Формування уявлень про квітково-декоративні рослини. Розвиток мовлення на основі збагачення словникового запасу словами-назвами квітково-декоративних рослин.

22

Дворічні рослини – маргаритки, братки, мальва. Зовнішній вигляд, вирощування.

1

 

23

Багаторічні рослини – жоржини гладіулуси, флокси, іриси .

1

 

7

 Рослини поля.

4

 

24

Види культурних рослин, які людина вирощує на полях:

зернові культури – жито, ячмінь, пшениця, кукурудза, гречка.

Вирощування та використання людиною.

1

 

Учень/учениця:

-має уявлення про види культурних рослин та їх значення;

- має уявлення про засоби підвищення врожаю;

 

-*має уявлення про рослини поля.

Формування уявлень про культурні рослини та їх значення. Розширення активного словника іменниками та прикметниками, що означають різноманітність культурних рослин. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між живою та неживою природою. Виховання самостійності, працьовитості під час роботи на шкільній ділянці. Формування причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між

життям рослин та працею людей.

25

Технічні культури – картопля, льон, соняшник, цукровий буряк.

Вирощування та використання людиною.

1

 

26

Бур’яни городу і поля – осот, пирій, лобода, дика редька.

1

 

27

Праця людей в полі з використанням сільскогосподарських машин.

Практична робота Техніка впровадження засобів по підвищенню врожаю: обробіток ґрунту, удобрення, підживлення рослин .

1

 

8

Овочеві культури.

4

 

28

Однорічні овочеві рослини – огірок, помідор, баклажан, перець, горох, квасоля. Демонстрування овочевих рослин.

1

 

Учень/учениця:

-знає зовнішню будову та особливості вирощування найбільш поширених овочевих рослин;

- вміє вирощувати  деякі овочеві рослини;

- вміє доглядати за рослинами на шкільній ділянці;

 

-*має уявлення про овочеві рослини;

* за допомогою вчителя розрізнює, визначає/називає овочі та фрукти за зовнішнім виглядом, за тактильним відчуттям, смаком та запахом.

- *має уявлення про вирощування та використання овочевих культур людиною.

 

Запам’ятовування назв овочевих культур. Розвиток мислення на основі формування вміння розпізнавати овочеві культури (однорічні, багаторічні). Виховання самостійності, працьовитості під час роботи на шкільній ділянці, розвиток вміння користуватися городнім інвентарем.

29

Дворічні овочеві рослини – морква, буряк, капуста. Демонстрування овочевих рослин.

1

 

30

Багаторічні овочеві рослини – цибуля, часник. Демонстрування овочевих рослин.

1

 

31

Умови та ознаки дозрівання. Вирощування та використання людиною.Практична робота Висаджування та догляд за овочевими рослинами на шкільній ділянці

1

 

9

Рослини саду.

4

 

32

Плодові дерева – яблуня, груша, слива, вишня (абрикос, персик – для південних районів). Вирощування та використання.

1

 

Учень/учениця:

- знає зовнішню будову та особливості вирощування найбільш поширених місцевих сільськогосподарських рослин;

- має уявлення про практичне значення рослин у природі та житті людини;

 

-*має уявлення про рослини саду.

Розвиток мислення на основі формування вміння розпізнавати на називати рослини саду.

Виховання самостійності, працьовитості під час роботи на шкільній ділянці, розвиток вміння користуватися садовим інвентарем.

32

Ягідні кущі – малина, смородина, агрус, виноград (на вибір вчителя). Вирощування та використання.

1

 

33

Екскурсія до саду.Практична робота. . Скопування пристовбурних кіл плодових дерев та розпушування ґрунту в міжряддях, прополювання.

1

 

35

Узагальнення курсу. Охорона рослин. Рослини, які занесені до Червоної книги України. Заповідники, національні парки природи в Україні.

1

 

Учень/учениця:

- вміє розпізнавати рослини саду, городу, поля, лісу;

- знає про практичне значення рослин у природі та житті людини;

-*має уявлення про різноманітність рослинного світу.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування рослин саду, лісу, городу, поля. Виховання бережливого ставлення до рослин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8-Й КЛАС

ТВАРИНИ

            (70 годин)

             І семестр

з/п

1

Зміст навчального матеріалу

2

К- сть годин

3

Дата

 

4

Навчальні досягнення учнів

 

5

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

6

І

Вступ

 

2

 

1

Тварина – частина живої природи.

 

1

 

Учень:

- має уявлення про різноманітність тваринного світу.

 

Формування позитивного емоційного ставлення до навчання природознавства. Формування поняття – тварина.

2

Різноманітність тваринного світу.

 

1

 

2

Безхребетні тварини.

10

 

 

3

Загальні ознаки безхребетних тварин.

1

 

 

Учень:

- знає загальні ознаки безхребетних тварин;

- знає особливості

зовнішньої будови безхребетних тварин;

 - має уявлення про  спосіб життя найтиповіших представників безхребетних тварин.

*має уявлення про безхребетних тварин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корекція процесів пам’яті, аналізу, синтезу, мислення шляхом формування уявлень про безхребетних тварин. Розширення та уточнення понять про спосіб життя, живлення, розмноження тварин, що вивчаються. Розширення активного словника учнів іменниками та прикметниками, що означають різноманітність безхребетних тварин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

Дощовий черв’як.

 

1

 

5

Черви – паразити (аскарида людська, печінковий сисун, гострик). Спосіб існування червів. Профілактика зараження.

1

 

6

Молюски – ставковик звичайний, беззубка. Зовнішній вигляд та спосіб існування. Значення у природі.

1

 

7

Ракоподібні (морські та прісноводні). Зовнішній вигляд та спосіб існування (на прикладі річкового рака).

1

 

8

Павукоподібні (на прикладі павука – хрестовика). Зовнішній вигляд та спосіб існування.

1

 

9

Кліщі, їх різноманітність.

 

1

 

10

Комахи – бджола, мурахи. Зовнішній вигляд, спосіб існування. Розмноження. Роль комах у природі та практичне значення для людей.

1

 

11

Білан  капустяний, яблунева плодожерка.  Засоби боротьби зі шкідливими комахами.

1

 

12

Хрущ, колорадський жук, кімнатна муха.

1

 

3.

Хребетні тварини.

 

1

 

13

Хребетні тварини. Загальні ознаки хребетних тварин.

1

 

Учень:

- знає загальні ознаки хребетних тварин.

 

Розвиток мислення в процесі визначення характерних ознак хребетних тварин.

4.

Риби.

 

8

 

14

Риби. Загальні ознаки риб. Середовище існування. Різноманітність риб.

1

 

Учень:

- знає особливості

зовнішньої будови та спосіб життя риб;

- розподіляє риб на прісноводних і морських.

*має уявлення про різноманітність риб.

Розвиток мислення на основі розпізнавання та групування різних видів риб. Розвиток уваги на основі спостережень за рибами в акваріумі.

15

Річкові риби – окунь Зовнішній вигляд, спосіб життя.

1

 

16

Щука. Зовнішній вигляд, спосіб життя.

1

 

17

Короп. Зовнішній вигляд, спосіб життя.

1

 

18

Морські риби – тріска. Зовнішній вигляд. Спосіб життя.

1

 

19

Оселедець. Зовнішній вигляд. Спосіб життя.

1

 

20

Представники рибної фауни водойм України.

1

 

Учень:

- має уявлення про рибальство і рибництво;

- знає основні заходи охорони риб.

 

Розвиток мислення на основі розпізнавання та групування різних видів риб. Розвиток уваги на основі спостережень за рибами в акваріу 

21

Рибальство, рибництво. Значення та охорона риб.

1

 

5.

Земноводні.

 

3

 

 

22

Земноводні. Загальні ознаки земноводних.

 

1

 

Учень:

- знає загальні ознаки земноводних;

- має уявлення про спосіб життя, розмноження та розвиток земноводних;

- знає про значення та охорону земноводних.

*має уявлення про земноводних тварин.

Розвиток спостережливості, зосередженості, узагальнення на основі формування уявлень про земноводних тварин. Розвиток усного мовлення.

23

Зелена жаба. Зовнішній вигляд, спосіб життя. Розмноження та розвиток.

1

 

24

Жаба  – ропуха, тритон. Зовнішній вигляд та спосіб життя. Значення та охорона земноводних.

1

 

6.

Плазуни.

 

3

 

25

Плазуни. Загальні ознаки плазунів.

 

1

 

Учень:

- знає загальні ознаки плазунів;

- має уявлення про спосіб існування плазунів;

- вміє працювати з колекціями, муляжами.

*має уявлення про плазунів.

Розвиток умінь порівнювати, виділяти подібні та відмінні ознаки, виконувати найпростіші класифікації на основі формування уявлень про плазунів. Розвиток вміння самостійно працювати з колекціями, муляжами.

26

Різноманітність плазунів – ящірка, вуж, гадюка, черепаха, крокодил. Зовнішній вигляд та спосіб існування.

1

 

27

Значення та охорона плазунів.

 

1

 

7.

Птахи.

 

5

 

28

Птахи. Загальна характеристика птахів.

1

 

Учень:

- знає загальні ознаки птахів;

- знає особливості

зовнішньої та внутрішньої будови птахів;

- розподіляє птахів за видами;

- має уявлення про значення птахів у природі, господарській діяльності людини.

* має уявлення про різноманітність пташиного світу.

 

 

 

 

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування назв різних видів птахів. Розширення та уточнення понять про умови існування, живлення, розвиток та розмноження птахів, що вивчаються. Розвиток мислення на основі аналізу та класифікації птахів за видами.

29

Птахи лісу – дятел, велика синиця.

 

1

 

30

Хижі птахи – орел, сова.

 

1

 

31

Водоплавні птахи – качка крижень.

1

 

32

Птахи культурних ландшафтів –голуб.

1

 

33

Свійські птахи – курка, гуска.

 

1

 

34

Підсумковий урок  за І-й семестр.

 

1

 

Учень:

- вміє розпізнавати тварин, що вивчалися.

 

Розвиток мисленнєвих операцій аналізу, порівняння, класифікації тварин  на птахів, комах, риб, плазунів.

 

 

 

 

 

ІІ семестр

з/п

1

Зміст навчального матеріалу

2

К- сть годин

3

Дата

 

4

Навчальні досягнення учнів

 

5

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

6

7.

Птахи.

 

4

 

35

Будова  курячого  яйця.

 

1

 

Учень:

- знає загальні ознаки птахів;

- знає особливості

зовнішньої та внутрішньої будови птахів;

- розподіляє птахів за видами;

- має уявлення про значення птахів у природі, господарській діяльності людини.

* має уявлення про різноманітність пташиного світу.

 

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування назв різних видів птахів. Розширення та уточнення понять про умови існування, живлення, розвиток та розмноження птахів, що вивчаються. Розвиток мислення на основі аналізу та класифікації птахів за видами.

36

Утримання, годування та розведення птахів на птахофермах.

1

 

37

Значення та охорона птахів.

 

1

 

38

Екскурсія  до  краєзнавчого  музею.

1

 

8.

Ссавці.

 

31

 

39

Ссавці. Загальні ознаки ссавців.

 

1

 

 

 

8.1

Дикі  тварини.

 

16

 

 

Учень:

- знає загальні ознаки ссавців;

- називає їх особливості та спосіб існування;

- має уявлення

про тварин, які занесені до Червоної книги;

- знає про умови утримання, догляду та годівлі деяких сільськогосподарських тварин;

- пояснює необхідність охорони тварин;

- вміє здійснювати нескладний догляд за деякими сільськогосподарськими тваринами .

* має уявлення про ссавців,

* вміє здійснювати нескладний догляд(за допомогою дорослого)* за деякими сільськогосподарськими тваринами (для сільської школи).

 

Розвиток пам’яті на основі відтворення назв ссавців, що вивчаються. Формування причинно-наслідкових зв’язків у процесі засвоєння ланцюгів живлення. Формування причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між

життям тварин та працею людей. Виховання самостійності, працьовитості під час догляду за тваринами та приміщеннями де їх утримають.

Виховання доброзичливого ставлення до тварин.

40

Гризуни – білка. Особливості та спосіб існування.

1

 

41

Ховрах крапчастий. Особливості та спосіб існування.

1

 

42

Польова миша та сіра  полівка. Особливості та спосіб існування.

1

 

43

Річковий   бобер. Особливості та спосіб існування.

1

 

44

Зайцеподібні – заєць (біляк, русак). Спосіб життя. Розмноження.

1

 

45

Хижі звірі – вовк. Спосіб існування.

1

 

46

Лисиця  звичайна. Спосіб існування.

1

 

47

Бурий  ведмідь. Спосіб існування.

 

1

 

 

 

48

Рись. Спосіб існування.

1

 

 

49

Тигр. Лев.

 

1

 

50

Ластоногі та китоподібні – тюлень. Зовнішній вигляд та середовище існування.

 

1

 

51

Морж. Зовнішній вигляд та середовище існування.

 

1

 

52

Синій  кит. Зовнішній вигляд та середовище існування.

 

1

 

53

Хоботні – слон. Зовнішній вигляд та спосіб життя.

 

1

 

54

Мавпи. Зовнішній вигляд та середовище існування. Види мавп.

1

 

8.2

Свійські  тварини

 

16

55

Парнокопитні. Корови.

 

1

 

56

Породи  корів.

 

1

 

57

Утримання  корів.

 

1

 

58

Вирощування  телят.

 

1

 

59

Загальні ознаки. (коза, вівця).

 

1

 

60

Свійські  свині.

1

 

 

61

Утримання  свиней.

1

 

62

Вирощування  поросят.

1

 

 

63

Непарнокопиті – кінь.

 

1

 

64

Утримання  коней.

 

1

 

65

Кріль.

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* має уявлення про тварин, що вивчалися.

 

 

66

Розведення  кролів.

 

1

 

67

Охорона тварин в Україні. Тварини, що занесені до Червоної книги.

 

1

 

68

Практична  робота. Догляд  за  приміщенням  і  тваринами, участь у  роздаванні кормів.

1

 

69

Екскурсія  на  тваринницьку  ферму.

1

 

70

Підсумковий  урок за рік.

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9-Й КЛАС

ЛЮДИНА

(70 годин)

з/п

1

Зміст навчального матеріалу

 

2

К- сть годин

3

Дата

 

4

Навчальні досягнення учнів

 

5

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

6

І

Вступ

 

2

 

1

Людина – частина живої природи.

 

1

 

Учень:

- має уявлення про єдність людини та навколишнього середовища.

 

Формування позитивного емоційного ставлення до навчання природознавства. Формування поняття – людина.

2

Потреба вивчення організму людини, збереження та зміцнення здоров’я.

1

 

2

Загальне ознайомлення з організмом людини.

3

 

3

Основні  органи та системи органів людини.

1

 

Учень:

- має уявлення про організм як єдине ціле;

* має уявлення про основи здорового способу життя.

Формування уявлень про організм людини, здоровий спосіб життя та його складові.

4

Розміщення внутрішніх органів  людини.

1

 

5

Організм людини як єдине ціле.

 

1

 

 

 

3

Опора і рух.

 

12

 

6

Значення опорно-рухової системи.

 

1

 

Учень:

- знає основні органи опори та руху;

- знає про вплив фізичного навантаження на організм;

- має уявлення про першу медичну допомогу при ушкодженнях опорно-рухової системи.

* має уявлення про основні органи опори та руху;

*має уявлення про значення фізкультури, спорту та ранкової гімнастики.

Корекція уявлень про здоровий спосіб життя на основі розширення знань про  особливості опорно-рухової системи.

 

7

Скелет  людини, його  основні  частини.

1

 

8

Будова  і  склад  кісток.

 

1

 

9

З’єднання  кісток  у  скелеті  людини.

1

 

10

Череп.

 

1

 

11

Будова  хребта. Заходи  щодо запобігання  викривлення  хребта.

1

 

12

Грудна  клітина  та  її  значення.

Постава.

1

 

13

Кістки  верхніх  та  нижніх  кінцівок. Плоскостопість.

1

 

14

Практична  робота. Перша  допомога  при  розтягненні зв'язок, вивихах суглобів  і  переломах  кісток.

1

 

15

М’язи.

 

1

 

16

Робота  м’язів. (Демонстрування  досліду).

1

 

17

Значення  фізичних  вправ  для  правильного  формування  скелета  і  м’язів.

1

 

4

Кров і кровообіг.

 

8

 

18

Склад  і значення  крові.

 

1

 

Учень:

- знає органи кровоносної системи;

- має уявлення про основи здорового способу життя;

- знає про шкідливий вплив куріння та алкоголю на організм людини;

- має уявлення про надання першої медичної допомоги під час кровотеч.

* має уявлення про органи кровоносної системи;

* має уявлення про основи здорового способу життя.

 

Розширення та збагачення уявлень про здоровий спосіб життя.

Розвиток мислення на основі формування вмінь вимірювати тиск та підраховувати пульс.

19

Рух  крові  в  організмі  людини – кровообіг.

1

 

20

Органи кровоносної системи: серце та судини.

 

1

 

21

Велике  та  мале  коло  кровообігу.

 

1

 

22

Пульс. Підрахування  частоти  пульсу.

Практична  робота.

1

 

23

Попередження  серцево-судинних  захворювань.

1

 

24

Практична  робота. Перша  допомога  при  кровотечах.

1

 

25

Шкідливий  вплив  куріння  та  спиртних  напоїв  на  серце  і кровоносні  судини.

1

 

5

Дихання.

 

9

 

26

Значення  дихання.

1

 

 

Учень:

- знає органи дихання та їх функції;

- має уявлення про хвороби та профілактичні заходи їх запобігання;

- вміє накладати гірчичники та компреси.

*має уявлення про органи дихання;

*має уявлення про норми дотримання та необхідності чистоти повітря.

 

 

 

Формування мотивації щодо дотримання чистоти у приміщеннях на основі усвідомлення значення чистого повітря для дихання людини.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування правил запобігання інфекціям,  накладання компресів та гірчичників. Розвиток мислення шляхом формування причинно-наслідкових зв’язків між диханням людини та дотриманням чистоти повітря.

27

Органи  дихання, їх  будова та  функції.

1

 

28

Голосовий  апарат.

 

1

 

29

Газообмін  у  легенях.

 

1

 

30

Гігієна  дихання, передавання  хвороб  через  повітря.

1

 

31

Інфекційні захворювання.

1

 

32

Шкідливий вплив  паління, забрудненого  повітря  на  органи  дихання.

1

 

33

Практична  робота. Техніка використання гірчичників, накладання компресів. Виготовлення марлевих пов’язок.

1

 

34

Підсумковий  урок  за  І семестр

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ семестр

з/п

1

Зміст навчального матеріалу

 

2

К- сть годин

3

Дата

 

4

Навчальні досягнення учнів

 

5

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

6

6

Харчування і травлення.

 

14

 

35

Значення  харчування  для  людей.

 

1

 

Учень:

- має уявлення про вплив харчування на здоров’я людини;

- знає органи травлення;

- знає про правильне та раціональне харчування;

- має уявлення про санітарно-гігієнічні правила;

- має уявлення про надання першої медичної допомоги при харчових отруєннях.

* має уявлення про органи травлення, харчування та його вплив на здоров’я людини.

 

Збагачення, уточнення словника словами-назвами складових частин продуктів харчування (вітаміни, поживні речовини). Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування правил запобігання глистових захворювань.

Розвиток мислення шляхом формування причинно-наслідкових зв’язків між правилами дотримання гігієни харчування та шлунково-кишковими захворюваннями.

 

36

Харчові  продукти  та  поживні  речовини. Білки. Жири. Крохмаль  та  цукор. (Демонстрування  досліду). Вода. Мінеральні  солі.

 

1

 

37

Вітаміни.

 

1

 

38

Органи травлення.

 

1

 

39

Значення пережовування їжі, догляд за зубами, профілактика карієсу.

1

 

40

Травлення  в  ротовій  порожнині. Ковтання.

1

 

41

Травлення  в  шлунку.

 

1

 

42

Травлення  в  кишечнику.

 

1

 

43

Гігієна  харчування. Запобігання шлунково-кишкових захворювань (гастрит, виразка шлунку).

 

1

 

44

Глистяні  захворювання  та  їх  попередження.

1

 

45

Профілактика інфекційних захворювань (дизентерія, холера, Боткіна).

1

 

46

Практична  робота. Перша  допомога  при  харчових  отруєннях.

1

 

 

 

47

Поняття  про  екологічно  чисті  продукти  харчування.

1

 

48

Вплив  алкоголю  і  нікотину  на  травлення.

1

 

7

Нирки.

 

2

 

49

Органи  сечовидільної  системи, їх  значення.

1

 

Учень:

- знає органи сечовидільної системи та їх значення;

- має уявлення про запобігання нирковим захворюванням.

* має уявлення про органи сечовидільної системи.

 

Розширення та уточнення активного словника словами-назвами, що позначають ниркові захворювання.

50

Запобігання  нирковим  захворюванням.

1

 

8

Шкіра.

 

6

 

51

Шкіра  людини  та  її  значення.

 

1

 

Учень:

- вміє дотримуватись правил особистої гігієни;

- має уявлення про  надання першої медичної допомоги при тепловому та сонячному ударах, опіках, обмороженнях.

* має уявлення про правила особистої гігієни.

 

Формування мотивації щодо дотримання правил особистої гігієни. Формування самостійності в діяльності на основі знань про правила особистої гігієни, підтримання чистоти одягу. Розвиток мовлення на основі збагачення словникового запасу словами-назвами предметів та сучасних засобів догляду за шкірою. Виховання охайності та дисциплінованості.

52

Роль  шкіри  в  теплорегуляції.

 

1

 

53

Гігієна  шкіри  та  гігієнічні  вимоги  до  одягу.

1

 

54

Загартовування  організму.

1

 

55

Сучасні  косметичні засоби  та  їх  використання. (Демонстрування).

1

 

56

Практична  робота. Профілактика  та  перша  допомога  при  опіках  і  обмороженні, при  тепловому  і  сонячному  ударах.

1

 

9

Статева система.

 

4

 

57

Жіноча  та  чоловіча  статеві  системи, їх  функції.

1

 

 

Учень:

- знає функції статевих органів;

- вміє дотримуватись правил особистої гігієни.

* має уявлення про статеві органи та їх функції, особисту гігієну.

 

 

 

 

 

Формування мотивації щодо дотримання правил особистої гігієни. Розвиток мислення на основі формування вмінь визначати значення особистої гігієни для здоров’я людини.

58

Гігієна  статевих  органів, запобігання  інфекційним  захворюванням.

1

 

59

Захворювання  жіночих  і  чоловічих  статевих  органів. Профілактика  венеричних  захворювань.

1

 

 

60

Планування  сімї.

 

1

 

10

Нервова система.

 

3

 

61

Будова  і  значення  нервової  системи.

1

 

Учень:

- має уявлення про значення нервової системи;

- знає про фактори, що зберігають здоров’я, і такі, що порушують його.

* має уявлення про режим та розпорядок дня.

 

Формування причинно-наслідкових зв’язків в процесі вивчення значення  розпорядку дня  та визначення його впливу на здоров’я людини.

62

Гігієна  розумової  праці. Сон  і  його  значення.

1

 

63

Вплив  на  нервову  систему  людини спиртних напоїв, куріння  і  наркотиків.

1

 

11

Органи чуттів.

 

5

 

64

Значення  органів  чуттів.

 

1

 

Учень:

- має уявлення про значення органів чуттів;

- має уявлення про надання першої медичної допомоги при травмах органів чуттів;

*має уявлення про значення органів чуттів.

 

Розширення  уявлень про органи чуттів людини.

 

65

Будова  та  функції  органу  зору. Гігієна  зору.

1

 

66

Будова, функції, гігієна  органів  слуху.

1

 

67

Орган нюху. Орган  смаку. Орган  дотику.

1

 

68

Практична  робота. Перша  медична  допомога  при  травмах  органів  чуттів.

1

 

12

Екологія людини.

 

1

 

69

Місце і значення людини в природі. Вплив навколишнього середовища на організм людини.

 

1

 

Учень:

- вміє застосовувати набуті знання про будову та функції людського організму у повсякденному житті з метою збереження та зміцнення здоров’я;

* має уявлення про будову та функції людського організму.

.

Розвиток мислення на основі формування вміння розпізнавати та називати внутрішні органи людини. Формування причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між неживою природою та здоров’ям людини.

70

Підсумковий  урок  за  рік

1

 

 

 

1

 

Перегляд файлу

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

     Вивчення природознавства у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей передбачає ознайомлення учнів з доступними для них елементами неживої природи, будовою і життям рослин і тварин, а також організмом людини.

     Зміст програми складають чотири самостійні розділи: нежива природа (6-й клас), рослини (7-й клас), тварини (8-й клас), людина (9-й клас). На вивчення цих розділів відводиться в 6, 7 класах 35 годин на рік, 1 година на тиждень, у 8 та 9 класах 70 годин на рік – 2 години на тиждень. У навчальній програмі пропонується орієнтовний розподіл годин на вивчення окремих розділів та тем.

      Основними структурними компонентами змісту природознавства є знання (уявлення і поняття) про навколишнє середовище, про живу та неживу природу, про зв’язки і залежності в живій та неживій природі, вміння виявляти причинно-наслідкові залежності та робити висновки.

        Добір навчального матеріалу з природознавства здійснено на основі врахування загальнодидактичних принципів навчання і передусім принципів достатності (необхідності) навчального матеріалу для формування в учнів уявлення про світ навколо людини, усвідомлення своєї належності до природи, розуміння суті об’єктів неживої та живої природи, зв’язку між природою та трудовою діяльністю; доступності матеріалу для сприймання та засвоєння учнями допоміжної школи.

      Програму подано за табличною структурою, що складається з кількох колонок. У колонці „Зміст навчального матеріалу” подано оновлений зміст навчання природознавства. У наступній колонці подаються „Навчальні досягнення учнів”, де уточнюються знання, навички та вміння, які учні мають опанувати в процесі навчання. Для учнів з помірною розумовою відсталістю зміст навчання добирається індивідуально, навчальні досягнення виокремлено під спеціальним позначенням - *. У колонці „Спрямованість корекційно-розвивальної роботи” розкривається головний напрям корекційної роботи, яка конкретизує, уточнює, корегує певні знання і вміння; стимулює навчально-пізнавальну діяльність і пов’язані з нею психофізичні процеси.

В основу побудови навчальної програми покладено екологічний, фенологічний та сезонний принципи. Обов’язковим є врахування краєзнавчого принципу, який орієнтує вчителя на те, що вивчення будь-якої теми має пов’язуватися з місцевими природними та виробничими умовами.

   Природознавство має багато спільного з географією, трудовим навчанням, зокрема сільськогосподарською справою, столярною справою, квітникарством, декоративним садівництвом, рідною мовою, соціально-побутовим орієнтуванням, малюванням що дає змогу здійснювати міжпредметні зв’язки.

     Метою навчального предмета „Природознавство” у спеціальній школі є формування в учнів знань про природу, шляхом спостережень окремих об’єктів неживої та живої природи, формування уявлень та елементарних понять про конкретні об’єкти неживої та живої природи, про зв’язки між об’єктами живої та неживої природи, усвідомлення учнями належності людини до природи та суспільства; створення передумов для бережливого ставлення до навколишнього середовища.

    Зміст предмета забезпечує вирішення таких завдань:

  1. надати учням знання про основні елементи неживої та живої природи, про будову і життя рослин, тварин, людини;
  2. сформувати в учнів цілісне уявлення про живу та неживу природу, про місце в ній людини; розкрити в доступній формі зв’язки між природою та трудовою діяльністю людей;
  3. сформувати в учнів правильне розуміння природних явищ і ставлення до них;
  4. сприяти усвідомленню учнями необхідності охорони природи та раціонального використання її ресурсів;
  5. сформувати практичне вміння з вирощування рослин та догляду за тваринами;
  6. прищепити учням навички, що необхідні для збереження та зміцнення особистого здоров’я, попередження захворювань;
  7. сформувати зацікавлене ставлення до вивчення природи.

   Вирішення цих завдань забезпечується відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу, як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою наступних змістових ліній:

  •     нежива природа;
  •     жива природа (рослини, тварини);
  •     людина як особистість.

    Відповідно до корекційно-розвивальної мети, матеріал будується за такими змістовими лініями:

- розвиток позитивного ставлення до природи і праці людей;

- формування бережливого ставлення до об’єктів та предметів навколишнього середовища;

- виховання працелюбності, любові та поваги до природи і людей праці;

- формування усвідомленості учбової діяльності та корекція складових психічного розвитку дитини.

      Викладання природничого матеріалу має сприяти формуванню в учнів вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати та узагальнювати явища і предмети, виділяти головні ознаки, розуміти та пояснювати сезонні зміни та явища в природі, встановлювати найпростіші причинно-наслідкові відношення та залежності.

     Форми організації навчання учнів з природознавства мають динамічний характер. Навчання проводиться не лише в класі, а й на вулиці, у лісі, парку, біля водойм, на полі, в саду, зоопарку, фермі, музеї тощо.

       Ефективність засвоєння учнями природничого матеріалу досягається за допомогою методів: спостережень, дослідів, демонстрування натуральних об’єктів, колекцій, муляжів.

     Спостереженням учнів надається особлива роль в навчанні природознавству. Завдяки спостереженню учні навчаються самостійно здобувати знання, робити узагальнення. Спостереження, досліди поєднуються з різноманітними практичними роботами. Під час практичної діяльності необхідно систематично залучати учнів до пошуку знань, використовуючи для цього завдання на порівняння, класифікацію, виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

      Важливе значення для вивчення природничого матеріалу мають екскурсії, під час яких предмети і явища розглядаються в природних умовах. У ході екскурсій здійснюється різноманітна виховна робота, звертається увага учнів на багатства і красу рідного краю, на раціональне використання природних багатств, прищеплюється бережливе ставлення до природи.

     На уроках природознавства обов’язковим є систематичне проведення словникової роботи. Розширення словникового запасу розумово відсталих школярів про предмети і об’єкти природи, допомогає їм правильно використовувати слова і терміни.

    Так, в 6-му класі програма складається з чотирьох розділів: ”Вода”, „Повітря”, „Корисні копалини”, „Грунт”.

     У розділі „Вода” вивчаються властивості води, розглядаються розчинні речовини й розчини, стан води в природі, температура води та її вимірювання. Програмою також визначено вивчення таких тем як кругообіг води в природі, опади та їх види; надаються відомості про водойми України, значення води та використання її в побуті, промисловості.

    Розділ „Повітря” охоплює відомості про основні властивості повітря та його склад. Передбачається ознайомлення учнів з використанням цих властивостей у побуті. При вивченні складу повітря учнів ознайомлюють з киснем і вуглекислим газом, з властивостями цих газів, їх використанням. Учнів ознайомлюють з темами: „Вітер та його значення”, „Погода. Завбачення погоди та її значення для господарської діяльності людини”, „Температура повітря”, „Стихійні лиха”.

    Корисні копалини в програмі розділені на групи за ознаками їх основного використання так:

  1. корисні копалини, що використовуються як будівельний матеріал;
  2. горючі корисні копалини;
  3. корисні копалини, з яких виробляють мінеральні добрива;
  4. металеві руди;
  5. кам’яна сіль.

    Вивчаючи цей розділ, учні знайомляться із зовнішнім виглядом, властивостями корисних копалин, їх видобуванням та використанням в господарстві та охорона корисних копалин в Україні.

     У розділі „ Ґрунт ” учні ознайомлюються зі складом ґрунту, з його мінеральною й органічною частинами, з розрізненням ґрунтів за кольором та механічним складом, з властивостями піщаних і глинистих грунтів.

     До кожного розділу програми включено перелік дослідів, практичних робіт та екскурсій, що можуть бути проведені за вибором вчителя під час вивчення відповідного навчального матеріалу.

       В 7-му класі учні вивчають будову органів квіткової рослини, особливості вирощування і використання найбільш поширених для даної місцевості овочевих, польових, плодових, ягідних, декоративних рослин.

     Вивчення рослин починається з пояснення того, що рослина це частина живої природи, із ознайомленням учнів їх зовнішньою будовою рослин та  функціями органів рослини. Основну увагу слід звертати на роль органів рослини в її житті. З цією метою доцільно проведення ряду дослідів. для більш усвідомленного засвоєння знань, учні повинні брати участь у закладанні дослідів і проводити спостереження за їх результатами.

   У наступних темах програми пропонується ознайомлення учнів з групами рослин, об’єднаних місцем зростання: рослини лісу, поля, саду, овочеві рослини. Після вивчення кожної з цих тем, бажано провести екскурсію до місця зростання рослини (до лісу, саду і т.д.)

    Програма визначає мінімум обов’язкових екскурсій, необхідних для вивчення відповідної теми. Вчитель може вносити зміни в тематику екскурсій, в їх кількість.

    Для розвитку активності і самостійності розумово відсталих учнів при вивченні квіткових рослин рекомендується проводити фенологічні спостереження. Збирання опалого листя, плодів, насіння, а також достатньо використовувати на уроках роботу з роздатковим матеріалом.

    Під час вивчення розділу „Кімнатні рослини” слід використовувати в класі або куточках живої природи таблички з назвами рослин.

    Учнів ознайомлюють з Червоною книгою на прикладі представників рослинного світу, які занесені до неї.

    Вчитель може змінити послідовність вивчення окремих розділів.

    В 8-му класі учні засвоюють знання про будову тіла тварин, спосіб життя їх, про відмінні особливсті різних груп тварин.

    Вивчення розділу починається, з того, що учням пояснюють, що тварина це теж частина живої природи, про взаємозалежність рослин і тварин. Спочатку розглядається будова тіла найпростіших тварин і закінчується ознайомленням з високоорганізованими тваринами. Таке подання навчального матеріалу дає змогу вчителеві показати деякі ознаки схожості та відмінності груп тварин, елементи їх класифікації. Під час вивчення природознавства учні дістають відомості про вирощування та догляд за свійськими тваринами, що може послужити вибором подальшої професії (особливо в сільській місцевості).

  Учні продовжують знайомитися з Червоною книгою на прикладі представників тваринного світу, які занесені до неї.

   В 9-му класі програма передбачає вивчення основних понять, що стосуються будови. Процесів життєдіяльності та розвитку організму людини, збереження і зміцнення здоров’я людини, запобігання різним захворюванням. Головна мета програми 9-го класу – навчити учнів як зберегти, зміцнити своє здоров’я та здоров’я оточуючих людей.

  У змісті програми передбачені такі теми як значення зелених насаджень для здоров’я людини, необхідність чистого повітря, харчування і травлення, правила користування природними факторами загартування.

  Разом з вивченням тіла людини дітей ознайомлюють з елементами валеології, з основами здорового способу життя, а саме: як зберегти і зміцнити здоров’я, як правильно харчуватися, тренуватися, як правильно розподілити свій особистий час та виконувати режим дня.

  Для кращого засвоєння навчального матеріалу проводяться практичні роботи, на яких учні отримують вміння надавати першу медичну допомогу при кровотечах, травмах, опіках, тепловому та сонячному ударах, обмороженні тощо. Рекомендується провести екскурсію в медичний пункт, який знаходиться в школі, для ознайомлення дітей з роботою медичного персоналу.

  Для проведення уроків з природознавства необхідно мати відповідне обладнання і різноманітні наочні посібники. Під час викладу матеріалу вчитель демонструє натуральні об’єкти, проводить досліди, використовує муляжі, таблиці, малюнки, альбоми, колекції корисних копалин, чорних та кольорових металів, гербарії, а також вчитель повинен мати достатню кількість роздаткового матеріалу. Уроки з природознавства обов’язково слід проводити в спеціально обладнаному кабінеті.

   На уроках природознавства доцільно використовувати інформаційно-комунікаційні технології, інтерактивні методи навчання, мультимедійні засоби, комп’ютерні навчальні програми, діафільми, кінофільми, що підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу.

 

1

 

Перегляд файлу

                ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор школи

                                                                                                                                                                                           ___________ 

 

 

 

 

 

 

КАЛЕНДАРНІ  ПЛАНИ

на 2018/2019 н. р.

з природознавства

вчителя

(Назва) спеціальної загальноосвітньої  школи–інтернату 

І-ІІ ступенів Херсонської обласної ради

ПІБ

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Savchenok Elena
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
zip
Пов’язані теми
Природознавство, 9 клас, Планування
Інкл
Додано
24 серпня 2018
Переглядів
3691
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку