КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
з інтегрованого курсу «Досліджуємо історію та суспільство"
для учнів 5-А , 5-Б класу
на 2024/2025 навчальний рік
ПОГОДЖЕНО
Директор
_____________
Учитель історії:
__________________
За НАВЧАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ ДЛЯ 5 КЛАСУ
Розробленою на основі програми
«Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс)»
для закладів загальної середньої освіти»
(автори Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко Ю.Б., Мороз П.В.)
5-А, 5-Б класи
Підручник Досліджуємо історію і суспільство. 5 клас. Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко, 2023, Київ.
Підручник «Досліджуємо і суспільство» для 5-го класу, автори Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко, Київ, 2023
Освітньою метою курсу «Досліджуємо історію і суспільство» є розвиток в учнів самоідентичності, почуття власної гідності через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, приналежності до України, українського народу, спільних історичних, політичних і духовно-культурних цінностей, формування активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини.
Види навчальної діяльності учнів, визначенні основними видами навчальної діяльності учнів та їх повторюваність слугує основою технології навчання учнів 5 класів історії та громадянської освіти. Адже постійне залучення учнів в активну різноманітну діяльність може забезпечити реальне досягнення планованих у програмі результатів. Учитель, організовуючи освітній процес, може диференціювати/ускладнювати кожний із пропонованих видів діяльності за рахунок зменшення допомоги учням аж до їхньої повної самостійності чи ускладнення завдань, пропонуючи їм оперувати більшим обсягом інформації чи складнішими способами діяльності. Кожний вид навчальної діяльності формує компетентності й наскрізні вміння учнів як на історичному, так і громадянознавчому змісті курсу.
З урахуваннями теми уроку в освітній процес доцільно включати такі види діяльності учнів:
– підготовка учнями коротких (1–2 хв) усних повідомлень, які підвищують їхню зацікавленість матеріалом та сприяють розвитку низки наскрізних умінь і ключових компетентностей;
– пошукові завдання: пошук учнями інформації у різних джерелах (підручнику, довідниках, інтернет-джерелах тощо), систематизація, оцінювання якості та достовірності інформації з допомогою вчителя та/або за ґрунтовною його інструкцією з дотриманням учнями такого алгоритму: 1) пошук/опрацювання інформації з різних джерел щодо тлумачення поняття; 2) обговорення набутої інформації в класі; 3) вироблення з допомогою вчителя визначення поняття; порівняння його з підручником, словником тощо;
– практичні завдання: розв’язання і складання хронологічних задач, креслення схем і таблиць, заповнення контурних карт, створення медіатекстів із допомогою вчителя тощо за зразком та самостійно;
– завдання для розвитку критичного та системного мислення: аналіз і оцінка інформації різноманітних джерел; формулювання запитань до джерела в цілому та поданої в ньому інформації; розрізнення фактів і суджень у запропонованому тексті/медіатексті; оцінка достовірності, надійності та повноти запропонованих/знайдених джерел;
– творчі завдання: створення нових навчальних продуктів, поєднуючи набуті знання і вміння з особистісними поглядами на історичне минуле й сьогодення: віртуальні екскурсії; усні/письмові твори-роздуми, малюнки, макети, рольові, імітаційні ігри тощо;
– обговорення та дискусії на основі відкритих та контроверсійних питань історії та суспільного життя: висловлення власних суджень щодо тих чи тих історичних особистостей, вчинків людей, підбір аргументів для захисту власної позиції, участь в обговоренні з дотриманням правил дискутування, діалоги з переконанням інших;
– індивідуальні/групові проєкти: планування власної діяльності на певний проміжок часу, планування співпраці з іншими у проєкті, дослідницька діяльність, співпраця з реалізації проєкту та досягнення результатів, презентація результатів проєкту.
Водночас пропоновані програмою зміст предмета та види навчальної діяльності жодним чином не обмежують автономію і творчість учителя. Програмові положення лише застерігають від одноманітності в організації діяльності учнів, небажаної монологічності й однотипності їхньої діяльності.
Отже, особливостями організації освітнього процесу з курсу є:
– системне застосування технологій інтерактивного навчання, розвитку критичного мислення, проєктної та технології дидактичної гри;
– створення позитивної атмосфери навчання та ефективного освітнього середовища.
Учителю історії та громадянської освіти, адміністрації закладу варто звернути увагу на те, що освітній заклад здійснює процес спрямованої соціалізації учня/учениці, тому певною мірою відповідає за їхній громадянський розвиток. Навчання учнів буде більш успішним за умови панування в освітньому закладі демократичної атмосфери, рівності у взаємовідносинах учасників освітнього процесу, побудованих на партнерських засадах і взаємоповазі.
Нормативно – правова база:
1. Закон України «Про освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
3. Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#n16
4. Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти Наказ МОН від 19.02.2021 № 235 https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovoyi-osvitnoyi-programi-dlya-5-9- klasiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti
5. Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти Наказ МОН від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказів МОН від 10.08.2021 №898, від 29.09.2021 №1031, від 13.12.2021 №1358, від 02.02.2022 №96, від 09.02.2022 №143, від 11.04.2022 № 324) https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-u-dodatok-do-nakazu-ministerstva-osvitii-nauki-ukrayini-vid-12-lipnya-2021-roku-795
6. Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти Наказ МОН від 01.04.2022 № 289 https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacijshodo-ocinyuvannya-navchalnih-dosyagnen-uchniv-5-6-klasiv-yakizdobuvayut-osvitu-vidpovidno-do-novogo-derzhavnogo-standartu-bazovoyiserednoyi-osviti
Наказом затверджено рекомендації щодо оцінювання учнів 5-6-х класів НУШ, надано зразок Свідоцтва досягнень та запропоновані загальні критерії оцінювання результатів навчання. Інноваційний освітній проєкт всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» https://imzo.gov.ua/osvita/nush/vseukrains-kyy-eksperyment-nush-5-9-kl/ На сайті ІМЗО розміщено нормативні документи щодо реалізації проєкту та досвід пілотних шкіл.
7. Модельна навчальна програма «Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко Ю.Б., Мороз П.В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795) https://osvita.ua/doc/files/news/831/83124/Doslidzhuyemo_istoriyu_susp_5-6-kl_inteh_1.pdf
Структура курсу:
Вступ. Людина. Суспільство. Історія.
Розділ 1. Історичний час і простір
Розділ 2. Джерела інформації. Історичні джерела
Розділ 3. Мандрівки у минуле України
Розділ 4. Історія навколо нас
Розділ 5. Розмаїття України
Всього 70 годин на рік, 2 години на тиждень
Практичних робіт – 14
Контрольних робіт – 5
№зп |
Дата 5-А |
Дата 5-Б |
Тема уроку |
Зміст |
Очікувані результати |
Домашнє завдання |
Вступ. Людина. Суспільство. Історія. |
||||||
1 |
02.09 А |
03.09 С |
Як люди живуть у спільнотах і суспільстві. Чому кожна людина неповторна особистість. Гідність людини. |
З’ясування значення понять «ідентичність», «гідність людини», «суспільство», «спільноти», «історія», (самостійно та/або з допомогою вчителя); створення хмарин слів Учні зможуть аналізувати структуру підручника Учні зможуть виконувати творчі завдання (індивідуально, в парах/групах) Інтерв’ювання батьків/представників родини: до яких спільнот належать представники нашої родини? Що притаманно цим спільнотам? Як це відображається в житті нашої родини? |
Розповідає про унікальність і неповторність кожної людини, зв’язок людини і суспільства Пояснює, що таке гідність людини (з допомогою вчителя) Поводиться з повагою до гідності інших осіб Пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їхнього життя, станом суспільства Розрізняє локальні, регіональні, національно-культурні спільноти, співвідносить себе з ними Описує та характеризує себе за належністю до різних спільнот Пояснює, як людина своєю діяльністю впливає на різні спільноти Пояснює термін «історія» в різних значеннях, про що і про кого розповідає історія як наука Розповідає, хто такі історики, що досліджує історія світу та України Обґрунтовує присутність минулого в сучасності, взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього Висловлює оцінні судження щодо необхідності вивчення історії свого народу і країни та збереженні пам’яті про минуле Самостійно використовує підручник як джерело знань, коментує його текст під час читання, складає запитання до нього |
Ст.9-10 |
2 |
04.09 С |
05.09 А |
Що об’єднує людей у спільноти і суспільство. Людські спільноти. Суспільство. |
Ст.9-12 |
||
3 |
09.09 С |
10.09 А |
Чому люди пам’ятають свою історію. Що таке історія. |
Ст.13-17 |
||
4 |
11.09 А |
12.09 С |
Історія України – частина європейської та світової історії. Періоди в історії України. |
Презентація |
||
5 |
16.09 А |
17.09 С |
Що таке історичний час і як його вимірювати. Хронологія і як люди вимірюють час. Послідовність подій за допомогою лінії часу. |
з’ясування значення понять «хронологія», «період», «простір життєдіяльності», «тисячоліття», «століття» (самостійно та/або з допомогою вчителя). -складання речень, ребусів, кросвордів із застосування понять Учні зможуть виконувати практичні завдання, а саме: -розв’язувати хронологічні задач/завдань із тем розділу. -робити креслення і позначки на лінії часу, пов’язані, зокрема, і з місцевою історією -читати легенди карти, опрацювання контурних карт за темами розділу Виконувати творчі завдання, а саме: (індивідуально, в парах/групах) Створювати уявна екскурсію етнографічними регіонами України, робити історико-літературний екскурс «Як в українських прислів’ях віддзеркалено ставлення до часу та простору?» Як ведуть відлік часу (день, тиждень, місяць, рік)? Про які віхи історії мого життя або життя моєї родини я можу дізнатися із сімейних архівів/світлин? Де ми живемо (характеристика географічного та історичного простору з допомогою вчителя)? Які назви мого села/селища/міста походять із минулого?
|
Пояснює різницю між одиницями вимірювання історичного часу і співвідносить їх (рік – століття – тисячоліття) Установлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх часову віддаленість одних від одних (у межах теми, з допомогою вчителя) Установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу Пояснює, як географічне положення впливає на спосіб життя і світогляд людей Виявляє вплив діяльності людини на навколишнє середовище; висловлює оцінні судження щодо їх взаємодії Розрізняє поняття «географічний» та «історичний» простори Виокремлює основні елементи карти та пояснює їх значення Визначає орієнтацію об’єктів відносно сторін світу, суб’єкта спостереження Розрізняє умовні позначки на географічній та історичній картах Ідентифікує на різних картах кордони України та її сусідів, етнографічні регіони України Пояснює окремі географічні назви та їх історичне походження Співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки, візуальні джерела тощо)
|
Ст. 18-23 |
6 |
18.09 С |
19.09 А |
Практична робота №1 Досліджуємо основні періоди історії людства. Хронологічні задачі |
|
||
7 |
23.09 С |
24.09 А |
Як пов’язані історія і простір? Простір у географії та історії. Як пов’язані людина і довкілля |
Ст.24-28 |
||
8 |
25.09 А |
26.09 С |
Карти, котрі розповідають про минуле й сьогодення. Навіщо потрібні історичні карти? Як зображено сучасну Україну на різних картах. |
Ст.29-34 |
||
9 |
30.09 А |
01.10 С |
Практична робота №2 Україна та її сусіди на історичних мапах. Карта Сучасна україна |
|
||
10 |
02.10 С |
03.10 А |
Етнографія та топоніміка. Як історики «читають» географічні назви. |
Ст.34-37 |
||
11 |
07.10 С |
08.10 А |
Практична робота №3 «Уявна екскурсія етнографічними регіонами України»(карти 8,9)контурна карта |
|
||
12 |
09.10 А |
10.10 С |
Урок узагальнення. Тест 1. |
|
||
13 |
14.10 А |
15.10 С |
У яких джерелах люди шукають інформацію. Медіатекст. Як оцінити достовірність інформації |
Учні вміють робити короткі повідомлення, а саме: Історичні джерела та місця їх зберігання; книгодрукарі Йоганн Гутенберг та Іван Федоров; мова, традиції і фольклор як джерела знань про минуле Учні виконують пошукові завдання, а саме: З’ясування способів пошуку та нагромадження інформації з тем розділу Учні вміють роботи, а саме: Самостійний добір історичних/громадянознавчих джерел для розв’язання запропонованого завдання з тем розділу за заданими критеріями. Пошук і розрізнення первинних і вторинних джерел Термінологічні вправи з визначення, застосування, ілюстрування прикладами понять «топоніміка», «матеріальні/нематеріальні історичні джерела», «первинні/вторинні історичні джерела», «речові історичні джерела», «писемні історичні джерела», «візуальні історичні джерела», «архів», «медіаджерело» Учні виконують практичні завдання для розвитку критичного та системного мислення Аналіз і синтез історичних/громадянознавчих джерел за видами для опису/пояснення історичних подій та життєдіяльності людей у минулому й сьогоденні Формулювання запитань до джерела в цілому та поданої в ньому інформації (у межах розділу) Розрізнення фактів і суджень в запропонованому тексті/медіатексті. Оцінка достовірності, надійності і повноти джерел Створення медіатексту з тем розділу для обговорення з однокласниками його особливостей Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах) Віртуальні екскурсії музеями, бібліотеками, архівами України, світу Міжпредметний екскурс: історія у фольклорних (наприклад, усно-поетичних) та мистецьких пам’ятках Проєкти (індивідуальні/групові) Топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики як прояв присутності минулого в сьогоденні Історія в іменах, звичних/шкільних назвах Чому і як необхідно зберігати історичні джерела? Яку роль відігравали в історії людства? Яке значення має книга для людини? Як оцінити достовірність поданої в джерелі інформації? |
Розрізняє джерела інформації за видами (матеріальні/нематеріальні, первинні/вторинні, текстово-візуальні тощо) Наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні – топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо Визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом (у межах теми) Пояснює і доцільно застосовує терміни, поняття, які вжито в запропонованих джерелах Визначає тему і походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації Використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження Виокремлює основне і другорядне в тексті джерела Формулює питання різного типу до тексту/медіатексту, візуальних джерел Розрізняє факт і судження в запропонованому тексті/медіатексті Формулює запитання щодо достовірності інформації з різних джерел Пояснює способи нагромадження та пошуку інформації Характеризує способи збереження інформації про минуле та пояснює необхідність збереження історичних джерел у минулому й сьогоденні Оцінює інформацію щодо її достовірності, надійності та повноти Використовує пошукові системи для отримання інформації, дізнається значення незнайомих слів |
Ст.38-42 |
14 |
16.10 С |
17.10 А |
Джерела історичної інформації та які вони бувають. Первинні та вторинні джерела |
Ст.43-47 |
||
15 |
21.10 С |
22.10 А |
Як археологи розкривають таємниці минулого. Як досліджують речові джерела. |
Ст.48-51 |
||
16 |
23.10 А |
24.10 С |
Практична робота №4 Дослідити зображення речового історичного джерела |
|
||
17 |
04.11 С |
05.11 А |
Про що розповідають візуальні історичні джерела. Фотографія, як історичне джерело. |
Ст. 52-54 |
||
18 |
06.11 А |
07.11 С |
Практична робота №5 3 «Інформація про минуле з фотоджерел». |
|
||
19 |
11.11 А |
12.11 С |
Як зберігають пам'ять про минуле писемні джерела. Що знаходимо у писемних історичних джерелах. |
Ст 55-56 |
||
20 |
13.11 С |
14.11 А |
Які знання про минуле надає мова. Чому фольклор є історичним джерелом |
Ст. 57-60 |
||
21 |
18.11 С |
19.11 А |
Практична робота №6. Дослідження фольклорної пам’ятки, як історичного джерела |
|
||
22 |
20.11 А |
21.11 С |
Як зберігають історичні джерела. Чому давні книги є історичними джерелами. |
Ст. 60-65 |
||
23 |
25.11 А |
26.11 С |
Як Йоганн Гутенберг та Іван Федоров змінили життя людей. Роль бібліотеки в житті сучасного суспільства. |
Ст.66-69 |
||
24 |
27.11 С |
28.11 А |
Практична робота № 7. Чи можуть сімейні світлини бути історичним джерелом. |
Ст 70-71 |
||
25 |
02.12 С |
03.12 А |
Урок узагальнення. Тест 2. |
|
||
Розділ 3. Мандрівки у минуле України |
||||||
26 |
04.12 А |
05.12 С |
Історичні події та життя історичних діячів. Що таке історична подія, явище, процес. Як вивчають історичні події |
Зв’язок минулого і теперішнього; зміни в господарстві, науці, техніці, шкільництві, дозвіллі, спорті; доброчинність, волонтерство; українці у світі Пошукові завдання З’ясування значення, застосування та ілюстрування прикладами понять «господарство», «підприємництво», «гроші», «соціальні зміни», «волонтерство», «міграції» (самостійно та/або з допомогою вчителя). Складання речень, ребусів, емоджі, кросвордів і тем розділу Самостійний вибір/добір джерел для опису, характеристики змін у життєдіяльності людини і суспільства (у межах тем розділу) Практичні завдання для розвитку критичного та системного мислення Коментування та аналіз (за запропонованим алгоритмом або з допомогою вчителя) тексту, візуальних матеріалів підручника, інших історичних/громадянознавчих джерел для формулювання висновків, суджень на основі наведених фактів (у межах тем розділу) Формулювання запитань до джерела в цілому та його окремих частин (у межах тем розділу) Визначення на карті положення історико-географічних об’єктів (у межах тем розділу) Застосування отриманої з різних джерел інформації про зв’язок минулого і теперішнього, українців у світі Чому виникали соціальні конфлікти в минулому? Як їх розв’язували? З яких причин виникають соціальні конфлікти тепер? Як попередити, залагодити, подолати соціальний конфлікт? Як вчинки людей впливали/впливають на суспільні події, явища, процеси? Про що та про кого розповідає історія мого краю? Про що та про кого розповідає історія моєї родини? |
Розрізняє природні, економічні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади їх впливу на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому Пояснює, як життя людини і суспільства залежить від природних змін, науково-технічних винаходів, соціальних обставин Виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів) Використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження Формулює висновок, оцінні судження на основі наведених фактів Визначає придатність отриманої інформації для добору аргументів з допомогою вчителя Послідовно викладає інформацію, будує виступ із дотриманням структури |
Ст. 72-75 |
27 |
09.12 А |
10.12 С |
Вчимося досліджувати минуле. Найдавніше минуле України (карти 10-11) |
|
||
28 |
11.12 С |
12.12 А |
Як досліджують життя історичних діячів |
Ст 75-78 |
||
29 |
16.12 С |
17.12 А |
Звідки походить назва Русь-Україна. Як княгиня Ольга зміцнила Україну. |
Ст.78-80 |
||
30 |
18.12 А |
19.12 С |
Практична робота№ 8 Вивчаємо карту 12 «Русь-Україна», виконуємо завдання на контурній карті |
|
||
31 |
23.12 А |
24.12 С |
Як князь Данило став королем. Працюємо з картою13 |
Ст. 80-83 |
||
32 |
25.12 С |
26.12 А |
Як українське козацтво прославилось в битвах і походах. Хто такі українські козаки. |
Ст.84-86 |
||
33 |
13.01 |
14.01 |
Як воювали козаки у XVI – XVII ст. Як вшановують пам'ять про українське козацтво |
Ст. 87-89 |
||
34 |
15.01 |
16.01 |
Практична робота №9. Працюємо з картою 15, виконуємо завдання в контурній карті |
|
||
35 |
20.01 |
21.01 |
Які події називають Українською революцією. Чому розпочалася революція в Україні. Як розгорталися події Української революції Як зберігається Українська революція в пам’яті народу |
Ст.90-93 Ст. 94-95 |
||
36 |
22.01 |
23.01 |
Як Україна і світ вшановують пам’ять про Голодомор 1932–1933 рр. Що таке Голодомор і чому його називають геноцидом українського народу. |
Ст. 96-97 |
||
37 |
27.01 |
28.01 |
Які пам’ятки України розкривають сутність Голодомору. Як у світі зберігають пам'ять про Голодомор |
Ст. 97-100 |
||
38 |
29.01 |
30.01 |
Чому Друга світова війна залишається в пам’яті людства. Які події називаємо Другою світовою війною 1939-1945 рр. Якою була доля людини у війні. |
Ст.100-103 |
||
39 |
03.02 |
04.02 |
Як у світі та україні зберігають пам'ять про війну |
Ст.104-105 |
||
40 |
05.02 |
06.02 |
Коли і як утворилася сучасна Українська держава. Як розпочалася історія суверенної України. |
Ст.106-109. |
||
41 |
10.02 |
11.02 |
Практична робота №10 Досліджуємо фрагмент історичного документа «Конституція України» |
Ст.109 |
||
42 |
12.02 |
13.02 |
Як громадяни шанують державну незалежність нашої держави. Як Україна боронить власну незалежність. Війна України з росією. |
Ст.109-112 |
||
43 |
17.02 |
18.02 |
Практична робота № 11 «Досліди історію свого селища» |
Ст.113 |
||
44 |
19.02 |
20.02 |
Практична робота № 12 Усна історія. Історія моєї родини. Родовід. |
|
||
45 |
24.02 |
25.02 |
Урок узагальнення. Контрольна робота 3 |
|
||
46 |
26.02 |
27.02 |
Зміни в житті людини і суспільства. Зв'язок минулого і сьогодення. Навіщо людина господарює і заробляє гроші. Звідки беруться гроші. |
Короткі повідомлення учнів Зв’язок минулого і теперішнього; зміни в господарстві, науці, техніці, шкільництві, дозвіллі, спорті; доброчинність, волонтерство; українці у світі Пошукові завдання З’ясування значення, застосування та ілюстрування прикладами понять «господарство», «підприємництво», «гроші», «соціальні зміни», «волонтерство», «міграції» (самостійно та/або з допомогою вчителя). Складання речень, ребусів, емоджі, кросвордів і тем розділу Самостійний вибір/добір джерел для опису, характеристики змін у життєдіяльності людини і суспільства (у межах тем розділу) Практичні завдання для розвитку критичного та системного мислення Коментування та аналіз (за запропонованим алгоритмом або з допомогою вчителя) тексту, візуальних матеріалів підручника, інших історичних/громадянознавчих джерел для формулювання висновків, суджень на основі наведених фактів (у межах тем розділу) Формулювання запитань до джерела в цілому та його окремих частин (у межах тем розділу) Визначення на карті положення історико-географічних об’єктів (у межах тем розділу) Застосування отриманої з різних джерел інформації про зв’язок минулого і теперішнього, українців у світі Аналіз і синтез запропонованої інформації для опису/пояснення взаємозалежності життя людини, суспільства і природних змін, науково-технічних винаходів, соціальних обставин (із допомогою вчителя) Аргументування власної позиції щодо зв’язку поглядів та потреб людей з подіями їхнього життя, станом суспільства Які події, природні чинники впливають на людей, їхні заняття і спосіб життя? Як люди творять історію? Яка інформація дає змогу пояснити безперервність та зміни в історії й сьогоденні? Як змінювалися освіта і школа від минулого до сьогодення? |
Розрізняє природні, економічні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади їх впливу на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому Пояснює, як життя людини і суспільства залежить від природних змін, науково-технічних винаходів, соціальних обставин Виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів) Використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження Формулює висновок, оцінні судження на основі наведених фактів Визначає придатність отриманої інформації для добору аргументів з допомогою вчителя Послідовно викладає інформацію, будує виступ із дотриманням структури |
Ст 114 |
47 |
03.03 |
04.03 |
Господарство, підприємництво, гроші упродовж історії людства |
Ст. 115-119 |
||
48 |
05.03 |
06.03 |
Як змінювалися село і місто від минулого до тепер. Мешканці села в минулому. |
Ст.118-121 |
||
49 |
10.03 |
11.03 |
Як жили люди в містах. Розвиток сучасних сел і міст. |
Ст 121-123 |
||
50 |
12.03 |
13.03 |
Як змінились освіта і наука від минулого до сьогодення. Як виникли і розвивались освіта і школа. |
Ст 124-126 |
||
51 |
17.03 |
18.03 |
Чим відрізняються наука минулого і майбутнього |
Ст 126-128 |
||
52 |
19.03 |
20.03 |
Чому технічний прогрес не зупинити |
Ст. 128-130 |
||
53 |
31.03 |
01.04 |
Дозвілля людей і спортивні змагання у минулому і тепер |
Ст.130-132 |
||
54 |
02.04 |
03.04 |
Що таке подорожі і міграції. Як історичні пам’ятки розповідають про дозвілля, подорожі та міграції. |
133-135 |
||
55 |
07.04 |
08.04 |
Доброчинність і волонтерство. Що розуміємо під доброчинністю. Чому доброчинність важлива для суспільства. |
Ст.135-139 |
||
56 |
09.04 |
10.04 |
Чому волонтерство необхідне сьогодні |
Ст. 139-141 |
||
57 |
14.04 |
15.04 |
Практична робота №13 Як зберігати міста і села нашої батьківщини. |
Ст.141-142 |
||
58 |
16.04 |
17.04 |
Урок узагальнення. Контрольна 4 |
|
||
59 |
21.04 |
22.04 |
Чому сучасний світ називають полікультурним. Полікультурність∶ етнічне, релігійне, культурне та інше розмаїття в Україні |
Короткі повідомлення учнів Полікультурна Україна; історичні та природні заповідники; місцеві історико-культурні та природні пам’ятки Пошукові завдання З’ясування значення, застосування та ілюстрування прикладами понять «полікультурність», «релігія», «замок», «фортеця», «палац», «взаємодія культур», «історичні та природні заповідники» (самостійно та/або з допомогою вчителя) Самостійний добір історичних/громадянознавчих джерел для опису, характеристики культурного розмаїття України Практичні завдання для розвитку критичного та системного мислення Коментування та аналіз тексту, візуальних матеріалів підручника, інших джерел із тем розділу. Формулювання запитань до окремих частин і джерела в цілому з тем розділу. Визначення на карті положення полікультурних пам’яток, історичних та природних об’єктів Застосування отриманої з джерел інформації про взаємодію культур у минулому і сьогоденні Аналіз і синтез запропонованої інформації для опису/пояснення розмаїття в Україні в минулому й сьогоденні (з допомогою вчителя) Аргументування власної позиції, ставлення щодо цінності культурного розмаїття та взаємодії культур для людини і суспільства в цілому Творчі завдання (індивідуально, у парах/групах) Презентації, макети, рисунки про пам’ятки полікультурності в Україні Екскурсійні маршрути, сценарії екскурсій пам’ятними місцями мого краю Віртуальні, уявні, реальні подорожі історично-культурними і природними пам’ятними місцями України (на вибір) Що таке взаємодія культур? Як складалося розмаїття України? Як співіснують різні культури в моєму регіоні? Яких правил слід дотримуватися під час організації та в ході подорожей до пам’яток історії та культури, туристичних об’єктів, під час прогулянок і відпочинку? |
Наводить приклади етнічного, релігійного, культурного та іншого розмаїття в Україні та світі в минулому і сьогоденні Пояснює причини та наслідки розмаїття в сучасній Україні, аналізує культурне розмаїття України та світу Висловлює власне ставлення про культурне розмаїття та його цінність для суспільства, виявляє зацікавленість переконаннями інших людей Визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій Позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані Описує і характеризує за певним алгоритмом пам’ятку природи, історії та культури Порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури і пояснює їх значення Послідовно викладає інформацію, будує виступ із дотриманням структури Дотримується визначених правил і пропонує у разі потреби зміни до них під час організації подорожей для пізнання пам’яток історії та культури, туристичних об’єктів, а також для прогулянок і відпочинку Оцінює значення події, явища, цінність пам’ятки культури для конкретного історичного періоду Пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їхнього життя, станом суспільства, як пов’язані минуле, теперішнє і майбутнє в житті кожної людини і суспільства у цілому |
Ст.143-144 |
60 |
23.04 |
24.04 |
Як формувалась полікульурність України і світу |
Ст.144-147 |
||
61 |
28.04 |
29.04 |
Що таке замки, фортеці та палаци. |
С. 147-149 |
||
62 |
30.04 |
01.05 |
Генуезька та Кам’янець-Подільська фортеці |
Ст.149-150 |
||
63 |
05.05 |
06.05 |
Чим уславилися Бахчисарайський та Маріїнський палаци. |
Ст. 150-153 |
||
64 |
07.05 |
08.05 |
Релігії і храми є в Україні в минулому та в цей час |
Ст.153-154 |
||
65 |
12.05 |
13.05 |
Чому Софійський собор належить до світової культурної спадщини. Релігійне розмаїття у пам’ятках архітектури. |
Ст.154-157 |
||
66 |
14.05 |
15.05 |
Заповідники. Природні та історико-культурні заповідники України. «Софіївка» в Умані - шедевр паркового мистецтва. Чим уславився заповідник «Качанівка» на Чернігівщині. |
Ст. 158-161 Ст.161-163 |
||
67 |
19.05 |
20.05 |
Практична робота №14 Історичні пам’ятки нашого краю. |
|
||
68 |
21.05 |
22.05 |
Урок узагальнення .Контрольна робота 5 |
|
||
69 |
26.05 |
27.05 |
Віртуальна подорож музеєм |
|
||
70 |
28.05 |
29.05 |
Віртуальна подорож музеєм |
|